Проектна технологія на уроках української літератури



Скачати 74.13 Kb.
Дата конвертації04.12.2018
Розмір74.13 Kb.
ТипУрок

Проектна технологія на уроках української літератури

Аналіз досвіду роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета. Розвивати його покликані системи інтерактивних та особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, серед яких – метод проектів. На сучасному етапі реформування шкільної освіти виникла проблема відродження методу проектів у вітчизняній практиці, враховуючи його незаперечну цінність, що співвідноситься з діяльнісним підходом у сучасній дидактиці. Зараз, коли в українських школах виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, доцільність, варіативність тощо) метод проектів користується особливою популярністю.



Проект – це комплекс дій, спеціально організований вчителем, який самостійно виконується учнями. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учня (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від кількох хвилин уроку до кількох тижнів, а іноді і місяців). Це завдання особистісно зорієнтованої педагогіки. Так, проектом можна назвати роботу різного плану: від звичайного реферату до дійсно серйозного дослідження з наступним його захистом.

Як відомо, існують різні класифікації навчальних проектів та їх видове розмаїття (класифікації В.Кілпатрика, Є.С.Полата, А.О.Пехоти). Найдоцільнішою, на нашу думку, є така типологія проектів:

- за характером контактів;

- за характером координації;

- за предметно-змістовою галуззю;

- за кількістю учасників;

- за формою представлення результатів;

- за тривалістю;

- за провідною діяльністю.

Розглянемо детальніше структуру кожного типу проектів.

І. За характером контактів:

- внутрішні (серед дітей однієї вікової групи (класу), серед учнів школи, району, міста, країни);

- міжнародні (серед представників різних країн)

ІІ. За характером координації:

- з безпосередньою;

- з прихованою

ІІІ. За предметно-змістовою галуззю:

- монопредметні (літературно-творчі, історико-краєзнавчі, спортивні, природничі проекти);

- міжпредметні;

- позапредметні

ІV. За кількістю учасників:

- індивідуальні;

- парні;

- групові

V. За формою представлення результатів:

- театралізована вистава; - класне свято;

- конференція; - відеопроект;

- творчий звіт; - композиція;

- фестиваль; - екскурсія тощо

VІ. За тривалістю:

- нетривалі (кілька уроків з програми одного предмета);

- середньої тривалості (від тижня до місяця);

- тривалі (від місяця до кількох днів)

VІІ. За провідною діяльністю:

- дослідницько-пошукові;

- ознайомлювано-інформаційні;

- ігрові (рольові)

- творчі;

- прикладні.

При дослідницько-пошукових проектах діяльність учнів спрямована на розв’язання проблеми, результат якої заздалегідь не відомий. Такі проекти дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, відповідальності.

Ознайомлювано-інформаційні проекти спрямовані на збір інформації про який-небудь об’єкт, явище. Ці проекти інтегрованого характеру. Учні одержують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей (наприклад, завдання для біографів, учнів-літературознавців, учнів-читців тощо). Результат такого проекту можна представити таким чином:

- пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору;

- збір і оформлення цікавих фактів із життя письменника (життєва позиція, вдача, грані особистості, зацікавлення і захоплення тощо);

- складання карти подорожей літературних героїв;

- створення фотоальбомів, виставок;

- проведення уявних екскурсій тощо.

При ігрових проектах учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером та змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні або ділові взаємини. Результат ігрового проекту - це:

- реклама книжки;

- літературно-театральні вистави;

- обігрування різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої;

- літературні ігри (ребуси, кросворди, чайнворди тощо).

Творчі проекти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вона вимальовується залежно від жанру остаточного результату та його представлення. Головне завдання таких проектів полягає у тому, щоб навчити школярів грамотно, логічно, творчо висловлювати свої думки, використовуючи засоби художньої виразності. Результат творчого проекту – це створення і презентація:

- відеофільму;

- фотопроекту;

- сценарію літературно-музичного свята;

- колективного колажу;

- ілюстративного матеріалу тощо.



Прикладні проекти мають певну структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Проект має чітко визначений результат, який орієнтований на соціальні інтереси учнів. Особливо важливою є правильна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику. Результати прикладних проектів – це складання:

- програми з літератури для внуків;

- проекту освіти 20 .. року;

- заповіту нащадкам;

- словників різних видів (топонімічних, власних назв, застарілих слів, діалектизмів, неологізмів на матеріалі художніх творів);

- законів класу (школи).

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів. Реалізувати проект можна різними способами: як з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, так і без них. Якщо порівнювати результати дослідницької діяльності, представлені без використання комп'ютера та з ним, то можна помітити, що учнівська презентація суттєво нагадує реферат. Однак, вона має значні переваги. По-перше, тема – це проблемне питання. По-друге, учнями пропонуються гіпотези. По-третє, презентація є більш наочною і структурованою, бо кожен слайд розкриває певний момент проблеми. До того ж читання реферату швидко втомлює слухачів, а демонстрація презентації, особливо якщо вона яскрава, з певною кількістю спецефектів, тільки зацікавлює учнів-глядачів.

Залучаю до проектної діяльності поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 5-6-х класів – новачки у цій справі, тому і починаю з простого. Наприклад, Кучерук А. створила ілюстрації до творів Т.Шевченка (5 кл.), Топоркова А. придумала кросворди на тему «Літературні казки» , «Т.Шевченко» (5 кл.). Учні 6-го класу створили презентації «Байки Л.Глібова», «Наш Тарас Шевченко» (Александрова В.), «Співомовки С.Руданського» (Гутовський С.).

Починаючи з 7-8 кл. все більше учнів стають активними учасниками вже групових проектів, проектів з систематизації та узагальнення знань, розробки тестових завдань. Наприклад, Резніченко Г. виконала збір і оформлення цікавих фактів з дитинства Т.Шевченка (7 кл.), Лень Є. підготував повідомлення про боротьбу руського народу проти монголо-татар (7 кл.). Бухтіярова Є. та Семіонкіна О. склали карти подорожей літературних героїв за вивченими творами (8 кл.). Гончарук С. створила тести для підготовки до моніторингу знань з української літератури (8 кл).

Стаючи старшокласниками, учні – вже досвідчені аналітики та експерти. Окрім міні-проектів, для них важливе значення мають короткострокові, парні або групові проекти. Робота над груповим проектом сприяє формуванню комунікативної компетентності – здатності встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми. Так, Сухоруких А. підготувала повідомлення про елементи імпресіонізму у творчості М.Коцюбинського (10 кл.), Шморг В. написала лист-одкровення героям роману «Земля» О.Кобилянської (10 кл.), Іванчук В. зробила словник стійких порівнянь за вивченими творами (10 кл.)

Отже, більшість проектів – дослідницькі, які створюються індивідуально, в парах, групах. Оформлення таких презентацій відбувається зазвичай вдома, оскільки є обмеження з використанням комп'ютерів на уроках. Дітям дуже подобається приймати участь у ігрових проектах. Наприклад, до Дня українського козацтва мною був проведений урок-подорож «Козакуйте, козаки!», а до Дня української писемності і мови разом із вчителем іноземної мови Карповою І.В. провели інтегрований урок «.Вечори поблизу Диканьки в ніч на Хеллоуін». Такі проекти дозволяють учням спробувати себе в певній ролі, що наближає їх до відповідної життєвої ситуації, до майбутньої професії, розвивають артистичність, креативність.

Відомо, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Використання методу проектів вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до викладання предмету, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. Проектна технологія дає можливість педагогові змінити роль авторитарного транслятора інформації на координатора навчального процесу. Отже, слід якомога більше впроваджувати проектну технологію на уроках української літератури у 5-9 класах, що забезпечить цілісність сприйняття учнів, мотивацію навчальної діяльності, практичне спрямування роботи на конкретний результат. Для учнів 10-11 класів треба наближати завдання навчальних проектів максимально до життєвих ситуацій, щоб школярі могли себе випробувати в певній професії. Метод проекту особисто для мене цінний тим, що він дає змогу невстигаючим учням пережити успіх, що школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, комп’ютерними засобами; вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам і процесам, спостерігати і робити власні висновки.



Запропоновані в розробках уроки передбачають роботу над короткотривалими проектами з української літератури. Подальша робота з проблеми застосування проектної технології буде спрямована на розробку довготривалих проектів з української мови і літератури, що передбачають різні види пізнавальної діяльності, та рекомендацій щодо організації роботи над ними.

Таким чином, практичне застосування методу проектів на уроках української літератури в Донецькій ЗОШ №80 показало, що школярі зацікавилися новою технологією, виявляють при організації та реалізації певних проектів високий творчий потенціал, бажання і вміння мислити нестандартно. Оскільки урок – це творчість, що передбачає новизну, оригінальність, відхід від традиції, переборення стереотипів, тому творімо разом!

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка