Програма гуртка юних генетиків-селекціонерів (Пінчук М. О.) Програма гуртка юних квітникарів-аранжувальників



Сторінка9/18
Дата конвертації29.12.2017
Розмір2.58 Mb.
ТипПрограма
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18

Практичні роботи.

  1. Розбивання ділянки для висівання і саджання квіткових рослин (розпушування грунту, удобрення).

  2. Догляд за рослинами.

  3. Збір і гербаризація рослин.

  4. Об'ємне засушування рослин для букетів, композицій і аплікацій.

  5. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин.

  6. Демонстрація відеофільмів.

Екскурсії до ботанічного саду, станції квітково-декоративних рослин, садово-паркового господарства.

ХІІ. Робота в шкільній теплиці (18 год.).

Вирощування кімнатних рослин у шкільній теплиці. Розмноження кімнатних рослин у теплиці різними способами. Догляд за рослинами (розпушування грунту, підживлення і поливання). Визначення стану рослин за зовнішнім виглядом (зів'яле листя, опадання листя, опадання пуп'янків, загнивання листків і стебел, пожовтіння і опадання листків, коричневі плями на краях та кінчиках листків, пожовтіння нижніх листків при збереженні тургору тощо). Застосування інсектицидів рослинного походження в боротьбі з шкідниками і хворобами квіткових рослин у теплиці та відкритому грунті (часник, цибуля, тютюновий пил, деревій звичайний, перець гіркий, ромашка лікарська, полин гіркий, чорнобривці стрункі, хрін) та ін.



Практичні роботи.

  1. Вегетативне розмноження кімнатних квітів.

  2. Вигонка ранньоквітучих рослин.

  3. Догляд за рослинами.

  4. Боротьба з шкідниками і хворобами квітково-декоративних рослин.

  5. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин.

Екскурсії до ботанічного саду, квітково-декоративного господарства.

XIІІ. Закладання квітників і газонів (18 год.).

Газон — провідна форма в озелененні. Оформлення квітників у школі, позашкільній установі. Квітучий газон. Догляд за рослинами в квітниках.



Практичні роботи.

  1. Складання плану озеленення школи, позашкільного закладу.

  2. Висівання і саджання квітково-декоративних рослин.

  3. Догляд за квітами в квітниках і на газонах.

  4. Демонстрація відеофільмів.

Екскурсії до ботанічного саду, квітково-паркового господарства, станції квітково-декоративних рослин.

XIV. Дослідницька робота з квітково-декоративними рослинами (22 год.).

Основні вимоги до закладання дослідів з квітково-декоративними рослинами. Дослі­ди за завданням учених. Способи розмноження декоративних дерев та чагарників однорічних та багаторічних квітів, ведення фенологічних спостережень.



Практичні роботи.

  1. Закладання дослідів з квітково-декоративними рослинами.

  2. Оформлення результатів дослідницької роботи у вигляді альбомів, щоденників, колекцій, гербаріїв.

  3. Написання рефератів.

  4. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин.

Екскурсії до станції квітково-декоративних рослин, ботанічних садів, садово-паркових господарств.

XV. Квіткові рослини на балконах, лоджіях, терасах (4 год.).

Озеленення балконів, вікон, терас та умови утримання рослин. Асортимент рослин. Календар основних робіт. Заготівля землі, висівання насіння та висаджування розсади квітів.

Правила догляду за рослинами.

Практичні роботи.


  1. Підготовка ґрунтової суміші для балконів, терас і лоджій.

  2. Висівання насіння і висаджування розсади квітів.

  3. Догляд за рослинами.

XVІ. Застосування квітів у медицині та в боротьбі з шкідниками дерев і кущів (6 год.).

Біологічні особливості, агротехніка та застосування в медицині однорічних квітів (нагідка, волошка, настурція, мак, фізаліс та ін.). Дворічники — стокротки, фіалка триколірна.

Багаторічники — барвінок, троянда, ірис (півники), півонії (китайські, деревоподібні лікарські), наперстянка, ехінацея, шавлія, конвалія, первоцвіт, м'ята та ін. Кімнатні квіти, що використовуються в медицині — алое деревоподібне, каланхое, агава, лавр, олеандр та ін. Квіти в боротьбі з шкідниками і хворобами дерев і кущів (ромашка, сокирки, чорнобривці стрункі).

Практичні роботи.


  1. Закладання квітника з квітів, що використовуються в медицині.

  2. Догляд за рослинами.

  3. Збір і засушування квітів з лікувальною метою.

  4. Використання квітів у боротьбі з шкідниками і хворобами дерев та кущів.

  5. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин.

Екскурсії до станції захисту рослин, дослідної станції лікарських рослин, ботанічного саду, на природу, ліс, на луку, садово-паркового господарства.

XVІI. Підсумкове заняття (2 год.). Проведення науково-практичної конференції.

Прогнозований результат і методи його діагностики по закінченню реалізації програми

По закінченню програми гуркта квітоводів-аранжувальників юні квітоводи отримають фундаментальні знання з квітництва та аранжування та інших галузей біології і квітково-декоративного садівництва, як невід’ємної частки навколишнього світу, внутрішнього і зовнішнього озеленення школи, позашкільного закладу.

В процесі проведення теоретичних, практичних і лабораторних занять та екскурсій до ботсаду, садово-паркового господарства та квітково-декоративної станції – юні квітоводи виконують поставлені завдання, які розвиватимуть в них творчі якості особистості, логічне мислення, естетичні смаки, виробленню власної точки зору на ту чи іншу проблему та вміння відстоювати її, самостійно працювати з фаховою літературою літературу, що в значній мірі допоможе сформувати у вихованців чіткі уявлення про чарівний світ природи і пізнання гармонійності її законів.

Проведення практичних робіт по зовнішньому та внутрішньому озелененню допоможе їм оволодіти технікою і методикою науково-дослідницької роботи з квітництва закритого і відкритого ґрунту, оформленню її наслідків, що в значній мірі сприятиме формуванню наукового світогляду, розвитку естетичних смаків та екологічної культури людини, гармоніїї і відносин з природою.

Реалізація програми сприятиме формуванню національної свідомості і самосвідомості учнів, творчому осмисленню духовної спадщини українського народу, розвитку пізнавальної сфери особистості, творчій самореалізації, інтелектуальному та фізичному розвитку, вихованню бережливого ставлення до природи.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Учні повинні мати уявлення про:

Акцент — момент найбільшої уваги

Аранжування квітів — процес створення квіткової композиції

Бонсай (япон.) — карликові дерева, вирощені в посудині

Бутоньєрка — міні-букетик із живих або штучних квітів для прикраси одягу, зачіски

Гармонія — відповідність форм і кольору, найкращих для зорового сприйняття

Дзусі (япон.) — в мистецтві «ікебана» означає зелень для аранжування

Еклектика – сучасний стиль озеленення приміщень.



Ікебана (япон.) — мистецтво складання композицій із квітів, гілок і трав

Кензан — металева основа з голками для кріплення рослин

Композиція — побудова (структура) художнього твору, розміщення і взаємозв'язок його частин, обумовлені ідейною задумкою і призначенням

Контраст — зіставлення протилежних якостей, які сприяють їх підсиленню

Маса — основа із синтетичного пінопласту, перліту, моху для встановлення рослин

Оазис — в аранжуванні квітів — синтетичний пінопласт для встановлення рослин

Піафлор—порошкоподібна, зволожена маса для встановлення рослин

Плато — основа для виготовлення композицій

Портбукет — звужений донизу, переважно паперовий кульок для букета

Ритм — рівномірне чергування або повторення частин, елементів, форм, кольорових плям

Рівномірність — в мистецтві аранжування квітів означає принцип розміщення елементів, які забезпечують стійкість вази і квітів

Спрей — кольорова рідина в аерозольній упаковці для декоративного покриття рослин

Стафаж — зелень для аранжування (в європейській школі)

Стиль — єдність основних ідейно-художніх особливостей

Тональний контраст — зіставлення світлого і темного кольорів

Фітодизайн — жанр декоративно-прикладного мистецтва, пошук нових конструктивних і художніх рішень в мистецтві квітів, ландшафтній архітектурі тощо

Флорист — професіонал, який працює в напрямі мистецтва аранжування квітів

Флористика — сукупність видів рослин, які зустрічаються на окремій території, вид декоративно-прикладного мистецтва, заснованого на використанні природного засушеного матеріалу

Фурнітура — в мистецтві аранжування квітів — супутній матеріал для підсилення художньо-декоративного впливу

Штучні аналоги — квіти, листя, фрукти, виготовлені з різних матеріалів
Учні повинні знати:

Альпінарій

Аплікація

Біосфера

Бордюр

Виготовлення різних виробів з природного матеріалу (з українською символікою)



Виготовлення штучних квітів

Газон


Група

Генофонд


Діагностика хвороб рослин за зовнішніми ознаками

Екологія


Європейський стиль аранжування

Заказник

Заповідник

Ікебана


Квітучий газон

Клумба


Композиція

Контраст

Морибана

Нюанс


Об'ємне засушування квітів

Обряд плетіння та носіння українського віночка

Партер

Правила складання композицій і букетів з квітів



Рабатка

Рівновага

Рокарій

Сучасні екологічні проблеми



Фітодизайн

Флораріум

Фітотерапія

Червона книга України



Учні повинні вміти:

Виростити розсаду квітів

Провести вегетативне розмноження квітково-декоративних рослин

Догляд за квітково-декоративними рослинами

Провести внутрішнє і зовнішнє озеленення

Скласти план озеленення школи позашкільного навчального закладу

Закласти клумбу, рокарій, альпінарій, рабатку, газон

Виготовити композиції, букети з українською символікою

Виготовити штучні квіти з паперу, тканини та різні вироби з природного матеріалу

Виготовити аплікації з сухого рослинного матеріалу

Розрізняти квітково-декоративні рослини – квіти, дерева і кущі

Комбінувати різний природний матеріал і користуватися інструментами для оформлення поробок з плодів, насіння, дерева, коріння та інше

Виготовляти аплікації та іграшки з соломи, злакових культур

Володіти технікою виготовлення панно з насіння рослин



Додаток 1

СПИСОК

рослин, рекомендованих для вирощування

в куточку живої природи



Родина Акантові

Белопероне



Acanthaceae

Beloperone



Родина Амарилісові

Амариліс

Гемантус

Гіпераструм

Клівія


Amaryllidaceae

Amaryllis

Haemanthus

Hippeastrum

Clivia




Родина Ароїдні

Аглаонема

Алоказія

Антуріум

Діфенбахія

Монстера

Спатіфіллюм

Філодендрон



Araceae

Aglaonema

Alocasia


Anthurium

Diffenbachia

Monstera

Spathiphylluni

Philodendron




Родина Аспарагусові

Аспарагус



Asparagaceae

Asparagus



Родина Бальзамінові

Бальзамін



Balsamіпасеае

Impatiens



Родина Бегонієві

Бегонія


Begoniaceae

Begonia



Родина Бромелієві

Ананас


Більбергія

Ехмея


Bromeliaceae

Ananas

Bilbergia

Aechmca




Родина Вересові

Азалія індійська

або рододендрон індійський


Ericaceae

Azalea indiса

Rhododcndnui indicum





Родина Геснерієві

Аіменес


Сенполія, або узамбарська фіалка

Синінгія, або глоксинія



Gesneriaceae

Achimencs

Seintpaulia

Sinningia




Родина Губоцвіті

Плектрантус



Lamiaceae

Plectranthus



Родина Діоскорейні

Діоскорея



Dioscoreaceae

Dioscorea



Родина Кропивові

Пеліонія


Urticaceae

Pelionia



Родина Лаврові

Лавр благородний



Lauraceae

Laurus nobilis



Родина Лілійні

Аспідістра

Глоріоза

Хлорофітум



Liliaceae

Aspidistra

Gloriosa

Chlorophytum




Родина Марантові

Калатея


Маранта

Marantaceae

Calathea

Maranta




Родина Миртові

Акка, або фейхоа

Евкаліпт

Мирт


Myrtaceae

Acca

Eucalyptus

Myrtus




Родина Молочайні

Молочай блискучий



Euphorbiaceae

Euphorbia milii



Родина Пальмові

Фінік канарський

або фінікова пальма


Palmae

Phoenix canariensis



Родина Адіантові

Адіантум


Adiantaceae

Adiantum



Родина Аспленієві

Аспленіум бульбоносиий



Aspleniaceae

Asplenium bulbiferum



Родина Давалієві

Нефролепіс



Davaliaceae

Nephrolepis



Родина Первоцвіті

Цикламен


Primulaceae

Cyclamen



Родина Перцеві

Пеперомія



Рірегасеае

Peperomia



Родина Ранникові

Кальцеполярія



Scrophulariaceae

Calceolaria



Родина Рутові

Цитрус


Rutaceae

Citrus



Родина Шовковицеві

Фікус пружний

Інжир


Moraceae

Ficus elastica

Ficus carica





Родина Агавові

Агава


Agavaceae

Agave



Родина Айстрові

Хрестовик



Asteraceae

Senecio



Родина Асфоделові

Алое


Гавортія

Гастерія


Asphodelaceae

Aloe

Haworthia

Gasteria




Родина Драценові

Сансев'єра



Dracaenaceae

Sansevieria



Родина Кактусові

Епіфіллюм (філокактус)

Еххінопсис

Мамілярія

Опунція

Зігокактус



Cactaceae

Epiphyllum

Echinopsis

Mamillaria

Opuntia


Zygocactus



Родина Ластівневі

Стапелія

Хойя


Asclepiadaceae

Stapelia

Hoya




Родина Товстянкові

Каланхое


Ехеверія

Очиток


Товстянка

Бріофіллюм



Crassulaceae

Kalanchoe

Echeveria

Sedum

Сrassula



Bryophyllum



Родина Мальвові

Гібіскус (.троянда китайська)



Malvaceae

Hibiscys rosasinensis



Родина Геранієві

Пеларгонія зональна



Geraniaceae

Pelargonium



Родина Аралієві

Плющ звичайний



Araliaceae

Hedera helix



Родина Осокові

Циперус


Cyperaceae

Cypems

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



  1. Азбука цветов /Л. А. Сыроватская, А. Й. Гречишкин Киев: Урожай, 1987.—280с.

  2. Беховец А.И. Комнатные расстения от А до Я. Хорвест. Минск: 1999. – 909с.

  3. Белорусец Е. Ш., Гило Л. С. Цветоводство защищенного грунта.— Киев: Урожай 1988.—224с.

  4. Борейко В.Е., Грищенко В.Н. Спутник юного защитника природы. – Серия “Охрана дикой природы”. – вып. 1 – Киев: Эколого-культ. центр 1996. – 176с.

  5. Борейко В.Е. Без верби і калини нема України: нариси про народну екологію. – Серия “Природоохоронна пропаганда”, вип. 1. – К: Еколого-культ. центр. 1995. – 102с.

  6. 12 місяців: Народний календар / Авт. – упорядн. Коваленко Ю.С. – К.: Україна. 1993. – 254с.

  7. Заверуха Б. В. Квіти дванадцяти місяців.— 2-ге вид., доп. і перероблене— Урожай, 1986.—176с.

  8. Заверуха Б. В., Шемшученко Ю. С. та ін.. Рослини Червоної книги. — К.: Урожай, 1985—136с.

  9. Закони України про охорону природи.

  10. Заповідники і національні природні парки України “Мінекобезпеки України”. – К: Вища школа. 1999. – 232с.

  11. Золотницький Л. Ф. Квіти в легендах і переказах. —К.: Урожай, 1992.— 196 с.

  12. Капранова Н. Н. Комнатные растения в интерьере. — М.: Изд-во Московского уверситета, 1989—187с.

  13. Клеванская Т. М., Панкратов В. П. Цветочная аранжировка.— М.: Агропромиздат. 1988.—175 с., ил.

  14. Корниенко Т. С. Добруцкий И. И. Искусство цветов: Иллюстрированное методическое пособие по технике аражировки цветов. — Киев: МСВП «Компьютерные системы», 1992. — 175 с., ил.

  15. Кохно Н. А. Деревья и кустарники декоративных городских насаждений. — Наукова думка, 1991.—234с.

  16. Кривенко В.В., Дудченко Л.Г. и др. Защита рядом. Лекарственные растения, защитники от радиационного воздействия. Киев: ОКО. 1991. – 16с.

  17. Манёшин Н И. Дельфиниум.—М.: Агропромиздат, 1992. – 65с.

  18. Освітні технології: Навчально-метод. посіб. / О.М. Пехота, А.З. Кіктенко, О.М. Люварська та ін.; За заг. ред. О.М. Пехоти. – К.: АСК, 2001. – 256с.

  19. Приходько С. Н. Хоровод цветов. — Киев: Реклама, 1985.— 120с.

  20. Приходько С. Н. Цілюща флора у вашій кімнаті.—К.: Наукова думка, 1990.—192с.

  21. Приходько С. Н., Михайловская М. Д. Приусадебное цветоводство. Киев: Урожай, 1991. – 120с.

  22. Приходько С. Н., Михайловская М. Д. Цветы в квартире. Киев: Урожай.—1989. – 130с.

  23. Приходько С. Н., Фещенко Н. Д. Цветоводство защищенного грунта.— Киев: Урожай, 1988.

  24. Пронников В. А. Икебана или Вселенная, запечатленная в цветах.— М.: Наука, 1990. – 205с.

  25. Ревуцкая Н. Д., Ростеванова Т. К. и др. Справочник цветовода любителя Украины.—Киев: Маяк, 1987.—136с.

  26. Родина В. А. Цветоводство в школе.—М.: Просвещение, 1994.

  27. Родионова С. В. Пособие цветовода-любителя.— М.: Цитадель, 2000.

  28. Сележинський Г. В. Прекрасні супутники наші.— К.: Молодь, 1989.

  29. Розвиток творчої особистості в умовах екологічної кризи. Науково-програмний методичний посібник (за науковою редакцією О.В. Киричука і В.В. Рибалки К.: 1993.)

  30. Сироватська Л. С., Гречишкін А. /., Білорусець Є. Ш. та ін. Азбука квітника К.: Урожай, 1993.

  31. Соболев А. Е. Цветы в вашем саду.— Симферополь: Таврия, 1988.

  32. Соболева П. Е., Гречишкин А. И. Азбука цветовода. —Киев: Урожай, 1987.—281с.

  33. Толмачова Л.П. Окно в удивительный мир природы: занимательная экология. – Серия “Для школьников” – Донецк: Сталкер. 1998. – 400с., ил.

  34. ХессайоннД. Г. Все о вечнозеленых растениях.— М.: Кладезь, 1999.

  35. ХессайоннД. Г. Все о декоративных растениях.— М.: Кладезь, 1996.

  36. Червона книга України /Відп. ред. К. М. Ситник.— К.: Наукова думка, 1980.— 504с.

  37. Черевченко Т. М. Довідник квітникаря-любителя.— К.: Урожай.— 1994. – 250с.

  38. Федотов Г.Я. Сухие травы. Основы художественного ремесла. М.: АСТ «Пресс», 1999. – 208с., ил.

  39. Журнали “Квіти України”-2000-2003 рр.

  40. Журнали “Цветоводство” – 2000-2003 рр.

  41. Журнали “Паросток” – 1995-2003 рр.



Програма гуртка юних біохіміків

Пояснювальна записка

Вступна характеристика предмету: Біохімія – одна з провідних наук сучасності, яка набула на сьогоднішній день значного розвитку та популярності. Вона відкриває широкі можливості регулювання життєвими процесами живих організмів. Головною метою біохімії є дослідження хімічного складу живих організмів та хімічні процеси, які проходять в живих організмах і лежать в основі їх життєдіяльності.

Програма з біохімії розрахована на учнів 9-11 класів загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та навчальних закладів нового типу, для роботи творчих учнівських об’єднань вищого рівня.



Освітня концепція предмету: вивчення основних біохімічних елементів та сполук, їх структури, властивостей, функцій та значення в природі та житті людини, висвітлення основних біохімічних процесів; опанування біохімічними та мікроскопічними методами дослідження; ознайомлення з роботою хімічних лабораторій, підприємств тощо.

Мета програми – ознайомлення вихованців гуртка з предметом досліджень біохімії, її сучасним станом та перспективами розвитку, методологією наукових досліджень, прикладним застосуванням біохімічних знань, розвиток у учнів схильності до самостійної дослідницької діяльності.

Програмою передбачено вирішення таких завдань:

- забезпечення засвоєння вихованцями системи знань про закономірності перетворень хімічних речовин у живих організмах, фізико-хімічні основи процесів життєдіяльності;


  • ознайомлення учнів з актуальними питаннями та сучасними напрямками розвитку біологічної хімії;

  • розвиток наукового мислення;

  • знайомство з сучасними методиками біохімічних досліджень;

  • розвиток системи соціалізації;

  • допомога у професійній орієнтації;

  • розвиток творчих здібностей дітей;

  • застосування сучасних технологій навчання.

  • Методи занять: аудіальні (бесіди, пояснення, розповідь тощо), візуальні (з використанням таблиць, демонстрування дослідів, робота з науковою та науково-популярною літературою тощо), полімодальні (демонстрування відеофільмів, проведення дослідів, експериментів, виконання схематичних малюнків, складання опорних конспектів тощо).

Форми занять: лекції, практичні заняття, диспути, прес-конференції, екскурсії до вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, на підприємства. Програмою передбачено проведення групових, парних та колективних форм роботи.

У змісті програми значна частина відведена на питання біологічних та медичних технологій. Крім теоретичних занять, до змісту програми входять практичні роботи та екскурсії. В разі необхідності керівник гуртка може вносити зміни щодо структури та змісту навчального матеріалу, розподілу годин на вивчення окремих тем.



ПЕРШИЙ РІК НАВЧАННЯ

Навчально-тематичний план



п/п

Назва розділу

Теоретичні заняття, годин

Практичні заняття, годин

Разом, годин

1

Вступ

6




6

2

Початкові хімічні поняття

10

8

18

3

Основи біологічної хімії

12

12

24

4

Вуглеводи

8

10

18

5

Ліпіди

10

14

24

6

Амінокислоти

10

14

24

7

Пептиди та білки

6

12

18

8

Нуклеїнові кислоти

14

16

30

9

Ферменти

10

14

24

10

Вітаміни

8

10

18

11

Підсумкові заняття, масові заходи

4

8

12




Всього

98

118

216



Перевірка та оцінювання знань, вмінь учнів: на кожному занятті рівень знань перевіряється групою креативних та практичних методів (методом аудиту, рівноправного навчання, спроб та помилок). В кінці розділу використовуються тестування (по можливості комп’ютерні), перевірка засвоєння практичних навичок.

Вступ. (6 год.) Ознайомлення учнів з роботою гуртка та масовими еколого-натуралістичними заходами. Проблеми охорони природи в нашій державі. Участь України в міжнародних природоохоронних організаціях.

  1. Початкові хімічні поняття. (18 год.) Будова атомів та молекул. Хімічні зв’язки. Типи хімічних реакцій. Ентальпія та ентропія. Хімічна рівновага та кінетика хімічних реакцій. Окисно-відновні процеси. Каталіз. Хімія розчинних сполук, водні розчини.

Практичні роботи:

  • Брейн-ринг на тему “Хімічні елементи”.

  • Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

  1. Основи біологічної хімії. (24 год.) Предмет і завдання біохімії. Правила роботи в хімічній лабораторії. Техніка безпеки. Біологічно важливі хімічні елементи. Сполуки вуглецю. Основні класи органічних сполук. Активні біохімічні групи, їхні властивості. Енергетика біохімічних процесів.

Екскурсія до біохімічної лабораторії.

Практичні роботи:

  • Розв’язування задач з термодинаміки хімічних процесів.

  • Дослідження теплового балансу хімічних реакцій (мікрокалориметрія).

  • Розв’язування задач на концентрації, кінетику та каталіз.

  1. Вуглеводи. (18 год.) Біологічні функції вуглеводів. Структура моносахаридів. Реакції моносахаридів. Найважливіші представники моносахаридів. Дисахариди. Структура полісахаридів. Найважливіші представники полісахаридів: глікоген, целюлоза та крохмаль. Глікопротеїни.

Практичні роботи:

  • Якісні реакції на вуглеводи.

  • Дослідження розщеплення вуглеводів ферментами.

  • Складання оптимального за вмістом вуглеводів харчового раціону

  • Складання рівнянь перетворень вуглеводів.

  1. Ліпіди. (24 год.) Хімічна будова ліпідів. Біологічні функції ліпідів. Класифікація ліпідів. Фосфоліпіди та гліколіпіди, їхня структура. Стероїди, їхні біологічні функції.

Практичні роботи:

  • Якісні реакції на ліпіди.

  • Дослідження переокислення ліпідів.

  • Дослідження масляного числа (вмісту жирних кислот) олійних культур (на прикладі соняшника).

  • Складання оптимального за вмістом ліпідів харчового раціону

  • Складання рівнянь перетворень ліпідів.

  1. Амінокислоти. (24 год.) Хімічна будова амінокислот. Біологічні функції амінокислот. Фізичні та хімічні властивості амінокислот. Замінні та незамінні амінокислоти.

Практичні роботи:

  • Якісні реакції на амінокислоти.

  • Електрофоретичне розділення амінокислот.

  • Складання оптимального за вмістом незамінних амінокислот харчового раціону.

  • Складання рівнянь перетворень амінокислот.

  1. Пептиди та білки. (18 год.) Біологічні функції білків. Пептидний зв’язок. Пептидний синтез. Конформація поліпептидного ланцюга. Вторинні структури білків. Третинні структури білків. Структурні білки. Глобулярні білки. Згортання білків. Методи виділення та аналізу білків.

Практичні роботи:

  • Якісні реакції на білки.

  • Дослідження числа падіння (вмісту білку в клейковині) у хлібопродуктах (на прикладі борошна пшениці).

  • Дослідження денатурації та ренатурації білків під дією фізичних і хімічних

  • чинників.

  • Біофізичні методи виділення білків (седиментація, центрифугування, електрофорез тощо).

  • Складання рівнянь утворення та розпаду білків.

  1. Нуклеїнові кислоти. (30 год.) Біологічні функції нуклеїнових кислот. Азотисті основи та нуклеотиди, АТФ. Рибонуклеїнові кислоти. Дезоксирибонуклеїнові кислоти. Молекулярні моделі ДНК та РНК.

Практичні роботи:

  • Якісна реакція на ДНК.

  • Виділення ДНК з культури Escherichia coli.

  • Виділення дезоксирибонуклеопротеїдів з тваринних клітин.

  • Складання рівнянь перетворень азотистих основ, нуклеозидів і нуклеотидів.

  1. Ферменти. (24 год.) Біологічні функції ферментів. Ферментативна активність. Реакційна та субстратна специфічність. Класи ферментів. Ферментативний каталіз. Кінетика ферментативних реакцій. Інгібітори. Ферментативний аналіз, основи спектрофотометрії.

Практичні роботи:

  • Дослідження впливу фізичних і хімічних чинників на активність ферментів (на прикладі каталази).

  • Розв’язування задач з інгібування активності ферментів.

  • Ознайомлення з роботою на спектрофотометрі (фотокалориметрі).

  1. Вітаміни. (18 год.) Вітаміни – кофактори ферментів. Окисно-відновні коферменти. Коферменти переносу груп. Хімічна природа найпоширеніших вітамінів. Біологічні функції вітамінів. Потреба організма у вітамінах, авітаміноз та гіпервітаміноз.

Практичні роботи:

  • Обчислення добової потреби людини у вітамінах А, В, С, D.

  • Семінар на тему “Вітаміни – радіопротектори”.

  1. Підсумкові заняття, масові заходи. (12 год.) Написання доповідей та рефератів, виготовлення саморобних наочних посібників. Науково-практична конференція гуртківців. Підведення підсумків роботи гуртка.


ДРУГИЙ РІК НАВЧАННЯ

Навчально-тематичний план



п/п

Назва розділу

Теоретичні заняття, годин

Практичні заняття, годин

Разом, годин

1

Біохімічна організація клітини

26

16

42

2

Метаболізм вуглеводів

10

14

24

3

Метаболізм ліпідів

10

14

24

4

Метаболізм білків

10

14

24

5

Метаболізм нуклеотидів

6

12

18

6

Метаболізм порфірінів

6

6

12

7

Регуляція метаболізму

10

8

18

8

Біохімічні основи дихання

14

28

42

9

Біохімічні основи фотосинтезу

6

12

18

10

Підсумкові заняття, масові заходи

2

4

6




Всього

100

128

228


Перевірка та оцінювання знань, вмінь учнів: на кожному занятті рівень знань перевіряється групою креативних та практичних методів (методом аудиту, рівноправного навчання, спроб та помилок). В кінці розділу використовуються тестування (по можливості комп’ютерні), перевірка засвоєння практичних навичок.

  1. Біохімічна організація клітини. (42 год.) Структура клітини, основні органели прокаріотичної та евкаріотичної клітин. Фракціонування клітинних структур і центрифугування. Цитоскелет: склад, властивості актину та тубулінів. Структура та функції мікрофіламентів і мікротрубочок. Ядерні білки. Структура та функції біомембран. Мембранні білки та ліпіди. Проникність біомембран. Пасивний та активний транспорт, транспортні білки. Будова та функції ендоплазматичного ретикулуму та апарату Ґольджі; синтез і дозрівання білка в ЕПР. Структура та функція мітохондрій. Транспортні системи мітохондрій, транспорт жирних кислот та малатів. Структура та склад лізосом, транспорт лізосомних білків. Біохімічна регуляція клітинного циклу. Апоптоз і проліферація клітин, їх регуляція. Канцерогенез, протоонкогени та онкогени. Цитостатики.

Практичні роботи:

  • Техніка мікроскопічних досліджень.

  • Порівняльний аналіз будови прокаріотичних та евкаріотичних клітин.

  • Порівняльний аналіз будови рослинних і тваринних клітин.

  • Дослідження плазмолізу та деплазмолізу рослинної клітини.

  1. Метаболізм вуглеводів. (24 год.) Гліколіз: реакції, баланс, зміни вільної енергії. Гексозомонофосфатний шлях. Глюконеогенез. Метаболізм і баланс глікогену. Регуляція вуглеводного обміну. Біосинтез інсуліну. Екскурсія до біотехнологічної лабораторії (ознайомлення з виробництвом інсуліну).

Практичні роботи:

  • Розв’язування задач на метаболізм вуглеводів.

  • Семінар на тему "Цукровий діабет: досягнення в боротьбі".

  1. Метаболізм ліпідів. (24 год.) Метаболізм жирів. Деградація та синтез жирних кислот у печінці. Енергетичний баланс деградації жирних кислот. Побічні шляхи деградації жирних кислот. Біосинтез жирних кислот. Біосинтез складних ліпідів.

Практичні роботи:

  • Розв’язування задач на метаболізм ліпідів.

  • Дослідження дихального коефіцієнту для різних жирних кислот (мікрокалориметрія).

  • Семінар на тему "Атеросклероз: хвороба бідних чи багатих?".

  1. Метаболізм білків. (24 год.) Загальні відомості про білковий обмін. Протеоліз, протеолітичні ферменти. Протеїнази. Трансамінування та дезамінування. Деградація амінокислот, біогенні аміни. Цикл сечовини. Біосинтез амінокислот. Симбіотична фіксація азоту.

Практичні роботи:

  • Розв’язування задач на метаболізм білків.

  • Дослідження азотфіксуючої спроможності різних бобових культур.

  • Порівняльний аналіз різних типів азотного обміну (аміачний обмін риб, сечокислотний обмін птахів, сечовий обмін ссавців).

  • Семінар "Амінокислотні біодомішки: прихована небезпека (на прикладі замінників цукру)".

  1. Метаболізм нуклеотидів. (18 год.) Біосинтез пуринів та піримідинів, утворення нуклеїнових основ. Біосинтез нуклеотидів. Відновлення рибонуклеотидів. Деградація нуклеотидів.

Практичні роботи:

  • Розв’язування задач на метаболізм нуклеотидів.

  • Презентація стендових доповідей на тему "ДНК від народження до смерті".

  • Семінар на тему "Порівняння нуклеотидних (АТФ і ГТФ) і електро-хімічних (∆μН+) джерел енергії в клітині".

  1. Метаболізм порфірінів. (12 год.) Біосинтез гема та хлорофілів. Деградація порфірінів.

Практичні роботи:

  • Розв’язування задач на метаболізм порфіринів.

  • Дослідження деградації хлорофілу (отримання феофітину).

  • Розділення фотосинтетичних пігментів (метод Крауза, дослід Цвєта, паперова хроматографія тощо).

  • Семінар на тему "Жовтуха: вірусна та імунна природа".

  1. Регуляція метаболізму. (18 год.) Основні механізми регуляції метаболічних процесів. Алостерична регуляція. Контроль транскрипції, функції регуляторних білків. Гормональний контроль. Проміжний метаболізм. Екскурсія до біотехнологічної лабораторії (ознайомлення з виробництвом соматотропіну).

Практичні роботи:

  • Розв’язування задач на метаболізм.

  • Дослідження впливу фітогормонів і регуляторів росту на рослини.

  • Семінар на тему "Гормональні препарати: за і проти (на прикладі анаболіків)".

  1. Біохімічні основи дихання. (42 год.) Структура АТФ. Фосфоангідридні зв’язки, вільна енергія високоенергетичних зв’язків. Енергетичне сопряжіння реакцій. Способи синтезу АТФ. Субстратне фосфорилювання. Збереження енергії на мембранах. Електрохімічний градієнт та протонорухаюча сила; підтримання протонного градієнту. Дегідрогенази кетокислот. Цитратний цикл: реакції та метаболічні функції. Дихальний ланцюг: компоненти, організація та окисно-відновна система. АТФ-синтетаза. Регуляція енергетичного обміну: дихальний контроль, розрізнюючі агенти, регуляція цитратного циклу. Дихання та бродіння, аеробне та анаеробне окислення глюкози. Ферментація, молочнокисле та спиртове бродіння.

Практичні роботи:

  • Розв’язування задач на дихання.

  • Дослідження фізіологічних показників дихання у людини (спірометрія).

  • Дослідження різних типів бродіння (визначення виходу СО2, встановлення залежності швидкості бродіння від складу та концентрації субстрату, порівняння інтенсивності бродіння у різних штамів дріжджів).

  • Семінар на тему "Дихання і психосоматичні техніки (йога, цигун, метод Бутейка тощо)”.

  1. Біохімічні основи фотосинтезу. (18 год.) Загальні відомості про фотосинтез. Світлові реакції фотосинтезу. Темнові реакції фотосинтезу. Фотосистеми І і ІІ. Окисно-відновні ряди фотосинтезу. Цикл Кальвіна. Молекулярні моделі фотосистем.

Практичні роботи:

  • Розв’язування задач на фотосинтез.

  • Дослідження інтенсивності фотосинтезу полярографічним методом (за виходом розчинного кисню) та за утворенням крохмалю.

  • Ярмарок-презентація малюнків і фотокарток на листках рослин.

  • Семінар на тему "Зелена революція".

  1. Підсумкові заняття, масові заходи. (6 год.) Написання доповідей та рефератів, виготовлення саморобних наочних посібників. Науково-практична конференція гуртківців. Підведення підсумків роботи гуртка.


ТРЕТІЙ РІК НАВЧАННЯ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка