Програма навчальної дисципліни "Міфологія". Доц. Дарморіз О. В



Сторінка2/13
Дата конвертації22.10.2017
Розмір2.85 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Тема. Міф як найдавніша форма духовної культури людства


Проблема дефініції міфу. Первісні міфи як особливий спосіб світобачення та світовідчуття. Надприродний характер міфу. Міф як життєва реальність.

Структура міфу. Історичний аспект міфу: міф як історія подвигів надприродних істот та творення світу. Логіка міфу. Семіотика міфу. Полісимволізм міфу.

Функції міфу: соціально-регулятивна, оціночна, творча, пізнавальна. Міф як модель для наслідування. Б.Маліновський про функції міфів у первісному суспільстві.

Особливості побудови міфологічних сюжетів. Основні сюжетні мотиви: зачаття, народження, смерть, священний шлюб, метаморфози, битва

Міфологічні персонажі: першопредки, культурні герої, духи, боги, хтонічні істоти, чудовиська.

Основні міфологічні моделі. Космогонічні міфи. Міфи про походження. Календарні міфи як втілення магічно-побутової діяльності первісної людини. Героїчні міфи – відображення життєвого циклу людини і спільноти. Есхатологічні міфи. Міфи про кінець світу як основа мілленаризму, карго-культи.

Література:

Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. – М., 1994.

Леви-Стросс К. Первобытное мышление. –М., 1994.

Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.


Тема. Особливості міфологічного освоєння світу

Особливості міфологічного світосприйняття. Способи освоєння світу первісною людиною. Денна та нічна картини освоєного світу.

Простір як форма міфологічного осягнення світу. Дуальність сприйняття простору: “чужий” світ – “свій” світ. Просторова ієрархія, її взаємозв'язок з аксіологічною ієрархією. Просторові та аксіологічні координати: “право”, “ліво”, “верх”, “низ”.

Ставлення до часу. Аксіологічна інтерпритація часу. Міфологічний час як час першотворення.

Слово як форма міфологічної свідомості. Аналіз взаємозв’язку слова та міфу у О. Потебні. Слово та ім’я в міфологічній інтерпретації світу. Міфологічне ім'я. Найменування як сакральний акт. Аксіологічний характер міфологічного імені. Міф як “розгорнуте магічне ім'я”.

Література:

Пивоев В.М. Мифологическое сознание как способ освоения мира. -Петрозаводск, 1991.

Потебня А.А. Слово и миф. –М., 1989.

Савельєва М. Ю. Лекции по мифологии культуры. – К., 2003.
Тема. Символізм міфологічної свідомості

Поняття символу. Символ як основний елемент міфологічної свідомості. Символ та знак. Творення символів.



Проблема типологізації символів. Класифікація символів за сферою застосування: наукові, побутові, ідеологічні, художні, релігійні, міфологічні символи. Класифікація символів у К.Г. Юнга: природні та культурні символи. Часові та позачасові символи. Індивідуальні, групові та загально-людські (універсальні) символи.

Міф як символ. Міфологічний символ. Основні характеристики міфологічного символу. Ритуальний символ. Ознаки семантичної структури ритуального символу (за В.Тернером).

Література:

Тодоров Ц. Теории символа. – М., 1999.

Тэрнер В. Символ и ритуал. –М., 1983.
Тема. Ритуал як найменша одиниця міфологічної свідомості

Ритуальність міфологічної свідомості. Ритуал як найдавніша форма духовної активності. Ритуальність та її функції. Ритуал та обряд.

Основні види первісних ритуалів. Класифікація ритуалів за А. ван Геннепом. Сезонні ритуали та ритуали “"за випадком"”. Основні етапи здійснення ритуалу. Поняття лімінальноті.

Священнодійство та жертвоприношення як основні складові ритуалу. Сакральний характер ритуалу. Ігровий характер ритального дійства. Жертвоприношення як основа архаїчного обряду.

Міф. Ритуал. Традиція Традиція як засіб консервації та трансляції ритуалів. Функції традиції. Традиція та новація в системі міфологічної свідомості.

Ритуали в житті сучасної людини. Найрозповсюдженіші сучасні ритуали як сакралізація кульмінаційних моментів людського життя в сьогоденні.

Література:

Фрэзер Дж. Золотая ветвь. –М., 1980.

Гейзінга Й. Homo ludens. –К., 1994

Тэрнер В. Символ и ритуал. –М., 1983.


Змістовий модуль 3. Міфологічні системи в історії європейської культури

Тема. Антична міфологія як основа європейської науки та культури

Грецька міфологія. Архаїчні уявлення стародавніх греків. Давньогрецька міфологія як історія суспільства. “Тератоморфізм” як принцип архаїчної міфології. Фетишизм в системі архаїчної грецької міфології. Фітоморфний фетишизм. Тваринний світ та зооморфні тотеми в міфологічній архаїці. Анімізм як вищий вияв архаїчної міфології та початок олімпійського періоду грецької міфології.

Антропоморфізація божеств. Грецький пантеон богів. Формування олімпійського пантеону як характеристика класичної міфології, котра стала основою для європейської культури. Вшанування небесних, водяних, земних і підземних богів. Δαιμονεη (демони) – нижчі божества, посередники між людьми і богами. Героїзм давньогрецької класичної міфології.

Ритуальність старогрецької міфології. Основні форми ритуальної поведінки: жертвоприношення, релігійні свята, ігри, різноманітні мантичні (ворожильні) обряди, містерії. Значення молитви в грецькій обрядовості. Процесії, танці, ігри як елементи богослужіння. Інститут жерців в Греції. Передбачення і пророкування. Таємні культи в давньогрецькій міфологічній системі.

Література:

Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. – Тернопіль, 1993.

Лосев А. Олимпийская мифология в ее социально-историческом развитии. – М., 1953.

Парандовський Я. Міфологія. – К., 1977.

Тахо-Годи А. А. Греческая міфологія. – М., 2002.



Міфологічна система Стародавнього Риму. Особливості розвитку римської міфології. Анімізм як основа архаїчної римської міфології. Особливий статус божеств, покровителів сім’ї та роду. Етруський пантеон богів як праобраз римського пантеону. Елліністичні впливи на розвиток римської міфологічної системи. Основні східні культи, котрі утвердилися в Стародавньому Римі: культ малоазійської богині Кібели та культ іранського бога сонця Мітри.

Соціальний характер міфології Стародавнього Риму. “Римський міф” як аналог космогонічного міфу у стародавніх римлян. Основні складові “римського міфу”. Республіканські міфи як втілення моральних чеснот римлян, – релігійного, військового та громадянського обов’язку.

Обрядовий характер римської міфології. Особливості виконання обрядів, молитов та жертвоприношень стародавніми римлянами. Інститут жерців у Стародавньому Римі.

Література:

Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян. – СПб., 1995.

Нейхардт А. Легенды и сказания Древнего Рима. – М., 1987.

Парандовський Я. Міфологія. – К., 1977.
Тема. Міфологічність західноєвропейської середньовічної культури

Дохристиянські традиції європейських народів у житті середньовічної людини. Грецька, римська, кельтська та германо-скандинавська міфологічні системи як складові європейської культури.

Кельтська міфологія. Уявлення про існування вищих істот. Державний культ кельтів як вияв солярної міфології. Кельтські боги через антагонізм двох начал: боги дня, світла, життя, плодючості, мудрості і добра (“народ богині Дану”) в боротьбі з демонами ночі, темряви, смерті, безпліддя і зла (“боги Домну”). Уявлення про безсмертя душі та потойбічний світ. Космологічні уявленнями кельтів. Священні місця та об’єкти. Друїди – жерці кельтів. Основні священні ритуали та жертвоприношення.

Германо-скандинавська міфологія. Відомості про германську міфологію у праці Тацита “Германія” Систематичний виклад скандинавської міфології містять у збірнику міфологічних та героїчних пісень “Старшій Едді” та підручнику поетичного мистецтва скальдів “Молодшій Едді”. Спільність сюжетів, персонажів та культів у германській та скандинавській міфологіях. Космологія германо-скандинавської міфологічної системи. Вищі боги. Другорядні божества германо-скандинавів. Міфологічні істоти: хтонічні та вогняні велетні, валькірії та ейнхерії. Нижча міфологія (альви, гноми, ельфи та цверги). Своєрідність есхатологічних міфів.

Література:

Кельтськая мифология: Энциклопедия. – М., 2005.

Історія європейської ментальности / За ред. П. Дінцельбахера. – Львів: Літопис, 2004.

Старшая Эдда. Древнеирландские песни о богах и героях. – М.-Л.,1963.

Младшая Эдда. – М., 1970.

Мифы народов мира. – тт. 1-2. – М., 1982.

Християнство та язичницькі вірування. Асиміляція християнством символів, образів, ритуалів і міфів середземноморської культури. Поняття “двовір’я”. Трансформація дохристиянських вірувань європейців у культ святих та календарні свята. Язичницька символіка, пов’язана з особою Христа. Неперервність язичницької традиції у християнських святах. Поява свят вшанування героїв нового типу – святих та священномучеників. Міфологічний характер середньовічної культури через ставлення до смерті та померлих.

Магія в середньовічній Європі. Священні речі як визнання можливості магічного в середовищі християнської церкви в середні віки. Уявлення про особливу надприродну силу святих людей, що могли творити чуда. Приклади контактної магії. Чаклуни та відьми як протиставлення до святих, наділених особливими властивостями. Чаклунство і “язичницьке безумство” в народній свідомості та церковному тлумаченні. “Молот відьом” про природу чаклунства, необхідність і методи боротьби з ним.

Зародження соціальної міфології. Різноманітність міфологічних традицій в соціальному середовищі. “Міф про походження”. Турнір як нове військове та рицарське свято. Цінності придворної культури та рицарства. “Урбанізація” селянських свят.

Література:

Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры. – М., 1992.

Ле Гофф Ж. Середньовічна уява. – Львів, 2007.

Історія європейської ментальности / За ред. П. Дінцельбахера. – Львів: Літопис, 2004.

Змістовий модуль 4. Міфологізм української культури

Тема. Українська міфологія

Українська міфологія як частина слов’янської міфології. Українська міфологія як основа національного світогляду українців. Зазначимо, що власне слов’янські міфологічні тексти не збереглися. Основні джерела з української міфології. Основні джерела з української міфології: письмові, археологічні, фольклорні, твори народного образотворчого мистецтва.

Основні поняття східно-слов’янської міфології. Анімізм, аніматизм та антропоморфізм. Світове дерево як відображення картини світу давніх українців. Уявлення про яв, нав та прав (сучасний, потойбічний та ідеально-небесний світи) в розумінні світобудови.

Культ предків в міфологічній картині світу давніх українців. Особливості поховального обряду. Способи, ритуали та місця поховання. Уявлення про душу та дух. “Двоєдушники” як поняття східно-слов’янської міфології.

Нижча міфологія. Обожнення природи як основа язичницьких вірувань давніх українців. Основні духи природи, дому, злі духи: їх функції та ознаки.

Вища міфологія давніх українців як різновид землеробської міфологічної системи. Верховні божества української міфології. Божества, пов’язані з календарним циклом. Проблема верховного божества у слов’ян. Пантеон князя Володимира.

Найдавніші обряди та ритуали. Побутові та сімейні жертвоприношення слов’ян. Святилища: особливості архітектури та розміщення. Племінні святилища та святилища общинного користування, сімейні жертовники. Особливості здійснення жертвоприношень та вибору пожертви.

Двовір’я в українській культурі.

Література:

Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К.,1992.

Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. – Вінніпег, 1965р.

Міфи України. – К., 2006.

Петров В. Передхристиянські релігійно-світоглядові елементи. Генеза народних звичаїв і обрядів // Енциклопедія українознавства.

Попович М. В. Мировозрение древних славян. – К., 1986


Тема. Соціальна міфологія Нового часу

Соціальні міфи в ідеології. “Міф про героя” як основа соціальної міфології. Цілеспрямований та професійний характер творення міфів в сучасній міфології та ідеології. Нація як найбільш міфологізована соціальна спільнота. Міфологізація національної свідомості у формі авторського міфу. Т.Шевченко як прояв українського авторського національного міфу.

Ритуалізованість ідеології. Виникнення “священних місць”. Ювілеї як соціально оформлені ідеологічні ритуали.

Найзначніші міфи в ідеології ХХ ст. “Міф повернення до джерел” як приклад міфу Нового часу. “Міф про благородне походження” як основа націоналістичних ідеологій. Д. Донців про расові типи в українському етносі. Радикалізація “міфу про благородне походження” в нацистській Німеччині. Соціалістичний міф як підґрунтя радянської ідеології. Міфологізованість демократичної ідеології.

Розповсюдження соціального міфу на сучасному етапі. Засоби масової інформації як засоби ідеологічного, політичного, економічного, культурного впливу на свідомість і діяльність (поведінку) людей. Інформація як особливий вид ідеологічного впливу в постіндустріальному суспільстві. Основні міфологічні структури, котрі використовуються засобами масової інформації у впливі на масову свідомість.

Література:

Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. – М., 2000.

Осипов Г. В. Социальное мифотворчетво и социальная практика. – М.,2000.



Шестаков В. В. Мифология ХХ века. – М., 1988
Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

Інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. Міфологія в системі культури

Тема 1. Міфологія як наука.




4

4







8



















Тема 2. Міфологія та релігія




2

2







4



















Тема 3. Міфологія та ідеологія




2

2







4



















Тема 3. Міфологія та художня творчість




2

2







4



















Разом – зм. модуль1




10

10







20



















Змістовий модуль 2. Міф як феномен

Тема 1. Міф як найдавніша форма духовної культури людства




2

2







4



















Тема 2. Особливості міфологічного освоєння світу




2

2







4



















Тема 3. Символізм міфологічної свідомості




2

2







4



















Тема 4. Ритуал як найменша одиниця міфологічної свідомості




2

2







4



















Разом – зм. модуль 2




8

8







16



















Змістовий модуль 3. Міфологічні системи в історії європейської культури

Тема 1. Антична міфологія як основа європейської науки та культури




4

4







8



















Тема 2. Міфологічність західноєвропейської середньовічної культури




4

4







8



















Разом – зм. модуль 3




8

8







16



















Змістовий модуль 4. Міфологізм української культури

Тема 1. Українська міфологія




4

4







8



















Тема 2. Соціальна міфологія Нового часу




4

4







8



















Разом – зм. модуль 4




8

8







16


















Усього годин







































Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

Годин


1

Міфологія як вчення про міфи.

2

2

Сучасні міфологічні теорії

2

3

Міфологія та релігія.

2

4

Міфологія та ідеологія.

2

5

Міфологія та художня творчість.

2

6

Міф як найдавніша форма духовної культури людства.

2

7

Основні форми міфологічної свідомості.

2

8

Міф і символ.

2

9

Міфи та ритуали.

2

10

Міфологія Стародавньої Греції.

2

11

Римська міфологія.

2

12

Міфологічні системи народів західної Європи в середні віки.

2

13

Міфологічні елементи у християнізованій європейській культурі

2

14

Українська міфологія.

4

15

Особливості існування міфів в Новий час.

2

16

Соціальна міфологія та сучасна культура.

4




Разом

36

Тема. Міфологія як вчення про міфи

  1. Міфологія як галузь філософського знання.

  2. Основні принципи дослідження міфів.

  3. Міф в історії культури.

Теми реферативних доповідей:

Міфологія – вчення про міфи.

Міф в античній культурі.

Міф як явище первісної культури.

Література:

Голосовкер Я. Э. Логика мифа. -М., 1987.

Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. -М., 1994.

Косарев А. Философия мифа. – М., 2000.

Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. -М., 1991.

Мелетинский Е. М. Поэтика мифа. – М.: Наука, 1976.

Пятигорський А. М, Мифологические размышления: Лекции по феноменологии мифа. – М., 1996.

Стеблин-Каменский М.И. Миф. -Л., 1976.


Тема. Сучасні міфологічні теорії

  1. Проблема міфу у психоаналізі.

  2. Семіотичне дослідження міфу Е. Кассірера.

  3. Міф у структуралістських дослідженнях.

Теми реферативних доповідей:

Алегоричні тлумачення міфу.

Дослідження міфу в романтизмі.

Раціоналістична теорія міфу.

Міфологічна школа у фольклористиці.

Натурміфологія як галузь міфологічних досліджень.

Соціологічний напрям у міфології.

Міф у філософії постструктуралізму.

Література:

Мелетинский Е. М. Мифологические теории на Западе // Вопросы философии. - № 7. – 1971.

Лосев А. Ф. Діалектика мифа //Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура. – М.: Республіка, 1991.

Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К.: Основи, 2000.

Юнг К. Архетипи колективного несвідомого…//Зарубіжна філософія ХХ ст. -Л., 1993.

Фрэзер Дж. Золотая ветвь. – М., 1983.

Кассирер Э. Философия символических форм. Введение и постановка проблемы // Культурология ХХ век. Антология. – М. : Юрист, 1995.

Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке. – М.: Юрист, 1998.

Юнг К. Г. Душа и миф. – М.-К.: Рефл-бук, Ваклер, 1996.

Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Фрейд З. Основной инстинкт. – М.: Олимп, 1997.

Фрейд З. Неудовлетворенность культурой // Там же.

Фрейд З. Тотем и табу. - М.: Олимп; ООО «Изд-во АСТ - ЛТД», 1998.


Тема. Міфологія та релігія

  1. Міфологія та релігія як форми свідомості.

  2. Міфологія та релігія в первісній культурі.

  3. Міфологія та релігія в сучасності.

Теми реферативних доповідей:

Магія та релігія в міфологічній свідомості.

Священне, святе, сакральне в релігії та міфології.

Міфологізм релігійної свідомості.

Роль міфу в світових релігіях (або на вибір у християнстві, буддизмі чи ісламі).

Література:

Лосева И.Н. Миф и религия в отношении к рациональному познанию.// Вопросы философии. 1992, №7

Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя. – К., 2002.

Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.

Фрэзер Дж. Золотая ветвь. – М., 1983.


Тема. Міфологія та ідеологія

  1. Міф як елемент ідеологічної свідомості.

  2. Поняття соціального міфу.

  3. Міфи у політиці.

Теми реферативних доповідей:

Взаємозв’язок ідеології та міфології у Стародавній Греції.

Критика ідеології у творчості А. Шопенгауера.

“Воля до влади” як основа соціальної міфології у Ф. Ніцше.

Архетипний аналіз соціального міфу.

Політичний міф в ідеологічній системі.

Імідж політика як складова політичного міфу.

Література:

Гуревич П. С. Социальная мифология. – М., 1983.

Нортон Фрай. Архетипний аналіз: теорія мітів.// Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. -Л., 1996.

Ортега-і-Гассет Х. Бунт мас. // Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. -К., 1994

Осипов Г. В. Социальное мифотворчетво и социальная практика. – М.,2000.

Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. В 2 т. -К., 1994, Т 1.

Умберто Еко. Риторика та ідеологія.// Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. -Л., 1996.

Фромм Е. Втеча від свободи.// Зарубіжна філософія ХХ ст. -Л., 1993.
Тема. Міфологія та художня творчість


  1. Міф як основа мистецтва.

  2. Міф та література.

  3. Міф та музичне мистецтво.

  4. Міф та пластичні мистецтва.

Теми реферативних доповідей:

Символіка образотворчого мистецтва.

Символіка храму в міфологічній системі.

Міф у мистецтві та мистецтво в міфі.

Казка: міф у літературному оформленні.

Музика та поезія в міфі.

Міфологія сучасного мистецтва.

Література:

Искусство в системе культуры. – Л., 1987.

Каган М. С. Морфология искусства. – Л. – М., 1972.

Каган М. С., _ол остова Т. В. Культура – философия – искусство. Діалог. – М., 1988.

Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое исскуство. – М., 1976.

Матимонов В. Б. Первобытное искусство. – М., 1981.

Судьба искусства и культуры в западноевропейской мысли ХХ в. Сб. переводов. – М., 1979.

Топоров В. Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопоетического. Избранное. – М., 1995.

Фрейденберг О. М. Миф и литература древности. – М., 1998.


Тема. Міф як найдавніша форма духовної культури людства

  1. Міф як особливий спосіб світовідчуття первісної людини.

  2. Структура архаїчного міфу.

  3. Функції міфу в первісних суспільствах.

  4. Основні міфологічні моделі.

Теми реферативних доповідей:

Міф як сакральне.

Міф як феномен первісної культури.

Архаїчні міфи як первісна наука.

Космогонічні міфи.

Есхатологічні міфи.

Література:

Malinowski B. Magie, Wissenschaft und Religion. – Frankfurt, 1973.

Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя. – К.,

Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. – М., 1994.

Леви-Стросс К. Первобытное мышление. –М., 1994.

Мифологический словарь / Под глав. ред. Мелетинского Е. М. – М., 1991.

Стеблин-Каменский М. И. Миф. -Л., 1976.

Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.

Фрэзер Дж. Золотая ветвь. – М., 1983.

Элиаде М. Аспекты мифа. -М., 1996.


Тема. Основні форми міфологічної свідомості

  1. Простір в міфологічному сприйнятті світу первісною людиною.

  2. Міфологічне сприйняття часу.

  3. Слово як форма міфологічної свідомості.

  4. Міфологічне ім’я.

Теми реферативних доповідей:

Міф як форма свідомості.

Світове дерево як центр світу для міфологічної свідомості.

Аксіологічність міфологічної свідомості.

Міфологічний час як час першотворення.

Міфологічна картина світу первісної людини.

Література:

Пивоев В.М. Мифологическое сознание как способ освоения мира. -Петрозаводск, 1991.

Потебня А.А. Слово и миф. –М., 1989.

Савельєва М. Ю. Лекции по мифологии культуры. – К., 2003.

Лотман Ю. М. Миф – имя – культура // Лотман Ю. М. Семиосфера. – СПб., 2000.

Лосев А.Ф. Вещь и имя // Лосев А.Ф. Имя. Избранные работы, переводы, беседы, исследования, архивные материалы. – СПб., 1997.

Лосев А.Ф. Миф – развернутое магическое имя // Там же.

Хюбнер К. Истина мифа. – М., 1996.


Тема. Міф і символ

  1. Символізм людського життя.

  2. Класифікація символів.

  3. Символи в міфі. Міф як символ.

  4. Міфологічний та ритуальний символи.

Теми реферативних доповідей:

Дослідження символів В. Тернером.

Символізм в житті первісної спільноти.

Символи в житті сучасної людини.

Символ в історії культури.

Основні символи східної та західної культури: порівняльний аналіз.

Дослідження символу в постмодернізмі.

Архетипи як прасимволи.

Література:

Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое исскуство. –М., 1976.

Тодоров Ц. Теории символа. – М., 1999.

Тэрнер В. Символ и ритуал. –М., 1983.

Хендерсен Дж. Древние мифы и современный человек.// Юнг К. Человек и его символы.-С.-П., 1996.

Юнг К. Архетипи колективного несвідомого…//Зарубіжна філософія ХХ ст. -Л., 1993.

Юнг К. Подход к бессознательному. // Юнг К. Человек и его символы. -С.-П., 1996.

Яффе А. Символизм в изобразительном искусстве.// Юнг К. Человек и его символы. - С.-П., 1996.


Тема. Міфи та ритуали

  1. Поняття ритуалу.

  2. Обряд, ритуал, традиція.

  3. Традиція та новація в міфології.

Теми реферативних доповідей:

Календарні ритуали.

Ініціаційні ритуали.

Жертвоприношення як особливий вид ритуальності.

Е. Дюркгайм про основні обрядові дійства.

Ритуальність професійної діяльності.

Ритуали в житті сучасної людини.

Сакральність ритуальної діяльності.

Література:

Леви-Стросс К.Первобытное мышление. –М., 1994.

Лосев А.Ф. Диалектика мифа. //Лосев А.Ф. Миф. Число. Сущность. -М., 1994.

Фрэзер Дж. Золотая ветвь. –М., 1980.

Гейзінга Й. Homo ludens. –К., 1994

Тэрнер В. Символ и ритуал. –М., 1983.

Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя.
Тема. Міфологія Стародавньої Греції


  1. Специфіка грецької міфології.

  2. Антична космогонія.

  3. Олімпійський пантеон богів.

  4. Героїзм як характеристика грецької міфологї.

Теми реферативних доповідей:

Грецька міфологія в міфологічній системі Середземномор’я.

Символи грецької міфології.

Храм як елемент давньогрецької обрядовості.

Обряди Давньої Греції.

Література:

Античная мифология. Энциклопедия / Под общей ред. Королева К. – М.: Эксмо, Мидгард, 2004. – 767 с.

Грейвс Р. Мифы древней Греции. – М., 1992.

Зелинский Ф. Древнегреческая религия. – К., 1993.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Древнего Рима. – М., 1990.

Лосев А. Античная мифология в ее историческом развитии. – М., 1957.

Лосев А. Олимпийская мифология в ее социально-историческом развитии. – М., 1953.

Нельсон М. Греческая народная религия. – СПб., 1999.

Тахо-Годи А. А. Греческая міфологія. – М., 2002.


Тема . Римська міфологія

  1. Особливості розвитку римської міфології.

  2. Соціальний характер міфології Стародавнього Риму. “Римський міф”.

  3. Обрядовість римської міфології.

Теми реферативних доповідей:

Плюралізм римської міфології.

Список римських божеств у Indigitamenta (давніх книгах понтифіків).

Еллінізація римської міфології.

Культ Кібели в Стародавньому Римі.

“Сивіллині книги” в міфології Риму.

Формалізм ритуальної діяльності давніх римлян.

Римська міфологічна система та забобони.

Література:

Античная мифология. Энциклопедия / Под общей ред. Королева К. – М.: Эксмо, Мидгард, 2004. – 767 с.

Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян. – СПб., 1995.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Древнего Рима. – М., 1990.

Парандовський Я. Міфологія. – К., 1977.

Ферреро Г. Величие и падение Рима. – СПб., 1998.
Тема. Міфологічні системи народів західної Європи в середні віки


  1. Уявлення кельтської міфології.

  2. Основні обряди та ритуали кельтів.

  3. Головні божества германо-скандинавської міфології.

  4. Нижча міфологія германо-скандинавських народів.

  5. Космологія та есхатологія германо-скандинавської міфологічної системи.

Теми наукових рефератів:

Пережитки кельтської язичності.

“Старша Едда” та “Молодша Едда” як джерела зі скандинавської міфології.

Войовничі божества германо-скандинавської міфологічної системи.

Література:

Найдыш В. М. Философия мифологии. От античности до эпохи романтизма. – М., 2002.

Кельтськая мифология: Энциклопедия. – М., 2005.

Історія європейської ментальности / За ред. П. Дінцельбахера. – Львів: Літопис, 2004.

Старшая Эдда. Древнеирландские песни о богах и героях. – М.-Л.,1963.

Младшая Эдда. – М., 1970.

Корни Иггдрасиля. – М., 1997.
Тема. Міфологічні елементи у християнізованій європейській культурі

1.Християнство та язичницькі вірування.

2.Магія в середньовічній Європі.

3.Зародження соціальної міфології.

Теми реферативних доповідей:

Основні християнізовані символи середземноморської культури.

Язичницькі вірування в календарних святах.

Неперервність язичницької традиції у християнських святах.

Чаклунство в світському та церковному законодавстві.

“Молот відьом” – доленосна книга середньовіччя.

Рицарські ордени: історія та міфи.

Література:

Гуревич А. Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства. – М., 1990.

Добиаш-Рождественская О. А. Культура западноевропейского средневековья. – М., 1987.

Історія європейської ментальности / За ред. П. Дінцельбахера. – Львів: Літопис, 2004.

Кардини Ф. Истоки средневекового рыцарства. – М., 1987.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.

Найдыш В. М. Философия мифологии. От античности до эпохи романтизма. – М., 2002.

Оссовская М. Рыцарь и буржуа. – М., 1987.

Уотс Алан. Миф и ритуал в христианстве. – К., 2003.

Хейзинга Й. Осень Средневековья. – М.,1988.

Художественный язык средневековья. – М., 1982.

Шпренгер Я., Инститорис Г. Молот ведьм. – М., 1990.
Тема. Українська міфологія


      1. Основні джерела з української міфології.

      2. Основні поняття східно-слов’янської міфології.

      3. “Вища міфологія” давніх українців.

      4. Найдавніші обряди та ритуали.

      5. Двовір’я як синтез язичницьких та християнських елементів в українській ментальності.

      6. Вплив дохристиянських уявлень українців на формування національної культури

Теми реферативних доповідей:

Міфологічні уявлення українців про людину.

Флора та фауна в українській міфології.

Уособлення днів тижня в міфології українців.

Астральні міфи українців.

Українські міфологічні уявлення про людей з надприродними властивостями.

Література:

Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнограф. Нарис: В 2т. –К.,1991.

Грушевський М. С. Історія України-Руси. – Т. 1..

Історія української культури: В 5 тт. – Т. 1.

Культура і побут населення України. – К., 1991.

Міфи України. – К., 2006.

Петров В. Передхристиянські релігійно-світоглядові елементи. Генеза народних звичаїв і обрядів // Енциклопедія українознавства.

Попович М. В. Мировозрение древних славян. – К., 1986.

Українська душа / За ред. Храмової В. – К., 1992.

Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – Мюнхен, 1993.



Тема. Особливості існування міфів в Новий час

        1. “Міф про героя” як основа соціальної міфології Нового часу.

        2. Авторський міф на прикладі міфологізації української національної свідомості.

        3. Основні соціально оформлені ідеологічні обряди та ритуали.

Теми реферативних доповідей:

Національні визвольні рухи та міфологія.

“Міф повернення до джерел” як приклад соціального міфу.

“Міф про благородне походження” в ідеології націоналізму.

Література:

Гвардини Р. Спаситель в мифе, откровении и политике. Теологические роздумья. // Культурология: Хрестоматия. – М., 2000. – С.315-340.

Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991.

Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К., 1993.

Забужко О. Шевченків міф України. -К., 1997.

Найдыш В. М. Философия мифологии: ХІХ – начало ХХ в. – М., 2004.

Тихолаз А. Тирановбивці Гармодій та Арістогон: народження політичного міфу.// Філософська і соціологічна думка. 1994 р. №3-4.
Тема. Сучасна соціальна міфологія



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка