Програма навчальної дисципліни "Міфологія". Доц. Дарморіз О. В



Сторінка12/13
Дата конвертації22.10.2017
Розмір2.85 Mb.
ТипПрограма
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13





Змістовний модуль 2. Становлення культурологічної думки

Тема 2.1 Культурологічні ідеї в творчій спадщині мислителів-раціоналістів 17 ст.





2

2



-


-

8

Тема 2.2 Основні риси і проблематика культурологічної думки доби Просвітництва



2

2



-


-

8

Тема 2.3 Проблеми культури в німецькій класичній філософії



2

2



-


-

8

Тема 2.4 Культурологічна думка 19-поч. 20 ст.



4

4



-


-

16

Разом – зм. модуль 2


20


10

10





40



Змістовний модуль 3. Головні напрямки світової культурологічної думки. Сучасні концепції культури.



Тема 3.1 Проблеми культури у феноменології, екзистенціалізмі та персоналізмі




2

2



-


-

8


Тема 3.2 Еволюціоністський напрям в культурології та його особливості. Неоеволюціонізм



2

2



-


-

8


Тема 3.3 Циклічний напрям культурологічної думки (концепції культурних коловоротів)




2

2



-


-

8


Тема 3.4 Антропологічна школа та функціональний напрям.Дифузіонізм



2

2


-


-


8


Тема 3.5 Психоаналітичний напрям в культурології. Фройдизм та неофройдизм.



2

2


-


-

8



Разом – зм. модуль 3


20

10


10






40


Змістовний модуль 4. Головні напрямки світової культурологічної думки. Сучасні концепції культури(продовження)


Тема 4.1 Структуралістська парадигма культури





2

2

-

-

8

Тема 4.2 Соціологічні концепції культури




2

2

-

-

8

Тема 4.3 Семіотичний напрям культурології




2

2

-

-

8

Тема 4.4 Діалогічний напрям культурології. Ігрові концепції культури




2

2

-

-

8

Тема 4.5 Теологічне розуміння культури




1

1

-

-

4

Разом – зм. модуль 4


18

9

9

-

-

36

Усього годин

70

35

35

-

-

140


5. Теми семінарських занять



п/п


Назва теми

К-ть

годин


1

Специфіка, предмет і завдання курсу “Історія культурології”

2

2

Витоки культурологічної думки. Античні та середньовічні уявлення про культуру

2

3

Подальший розвиток поглядів на культуру в творчій спадщині мислителів-раціоналістів. Просвітницька парадигма культури

4

4

Місце і роль німецької класичної філософії у розвитку світової культурологічної думки

2

5

Культурологічна проблематика в контексті філософії пізнього романтизму

4

6

Проблеми культури у феноменології, екзистенціалізмі та персоналізмі

2

7

Концепції культурних змін. Еволюціонізм. Неоеволюціонізм. Циклічні концепції культури

3

8

Особливості становлення та основні напрями психологічної парадигми культури

2

9

Структуралізм та його характерні риси. Постструктуралістські концепції культури

4

10

Соціологічний напрям культурології. Інтегральна модель культури П. Сорокіна

2

11

Семіотичний напрям культурології і символічні концепції культури

2

12

Ігрові концепції культури

2

13

Проблема міжкультурної взаємодії в сучасній культурологічній думці. Діалогічні концепції культури

2

14

Теологічні концепції культури

2


Всього семінарських занять - 35

8. Самостійна робота


п/п


Назва теми

К-ть

Год.


1

2

3

1

Історія культурології як галузь культурологічного знання і навчальна дисципліна

8

2

Формування перших уявлень про культуру в Стародавньому світі. Розуміння культури в добу античності

8

3

Особливості культурологічних уявлень в епоху Середньовіччя і в добу Відродження

8

4

Культурологічні ідеї в творчій спадщині мислителів-раціоналістів 18 ст.

8

5

Основні риси і проблематика культурологічної думки доби Просвітництва

8

6

Проблеми культури в німецькій класичній філософії

8

7

Культурологічна думка 19-поч. 20 ст.

16

8

Проблеми культури у феноменології, екзистенціалізмі та персоналізмі

8

9

Еволюціоністський напрям в культурології та його особливості. Неоеволюціонізм

8

10

Циклічний напрям культурологічної думки

(концепції культурних коловоротів)



8

11

Антропологічна школа та функціональний напрям культурології. Дифузіонізм

8

12

Психоаналітичний напрям в культурології. Фройдизм та неофройдизм

8

13

Структуралістська парадигма культури

8

14

Соціологічні концепції культури

8

15

Діалогічний напрям культурології. Ігрові концепції культури

8

16

Теологічне розуміння культури

4

17

Семіотичний напрям культурології

8







10. Методи контролю

Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання тексту по захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.


11. Розподіл балів, що присвоюються студентам
Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

•максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів.

• при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності знань студентів за різними системами.

* написання курсових і контрольних робіт з навчального курсу “Історія культурології” не передбачено розподілом годин педагогічного навантаження.

Поточний контроль рівня засвоєння матеріалу з курсу “Історія культурології” оцінюється відповідно кількістю балів за кожний вид роботи.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю та їх оцінка в балах:


  • Виступ з основного питання – до 5 б.

  • Усна наукова доповідь – 0,5 – 5 б.

  • Запитання до виступаючого – 0,5 – 1 б.

  • Участь у дискусіях та інтерактивних формах організації заняття, доповнення, рецензії за виступ – 0,5 – 3 б.

  • Письмові завдання (аудиторні):

  • тестові – 10 б.

  • контрольні – до 5 б.

Письмові завдання, що виконуються студентами за бажанням в позааудиторний час:

реферати – до 5 б.

асеї – до 4 б.

творчі завдання – до 3 б.

Результати поточного контролю заносяться до журналу роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених й невідпрацьованих семінарів, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.

На початку семестру кожний студент отримує відповідний перелік форм поточного контролю успішності з вказаною кількістю балів, що дає йому можливість самостійно орієнтуватися в процесі власної підготовки до іспиту.


Розподіл балів, що присвоюються студентам впродовж вивчення курсу

Історія культурології





Поточне тестування та самостійна робота


Підсумковий тест(екзамен)



сума



1 сем.

2 сем.




Зміст мод.1

Зміст мод. 2

Зміст мод. 3

Зміст мод. 4

Робота на сем.

Інші види роботи

С. р.

50 б.

100 б.

Т. 1.1-1.3

Т. 2.1-2.4

Т. 3.1-3.4

Т. 4.1-4.5

20 б.

10 б.




17 б.

15 б.

15 б.

15 б.

У кінці семестру сумуються всі отримані студентом бали за аудиторну та поза аудиторну роботу (що, на наше переконання, відтворює реальний стан успішності). Вказані вище види і форми засвоєння навчального курсу дають можливість набрати 50 балів.

Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. При відсутності відповідей на семінарах впродовж семестру, студент матиме за поточний контроль 0 балів, невідпрацьовані пропуски або відмову від виступу відмінусовується по 1 балу відповідно.

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною ознокою

залік

Екзаменаційна оцінка

A

91-100

5




відмінно

зараховано




B

81-90

4





дуже добре

C

71-80




добре

D

61-70

3




задовільно

E

51-60




достатньо

FX

25-50

2




незадовільно

F

0-24




без права перездачі

Впродовж семестру проводиться не менше 2-х модулів або колоквіум, колоквіум чи контрольна робота тощо. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідальність оцінок FX та F у шкалі ECST, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів, або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.



Підсумковий семестровий контроль

Позитивна оцінка поточної успішності (сумарний результат всіх виконаних студентом видів роботи над вивченням курсу впродовж семестру) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни “Історія культурології” передбачена така форма звітності як іспит, який проводиться в кінці 2-го семестру. На екзамені студент може набрати максимально 50 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Іспит є обов’язковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу з курсу “Історія культурології” і не може бути доведена до рівня поточних форм контролю. Оцінка за екзамен “автоматично” не виставляється.

Іспит з “історії культурології” проводиться у письмовій або у письмово-усній формі. У першому варіанті дається письмова відповідь на всі питання, зазначені в екзаменаційному білеті. У другому варіанті студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 25 балів. 25 балів за усну відповідь виставляються таким чином:

22-25 балів – “відмінна” відповідь;

17-21 бал – “добра” відповідь;

10-16 балів – “задовільна” відповідь;

0-9 балів – “незадовільна” відповідь.

Отже, результати усного й письмового опитування дають в сумі кількість балів підсумкового контролю.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка