Приазовкурорт



Сторінка11/12
Дата конвертації11.05.2018
Розмір1.64 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-


ТУРИСТСЬКОЮ ЕКОНОМІКОЮ
У м. Бердянську Запорізької області 15-16 вересня 2005 р. відбулася міжнародна науково-практична конференція Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців”, зорганізована Академією управління та інформаційних технологій “АРІУ” (м. Бердянськ), Інститутом економіко-правових досліджень НАН України, Техніко-гуманітарною академією (м.Бєльсько Бяла, Польща) та ЗАТ “Приазовкурорт”.

У конференції була широко представлена наукова громадськість України, Польщі, Німеччини. Учасники конференції презентували результати наукових досліджень наукових та освітніх центрів

До оргкомітету надійшли пропозиції від 65 наукових та практичних працівників галузі.

Під час роботи конференції обговорювалися наступні проблеми:

фінансово-економічний розвиток туризму та рекреації у сучасних умовах: локальний, регіональний, національний аспекти;

економіко-правові засади регулювання туристської та курортно-рекреаційної економіки;

зарубіжна та вітчизняна практика успішного маркетингу та менеджменту рекреаційної та туристської галузі;.

інформаційні системи та моделі рекреаційно-курортного та туристського бізнесу.

економіко-математичні методи управління туризмом та рекреацією в умовах ринкового ризику та невизначеності.

проблеми природокористування та еколого-економічні аспекти освоєння курортно-рекреаційних територій.

практика підготовки фахівців для туристської та рекреаційно-курортної економіки.

У процесі обговорення вказаних проблем узагальнено досвід їх вирішення в Україні та Польщі.

З привітальним словом до учасників конференції та аналізом стану розвитку інформаційних технологій у галузі туризму та рекреації виступив доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор Академії управління та інформаційних технологій “АРІУ” Котляревський М.Б. Зокрема, йшлося про визначення тенденцій ринку інформаційних послуг у регіоні в цілому та в галузі, до яких віднесено швидкі темпи зростання попиту на інформаційні продукти та слабке зростання пропозиції, високу вартість проектів інформаційних систем, складності використання типових рішень, відсутність єдиних уніфікованих стандартів щодо розробки та впровадження в управління санаторіями, пансіонатами, базами відпочинку інформаційних технологій. У виступі запропоновано шляхи адаптації вітчизняним менеджментом новітніх розробок у галузі системного та стратегічного менеджменту, менеджменту інформаційних технологій у бізнес-практику.

Проблематика впровадження інформаційних систем знайшла подальше розгорнуте висвітлення у доповіді кандидата технічних наук, доцента Захарченка П.В. (Академія управління та інформаційних технологій “АРІУ”) на прикладі розробленого інформаційного продукту – програмного комплексу інформаційного забезпечення системи прийняття рішень менеджментом ЗАТ “Приазовкурорт”, що і демонструвалося в презентаційному форматі.

З аналізом сучасного стану розвитку курортного міста виступив в.о.міського голови Бердянська Гончарук П.А. Доповідач звернув увагу на те, що місто щороку оздоровлює 500-600 тис. чол., що у 4,5-5 разів перевищує чисельність мешканців. За типами господарських підприємств у місті працює 8 санаторіїв, 13 дитячих оздоровчих закладів, 43 пансіонатів та баз відпочинку.

За своїм економічним потенціалом місто має більше 100 км відмінних піщаних пляжів, значні запаси мінеральних вод. Доходну частину міського бюджету на 20-22 % формує дрібний сектор підприємництва. У міському господарстві зайнято 37 крупних та 520 дрібних і середніх фірм, валова продукція яких у товарних цінах перевищує 400 млн. грн. Сукупний обсяг податків до бюджетів різних рівнів, що їх сплачує місто, складає майже 130 млн. грн.

При цьому доповідач зазначив, що існують проблеми розвитку економіки курортного міста: слабкою ланкою залишається комунальна інфраструктура міста, освітлення та благоустрій, залучення громадян до програм розвитку економіки мікрорайонів. Так, курортний збір при такій кількості відпочивальників склав у 2005 р. всього 6,5 тис. грн. При тому, що величина податкового платежу з одного відпочивальника складає всього 1,7 грн. Тобто приватний сектор, що надає послуги проживання для груп неорганізованих відпочивальників, ухиляється від сплати податку.

З метою успішного розвитку курортної інфраструктура міста опрацьована “Програма розвитку курорту” згідно статусу курортних територій міста державного значення, що охопила понад 40 інвестиційних пропозицій загальним обсягом понад 900 млн. грн. Планується проводити подальший благоустрій перлини Приазов’я – Бердянської коси: побудова уздовж дороги захисної полоси, облаштування дорожніх заїздів на узбережжі – так званих “дорожніх карманів”, побудова декількох автостоянок для паркування автотранспорту, будівництво аквапарків, облаштування рекреаційних куточків відпочинку тощо. Доповідач висловив сподівання, що комп’ютеризація баз відпочинку, створення єдиної інформаційної мережі рекреаторів міста дозволив більш ефективно та оперативно керувати ліжковим фондом курортно-оздоровчих закладів міста, сприятиме підвищенню рівня та якості лікування та відпочинку у місті.

Доповідь генерального директора ЗАТ “Приазовкурорт професора, доктора медичних наук Пономаренка В.І. була присвячена аналізу інновацій у галузі курортного менеджменту. Відзначена тенденція до посилення впливу управлінської праці на досягнення результуючих показників діяльності санаторно-оздоровчих підприємств, які визначають стійкість закладів у ринкових умовах, та набуття й реалізацію конкурентних переваг розвитку курорту, що дозволяють позиціювати його як сучасне підприємство з високим оздоровчим ефектом лікування, реабілітації, профілактики.

Особлива увага була звернута на обґрунтовані та вивірені стратегічні рішення, що проявилися у розробці та реалізації Програми розвитку курорту на період до 2010 року, інтегрований характер управління природокористуванням, що дозволив на основі Закону “Про курорти” розробити нормативно-правову базу визнання курортних територій міста Бердянська “курортом державного значення”, підготувати та направити до Кабінету Міністрів України широкий пакет заходів правового, організаційного, інформаційного, інвестиційно-фінансового, податкового, економічного характеру для реалізації статусу державного курорту.

Доповідь ученого секретаря Інституту економіко-правових досліджень НАН України, кандидата економічних наук, доцента Савенко В.М. торкалася питань механізму ефективного державного регулювання рекреаційно-туристської галузі. Доповідач зазначила, що ефективним економічним важелем державного управління має стати розробка стратегії розвитку рекреаційно-туристської діяльності не стільки на основі збереження існуючих факторів зростання, скільки на визначення можливих альтернатив прискореного росту навколо точок економічного зростання на рекреаційних територіях. У цього аспекті доповідач погодилася з існуючим підходом щодо стратегічного планування на ЗАТ “Приазовкурот” і запропонувала на основі програм розвитку лідерів галузі формувати регіональні програми розвитку територій. Отже, регіональні програми мають закладати такий підхід, що дозволить їм виступати основою державного регулювання рекреаційно-туристського розвитку регіону.

Слід зазначити, що разноманітні аспекти проблеми вдосконалення регулювання розвитку туризму та рекреації піднімалися згодом, у процесі обговорення, у низці доповідей професора Кліяненко Б. Т. (Луганське відділення Івнституту економіко-правових досліджень НАН України), Лабієм Ю.Л., професором Міхаелем Шмідтом (Брандербургський технологічний університет, м. Коттбус, Німеччина) доцентів Свирідовою Н.Д.(Східноукраїнський національний університет імені В.Даля), Кифяком В.Ф.(Чернівецький національний університет), Казачковською Г.В. (Академія управління та інформаційних технологій “АРІУ”).

З програмною доповіддю, присвяченою проблемам методологічного обґрунтування формування інтегрованої науки – теорії рекреаційної економіки, виступив професор, доктор економічних наук Гудзь П.В. (Академія управління та інформаційних технологій “АРІУ”). Основні результати, до яких дійшов автор у процесі наукового пошуку, зводяться до розширення суті та змісту рекреації. Зазначено, що зміст рекреації поглиблюються через визначення функціональної та структурно-системної діяльності: простої рекреації, або релаксації, що забезпечує відновлення компенсаторних життєвих сил людини; розширеної рекреації, або курортології, спрямовану на відтворення духовних та фізичних сил людини; системної - рекреації, що, поряд з попередніми видами діяльності, включає відновлення відтворювальних природних ресурсів.

Виходячи з означеного бачення суті курортно-рекреаційної та туристсько-рекреаційної діяльності, логічним та виправданим як у функціональному, так і в структурному плані є віднесення природоохоронної діяльності як органічної складової економіки курортно-рекреаційного підприємств. На основі відтворювального підходу доповідач пропонує під рекреаномікою розуміти систему економічних відносин, що відображає діяльність суб’єктів курортно-рекреаційної сфери з приводу виробництва, обміну, розподілу та споживання курортно-рекреаційних продуктів з метою задоволення потреб цільових ринків та відновлення середовища природних екосистем.

Рекреаноміка як інтегрована діяльність органічно поєднує у виробничому процесі як сфери матеріального, так і нематеріального виробництва. Мірилом діяльності рекреаноміки є створення ефекту корисності у формі покращення фізичного та духовного здоров'я рекреантів та відтворення природного довкілля

Доктор економічний наук, професор Коніщева Н.Й. (Донецький інститут туристичного бізнесу) в представленій доповіді чітко сформулювала практичну спрямованість роботи конференції й поставила конкретні прагматичні задачі. По-перше, створення інформаційних баз даних фірм-рекреаторів, по-друге, формування спеціалізованого для виробників та споживачів рекреаційно-туристських та курортних послуг сайту. По-третє, започаткування у відкритому Е-просторі рубрики “Майстерня міжнародного досвіду управління розвитком рекреаційно-туристської економіки” та обміну проектами інформаційного, управлінського, економічного розвитку галузі.

Доктор економіки, професор Людвіг Хейни (Техніко-гуманітарна академія в Бєльсько-Бяла, Польща) зазначив, що Польща та курортне місто Бєльсько Бяла-побратим Бердянська, розташоване у гірському масиві Бещади, також мають проблеми розвитку. Для їх вирішення використовується науковий підхід, велика інформаційна база та значні фінансові кошти. Так, лише бюджет міста складає понад 500 млн. польських злотих або понад 120 млн. доларів США. Однак, інвестиційних ресурсів всеодно замало – польський капітал із вступом країни до ЄС намагається шукати більш сприятливі умови для інвестування за кордоном, іноземці ж досі повільно відкривають для себе інвестиційний ринок Польщі.

Доповідач зазначив, що міська адміністрація у розвитку курортних територій дотримується політики відкритих дверей для інвестора. З метою залучення інвесторів розроблена стратегія міського розвитку на період до 2020 року, як це має місце у регіонах Евросоюзу, розроблено та ухвалено місцевий Закон “Про умови інвестування”, розроблено інвестиційний план на 4 роки, локальні програми розвитку рекреаційного бізнесу обов’язково на екологічно чистих засадах господарської діяльності та інші заходи у сфері так званого “м’якого” та “твердого” управління.

Безпосередньо у приміщенні адміністрації створено куточок обслуговування інвестора – аби краще зрозуміти світ бізнесу, інтереси, потреби та очікування інвестора, зняти обмеження на шляху прийняття рішення щодо інвестування коштів у той чи інший проект. Велика увагу у Польщі та місті, зокрема, відводиться у інвестиційному процесі розвитку приватно-громадського партнерства, індивідуальної кропіткої роботи із “стейк-холдерами” та європейськими інституціями із залучення коштів для програм екологічного оздоровлення території, використання альтернативних джерел енергії, розвитку паркових зон та охоронних територій.

Доповідь доктора економічних наук, професора Стеченка Д.М. (Київський університет туризму, економіки і права) викликала жвавий інтерес як реакція на побудови нетрадиційних логіко-структурних конструкцій та моделей. Доповідач проаналізував існуючі у економічній літератури наукові підходи щодо організації кластерів як моделі розвитку рекреаційно-туристської економіки. Однак, зробив це не у традиційному організаційному аспекті, а з огляду на базові основи економічної теорії, а саме соціально-економічні відносини, що складаються між основними учасниками ринку рекреаційно-туристських послуг, категорії спеціалізації, кооперування, відносини попиту та пропозиції.

Приведені міркування автора торкалися питань регулювання не розвитку рекреаційно-туристських послуг, а саме механізму розвитку рекреаційно-туристських, курортно-оздоровчих систем. Актуалізувалось питання необхідності відтворення виробничо-технологічних, логістичних та комунікативних зв’язків, які здатні найбільш чільно відтворюватися саме у кластерних та інших інтегративних утвореннях.

Доктор економічний наук, професор Харічков С.К. (Інститут проблем ринку та економіко-екологічних дсліджень НАН України, м. Одеса) присвятив доповідь принципам формування стратегії та механізмів розвитку рекреаційної сфери, до яких відніс обгрунтованість, прозорість, легітимність, адекватність, контрольованість, логічність, структурну довершеність, врахування зовнішніх впливів розвитку санаторної сфери.

Докторант, доцент, кандидат економічних наук Черчик Л.М. (Луцький державний технічний університет) проаналізувала форми територіальної організації рекреаційного природокористування ділових мереж, кластерів, екологічних і технопарків, С(В)ЕЗ, курортополісів, діяльність яких на практиці продемонструвала їх конкурентні переваги, а також розглянула досвід функціонування Національних трастів у Західній Європі, якими є громадські організації, що займаються проблемами охорони, збереження, відтворення природного та культурного багатства. Для обговорення у фокус-групах серед учасників конференції доповідач винесла концепцію соціо-еколого орієнтованого ринку рекреаційних ресурсів та механізмів її реалізації.

Системний підхід щодо використання економіко-математичних методів в управлінні туристсько-рекреаційною економікою було викладено у доповіді кандидата економічних наук, доцента Несторенка О.В., зокрема у маркетинговій логістиці санаторних закладів на основі моделей управління запасів з трендом.

Проблемам збалансованого сталого розвитку курортно- рекреаційної діяльності в Україні та менеджменту екологічних ризиків, пов'язаних з техногенним забрудненням природного середовища, ерозією й дефляцією ґрунтів, погіршенням стану природно-заповідного фонду, зелених насаджень, було присвячено виступ відомого вченого-еколога кандидата хімічних наук, доцента Мягченка О.П. Проблемою є санітарно-екологічна чистота пляжів, морської води, стан сервісу, берегової лінії, парків, архітектурних споруджень, неврахування яких в управлінні курортними територіями призводить до загострення екологічних катаклізмів та економічних збитків - збільшується відтік відпочиваючих на більш екологічно комфортні території, у конкурентні регіони. Означене коло питань, але уже на прикладі рекреаційних територій Одеської області, були розглянуті у виступ доктора економічних наук, професора Семенова В.Ф.

Заключне пленарне засідання пройшло в обговоренні кращих доповідей вчених Лехослава Хойнацкі (Техніко-гуманітарна академія в Бєльсько-Бяла, Польща), Лобановою В.А. (Київський університет туризму, економіки і права), Овчинніковою О.Р. (Хмельницький національний університет) та іншими дослідниками проблем підготовки фахівців для туристської та рекреаційно-курортної економіки.

Комплексна система організації та управління навчальним процесом при підготовці фахівців туристської і курортно-рекреаційної сфери на базі Академії управління та інформаційних технологій “АРІУ” була продемонстрована молодим вченим Вітюком А.А. Учасникам конференції продемонстровано діяльність Центру дистанційної освіти у вузі, проведено майстер-класи з “використання сучасних інформаційних технологій при навчанні студентів та магістрантів за фахом “Менеджмент організацій” (підприємств туризму, курортів та готельного сервісу)” та “Інформаційна система ЗАТ “Приазовкурорт”.

Розроблені та ухвалені конференцією рекомендації спрямовані до законодавчи та виконавчих органів державного та муніципального управління, менеджменту рекреаційно-курортних та туристичних підприємств, освітніх закладів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка