Права батьків І дітей на майно визначено Сімейним кодексом України, зокрема встановлено, що Батьки І діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна, майно



Скачати 44.55 Kb.
Дата конвертації05.01.2018
Розмір44.55 Kb.
ТипЗакон

Права батьків і дітей на майно визначено Сімейним кодексом України, а саме, встановлено, що батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна; майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини. Дані норми дають можливість реалізувати положення Сімейного кодексу України щодо утримання батьками дітей до досягнення ними повноліття та Закону України "Про охорону дитинства", яким передбачається відповідно право на достатній життєвий рівень дитини та обов'язок батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Дані положення також передбачають створення належних умов для всебічного розвитку зазначених здібностей, серед яких не останнє місце займає майно, необхідне для розвитку навчання та виховання дитини.

У неповнолітніх дітей може виникнути право власності на майно в результаті купівлі речей за власні кошти, отриман­ня спадщини, дарування, а також створення його власною працею.

Якщо є право володіти, то є й право користуватися майном, проте, права щодо розпорядження майном малолітні та неповнолітні мають різні.

Угоди за малолітніх дітей (яким не виповнилось 14 років) укла­дають їхні батьки або опікуни. Водночас в цьому віці діти вже можуть укладати дрібні побутові угоди. Це угоди, які задовольняють побутові потреби дитини, стосуються пред­метів, які мають невисоку вартість, відповідають інтересам дитини, її фізичному і духовному розвиткові. Діти ку­пують продукти, книжки, білети в музеї і на виставки, одержують книжки в бібліотеці тощо. У цьому віці діти можуть набувати авторських прав (опубліковувати свої вірші, музичні твори, малюнки та ін.), вкладати кошти в кредитні установи. За шкоду (пошкодження або знищення чужого майна), заподіяну неповнолітніми, які не досягли 14 років, відповідають їхні батьки або опікуни. Проте, відшко­дування шкоди перекладається на школу, лікарню, інтернат або іншу подібну установу, якщо в момент запо­діяння шкоди дитина перебувала під її наглядом.

Діти віком від 14 до  18 років (неповнолітні) мають право:


  • самостійно вчиняти дрібні побутові угоди;

  • самостійно розпоряджатися своїм заробітком, сти­пендією або прибутком;

  • самостійно здійснювати права автора на свої ви­твори науки, літератури та мистецтва, об'єкти промислової власності або інші результати своєї творчої діяльності;

  • вкладати кошти в кредитні установи і розпоря­джатися ними;

  • бути членами та засновниками громадських організацій відповідно до закону

  • розпоряджатися коштами, що внесені іншими особами на їхнє ім'я, за згодою батьків або піклувальників;

  • вчиняти будь-які інші угоди за умови згоди на це їхніх батьків (усиновлювачів) або піклуваль­ників. Якщо неповнолітній проживає з одним із батьків, згода на вчинення ним угоди має бути одержана від того з батьків, з ким він проживає.

У разі заперечення батьків правочин може бути здійснений з дозволу органів опіки і піклування.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:



  • укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

  • видавати письмові зобов'язання від імені дитини;

  • відмовлятися від майнових прав дитини.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;

2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;

3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;

4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси. Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

Управління майном, що належать дітям, над якими встановлено опіку чи піклування або які влаштовані в будинки дитини, дитячі будинки, відповідні навчальні заклади здійснюється опікунами та піклувальниками. Управління майном має здійснитись на користь підопічних.      

Міністерство юстиції України

Головне управління юстиції у Полтавській області


ГАДЯЦЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка