Програма навчальної дисципліни історія української культури



Скачати 384.87 Kb.
Дата конвертації23.10.2017
Розмір384.87 Kb.
ТипПрограма


Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___
Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія)теорії та історії культури
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




історія української культури

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки культура

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності культурологія

(шифр і назва спеціальності)


спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософського факультету

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу
Історія української культури. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки культура, спеціальністю культурологія. - _______: ________, 2009р.- __ с.

Розробники: Мадей Н.М., канд. іст. н., доцент


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
Завідувач кафедрою

проф. Мельник В.П. _______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р.

Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__

__________, 20__

  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

історія української культури”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів, –

Галузь знань

0201 культура



(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 4

Напрям

6.020.101 культурологія



(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів –

Спеціальність

культуролог


1-й

2-й

Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин -

2-й

3-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 4


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр



17 год.

18 год.

Практичні, семінарські

17 год.

18 год.

Самостійна робота

34 год.

68 год.

ІНДЗ:

Вид контролю: поточний, проміжний, підсумковий


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:2


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета ознайомити студентів з головними етапами розвитку української культури, сформувати систему знань про роль та місце української культури в світовому культурному просторі;
Завдання

  • формування у студентської молоді цілісного уявлення про шляхи розвитку української культури, основні етапи її формування;

  • пізнання загальних закономірностей культурної еволюції та їх експлікацій на історичний розвиток української нації;

  • аналіз самобутнього характеру української культури, її тісних взаємозв`язків із європейською та світовою культурою.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен



знати:

  • теоретичні основи предмету як окремої галузі наукового знання;

  • головні проблеми українознавчих культурологічних досліджень;

  • сутність феномену української культури як детермінанти суспільної свідомості

вміти:

  • орієнтуватись в головних напрямах досліджень з історії української культури;

  • виокремлювати чинники та фактори формування давньої української культури;

  • узагальнювати фактологічний матеріал з вивченого предмету;

  • здійснювати компаративний аналіз вимірів та епох в історичному розвитку

  • української культури;

  • аналізувати український етнонаціональний культурний простір.

  1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Феномен та витоки української культури

Тема 1. Актуальні завдання і методологічні проблеми дослідження української національної культури.

  • Історія української культури як предмет культурології та українознавства. Історіографія досліджень української культури: етапи та сучасний стан.

  • Методологічна проблема типології української культури.

  • Періодизація історії української культури.

  • Українська ментальність. Поняття ментальності та національного характеру.


Тема 2. Етно- та культурогенез українського народу.

  • Проблема етногенезу українців у вітчизняній та зарубіжній історіографії.

  • Антропогенетичні аспекти процесу формування української нації.

  • Самобутність соматологічно-психологічного українського етнічного типу.


Тема 3. Кам’яний вік на території України. Трипільська культура.

  • Періодизація кам’яного віку на території України.

  • Формування культурно-господарських зон у межах України.

  • В. Хвойко та відкриття Трипільської культури.

  • Духовна культура трипільців. Мистецтво.


Тема 4. Кочові племена та їхня роль у формуванні української культури. Античні колонії Північного Причорномор’я.

  • Кіммерійці: проблема етнічної та культурної належності.

  • Скіфи в давній українській культурі.

  • Сармати на території Північного Причорномор’я. Сарматська міфологема у світогляді польсько-української шляхти (роксолани).

  • Значення грецьких колоній у формуванні культури тубільного населення Північного Причорномор’я.


Тема 5. Культура східних слов’ян : міфологічний простір та релігійні вірування.

  • Проблема походження східнослов’янських племен. Індоєвропейська міфологія в світогляді давніх слов’ян.

  • Формування культури літописних племен : поляни, древляни, уличі, тиверці, білі хорвати, дуліби.

  • Особливості релігійного культу східнослов’янських племен.


Змістовий модуль 2. Середньовічна українська культура.

Тема 6. Культура Київської Русі.

  • Перспектива „схід-захід” та її екстраполяція на культуру Київської Русі.

  • Специфіка феодальної системи у суспільстві Київської Русі.

  • Походження християнства на українських землях.

  • Вплив християнства на формування нового типу руської культури.

  • Розвиток мистецтва в Київській Русі.


Тема 7. Культура Галицько-Волинського князівства.

  • Соціально-історичні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі.

  • Характерні риси культурного феномену Галицько-Волинського князівства.

  • Галицька архітектурна школа. Сакральна архітектура Львова.

  • Європейські тенденції в розвитку культури Галичини та Волині.


Змістовий модуль 3. Український Ренесанс.

Тема 8. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка та періодизація.

  • Суспільно-політичні умови формування нового (ренесансного) типу української культури.

  • Формування Російського царства та проблема формування української ідентичності.

  • Інтерпретація феномену ренесансу в українській культурі.

  • Проблема елітарності українського ренесансного гуманізму.


Тема 9. Соціокультурні світи українського Ренесансу.

  • Шляхта як провідна суспільна верства на територіях Корони польської та Речі Посполитої.

  • Утворення надетнічно-надконфесійної ідеології „народу-шляхти”

  • Витоки українського козацтва. Проблема синкретизму козацької культури.

  • Братства як соціокультурний феномен.

  • Феномен змішаної соціальної мікроструктури України на основі етнічного компоненту.

  • Релігійний чинник в еволюції української культури ХV – першої половини ХVІІ ст.


Тема 10. Культурні здобутки українського Ренесансу.

  • Діяльність культурно-освітніх осередків.

  • Петро Могила та його внесок у розвиток української культури.

  • Розвиток освіти на українських землях в ХV – першої половини ХVІІ ст.

  • Полемічна література як елемент української ренесансної культури.

  • Ренесанс в українській архітектурі.


Змістовий модуль 4. Українська культура козацької доби.

Тема 11. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури.

  • Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя.

  • Проблема соціальної стратифікації українського суспільства

  • Київ у духовній культурі України. Києво-Могилянська академія.

  • Запорізька Січ як соціокультурний феномен.

  • Іван Мазепа та розквіт української барокової культури.

Тема 12. Соціокультурний світ України другої половини ХVІІ − ХVІІІ століття: зміна світоглядних парадигм.



  • Формування моделі української культури Нового часу.

  • Визвольна війна як детермінанта формування нових культурних вартостей.

  • Образ української історії в творчості козацької інтелектуальної еліти.

  • Січ-символ в українському культурному просторі.


Тема13. Культура українського бароко.

  • Світоглядно-естетичні засади українського бароко.

  • Інтерпретація бароко як національно-органічного стилю в українській культурі (Дм. Чижевський).

  • Перетворення „культури в Україні” на „українську культуру”.

  • Нові здобутки українського барокового мистецтва.


Змістовий модуль 5. Формування модерної української культури.

Тема 14.Проблема періодизації української культури кінця ХVІІІ − початку ХХ століття. Новий „культурний ландшафт” України.

  • Поняття модерної української культури як культури нового часу (Н.Яковенко, З.Когут, Я.Грицак).

  • Суспільно-політичні обставини формування модерної української культури.

  • Проблема формування української нації. М.Грох і поняття національно-культурного відродження.

  • Проблема трансформації структури українського культурного життя.

  • „Культурний ландшафт” як географія культурних центрів, їхній характер та способи взаємозв’язку.


Тема 15. Дворянський період національно-культурного відродження та його культурні здобутки.

  • Формування української національної ідеї в середовищі українського дворянства (козацької старшини).

  • Витоки українського романтизму.

  • Початки українського професійного театру.

  • Архітектурне мистецтво України.


Тема 16. Українська культура другої половини ХІХ століття.

  • Народницький період національно-культурного відродження: особливості та етапи розвитку. Кирило-Мефодіївське товариство та формування української національної ідеї.

  • Реформа 1861 року та зміна соціокультурної ситуації в Україні.

  • Реалізм в українському мистецтві.

  • Еволюція українського музичного мистецтва.

  • Витоки українського модернізму.


Тема 17. Особливості формування модерної української культури в Галичині.

  • Особливості та періодизація національно-культурного відродження у Галичині.

  • Культурно-просвітницька діяльність представників Української греко-католицької церкви.

  • Політичний етап українського національного відродження. Поєднання культурно-просвітницьких та політичних ідей.

  • Витоки модернізму в українському малярстві та архітектурі.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

Інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Феномен та витоки української культури

Тема 1. Актуальні завдання і методологічні проблеми дослідження української національної культури.





2































Тема 2. Етно- та культурогенез українського народу.





2































Тема 3. Кам’яний вік на території України. Трипільська культура.





2































Тема 4. Кочові племена та їхня роль у формуванні української культури. Античні колонії Північного Причорномор’я.





2































Тема 5. Культура східних слов’ян : міфологічний простір та релігійні вірування.





2































Разом – зм. модуль1





































Змістовий модуль 2. Середньовічна українська культура

Тема 6. Культура Київської Русі




4































Тема 7. Культура Галицько-Волинського князівства




2































Разом – зм. модуль 2





































Змістовий модуль 3. Український Ренесанс

Тема 8. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка та періодизація.





2































Тема 9. Соціокультурні світи українського Ренесансу.





2































Тема 10. Культурні здобутки українського Ренесансу.





2































Разом – зм. модуль





































Змістовий модуль 4. Українська культура козацької доби.


Тема 11. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури.





2































Тема 12. Соціокультурний світ України другої половини ХVІІ − ХVІІІ століття: зміна світоглядних парадигм.





2































Тема13. Культура українського бароко.





2































Разом – зм. модуль





































Змістовий модуль 5. Формування модерної української культури.


Тема 14.Проблема періодизації української культури кінця ХVІІІ − початку ХХ століття. Новий „культурний ландшафт” України.





2































Тема 15. Дворянський період національно-культурного відродження та його культурні здобутки.





2































Тема 16. Українська культура другої половини ХІХ століття.





2































Тема 17. Особливості формування модерної української культури в Галичині.





2































Разом – зм. модуль




































Усього годин






































Модуль 2

Курсова робота








-

-




-







-

-

-



Усього годин








































5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

Годин


1

Історіографія та джерельна база курсу „Історія української культури.”

2

2

Тип української культури

2

3

Давня культура України

2

4

Північне Причорномор’я у давній українській культурі

2

5

Культура давніх слов’ян на території України

2

6

Вплив християнства на культуру Київської Русі

2

7

Соціокультурний феномен Київської Русі

2

8

Культура Галицько-Волинського князівства

2

9

Ренесансний гуманізм в Україні

2

10

Особистісний вимір культури українського ренесансу

2

11

Львів у культурі українського ренесансу

2

12

Феномен українського бароко

2

13

Просвітництво в українській культурі

2

14

Класицизм в українські культурі

2

15

Український романтизм як чинник національного відродження

2

16

Реалізм в українській культурі

2

17

Витоки українського модернізму

2












10. Методи контролю
Поточний контроль рівня знань студентів

Його завданням є перевірка студентами вивченого матеріалу, визначення ступеня його засвоєння, вироблення навчальних та дослідницьких навичок, формування вміння самостійної роботи з історичними текстами та спроможності їх осмислення і інтерпретації; а також вироблення навичок письмової та усно само презентації.

Поточний контроль буде здійснюватися за трьома напрямами:

− контроль за систематичністю та активністю роботи на семінарських заняттях;

− контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання поза рамками аудиторних занять;

− контроль за рівнем засвоєння та творчого опрацювання у вигляді контрольних завдань.


Проміжний контроль рівня знань студентів.

Здійснюється під час проведення модульних контрольних робіт.


Підсумковий контроль знань студентів

Буде здійснено в кінці семестру у формі заліку та іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання не менш як на задовільну оцінку усіх проміжних форм контролю, передбачених поточним семестровим навчальним планом.

При виведенні загальної оцінки студента береться до уваги результати поточного і підсумкового контролю знань. При цьому частка, яку студент може отримати за результатами поточного контролю, становить 50 %, та частка, отримана за підсумкову форму контролю, становить 50 % загальної оцінки.
. Методи контролю та розподіл балів, що присвоюється студентам. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та се­мінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочому плані дисципліни. Тестовий контроль можна проводити як на практичних, так і на лекційних заняттях.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться за однією із таких форм: се­местровий іспит, диференційований залік або залік з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програ­мою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Форма проведення іспиту може бути різною – письмова, усна, тес­това, письмово-усна (комбінована) тощо, вона затверджується кафедрою і ві­дображається у робочій навчальній програмі дисципліни.

Під час семестрового контролю враховуються результати здачі усіх видів навчальної роботи згідно із структурою залікових кредитів.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).


  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.


Самостійна робота студентів. При розробці цього розділу робочої навчальної програми дисципліни слід керуватись “Положенням про організацію самостійної роботи студентів”, затвердженого науково-методич­ною радою університету, протокол № 2 від 12.02.2007 р.

Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і є невід’ємною складовою процесу вивчення конкретної дисципліни. Її зміст визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечу­ється системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни, а саме: підручниками, навчальними та ме­тодичними посібниками, конспектами лекцій, практикумами, методичними вказівками тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів по­винні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студентів. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсум­ковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

Зміст СРС з конкретної дисципліни може складатися з таких видів роботи:


  • підготовка до аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарсь­ких, лабораторних тощо);

  • виконання практичних завдань протягом семестру;

  • самостійне опрацювання окремих тем навчальної дисципліни згід­но з навчально-тематичним планом;

  • переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

  • виконання контрольних робіт студентами заочної і дистанційної форм навчання;

  • підготовка і виконання завдань, передбачених програмою прак­тичної підготовки, в тому числі курсового проектування, тощо;

  • підготовка до усіх видів контролю, в тому числі до курсових, мо­дульних і комплексних контрольних робіт та підсумкової державної атестації (державних іспитів, виконання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра чи спеціаліста/магістра);

  • інші види діяльності, що ініціюються університетом, факультетом, кафедрою й органами студентського самоврядування.

При складанні плану самостійної роботи студента необхідно виходи­ти з загального обсягу годин, що відводиться на самостійну роботу з дисцип­ліни, видів самостійної роботи, що плануються для виконання студентом, загального тижневого бюджету часу студента, фізіо­логічно обґрунтованих норм навчального навантаження тощо.

Нереальність виконання домашніх завдань через великі обсяги, не­достатнє методичне забезпечення дисципліни призводять до зниження якості навчання, перешкоджають виконанню завдань з інших дисциплін, що вивча­ються у семестрі.



2.2.8. Індивідуальне навчально - дослідне завдання виконується студентом під керівництвом викладача і полягає у ви­конанні індивідуальних завдань, що є однією з форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Індивідуальні завдання (реферати, розрахункові, графічні, курсові проекти чи роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені робочою навчальною програмою. Виконання інди­відуальних завдань створює умови для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріп­лення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосу­вання знань на практиці.

Індивідуальна робота студентів під керівництвом викладача вико­нується, якщо у робочому навчальному плані спеціальності вона передбаче­на. Індивідуальні завдання виконуються самостійно і не входять до тижневого аудиторного наванта­ження студента. Викладач контролює виконання індивідуального завдання на консультаціях, графік яких розробляється і затверджується завідувачем ка­федрою на початку семестру.

До індивідуальних завдань відноситься: написання рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, аналіз практичних, проблемних ситуацій, підготовка результатів власних досліджень до виступу на конфе­ренції, участь в олімпіадах тощо. Особливим видом індивідуальних завдань є виконання курсових і дипломних робіт (проектів), яке здійснюється відповід­но до робочого навчального плану та існуючих вимог щодо їх змісту.



13. Рекомендована література

Базова

  1. Бойко Ю.М. Культурологія: методичні матеріали з аудиторної та самостійної роботи студентів за модульною системою. – Вінниця, 2005.

  2. Бойко Ю.М. Українська та зарубіжна культура: історія становлення і розвитку культури стародавнього світу (курс лекцій). – Вінниця, 2001.

  3. Бойко Ю.М. Українська та зарубіжна культура: методичні матеріали для самостійної роботи студентів. – Вінниця, 2002.

  4. Енциклопедія українознавства. – Т. 1-4. –Львів, 1993 – 1994.

  5. Європейська та українська культура в нарисах / За ред. І.З. Цехмістро – К., 2003.

  6. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. Ї К.: Літера, 2002. – 463 с.

  7. Історія української та зарубіжної культури/ За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. − К.: Видавництво „Знання”, 2002 – 351c.

  8. Історія української культури: Побут, письменство, мистецтво, театр, музика / За заг. ред. І.Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – 651 с.

  9. Історія української культури у 5 т. Т.1. Історія культури давнього населення України. Асєєв Ю.С., Баран В.Д., Баранов І.А. Ї К.: Наукова думка, 2001. – 1134 с.

  10. Історія української культури у 5 т. Т.2. Українська культура ХІІІ – першої половини ХУІІІ століть. Александрович В.С., Балушок В.Г., Боянівська М.Б. – К.: Наукова думка, 2001. – 846 с.

  11. Історія української культури у 5 т. Т.3. Українська культура другої половини ХVІІ – ХVІІІ століть. Александрович В.С., Борисенко В.Й., Виврот Т.М. – К.:Наукова думка, 2003. – 1246с.

  12. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2003.

  13. Культура і побут населення України: Навч. посіб./ За ред. В.І.Наулко, Л.Ф.Артюх. Ї Київ: Либідь, 1993. – 288 с.

  14. Культура і побут населення України. – К., 1991.

  15. Культура українського народу: Навч. посіб. /В.М.Русанівський, Г.Д.Вервес, М.В.Гончаренко та ін. – К., 1994

  16. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.,1996.

  17. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – Київ: „Обереги”, 1992.

  18. Нельговський Б.П. Українське мистецтво: Від найдавніших часів до початку ХХ ст. – К., 1976.

  19. Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Фірма „Довіра”, 1992

  20. Основи художньої культури: Теорія та історія української художньої культури: Навч. посіб. Ч. 2 / Л. В. Анучина, В. Г. Грицаненко, Н. О. Карпова та ін./ За ред. В.О.Лозового, Л.В.Анучиної. Ї Х.: Основа, 1999. – 442 с.

  21. Попович М. В. Нарис історії культури України. – К.,1998.

  22. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993.

  23. Словник символів культури України: Навч. посіб./ За ред. В.П.Коцура; О.І.Потапенко, М.К.Дмитренка. – К.: Міленіум, 2002.

  24. Теорія та історія світової і вітчизняної культури / За ред. Н.Я. Горбача – 1992.

  25. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій: Навч. посіб. / А. К. Бичко, П. І. Гнатенко, А. М. Феоктистов та ін. – К.: Либідь, 1992. Ї 390 с.

  26. Українська культура: Історія і сучасність: Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів / С. О. Черепанова, В. Г. Скотний, І. В. Бичко та ін. – Львів: Світ, 1994. – 455 с.

  27. Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича /Упор. С.В.Ульяновська. – К.: Либідь, 1993.

  28. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб./ За ред. М.М.Заковича. – К.: Знання, 2000.

  29. Українська минувшина. – К., 1993.

  30. Українська художня культура. – К.,1996.

  31. Українське мистецтво у полікультурному просторі: Навч. посіб. /

О. П. Рудницька, Л. А. Кондрацька, В. О. Смікал та ін./ За ред. О.П.Рудницької. К.: ЕксОб, 2000. Ї 207 с.

  1. Чмихов М.О. Давня культура. Навч. посіб. – Київ: Либідь, 1994.

  2. Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002.

  3. Шейко, В.М., Тишевська, Л.Г. Історія української художньої культури : підручник. – Харків: ХДАК, 1999.

  4. Українська культура: історія та сучасність: Навч. посіб./ За ред. Черепанової С.О.– Львів: Світ, 1994.



Допоміжна


  • Гузар І. Україна в орбіті європейської мислі. – Торонто-Львів, 1995.

  • Дзюба І. Між культурою і політикою. – К.,1997.

  • Донцов Д.І. Історія розвитку української державної ідеї. – К.,1992.

  • Драгоманов М.П. Мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні // Вибране. –К., 1991.

  • Енциклопедія українознавства - Т. 1-4. – Львів, 1993 – 1994.

  • Історія української культури: Побут, письменство, мистецтво, театр, музика / За заг. ред. І.Крип’якевича.- К.: Либідь, 1994. Ї 651 с.

  • Історія України VІІІ − ХVІІІ ст. Першоджерела та інтерпретації // www.izbornyk.org.ua

  • Історія української культури у п’яти томах. - К.: Наукова думка, 2001.

  • Літопис Руський. – К., 1989.

  • Лозко Г.С. Українське народознавство- К., 1991.

  • Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. - К.: АТ „Обереги”, 1992.

  • Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Фірма „Довіра”, 1992

  • Попович М. В. Нарис історії культури України. – К.,1998.

  • Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993.

  • Словник символів культури України: Навч. посіб./ За ред. В.П.Коцура; О.І.Потапенко, М.К.Дмитренка. – К.: Міленіум, 2002.

  • Чижевський Д.І. Культурно-історичні епохи // Хроніка-2000.Ї–№ 35-36.– 2000. Культура і наука світу: внесок України. Вернадський В.І. Українське питання і російське суспільство //
    Хроніка-2000 № 35-36 2000. Культура і наука світу: внесок України.  

  • Гонський В.О. Український патріотизм і формування менталітету нації // Розбудова держави. –1993. – № 11. – С. 55.

  • Гузар І. Україна в орбіті європейської мислі. – Торонто-Львів, 1995.

  • Дзюба І. Між культурою і політикою. – К.,1997.

  • Додонов Р.А. Этническая ментальность: Опыт социально-философского исследования. – Запорожье: РА „Тандем-У”, 1998.

  • Додонов Р.О. Соціально-філософський аналіз процесу формування та функціонування етноментальності: Автореф. дис... докт. філос. наук: 09.00.03 / Ін-т філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди. – К., 1999.

  • Донцов Д.І. Історія розвитку української державної ідеї. – К.,1992.

  • Карцев А.С. Формування української особистості: духовно-ментальні фактори в контексті сучасності. // http/www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/1

  • Макарчук С.А. Український етнос. − К.,1992.

  • Плачинда С.П. Коли постала держава Україна // Столиця.— 1998.— № 12 (57).— С. 10.

  • Повторак І.М. Українці : звідки ми і наша мова. − К.,1998.

  • Слюсаревський М.М. Український менталітет: ретроспективи і перспектива // Слюсаревський М.М. Ілюзії і колізії. – К.: Гнозис, 1998.

  • Хабермас Ю. В поисках национальной идентичности. Философские и политические статьи. Ї–Донецк: Донбасс, 1999.

  • Шевченко І.І. Україна між Сходом і Заходом. − Львів,2001.

  • Шлемкевич М. Загублена українська людина. – К.: МП „Фенікс”, 1992.

  • Щербаківський В.М. Формація української нації.— Подебради, 1937.

  • Щербаківський В.М. Етнографічний тип українця.— Прага, 1941.

  • Явір В. Бо такий у нас менталітет // http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac

  • Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу. – К.: Таксон, 1997.

  • Kardash, Peter. Ukraine: Its History and Its Art/ With a Foreword by Professor Michael L. Lawriwsky. - Melbourne: Fortuna, 1991.

  • Kardash, Peter. Ukraine: Its History and Its Art/ With a Foreword by Professor Michael L. Lawriwsky. Ї Melbourne: Fortuna, 1991.



14. Інформаційні ресурси

  • litopys.org.ua/krypcult

  • litopys.narod.ru/istkult

  • izbornyk.narod.ru

  • www.culturalstudies.in.ua

  • www.lib.ua-ru.net

  • www.book-ye.com


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка