Приазовкурорт



Сторінка2/12
Дата конвертації11.05.2018
Розмір1.64 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Література


  1. Близнюк А.М., Давиденко Л.И., Конищева Н.И. Совершенствование взаимоотношений органов местного самоуправления с субъектами предпринимательства в сфере туризма // Вісник ДІТБ. – 2003. – № 7. – С. 17–26.

  2. Конищева Н.И., Ляхова Л.С., Рудь Д.В. Концепция формирования региональной сети туристско-информационных центров // Матеріали наук.–практ. конференції «Стратегія розвитку вітчизняних підприємств» (23–24 жовтня 2003 р., м. Тернопіль). – Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства, 2003. – С. 34–41.

  3. Давиденко Л.И., Конищева Н.И., Кузьменко А.В., Ляхова Л.С., Рудь Д.В. Обоснование целесообразности создания городского туристско-информационного центра // Материалы первой респ. науч.–практ. конф. «Туризм, курорты и наука» (24–25 октября 2003 г., г. Алушта). – Симферополь: Таврический нац. ун–т им. В.И. Вернадского, 2003. – С. 14–18.

  4. Коніщева Н.Й., Рудь Д.В. Пропозиції щодо створення міських інформаційних туристичних центрів // Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. “Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків” (27–28 травня 2005 р., м. Донецьк). – Донецьк: Донецький ін–т туристичного бізнесу, 2005. – С. 148–151.

  5. Коніщева Н.Й., Рудь Д.В. Варіанти створення регіональних інформаційних туристичних центрів // Матеріали доповідей Міжнар. наук.–практ. конф. „Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців” (15–16 вересня 2005 р., м. Бердянськ). – Бердянськ: Академія управління та інформаційних технологій „АРІУ”, 2005. – С. 7–10.

  6. Коніщева Н.Й., Рудь Д.В. Віртуальний інформаційний центр як каталізатор розвитку екологічного туризму в Україні // Праці Другого Міжнар. Конгресу “Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності: Перспективи культурного та економічного розвитку” (6–9 жовтня 2003 р., м. Трускавець). – Львів: Держ. науково-дослідний ін–т інформаційної інфраструктури, 2003. – С.15–17.

  7. Коніщева Н.Й., Шаталов В.Н., Нога І.В., Рудь Д.В., Ляхова Л.С., Козак О.О. Створення віртуального інформаційного центру для розвитку туризму на територіях природно-заповідного фонду України // Социально-экономические, экологические и гуманитарные проблемы развития туристического бизнеса: Сб. науч. тр. – Донецк: Донецкий ин–т туристического бизнеса, 2003.– С. 169–174.



Стеченко Д.М., В.Б. Провозін
НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТВОРЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ КУРОРТНО – РЕКРЕАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ
Курортно-рекреаційна сфера характеризується тісними зв’язками базових, допоміжних, суміжних та обслуговуючих її складових елементів, справляє безпосередньо мультиплікативний вплив на соціально–економічний розвиток певного регіону, забезпечує досягнення економічного, соціального та екологічного ефекту, виступає фактором оптимізації структури господарських комплексів через створення кластерів. Вони як інтегровані утворення підприємств, фірм, організацій, установ, діяльність яких знаходиться в одній сфері бізнесу, є глобальним явищем. Кластери існують у багатьох країнах світу різного рівня розвитку.

Процес роздержавлення та приватизації в Україні спричинив розрив економічних та виробничо – технологічних зв’язків, породив різноманіття форм власності, що в сукупності за умов становлення ринкових відносин потребує використання світового досвіду з практики створення регіональних виробничих обслуговуючих об’єднань, які отримали назву кластер (5,с.136).

У фаховій літературі визначення поняття „кластер” має часткові розбіжності, але характерною ознакою його сутності є об’єднання окремих елементів та компонентів в єдине ціле для виконання у взаємодії певної функції або реалізації певної мети (2;3;4;).

За своєю сутністю кластер – це територіально–господарське взаємозумовлене поєднання базових, суміжних, допоміжних і обслуговуючих підприємств. Внаслідок науково обгрунтованого підбору поєднання підприємств, організацій та установ відповідно до природних, соціально – економічних умов регіону, з урахуванням його економіко–географічного положення, досягається певний економічний ефект.

В Україні назріла необхідність становлення науково обгрунтованих курортно–рекреаційних кластерів на локальному та регіональному рівнях, адекватних новій структурі власності. Це зумовлює актуальність дослідження економічної доцільності взаємодії підприємств, організацій, установ, закладів у формі кластерів, а також необхідність на науково–методичних засадах розробки і запровадження кластерних логіко – структурних моделей.

Багато аспектів, що пов’язані з формуванням різних моделей кластерів поки що не мають достатнього теоретичного обґрунтування і вимагають широкого кола спеціальних наукових досліджень.

Найважливіший аспект дослідження курортно–рекреаційної сфери і потенційних кластерних утворень – вивчення їх структури та зв’язків. Без знання структури та зв’язків не можна дістати уявлення про кластерне утворення як систему, розв’язати на належному рівні проблеми його формування, функціонування, розвитку, прогнозування та оцінки ефективності.

Якісна специфіка сутності курортно–рекреаційних кластерів як систем, пізнається через розкриття їх структури та зв’язків. Знання структури та зв’язків кластеру – це знання закону, за яким утворюються елементи системи та взаємозв’язки між ними. Явище вважається збагнутим, якщо знайдена його цілісність через структуру і взаємозв’язки елементів.

Будову курортно–рекреаційних кластерів визначають залежно від складу елементів, компонентів та сукупності зв’язків (відношень) між ними. Кожний зв’язок (відношення) розкривається своїм найменуванням та переліком елементів, що його формують. Тому багато дослідників називають структурою мережу зв’язків між елементами системи, тим самим конкретизуючи поняття внутрішньої будови.

Широке розуміння структури дає більш конструктивне уявлення про всю сукупність зв’язків (відношень) елементів у системі. У системній інтерпретації структури закладені більші інформаційні можливості. Зокрема в курортно– рекреаційній сфері вона створює передумови для застосування методів загальної теорії кластерних систем, дослідження операцій в їх аналізі з метою глибокого розуміння сутності механізму формування та оптимізації. Широке тлумачення кластерних утворень у курортно–рекреаційній сфері – важлива умова підготовки стрункої концепції зв’язків та відношень між їх елементами. Зв’язки та відношення поділяються в кластерних утвореннях на такі класи: 1) відношення компонентної належності; 2) функціональні зв’язки; 3) територіальних відношень; 4) організаційно – управлінських відношень.

Розглядаючи відношення тільки одного з класів, приходимо до понять часткових структур: компонентної, територіальної, функціональної, організаційної. Вони інтегруються в одне ціле у загальній інтегративній структурі. Остання являє собою повну сукупність зв’язків і відношень в такій системі як кластерне утворення.

Кожне кластерне утворення курортно–рекреаційної сфери може мати єдину інтегративну багатокомпонентну структуру. Компонентами є територіальна, компонентна та організаційно – управлінська структура.

Кожна компонента являє собою множину відносно одноякісних елементів курортно–рекреаційної сфери. Їх одноякісність проявляється у спільності функцій, які вони виконують, субстрактній подібності елементів однієї компоненти.

Для опрацювання науково–методичних основ створення кластерів у курортно–рекреаційній сфері, очевидно, необхідно враховувати ширше коло компонент: виробничу; обслуговування в курортно–рекреаційній сфері; науки проектування; підготовки кадрів; управління; селітебну; природно – рекреаційних об’єктів; природоохоронних об’єктів (1). Виділення такої кількості компонент дає можливість детальніше і чіткіше охарактеризувати функціональну взаємодію їх, як в цілому в курортно-рекреаційній сфері, так власне в утворюваних кластерах.



Для відображення всебічних зв’язків у курортно–рекреаційній сфері необхідно провести аналіз процесів функціонування елементів різних компонент, узагальнення можливих способів їх взаємодії між собою. Це насамперед:

  • зв’язки в процесі використання курортно–рекреаційних ресурсів;

  • зв’язки забезпечення умов функціонування курортно–рекреаційної інфраструктури;

  • зв’язки використання кваліфікованої робочої сили;

  • зв’язки використання курортно–рекреаційної інфраструктури за участю виробничих об’єктів, установ науки, обслуговування, управління, селітебних елементів;

  • рекреаційні зв’язки, що формуються у процесі взаємодії селітебних елементів або місць застосування праці з природними об’єктами. Вони виникають під час переміщення людей від житлових зон до місць оздоровлення (відпочинку) і можуть мати безпосередній і опосередкований характер;

  • зв’язки обслуговування і потоки кінцевих споживчих продуктів та послуг виникають між закладами обслуговування, селітебними елементами, а також місцями застосування праці;

  • зв’язки використання природних об’єктів, оскільки вони спрямовані на забезпечення в курортно–рекреаційній діяльності певного виду природного ресурсу;

  • зв’язки з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, що зумовлено посиленням ролі людського чинника в усіх видах курортно– рекреаційної діяльності;

  • зв’язки, що виникають у результаті наявності спільного управлінського об’єкта, що важливо для розв’язання проблеми управління кластерними утвореннями в курортно–рекреаційній сфері території;

  • зв’язки, що виникають у результаті наявності спільного джерела впливу на екологію для розроблення заходів щодо раціонального використання природно–рекреаційного потенціалу регіонального кластеру курортно–рекреаційної сфери.

Кластерний підхід у курортно–рекреаційній сфері активізує підприємництво через концентрацію ділової активності, що сприяє створенню робочих місць, збільшенню доходів, упорядкуванню надходжень до бюджету, поліпшенню якості курортно-рекреаційних послуг, покращенню життя населення на території його запровадження. Досягається це завдяки зростанню конкурентоспроможності, можливості інтеграції інтелектуальних, природно – рекреаційних, трудових, фінансово – матеріальних, інформаційних ресурсів у забезпеченні якості послуг, що надаються.

Література:

  1. Паламарчук О. М. Общественно–территориальные системы (логико–математическое моделирование) – К.: Наукова думка.1992. 270 с.

  2. Портер М. Э. Конкуренция. Учебное пособие. Пер. с англ. М.: Вильямс. 2001.- с.78 – 79.

  3. Прайс Вольфган. Роль недержавної організації як рушій перетворень// Перспективи дослідження . – 1999. - №2. – с.24-36.

  4. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Укр. контекст. – К.: Логос. 2002. – с.146-174.

  5. Стеченко Д. М. Кластеризація підприємств в умовах формування конкурентного середовища. // Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб.наук. праць / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2003. Вип..2.-с.135-141.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка