Практики з еом



Сторінка2/5
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.84 Mb.
1   2   3   4   5
б) рівень розвитку матеріальної інфраструктури:

  • електроенергетика (число електростанцій, їх потужність та розподіл за видами енергоносіїв; виробництво електроенергії, їх розподіл за типами
    електростанцій; структура споживання електроенергії; споживання окремих видів енергоносіїв);


Електроенергія - виробництво:

3569 млн кВт · год (2010 рік)

Місце країни в світі: 122

Електроенергія - споживання:

6215 млн кВт · год (2010 рік)

Місце країни в світі: 106

Електрика - експорт:

3100 млн кВт · год (2010 рік)

Електрика - імпорт:

3973 млн кВт · год (2010 рік)


  • транспорт та зв'язок (вантажо- та пасажироперевезення за видами транспорту; залізничний транспорт (протяжність колії, рухомий склад, чисельність зайнятих, витрати на будівництво та експлуатацію); автомобільний транспорт (парк автомобілів за видами, протяжність та стан автомобільних шляхів, чисельність зайнятих, витрати на будівництво автомобільних шляхів та експлуатацію автотранспорту); морський та річковий транспорт (кількість та місткість морських та річкових суден, чисельність зайнятих, характеристика портів, витрати на будівництво та експлуатацію); авіаційний транспорт (кількість за типами авіалайнерів, чисельність зайнятих, характеристика аеропортів, витрати на будівництво та експлуатацію);

Aеропорти:

42 (2012)

Місце країни в світі: 102

Аеропорти - з твердим покриттям злітно-посадкових смуг:

всього: 19

більше 3,047 м: 1

2438 до 3047 м: 3

1524 до 2437 м: 5

914 до 1523 м: 3

914 м.: 7 (2012)

Аеропорти - з грунтовими злітно-посадковими смугами:

всього: 23

914 м.: 23 (2012)

Bертолітні майданчики:

1 (2012)

Tрубопроводи:

газ 948 км; нафтопродуктів 415 км (2010)

Залізниці:

Всього: 2239 км

Місце країни в світі: 67

Широка колія: 1,520 км 2206-м калібрувальних

Вузька колія: 33 км 0,750 м калібрувальних (2008)

Автомобільні дороги:

Всього: 73074 км

Місце країни в світі: 64

покриттям: 14459 км

грунтові: 58615 км (2010)

Водні шляхи:

300 км (судноплавна круглий рік) (2010)

Місце країни в світі: 93

Торговий флот:

всього: 11

Місце країни в світі: 113

по типу: вантаж 3, хімічний танкер 1, пасажирський / вантаж 4, нафтовий танкер 2, котиться на / рулон вимкнений 1

приналежний іноземному власнику: 3 (Естонія 3)

зареєстрованих в інших країнах: 79 (Антигуа і Барбуда 16, Беліз 9, Коморські Острови 2, Домініка 2, Грузія 1, Ліберія 5, Мальта 8, Маршаллові острови 19, Росія 2, Сент-Вінсент і Гренадіни 15) (2010)

Порти і термінали:

Рига, Вентспілс


  • телекомунікації, телеграф, телефон, у т.ч. мобільний зв'язок (характеристика та кількість обладнання, чисельність зайнятих, витрати на будівництво та експлуатацію, частка охоплення населення телефонним зв'язком); доступ до Інтернет (кількість користувачів Інтернет, рівень проникнення Інтернет).

Телефони - основні лінії:

532,100 (2009)

Місце країни в світі: 95

Телефони - мобільний стільниковий:

2306000 (2009)

Місце країни в світі: 134

Телефонні системи:

загальна оцінка: останні зусилля були зосереджені на результаті чого конкуренція на телекомунікаційному секторі, кількість фіксованих ліній зменшується, як рухомого стільникового телефонного зв'язку розширюється

Bнутрішні: кількість операторів зв'язку швидко виріс з фіксованою ринок відкритий для конкуренції в 2003 році, в поєднанні фіксованого та рухомого стільникового subscribership перевищує 125 на 100 чоловік

міжнародний: код країни - 371; латвійської мережі зараз підключений через волоконно-оптичний кабель в Естонію, Фінляндію і Швецію (2008)

Віщальні ЗМІ:

кілька національних і регіональних комерційних телеканалів належать іноземцям, 2 національних телеканалів є публічної власності; система доповнена приватних регіональних і місцевих телеканалів, кабельне і супутникове багатоканальне телебачення послуг з вітчизняними та зарубіжними ефір доступними, публічно-належить телекомпанії працює 4 мережі радіозв'язку з десятками станцій по всій країні, десятки приватних мовників також працюють радіостанції (2007)

Код країни інтернету: . lv

Інтернет-хостів:

315,889 (2010)

Місце країни в світі: 61

Інтернет-користувачі:

1504000 (2009)

Місце країни в світі: 81


Розділ 3. Загальна характеристика відносин України із Латвією

а) зовнішньоекономічні відносини:

  • обсяг зовнішньої торгівлі;

Показники зовнішньої торгівлі (товарами та послугами)між Україною та Латвією, млн.дол.США(за даними Держкомстату України)






1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Товарообіг

131,1

234,1

318,9

291,0

363,5

472,3

428,9

430,34

Експорт

66,8

182,3

262,9

249,4

286,9

402,4


351,4

326,52


Імпорт

64,3

51,8


56,0

41,6

76,6

69,9

77,5

103,82

Сальдо

+2,5

+130,5

+206,9

+207,8

+210,3

+332,5

+273,9

+222,7




Експорт:

$ 12030 млн (2011 р.)

Місце країни в світі: 86

$ 9107 млн ​​(2010 рік)

Експорт - товари:

харчові продукти, деревина та вироби з дерева, металу, машини й устаткування, текстиль

Експорт - партнери:

Росія 17,7%, 16,5%, Литва, Естонія 12,9%, Німеччина 7,9%, Швеція 5,6%, Польщі 5,5% (2011)
Імпорт:

$ 14830 млн (2011 р.)

Місце країни в світі: 85

10,8 млрд. дол США (2010 рік)

Імпорт - товари:

машини та обладнання, споживчі товари, хімікати, паливо, транспортні засоби

Імпорт - партнери:

Литва 17,8%, Німеччина 11,8%, Росія 8,4%, Польщі 7,5%, Естонії 7,1%, Фінляндії 4,5%, Італія 4,3% (2011)


  • географічний розподіл експорту та імпорту;

Географічна структура міжнародної торгівлі — це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, виділеними за територіальною або організаційною ознаками.


  • обсяги інвестицій між країнами;

Інвестиції (валові):

22,4% від ВВП (2011 р.)

Місце країни в світі: 63

Фонд прямих іноземних інвестицій - вдома:

$ 13.56 мільярда (31 грудня 2011 р.)

Місце країни в світі: 78

12 млрд. дол США (31 грудня 2010 р.)
Фонд прямих іноземних інвестицій - за кордоном:

$ 1108 млн (31 грудня 2011 р.)

Місце країни в світі: 74

$ 1017 млн ​​(31 грудня 2010 р.)


  • економічна та технологічна допомога (канали допомоги, обсяги державної та приватної допомоги);

З метою забезпечення розвитку, зміцнення і диверсифікації економічного, промислового і науково-технічного співробітництва двох держава на взаємовигідній основі та у галузях, визначених статтею 2 Угоди, було утворено Міжурядову Комісію з економічного, промислового і науково-технічного співробітництва.

За даними Міністерства закордонних справ України науково-технічне співробітництво між Україною та Латвією у 2009 році спрямовувалося на просування розробок українських науковців на латвійський ринок і залучення до України новітніх технологій латвійських компаній.


  • зовнішня заборгованість між країнами;

Борг - зовнішній:

$ 38,37 мільярда (31 грудня 2011 р.)

Місце країни в світі: 64

$ 39560 млн (31 грудня 2010 р.)
Державний борг:

44,8% від ВВП (2011 р.)

Місце країни в світі: 66

44,7% від ВВП (2010 рік)

Примітка: дані охоплюють загального державного боргу, і включає в себе боргові інструменти, випущені (або компанія) державними структурами, в тому числі суб-сектора центрального уряду, державного управління, місцевого самоврядування, і фонди соціального страхування

б) дипломатичні відносини:

  • дипломатичне представництво в досліджуваних країнах;

Посольство Латвійської Республіки в Україні — офіційне дипломатичне представництво Латвійської Республіки в Україні, відповідає за підтримку та розвиток відносин між Латвією та Україною. Надзвичайним та Повноважним послом Латвії в Україні є Аргіта Даудзе.

26 серпня 1991 року Україна визнала державну незалежність Латвійської Республіки, а 4 грудня 1991 року Латвія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 12 лютого 1992 року. З 1993 року у Ризі функціонує Посольство України в Латвії, а у Києві діє Посольство Латвійської Республіки. Для поглиблення двосторонніх відносин та розширення співробітництва між країнами у липні 2005 року відкрила Почесне консульство у Львові. У квітні 2006 року відкрито Почесне консульство України у місті Вентспілсі.


  • візовий режим;

Латвія є країною-учасницею Шенгенської угоди, тому громадянам України необхідна шенген віза.

Громадянам Латвії не потрібні візи для в'їзду в США, Канаду, практично у всі країни Європи, Австралію, Нову Зеландію, Гонконг і багато інших. З країн колишнього СРСР вільно можна відвідувати тільки Грузію, Україну та Молдову
Негромадяни Латвії можуть відвідувати без візи країн ЄС, а також Росію, Грузію, Хорватію, Домініку і Самоа
Громадяни третіх країн (в тому числі громадяни Росії), що мають вид на проживання в Латвії (як постійний, так і тимчасовий) можуть відвідувати без візи всі країни Шенгенської зони.
Як правило, перебування на території інших країн, з якими у Латвії існує безвізовий режим, обмежується 90 днями протягом півроку. Це органіченіе не відноситься до громадян ЄС, що прямують в іншу країну ЄС. Детальніше про обмеження перебування в інших країнах дивіться на сайті МЗС Латвії.


  • спільна участь у регіональних та міжнародних організаціях;

ГУАМ, ЮНЕСКО, ОБСЄ, НАТО, СОТ, ООН, Інтерпол, ЮНКТАД, ВООЗ, МАГАТЕ, ЄврАзЕС, Рада Європи, СДВ,


  • міграційні потоки між країнами (трудова та нелегальна міграції);

Відповідно до офіційних реєстраційних даних, починаючи з 2002 року імміграція (зареєстроване перебування протягом 6 місяців і довше) залишалася майже незмінною на рівні близько 40 000 осіб на рік. Однак у 2005 році було зафіксовано позитивне сальдо міграції. Зміна сальдо міграції є, в першу чергу, результатом помітного скорочення темпів еміграції (яка з 2002 року по 2005 рік, за офіційними даними, скоротилась удвоє, з майже 80 тисяч до менш ніж 40 тисяч осіб). Починаючи з 2006 року в Україні імміграція переважала еміграцію. У 2009 році в Україні було зареєстровано 32917 іммігрантів, порівняно з 19470 офіційними емігрантами, чим і пояснюється додатне сальдо міграції у майже 13500 осіб. Позитивне сальдо відзначалось і в перші вісім місяців 2010 року — понад 20000 прибулих проти 10500 вибулих. Аналіз результатів двох переписів населення, проведених в Україні у 1989 та 2001 роках, свідчить, що 1990-і роки були періодом значного зростання різних етнічних груп, які мешкали в Україні. У випадку громадян країн СНД, цей процес був продовженням внутрішніх міграційних рухів усередині колишнього СРСР. Що ж до правового статусу мігрантів, то за переписом 2001 року, в Україні всього 23 перебувало 250 534 негромадян, з яких 168 000 були іноземцями (90% з них мали громадянство країн СНД), а 83 000 були особами без громадянства.У другій половині 1990-х та на початку 2000-х років Україна зберігала додатне сальдо міграції відносно південних країн та регіонів СНД (Молдови, Кавказу та Середньої Азії). Водночас, починаючи з 1992 року постійно спостерігалося від’ємне сальдо міграції відносно Білорусі та Росії (до 2004 року), переважно, з економічних причин. Велика частка міграційного обміну між Україною та прикордонними районами Білорусі, Молдови та Росії відбувається у формі ближніх сезонних переїздів задля поліпшення економічного становища (кругова міграція). Починаючи з 2004 року міграційний рух до України з регіону СНД та країн Прибалтики перекрив рух мігрантів з України до тих країн. Кількість іммігрантів, хоча й залишалася невеликою, певно перевищила кількість зареєстрованих емігрантів. У 2008 до України іммігрувало вдвічі більше громадян із країн СНД та Прибалтики, ніж виїхало українських громадян до країн колишнього СРСР.

Наявні дані Міністерства внутрішніх справ щодо реєстрації іноземців засвідчують усталену тенденцію в розподілі мігрантів, що прибувають до України, за країнами походження. Згідно з цими даними, в міграційних потоках до України домінують вихідці з країн СНД. Ця тенденція пояснюється історичною та культурною близькістю до інших східнослов’янських народів (росіян та білорусів) та стійкими міграційними моделями, сформованими ще за часів СРСР. Після початкового обміну громадянами, який призвів до репатріації етнічних українців з інших республік колишнього Радянського Союзу, інтенсивність переміщення мігрантів з та до інших пострадянських країн поступово спала.

Статус «негромадян» в Латвії присвоєно 15,66% (344 тис. Людина) жителів країни,


  • туристичні потоки між країнами;

Туристичний потік із зазначених країн цілком реально збільшити до 15-20 тис. чоловік за рахунок лібералізації візового режиму в Латвії. Для цього потрібно продовжити розпочаті раніше переговори з даного питання між Україною і країнами Прибалтики, а також домагатися підписання відповідного міжнародного договору.


  • співпраця у науковій, освітній та культурній сферах (конференції, семінари, форуми, фестивалі, обмін студентами тощо).

Міжнародні партнери університету

1.Інститут інформаційних систем менеджменту (м. Ріга)

2.Ризький технічний університет
Євроклуб – форма самоорганізації молодих людей, що сприяє їх творчій реалізації,

залученню до участі в європейських ініціативах, громадській діяльності, інформуванню з питань європейської інтеграції та реалізації проектів неформальної освіти серед однолітків.

Діяльність євроклубів спрямована перш за все на школярів та молодь. Основними

цілями євроклубів є інформування і просвіта молодих людей про Європейський Союз та відносини Україна – ЄС, сприяння встановленню зв’язків з європейськими молодіжними громадськими організаціями, підтримка євроінтеграційних прагнень України.

Перші українські євроклуби були створені в 1995 році за прикладом подібних

організацій в Європі та Росії. В державах-членах Європейського Союзу та країнах-

кандидатах євроклуби відігравали роль одного з важливих джерел інформації та

поширення спільних європейських цінностей серед молоді. В Росії євроклуби діяли лише на рівні середніх шкіл, їх діяльність здебільшого зосереджувалася на обміні інформацією із дітьми з країн ЄС. Євроклуби створюються при середніх школах, університетах, молодіжних та дитячих громадських організаціях, серед працюючої молоді переважним чином як неформальні об’єднання. Проте певна їх частина реєструється згідно з українським законодавством як неурядові неприбуткові організації.
У Дніпропетровську у рамках святкування Дня Європи відбулася друга міжнародна студентська конференція «Модель Організацій Об’єднаних Націй DIPMUN». Вона проходила два дні в Національному гірничому університеті. В урочистому відкритті, яке відбулося в приміщенні Головного управління освіти і науки ОДА взяли участь в.о. начальника ГУОН ОДА Олександр Демчик, ректор Національного гірничого університету Геннадій Півняк, засновники конференції Ксенія Тюхменьова, Євген Федоренко, а також понад 70 осіб студентів-делегатів з різних міст України, Грузії, Румунії, Латвії та Польщі.
«Підтримка молодіжних ініціатив та формування потужного інтелектуального середовища є одним із ключових напрямків реалізації масштабного регіонального проекту «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти». В області щорічно проводиться понад 300 наукових конференцій, круглих столів, зустрічей та семінарів. І сьогоднішня міжнародна конференція є одним із яскравих прикладів спільної роботи обласної влади та молоді. Упевнений, що плідний діалог та обмін досвідом між учасниками цього заходу сприятимуть появі нових знайомств, ідей і проектів», – зазначив у своїй промові Олександр Демчиик.
Модель ООН – це поєднання наукової конференції та рольової гри, в ході якої імітується робота основних органів Організації Об’єднаних Націй, згідно з її статутом, офіційним нормам і законам діяльності. Кожен учасник конференції виступає в якості делегата від обраної країни, відстоює інтереси своєї держави в рамках обговорюваної теми. Мета дебатів – знайти компромісне рішення для проблем світового масштабу, яке враховуватиме особливості та потреби всіх країн ООН. Обов’язковим є те, що мова спілкування – англійська. На сьогоднішній день більше 400 тис студентів з усього світу беруть участь в подібних Моделях.
Заключним етапом конференції стало підписання резолюції у кожному комітеті та нагородження найкращих спікерів. В подальшому, затверджені резолюції будуть надіслані в представництво ООН в Україні, а згодом, можливо, і в міжнародну організацію.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка