Програма гуртка юних генетиків-селекціонерів (Пінчук М. О.) Програма гуртка юних квітникарів-аранжувальників



Сторінка14/18
Дата конвертації29.12.2017
Розмір2.58 Mb.
ТипПрограма
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Проблема біоіндикації на сучасному етапі важлива і актуальна. Організми різних рівнів біологічної організації застосовуються у наукових дослідженнях для якісних та кількісних визначень, до того ж вони можуть мати значно більшу чутливість, ніж фізико-хімічні методи. У наш час дуже важливим і актуальним є дослідження стану оточуючого середовища, його біомоніторинг. Тому програмою передбачається вивчення мікроорганізмів, нижчих і вищих рослин, найпростіших, безхребетних та хребетних тварин з метою використання їх як тест-організмів у різноманітних дослідженнях.

Програму розраховано на 3 роки навчання в творчому об’єднанні вищого рівня для учнів 8-11 класів:

-група 1 року навчання (учні 8-9 класів), тривалість занять 4 години на тиждень, 160 годин за рік,

-група 2 року навчання (учні 9-10 класів), тривалість занять 6 годин на тиждень, 240 годин за рік,

-група 3 року навчання (учні 10-11класів), тривалість занять 6-8 годин на тиждень, 256 годин за рік.

Освітня мета програми – надання біологічних знань поза межами шкільної програми про організми різного рівня біологічної організації, чутливість їх реакцій на певні фактори і чинники і затсосування цих властивостей у різноманітних дослідженнях і визначеннях з наступним закріпленням і поглибенням їх на практичних заняттях.

Розвивальна – через набуті у гуртку знання і практичні навички дослідницької роботи сприяти активізації у гуртківців пізнавального процесу, розвитку творчих здібностей, тренуванню мислення, уяви, мови, вихованню уважності, ретельності, спостережливості, витримки, самостійності – тобто рис, необхідних при дослідницькій діяльності, спонукати учнів до наукового пошуку.

Виховна - сприяти формуванню світогляду, вмінню до критичного самоаналізу, виховання взаємодопомоги і здатності до колективної творчості, впевненості у виборі власного майбуття.

Місія програми: дати поглиблені знання з біології, набути певних навичок практичної і експериментальної роботи і навчити застосовувати свої знання та навички у дослідницькій діяльності, розвивати творчі здібності учнів, залучати їх до участі у соціально-корисній діяльності, а також сприяти майбутньому професійному визначенню.

Форма проведення занять може бути найрізноманітнішою: лекції, бесіди, дискусії, наукові повідомлення гуртківців, практичні роботи, індивідуальні дослідження, робота в бібліотеках, експедиціях, екскурсії.

Програмою поряд з викладанням теоретичного матеріалу значна увага приділяється експериментам та індивідуальним науковим дослідженням.

Переважна кількість методів дослідження, передбачених програмою, базується на використанні мікроорганізмів, тому необхідно приділяти увагу засвоєнню учнями особливостей мікробіологічної техніки.

Практична робота гуртка має проходити в умовах посиленої уваги щодо дотримання правил техніки безпеки. Цього вимагає робота з відкритим полум”ям спиртівок, з культурами мікроорганізмів, тонким склом, лабораторним посудом, з хімічними реактивами та електрообладнанням. А від керівника вимагається особлива увага до кожного учня щодо його безпеки, тому кількість гуртківців, обумовлена цими обставинами, і має бути зменшеною відносно загальної норми.

Учням, що набули певних знань і опанували навички практичної роботи, надається можливість виконання індивідуальних досліджень, що включає також вивчення наукової літератури, самостійне опанування методик і проведення експериментів, виконання завдань за науково-практичними програмами різних рівнів, написання наукових робіт, проектів, доповідей, тезів, участь у наукових конкурсах, конференціях.

Контроль набутих знань і умінь передбачається різноманітний:

- регулярний поточний контроль засвоєння матеріалу, особливо у формі невимушеної індивідуальної бесіди під час виконання практичних робіт з метою виявлення теоретичних знань, а також спостереження за правильними, грамотними діями гуртківців під час роботи;

- періодичний, як підсумок певної теми, обговорення , співбесіда;

- етапний: підсумкові заняття за півріччя, за рік, проведення перевірки знань в ігровій формі з урахуванням участі кожного, але не обов’язково у іспитно-заліковій формі, щоб зняти напруження, зайве хвилювання, та інші комплекси;

- виступи на конкурсах і конференціях.

Гуртківці, які опанували цю 3-річну програму, за бажанням складають іспит. Питання і завдання на цих іспитах мають теоретичний і практичний характер. За результатами таких іспитів учні отримують свідоцтво про позашкільну освіту в цій галузі біологічної науки.

Для найзахопленіших навчання у гуртку може стати певним орієнтиром у професійному визначенні як біолога-дослідника, еколога, тощо.
Програму гуртка біоіндикації розроблено і опрацьовано у відділі біології Київського Палацу дітей та юнацтва з 1997 року.

Необхідне обладнання гуртка

1. Обладнання та інструменти:

апарат для підрахунку колоній, водяна баня, електроплитка, йономір, кімнатна теплиця, мікроскопи, настільна електроцентрифуга, терези технічні і торсіонні,

термостат, фільтр Зейтца, фотоелектроколориметр-нефелометр, ножиці, пінцети, препарувальні голки, скальпелі, спиртівки, шпателі.

2. Лабораторний посуд:

бюретки, колби (Ерленмейера, Бунзена, круглі, вимірювальні), лійки, піпетки морівські і градуйовані, пробірки, скельця предметні, скельця з луночками, скельця покривні, стакани хімічні скляні і фарфорові, чашки Петрі.



  1. 3. Реактиви:

агар-агар, барвники для мікроскопії, дезінфікуючі засоби, імерсійна кедрова олія для мікроскопії, ксилол, поживні середовища, солі і реактиви для поживних середовищ і хімічних визначень, спирт для спиртівок і виготовлення реактивів.

Навчально-тематичний план першого року



Назва теми

Кількість годин




Всього

Теорет.

Практ.




1

Організаційне заняття

2

2

-




2

Біоіндикація, її проблеми та засоби їх вирішення

4

4

-




3

Царство дроб’янок

16

8

8




4

Мікроскопічні методи дослідження

30

10

20







5

Екологія мікроорганізмів

28

8

20




6

Мікроорганізми повітря

30

10

20




7

Мікроорганізми грунту

30

10

20




8

Екскурсії

16

16

-




9

Індивідуальні дослідження

60

-

60




Всього

216

68

148






Програма I року навчання

1. Організаційне заняття

Ознайомлення гуртківців з традиціями і формами роботи з учнями закладу, відділу біології, лабораторії, гуртка.



2. Біоіндикація. Ппроблеми та засоби їх вирішення

3. Царство дроб’янок

Особливості будови бактерій, стрептоміцетів і мікроміцетів. Різноманітність фізіологічних груп мікроорганізмів.



Практичні заняття

1. Обладнання робочого місця мікробіолога.

2. Правила роботи з мікроорганізмами.

3. Правила техніки безпеки при роботі з відкритим полум’ям спиртівок.



4. Мікросколпчні методи дослідження

Історія винайдення мікроскопів. Роль Антонія ван Левенгука в розвитку біології. Методи світлової мікроскопії. Електронний мікроскоп, його будова, можливості методу.



Практичні заняття

1. Будова мікроскопа. Правила роботи з ним.

2. Виготовлення препаратів рослин для мікроскопії.

3. Виготовлення фіксованих препаратів бактерій.

4. Мікроскопія живих бактерій методами висячої та роздавленої краплі.

5. Мікроскопія стрептоміцетів і мікроміцетів.

6. Вивчення морфології мікроорганізмів, рослинних і зоологічних об’єктів

методами мікроскопії.



5. Екологія мікроорганівзмів
Розповсюдження мікроорганізмів, їх відношення до хімічних і фізичних акторів. Життя мікроорганізмів в екстремальних умовах. Проблеми космічної мікробіології. Пошуки мікроорганізмів в космосі як індикаторів життя на інших планетах.

Практичні заняття

Дослідження впливу вологості, висушування, рїзних температур, рН середовища, світла та радіації на життєздатність мікроорганізів.



6. Мікроби повітря

Історія дослідження ікроорганізмів повітря.Розповсюдження мікроорганізмів у повітрі планети. Мікроорганізми - індикатори санітарного-гігієнічного стану повітря.



Практичні заняття

1. Методи відбирання зразків повітря.

2. Методи кількісного та якісного аналізу мікроорганізмів повітря.

3. Визначення загального мікробного числа повітря методом седиментації.



7. Мікроорганізми грунту

Закон зонального розповсюдження бактерій грунту. Мікроорганізми – індикатори корисних покладів. Мікроорганізми як показники родючості грунту. Мікроорганізми – індикатори макро- та мікроелементів грунту.



Практичні заняття

1. Методи кількісного визначення мікроорганізмів.

2. Порівняння кількісного вмісту і якісного складу бактерій і грибів різних типів грунтів.

3. Визначення якості грунту за наявністю і активністю целюлолітичних та азотфіксуючих бактерій.

4. Визначення рухомих форм К і Р у грунтах за допомогою Aspergillus niger,

Rhysopus та Azotobacter.

5. Визначення родючості грунтів аплікаційним методом.

6. Визначення токсичності грунтів.


8. Екскурсії

1. Обладнання мікробіологічних лабораторій (екскурсія в Інститут мікробіології і вірусології НАНУ).

2. Відвідування експозиції історії і розвитку мікроскопії на кафедрі ембріології НМУ

3. Музей історії медицини.

4. Відвідування лабораторії електронної мікроскопії (Інститут мікробіології і вірусології НАНУ).

5. Відвідування лабораторії аналізу повітря (Санітарно-епідеміологічна станція).



9. Індивідуальні роботи за напрямами:

1. Дослідження впливу фізичних і хімічних факторів на мікроорганізми.

2. Визначення санітарно-гігієнічного стану повітря учбових і житлових приміщень.

3. Визначення стану повітря міста.

4. Дослідження кількості мікроорганізмів грунту.

5. Визначення якості грунту за мікробіологічними показниками.



10. Підсумкове заняття за рік

11. Участь у конкурсах, турнірах, виставках, конференціях

12. Літня практика в лабораторіях навачальної установи, НДІ, науково-дослідницькі експедиції.

Прогнозований результат наприкінці І року навчання:

Учні повинні знати:

  • мікробіологічні терміни;

  • основні властивості представників класів бактерій, стрептоміцетів та мікроміцетів;

  • особливості їх розвитку, розповсюдження і ролі у природі;

  • правила техніки безпеки в лабораторії;

  • правила роботи з мікроорганізмами, лабораторним посудом, хімічними реактивами;

  • методи кількісного визначення мікроорганізмів повітря, води, грунту.

Учні повинні вміти:

  • користуватись методами мікроскопічних досліджень біологічних обєктів;

  • опанувати прийоми мікробіологічної техніки (пересівання мікроорганізмів, визначення їх морфології, виготовлення препаратів тощо);

- працювати з науковою літературою і писати конспекти і наукові реферати;

- набути початкового досвіду наукових доповідей і дискусій;

- зробити перші спроби роботи у науковій бібліотеці.
Навчально-тематичний план другого року навчання




Назва теми

Кількість годин

Всього

Теорет.

Практ.

1.

Організаційне заняття

3

3

-

2

Фізіологічні групи бактерій

6

6

-

3

Літотрофні бактерії–індикатори

корозійноїної активності грунтів



21

8

13

4

Мікроорганізми водного середовища

24

8

16

5

Нормальна мікрофлора тіла людини

18

5

13

6

Ріст і розвиток мікроорганізмів.

Методи кількісного визначення мікроорганізмів.



21

8

13

7

Визначення біологічно активних речовин

за допомогою біоіндикаторів



21

9

12

8

Антагонізм. Антибіотики.

15

6

9

9

Екскурсії

21

21




10

Індивідуальні роботи

90

-

90

ВСЬОГО

240

74

166


Програма ІІ року навчання
1. Організаційне заняття

Обговорення результатів літніх практик і виконання літніх завдань.


2. Фізіологічні групи бактерій

Автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи.



3. Літотрофні бактерії – індикатори корозійної агресивності грунтів Мікробіологічне ушкодження матеріалів. Мікробіологічна корозія.

Практичні заняття

1. Дослідження антимікробної стійкості матеріалів.

2. Визначення рН та Еh середовища.

3. Виділення і визначення титру сульфатвідновлюючих бактерій.

4. Визначення Н2S в середовищі.
5. Визначення титру бактерій роду Thiobacillus.
6. Визначення корозійної активності бактерій.

4. Мікроорганізми водного середовища

Роль мікроорганізмів у водоймах. Евтрофізація і самоочищення води. Мікроорганізми як біологічний фактор очистки стічних вод. Бактерії – індикатори стану води. Сапробність води. Бактерії – індикатори мутагенності токсичних забруднень води (тест Еймса).



Практичні заняття

1. Визначення хімічних показників якості води.

2. Визначення фізичніх показників якості води.

3. Демонстрація процесу евтрофізації води.

4. Визначення сапробності води за загальним мікробним числом води.

5. Визначення coli-титру та coli-індексу за методом Мармана.

6. Визначення coli-титру та coli-індексу за 2 – та 3-фазним бродильним методом.

7. Виділення бактерій, стійких до іонів важких металів, визначення їх активності.

8. Виділення бактерій, окислюючих вуглеводні, їх вивченнята визначення.

9. Визначення токсичності забруднень за допомогою тесту Еймса.



5. Нормальна мікрофлора тіла людини, її значенняч для організму

Мікрофлора шкіри, ротової порожнини. Мікрофлора шлунково-кишкового тракту. Дисбактеріоз.



Практичні заняття

1. Дослідження мікрофлори зубного нальоту.

2. Визначення кількості бактерій на поверхні шкіри рук.

3. Визначення дії миючих засобів на кількість бактерій на поверхні шкіри рук.

4. Дослід по розповсюдженню мікроорганізмів при кашлі та чиханні.

6. Ріст і розвиток мікроорганізмів

Стадії розвитку популяцій мікроорганізмів. Методи кількісного визначення мікроорганізмів.



Практичні заняття

1. Метод граничних розведень.

2. Визначення кількості бактерій на агарових пластинках.

3. Метод мембранних фільтрів.

4. Ваговий метод.

5. Нефелометрія.

6. Стандарти каламутності.

7. Підрахунок кількості мікроорганізмів за допомогою камери Горяєва.



7.Визначення біологічно-активних речовин за допомогою мікробів-індикаторів

Перевага мікробіологічних методів визначення. Вимоги до тест-культур.



Практичні заняття

1. Визначення вітамінів групи В на твердому і рідкому середовищах.

2. Визначення наявності амінокіслот.

8. Антагонізм, антибіотики

Відкриття, властивості, застосування.



Практичні заняття

1. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

2. Визначення активності антибіотиків за допомогою тест- культур.

3. Методи пошуку і виділення мікроорганізмів-антагоністів.



9. Екскурсії

- Лабораторія хімічного і мікробіологічного контролю води СЕС

- Водопостачальна станція

- Станція біологічної очистки води

- Лабораторії НДІ

10. Індивідуальні роботи за напрямами:

- Визначення корозійної агресивності грунтів,

- Визначення корозійної активності бактерій,

- Дослідження мікроорганізмів – збудників біопошкоджень,

- Перевірка антибактеріальної стійкості матеріалів,

- Дослідження стану водойм м.Києва,

- Моніторинг води річок Дніпро і Либідь,

- Виділення і вивчення бактерій-деструкторів нафтопродуктів,

- Виділення, селекція та дослідження бактерій, стійких до йонів важких металів,

- Дослідження мікрофлори шкіри рук,

- Дослідження біологічно-активних речовин мікробіологічними методами.

11. Участь у конкурсах, турнірах, читаннях, виставках, конференціях

12. Підсумкове заняття за рік

13. Літня практика у лабораторіях навчальної установи, НДІ, та в експедиції

Прогнозований результат наприкінці ІІ-го року навчання:


Учні повинні знати:

- яким чином екосистеми реагують на зміну будь-якого фактору,

- яка роль надається в цьому процесі мікроорганізмам і яку роль вони відіграють у процесах самовідновлення порушеної екосистеми,

- про певні фізіологічні особливості мікроорганізмів і практичне їх використання.



Учні повинні вміти:

  • володіючи хімічними, біохімічними і мікробіологічними методами, проводити дослідження;

- виконувати практичні, експериментальні і індивідуальні роботи, завдання наукових установ;

- поглиблювати свої теоретичні знання за обраним напрямком, працюючи з науковою літературою;



- аналізувати, співставляти і узагальнювати літературні дані і результати власних досліджень;

  • оформляти наукову роботу, доповідати і брати участь у наукових дискусіях.


Навчально-тематичний план третього року навчання



Тема заняття



Кількість годин




Всього

Теоретичні

Практичні




1

Організаційне заняття

3

3

-




2

Фітонциди

21

8

24

3

Рослини – індикатори

42

14

42




4

Сатистична обробка даних біологічного експерименту

6

6

6




5

Цитогенетичний контроль за мутагенністю забруднень середовища

16

10

15




6

Зооіндікатори

18

12

34




7

Використання хребетних тварин для лабораторних дослідів

8

8

-




8

Біологічні сенсори

8

8

-




9

Екскурсії

24

24

-




10

Індивідуальні роботи

110




110




ВСЬОГО

324

93

231





Програма ІІІ року навчаня

1.Організаційне заняття

Обговорення результатів літньої практики і перспектив на новий навчальний рік.



2. Фітонциди

Відкриття фітонцидів, їх властивості та застосування.



Практичні заняття

1. Визначення впливу летких фітонцидів рослин на мікробне число повітря.

2. Дослідження впливу летких фітонцидів кімнатних рослин на бактерії.

3. Визначення фітонцидної активності соку рослин за допомогою тест-бактерій.

4. Визначення антимікробної активності екстрактів лікарських рослин за допомогою тест-культур бактерій.

5. Дослідження впливу фітонцидів на найпростіших.



3. Рослини-індикатори

  1. Рослинні годинники, барометри, компаси. Рослинні індикатори стану навколишнього середовища (повітря, води, грунту). Вимоги до лабораторних тест-рослин. Ростові речовини. Прорастання насіння. Вегетативне розмноження.

Практичні заняття

1. Методи вимірювань (час, швидкість, площа, довжина, вага, оптичні методи) 2. Мохи та лишайники – індикатори стану повітря.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка