Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (зі змінами 2016 року) Укладачі



Сторінка2/3
Дата конвертації11.05.2018
Розмір0.71 Mb.
ТипПрограма
1   2   3

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ





Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги до вмінь

Сфери відношень

Тематика текстів

Теми висловлювань учнів

Я і українська мова та

література



Національна само-бутність української мови, її багатство і краса.

Взаємозв’язок мови і мислення.

Роль мови у формуванні особис-тості.


Нам треба голосу Тараса.

І чужому научаймось, й свого не цураймось.

Як мислю, так мовлю.

Заговори, щоб я тебе поба-чив.

День української писем-ності і мови.


    • Сприймати, аналізувати, оцінювати прочитані чи почуті соціо-культурні відомості про Україну і світ;

    • добирати й використовува-ти ті з них, які необхідні для досягнення пев-ної експресив-ної, комуніка-тивної чи іншої мети;

  • чітко формулю-вати свої думки з кожної із за-пропонованих тем, мати власну позицію, вміти обстоювати її.

Я і українська історія та

культура

(звичаї, традиції, свята, культура взаємин)


День Незалеж-ності України.

День Конституції.

День Перемоги.

Я – корінець свого народу.

Інтеграційні про-цеси і самозбере-ження націй.

Народні традиції і звичаї, свята і обря-ди.




Що для мене соборність моєї Вітчизни?

Які статті Конституції для мене життєво важливі?

Зберігати історичну пам’ять.

Герої твоєї Вітчизни.

Її палили – уставала з попелу.

Да святиться вода і хліб.

Толока. Наша традиція чи анахронізм?

Вінок на голівці нареченої.

Я і ми на Великдень.

Яке «Добрий день», таке й «До побачення».

Прости – і звеличиш себе.


Я і ми (родина, народ, людство)

Дружба і прияте-лювання.

Любов – найбіль-ше багатство. Сім’я.

Батьківське і ма-теринське щастя.

Культура сімей-них взаємин.



Не остуди свого серця, дитино.

Є в коханні і будні, і свята.


Якою б я хотів (хотіла) бачити свою майбутню сім’ю.

Матеріальні чи духовні статки тримають сім’ю?



Я і рідна природа

Твоя відповідаль-ність за екологію.
Не замулюймо джерел!

Не рубай берези!

Посади своє дере-во.


А після мене хоч потоп?

Де небо найвище і най-синіше?

Вода з отчої криниці.

У ріднім краї і будяк не колеться.

Чи гуманне заняття мислив-ством?


Я і мистецтво (традиційне і професійне)

Народні ремесла мого краю.

Мій улюблений вид мистецтва.

Вроджені і набуті таланти.

Словесні і музичні жанри мистецтва.



Талановиті люди нашого краю.

Як стати професійним мит-цем?

Талантам треба допомагати.
Немає бездарних людей.

Без праці немає таланту.



Я - особистість

Бережімо собори своїх душ.

Шляхи до життє-вої гармонії.

Прагнення до самовдосконалення і саморозвитку.

Освіченість і висока моральність – ознаки інтелігент-ності.

Добре ім’я люди-ни.

Як не втратити свого обличчя.

Творча суть лю-дини.


Ти знаєш, що ти – людина…

Чи ж і мені потрібно посадити дерево, викопати криницю і зростити дитя?

Якщо я знаю, що знаю мало…

Зустрічають за одягом, проводжають за розумом.

Хто для мене зразок високої інтелігентності.

Як постелиш, так і виспишся.

Тебе вдарили в щоку – під-ставиш другу?

Найогидніші очі порожні.

Довіряй, але перевіряй?

Не лайся, то й не будеш облаяний.

Кожна людина – талант, але не всім щастить його розкрити.


Я – цікавий співрозмовник

Мистецтво спіл-кування.
Мистецтво крити-ки.

Уміти вислухати – це теж культура спілкування.

Чи сперечаються про смаки?

Що таке комплімент і що він значить у людських стосунках?

Скажи мені, друже, правду про мене.



Якщо я помилився в люди-ні…


ДІЯЛЬНІСНА (СТРАТЕГІЧНА) ЗМІСТОВА ЛІНІЯ


Види умінь

Вимоги до загальнонавчальних досягнень учнів

Організаційно-контрольні

    • Усвідомлюти і визначати мотив і мету власної пізнавальної і життєтворчої діяльності;

    • планувати діяльність для досягнення мети, розпо-діляючи її на етапи, визначати зміст кожного етапу;

    • здійснювати намічений план за допомогою самостійно обраних методів і прийомів;

  • оцінювати проміжні і кінцеві результати пізнавальної діяльності, вносити відповідні корективи;

    • самостійно вишукувати додаткову інформацію з різноманітних джерел (зокрема з мережі Інтернет), використовувати її на уроках і в позаурочний час;

    • вчитися працювати з ІКТ з метою ефективного засвоєння навчального матеріалу.

Загально пізнавальні

    • Аналізувати мовні та позамовні поняття, явища, закономірності;

    • порівнювати, систематизувати, узагальнювати, конкретизувати їх;

    • робити висновки на основі спостережень;

    • виділяти головне і другорядне у почутому, прочитаному;

  • моделювати мовні та позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі

    • Уявляти описані словами предмети і явища, творчо домислювати на основі сприйнятого;

    • прогнозувати подальший розвиток певних явищ і подій;

    • переносити раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію, обґрунтовувати свої дії;

    • помічати і формулювати проблеми в процесі навчання і життєтворчості, пропонувати свої варіанти їх вирішення;

    • усвідомлювати структуру предмета вивчення;

    • робити припущення щодо кінцевого результату розв’язання певної проблеми;

    • добирати аргументи для обґрунтування свого припущення;

  • аргументовано спростовувати хибні припущення і твердження.

Морально-етичні й естетичні

    • Помічати й цінувати красу в явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності, вдало добирати мовні оцінні засоби;

    • критично оцінювати відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, прагнути позбуватися недоліків;

    • виявляти здатність поставити себе на місце іншої людини, щоб зрозуміти мотиви її вчинку, поведінки;

    • вміти вибачати образи знайомій і незнайомій людині, усвідомлюючи людську недосконалість;

  • мати переконання, що творити добро словом і ділом – обов’язок і духовна потреба кожної людини.



11 КЛАС

(70 год., 2 год. на тиждень, резервний час – 4 год.)
МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

(18 год.)




К-ть

год.

Зміст

навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

1

Відомості про мовлення

Повторення вивченого про мов-лення. Види мовленнєвої діяльнос-ті. Вимоги до мовлення. Текст, його основні ознаки. Стилі, типи та жанри мовлення.



    • Систематизувати вивчені відомості про види, форми мовлення, види мовленнєвої діяльності, вимоги до мовлення, ситуації спілкування, її складові, основні правила спілкування;

  • аналізувати текст, його основні ознаки, структуру, види зв’язку речень у тексті, загальні мовні засоби міжфразного зв’язку; типи, стилі і жанри мовлення (у тому числі оповідання, доповідь, тези прочитаного, конспект почутого, заяву, автобіографію), особливості їх побудови.

2

Аудіювання

(слухання і розуміння прослуханого)

Аудіювання текстів довідково-методичної літератури з культури мовлення;

доповідей однокласників за результатами їх науково-прак-тичних досліджень зі складних для румуномовних учнів проблем культури української мови;

розповідей запрошених у школу письменників, художників, журна-лістів, митців словесних і музичних жанрів тощо про роль праці у становленні творчої особистості;

інформаційних радіо- і теле-візійних повідомлень про внутріш-ньополітичні, міжнародні, еконо-міко-правничі, спортивні, куль-турно-мистецькі та інші події.


  • Розуміти фактичний зміст, тему та основну думку висловлювань інших людей з одного прослуховування (обсяг текстів, що належать до художнього стилю, – 1000-1100 слів, до інших стилів, – 900-1000 слів);

    • визначати причинно-наслідкові зв’язки, виражально-зображувальні засоби в про-слуханих текстах;

    • оцінювати почуте висловлювання з погляду змісту, форми, задуму і мовного оформлення;

    • виконувати естетичний аналіз текстів;

    • висловлювати художню критику;

    • прогнозувати сюжетні ходи художнього тексту;

    • відбирати основне з почутого повідом-лення або доповнювати почуте власною інформацією.

2

Читання мовчки

Читання мовчки текстів (окремих розділів) науково-методичних посібників з практичної стилістики, зокрема стилістики тексту;

словникових статей енциклопе-дичних, тлумачних лексикографіч-них праць;

нарисів (художніх, публіцистич-них) про відомих людей краю – наших сучасників;

рецензій на нові книги, кінофільми, театральні вистави, художні виставки тощо.




  • Володіти навичками якісного читання мовчки незнайомих текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення відповідно до норм української літературної мови та вимог «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів...» зі швидкістю 160 – 330 слів за хв. (обсяг текстів для читання мовчки, що належать до художнього стилю, – 900-990 слів, до інших стилів, – 660-720 слів);

    • послуговуватися залежно від мовленнєвої ситуації відомими різновидами читання;

    • оцінювати прочитане з погляду змісту, задуму і мовного оформлення.

6

Говоріння

Діалог публічний, складений відповідно до запропонованої ситуації: діалог-полеміка, діалог-дискусія, самостійне вивчення теми і змісту діалогу.

Полілог про новітні комп’ютерні технології, їх роль у формуванні і розвитку інтелектуального й есте-тичного потенціалу суспільства.

Інтерв’ювання цікавого учня школи (учасника молодіжного руху, переможця олімпіади, конкурсу, спортсмена і т. ін.), цікавої осо-бистості краю, гостя міста (села).
Участь у прес-конференції (формулювання запитань і відповідей).
Виступ під час дискусії (підготовлений і не підготовлений) на суспільну і морально-етичну теми; привітальний виступ.
Усний докладний (стислий) перекази текстів різних стилів і жанрів із творчим завданням (висловлення власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків тощо).

Усний твір за прочитаним художнім (публіцистичним, істо-ричним і т. ін.) твором.
Публічний монолог про своє розуміння обов’язку дітей перед батьками, батьків перед дітьми.
Синхронний переклад усного виступу.




  • Складати і розігрувати полемічний діалог (полілог) (орієнтовно 18-22 реплік для двох (кількох) учнів) відповідно до запропонованої ситуації;

    • самостійно визначати тему і зміст діалогу (полілогу);

    • висловлювати свою думку, добираючи цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й власного життєвого досвіду, змінюючи свою думку в разі незаперечних аргументів;

    • дотримуватися норм української літературної мови, правил мовленнєвого етикету, у веденні дискусії;

    • оцінювати текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення;

    • висловлювати свою думку, добираючи цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі і з власного життєвого досвіду, змінюючи свою думку у разі незаперечних аргументів опонента;




    • брати інтерв’ю відповідно до запропонованої ситуації;

    • вставити коректні логічні запитання;

    • вміти лаконічно будувати репліки;



    • виступати учасником прес-конференції;

    • готувати виступ, обираючи відповідно до ситуації спілкування жанр ділового або публіцистичного стилів;

    • дотримуватися норм української літературної мови, правил мовленнєвого етикету, правил ведення полеміки;

    • коректувати усне мовлення в процесі говоріння, ураховуючи реакцію слухача;

    • готувати і виголошувати привітальні виступи;




  • переказувати (усно) докладно і стисло прослухані тексти художнього, наукового і публіцистичного стилів, підпорядко-вуючи висловлення темі та основній думці, комунікативному завданню, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму (обсяг для докладного переказу – 350-450 слів, стислого й вибіркового – у 1,5-2 рази більше);




    • добирати і систематизувати з різних джерел матеріал для твору, повідомлення в різних стилях;

    • робити необхідні узагальнення і висновки;

    • додержуватися вимог до мовлення та основних правил спілкування;

    • знаходити і виправляти недоліки в змісті, побудові і мовному оформленні власного і чужого висловлення;




    • здійснювати синхронний переклад усного виступу.

7

Письмо

Докладний письмовий переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням.

Твір на суспільну та морально-етичну теми.
Відгук на телепередачу, матеріал періодичного видання.


Власне висловлювання у публіцистичному стилі на диску-сійні теми.

Редагування текстів худож-нього і публіцистичного стилів.
Доповідь і реферат на теми, пов’язані з виучуваними предме-тами (із залученням науково-популярної літератури).
Диктант


Переклад текстів розмовного, науково-популярного стилю.

Ділові папери.

Розписка. Доручення. Доповідна та пояснювальна записки.




    • переказувати (письмово) докладно текст публіцистичного стилю, доповнюючи його текстом творчого завдання (обсяг творчого завдання до переказу – 1,0-1,5 сторінки);




    • писати твори на суспільну, морально-етичну та вільну теми, відгук на телепередачу, матеріал періодичного видання (обсяг письмового твору – 3,5-4,0 сторінки);

    • коментувати правописні явища у тексті;




  • створювати невеликі аргументовані роздуми на дискусійну тему (від 100 до 250 слів);

  • наводити два-три переконливі докази на підтвердження міркування;

  • ілюструвати думку прикладами із художньої літератури, історичними фактами або випадками із життя;

  • робити відповідні узагальнення і висновки;

  • додержуватися вимог до мовленнєвого оформлення власного висловлювання;




  • редагувати написане з урахуванням вимог до мовлення;




    • писати та виголошувати доповідь і реферат на теми, пов’язані з виучуваними предметами;




  • грамотно писати диктанти (обсяг тексту – 180-190 слів), аналізувати помилки, добирати правила; коментувати складні випадки орфографії;




    • перекладати тексти розмовного, науково-популярного стилю, добираючи відповідні мовні засоби.




    • складати розписку, доручення, доповідну та пояснювальну записки.


МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

(48 год.)


К-ть

год.

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

1

ВСТУП

Українська мова у сучасному світі. Українська мова як державна. Міжнародна асоціація україністів. «Просвіта» як громадська організація сприяння розвитку української мови. Сучасні періодичні мовознавчі видання.






    • Володіти інформацією про поширення української мови в різних країнах світу;

    • знати про види діяльності місцевого осередку «Просвіти» та його співпрацю з національними товариствами краю;

  • знати і використовувати для підготовки до уроку те чи інше мовознавче періодичне видання.

2


ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Розділи науки про мову та її мовні одиниці. Самостійні части-ни мови, їх значення та граматич-ні ознаки. Службові частини мови. Вигук. Орфограми в само-стійних частинах мови.





    • Розрізняти самостійні й службові частини мови за їх семантичними і граматичними ознаками;

    • стилістично правильно використовувати форми слів, що належать до різних частин мови, відповідно до вивчених правил;

  • знаходити і виправляти пунктуаційні та орфографічні помилки на вивчені правила.

2

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення і речення

Словосполучення. Будова і види словосполучень за способом вираження головного слова (імен-никові, прикметникові, числів-никові, займенникові, дієслівні, прислівникові).

Речення. Види речень за метою висловлення та за інтонацією; окличні речення. Речення дво-складні й односкладні; прості й складні. Речення поширені й не-поширені. Розділові знаки в кінці речень. Порядок слів у реченні. Логічний наголос.



    • Розрізняти головне і залежне слово у словосполученні;

    • визначати види словосполучень за приналежністю головного слова до певної частини мови, речення різних видів (за метою висловлення, характером грама-тичної основи, кількістю граматичних основ);

    • правильно ставити логічний наголос і використовувати порядок слів як засоби точності й виразності мовлення;

  • дотримуватися інтонації різних видів речень для виявлення особливих емоційних відтінків значення.

6


ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ

Двоскладне просте речення. Головні і другорядні члени речення

Підмет і присудок як головні члени речення. Способи виражен-ня підмета. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний).

Єдність видо-часових форм діє-слів-присудків як засіб зв’язку у тексті. Тире між підметом і присудком.

Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різно-вид означення. Написання непо-ширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки.


Порівняльний зворот. Виділен-ня порівняльних зворотів комами.



    • Визначати способи вираження підмета, види присудків, додатків, означень та обставин у реченнях;

    • правильно визначати граматичну основу речення;

  • правильно вживати форми присудка при підметі;

    • усвідомлювати єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв’язку у тексті;

    • добирати обставини часу як засіб зв’язку в описових і розповідних текстах, знати їх синоніміку;

    • писати прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовувати написання;

    • розпізнавати порівняльний зворот;

  • знати правила виділення порівняльних зворотів комами.

4

Односкладні прості речення

Типи односкладних речень. Означено-особові речення. Неоз-начено-особові речення. Узагаль-нено-особові речення. Безособові речення. Називні речення.

Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях. Слова-речення.





    • Виділяти односкладні речення з-поміж інших видів речень;

    • визначати види односкладних речень (в тому числі у межах складних речень);

    • конструювати односкладні речення вивчених видів;

    • правильно вживати безособові речення, називні та ін. односкладні в українській мові;

    • правильно аналізувати неповні речення;

  • правильно і доречно використовувати неповні речення у мовленні.

2

Речення з однорідними членами

Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучнико-вим і змішаним зв’язком). Речен-ня з кількома рядами однорідних членів. Кома між однорідними членами. Однорідні і неоднорідні означення. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальню-вальних словах у реченнях з однорідними членами.







    • Знаходити речення з однорідними членами (непоширеними й поширеними), з узагальнювальними словами, різними рядами однорідних членів в одному реченні;

    • будувати власне висловлення, викорис-товуючи речення з однорідними членами;

    • правильно ставити розділові знаки при однорідних членах речення та обґрун-товувати їх;

    • знаходити і виправляти помилки на вживані правила;

  • пояснити особливості українського і румунського речень з однорідними членами.

2

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

Звертання непоширені й поши-рені. Розділові знаки при звер-танні.

Вставні слова (словосполучен-ня, речення), розділові знаки при них.



    • Уміти добирати звертання для звернення до адресата;

    • правильно ставити розділові знаки в реченнях зі звертаннями;

    • правильно інтонувати речення зі звертаннями;

  • розрізняти вставні слова та однозвучні з ними члени речення.

3

Речення з відокремленими другорядними членами

Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення. Розділові знаки при відокремлених членах речення. Відокремлені означення. Речення з відокремленими прикладками та відокремленими додатками. Ре-чення з відокремленими обстави-нами.

Відокремлені уточнювальні члени речення.




    • Знати умови, за якими означення стають відокремленими;

    • знати пунктуаційні правила при відокремленні;

    • правильно будувати речення з діє-прикметниковими і дієприслівниковими зворотами;

    • володіти інтонацією в реченні з відокремленими членами речення;

    • добирати відокремлені уточнювальні члени речення;

  • володіти інтонацією речень з уточню-вальними членами.

2

Пряма і непряма мова. Діалог.

Пряма і непряма мова як спо-соби передачі чужого мовлення. Розділові знаки при прямій мові. Заміна прямої мови непрямою. Синоніміка різних способів пере-дачі прямої мови. Цитата як спо-сіб передачі чужого мовлення. Розділові знаки при цитуванні.

Діалог і полілог. Розділові зна-ки при діалозі та полілозі.





    • Знаходити речення з прямою і непрямою мовою, з цитатами, репліками діалогу (полілогу);

    • володіти інтонацією речень з прямою мовою;

    • знати правила пунктуації при прямій мові;

    • уміти замінювати пряму мову на непряму;

  • правильно ставити розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитаті й обґрун-товувати їх.

2

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Складне речення

Складне речення та його озна-ки. Сполучникові і безсполучни-кові складні речення. Складні ре-чення із сурядним і підрядним зв’язком.







    • Пояснити способи визначення простого і складного речень;

    • знати засоби зв’язку між компонентами складного речення;

  • розуміти характер семантичних відношень між компонентами складних речень, змістові відношення в безсполучникових реченнях.

3

Складносурядне речення

Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному. Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.







    • Знаходити у тексті складносурядне речення;

    • уміти визначити характер смислових відношень між компонентами складно-сурядного речення;

    • правильно ставити розділові знаки між частинами складносурядного речення й обґрунтовувати їх;

  • розуміти особливості їх взаємозаміню-ваності, а також стилістичні можливості складносурядних речень.

6

Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Розділові знаки між головним і підрядним реченнями. Основні види підрядних речень. Складно-підрядні речення з підрядними означальними, з’ясувальними.

Складнопідрядні речення з під-рядними обставинними.

Складнопідрядні речення з під-рядними місця, часу.

Складнопідрядні речення з під-рядними умовними, допустовими.

Складнопідрядні речення з під-рядними причини, мети.

Складнопідрядні речення з під-рядними наслідковими. Складно-підрядні речення з підрядними способу дії, міри та ступеня і підрядними порівняльними.

Складнопідрядні речення з кіль-кома підрядними (з послідовною підрядністю, однорідною і неод-норідною підрядністю, з підряд-ністю змішаного типу). Розділові знаки в них.







    • Знаходити складнопідрядне речення у тексті, у тому числі з кількома підрядними частинами;

    • вказувати засоби зв’язку між головним і підрядним реченнями;

    • розпізнавати головне і підрядне при зворотному їх порядку, знати набір сполучних засобів для кожного виду складнопідрядних речень;

    • правильно поділяти складені сполучні засоби за інтонацією речення;

    • розрізняти сполучники і сполучні слова;

    • правильно визначати вид складнопід-рядного речення;

    • правильно ставити коми між частинами складнопідрядного речення та обґрунтовувати їх;

    • конструювати складнопідрядні речення різних видів;

    • складати висловлення в усній і письмовій формі, використовуючи в них виражальні можливості складнопідрядних речень;

    • характеризувати словесно і схематично речення з кількома підрядними;

    • визначати характер підрядності в реченнях з кількома підрядними;

  • пояснювати розділові знаки в реченнях з кількома підрядними, зокрема у реченнях з підрядністю змішаного типу.

4

Безсполучникове складне речення

Смислові відношення між простими реченнями в безспо-лучниковому складному реченні. Розділові знаки між простими реченнями в безсполучниковому складному реченні: кома і крапка з комою, двокрапка і тире між частинами складного безсполуч-никового речення.





    • Знаходити у тексті безсполучникові складні речення;

    • визначати його основні ознаки, смислові відношення між частинами безсполуч-никового складного речення;

    • уміти перебудовувати безсполучникове речення в сполучникове і навпаки;

  • інтонувати відповідно до змісту безсполучникове складне речення, залежно від смислових відношень ставити розділові знаки.

2

Складне речення з різними видами зв’язку

Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком. Розділові знаки у таких складних реченнях. Складні речення із сполучнико-вим і безсполучниковим зв’язком.





    • Уміти будувати структурні схеми складних речень з різними видами зв’язку;

  • правильно ставити запитання, логічно інтонувати речення і пояснювати розділові знаки в них.

2


Текст. Типи зв’язного мовлення

Поняття про текст. Текст як тематична і структурна цілісність речень. Абзац і надфразна єдність як найменші реальні одиниці тексту. Міжфразові зв’язки у тексті. Розділи, підрозділи, глави.

Текст і стиль. Усні і писемні тексти, їх жанри.


    • Уміти творити усні і писемні тексти;

    • усвідомлювати, що текстом є абзац, надфразна єдність, прислів’я, крилаті вислови;

    • уміти скорочувати і доповнювати текст, синонімізувати засоби фразових зв’язків у тексті;

  • правильно визначати абзаци і надфразні єдності.

1
КУЛЬТУРА І ЕТИКА СПІЛКУВАННЯ

Побутове спілкування. Ділове спілкування. Особливості ділово-го спілкування: регламентова-ність, результативність, особли-вості партнерських стосунків. Види ділового спілкування: діло-ва бесіда, ділові переговори, теле-фонна розмова. Види слухання.

Невербальні (несловесні) засо-би спілкування: міміка, жести, ситуація, час і місце спілкування.





    • Знати етикетні формули (вітання, прощання, вибачення, згоди, відмови, пропозиції і т.д.);

    • розуміти зміст понять рефлексивне і не-рефлексивне слухання;

    • орієнтуватися в мовленнєвих ситуаціях, коригувати обсяг, зміст і колорит свого мовлення залежно від них;

  • знати етикет ділового спілкування.

1

Основи культури мовлення. Стилістика і культура мовлення

Поняття стилістика і культура мовлення. Основні якісні ознаки мовлення: правиль-ність як основна ознака культури мовлення; точність мовлення; зрозумілість (логічність), достат-ність мовлення; багатство й різноманітність мовлення, джерела і умови досягнення; чистота мовлення; виразність, образність, яскравість мовлення, засоби їх досягнення.






    • Уміти характеризувати мовлення (усне чи писемне) за його відповідністю основним якісним ознакам мовлення;

    • знати мовні засоби творення багатого, різноманітного, точного, виразного мов-лення;

    • збагачувати індивідуальний словник, добирати українські відповідники до іншомовних слів;

    • виявляти нелітературні елементи у тексті (діалектизми, жаргонізми, канцеляризми, вульгаризми, плеоназми, слова-паразити і т.ін., замінювати їх нормативними);

  • правити нелогічні тексти, коментувати причини неточності тексту, добирати доречний тон, зміст, форму висловлення.

1

ОСНОВИ ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Спір: мета спору, форми проведення, культура спору, докази в спорі. Конфлікти і засоби їх «гасіння».

Мистецтво відповідати на запитання. Види запитань: доброзичливі/недоброзичливі, ко-ректні/некоректні, прості/складні, гострі. Види відповідей: пра-вильні/неправильні, короткі/роз-горнуті, позитивні/негативні та ін.

Знання і прогнозування аудиторії.





    • Оволодівати полемічними прийомами;

    • знати норми культури спору;

    • вміти доводити свою позицію, спростовувати помилкові тези опонента;

    • вчитися давати відповіді на різноманітні запитання, ставити запитання, коректувати їх залежно від сприйняття співрозмовником.




1

ОСНОВИ ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Зміст поняття «ораторське мистецтво».

Види ораторського мистецтва та його специфічні риси. Соціально-побутове, соціально-політичне, академічне, судове, церковно-богословське, діалогіч-не (спір, дискусія, диспут, бесіда, ділова нарада, інтерв’ю, прес-конференція, ділова гра, «круглий стіл», вечір запитань і відповідей – брей-ринг), парламентське, військове, торгове (реклама), лекційно-пропагандистське.

Риторичні навички і вміння.





    • Знати види ораторського мистецтва;

    • уміти виголошувати тексти-зразки кожного виду;

    • брати участь у вечорах запитань і відповідей, диспутах, дискусіях, вести бесіду, брати інтерв’ю;

    • виголошувати лекцію на морально-етичну, суспільно-політичну і т. ін. теми;

    • виробляти ораторські навички;

    • удосконалювати природні й набуті вміння добре говорити;

    • уміти складати план промови (доповіді, виступу і т. ін.), добирати фактичний і науковий матеріал, цитати;

  • вивчати і знати словниковий мінімум термінів риторики.

1

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ


  • Знати вивчені відомості зі синтаксису й пунктуації, правильно використовувати їх у мовленні;

  • обґрунтовувати вживання розділових зна­ків за допомогою правил, правильно ставити розділові знаки;

  • доцільно застосовувати виражальні можливості синтаксичних засобів для досягнення комунікативної мети.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка