Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка



Сторінка1/7
Дата конвертації10.01.2018
Розмір1.04 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7

Пропозиції за результатами громадського обговорення просимо надсилати в РМК до 25 квітня
СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

5-9 класи
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011 р.) із врахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України № 462 від 20. 04.2011 р.).



Головна мета вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Завдання вивчення світової літератури в основній школі:

  • формування стійкої мотивації до читання художньої літератури, до вивчення світової літератури як скарбниці духовних цінностей людства;

  • ознайомлення учнів з найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури («золотого» фонду класики і сучасної);

  • поглиблення уявлень про специфіку художньої літератури як мистецтва слова;

  • формування читацької і мовленнєвої культури;

  • розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;

  • активізація інтересу до іноземних мов у процесі вивчення творів зарубіжних письменників;

  • формування поваги до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх народів, народностей, рас і національностей;

  • виховання любові до української мови і літератури як органічної частки світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;

  • формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій;

  • розвиток творчих здібностей, культури діалогу, критичного мислення;

  • формування етичних уявлень та естетичних смаків;

  • розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості.

Структура програми. Програма зі світової літератури для 5-9 класів містить:

1) «Пояснювальну записку», де визначені нормативна база, мета і завдання предмета, змістові лінії та їх реалізація в програмі, основні підходи і принципи викладання світової літератури в школі;

2) розподіл годин по кожному класу (загальна кількість годин на рік, кількість годин на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час);

3) зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (по класах і темах);

4) перелік творів для вивчення напам'ять (до кожного класу);

5) «Критерії оцінювання результатів навчальної діяльності учнів»;

6) «Список творів для додаткового читання» (для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу) – додаток 1;

7) «Фонові матеріали (література і мистецтво)» - додаток 2;

8) «Рекомендації до уроків позакласного читання» - додаток 3;

9) «Рекомендації до уроків розвитку мовлення» - додаток 4.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель самостійно розподіляє години на вивчення художніх творів і види навчальної діяльності, планує певні види роботи, спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дасть можливість вчителеві вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; технічні засоби; набуття учнями знань з іноземної мови, української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовку до контрольного оцінювання; період навчального року тощо).

У програмі закладено суб’єкт – суб’єктні стосунки співпраці, співтворчості й співдружності поміж вчителем і учнями як рівноправних партнерів і учасників спільного діалогу щодо художньої літератури, її актуального змісту, ролі в розвитку суспільства, культури, духовного світу особистості.

Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (відповідно 80% : 20%). У кожному класі учням запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, в тому числі поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків з резервного часу. Низка творів у розділах і темах пропонується виключно на вибір учнів із пропонованих у програмі текстів, а також інших, які викликають у них живий інтерес (це стосується передусім сучасної літератури, а також інших тем – поетичних творів про Другу світову війну, про кохання та ін.). Перелік художніх творів для вибору укладений в кожному класі відповідно до вікових особливостей дітей і підлітків. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, врахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих (у початковій школі) і формування нових компетентностей і компетенцій.

Програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування предметної літературної компетентності, яка передбачає:

- розуміння учнями літератури як невід’ємної частини рідної і світової художньої культури;

- усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;

- знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних фактів життя і творчості видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;

- оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу й інтерпретації творів;

- визначення поетикальних особливостей творів;

- формування читацького досвіду та якостей творчого читача;

- уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;

- уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (в окремих аспектах і цілісно; в різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва).

Складниками літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово в процесі вивчення світової літератури.

Формування літературної компетентності та її складників тісно пов’язано із формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок оволодіння учнями українською мовою, а також іноземними мовами, всіма видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення.

Викладання курсу світової літератури в загальноосвітніх закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі світової літератури вивчаються в українських перекладах (для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні). За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів О. Пушкіна, А. Чехова – російською, Ч. Діккенса, Дж. Лондона – англійською, Й.В. Гете, Г. Белля – німецькою і т. д.). У такому разі предмет “Світова література” виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.



Компетентнісний підхід реалізовано у «Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», які сформульовано комплексно – до кожного розділу програми з метою системного формування компетенцій і компетентностей учнів, актуалізації вивченого і постійного закріплення, поглиблення, розвитку набутих знань, умінь, навичок, підготовки до контрольного оцінювання.

У програмі зі світової літератури для 5-9 класів реалізовано цілісний підхід до вивчення художніх творів, який відповідає специфіці художньої літератури як виду мистецтва. До програми кожного класу введено невеликий обсяг художніх текстів (відповідно до вікових особливостей учнів), які школярі зможуть прочитати повністю, маючи змогу осягнути їх як неподільну художню цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі (повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне і емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички читацької культури. Настанова на зменшення кількості художніх текстів і водночас на їх цілісне прочитання, сприйняття й осмислення, що забезпечує програма, відповідає здоров’язберігаючим технологіям в освіті (уникнення фізичного перевантаження учнів, створення комфортного освітнього середовища, формування оптимістичних очікувань та їх реалізація у процесі зустрічі з прекрасним).

Програма зі світової літератури побудована на підставі діяльнісного підходу, що є ключовим для всієї базової і повної загальної середньої освіти. Досягнення належного рівня сформованості вмінь учнів в усіх видах читацької діяльності, якостей творчого читача, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного середовища, опанування сучасного світу через здобутки художньої літератури, через українську та іноземні мови, культуру різних країн і народів – основний результат вивчення світової літератури в школі.

У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.



Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної вартості творів світової літератури. Емоційно-ціннісна лінія спрямована на формування духовно-емоційного світу учнів, їх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток інтересу учнів до художньої літератури, розширення кола їхнього читання, орієнтування у світі класичної і сучасної літератури (в тому числі у бібліотечних фондах та Інтернет-ресурсах) з метою пошуку необхідної книги, розвитку вмінь і навичок читацької діяльності.

Емоційно-ціннісна лінія втілена передусім у змісті навчального матеріалу. До програми включено популярні твори для дітей та юнацтва (актуального морального змісту, про національні події, характери, традиції; пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові тощо) – для 5-7 класів, а також художні твори різних родів і жанрів, які презентують ключові історико-літературні епохи й здобутки різних країн і народів – для 8-9 класів.

Зміст навчального матеріалу в програмі розподілено за розділами й темами, що є актуальними для учнів відповідно до їхніх вікових особливостей. У межах кожного розділу й теми виокремлено етичні й естетичні проблеми (аспекти), в анотаціях увиразнено ціннісні характеристики літературних творів (тематику і проблематику, зміст і засоби створення образів, поетикальні особливості та ін.), підкреслено внесок письменників у скарбницю світової літератури й культури, популярність їхніх творів у різних поколінь.

Вивчення літератури в кожному класі завершує спеціальний розділ «Сучасна література», в якому представлені твори різних жанрів, особливо актуальні для дітей та юнацтва, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді, провідними тенденціями розвитку сучасного літературного процесу і культури загалом. Протягом навчального року учні під керівництвом учителя обирають із запропонованого в програмі переліку окремі сучасні твори і опрацьовують ті, що їм найбільше подобаються і є доступними для них (у мережі бібліотек, через Інтернет тощо), а потім пропонують вчителеві твори для текстуального вивчення на уроках наприкінці навчального року. Розширення кола сучасної літератури в програмі відбувається поступово: від нескладних творів казкового, пригодницького, фантастичного змісту до творів більш складних і за своїм обсягом, і за жанрово-стильовими особливостями, і за проблематикою (моральною, загальнокультурною, історичною, суспільно значущою тощо). Сучасна література має підготувати учнів для входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.

На вивчення творів сучасної зарубіжної літератури виділено достатню кількість годин для текстуального вивчення, при потребі можливе їх збільшення за рахунок годин для уроків позакласного читання і резервного часу.

Твори сучасної літератури, запропоновані в програмі, мають українські переклади (наявні в бібліотеках України й мережі Інтернет), утім вчителеві слід враховувати стрімкість розвитку сучасного літературного процесу, появу нових творів (які існують певний час лише в оригіналах іноземною мовою, але викликають інтерес у дітей і підлітків), нових перекладів і явищ на межі літератури й інших видів мистецтва (зокрема кіно-, аудіо- та відеопродукції), літератури й комп’ютерних технологій тощо. Учитель має постійно стежити за новинками в галузі сучасної художньої літератури для дітей і підлітків, пропонувати найкращі твори сучасності для обговорення в класі, спрямовувати читацькі інтереси учнів, орієнтувати їх у світі сучасної художньої літератури, привчати розрізняти художню вартість творів, протистояти низькопробним явищам масової культури й літератури, використовувати іноземні мови, Інтернет і комп’ютерні технології для збагачення кола читання, розвитку вмінь і навичок творчого читача. Розділ «Сучасна література» в кожному класі розрахований на живий діалог учителя й учнів, на постійне оновлення переліку творів із урахуванням тенденцій сучасної літератури й культури, розвитку зв’язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до європейської та світової спільноти.



Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу й інтерпретації художніх творів; розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу; виявлення специфіки літературних напрямів, течій у розвитку світової літератури; розкриття поетикальних (у тому числі жанрово-стильових) особливостей художніх творів; ознайомлення учнів із загальними принципами художнього перекладу, необхідними для текстуальної роботи з перекладною літературою.

Літературознавча лінія втілена у змісті навчального матеріалу і в спеціальній рубриці «Теорія літератури» (ТЛ), що супроводжує кожний розділ програми і де зазначені основні поняття й терміни, які мають знати учні й використовувати їх у процесі аналізу й інтерпретації художніх текстів. Літературознавчі терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до розвитку сучасного літературознавства), послідовності (від простих до складних) й концентричності (від елементарних уявлень до їх поглиблення, від загальних понять до їх різновидів і т.д.).



Культурологічна лінія сприяє усвідомленню художньої літератури як важливого складника мистецтва; ознайомленню учнів із фундаментальними цінностями світової художньої культури; розкриттю особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті; висвітленню зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Культурологічна лінія втілена у відповідній рубриці програми «Література і культура» (ЛК), що супроводжує кожний розділ. У рубриці «Література і культура» розкрито зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, філософією, міфологією; втілення літературних творів в живописі, музиці, кіно тощо; подано інформацію про літературні музеї, визначні культурні явища різних країн і народів та ін. Зміст даної рубрики має орієнтовний характер, учитель може на власний розсуд використати запропонований культурологічний контекст, розширити його за рахунок іншого матеріалу.



Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур; встановлення зв’язків поміж українською і зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів і україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань і розвиток навичок учнів з іноземних мов.

Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК), поданої до кожного розділу програми. Рубрика «Елементи компаративістики» забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва і культури, міжпредметні зв’язки (української та світової літератур, світової літератури та історії (української, всесвітньої), світової літератури та мови (іноземної, української) та ін.). Зміст цієї рубрики програми може бути творчо використаний учителем на тих уроках, які, на його думку, якнайкраще дають підстави для компаративних студій учнів, формуванню в них відповідних умінь і навичок. Крім зазначених у програмі компаративних паралелей, учитель може вдатися й до інших, розширити зміст рубрики, але обов’язково з урахуванням вікових особливостей учнів, їх знань з інших предметів, фонових знань тощо.

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування, що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови і літератури», до якого належить предмет «Світова література». У зв’язку з цим у рубриці «Україна і світ» відзначено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження і примноження в умовах глобалізації світу.

Зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів в структурі програми узгоджені зі структурою літературної освіти в основній школі, що поділяється на два етапи: 5-7 класи – прилучення до читання; 8-9 класи – системне читання (згідно з Концепцією літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі, наказ № 58 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.01.2011 р.).

Етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, змістом навчального матеріалу, державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, але поміж ними існує тісний зв’язок і наступність.

Вивчення світової літератури в 5 – 7 класах побудовано на підставі проблемно-тематичного і жанрового принципів.



Завдання вивчення літератури в 5 – 7 класах (прилучення до читання):

  • сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити їх до читання;

  • сприяти засобами літератури формуванню моральних якостей школярів, їх національній самоідентифікації, розумінню значення української мови та іноземних мов в опануванні здобутків світової культури;

  • дати уявлення про зміст і форму художнього твору, їх складники;

  • сформувати в учнів основні вміння аналізу та інтерпретації художнього твору;

  • сформувати вміння оцінювати літературних героїв, авторську позицію;

  • дати основні уявлення про оригінал і художній переклад, сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх твори в оригіналах і перекладах (із використанням іноземних мов);

  • розвивати вміння і навички зв’язного мовлення (усного і писемного) у процесі підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему тощо).

Вивчення літератури у 8 – 9 класах загальноосвітньої школи побудовано на поєднанні історико-літературного й жанрово-родового принципів.

Завдання вивчення літератури у 8 – 9 класах (системне читання):

  • дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;

  • розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів в їх специфіці;

  • поглибити вміння аналізу та інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;

  • сформувати в учнів вміння виокремлювати компоненти змісту й форми, встановлювати зв’язки поміж ними;

  • навчити школярів зіставляти різні літературні твори, явища, визначати їх художню своєрідність;

  • поглибити інтерес до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, вміння зіставляти оригінали й переклади;

  • сприяти самоствердженню учнів, виробленню у них моральних принципів, громадянської позиції;

  • розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, пошуку тези й антитези, оцінки щодо прочитаного та ін.);

  • виховувати творами літератури естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

Літературні явища презентуються учням 8-9 класів у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8 – 9 класах учні знайомляться з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості. Твори, запропоновані для вивчення в програмі зі світової літератури, відповідають віковим особливостям учням, вони не є складними для їх сприйняття і не об’ємними за обсягом. Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 8-9 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні зможуть поглибити ці уявлення протягом наступного етапу навчання.

У 8 – 9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому вивчення «золотого фонду» класики і сучасних творів зарубіжних авторів актуального змісту сприятиме становленню особистісних якостей сучасної молоді.

Викладання світової літератури в 5-9 класах здійснюється на підставі дидактичних, літературознавчих та методичних принципів:

традиційних (науковість, історизм, зв'язок навчання і виховання, доступність, спрямованість на розвиток учня, особистісний характер читацької діяльності, шкільний аналіз та інтерпретація твору, взаємодія мистецтва й дійсності в естетичній свідомості учня, комунікативність, репрезентативність, країнознавчий підхід та ін.);

нових (ціннісного підходу, нерепресивної свідомості, іманентності, вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва, використання знання різних мов і перекладів, компаративності, діалогізму та ін.).

Програма зі світової літератури є основним документом для роботи вчителя, обов’язковим до виконання в усіх типах загальноосвітніх закладів України з українською мовою навчання.

На підставі програми формується обсяг матеріалу для державної підсумкової атестації зі світової літератури (за 8-9 класи), цей обсяг стане базовим і для випускників (базової середньої освіти), які не оберуть філологічний напрям у профільній школі, але отримають необхідний мінімум знань, умінь і навичок, цілісні уявлення про світову літературу загалом і про ключові тенденції її розвитку в різних країнах, на окремих етапах літературного процесу, у взаємозв’язках з українською літературою і культурою.

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

(5–9 класи)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка