Проектна технологія Проектна діяльність



Скачати 173.39 Kb.
Дата конвертації14.05.2019
Розмір173.39 Kb.
ТипРішення

Проектна технологія
Проектна діяльність (проектування) передбачає власну дослідницьку діяльність, власне рішення, свою оцінку фактів, актуальність, інтегрований характер знань (синтез кількох дисциплін) і захист ідеї: уміння подати, наочність, аргументованість. За Н.Г.Алексєєвим, проектування – це “діяльність під якою розуміємо у максимально стислій характеристиці прогнозування того, що повинно бути”.

Проект (від лат.- кинутий вперед):

1) Сукупність документів, розрахунків, креслеників, необхідних для зведення споруд, виготовлення машин тощо.

2) Попередній гаданий текст будь-якого документа.

3) План, задум організації, влаштування, заснування будь-чого.

4) Норма діяльності, уявлення про її результати, розгорнуте до структурної схеми у відповідності із способами досягнення результату;

5) Розгорнутий образ бажаного майбутнього у випадку, коли результат проектного рішення невідомий.



Проектна діяльність учителів передбачає:

  • Теорія проектів: проектна діяльність, вимоги до неї, етапи роботи.

  • Проектна діяльність педагога у дії (практичний досвід розробки власного проекту).

  • Рівень набуття педагогом навичок контролю та методичного супроводу учнівських проектів (розробка та захист учнем проекту замість письмового твору або контрольної роботи, організація такої роботи у школі, критерії оцінювання таких робіт, психолого-педагогічні умови, дидактичний супровід тощо).

Перша назва проектної діяльності – “метод проблем” (Джона Дьюі). Ідеї проектної діяльності впроваджувалися у Росії вчительським колективом на чолі з С.Т.Шацьким у 1905 році, але 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Сьогодні метод проектів поширено в провідних європейських країнах, США.

В основі метода проектів ідея вільного виховання, активного навчання.

Сьогодні розробка проектів стає інтегрованим компонентом системи освіти.

Основні положення проектної діяльності


  1. Особистісно-орієнтоване навчання (педагог (учень) має право вільно обирати тему; мають бути враховані його інтереси).

  2. Обрана педагогом (учнем) проблема має передбачати використання різних методів, засобів навчання, інтегрувати знання з різних галузей науки, творчості, техніки.

  3. Результати проектної діяльності мають бути відчутними, практично-значимими (теоретична проблема – її рішення, практична – результат готовий до впровадження).

Типи проектів:

За кількістю учасників проекти розробляються індивідуально, у парі або групі (колективно).

За тривалістю проекти розрізняють: нетривалі або короткої дії (урок, кілька уроків, тиждень), середньої тривалості (місяць–семестр), довготривалі (рік, кілька років).

За способом реалізації проекти можуть бути внутрішні (в межах класу, школи, міста, району, області, України) та міжнародні.

За змістом проектування може бути гуманітарним, технічним, проблемного характеру.

Види проектів:

продуктивний – опирається на трудову діяльність: догляд за тваринами, виготовлення макета, конструювання моделі тощо.

споживчий – надання різних послуг (рекламних, швацьких, інформаційних; розробка, підготовка та проведення екскурсій...)

проект розв’язання проблеми (наукової, методичної) – поєднується з дискусійними формами роботи;

проект – вправа (проекти тренування, навчання для оволодіння певними навичками);

дослідницький (вимагає чіткої мети, структури, значущості експериментальних досліджень, перевірки їх результатів);

творчий (немає чіткої структури) – діяльність спрямовується логікою, інтересами і кінцевим результатом: творчий (тематичний) вечір, свято, видання журналу, газети тощо;

ігровий – імітація ситуацій, спланованих або вигаданих учасниками проекту: процес творчій, в основі – гра, яка передбачає розподіл ролей за змістом проекту (літературні персонажі, реальні люди).

інформаційний – спрямований на збір та систематизацію інформації (мета, збирання інформації (через засоби масової інформації, інтерв’ю, анкетування, соціологічне опитування) та її узагальнення, практичний результат (картотека, тематична папка, стаття, репортаж, виступ, реферат, доповідь) .

практико-орієнтований передбачає розробку документа, програми, методичних рекомендацій, словника, проекту закону, статуту школи…)

У визначенні теми слід виходити з таких позицій: тема має бути з реального життя;

актуальною; знайомою; значущою для педагога (учня).

Роль педагога в учнівських проектах – консультант, порадник.

План роботи над проектом:

усвідомлення мети;

оформлення задуму;

розробка організаційного плану;

робота за планом;

підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.



Завдання роботи над проектом: навчити самостійного здобуття знань; навчити практично застосовувати здобуті знання; формувати комунікативні навички; випробування себе у різних соціальних ролях (лідера, керівника, виконавця); досвід дослідницької діяльності (пошук і відбір матеріалу, групування, аналіз, узагальнення, оформлення тощо).

Механізм реалізації проекту передбачає як, хто, за допомогою яких акцій, справ буде реалізовувати задум, тому необхідно визначитися:

    1. Хто відповідає за проект?

    2. Хто і за що відповідає всередині проекту

    3. Хто допомагає в реалізації проекту

    4. Хто відповідає за захист проекту?



Методичні рекомендації

з розробки практико-орієнтованих проектів у виховному процесі
Одне з найважливіших завдань, що стоїть сьогодні перед педагогом, – навчати самостійно користуватися інформацією, отриманою з різних джерел, “утилізувати” її (Жак Делор), вибудовувати власне розуміння та власне бачення. Упродовж останніх десятиліть в освітній практиці все більш помітним став вплив сучасних інформаційних технологій. Вони значно розширюють можливості учасників навчально-виховного процесу в отриманні інформації, а також її пошуку та способах обробки.

Цінність такого типу проектів полягає в тому, що вони мають інтегрований та прикладний характер, більшою мірою зорієнтовані на формування компетентностей (інформаційна, комунікційна, громадянська). У своєму змісті можуть торкатися реальних проблем, життєвих ситуацій і тим самим забезпечувати високий рівень пізнавального інтересу та мотивації школярів.

Практико-орієнтовані проекти можуть широко використовуватися у педагогічній практиці завдяки наступним характеристикам:

 чітко передбачуваному результату діяльності;

 орієнтації на соціальні інтереси або інтереси учасників роботи;

 добре продуманій структурі;

 розподілу функцій між членами команди;

 поетапності роботи та чіткій координації спільних й індивідуальних зусиль;

 обов’язковій презентації отриманих результатів;

 заздалегідь визначеним критеріям зовнішньої оцінки проекту.

Оптимальному використанню часу (навчальних та позанавчальних годин) сприяє те, що у змісті проекту запропоновано його цілі, визначено завдання, описано функції членів команди.

Незважаючи на “згорнуті” етапи підготовки та планування для учнів, проекти такого типу є трудомісткими для педагога, вимагають від нього глибокого усвідомлення та вміння вкласти у структуру проекту наступне:

 наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, для розв’язання якої потрібно інтегровані знання та дослідницький пошук;

 практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

 співвідношення в процесі виконання між фронтальною, самостійною, груповою діяльністю учнів;

 передбачуваний кінцевий результат проектів;

 визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом;

 структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів);

 використання дослідницьких методів, а саме: визначення проблем, дослідницьких задач, які випливають із проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування, висновки.

Як показує практика, для того, щоб робота групи над проектом була найбільш ефективною, варто, щоб кожна з них працювала над цілим проектом, а не над його частиною. Ефект, найбільш імовірно, підвищується за рахунок того, що група повністю несе відповідальність за все, в тому числі, і за процес підготовки, і за кінцевий результат, чим є презентація. І з цим результатом ніхто і нічого не буде робити: не складатиме в один великий проект, не знівелює його значимості, він самодостатній і самоцінний. Це, окрім іншого, додатково стимулює учасників до роботи, оскільки для людини будь-якого віку важливо, особистісно значимо нести відповідальність за результат. Образно проект можна представити як той шлях, який необхідно пройти від постановки цілей до отримання конкретного результату. Для роз’вязання поставлених завдань беруться до уваги певні вихідні дані (в тому числі змістові, теоретичні) та прогнозуються способи їх досягнення. Варто зауважити, що в педагогічних виданнях представлено різні підходи до визначення етапів проектної діяльності залежно від типу проекту. Російський науковець О.Поллат вважає, що в узагальненому вигляді етапи реалізації проекту можна представити наступним чином: постановка проблеми, визначеня теми, цілепокладання, постановка навчальних задач для обговорення, спільна підготовка всіх учасників (індивідуальна та групова), захист і обговорення проекту.

З огляду на особливості практико-орієнтованих навчальних проектів ми виділили наступні етапи в його розробці (підготовчий, етап безпосередньої реалізації та підсумковий), які більшою мірою стосуються самого процесу педагогічного керівництва навчально-пізнавальною діяльністю школярів і мають змістові стрижневі орієнтири, на які варто опиратися.

Етапи роботи над груповим навчальним практико-орієнтованим проектом

Підготовчий етап включає:

1) ознайомлення з цілями і завданнями для учасників, критеріями оцінювання результативності, які подаються консультантом;

2) об’єднання в групи;

3) висування ідей у групах щодо можливих способів реалізації завдань і досягнення цілей (це роблять самі учасники);

4) планування роботи у групах;

5) розподіл роботи між учасниками груп.

На даному етапі для учасників головне – з’ясувати суть проблеми і що означає її вирішити чи прийти до результату, а також прийти до спільної думки, як її можна вирішити. Це умова й запитання навчальної задачі, яку розв’язуватимуть учасники. До речі, нечітко вирішене що, як правило, призводить до ускладнень із з’ясуванням як. Консультанту варто звернути на це увагу і під час роботи на уроках (очних зустрічах), добитися чіткої відповіді на запитання в кожній з груп.

Досить ефективними на даному етапі можуть бути невеликі організаційні рекомендації чи інструкції, усні чи письмові щодо необхідної та додаткової літератури, додаткових вимог учителя до якості проекту – все те, що не стосується того, як це робити.



Моделюючий етап. На даному етапі відбувається корекція запланованих заходів, інформації.

Етап безпосередньої реалізації. Його сутність полягає в реалізації запланованих заходів. Одночасно різними учасниками або послідовно тими ж здійснюються активні дії (заходи) щодо кожного з визначених планом конкретних завдань. Таким чином група наближається до того, що є в її розумінні результатом. Але варто зауважити, що для вчителя не менш важливим щодо визначення ефективності роботи над проектом є сам процес. Не залишаючись осторонь, він супроводжує дану роботу, активно втручаючись тільки в особливих випадках, коли учасники переступають визначені правила роботи, явно заважають працювати іншим. Зрештою, це можна передбачити цього під час підготовки проекту на уроках. Зважаючи на особливу модель діяльності вчителя як консультанта, означену нами як супровід, то на даному етапі роботи на уроках мали б переважати власне інтерактивні методи, що найбільш відповідають моделі супроводу. Щодо утруднень, навіть явних проблем, з якими стикаються учасники на шляху реалізації, то, як показує практика, варто керівнику проявити терплячість і не втручатися, дати змогу знайти вихід із ситуації самим учасникам. Результати можуть вас приємно здивувати, адже на що тільки не здатна наша психіка, коли справа заходить до вирішення справжніх проблем (в арсеналі – інтуїція, творчість, почуття гумору, так званий здоровий глузд тощо – результати досвіду).

Збоку може видатись, що основну роботу на цьому етапі учні виконують у післяурочний час. Однак ті уроки, які планує провести вчитель на цьому етапі, мають ключову роль для розвитку компетентності дітей. Якщо влаштувати гонитву за швидким результатом, то справді проект нічого, окрім емпіричного мислення не розвиває: учні виробляють знання за допомогою порівняння предметів, явищ навколишньої дійсності та уявлень про них шляхом виділення однакових, спільних властивостей. Як уже було сказано вище, метод проектів великою мірою може працювати на розвиток і теоретичного мислення. Для цього необхідно:

 на уроках особливу увагу приділяти виділенню та аналізу зв’язків між предметами і явищами в межах цілісної системи – власне тих зв’язків, які фактично забезпечують існування цієї системи. Тому рефлексія (звернення до основ власних дій) – ключовий момент будь-якого уроку на даному етапі, оскільки з її допомогою можна ефективно реалізувати дане завдання;

 перетворювати предмети і явища, таким чином виділяти внутрішні відношення та зв’язки, а не просто спостерігати за ними, їх зовнішніми ознаками. До прикладу: для того, щоб виконати завдання, пов’язане з опитуванням людей, можна пробувати перефразовувати речення з метою уточнення відповіді, з’ясування ширших відомостей, а не порівнювати різні типи висловлювань;

 уникати підбору ілюстрацій до того, що і як треба робити. Важливо забезпечити розуміння механізмів певного феномена. Розуміючи як це працює, людина сама здатна вийти на спосіб реалізації;

 стимулювати, підбадьорювати, особливо виділяти на уроках ті дії учнів, які пов’язані в першу чергу з винайденням ними нових способів розумової діяльності: таблиць, моделей, схем, креслень тощо, а не знання термінів.

Фактично, це головний етап, у якому якнайповніше стають явними всі плюси і мінуси підготовчого етапу. Нерівномірний розподіл роботи між членами команди, неврахування усіх її видів, нехтування деякими організаційними моментами, які варто було б обговорити чи підготувати, – це далеко не весь перелік проблем, з якими стикаються учасники. Але досвід – найкращий учитель, і негативний також. Тим більше, що ситуація навчальна, максимально наближена до життя, але навчальна, тому емоції й переживання у ній не такі потужні, як у ситуації життєвій. Окрім того, на допомогу завжди може прийти консультант (учитель, науковий керівник). Іноді в ході реалізації можуть змінюватися методи роботи і пропонуватися інші, ніж були заплановані, оскільки виконавцями здійснюється поточна оцінка їх ефективності.

Форма презентації проекту обговорюється в межах поданих учням завдань. Важливо під час презентації забезпечити умови, адекватні заданій формі. Тобто якщо це публічний виступ, то повинна бути публіка, якщо стінгазета, то її слід помістити на стіну для того, щоб дійсно мати можливість прочитати тощо.



Підсумковий етап передбачає:

1) аналіз й оцінку результатів щодо окремих проектів, роботи всіх груп загалом, а також щодо вирішення проблеми в цілому;

2) закріплення позитивних змін;

3) прогнозування наслідків;

4) можливість використання експертної оцінки.

Суть даного етапу – усвідомлення того, що відбулося (як у змістовому, так і в діяльнісному плані), в тому числі успіху, рефлексія, визначення для себе (кожним учасником) меж незнання і шляхів усунення дискомфорту, пов’язаного із цим незнанням.


Л І Т Е Р А Т У Р А

ВербицькийВ. Проектна форма навчання і вихованя у загальноосвітніх навчальних закладах та позашкільних закладах освіти еколого-натуралістичного напряму // Рідна школа . – 2007. – № 3. – С. 35–47.

Інформаційні технології в навчанні. – К.: ВНV, 2004. – 240 с.

Пахомова Ю. П. Проектная деятельность учащихся: с чего начать? //Школьные технологии. – 2007. – № 6. – С. 117–123.

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Художньо-естетичний цикл 5–11 класи. – К.: Перун, 2005. – 232 с.

Проектна діяльність у школі / Упоряд. М.Голубенко. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.

Зазуліна Л.В. Педагогічні проекти: Науково-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський: Абетка – Нова, 2006. 40с.

Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Життєвий проект особистості: від теорії до практики: Практико-зорієнтований збірник. – Київ: “Освіта України”, 2007. 212с.


http://www.calameo.com/books/0009876499c09d5c34506


Мар’яна Гребінник,

педагог-організатор

Загвіздянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тисменицької районної ради
Проект “Село моє Загвіздя, для мене ти єдине...”
Автори: учні 9 класу.

Тип проекту: за метою проектної діяльності – творчий,

за кількістю учасників – груповий,

за тривалістю – довготривалий.

Учасники проекту: учні 9 класу, члени учнівського парламенту.

Актуальність проблеми

Коли поставити запитання: “Чи знаємо ми себе, свій рід, свій народ, свою історію, культуру, віковічні прагнення?”, то важко відповісти на ці запитання. Тому сьогодні проблеми краєзнавства, українознавства, народознавства є не подувом моди, а органічною, культурною і політичною потребою відродження нації.

“Не може бути історії без обліку цінностей, створених предками”, – писав Греков. Проходять роки. Стаються зміни в політиці, ідеології, побутовому житті. Ми дуже багато втрачаємо здобутків нашої культури, фольклору, звичаїв, обрядів. Чимало їх до нас не дійшло, але чимало затемнилося, змінилося цілком, зникло назавжди. Чимало сталося історичних подій, які згодом забуваються.

На сучасному етапі виникає потреба зберегти і примножити історичну спадщину отчого краю, відродити традиції та звичаї, оскільки сьогодні ще існує джерельна база, але існує й загроза її втратити.



Мета проекту: змінити ставлення школярів до історичної спадщини села, рідного краю та духовної культури українського народу.

Завдання проекту:

  1. Вивчити і дослідити історичну спадщину села, задокументувати те, що дійшло до наших днів.

  2. Розробити систему пошуково-краєзнавчої роботи з урахуванням особливостей регіону.

  3. Поповнити шкільну кімнату-музей новими матеріалами та експонатами зокрема, з історії села, школи, ДНЗ, церкви, закладів культури, органів самоврядування тощо.

  4. Залучити до пошукової роботи учнів, батьків, молодіжні та громадські організації.

Опис проекту

Автори проекту передбачають його реалізацію через оптимізацію пошуково-краєзнавчої роботи в школі, проведення ряду заходів, які змінили б ставлення особистості школяра до історичної спадщини рідного краю, села та духовної культури українського народу.



Термін – довготривалий – 01.09.2011 р. – 31. 10. 2014 р.

Етапи реалізації проекту:

1. Підготовчий – з 01.09.2011 р. – 31.12.2011 р.

2. Моделюючий – з 01.01.2012р. – 01.06.2012р.

3. Практичний – з 01.06.2012р. – 31.05.2014р.

4. Заключний – з 31.05.2014р. – 31.10.2014 р.

Очікувані результати:


  1. Зміниться ставлення учнів до історичної спадщини рідного краю, села та духовної культури українського народу.

  2. Підвищиться інтерес учнів до пошуково-краєзнавчої роботи.

  3. Зросте рівень активності громадськості до участі у виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу.

  4. Підвищиться імідж навчального закладу “Школа-родина”.

Критерії оцінювання проекту:

  • Актуальність

  • Цілісність

  • Практична цінність

  • Раціональність

  • Оригінальність

  • Оформлення результатів


План дій


Етап

Заходи

Термін

Відповідальні

Ресурси

1.Підготовчий

01.09. 2011р. –

31.12. 2011р.


Зустріч авторів проекту з атьками, дирекцією школи, вчителями, представниками органів влади, спонсорами.


Вересень

Авторський коллектив.







Співпраця з працівниками архіву, вчителями історії, громадськістю

Жовтень

Авторський колектив, вчителі історії, працівники архіву, органи місцевого самоврядування







Дільність закладів освіти в різні часи

Листопад

Директор школи, завідуюча ДНЗ, вчителі історії, учні







Співпраця з церквою, органами місцевого саамоврядування, працівниками культури

Листопад грудень

Авторський коллектив, пошукові групи




2.Моделюючий

01.01. 2012р. –

01.06. 2012р.


Систематизація і оформлення матеріалів

01.01.

2012р. –


01.06.

2012р.


Авторський коллектив, учні




3.Практичний

01.06. 2012р. –

31.05. 2014р.


Фотосесія “Моє рідне Загвіздя”

01.06.

2012р. –


31.10.

2012р.


Учні, класні керівники, авторський коллектив







Конкурс малюнків

“Моя земля – земля моїх батьків”



01.11.

2012р. –


01.05.

2013р.


Учні, вчитель обр. мистецтва







Зустріч за круглим столом “Загвіздя – село европейського зразка”

Квітень

2013р.


Учнівський парламент, авторський коллектив, органи місцнвого самоврядування вчителі







Конкурс творчих робіт “Село над золотою Бистрицею”

01.05.

2013р. –


31.10.

2013р.


Учні, вчителі-філологи







Конкурсно-пізнавальна програма “Тут все священне, все твоє, бо зветься просто краєм рідним..”

Листо-пад 2013р.

Педагог-організатор, учні, класні керівники, учнівський парламент







Екскурсії визначними місцями

01.12.

2013р. –


31.05.

2014р.


Класні колективи, авторський коллектив




4. Заключний

31.05. 2014р. –

31.10. 2014р.


Свято “Село моє, для мене ти єдине…”

Жовтень

2014р.


Авторський коллектив, учнівський парламент, учні, вчитель музики, громадськість села





Результативність:

1. Презентація проекту.

2. Мультимедійна презентація “Моє рідне село Загвіздя”.

3. Оформлення стенду “Неначе писанка село…”.

4. Свято “Село моє, для мене ти єдине…”.
Аналіз силового поля:


Підтримка

Бал

Опір

Бал

Дирекція

10

Дирекція

0

Вчителі

8

Вчителі

2

Батьки

6

Батьки

4

Громадськість

9

Громадськість

1


Кошторис:

п/п


Назва

Кількість

Вартість, грн.

1.

Канцтовари:







2.

Технічні засоби:







3.

Транспортні витрати:










Загальна сума:








Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка