Природні стихійні лиха



Скачати 167.46 Kb.
Дата конвертації26.12.2017
Розмір167.46 Kb.

Природні стихійні лиха




(Інформаційно-пошуковий проект учнів 3 класу)
Навчальна мета та очікувані результати:

  • формувати у дітей уявлення про стихійні лиха: землетрус, повінь, зсуви, пожежі;

  • знайомити дітей із правилами безпечної поведінки під час грізних природних лих;

  • розпізнавати лиха за їх ознаками;

  • вчити виступати перед аудиторією для супроводу презентації;

  • формувати в молодших школярів життєві компетентності: уміння працювати з довідковою літературою, вибирати головне, коротко формулювати свою думку, використовувати засоби Інтернету;

  • розвивати навички роботи в групах, доводити слухачам свою думку, ілюструвати зібраний матеріал;

  • виховувати емоційно-вольові якості особистості у разі екстремальних дій у надзвичайних ситуаціях; повагу до працівників МНС.

Тип проекту: інформаційно-пошуковий, середньотривалий.

Навчальні предмети: «основи здоров’я».

Склад учасників проекту: учні, класовод, батьки.
Етапи роботи над проектом

І. Підготовчий етап.

Визначення та обговорення з учнями теми та завдань проекту.


У чому полягає задум?

Для чого це потрібно?

Дізнатися якомога більше про природні стихійні лиха: землетрус, повінь, зсуви, пожежі


- Виховувати емоційно-вольові якості особистості у разі екстремальних дій у надзвичайних ситуаціях;

- повагу до працівників МНС




ІІ. Планування діяльності для досягнення поставленої мети.

1. Формувати у дітей уявлення про стихійні лиха: землетрус, повінь, зсуви, пожежі.

2. Знайомити дітей із правилами безпечної поведінки під час грізних природних лих.

3. Проведення виховної години.

4. Обговорення та вивчення ключових питань.

5. Визначення складу учасників.

6. Об’єднання учнів у творчі групи. Розподіл обов’язків між учасниками.

7. Визначення джерела потрібної інформації (бібліотека, допомога дорослих, Інтернет).

8. Висловлення пропозицій щодо форми представлення результату (презентація, виховна година).

9. Індивідуальні та групові консультації дітям.

10. Звіт про проведену роботу.
ІІІ. Виконання проекту (клас поділяється на групи).

Завдання для груп


Група

Завдання: пошук інформації

І

збір інформації про стихійне лихо – зсуви

ІІ

збір інформації про стихійне лихо – повінь

ІІІ

збір інформації про стихійне лихо - землетрус

ІV

збір інформації про стихійне лихо – пожежі

V

порядок дій в екстремальних ситуаціях, неприпустимість метушні та паніки в екстремаль­них ситуаціях.


ІV. Захист проекту «Природні стихійні лиха»
(Виховна година)

М е т а: формувати у дітей уявлення про стихійні лиха: зсуви, землетрус, повінь, пожежі; знайомити дітей із правилами безпечної поведінки під час грізних природних лих; розпізнавати лиха за їх ознаками; виховувати емоційно-вольові якості особистості у разі екстремальних дій у надзвичайних ситуаціях; повагу до працівників МНС.

О б л а д н а н н я: ілюстрації із зображенням видів надзвичайних природних ситуацій та ситуативні малюнки з правилами поведінки у разі надзвичайних ситуацій; таблиця «Найбільші землетруси ХХ ст.»;

дитячий проект «Природні стихійні лиха».

Х і д в и х о в н о ї г о д и н и

І. Організаційний момент

Вправа «Чарівні слова»

Вчитель дає установку, що за його словесною командою дітям потрібно виконати рухи, але їх можна виконувати тільки у тому випадку, якщо вчитель скаже «Будь ласка».



  1. Поплескайте, будь-ласка, в долоні.

  2. Стукніть лівою ногою.

  3. Плигніть на місці.

  4. Помахайте сусідові по парті, будь-ласка.

  5. Покажіть язика.

  6. Присядьте на стільці.

  7. Посміхніться, будь ласка.


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

а) Вправа «Мозковий штурм»

- Свідком яких грізних природних явищ був ти ?



б) Вправа «Очікування»

- Що ви очікуєте від сьогоднішньої виховної години?

- Що хочете дізнатися нового?
ІІІ. Повідомлення теми та мети виховної години. Мотивація навчальної діяльності учнів

Сьогодні, діти, ми будемо захищати свій творчий проект «Природні стихійні лиха», присвячений Тижню надзвичайних ситуацій. Поговоримо про природні лиха, які можуть загрожувати життю та здоров’ю людини. Дізнаємося про їх наслідки. А знання ці необхідні для того, щоб під час природних стихійних лих ви змогли себе захистити та по можливості допомогти іншим.

Виконуючи проект, кожна група мала своє завдання. Всі ви добре готувалися. Тож запрошую всіх до роботи. Згодні? Тоді розпочинаємо.
ІV. Презентація роботи кожної групи

1-ша група. Інформація про стихійне лихо – зсуви.

Зсуви — це ковзаючі переміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають із-за порушення рівноваги з різних причин (підмив порід водою, послаблення міцності порід внаслідок вивітрювання або перезволо­ження опадами та підземними водами, нерозумна гос­подарська діяльність людини тощо).

Зсуви можуть бути на всіх схилах з крутизною 20° і більше та в будь-яку пору року. Вони відрізняються не тільки швидкістю переміщення порід (повільні, середні, швидкі), але й своїми масштабами. Швидкість повіль­них переміщень порід складає декілька десятків санти­метрів за рік, середні — декілька метрів за годину або за добу і швидкі — десятки кілометрів за годину і більше. До швидких переміщень відносяться зсуви-потоки, коли твердий матеріал змішується з водою. Слід підкреслити, що тільки швидкі зсуви можуть стати при­чиною катастроф з людськими жертвами.



Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищува­ти сільськогосподарські угіддя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти утворенню наводнив. Наприк­лад, у 1911 році на Памірі сильний землетрус вик ликав гігантський зсув. Сповзло біля 2,5 млрд. м3 гірської по­роди. Був завалений кишлак Усой з його 54 жителями. Зсув перегородив долину річки Мургаб і створив заваль­не озеро, яке затопило кишлак Сараз. Висота цієї при­родної дамби досягла 300 м, максимальна глибина озе­ра — 284 м, довжина — 53 км.
2-га група. Інформація про стихійне лихо – повінь.

Повінь — це значне затоплення місцевості в резуль­таті підйому рівня води в озері, річці, водосховищі, що викликане різними причинами (весняне танення снігу, випадання злив та сильних дощових опадів, затопи льоду на ріках, прориви гребель, дамб тощо). Повені нано­сять великих матеріальних збитків і призводять до людських жертв.

Повені можуть супроводжуватись пожежами вна­слідок обривів електричних кабелів і проводів, із-за нерівномірної просадки ґрунту під опорами ліній елект­ричних передач.


3-тя група. Інформація про стихійне лихо – землетрус.

Землетрус — це сильні коливання земної кори, що викликаються тектонічними або вулканічними причи­нами і призводять до руйнувань будівель, споруд, по­жеж та людських жертв.

Землетруси можуть продовжуватись від декількох се­кунд до декількох діб. Вони наносять великі матеріальні збитки і забирають життя у тисяч людей. Так, наприк­лад, у результаті землетрусу інтенсивністю 8 балів за шкалою Ріхтера 21 червня 1990 року на півночі Ірану загинуло більше 50 тис. чоловік і біля 1 млн. чоловік от­римали травми і залишились без житла.

Землетруси викликають й інші стихійні лиха, такі, як зсуви, лавини, селі, цунамі, паводки, пожежі, аварії на підприємствах тощо.
Таблиця «Найбільші землетруси ХХ ст.»


Рік

Місце

Кількість жертв, чол.

1920

Ганьсу (Китай)

180 тис.

1923

Токіо (Японія)

більше 100 тис.

1960

Агадир (Марокко)

12 тис.

1963

Скоп'є (Югославія)

1 тис.

1968

Хоросан (Східний Іран)

12 тис.

1970

Чимботе (Перу)

66 тис.

1976

Гватемала

23 тис.

1976

Тяньшань (Китай)

243 тис.

1978

район Тебес (Іран)

15 тис.

1985

Мехіко (Мексіка)

біля 5 тис.

1988

Вірменія (СНД)

25 тис.

1990

Північний Іран

більше 50 тис.

Зараз відсутні достатньо надійні методи прогнозуван­ня землетрусів та їх наслідків. Однак по зміні характерних властивостей землі, а також незвичайній поведінці живих організмів перед землетрусом, вченим часто вдається скласти прогнози. Передвісниками землетру­су являються: швидкий ріст частоти слабких поштовхів; деформація земної кори, що виявляється спостережен­нями зі супутників з космосу або іншими методами; зміна електричного опору гірських порід тощо.

Незвичайна поведінка тварин напередодні землетру­су виявляється в тому, що, наприклад, кішки залиша­ють населені пункти та переносять кошенят на луки, а птахи у клітках за 10—15 хвилин до початку землетру­су починають літати; перед поштовхом чути незвичайні крики птахів; домашні тварини у хлівах впадають у паніку тощо.
4-та група. Інформація про стихійне лихо – пожежі.

Пожежі — це неконтрольований процес горіння, що тягне за собою загибель людей і знищення матеріальних цінностей.

Причинами виникнення пожеж являються необе­режне поводження з вогнем, порушення правил пожеж­ної безпеки, грозові розряди, самозаймання сухої трави та торфу. Відомо, що 90 % пожеж виникають з вини людини і тільки 7 — 8% від блискавок.

Основними видами пожеж, як стихійних лих, що охоплюють значні території в декілька сотень, тисяч і, навіть, мільйонів гектарів, являються ланшафтні пожежі — лісові (низові, верхові, підземні) та степові (польові).

Так, наприклад, лісові пожежі у Західному Сибіру в 1913 році за літо знищили біля 15 млн. га лісу. Влітку 1921 року при сильній засусі та ураганних вітрах поже­жами було знищено біля 200 тис. га дуже цінної марійської сосни.

Лісові пожежі за інтенсивністю горіння поділяють на слабкі, середні та сильні, а за характером горіння — на низові та верхові.

Лісові низові пожежі характеризуються горінням лісової підстилки без захвату крон дерев. Швидкість руху фронту низової пожежі від 0,3—1 м/хв (слабка пожежа) до 16 м/хв (сильна пожежа), висота полум'я — 1—2 м, максимальна температура на межі фронту пожежі досягає 900 °С. Лісові верхові пожежі розвива­ються, як правило, з низових та характеризуються горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі по­лум'я розповсюджується головним чином з крони на крону з великою швидкістю, що досягає 8—25 км/год, залишаючи деколи цілими ділянки незайманого вогнем лісу. При стійкій верховій пожежі вогнем захоплені не тільки крони, але й стовбури дерев. Полум'я розповсюд­жується зі швидкістю 5 — 8 км/год, охоплюючи весь ліс знизу до верху.

Підземні пожежі виникають як продовження низо­вих або верхових лісових пожеж і розповсюджуються по торф'яному шару, що знаходиться в землі на глибині до 50 см і більше.

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості при наявності сухої трави або вистиглих хлібів. Вони носять серйозний характер і частіше бува­ють влітку по мірі дозрівання трав (хлібів), рідше — весною і практично відсутні — взимку. Швидкість роз­повсюдження може досягати 20 — 30 км/год.


5-та група. Порядок дій в екстремальних ситуаціях

При землетрусах. Жителям сейсмічнонебезпечних районів необхідно завчасно точно визначити послідовність дій під час землетрусу при знаходженні вдома, в навчальному закладі, в громадських місцях, на вулиці.

В будинках не можна заставляти предметами кори­дори, проходи, східці. Кожен, хто проживає в будинку повинен знати розташування електрорубильників, газо­вих кранів, мати на готові укомплектовану аптечку пер­шої допомоги.

В умовах коли землетрус розпочався раптово при знаходженні в одноповерховому будинку необхідно не­гайно залишити приміщення. У багатоповерхових бу­динках поштовхи краще всього перечекати у квартирі, стоячи у дверних отворах або біля опорної колони, далі від вікон. Як тільки стихнуть перші поштовхи, необхідно швидко залишити приміщення.

Опускатись слід сходами, так як ліфт може заклинити.

На вулиці слід як можна швидше відійти від будин­ку на відстань, що дорівнює його висоті, у напрямку сквера, широкої вулиці, спортивного майданчика, незабудованої ділянки території.

В навчальних закладах під час землетрусу всі робо­ти припиняються; учні швидко виходять у безпечні місця. Учні старших класів разом з дирекцією та вчи­телями повинні підтримувати порядок та надавати до­помогу учням молодших класів.



Особливу організованість потрібно проявляти при знаходженні під час землетрусу в театрі, магазині, іншому громадському місці; діяти згідно вказівок поса­дових осіб. Громадський транспорт не можна залишати на ходу: потрібно дочекатись повної його зупинки і ви­ходити спокійно, пропускаючи інвалідів і людей похи­лого віку.
При повені. Коли є час населення евакуюється з не­безпечних районів. Комісія по боротьбі з повінню повідомляє місця розгортання збірних евакопунктів, строки явки на них. Кожній сім'ї надається транспорт.

В зонах можливого затоплення тимчасово припиня­ють роботу школи та дошкільні заклади. Дітей перево­дять в школи та дошкільні заклади, які знаходяться в безпечних місцях.

Про раптовий початок повені населення попереджується усіма засобами. При знаходженні в цей час на першому поверсі необхідно піднятися на верхні; якщо бу­динок одноповерховий — зайняти горище або вийти на дах. Евакуація населення у цьому випадку буде здійснюватись на човнах, катерах, плотах та інших пла­ваючих засобах. Під час посадки на них необхідно вести себе дисципліновано. В човен слід спускатись по одному; розсаджуватись за вказівками старшого. Під час руху не можна мінятись місцями, сідати на борт човна.

Якщо повінь застигла вас у полі, лісі необхідно зай­няти більш підвищене місце, вилізти на дерево. Потра­пивши у воду, слід пливти до найближчого незатопленого місця не проти течії, а під кутом до неї, використо­вуючи будь-які підручні засоби, що допомагають триматись на воді: бочки, колоди, щити, автопокриш­ки тощо.


При зсувах та селях. При загрозі зсувів та селів насе­лення евакуюється з небезпечних районів. При оповіщенні населення про наближення селевого потоку або про початок зсуву, а також при перших ознаках їхньої появи необхідно як можна швидше залишити при­міщення, попередити про небезпеку оточуючих і вийти в безпечне місце, виконавши усі заходи перестороги про­ти виникнення пожеж у будинках (відключити газ, електроенергію тощо).
При пожежі. Помітивши пожежу, необхідно негай­но повідомити про це в пожежну частину і розпочати гасіння підручними засобами.

Для гасіння пожеж в населених пунктах використо­вуються слідуючи підручні засоби: вогнегасники, внутрішні пожежні крани, відра, пісок, земля тощо.

Приміщення, які горять, долають, накрившись з го­ловою мокрою ковдрою, щільною тканиною або верхнім одягом.

Особливо небезпечні лісові пожежі. Якщо вас застиг­ла пожежа і вал полум'я швидко просувається, то гра­ницю вогню треба долати проти вітру, накривши голо­ву і обличчя верхнім одягом. Виходити з зони будь-якої лісової пожежі, швидкість розповсюдження якої неве­лика, слід також в навітряну сторону, використовуючи галявини, просіки, дороги тощо.


2. Відпрацювання дій учнів у випадках оповіщення про надзвичайні ситуації.

Користуючись матеріалом, наведеним вище, учні під керівництвом учителя відпрацьовують дії в різних над­звичайних ситуаціях. Тренування слід проводити вихо­дячи з можливості виникнення таких ситуацій, що мо­жуть статись у районах розташування шкіл і в місцях проживання учнів.

3. Неприпустимість метушні та паніки в екстремаль­них ситуаціях.

Важливою умовою ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф являється дотримання громадсь­кого порядку. Для цього в районах лиха організовується комендантська служба, яка обмежує доступ в небез­печну зону, регулює рух, організує охорону державних установ, торгових підприємств, веде боротьбу з поруш­никами громадського порядку.

В умовах надзвичайної ситуації населення повинно виявляти витримку. Ні в якому разі не можна піддава­тись паніці. Для цього потрібно виховувати в собі стій­кість, мужність, здатність сміливо і рішуче діяти в екстремальній обстановці.

Психологічна загартованість, готовність надати допо­могу товаришу можуть значно полегшити положення потерпілих, зберегти життя людей.


V. Рефлексія
1. Слухання вірша В. Бутрім «Лісова криниця»

Колись у лісі був ставок –

Криниця лісова.

Поїла звірів і пташок

Вода його жива.

Та, кажуть люди, від добра

Не довго до біди.

Прийшла до лісу дітвора,

Побігла до води.

Хтось, камінці жбурлявши, гравсь,

Хтось черевик знайшов,

У воду кинув і сміявсь,

Як той на дно пішов.

В криницю падали гілки,

Якийсь протрухлий пень,

Всілякий мотлох і пляшки…

То був жорстокий день.

Як вона плакала тоді!

І з нею разом – ліс.

Але в забрудненій воді

Не видно було сліз.

Минув той день, та – не біда.

Були і інші дні.

Вже нежива була вода:

Смітник чорнів на дні.

Колись зелені береги

Тепер були брудні.

Пташки літали навкруги

Зажурені, сумні.

Тепер вона вже заросла,

Красуня лісова.

Колись, розказують, була

У ній вода жива…

- Як його зміст пов’язаний з темою нашої виховної години?


2. Обговорення ситуацій

Ситуація 1. Під час уроку в школі лунає сигнал сирени. У клас вбігає черговий і повідомляє, що по радіо передали інформацію про наближення землетрусу. У цьому випадку потрібно:

О відключити електрику;

О забити вікна;

О швидко залишити приміщення і поспішити додому;

О евакуюватися разом з однокласниками зі школи;

О зайняти місце подалі від будинків і ліній електропередач.



Ситуація 2. Ти вдома сам. Раптом відчуваєш поштовхи, чуєш дзень­кіт розбитих шибок і посуду. Твої дії:

О відключу електрику, газ, воду;

О займу безпечне місце біля дверей;

О зателефоную в аварійну службу;

О займу місце біля вікна;

О відійду від вікон та меблів, які можуть упасти.



Ситуація 3. Ти вдома сам. Раптом лунає повідомлення: "Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! У зв'язку з підвищен­ням рівня води в річці очікується затоплення будинків по вулицях... Населення, що проживає на цих вулицях, ..." Зв'язок переривається. Твої дії:

О відключу електрику, газ і поспішу на вулицю, яка не підлягає затопленню;

О негайно покину квартиру і піднімуся на вищий поверх;

О візьму запас продукт і покину квартиру.


3. Робота над прислів’ям

Не той пропав, хто в біду попав, а той пропав, хто духом занепав.


4. Робота з індивідуальними картками


в

з

е

м

л

е

т

р

у

с

т

в

у

р

а

г

а

н

а

и

т

б

ю

л

о

л

н

п

о

в

і

н

ь

к

е

г

і

в

а

п

р

т

з

а

с

у

х

а

г

р

о

з

а

й

ц

к

е

с

ч

я

ч

в

а

п

р

о

л

з

с

у

в

и

к

л

ь

п

о

ж

е

ж

а

є

ю

щ

(Землетрус, ураган, повінь, засуха, гроза, зсуви, пожежа)


5. Робота в парах

Запишіть назви стихійних лих за алфавітом.


6. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»


VІ. Підбиття підсумків.

1. Анкети для дітей.

  1. Чи потрібну проблему ми досліджували?

  2. Що було добре зроблено?

  3. Що погано?

  4. Оцініть роботу над проектом?


Вчитель. Чи справдилися ваші очікування від виховної години?

Сподіваюся, що почуте сьогодні на виховній годині допоможе вам уникнути багатьох небезпек та зберегти власне життя і здоров’я.






Література:

  • Н.Б. Митохір “Уроки з курсу “Основи здоров`я”. Посібник для вчителя, 3 клас. Тернопіль. Навчальна книга – Богдан. 2004

  • О.В. Ісаєнко “Основи здоров`я” Плани-конспекти уроків, 3 клас. Харків. 2009

  • О. Онопрієнко “Метод проектів у початковій школі “. Київ. Шкільний світ. 2007








Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка