Приазовкурорт



Сторінка9/12
Дата конвертації11.05.2018
Розмір1.64 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

ГЕОИНФОРМАЦИОННАЯ МОДЕЛЬ ГОРОДСКОЙ СИСТЕМЫ

РЕГИОНА


Эффективность решения современных задач территориального управления во многом определяется полнотой использования соответствующей географической информации. Но ее большие объемы и разнообразие трудны для освоения и требуют значительных усилий по организации и обработке. Поэтому с середины 1990-х годов многие страны мира развернули работы по созданию национальной инфраструктуры данных с пространственной привязкой с использованием новейших компьютерных технологий – геоинформационных систем (ГИС). Сегодня такая деятельность осуществляется на нескольких уровнях – национальном, региональном, локальном.

Самым "слабым звеном" в этой цепочке, как показал анализ имеющихся разработок [1–3], представляется интеграция информации по городам. Для территорий, будь то страна, регион или город, обычно практикуется создание частных, отраслевых ГИС и банков данных, что приводит к противоречивости информации, несовместимости систем. Кроме того, ведомственные барьеры ограничивают доступ к отраслевым банкам данных, и это сужает возможности их использования при решении задач городской политики. Перспектива геоинформационного обеспечения городского развития видится в разработке общего для той или иной административной территории банка данных, составляющими которого являются специализированные базы данных, привязанные к единой геоинформационной платформе.

В связи с этим актуальной научной проблемой является обоснование принципов и методики построения модели целостного территориального геоинформационного пространства. Это направление исследований соответствует задачам, сформулированным в Указе Президента Украины "Об улучшении картографического обеспечения государственных и иных потребностей в Украине" № 575/2001 [4]. В нем, в частности, особое внимание уделено созданию национальной и специальных геоинформационных систем, а также информационных банков и баз геопространственных данных для потребностей управления на государственном, региональном и местном уровнях, обеспечению доступа к ним заинтересованных предприятий, учреждений и организаций, граждан.

Целью данного исследования являлась разработка концепции геоинформационной модели городской системы Донецкой области. Для иллюстрации возможностей ГИС был выполнен ее демонстрационный проект.

Назначение геоинформационной системы – обеспечение мониторинга развития городов области, информационная поддержка принятия решений различными агентами городского развития – органами управления разного уровня, субъектами хозяйствования, инвесторами, некоммерческими организациями. ГИС позволяет увязать информацию о местоположении каждого города с данными об экономической деятельности, обслуживании населения, демографическими и экологическими показателями, формируя по запросу пользователя наглядный информационный продукт – электронную карту городской системы, которая дополняется таблицами, диаграммами, фотографиями. Причем пользователь ГИС получает не статичную карту, а возможность создать картографическое произведение в соответствии со своими запросами. И произведение это может обновляться по мере изменения данных.

На подготовительном этапе создания проекта ГИС на основе системного подхода проведено структурирование объекта моделирования для обоснования тематических наборов данных. Сформированы массивы фактографической и статистической информации. Выделены следующие основные аспекты городского развития – состояние населения, социальные условия, развитие экономики, экологические условия – с соответствующим им спектром показателей, разработана тематика электронных карт.

В Украине внедрение идеи соединения ГИС и Интернет-технологий в проектах регионального уровня, как показал наш опыт, сталкивается не столько с финансовыми, как можно было бы ожидать, сколько с организационными и мировоззренческими проблемами. На региональных Интернет-порталах "Донбасс на ладони", "Интернет-Донбасс", Туристическом портале Донецкой области удалось реализовать пока лишь справочные функции ГИС "Городская система Донецкой области". Воплощение данной ГИС в полном объеме представляется возможным в настоящее время в составе Интернет-проекта национального масштаба – электронной атласной картографической системы "Города Украины".

Перспективы развития представленной здесь ГИС видятся в расширении спектра используемой информации и аналитических функций системы с целью формирования информационного механизма принятия территориальных управленческих и хозяйственных решений. В частности, большой научный и практический интерес представляет разработка методики построения на основе электронных карт инвентаризационного типа синтетических карт, содержащих оценки, выводы, рекомендации. Необходима также проработка нормативно-правового аспекта взаимодействия организации-координатора ГИС с учреждениями-источниками тематической информации для наполнения и актуализации тематических баз данных. Поэтому целесообразно было бы продолжить исследования в данных направлениях.

Литература

1. Цветков В.Я. Геоинформационные системы и технологии. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 288 с.

2. Радионов Г.П. Использование ГИС ESRI в муниципальных проектах // gisa.saog.ac.ru/gis_serv/Information/


3. Русинов В., Струков Д. Маркетинг и пространство // www.topmanager.ru

4. Об улучшении картографического обеспечения государственных и иных потребностей в Украине: Указ Президента Украины № 575/2001 // gdo.kiev.ua



Судакова М.І.

ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МАРКЕТИНГУ МІСТАМИ ЗАКАРПАТТЯ

Сучасний етап розвитку супільства відрізняється подальшим підсиленням ролі міських поселень. Усі процеси, що спостерігалися в людському середовищі, зароджувалися і розвивалися безпосередньо в містах, тому інтерес до вивчення проблем розвитку міст ніколи не вгасав, а в останні роки–ще більше посилився. Причин підвищеного інтересу до міст багато. По-перше, це – їхня роль, що дедалі більше зростає, в розвитку національних господарських комплексів, По-друге, це значне збільшення кількості міст. По-третє, в умовах прискорення сучасного науково-технічного прогресу міста перетворилися в мозгові центри, від яких залежать темпи і рівень розвитку сучасної цивілізації. Рівною мірою це стосується як проблем розвитку великих міст, так і проблем розвитку невеликих територіальних утворень із їхніми специфічними особливостями.

У період командно-адміністративного планування соціально-економічного розвитку територій питання маркетингу, що з’явилось на початку 50-х років у США як ринкова концепція управління, не було актуальним для країн соціалістичної орієнтації, до яких відносилась і Україна.

З переходом України на ринковий шлях розвитку економіки маркетинг почав розглядатись як концепція управління, що визначає не тільки ринкову орієнтацію, але й виробничу політику держави. Як підкреслює професор Базельського університету (Швейцарія) Манфред Браун, у такому випадку “маркетинг – не класична функція держави, а його філософія, провідна ідея, якої дотримуються керівники і співробітники в своїй роботі та поза нею” [1].

В.Герасимчук (Україна) вважає, що “ця філософія повинна втілюватись у маректинговій стратегії, яка повинна працювати на загально-корпоративну стратегію, забезпечуючи економічне зростання, змінюючи репутацію в суспільстві” [2].

Тому на наш погляд, сучасна практика маркетингу – це комплексна система заходів, яка дає можливість визначити пріорітетні напрямки створення реальних умов для поліпшення добробуту населення, вирішення його соціальних проблем на основі підвищення ефективності функціонування регіональної економіки через структурну реорганізацію, більш ефективного використання всього наявного ресурсного потенціалу.

Соціальну значимість маркетингу можна охарактеризувати як пріоритет задоволення попиту, вищу форму управління, де головна ідея – людський фактор, добробут людини і суспільства.

Чинниками, що обумовлюють виконання цієї мети в ринкових умовах сучасних міст Закарпаття є:



  1. Індикативність у визначенні параметрів і способів та лише директивність у визначенні напрямків діяльності відповідно до стратегії розвитку регіону. Основна стратегічна мета полягає у становленні на основі сприятливого інвестиційного клімату високоефективної соціально-орієнтованої економічної системи ринкового типу, яка забезпечить мотивацію до активної діяльності як основного засобу зростання добробуту населення і створить умови для збереження якості навколишнього середовища, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та інтеграції у світове економічне співтовариство.

  2. Раціональне використання наявного ресурсного потенціалу в першу чергу природно-рекреаційний і курортний потенціал. Пріоритетними напрямками розвитку туристично-рекреаційного комплексу є: оздоровчо-лікувальна діяльність; гірськолижний туризм; зелений (сільський туризм); пізнавальний туризм (пішохідний туризм, екскурсії).

  3. Ефективне використання фінансових ресурсів.

  4. Формування та застосування передових виробничих технологій.

  5. Використання інформаційних технологій, які дозволяють оцінювати ринок.

У сучасних умовах базою для всіх видів маркетингу міст Закарпаття є сукупність економічних та соціальних чинників, тому перевага надається наступним критеріям: надходженню іноземної валюти (основна мета активізації інвестиційної діяльності полягає в тому, щоб через нарощування обсягів виробництва і поліпшення економічного стану суб’ єктів підприємницької діяльності досягнути підвищення рівня життя населення та збільшення обсягу джерел власних інвестиційних ресурсів); зайнятості населення – забезпеченню робочими місцями; розвитку пріоритетних напрямків економіки регіону.

Література

  1. Манфред Б. Внутрифирмкенный маркетинг как элемент ориэнтации на клиента // Проблема теории и практики управления. – 1996. – С.67.

  2. Герасимчук В. Стратегия маркетингу машинобудівного підприємства // Економіка України. 1996. №4. С. 54,57.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка