Приазовкурорт



Сторінка6/12
Дата конвертації11.05.2018
Розмір1.64 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

А.В.Дубова



ЕФЕКТИВНІСТЬ МАРКЕТИНГУ МЕНЕДЖМЕНТУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ТА ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЗА ДОПОМОГОЮ КЛАСТЕРНОЇ МОДЕЛІ
В сучасній економіці ефективне господарське використання курортно-рекреаційної території у складі господарського комплексу регіону все частіше пов’язується зі створенням та функціонуванням кластерів. Практика розвитку курортно-рекреаційних кластерів становиться все більш популярною у світовому суспільстві як на міжнародному рівні, так і національному та регіональних рівнях. Сьогодні актуальною проблемою є постановка маркетингу рекреаційної та туристичної галузі в курортному місці.

Кластерна концепція курортно-рекреаційної сфери є вигідним напрямком стимулюючим підвищення яскраво вираженою особистістю практично будь-якої національної і навіть столичної економіки” [1, с.206].

Метою дослідження є визначення перспектив маркетингового середовища курортного міста.

У курортних місцях виділяються організації, що забезпечують функціонування кластеру на основі пропозиції специфічних товарів иа послуг: спеціальні навички, технології, інформацію, фінансовий капітал, виробничу та соціальну інфраструктуру. Їх економічна суть зводиться до особливим чином взаємодії взаємозалежних фірм, які визначаються цвілевою та галузевою спільністю діяльності. За своїми територіальними масштабами кластери можуть варіюватися в межах одного міста до регіону, в тому числі й міждержавного. Тому методичні основи становлення кластеру певною мірою відповідають підходам до формування курортно-рекреаційних зон, які не повинні обмежуватися наявністю якоїсь території та унікальними природними ресурсами. Кластери мають позитивний вплив не лише на окремі підприємства, а й на економіку регіону взагалі.

Приоритетним напрямком державного та муніципального регулювання курортно-рекреаційних комплексів повинно стати усунення перешкод до росту й удосконалення існуючих і виникаючих кластерів. Кластери являють собою рушійну силу в збільшенні експорту і залученні іноземних інвестицій. Вони створюють форум, в якому нові шляхи ведення нового діалогу і повинні мати місце серед урядових агентств і організацій (таких, як школи, університети, підприємства суспільного призначення).

Таким чином, розвиток ефективного функціонуючих кластерів є найістотнішим кроком на шляху до розвитку економіки міських і сільських поселень, в тому числі і приморських. Найважливіше економічне значення кластерів полягає в тому, що кластер є системою взаємозалежних фірм і організацій, значимість яких як цілого перевищує просту суму складових частин.

Особливість кластерного підходу в управлінні розвитком регіональної економіки полягає в тому, що в цьому випадку прискорення отримують не тільки пріоритетні виробництва, що становлять полюси зростання у регіоні, а і в галузі міського господарства, безпосередньо зв’язані з обслуговуванням відпочиваючих та налаштовані на досягнення конкретного результату. Регулювання з боку влади об’єднань курортно-рекреаційних підприємств забезпечить збалансований конкурентний розвиток курортної території як основного, так і допоміжного виробництва, соціальної сфери та потреб туристів [2, с.83].

Література


  1. Портер М. Международная конкуренция. – М., Международные отношения, 1993. – 896с.

  2. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій. Донецьк: ІЕПД НАН України, ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2001. – 270с.



Бабіна Н.І.
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ГОТЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Вступ. Трансформації, що відбуваються сьогодні в Україні - це не тільки трансформація економіки, а й трансформація типу культури суспільства.

Корпоративна культура - система матеріальних і духовних цінностей та цілей, принципів і правил поведінки.

Формування та розвиток корпоративної культури - одне з актуальних завдань менеджменту підприємств індустрії гостинності. Без зміни існуючої корпоративної культури на підприємствах із старими цінностями нереальне створення нової системи управління з сучасними вартостями: участь, розкриття особистості, індивідуальний підхід, творче мислення - володіння якими вважається найважливішою вимогою до підприємств XXI століття.

Мета дослідження. Метою дослідження є вивчення та аналіз моделей формування системи управління корпоративною культурою для подальшого впровадження в управлінську практику готельних підприємств України.

Результати дослідження. Проблема впровадження в систему управління вітчизняними готелями моделей, що відповідають світовим стандартам, обумовлена політикою розвитку готельного господарства яка носить масштабний характер, її ціль - створення конкурентноздатного готельного продукту, що забезпечить надання широкого спектра послуг, збільшення обсягів туризму, ріст надходжень у бюджет країни. Таке джерело сучасної методології готельного менеджменту.

Входженню України до міжнародної системи готельного бізнесу сприятиме подальше вдосконалення нормативно-правової бази, впровадження міжнародних стандартів, сертифікації та ліцензування послуг, розширення типологічної структури підприємств, що надають послуги розміщення шляхом реконструкції та будівництва як за рахунок власних коштів, так із залученням іноземних інвестицій. Готельні мережі, що прийшли на український ринок, принесли свою корпоративну культуру. Але, зауважимо: кожна країна є джерелом унікальної культури. Корпоративна культура є часткою культурних концептів нації. Не має сенсу переймати закордонні моделі. Запозиченими можуть бути деякі структури й механізми зв'язків корпоративних проектів.

Моделювання корпоративної культури - дослідження явищ, процесів чи систем об’єктів шляхом побудови та вивчення їх моделей. Моделювання - одна з основних категорій теорії пізнання. На ідеї моделювання базуються будь-які методи наукових досліджень, як теоретичні, так і експериментальні.

Модель Г.Харрісона розрізняє чотири типи організацій з корпоративною культурою, що орієнтуються на ролі, на задачі, на людину і на владу.

Ч.Хенді доводить, що на одному підприємстві в процесі життєвого циклу можна простежити всі моделі культур.

Суть моделі AGIL Т.Парсона, розроблена на основі специфікації визначених функцій: adaptation (адаптація); goal-seeking (досягнення цілей); integration (інтеграція) і lеgіасу (легітимність).

Модель Э.Шейна виділяє шість процесів, що забезпечують внутрішню інтеграцію членів колективу: формулювання концептуальних понять й мова; визначення критеріїв для нових членів; розподіл владних і службових повноважень; розробка норм відносин; визначення і розподіл заохочень і покарань; створення атмосфери відкритості і взаємної довіри.

Вважаючи, що модель – відображення значимих сторін об'єкта, зазначимо концептуальну ілюстрацію множинності аспектів корпоративної культури та асигнуємо загальні складові: закономірності поведінки; норми та правила; домінуючі цінності; філософія підприємства; настрій та клімат.

Розглянувши декілька точок зору з питання моделювання системи корпоративної культури, означимо бачення моделі у схемі (рис. 1).

Висновок. Необхідно систематизувати напрацювання готельного господарства України та на основі зарубіжного й національного досвіду, пропонувати ефективні методи управління готельними підприємствами, завдяки впровадженню корпоративної культури, як інструмента нецінової конкурентної стратегії.

Корпоративна культура має свою структуру, описується параметрично й моделюється, як і сам процес формування.




Культурне середовище суспільства

суспільства.





























Моральні норми, цінності




Закономірності поведінки










































Корпоративна культура











































Філософія Місія







Ритуали Традиції






































Рис. 1 Модель корпоративної культури готельного підприємства

Процес формування вимагає управління (планування, організація, контроль) і науково обґрунтованого підходу. Якісні параметри моделі корпоративної культури повинні піддаватися змінам, обумовленим впливом зовнішнього й внутрішнього середовища. В основі формування корпоративної культури повинний лежати індивідуальний підхід, що базується на особливостях української культурної середи, української історії, українського менталітету.


Література

1. Зайцева Н.А. Менеджмент в социально - культурном сервисе и туризме. – Изд. центр «Академия», 2003. – 220с.

2. Камерон К., Куинн Р. Диагностика и изменение организационной культуры. Пер. с англ. под ред. И. В. Андреевой. - СПб: Питер, 2001. - 320 с.

3. Спивак В.А. «Организационное поведение и управление персоналом»: Учебное пособие для ВУЗов. - С-Пб., 2000.- 300 с.

4. Бабіна Н.І. Корпоративна культура як сфера менеджменту готельних підприємств //Проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю в контексті регіональної економіки. Збірник наукових праць Академії управління та інформаційних технологій «АРІУ»/За ред. Д-ра економ. Наук П.Гудзя. – Бердянськ: АУІТ«АРІУ», 2006. – С. 115-117.



Пожарицкая И.М., Пилатова Т.Н.
СПОСОБЫ ОРГАНИЗАЦИИ АУДИТА ДОХОДОВ САНАТОРНО-КУРОРТНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
В настоящее время действующие в Украине нормативные стандарты в области аудита не раскрывают положений по его организации в сфере оказания рекреационных услуг. В научной литературе раскрытие понятия «организация аудита» хотя и нашло отражение, но не касается рекреационных предприятий (Н. Белуха, Ф. Бутынец). В работах Т. Кисилевич, Т. Иваниенко, посвященных аудиту санаторно-курортных и туристических организаций, рассматривается только методика аудита, но не его организация.

Необходимо отметить, что способы организации аудита представляют собой комплекс действий аудитора, осуществляемых в определенной последовательности путем выполнения аудиторских процедур для достижения поставленной цели. Выделяют два способа организации осуществления аудита: сплошная проверка и выборочное исследование. При выборочном исследовании аудитор проверяет не всю совокупность данных, а лишь отобранную определенным способом ее часть и полученные результаты проверки распространяет на всю совокупность информации с последующим заключением о достоверности учетных данных.

Безусловно, при организации аудита доходов санаторно-курортных предприятий целесообразно использовать выборочную проверку. В свою очередь, аудиторская выборка, которая является специфическим приемом осуществления выборочной проверки, в санаторно-курортных предприятиях может включать такие организационные этапы:


  1. определение цели выборочной проверки – проверка достоверности отражения операций по учету доходов от реализации путевок;

  2. определение величины выборки – подготовка договора и накладных на передачу путевок покупателям, их регистрация;

  3. определение единицы наблюдения – типа операций «Реализация путевок», т.е. кредитовый оборот по счету 703 «Доход от оказания услуг» или движение бланков путевок;

  4. определение единицы отбора – подготовка бланков путевок, регистрация отдыхающих в гостинице, в столовой, при получении лечебных процедур и пр.;

  5. определение методов отбора данных – формальный подход, например метод случайного отбора или систематического выбора;

  6. определение объема выборки – исходя из уровня допустимой и ожидаемой ошибки, фактора надежности;

  7. проверка репрезентативности выборки – оценка риска эффективности выборочной проверки, в частности риска неправомерного отказа, риска ошибочного подтверждения, риска чрезмерного или недостаточного доверия;

  8. определение порядка распространения данных на проверяемую совокупность – экстраполяция результатов выборки на всю совокупность данных, при необходимости обобщение выводов по каждой из подсовокупностей.

Таким образом, выделенные этапы организации аудиторской выборки влияют на формирование плана и программы аудита доходов санаторно-курортных организаций и отражают специфику организации всего аудиторского процесса рекреационных предприятий.

Цёхла С.Ю.
ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ОТДЫХА В КУРОРТНОМ СЕЗОНЕ
В Законе Украины "О туризме" сказано, что создание экономических условий, стимулирующих его развитие как высокорентабельной отрасли экономики, является одним из основных направлений государственной политики в области туризма.

Годовой доход курортной индустрии Крыма за 2005 год оценивается в 5 млрд. 497 млн., в том числе от селитебного сектора – 3 млрд. 75 млн. гривен. Объём экспортных услуг курортной индустрии оценивается – 2 млрд. 748 млн. гривен.

Очевидно, что Украина в целом и Крым, в частности, имеют мощную ресурсную базу для развития индустрии туризма. Но это далеко не повод для остановки недавно начавшегося совершенствования работы отрасли.

Низкая заполняемость здравниц, неконкурентоспособность путевок, нерентабельность предприятий, отсутствие централизованного государственного финансирования и средств у предприятий собственников для окончания строительства объектов незавершенного строительства - это лишь небольшая часть общего объема проблем, без решения которых нельзя говорить о позитивной динамике развития отрасли.

За период с 1 октября 2004г. по 31 сентября 2005г. санаторно-курортные (оздоровительные) учреждения республики посетило 966,5 тыс. человек. По сравнению с 2003/04г. численность рекреантов увеличилась на 0,6%, а с 2000г. – на 23,5%. Увеличение численности оздоровленных и отдохнувших в здравницах и учреждениях отдыха в 2004/05г. произошло за счет роста рекреантов, охваченных краткосрочным отдыхом.

Удельный вес отдыхавших на протяжении 1-2 дней в общей численности рекреантов, посетивших АР Крым с целью санаторного лечения и отдыха, в 2004/05г. составил 2,7%, что больше показателя 2003/04г. на 0,6 %. Свыше трети лиц, охваченных краткосрочным отдыхом, пребывали на базах отдыха и почти 30% - в санаториях. Почти половина рекреантов отдыхали на протяжении 1-2 дней в санаторно-курортных учреждениях г.Ялты и свыше четверти – в учреждениях г.Алушты.

Долгосрочным отдыхом в 2004/05г. было охвачено 940,2 тыс. человек, что на 1,1 тыс. человек меньше, чем в 2003/04г. и на 22,1% больше показателя 2000г. Наибольшее снижение оздоровленных лиц в сравнении с предыдущим сезоном отмечено на базах отдыха (почти треть) и в санаториях-профилакториях (около четверти).

Наибольший поток рекреантов, охваченных долгосрочным отдыхом, приходится на летние месяцы года. В июне-августе 2005г. 616,3 тыс. человек воспользовались санаторно-курортными услугами и отдохнули на протяжении длительного времени, что составило почти две трети численности всех оздоровленных.

В 2004/05г. АР Крым посетило около трети общего числа всех оздоровленных в здравницах Украины.

Средняя продолжительность прохождения курса санаторного лечения в санаториях республики составила 18 дней, а в санаториях для больных туберкулёзом – 24 дня.

В 2004/05г. сохранилась тенденция неуклонного роста численности долгосрочно оздоровленных в детских санаториях, санаториях для больных туберкулёзом и пансионатах с лечением.

В курортно-рекреационном комплексе Крыма более 65% рекреантов предпочли отдых продолжительностью до двух недель. По сравнению с прошлым годом количество рекреантов этой группы увеличилось на - 4,1%.

Отдых продолжительностью от 15 до 24 дней предпочли 25,1% рекреантов, что на 7,85% меньше, чем в прошлом году. Наибольшая продолжительность отдыха отмечалась на курортах Саки – 14,9 дней, Ялта – 19,9 дней, Евпатория – 13,6 дней. Более короткий отдых характерен для курорта Алушта – 11,7 дней.

Кобельчук Н.М.

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВА СФЕРИ ПОСЛУГ


Вступ.

У туризмі імідж підприємства (фірми) має визначальне значення, оскільки туристичну послугу неможливо продемонструвати потенційному клієнтові. Тільки позитивний імідж підприємства (фірми) забезпечує вибір її як місце відпочинку, лікування і оздоровлення. Створення такого іміджу повинне стати частиною загальної стратегії розвитку туризму в Україні. Будь-які кроки підприємства на туристичному ринку повинні бути ретельно вивірені і сплановані на перспективу. Але це не просте завдання, оскільки процес розвитку туризму залежить від багатьох чинників:



  • туристичній активності населення;

  • ростов доходів населення;

  • коливання цін на товари і послуги;

  • темпів економічних реформ;

  • лібералізація зовнішньоекономічної діяльності;

  • наявність української валюти і її конвертована;

  • насичення товарного ринку.

Тому формування позитивного іміджу підприємства багато в чому зумовлює подальший її розвиток і успіх на туристичному ринку.

Область досліджень.

Об'єктом розгляду є ЗАО “Приазовкурорт” формування позитивного іміджу підприємства на туристичному ринку для зміцнення своїх позицій на нім і залучення відпочиваючих.



Методі досліджень.

Теоретичною і методичною основою для роботи послужили сучасні праці з проблем формування позитивного іміджу фірми, маркетингу і менеджменту таких наукових діячів як: Квартальнов В.А., Самарцев Е., Цибух В. і періодичні публікації провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників і практиків.



Результати досліджень.

Будь-яке підприємство, яке хоче залишитися на ринку повинно немало приділяти уваги формуванню свого позитивного іміджу. Це є необхідним елементом залучення клієнтів саме в це підприємство і відповідно підвищення прибули.

На першому етапі необхідно визначити основні напрями маркетингових зусиль і ті конкретні форми, які будуть вибрані для проведення рекламний-інформаційної діяльності.

Без сумніву, найважливішими складеними ринку є крупні туристичні виставки, як всеукраїнські так і міжнародні, - саме тут формується імідж підприємства в професійному туристичному середовищі.

Завоювання симпатії масового споживача – набагато складніший і дорожчий процес. Він тісно взаємозв'язаний з реальною ефективністю зусиль ЗАО “Приазовкурорт” на професійному ринку. Чим частіше в Україні і за її межами країни ближнього зарубіжжя: Росія, Білорусія, країни Балтики в газетах і журналах, на телебачення і радіо в позитивному плані згадується підприємство, тим вище вірогідність того, що турист з цієї країни або, регіону України, вибере ЗАО “Приазовкурорт” як місце відпочинку і оздоровлення.

Необхідно створити цикл телепередач про своєрідність і красу місцевого регіону і про послуги ЗАТ “Приазовкурорт”, що надаються санаторіями.

Необхідна особлива увага приділити вдосконаленню інформаційної роботи в Інтернеті – це форма спілкування з кінцевим споживачем є на сьогодні одній з найекономічніших і результативніших.

Виключно важливим чинником для позитивного інформаційного просування є «виробництво» яскравих подій (проведення оригінальних свят, спеціальна режисура подій для глядачів, підготовка до туристичного сезону «яскравих сенсацій» історико-культурного плану) – це стане предметом ділового обговорення.



Висновки.

Проведений теоретичний аналіз показав, що ЗАО “Приазовкурорт” добре зарекомендувала себе на Українському туристичному ринку надання медичного лікування і оздоровлення, чому свідчить збільшення з кожним роком кількості відпочиваючих. Це говорить про те, що робота служби маркетингу ЗАО “Приазовкурорт” направила всі свої зусилля на формування позитивного іміджу підприємства. Упроваджуючи вище перелічені чинники підвищення позитивного іміджу, враховуючи кліматичні умови регіону і лікувальні властивості Бердянських грязей і мінеральних вод, ЗАТ “Приазовкурорт” відома не тільки на Україні, але і в країнах ближнього зарубіжжя.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка