Проблема азартної залежності молоді у сучасному суспільстві



Дата конвертації26.10.2017
Розмір550 b.


ПРОБЛЕМА АЗАРТНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ МОЛОДІ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Виконала студентка

психолого-педагогічного факультету

заочного відділення

групи ПСП 411

АКТУАЛЬНІСТЬ

  • Сьогодні багато батьків зіштовхнулися із дуже серйозною проблемою: їхні юні нащадки цілими днями та вечорами сидять у залах ігрових автоматів. Це захоплення не вважається таким шкідливим, як, наприклад, вживання алкоголю чи наркотиків, але наслідки можуть бути не менш фатальними.

  • Звісно, не кожен, кому подобаються азартні ігри на гроші, автоматично потрапляє в залежність, але з багатьма це все ж таки трапляється.

  • Проблема ігроманії серед неповнолітніх існує вже не перший рік. Окрема тема - копійчані ігрові автомати. У жодній цивілізованій країні світу, вони не стоять, як у нас, у людних місцях: на зупинках, перехрестях вулиць, на базарах, біля шкіл. А в окремих країнах ігроманія вважається навіть серйозною хворобою, і таких хворих лікують. Однак ліпше боротися не з наслідками, а з причинами біди. Інколи ці наслідки бувають несумісні з життям.



До психіатричних лікарень люди з хворобливою схильністю до азартних ігор звертаються відтоді, як в країні почав активно розвиватися гральний бізнес. Дехто лікується в стаціонарі, але, зазвичай, люди з такою залежністю не хочуть лягати до лікарні, а відвідують поліклінічне відділення психлікарні.

Здебільшого такі пацієнти – це чоловіки віком до 30 років, часто трапляються й підлітки, яких на прийом до лікаря батьки приводять за руку. Част випадки, коли підлітки крадуть значну суму грошей, а програвши їх, потім намагаються покінчити із собою.

МЕТА

  • Мета – проаналізувати особливості допомоги азартнозлежним людям та особливо підліткам;

  • проведення теоретичного аналізу наукової літератури з поставленої проблеми;

  • аналіз стану проблеми азартної залежності в сучасному суспільстві;

  • вивчення індивідуальних особливостей осіб, що вважаються ігроманами;

  • розробка на цій підставі рекомендацій щодо усунення такої залежності, як соціальної проблеми, тобто соціальної технології профілактики азартної залежності, що призводить до покращення цієї ситуації в країні чи конкретній області.



ЗАВДАННЯ:

  • надати характеристику азартній поведінці;

  • охарактеризувати психологічні особливості залежних від азартних ігор людей;

  • розкрити поняття ігрової залежності;

  • особливості та закономірності ігроманії;

  • детермінанти залежності;

  • перспективи подолання;

  • визначити основні напрямки подальших досліджень проблеми залежності від ігор.



ОБ’ЄКТ

  • Об’єкт дослідження – азартна залежність, яка часто виникає у підлітковому віці, як найвразливішому етапі розвитку особистості людини.



ЩО Ж ТАКЕ АЗАРТНА ЗАЛЕЖНІТЬ?

  • Патологічна схильність до азартних ігор – це хвороба, така сама, як шизофренія, депресія чи алкоголізм, Вилікувати патологічну схильність до азартних ігор може лише психотерапевт. Стан ігрової залежності минає не одразу – потрібна психотерапія і спеціальні ліки, які слід приймати рік, а то й два. Стаціонарне лікування у психіатричній лікарні та послуги психотерапевта й психолога надаються безкоштовно.



Азарт – це афективний стан, під час якого людина відчуває сильні емоції, причому чимало емоцій. Щоб відчувати їх знову та знову, вона ладна на багато чого. Це фізіологічна природа, й азартні переживання – це особливі переживання, сильніші за їжу, пиття, секс тощо. Для того, щоб мати ці відчуття, потрібно стимулювати свій центр емоційних переживань у гіпоталамусі – частині мозку, яку називають князем емоцій. Люди роблять це заради однієї мети – задоволення.

  • Азарт – це афективний стан, під час якого людина відчуває сильні емоції, причому чимало емоцій. Щоб відчувати їх знову та знову, вона ладна на багато чого. Це фізіологічна природа, й азартні переживання – це особливі переживання, сильніші за їжу, пиття, секс тощо. Для того, щоб мати ці відчуття, потрібно стимулювати свій центр емоційних переживань у гіпоталамусі – частині мозку, яку називають князем емоцій. Люди роблять це заради однієї мети – задоволення.



Азарт – це енергетична субстанція, яка рухає людину в тому чи іншому напрямку. Він присутній у будь-якому поведінковому явищі, яке спрямоване на досягнення результату. Якщо нам вдається щось робити, і потім люди із задоволенням сприймають це, то в нас з’являється щоразу більший стимул до роботи, а азарт робить цей процес енергетично й емоційно зарядженим. Це природний процес.

  • Азарт – це енергетична субстанція, яка рухає людину в тому чи іншому напрямку. Він присутній у будь-якому поведінковому явищі, яке спрямоване на досягнення результату. Якщо нам вдається щось робити, і потім люди із задоволенням сприймають це, то в нас з’являється щоразу більший стимул до роботи, а азарт робить цей процес енергетично й емоційно зарядженим. Це природний процес.



В азарті справді залучені допамінові та сератонінові механізми мозку. Наші емоційні відчуття – хімічно обґрунтовані. Той же допамін стимулює відчуття закоханості, піднесення, радості. Так само в ігрових переживаннях. Відбувається викид допаміну, і потім його щоденний дефіцит людина знову доповнює дією – грою.

  • В азарті справді залучені допамінові та сератонінові механізми мозку. Наші емоційні відчуття – хімічно обґрунтовані. Той же допамін стимулює відчуття закоханості, піднесення, радості. Так само в ігрових переживаннях. Відбувається викид допаміну, і потім його щоденний дефіцит людина знову доповнює дією – грою.



Азарт є в кожної людини, бо вона має змогу переживати момент задоволення. Однак у декого це переростає в психологічну залежність, а в інших людей – ні. От тут і цікаво – чому? Розвиток людини, особливо в ранньому періоді, призводить до незадоволення тих чи інших емоційних потреб. Черства мати, надміру жорсткий тато чи пуританське дитинство – внаслідок цього дитина пізніше мусить знайти емоції, яких вона не відчувала, але які біологічно в ній існують. І тоді трапляється випадок, що вже доросла людина знаходить ці емоції в грі.

  • Азарт є в кожної людини, бо вона має змогу переживати момент задоволення. Однак у декого це переростає в психологічну залежність, а в інших людей – ні. От тут і цікаво – чому? Розвиток людини, особливо в ранньому періоді, призводить до незадоволення тих чи інших емоційних потреб. Черства мати, надміру жорсткий тато чи пуританське дитинство – внаслідок цього дитина пізніше мусить знайти емоції, яких вона не відчувала, але які біологічно в ній існують. І тоді трапляється випадок, що вже доросла людина знаходить ці емоції в грі.



Проблема лудоманії (психотерапевтичний термін для означення залежності від азартних ігор) розвинулася до неймовірних розмірів, але серед пересічних громадян мало таких, хто про це чув. Навіть медичного шифру в записах наркологічних центрів для статистики цієї хвороби поки-що немає.

  • Проблема лудоманії (психотерапевтичний термін для означення залежності від азартних ігор) розвинулася до неймовірних розмірів, але серед пересічних громадян мало таких, хто про це чув. Навіть медичного шифру в записах наркологічних центрів для статистики цієї хвороби поки-що немає.



Ігроманія (науково її називають лудоманією) – така ж важка форма залежності, як і наркоманія, алкоголізм. І хоч при цьому людина не отруює організм шкідливими хімічними речовинами, її психіка зазнає нищівного удару. Лудоманія на заключній стадії – це затьмарення свідомості і божевілля.

  • Ігроманія (науково її називають лудоманією) – така ж важка форма залежності, як і наркоманія, алкоголізм. І хоч при цьому людина не отруює організм шкідливими хімічними речовинами, її психіка зазнає нищівного удару. Лудоманія на заключній стадії – це затьмарення свідомості і божевілля.



ТЕОРІЇ АЗАРТНОСТІ

  • Нейробіологічна теорія говорить, що азарт і геймлінг (схильність до гри) пов’язані з біологічними змінами в мозку. Біологічно доведено, що в мозку є біологічна субстанція допамін. Якщо вона подразнюється, виникає момент задоволення.

  • Психодинамічна теорія –Згідно з нею, азартна гра – це спосіб заміщення тієї частини особистості, якої не вистачає. Особистість розвивалася в емоційному голоді, й вона запозичує в азартній грі ті відчуття та переживання, яких не здатна переживати в реальності.



Теорія нейропластичності каже, що нервова система, як і всі інші, здатна пристосовуватися до навколишніх умов, тобто ми можемо змінити перебіг нервових імпульсів у мозку за допомогою зовнішніх впливів. Це довів академік Павлов створенням умовних і безумовних рефлексів.

  • Теорія нейропластичності каже, що нервова система, як і всі інші, здатна пристосовуватися до навколишніх умов, тобто ми можемо змінити перебіг нервових імпульсів у мозку за допомогою зовнішніх впливів. Це довів академік Павлов створенням умовних і безумовних рефлексів.

Коли людина підходить до грального апарата і виграє, в неї виникає умовний рефлекс, що вона може виграти ще раз, і це підтримує глибоке відчуття радісних емоцій. Ця людина ще і ще тиснутиме на педаль, щоб отримати задоволення.



КАЗКОВА ТЕОРІЯ (не дитяча)

  • Зауважте, гравці – це здебільшого хлопці. Можу пояснити, чому.

  • На яких казочках ростуть дівчатка? Позитивна героїня дівчат – Попелюшка. Довго мучитися, страждати, тяжко працювати – і врешті здобути нагороду у вигляді щастя. У казці про 12 місяців позитивною героїнею знову є бідна сирітка. Сита бабина донька, яка має всі іграшки та  насолоджується своїм дитинством, – негативна героїня. За те, що сирітка тяжко працює і страждає, вона стає щасливою. Отже, жіноча модель щастя – мазохістична. Своє щастя жінка має вистраждати.



Натомість на яких казочках ростуть хлопчики? Візьмімо “Кота у чоботях”. Перший син отримав у спадок млин, на якому треба працювати, аби щось мати. Це не позитивний герой. Другому синові дістався осел, на якому теж треба дрова возити, – теж не позитивний герой. А позитивний герой – це ледар. Йому дістався Кіт у чоботях, який замість сина досягає для нього все: і принцесу, і маєток. Про Ємелю та щуче веління теж знаєте. Чоловіки в нас запрограмовуються на очікування всіх благ без тяжкої щоденної праці. Закладається очікування якогось магічного способу (Кіт у чоботях чи Щука), який дозволить усього досягнути легкою ціною. Тому саме хлопці в ігрових автоматах шукають свою Щуку та Кота в чоботях...

  • Натомість на яких казочках ростуть хлопчики? Візьмімо “Кота у чоботях”. Перший син отримав у спадок млин, на якому треба працювати, аби щось мати. Це не позитивний герой. Другому синові дістався осел, на якому теж треба дрова возити, – теж не позитивний герой. А позитивний герой – це ледар. Йому дістався Кіт у чоботях, який замість сина досягає для нього все: і принцесу, і маєток. Про Ємелю та щуче веління теж знаєте. Чоловіки в нас запрограмовуються на очікування всіх благ без тяжкої щоденної праці. Закладається очікування якогось магічного способу (Кіт у чоботях чи Щука), який дозволить усього досягнути легкою ціною. Тому саме хлопці в ігрових автоматах шукають свою Щуку та Кота в чоботях...



КЛАСИФІКАЦІЯ ІГРОМАНІЙ

  • Єдиної класифікації залежності до азартних ігор не існує, та все ж можна запропонувати класифікацію по наступних десяти видах: - карткові ігри, шахрайство; - лохотронство, гра в наперстки; - лотереї; - іподром, ставки на результати заїздів, ставки на результати собачих і півневих боїв та ін. - рулетка і інші азартні ігри в казино; -лудоманія (ludo – лат. Гра) - залежність від гри на апаратах ( деякі фахівці цей термін використовують як назву для всієї групи ігрової залежності ); - гра на різних тоталізаторах, букмекерство; - ставки, парі, суперечки і др.; - комп'ютерні, електронні, відеоігри і др.; - залежність від електронних іграшок і пристроїв – тамагочі і др.;



КАНАДСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Перший клас: постійні ігри, включаючи місцеві лотереї, бінго, казино. Це також ставки на перегонах, спортивні ставки і відео лотереї.

  • Другий клас: різні грошові парі і ставки між друзями і колегами по роботі. Це можуть бути спортивні, політичні, карткові, більярдні і вчинено будь-які парі і ставки, і вони займають значне місце в культурному і суспільному житті населення.

  • Третій клас: ставки у нелегальних букмекерів, нелегальні гральні заклади для гри в карти і рулетку, казино в Інтернеті.

  • Четвертий клас: гра на біржі, що носить характер азартної гри, а не професійного обов'язку.



ДИНАМІКА

  • Люди, страждаючі від лудоманії, самі того не розуміючи, наражають себе в порочний круг, де вони безуспішно займаються боротьбою самі з собою, з своїми відчуттями сорому і вини, своїми неадекватними самооцінками (самооцінка може бути сильно занижена або ж навпаки – надмірно завищена), відчуттям нікчемності, з своїми страхами і нагромадженнями психологічного захисту (захисні фантазії, система ритуальних дій). Інших проблем особового плану, як у сфері взаємостосунків, так і в своєму внутрішньому емоційному і духовному світі, криза довір'я, фінансова кабала у величезних боргів. Чим і відрізняється залежна людина від інших, вона вирішує свої особові проблеми тільки одним способом – через азартну гру, яка ще більше додає і усугубляє ті самі особові проблеми.



За статистикою, 80% азартних гравців мають суїцидальні думки, а 20% робили спроби самогубства.

  • За статистикою, 80% азартних гравців мають суїцидальні думки, а 20% робили спроби самогубства.



Гральні автомати можуть відігравати конструктивну роль, якщо це річ, якою ви справді керуєте. Ви маєте усвідомлювати, що гральний зал – це місце, де  отримуєте певну порцію емоцій, але дозовану. Раз на місяць можна програти 100 грн – але коли дійсно є контроль над собою. Тут нічого страшного немає, якщо людина це усвідомлює й не обманює себе. Бо є ж інші види залежностей.

  • Гральні автомати можуть відігравати конструктивну роль, якщо це річ, якою ви справді керуєте. Ви маєте усвідомлювати, що гральний зал – це місце, де  отримуєте певну порцію емоцій, але дозовану. Раз на місяць можна програти 100 грн – але коли дійсно є контроль над собою. Тут нічого страшного немає, якщо людина це усвідомлює й не обманює себе. Бо є ж інші види залежностей.

  • Наприклад, 22 дядьки в трусах бігають за шматком шкіри, а навколо сотні тисяч футбольних фанів шаленіють від цього. Це та ж сама залежність.

  • Або коли людина розряджає свою агресію від споглядання боксу.

  • Півпланети шаленіє за півроку до Нового року, хоча день 30 грудня нічим не відрізняється від 2 січня.

  • Люди очікують видуманого стану афекту, бо ці переживання є потрібні для них. Головне – аби ці афекти не були деструктивними. 



ПРИЧИНИ

  • Проблема не в гральному бізнесі, а в тому, що він не до кінця регламентований. Цивілізовані гральні фірми кажуть: дайте нам рамки – і ми виконуватимемо всі вимоги. Вони перші зацікавлені працювати в рамках.

  • Проблема радше в гральному бізнесі примітивної, низької форми організації. В дорогі казино ходять ті, хто й має туди ходити. І цього не можна засуджувати, вони задовольняють свої потреби. Абсурдно казати, що треба знищити гральний бізнес.

  • А от домовитися і встановити рамки, найменш шкідливі для суспільства, треба обов’язково. Бо є ж азарт, є бажання, є природа...



Гра – це захист від своїх внутрішніх переживань. Із людини, яка має антисоціальну агресію, завжди вийде чудовий хірург. А нестримно самотня людина стає прекрасним митцем. Із гравців виходять дуже добрі бізнесмени, оскільки вони знаходять азарт у цій доволі нудній справі.

  • Гра – це захист від своїх внутрішніх переживань. Із людини, яка має антисоціальну агресію, завжди вийде чудовий хірург. А нестримно самотня людина стає прекрасним митцем. Із гравців виходять дуже добрі бізнесмени, оскільки вони знаходять азарт у цій доволі нудній справі.



Багато труднощів і проблем підлітків пояснюються основною суперечністю його розвитку – рухом до відособлення і соціалізацією. Ці взаємозв’язані процеси проходять нелегко: найчастіше вони є драматичними і для самого підлітка і для оточуючих його людей.

  • Багато труднощів і проблем підлітків пояснюються основною суперечністю його розвитку – рухом до відособлення і соціалізацією. Ці взаємозв’язані процеси проходять нелегко: найчастіше вони є драматичними і для самого підлітка і для оточуючих його людей.



СИМПТОМИ ТА ОЗНАКИ

  • За допомогою енцефалограми дослідники встановили, що в лудомана відбуваються такі зміни в мозку, як у хворого на епілепсію. Ігроманія – важковиліковна хвороба, яка за симптоматикою мало відрізняється від інших адикцій, проте може виявитися навіть небезпечнішою.

  • - На відміну від людей із нарко- чи алкозалежністю, лудомани часто схожі на цілком нормальних, здорових людей, і їх важко вирізнити з-поміж натовпу, тим паче, що багато із них виглядають досить пристойно, мають хороші роботи, хоча насправді це не так.

  • Вони вважають себе вільними робити, що їм заманеться, але їхня примарна свобода закінчується, коли їхні очі засліплює блиск яскравих мигалок і ілюмінацій, якими обладнані вітрини гральних залів і самі «однорукі бандити».









ЯК ЗАПОБІГТИ ПРОБЛЕМІ:

  • З особливою обережністю треба ставитися до розваг з азартними іграми тим, хто, за твердженням психологів, перебуває в групі ризику. Це люди, котрі в підлітковому віці конфліктували з батьками чи втратили їх, котрих змалку не навчили бережливо ставитися до грошей, хто відчув на собі неадекватний стиль поведінки батьків.



ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АЗАРТНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

  • Дозволити грати в азартні ігри потрібно не з 18 років, а з 21-го, як на Заході. Саме в 21 рік, за медичними ознаками, завершується формування всіх структур особистості, і людина стає справді повнолітньою.

  • Окрім цього, повинні бути ще й якісь обмеження на встановлення самих автоматів, щоби вони не були на кожному кроці, як у нас. Адже у таких гральних закладах усе психологічно підібрано: всередині завжди затемнено, немає годинників, крізь вікна не проникає денне світло, працюють вони здебільшого цілодобово. Людина там ніби випадає з реального життя. Тому так легко піддатися впливу азартної гри.



ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ:

Основних причин розвитку епідемії лудоманії є дві:
  • особисте оточення хворого;

  • невнормованість грального бізнесу.

Тому, щоби вирішити проблему, потрібно робити комплексні кроки.

Хворому – звертатися до експерта, який допоможе розібратися йому з його бідою, визначити причину, а інколи навіть і змінити оточення.

А на рівні держави чи принаймні локальної влади вирішити питання із стандартизацією ігрового підприємництва.

Патологічна пристрасть до азартних ігор пояснюється неправильною роботою мозку.

  • Патологічна пристрасть до азартних ігор пояснюється неправильною роботою мозку.

  • Як лікування хвороби, лікарі вибирають в основному психологічні тренінги.

Проте існують і більш прості і доступні методи лікування.
  • Так препарат "Налтрексон" (naltrexone), який використовувався для лікування залежності від наркотиків, показав в ході клінічних випробувань, що він значно (на 75%) зменшує азартний стан і поведінку серед патологічних гравців.

  • З антидепресантів віддають перевагу Фаворіну.

  • Та все ж учені і лікарі, зі всіма новітніми розробками і досягненнями в області лікування патологічної азартної гри, не зможуть допомогти людині позбутися згубної звички, поки він сам не звернеться по допомогу.



Насамперед, бажано звернутися до кваліфікованого психолога. А тим часом можете вживати певних заходів самотужки. Найбільша помилка – умовляти відмовитися від гри: це не дає жодного ефекту. Натомість пропонуйте людині заміну тих яскравих емоцій, які вона отримує під час гри. Адже, за даними медиків, фізіологічним чинником виникнення лудоманії є брак в організмі людини діофаміну – речовини, яка передає у мозок відчуття вдоволення. Тому таким людям доводиться постійно шукати стимулів для вироблення цієї речовини.

  • Насамперед, бажано звернутися до кваліфікованого психолога. А тим часом можете вживати певних заходів самотужки. Найбільша помилка – умовляти відмовитися від гри: це не дає жодного ефекту. Натомість пропонуйте людині заміну тих яскравих емоцій, які вона отримує під час гри. Адже, за даними медиків, фізіологічним чинником виникнення лудоманії є брак в організмі людини діофаміну – речовини, яка передає у мозок відчуття вдоволення. Тому таким людям доводиться постійно шукати стимулів для вироблення цієї речовини.



В психології поняття соціалізації розглядається по-різному. Ми його розуміємо як засвоєння підлітком нових для себе соціальних ролей, входження у все більш широкі соціальні відносини і те, що для підлітка новою психологічною реальністю (порівняно з молодшим школярем), стає група ровесників, що можуть особливим чином впливати на поведінку.

  • В психології поняття соціалізації розглядається по-різному. Ми його розуміємо як засвоєння підлітком нових для себе соціальних ролей, входження у все більш широкі соціальні відносини і те, що для підлітка новою психологічною реальністю (порівняно з молодшим школярем), стає група ровесників, що можуть особливим чином впливати на поведінку.

  • Смисл процесу відособлення полягає у пошуку підлітком своєї автономії. Поняття “автономія”, що прийшло у вітчизняну психологію з американської гуманістивної психології, точно описує стан індивідуального буття людини. Людина є автономною настільки, наскільки вона усвідомлює свій особистий простір, його межі, здатна співвіднести свою автономію з автономією іншої людини. Той, хто є автономним, не допускає порушень кордонів не лише свого особистого але й фізичного простору. Психолог розглядає автономію як повагу свого (та інших) права на особливе приватне життя.



Відстоюючи свій особистий і фізичний простір, підліток ще не здатний серйозно і з повагою ставитися до автономії інших людей. В сім’ї ця його властивість породжує чимало труднощів для близьких. Підліток егоцентричний і вимагає поваги своєї інтимності: не слухайте його розмов, не розпитуйте про справи, не заважайте спілкуванню з товаришами, не заходьте до його кімнати без дозволу. Проте, він і не припускає, що і інші члени сім’ї теж мають право на відпочинок, таємницю, відособленість. Він живе так, ніби інші повинні присвятити йому своє життя, віддаючи його до останку.

  • Відстоюючи свій особистий і фізичний простір, підліток ще не здатний серйозно і з повагою ставитися до автономії інших людей. В сім’ї ця його властивість породжує чимало труднощів для близьких. Підліток егоцентричний і вимагає поваги своєї інтимності: не слухайте його розмов, не розпитуйте про справи, не заважайте спілкуванню з товаришами, не заходьте до його кімнати без дозволу. Проте, він і не припускає, що і інші члени сім’ї теж мають право на відпочинок, таємницю, відособленість. Він живе так, ніби інші повинні присвятити йому своє життя, віддаючи його до останку.



У процесі соціалізації та відособлення існує ще один аспект: необхідність для підлітка бути зв’язаним з групою і пошук власної ідентичності. За допомогою поняття “ідентичність” психологи описують уявлення людини про себе як про особистісно визначеного, відмінного від інших людей, що володіє лише йому притаманними якостями, світобаченням і світовідчуттям

  • У процесі соціалізації та відособлення існує ще один аспект: необхідність для підлітка бути зв’язаним з групою і пошук власної ідентичності. За допомогою поняття “ідентичність” психологи описують уявлення людини про себе як про особистісно визначеного, відмінного від інших людей, що володіє лише йому притаманними якостями, світобаченням і світовідчуттям



Потреба підлітка бути зв’язаним з групою вступає у суперечність з потребою у самовизначенні, з бажанням набути своєї ідентичності. Чим старшим стає підліток, тим гостріше постає запитання: Я знаю, хто ми, хто вони, а хто ж я? Який я? Хто я поза групою, без усіх? Настає момент коли навіть лідер групи, авторитетний і утверджений запитує себе про це.

  • Потреба підлітка бути зв’язаним з групою вступає у суперечність з потребою у самовизначенні, з бажанням набути своєї ідентичності. Чим старшим стає підліток, тим гостріше постає запитання: Я знаю, хто ми, хто вони, а хто ж я? Який я? Хто я поза групою, без усіх? Настає момент коли навіть лідер групи, авторитетний і утверджений запитує себе про це.



Без дорослого підлітку практично не можливо зорієнтуватися у заплутаному світі людських взаємин, не знайти меж між добром і злом, не розібратися у собі. Підліток шукає у дорослому зразків, незалежно від того, які саме (позитивні чи негативні) зразки для нього є привабливими.

  • Без дорослого підлітку практично не можливо зорієнтуватися у заплутаному світі людських взаємин, не знайти меж між добром і злом, не розібратися у собі. Підліток шукає у дорослому зразків, незалежно від того, які саме (позитивні чи негативні) зразки для нього є привабливими.

  • Чим старшим стає підліток, тим болючішою є його боротьба з дорослими за свою свободу. Він сам хоче визначати свій спосіб життя, інтереси, форми відпочинку. З віком він стає все більш нетерплячим до авторитарного стилю учителів і батьків, до мораліторства дорослих, нав’язування підлітку уявлень про те, що йому корисно або шкідливо.



Батькам, які виховують підлітків приходиться бути більш гнучкими: змінювати свою позицію при переході їх дитини від молодшого шкільного віку, до підліткового, допомагати їй соціалізуватися, здобувати автономію, самовизначатися. Дорослий змушений вирішувати здавалося б несумісні задачі: оберігати підлітка і надавати йому свободу, готувати його до самостійного життя і постійно спостерігати за ним.

  • Батькам, які виховують підлітків приходиться бути більш гнучкими: змінювати свою позицію при переході їх дитини від молодшого шкільного віку, до підліткового, допомагати їй соціалізуватися, здобувати автономію, самовизначатися. Дорослий змушений вирішувати здавалося б несумісні задачі: оберігати підлітка і надавати йому свободу, готувати його до самостійного життя і постійно спостерігати за ним.



Труднощі і проблеми підлітків, як правило породжуються із неблагополуччям у сім’ї і школі, частіше всього ці причини неблагополуччя взаємозв’язані. Психологам, соціальним працівникам, які працюють з підлітком і покликані йому допомогти, необхідно знати, якого роду сімейні ситуації найбільше впливають на його навчання, взаємини з учителями та ровесниками.

  • Труднощі і проблеми підлітків, як правило породжуються із неблагополуччям у сім’ї і школі, частіше всього ці причини неблагополуччя взаємозв’язані. Психологам, соціальним працівникам, які працюють з підлітком і покликані йому допомогти, необхідно знати, якого роду сімейні ситуації найбільше впливають на його навчання, взаємини з учителями та ровесниками.



Останнім часом у суспільстві відбулися і тривають глибокі зміни, які тим чи іншим чином впливають на криміногенну обстановку. Особливо це стосується причин і умов злочинності неповнолітніх. Так, кожен 8—9 злочин в Україні вчинюється неповнолітніми. Біля 11% серед осіб, які беруть участь у скоєнні злочинів, — неповнолітні. Поширення злочинності серед них випереджає її загальне зростання, а кількість підлітків, що вчинили злочин повторно, за останні роки збільшилась більш як на 19%. Майже кожен другий злочин скоюється підлітками у групі; частіше з особливою жорстокістю і цинізмом[1]. Відбувається процес «омолодження» злочинності, збільшення числа підлітків жіночої статі.

  • Останнім часом у суспільстві відбулися і тривають глибокі зміни, які тим чи іншим чином впливають на криміногенну обстановку. Особливо це стосується причин і умов злочинності неповнолітніх. Так, кожен 8—9 злочин в Україні вчинюється неповнолітніми. Біля 11% серед осіб, які беруть участь у скоєнні злочинів, — неповнолітні. Поширення злочинності серед них випереджає її загальне зростання, а кількість підлітків, що вчинили злочин повторно, за останні роки збільшилась більш як на 19%. Майже кожен другий злочин скоюється підлітками у групі; частіше з особливою жорстокістю і цинізмом[1]. Відбувається процес «омолодження» злочинності, збільшення числа підлітків жіночої статі.



КРИМІНОГЕННИЙ АСПЕКТ

  • Боротьба зі злочинністю неповнолітніх є необхідною ланкою у низці заходів з викорінення злочинності у цілому. Тому запобігання таким злочинам повинно посідати одне з головних місць у подоланні цього негативного явища, як азартна залежність, що тягне за собою криміногенні поступки.



Багато процесів, які нині відбуваються у суспільстві і впливають на зростання злочинності, взагалі не досліджені. Потребують теоретичного і практичного розроблення причини і умови злочинності неповнолітніх, співвідношення біологічного і соціального у формуванні антисуспільної установки у свідомості неповнолітніх на основі подій і процесів, які реально відбуваються у нашій країні. Слід також систематизувати існуючі заходи впливу на неповнолітніх як тих, що вже вчинили злочин, для їх перевиховання, так і схильних до скоєння останніх.

  • Багато процесів, які нині відбуваються у суспільстві і впливають на зростання злочинності, взагалі не досліджені. Потребують теоретичного і практичного розроблення причини і умови злочинності неповнолітніх, співвідношення біологічного і соціального у формуванні антисуспільної установки у свідомості неповнолітніх на основі подій і процесів, які реально відбуваються у нашій країні. Слід також систематизувати існуючі заходи впливу на неповнолітніх як тих, що вже вчинили злочин, для їх перевиховання, так і схильних до скоєння останніх.



У боротьбі зі злочинністю неповнолітніх необхідний тиск на протилежну сторону, забезпечення переваги запобігання над процесом соціальної дезінтеграції. З'ясування питання про кількісний вираз і про кількісну оцінку даного соціального «зла» і протилежного йому позитивного потенціалу — справа не проста. Але від неї не можна ухилитися; і слід знайти підходи до максимально можливого вирішення цього питання. Має бути якнайповніше врахований весь контингент неблагополучних за тими чи іншими характеристиками неповнолітніх, взяті до уваги активні умови, ресурси запобігання злочинності, а також своєчасне, повне і правильне застосування всіх норм права, спрямованих на запобігання правопорушенням неповнолітніх і створення останнім нормальних матеріальних та інших умов життя, охорону прав й інтересів.

  • У боротьбі зі злочинністю неповнолітніх необхідний тиск на протилежну сторону, забезпечення переваги запобігання над процесом соціальної дезінтеграції. З'ясування питання про кількісний вираз і про кількісну оцінку даного соціального «зла» і протилежного йому позитивного потенціалу — справа не проста. Але від неї не можна ухилитися; і слід знайти підходи до максимально можливого вирішення цього питання. Має бути якнайповніше врахований весь контингент неблагополучних за тими чи іншими характеристиками неповнолітніх, взяті до уваги активні умови, ресурси запобігання злочинності, а також своєчасне, повне і правильне застосування всіх норм права, спрямованих на запобігання правопорушенням неповнолітніх і створення останнім нормальних матеріальних та інших умов життя, охорону прав й інтересів.



Ефективність запобігання даному негативному явищу залежить насамперед від своєчасного виявлення і усунення причин злочинності неповнолітніх та умов, що цьому сприяють, а також виявлення неповнолітніх, зважаючи на поведінку яких можна очікувати скоєння злочину і вжиття відповідних запобіжних заходів.

  • Ефективність запобігання даному негативному явищу залежить насамперед від своєчасного виявлення і усунення причин злочинності неповнолітніх та умов, що цьому сприяють, а також виявлення неповнолітніх, зважаючи на поведінку яких можна очікувати скоєння злочину і вжиття відповідних запобіжних заходів.



ВИСНОВОК:

  • При цьому в переважній більшості комплекс «важкості» (педагогічної занедбаності), яка полягає у неналежній успішності, порушеннях дисципліни, проступках, найчастіше має місце, коли умови несприятливі для прояву позитивних якостей. У зв'язку з цим А. Макаренко слушно зазначав, що підліткам однаково: красти яблука у чужому саду чи охороняти його, їм важливо наповнити життя цікавим змістом, оптимальними уявленнями.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка