Програма навчальної дисципліни "Міфологія". Доц. Дарморіз О. В



Сторінка6/13
Дата конвертації22.10.2017
Розмір2.85 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.



Методичне забезпечення

  • Ярошенко Т. М. Читанка «Морфологія культури». Кабінет мистецтв при ЛНУ імені Івана Франка.

  • Ярошенко Т. М. Навчальна програма курсу «Культурологія» для студентів гуманітарних факультетів. Т. 1.1; 1.2; 1.3; 2.1; 2.2. / Культурологія: навчально-методичний комплекс: напрям підготовки 0201 – культура, Спеціальність культурологія (6.020101; 7.020101; 8.020101): Навч.- метод. Посібник / Упоряд.: В. П. Мельник, М. В. Кашуба, А. В. Яртись та ін., /За ред.. д-ра філос. наук, проф. В. П. Мельника. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.. Івана Франка, 2008 р. – С. 30-33; 36-40.

  • Тематичний план до нормативного навчального курсу «Морфологія культури»/ Культурологія: навчально-методичний комплекс: напрям підготовки 0201 – культура, Спеціальність культурологія (6.020101; 7.020101; 8.020101): Навч.- метод. Посібник / Упоряд.: В. П. Мельник, М. В. Кашуба, А. В. Яртись та ін., /За ред.. д-ра філос. наук, проф. В. П. Мельника. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.. Івана Франка, 2008 р. – С. 341-343

Рекомендована література

Базова


Гатальська С.М. Морфологічний розділ. // Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. - К., 2005. – С. 44-100.

Каган М.С. Философия культуры. СПб., 1996. – 416с.

Кармин А.С. Основы культурологии: морфология культуры. – СПб., 1997. - 512с.

Культурологія: Навч. посіб. – К.: Вид. Дім “КМ Академія”, 2003. – 316с.

Культурология ХХ век. Энциклопедия. – В 2-х тт.- С-Пб.,- 1998.

Морфология культуры. Структура и динамика.- М., 1994.

Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры: Учебное пособие для вузов.–М.,2001..

Теоретическая культурология. – М.: Академический Проэкт; Екатеринбург: Деловая книга; РИК, 2005.

Ярошенко Т.М. Регіональна типологія культури: Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 236 с.

Допоміжна

Антология исследований культуры. Т.1. Интерпретация культуры. – СПб., 1997. – 728с.

Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.. – Львів, 1996 – 633 с.

Бодрияр Ж. Система вещей. –М., 1995.

Гантінгтон С. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. – Львів.: Кальварія., 2006.

Гірц К. Інтерпретація культур. – К., 2001. – 542с.

Культурология: Хрестоматия / Сост. Проф. П. С. Гуревич. – М.: Гардарики, 2000.

Кребер А.Л. Избранное: Природа культуры / Пер. с англ. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. – 1008 с.

Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К.,1997. – 387с.

Поздняков Э.А. Философия культуры. – М., 1999. – 576 с.

Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина: Очерк истории эстетической аксиологии. – М., 1994. – 464с.

Тейлор Ч. Джерела себе. – К., 2005. – 696с.

Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

Швейцер А. Культура и этика. – М., 1973.

Фромм Э. Психоанализ и этика. – М., 1993.

Список підручників, навчальних посібників та довідково-енциклопедичної літератури

Гатальська С.М. Морфологічний розділ. // Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. К., 2005. (3 підр., кабінет мистецтв)

Ерасов Б.С. Социальная культурология. М., 1997. – 591с. (3 підр., кабінет мистецтв)

Каган М.С. Философия культуры. СПб., 1996. – 416с. (2 підр., кабінет мистецтв)

Культурологія: Навч. посіб. – К.: Вид. Дім “КМ Академія”, 2003. – 316с. (2 підр., кабінет мистецтв).

Культурология ХХ век. Словарь. СПб., 1997. – 3 підр. ( кабінети мистецтв і філософії ).

Культурология ХХ век. Энциклопедия. – В 2-х тт.- С-Пб.,- 1998. (2 підр., кабінет мистецтв)

Ярошенко Т.М. Регіональна типологія культури: Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 236 с. (5 підр., кабінет мистецтв).


Опис навчальної дисципліни

«Музеєзнавство»


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 2

Галузь знань

0201 культура



(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

6.020101 культурологія



(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів –2

Спеціальність (професійне спрямування)

6.020101 культурологія



2-й







Семестр

Загальна кількість годин 34 год.

3-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 2


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр


17 год.




Практичні, семінарські

17 год.




Лабораторні

Год.

Год.

Самостійна робота

36 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: поточний, проміжний, підсумковий

Створення сучасної системи охорони історико-культурної і мистецької спадщини в Україні є нагальною потребою. Основою такої системи мають стати теоретичні напрацювання, які б узагальнювали найкращий світовий досвід, і критично аналізували напрацювання вітчизняної практики. Збереження пам'яток історії та культури в основному покладено на культурно-освітні та науково-дослідні заклади - музеї, де проводиться їх опрацювання, вивчення, експонування, реставрація і консервація. Музеєзнавство, як галузь знань охоплює коло історичних, теоретичних та практичних питань пов'язаних з організацією та науково-дослідною роботою. До 1991 року функціонування музеїв в Україні було обумовлене догмами радянської ідеології. Значна кількість пам'яток історико-культурної та мистецької спадщини було знищено, ряд творів назавжди втрачені для української культури і опинились в запасниках та на експозиціях Російських музеїв і бібліотек. Таким чином, сьогодні ми маємо складну ситуацію у галузі музеєзнавства. Завданням навчального курсу є вивчення студентами системи функціонування музеїв, їх основних завдань та сучасного стану проблеми.

Музейна справа викладається на другому курсі спеціальності „Культурологія” впродовж другого семестру обсягом 34 год., з яких на лекції відведено – 17 год., семінарські заняття – 17 год., самостійну роботу – 38 год.

Мета і завдання навчальної дисципліни – ознайомити студентів з особливостями роботи музеїв, із завданнями, планами, організаційною структурою, режимом роботи, специфікою комплектування музейних фондів, їх складом, систематизацією, збереженням і вивченням, що сприятиме розширенню, поглибленню та закріпленню теоретичних знань бакалаврів.

Навчальна дисципліна „Музейна справа” інтегрує знання різних наук: історії культури, історії мистецтва, генеології, атрибуції, експозиції. Курс передбачає вивчення розвитку музеєзнавства від витоків і до XXІ ст.



Предметом навчальної дисципліни є коло об’єктивних закономірностей, які стосуються процесів накопичення та збереження суспільної інформації, пізнання й передачі знань, традицій, уявлень та емоцій через музейні предмети, та процесів виникнення, розвитку та суспільного функціонування музею та музейної справи.

Студенти повинні знати:

▪ конкретний музейний матеріал та понятійний апарат;

▪ мережу музеїв України;

▪ історію розвитку світової та української музейної справи;

▪ питання фондової, експозиційної, науково-дослідної та освітньо-виховної роботи музейних закладів;

▪ закони України „Про музеї та музейну справу”, „Про охорону культурної спадщини”.

Студенти повинні вміти:

▪ фахово користуватись науковою термінологією;

▪ розкрити зміст та особливості музейного менеджменту, а також маркетингу на сучасному етапі розвитку українського суспільства;

▪ оцінювати значення музейних досягнень українського народу та внесок у них видатних діячів - музейників України.

Як невід’ємна складова духовного життя українського суспільства, музей­на справа сприяє збереженню історичної пам'яті, культурно-національному відродженню українського народу. Без глибокого знання історії і теорії музейної справи, принципів комплектування музеїв, організації зберігання, використання музейних предметів не можна підготувати професійного спеціаліста культуролога.

Наприкінці навчальної програми подані модульні завдання № 1, № 2 та тестові завдання.

Програма навчальної дисципліни

Структура навчальної дисципліни

Лекції:

Модуль І. Історія виникнення та розвитку музейної справи


  1. Музеєзнавство як наукова дисципліна (1 год)

  2. Історія розвитку музеїв в Україні (ХІХ – ХХ ст.) крізь призму світових тенденцій в розвитку музейної справи (6 год)

Модуль ІІ. Теорія та практика музейної справи

  1. Музей як соціокультурний інститут (2 год)

  2. Музей як науково-дослідна установа. Музейна експозиція (2 год)

  3. Науково-фондова робота музеїв (2 год)

  4. Культурно-освітня діяльність музеїв та охорона пам’яток історії і культури (2 год)

  5. Менеджмент і маркетинг у музейній сфері (2 год)

17 год

Семінарські заняття:

Модуль І. Історія виникнення та розвитку музейної справи

  1. Музеєзнавство як наукова дисципліна (1 год)

  2. Історія розвитку музеїв в Україні (ХІХ – ХХ ст.) крізь призму світових тенденцій в розвитку музейної справи (6 год)

Модуль ІІ. Теорія та практика музейної справи

  1. Музей як соціокультурний інститут (2 год)

  2. Музей як науково-дослідна установа. Музейна експозиція (2 год)

  3. Науково-фондова робота музеїв (2 год)

  4. Культурно-освітня діяльність музеїв та охорона пам’яток історії і культури (2 год)

  5. Менеджмент і маркетинг у музейній сфері (2 год)

17 год

Тема. Музеєзнавство як наукова дисципліна

1. Музеєзнавство - музеологія: з історії виникнення та постання

2. Об'єкт, предмет і метод музеєзнавства

3. Основні поняття музеєзнавства

4. Структура музеєзнавства та його місце в системі наук

Предмет, об'єкт музеології та її місце в системі наук. Етапи станов­лення музеології як наукової та навчальної дисципліни. Структура музеєзнавства, її понятійний апарат та ключові поняття.



Тема. Історія розвитку музеїв в Україні (ХІХ – ХХ ст.) крізь призму світових тенденцій в розвитку музейної справи

1. Витоки музейної справи. Історичні передумови виникнення музеїв в добу Відродження.

2. Музейна справа в епоху Просвітництва і Нового часу (ХVІІІ – ХІХ ст.).

3. Зародження та розвиток музейної справи в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст.

4. Становлення теоретичних та організаційних підвалин музейництва в період національно-визвольних змагань українського народу (1917-1921 рр.). Музеї України в 20-30-х рр ХХ ст.

5. Музейництво на західноукраїнських землях у міжвоєнний період. Українське музейництво в роки Другої світової війни.

6. Розвиток музейної мережі в Україні в другій половині ХХ ст. та нові світові тенденції в розвитку музейної сфери в другій половині ХХ ст.

Періодизація історії музейної справи у світі. Колекціонування. Особливості давньосхідного (з III тис. до н.е.), давньогрецького (VII - II ст. до н.е.), давньоримського (II ст. до н.е. -III ст. н.е.) колекціонування.

Європейське Відродження та його вплив на розвиток колекціону­вання. Кабінети і галереї. Антикварії. Кунсткамери. Природничо-наукові кабінети XVI - XVII ст. Мюнцкабінети.

Вплив ідеології Просвітництва на виникнення ідеї публічного му­зею. Лувр (Париж). Британський музей. Берлінський музей. Метрополітен-музей (Нью-Йорк). Петербурзька кунсткамера. Імператорський музей Ермітаж. Третьяковська галерея. Румянцевський музей. Історичний музей на Красній площі в Москві. Музеї під відкритим небом - скансени. Спеціалізовані музеї при­родничих та гуманітарних наук. Музеї науки і техніки.

Поява музеїв на території України на поч. XIX ст. та їх зв'язок із розвитком археологічної науки. Музеї старожитностей у Миколаєві, Феодосії, Одесі, Керчі.

П. Дюбрюкс, І. Стемпковський, І. Бларамберг, І. Айвазовський, Е. Штерн, Б. Фармаковський.

Перші університетські музеї (Харків, Київ). В. Каразін, М. Максимович.

Роль земств у створенні музейних закладів в Чернігові, Полтаві, Катеринославі. Роль археологічних з'їздів у створенні музеїв. Актив­ність громадськості у створенні музейних закладів. Міський музей у Києві. Приватні музеї та музейне меценатство.

Б.Ханенко, М.Біляшівський, Д.Щербаківський, В.Хвойка, К.Мощенко, В.Щербаківський, В.Тарновський, О.Поль, Д.Яворницький, К.Скаржинська, Я.Новицький, О.Лазаревський.

Розширення профільної спеціалізації музейних закладів в Україні на­прикінці XIX - на початку XX ст. Церковно-археологічні музеї. Художні музеї. Природничі музеї. Музей-акваріум у Севастополі (1890 р.). Перші меморіальні музеї. Музей-панорама “Оборона Севастополя” (1905 р.).

Музеї Волині наприкінці XIX - на початку XX ст. Музей у Городку Ровенського повіту (1896 р.). Давньосховища як заклади музейного типу при церковних братствах і церковно-археологічних товариствах (Володимир-Волинський, Луцьк). Музейні заклади Житомира. Музеї в Рівному (1906 р.), Острозі (1916 р.). Ф.Штейнгель, О.Дверницький, 3.Окенцький, М.Тучемський, Й.Новицький.

Розвиток музейної справи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини.

Перші львівські музеї. Міський промисловий музей при Народно­му домі (1874 р.). Музей етнографії (1895 р.). Галерея європейського мистецтва (1897 р.). Церковний музей (приватна фундація митрополита А. Шептицького) (1905 р.) як зародок Національного музею (1913 р.). Національний музей ім. короля Яна Ш - початок майбутнього історичного музею (1908 р.). О.Чоловський, І.Свєнціцький, І.Франко, В.Гнатюк.

Діяльність Центрального комітету охорони пам'яток старовини і мистецтва в Україні (1917-1918 рр.), пов'язана з організацією музеїв.

М.Біляшівський, М.Василенко, І.Каманін, В.Кричевський, К.Мельник, В.Модзалевський, Ф.Штейнгель, Д. і В.Щербаківські, Д.Яворницький.

Розробка М.Біляшівським ідеї заснування Українського націо­нального музею (1917 р.). Прийняття урядом П.Скоропадського 27 липня 1918 р. рішення про організацію Національного музею на базі Київського художньо-промислового та наукового музею. Поступове зростання мережі музеїв в Україні.

Проблема збереження музейних колекцій як культурних надбань у вирі Української національно-демократичної революції (1917-20 рр.).

Розбудова музеїв України в умовах радянської влади (1917-1921 рр.). Перша Всеросійська музейна конференція (лютий 1919 р.) в Петрограді.

Націоналізація музейних закладів і перші кроки музейного будів­ництва в Радянській Україні (20-і рр. XX ст.).

Розробка теоретичних і практичних питань музеєзнавства. Ство­рення перших наукових музеєзнавчих центрів (Всеукраїнське музейне містечко на території Києво-Печерської Лаври). Комісія краєзнавства ВУАН та її зв'язки з музеями України.

Підготовка музейних працівників та викладачів з різних галузей музеєзнавства при головних науково-дослідних музеях України - через аспірантури.

Формування державної музейної мережі в Радянській Україні. Краєзнавчі, художні, літературно-меморіальні музеї України.

Музеї Радянської України як політико-просвітницькі заклади в умовах тоталітарного режиму в СРСР. Розпродаж творів мистецтва з музейних збірок України.

Репресоване українське музейництво 30-х рр. К.Мощенко,Д.Щербаківський, Ф.Мовчанівський, М.Макаренко, П.Потоцький. Звуження кадрового потенціалу музейників.

Репресії проти волинських музеєзнавців: В. Кравченко, К. Червяк, В. Молчанов, Н. Дмитрук, Ю. Герасимчук, Ф. Козубовський.

Музеї Львова: Історичний музей (1929 р.). Культурно-історичний музей Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові (1936 р.). Музей історично-воєнних пам'яток при НТШ (1937 р.). Музей Любомирських. Я. Пастернак, І. Крип'якевич, О. Навроцький, І. Карпинець.

Етнографічне музейництво. Музеї при товариствах “Бойківщина” (Самбір, 1928 р.); “Лемківщина” (Сянок, 1931 р.); “Яворівщина” (Яворів, 1931 р.); “Стривігор” (Перемишль, початок 30-х рр. XX ст.); Подільський музей у Тернополі.

Проблеми музейного будівництва на з'їздах українських музейних працівників у Львові (1931 р.), Самборі (1933 р.).

Формування музейної мережі на теренах Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Волинський музей у Луцьку (1929 р.). О.Прусевич, С.Мацко, Я.Фітцке, А.Дублянський. Музей госпо­дарства Волині у Рівному (1936 р.). Я.Гофман. Волинський музей при Кременецькому ліцеї (1936 р.). О.Цинкаловський. Регіональний російський музей Й. Новицького в Острозі (20-і рр. XX ст).

Трагічні наслідки евакуації музейних колекцій із України, здійсненої радянськими органами влади влітку-восени 1941 р.

Нацистська політика в Україні у питаннях культурних цінностей. Вивезення окупаційною владою найбільш цінних музейних збірок та їх подальша доля.

Функціонування музеїв за нацистського режиму. Музеї України у складі розважального комплексу німецького вермахту. Музей-архів переходової доби в Києві. О. Оглоблин.

Участь УРСР в реституційних заходах Радянського Союзу і повернен­ня частини музейних експонатів, вивезених нацистами до Німеччини.

Відновлення музейної мережі в Україні після Другої світової війни.

Нові тенденції у профільній структурі музейних закладів в Українській РСР. Музеї, присвячені історії Великої Вітчизняної війни. Формування мережі народних музеїв. Музеї революційної, бойової, і трудової слави.

Розмах музейного будівництва в Україні в 70-х рр. XX ст. Провідна роль у становленні і розвитку українського музейництва творчих спілок, громадських організацій.

Питання музейництва в діяльності Спілки письменників України. Відкриття Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтв та Державного музею літератури України у Києві. Музейні експозиції по увічненню життя та діяльності Л.Українки, М.Лисенка, М.Рильського та багатьох інших діячів української культури.

Участь Українського товариства охорони пам'яток історії та культури в музейному будівництві. Державний музей-заповідник “Олеський замок” (1975 р.). Музей книги та друкарства (м. Острог, 1985 р.).

Організація і функціонування історико-культурних заповідників. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник. Історико-культурні заповідники у містах Львові, Кам'янець-Подільському, Острозі, Луцьку. Історико-археологічні заповідники давньогрецьких міст Ольвії та Херсонесу. Канівський музей-заповідник Т.Г.Шевченка.

Меморіальний комплекс “Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-45 рр.” (1979 р.).

Організація і функціонування етнографічних комплексів.

Музеї-скансени в Україні. Етнографічний музей під відкритим небом у Переяславі-Хмельницькому (1964 р.). М.І. Сікорський. Музей народної архітектури та побуту УРСР, с. Пирогів Київської області (1976 р.).

Розвиток громадського музейного руху. Участь музейників у під­готовці багатотомної “Історії міст і сіл України”. Заідеологізованість громадського руху по створенню музеїв у кінці 50 - 80-х рр. XX ст.

Створення у 1946 р. при ЮНЕСКО Міжнародної Ради музеїв (ІКОМ). Організація співробітництва і взаємодопомоги між музеями. Розвиток і поширення знань в області музеєзнавства. Пропаганда значення ролі музеїв і музейних працівників у зміцненні дружби і взаєморозуміння між народами.

Створення культурних центрів. Національний центр мистецтва і культури ім. Ж.Помпіду (Центр Бобур) в Парижі (1979 р.). Дитячі музеї як новий тип спеціалізованого музею. Екомузеї. Музеї миру.

Традиції музейних свят. “Довга ніч музеїв” у Берліні (2004 р.)

Проведення міжнародних музейних форумів. Всеросійські музейні фестивалі (2000 - 2005 рр.) як інструмент музейної співпраці та обміну досягненнями в музейній справі.
Тема. Музей як соціокультурний інститут

1. Поняття “музей”. Музейний предмет і його властивості

2. Соціальні функції музею. Музейна комунікація

3. Класифікація музеїв (на матеріалах музеїв України)

4.Сучасне українське музейництво та правові засади діяльності музеїв в Україні

Виникнення та формування поняття музей. Класифікація музеїв за профілями та типами. Соціальні функції музеїв. Сучасна музейна ме­режа в Україні та перспективи її розвитку. Історія будівництва та ос­новні принципи проектування музейних будівель.

Комплектування фондових колекцій в музеях історичного профілю з урахуванням стану розвитку сучасної історичної науки в Україні.

Діяльність музейних закладів в умовах формування ринкової економіки. Проведення конкурсу на участь українських та іноземних інвесторів у створенні музейного комплексу “Мистецький арсенал”. Перший всеукраїнський музейний фестиваль (Дніпропетровськ, 2005 р.). Створення Центру розвитку музейної справи - першої в Україні громадської аналітичної інституції (2006 р.). Музейна подія року- акція по відзначенню найкращих музейних проектів року (2006 р.).

Поглиблення спеціалізації музеїв історичного профілю.

Музей історії визвольних змагань українського народу (Львів, 1994 р.). Музей “Русалка Дністрова” - відділ Львівської гале­реї мистецтв (1990 р.). Тюрма на Лонцького (2008). Музей гетьманства (Київ, 1993 р.). Музей П. Сагайдачного (с. Кульчиці Самбірського р-ну Львівської області). Історико-меморіальний музей Степана Бандери (с. Старий Угринів Калуського р-ну Івано-Франківської області, 1996 р.).

Історико-культурний національний заповідник “Чигирин” (1989 р.). Державний історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви” (1991 р.). Батуринський державний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця” (смт. Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської області, 1993 р.).

Правові засади збереження, відтворення та охорони культурно-істо­ричного середовища.

Конституція України (ст.11, 54, 66). Основи законодавства України про культуру (прийняті Верховною Радою України 14 лютого 1992 р.). Основ­ні принципи культурної політики. Пріоритети у розвитку культури.

Про охорону культурної спадщини. Закон України від 8 червня 2000 р. Об'єкти культурної спадщини: місця, споруди, комплекси (ансамблі), які донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Закон України про музей та музейну справу від 29 червня 1995 р. Основні завдання та напрями діяльності музеїв. Національна музейна політика. Створення музеїв. Міжнародна діяльність музеїв. Управлін­ня і самоврядування музеїв.

Положення про Музейний фонд України від 20 липня 2000 р. Склад, формування та порядок обліку пам'яток Музейного фонду. Охорона, збереження і використання Музейного фонду України.

Сучасні проблеми організації музейної справи та функціонування музеїв у розвинутих країнах світу.
Тема. Музей як науково-дослідна установа. Музейна експозиція

1. Основні напрями та види науково-дослідної роботи в музеях

2. Організація науково-дослідної роботи в музеях

3. Основні поняття музейної експозиції. Методи побудови експозицій

4. Експозиційні матеріали. Проектування експозиції

Завдання та основні напрямки науково-дослідної діяльності музеїв. Планування і організація науково-дослідної та методичної роботи. Нау­ково-інформаційна та науково-організаційна діяльність музеїв. Підго­товка і видання результатів наукових досліджень музеїв.

Музейна експозиція — основна форма музейної комунікації. Огляд основних понять. Принципи та методи побудови експозицій. Експози­ційні матеріали. Експозиційні комплекси. Етикетаж та його види. Нау­кове проектування експозиції. Основні етапи художнього проектування експозицій.
Тема. Науково-фондова робота музеїв

1. Визначення поняття “фонди музею”

2. Наукова організація музейних фондів

3. Вивчення музейних предметів і комплектування музейних фондів

4. Облік музейних фондів. Зберігання музейних фондів

Дискусії щодо змісту терміну “фонди музею” в музеологічній літе­ратурі. Фондова робота. Музейний предмет. Цінність музейного пред­мету: типові, унікальні та рідкісні музейні предмети. Музейна колек­ція. Нематеріальна спадщина людства та її музеєфікація. Способи організації музейних фондів у науковій літературі.

Джерела комплектування фондів музею. Відбір предметів музей­ного значення. Вивчення музейних предметів, їхня класифікація та сис­тематизація. Облік фондів музею, облікова документація. Зберігання музейних фондів: режим збереження фондів, консервація, реставрація, пакування, транспортування. Організація фондосховища.

Тема 6. Культурно-освітня діяльність музеїв та охорона пам’яток історії і культури

1. Основні форми культурно-освітньої діяльності

2. Екскурсія як форма презентації колекції

3. Музейна педагогіка та музейна соціологія в дослідженні музейних форм комунікації

4. Охорона пам’яток історії та культури

Від виховної та науково-просвітницької роботи до культурно-освітньої діяльності. Екскурсія: підготовка та проведення. Інші форми культурно-освітньої діяльності. Музейна аудиторія. Музейна педагогіка. Охорона пам’яток історії та культури одна з найважливіших ділянок роботи музеїв.


Тема 7. Менеджмент і маркетинг у музейній сфері

1. Музейний менеджмент

2. Музейний маркетинг

Музейний менеджмент, як один з видів менеджменту неприбутко­вих організацій. Механізм перспективного планування розвитку му­зею. Фандрейзинг як одне із джерел формування бюджету. Формування зв'язків музею із громадськістю. Музейний маркетинг. Пропозиція му­зеїв на ринку послуг. Вивчення музейної аудиторії.



Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем



Денна форма

Усього

у тому числі

Л

п

Лаб

Інд

Ср

1

2

3

4

5

6

7

Модуль І. Історія виникнення та розвитку музейної справи





2

2







3

Тема 1. Музеєзнавство як наукова дисципліна




1

1







3

Тема 2. Історія розвитку музеїв в Україні (ХІХ – ХХ ст.) крізь призму світових тенденцій в розвитку музейної справи




6

6







4

Разом – зм. Модуль1



















Модуль ІІ. Теорія та практика музейної справи

Тема 3. Музей як соціокультурний інститут




2

2







4

Тема 4. Музей як науково-дослідна установа. Музейна експозиція




2

2







6

Тема 5. Науково-фондова робота музеїв




2

2







6

Тема 6. Культурно-освітня діяльність музеїв та охорона пам’яток історії і культури (2 год)




2

2







8

Тема 7. Менеджмент і маркетинг у музейній сфері (2 год)




2

2







4

Разом – зм. Модуль 2



















Усього годин




17

17







38


Тематика семінарських занять

Тема. Музеєзнавство як наукова дисципліна

1. Музеєзнавство - музеологія: з історії виникнення та постання

2. Об'єкт, предмет і метод музеєзнавства

3. Основні поняття музеєзнавства

4. Структура музеєзнавства та його місце в системі наук

Тематика наукових рефератів і творчих есе:

▪ Наукова дискусія про сутність музеєзнавства: основні напрямки вирішення проблеми.

▪ Формування основних понять музеєзнавства в історичному контексті.

▪ Місце музеєзнавства у системі наукових знань.

Питання для самостійної роботи:

1. Які існують підходи до визначення сутності музеєзнавства у світовій науці?

2. Дайте визначення поняття музейного предмета.

3. Які функції виконує музей як соціальний інститут?

4. Які основні складові зумовлюють структуру музеєзнавства?

5. Дайте визначення основних елементів теорії музеєзнавства.

6. Які основні завдання виконує музейне джерелознавство?

7. Назвіть основні складові прикладного музеєзнавства.

8. Сформулюйте сутність наукової методики музейної роботи.

Рекомендована література:


  1. Вагемберг Дж. Основные принципы современного научного музееведения. [Цит. 2008, 20 серпня]. - Доступний з:



    Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка