Програма навчальної дисципліни "Міфологія". Доц. Дарморіз О. В



Сторінка11/13
Дата конвертації22.10.2017
Розмір2.85 Mb.
ТипПрограма
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема 1.1 Історія культурології як галузь культурологічного знання і навчальна дисципліна ( 2 год. ).

Місце і специфіка історії культурології в загальній системі культурологічного знання. Предмет історії культурології. Філософія історії і філософія культури як методологічна основа історії культурології. Методи та принципи дослідження історії культурології. Основні системоутворюючі елементи історії культурології. Поняття “культурологічна концепція”, “культурологічна парадигма”, “культурологічна школа”, “напрям культурології”. Проблема періодизації історії культурології. Мета, завдання і структура навчального курсу “Історія культурології”.


Тема1.2. Формування перших уявлень про культуру в Стародавньому світі. Розуміння культури в добу античності (2 год.)
Узагальнений характер уявлень про культуру в Стародавньому світі. Відображення в міфологічних системах, в усній народній творчості та в епічних творах набуття людиною культурного стану, як поза біологічного процесу її творення. Формування образу культурного героя та відображення його культуротворчої діяльності. Перші спроби осмислити закономірності культурно-історичного процесу. Ідея регресної еволюції. Ідея циклічності буття. Розмежування народів на диких та таких, що вже опанували дарами цивілізації.

Плекання, обробка, догляд, піклування, удосконалення, шанування як визначальний зміст античних уявлень про культуру. Особливості розуміння культури в Стародавній Греції. Основні чинники формування давньогрецького культурного ідеалу. “Пандейя”, “схоле”, “техне” як система формування культурної особистості.

Нові культурні цінності елліністичної доби.

Виникнення терміну “культура” в стародавньому Римі. М.П. Катон (3-2 ст. до н.е.) про культуру як плекання, вирощування, удосконалення рослин. М.-Т. Цицерон (2-1 ст. до н.е.) про плекання духу, розуму (інтелекту) людини. Культура як поклоніння, пошана, вшанування-культ. Культурний ідеал римської античності.

Теоретичне осмислення античними філософами людської діяльності та її наслідків. Сократ, софісти, кіники, епікурейці, стойки. Перші критики культури та цивілізації ( кіники ).
Тема 1.3. Особливості культурологічних уявлень в епоху Середньовіччя та в добу Відродження ( 2 год. )
Уявлення про європейську середньовічну культуру як про культуру християнську, геоцентричну, символічну, книжкову. Трансцендентизм та персоналізм як основні критерії середньовічних поглядів на культуру. Християнські морально-етичні виміри особистості: любов як вищий моральний принцип та головний мотив культуро творчої діяльності. Християнський культурний ідеал. Августин Великий. Тома Аквінський. Світський аспект у поглядах на культуру доби Середньовіччя. Ібн Халдун та його “культурний натуралізм”.

Антропоцентризм та гуманізм у поглядах на культуру у добу Відродження. Культура як результат вільної й творчої діяльності універсальної особистості. Культ людини та виникнення опозиції “культура-природа”. Становлення та головні риси класичної моделі культури.


Змістовний модуль №2. Становлення культурологічної думки.
Тема 2.1. Культурологічні ідеї в творчій спадщині мислителів раціоналістів 17 ст. (2 год.)

Соціокультурна ситуація 17 ст. Основні умови і чинники впливу на формування культурологічної думки доби Раціоналізму. Раціоналістичний характер культурологічних ідей та пошуків 17 ст.

Формування основ категоріального апарату теорії мислення та його значення для складання понятійно-смислового поля науки про культуру. Культурологічний аспект філософських, антропологічних й соціологічних пошуків мислителів 17 ст. Створення соціальних утопій та місце в них культури ( Ф.Бекон ). Ф.Бекон, Р.Декарт, Т.Гоббс, Б.Паскаль, Б.Спіноза, Г.Лейбніц та їх внесок у розвиток культурологічних ідей доби Раціоналізму.

Тема 2.2. Основні риси та проблематика культурологічної думки доби Просвітництва. Виникнення перших культурологічних концепцій (17 ст.). (2 год.)
Соціокультурні процеси доби Просвітництва та їх вплив на формування власне культурологічних проблем. Становлення культурології як самостійної галузі знання.

Протиставлення природного і надприродного, природного і штучного. Усвідомлення сутності “нового середовища життя”(культури), створеного на противагу природі. Формування поняття “культура” як самостійної лексичної одиниці, що виступає в опозиції до поняття “натура”. Розуміння культури як духовного феномену, заперечення її матеріальної складової. Ототожнення культури з моральними та інтелектуальними навичками людини.

Розширення і доповнення змістовного значення поняття “культура” (Д.Дідро, Міраво). Дж.Віко про історію культури як об’єктивний процес. Його концепція культурних коловоротів. М.Ф.Вольтер про філософію культури як універсальний історичний огляд культури.

Культура як результат лінійного прогресу і показник рівня розумних і гуманних відносин ( М.Ф.Вольтер, А.Тюрго, М.Ж.А. де Кондорсе ). Поняття цивілізації, протиставлення її варварству ( Кондорсе, Гізо ).

Формування концепції європоцентризму. Ж.-Ж.Руссо: критика існуючої культури та її носіїв. Ш.Д.Монтеск’є: визначення системи детермінант розвитку культури і суспільства. Культурологічна концепція Й.-Г.Гердера. Контр-Просвітництво і романтична концепція культури. Завершення формування класичної парадигми культури.
Тема 2.3. Проблеми культури в німецькій класичній філософії (2 год.)
Об’єктивні чинники формування німецької класичної філософії. Вплив ідей Просвітництва та романтизму на формування німецької класичної філософії. Вплив ідей Просвітництва та романтизму на формування німецької класичної філософії, в т.ч. її поглядів на культуру. Розуміння культури як світу вільного ціле покладання та об’єктивації духу.

Культурологічні аспекти філософії І.Канта. Г.В.Ф. Гегель про культуру. Ф.Шеллінг та його філософія мистецтва. Й.Г.Фіхте: “практична філософія” (філософія діяльності) та її значення для культурології. Л.Фейєрбах про співвідношення культури і релігії.


Тема 2.4. Культурологічна думка 19-поч. 20 ст. (4 год.).
Історичні чинники, соціальні детермінанти та теоретичні передумови еволюції поглядів на культуру в 19 - на поч. 20 ст. Плюралізм підходів до розуміння культури. Подолання класичної моделі культури.

Історико-культурний напрям досліджень та його значення для формування культурології ( Я.Брукхардт, Е.Готейн, К.Шнаазе, А.Шпрінгер).

Подальший розвиток культурологічного знання в контексті філософської науки. Філософія науки як один з основних напрямів філософських досліджень. Трансформація філософії культури в теорію культури.

Культурологічні ідеї у філософії А.Шопенгауера і С.К’єркегора. Школа “філософії життя” та тлумачення нею проблем філософії культури. Ф.Ніцше, В.Дільтай, Г.Зіммель, А.Бергсон та ін.

Філософія культури неокантіанства (Г.Коган, В.Вільдебанд, Г.Ріккерт): від “наук про дух” до “наук про культуру”. Аксіологія як основа неокантіанівської філософії культури.

Вивчення культури в соціальній та культурній антропології. Культурологічні ідеї в позитивістській філософії і соціології. О.Конт і проблема культурної еволюції людства.

Теорія культурно-історичних типів М.Данилевського як заперечення лінійного прогресу культури.

Проблема кризи культури у філософії 2-ї половини 19-поч. 20 ст.



Змістовний модуль №3. Головні напрями світової культурологічної думки. Сучасні концепції культури.
Тема 3.1. Проблеми культури у феноменології, екзистенціалізмі, персоналізмі (2 год.).
Виокремлення культурології в самостійну галузь наукового знання (середина 20 ст.). Науково-концептуальні напрями аналізу феномена культури як фундаментальна основа культурології. Формування центрів культурологічної думки. Логічна думка в контексті філософської проблематики 20 ст. Е.Гуссерль про “мелос” європейської культури як особливу форму духовної культури, про кризу європейської культури та шляхи її подолання. Культурологічне значення феноменологічного методу М.Гайдеггера. Відображення проблем культури в екзистенціалістських концепціях. К.Ясперс. А.Камю. Ж.-П. Сартр. Персоналізм про матеріальну і духовну культуру. Проблема людини та її культурної діяльності в персоналізмі Е. Муньє та Ж. Лакруа.

Тема 3.2. Еволюціоністський напрям в культурології та його особливості. Неоеволюціонізм. ( 2 год.)
Історичні чинники та теоретичні передумови виникнення еволюціонізму. Основний зміст еволюціоністської концепції культури. Еволюціоністські погляди А. Бастіана, Г. Спенсера, Е. Тайлора, Л. Моргана, Дж. Фрезера. Значення еволюціонізму для становлення культурології як самостійної галузі знання (ідея створення спільної науки про культуру і людину), для формування предметного поля культури.

Неоеволюціонізм. Дж. Стюарт. М. Салінс. Дж. Мердок. Культурно-еволюційна школа Л. Уайта.


Тема 3.3. Циклічний напрям культурологічної думки (концепції культурних коловоротів) (2 год.)
Витоки та основні ідеї циклічної парадигми культури. О.Шпенглер та його циклічна концепція культури. Теорія локальних культур і локальних цивілізацій А.Тойнбі. Значення концепцій Шпенглера та Тойнбі для формування сучасної культурологічної традиції. М. Данилевський. Л. Гумільов. Е. Маєр.
Тема 3.4. Антропологічна школа та функціональний напрям культурології. Дифузіонізм (2 год.).
Формування антропологічної школи в культурології та її особливості. Етнопсихологічні дослідження культури. Дослідження національного характеру. Р. Бенедикт та її типологія культур. Проблема дослідження етнічної ідентичності. Інтеракціонізм як метод аналізу культури. Дж. Мід. Концепція культурного плюралізму М. Мід. В. М. Вундт та його “психологія народів”. Акультурація та її психологічні аспекти. Дж. Херскович (Гершкович). Роль Л. Уайта у становленні культурології як науки.

Функціоналістський напрям у вивченні культур. Б. Малиновський та його функціональний метод вивчення культур. Структурно-функціональна теорія культури Радкліффа Крауна. Т. Парсонс, К. Леві-Строс, А. Крьобер про взаємодію та взаємозв’язок функціональних елементів культури. Дифузіонізм як спосіб вивчення культур. Ф. Ратцель. А. Фробеніус. Ф. Гребнер.




Тема 3.5. Психоаналітичний напрям в культурології. Фройдизм та неофройдизм (2 год.).
Виникнення психоаналітичного напряму в культурології. Психоаналітичне вчення З.Фрейда та його особливості. Фройдівське тлумачення культури. Поняття несвідомого, лібідо, сублімації та їх значення для розуміння культури та культуро творчих процесів. Сутність та мета культури.

К.Юнг та його концепція “колективного несвідомого”. Поняття культурного архетипу. Психоаналітичні дослідження культур Г. Рохейма.

Особливості неофройдизму. Еріх Фромм та культурологічні аспекти його творчості.
Змістовний модуль №4. Головні напрями світової культурологічної думки. Сучасні концепції культури (продовження).
Тема 4.1. Структуралістська парадигма культури ( 2 год. )
Структуралізм як реакція на кризу антропоцентристських концепції культури. Докорінна зміна парадигми дослідження людини і культури. Використання методології природничих наук (формалізації, комп’ютеризації, математичного моделювання) для пояснення феноменів культури. К. Леві-Стросс та його “структурна антропологія”. Ф. де Сосюр про методологічні принципи дослідження культури. Ю. Лотман та його семіотичний підхід. “Археологія знань” М.Фуко. “Структурний психоаналіз” Ж. Лакана. Р. Барт та його “Структурна людина”. Структуралістська концепція Ж. Делези.

Ж. Дерріда як основоположник пост структуралізму. Деструкція-реконструкція-універсальний прийом засвоєння культурного тексту. Концепція кризи метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Теорія симулякрів Ж. Бодрияра. Проблема зла в постструктуралістській концепції Ж. Батая.


Тема 4.2. Соціологічні концепції культури ( 2 год. )
Особливості формування соціологічного напряму культурології та його основні ідеї. Детальне вивчення культурних феноменів в їхньому соціальному контексті.

Соціальна філософія М.Вебера та її культурологічний контекст. Інтегральна модель культури П. Сорокіна. Г. Маркузе, Т. Адорно, Х. Ортега-і-Гассет про причини і особливості прояву кризи культури. Критика сучасної культури. Т. Парсонс: культура як один з типів теоретичних систем. Х. Ортега-і-Гассет і Г. Маркузе про суспільні норми, звичаї, традиції, спадковість поколінь.


Тема 4.3. Семіотичний напрям культурології ( 2 год. )
Головні детермінанти формування семіотичного напряму культурології. Дослідження соціокультурних процесів і явищ як системи культурних текстів та культурних мов.

Ч. Пірс та його типологія знаків. Ф. де Сосюр про використання в семіотиці лінгвістичних методів вивчення. Ю. Лотман і “семіосфера” як аналог культури. Функціональна роль семіотики. Е. Кассірер та його “філософія символічних форм”. М.М. Бахтін. Інтерпретація культурного тексту.



Тема 4.4. Діалогічний напрям культурології. Ігрові концепції культури ( 2 год. )
Актуальність проблеми діалогу в сучасній філософії та теорії культури. Діалогічна концепція М.М. Бахтіна. Діалог як спосіб буття культури і особистості у великому часово-просторовому вимірі.

Ігрові концепції культури. Основні ідеї: гра, як форма вираження і основа функціонування культури. Гра як культурна універсалія. Й. Хойзинга “Homo ludens”. Х. Ортега-і-Гассет. Г. Гессе.

Глобальна критика сучасної буржуазної культури. Актуалізація класичної культурної спадщини. Ігрові концепції культури Гадамера і Ж. Дерріди.
Тема 4.5. Теологічне розуміння культури ( 1 год. )
Теологічні концепції культури. Католицька культурологія. Неотомізм – філософська основа католицької інтерпретації культури. Культурологічна проблематика пастирської конституції “Радість і надія”. Іван Павло 2. Енцикліка “Віра і розум”. Ж. Марітен. Е. Вінтер. П. Тейяр де Шарден.

Критичний “аналіз культури” Р. Гвардіні.

Протестантська культурологічна традиція. А. Шептицький. Й. Сліпий.

Мусульманська традиція. Вирішальна роль Корану у розвитку культури та її складових елементів.




4. Структура навчальної дисципліни





Назви змістовних модулів і тем



Кількість годин

Денна форма


усього


л


п


лаб.


інд.


с.р.



1


2




3




4




5




6




7




модуль



Змістовний модуль 1. Генеза та історичний розвиток уявлень про культуру

Тема 1.1 Історія культурології як галузь культурологічного знання





2

2

лаб.

інд.

8

Тема 1.2 Формування перших уявлень про культуру в Стародавньому світі. Розуміння культури в добу античності.



2

2



-


-

8

Тема 1.3 Особливості культурологічних уявлень в епоху Середньовіччя та добу Відродження



2

2



-


-

8

Разом – зм. модуль 1

12

6

6

-



-

24



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка