Пп01. 08 Геронтопсихологія



Скачати 350.75 Kb.
Дата конвертації25.06.2019
Розмір350.75 Kb.
ТипРобоча програма


Львівський національний університет імені Івана Франка
Кафедра психології

ЗАТВЕРДЖУЮ


Декан філософського факультету

доц. Рижак Л.В.

____________________________
“______”_______________2017 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




ПП01.08 ГЕРОНТОПСИХОЛОГІЯ

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки________05 – соціальні та поведінкові науки ______________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності_______ 053 – психологія ________________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації___психологія управління____________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення______ Філософський _____________________________

(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Львів – 2017
ГЕРОНТОПСИХОЛОГІЯ. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 05 – соціальні та поведінкові науки, спеціальністю 053 – психологія. - Львів, 2017.- 17 с.

Розробник: Партико Тетяна Борисівна, кандидат психологічних наук, доцент, професор

(вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади)

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри психології


Протокол № ______ від. “____”________________2017 р.

Завідувач кафедри психології

_______________________ (Грабовська С. Л.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 2017 р.
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)

05 – соціальні та поведінкові науки

(шифр, назва)


Протокол № ___ від. “____”________________2017 р.
“_____”________________2017 р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 2017

 __________, 2017



  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Геронтопсихологія”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

05 – соціальні та поведінкові науки



(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 1

Напрям

053 – психологія



(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

психологія



1-й

1-й

Курсова робота – немає

Семестр

Загальна кількість годин - 90

2-й

1-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента – 5


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Спеціаліст з психології (психологія управління)



20 год.

10 год.

Практичні, семінарські

20 год.

6 год.

Лабораторні







Самостійна робота

50 год.

74 год.

ІНДЗ: –

Вид контролю – іспит




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни – ознайомити студентів із закономірностями психічного розвитку людини в похилому віці, з пізнавальною сферою осіб похилого віку, емоційно-мотиваційними змінами, особистісним та соціокультурним розвитком у старості, завершенням життєвого шляху людини.

Завдання: оволодіти такими базовими поняттями «Геронтопсихології», як геронтогенез, ейджизм, геронтофобія; сформувати в студентів позитивне ставлення до осіб похилого віку.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:



  • чинники, що зумовлюють тривалість життя людини;

  • причини старіння людини;

  • особливості пізнавальної сфери людей похилого віку;

  • емоційно-мотиваційні зміни в період старіння;

  • особливості Я-концепції людини в похилому віці.

вміти:

  • працювати з особами похилого віку;

  • надавати їм психологічну допомогу;

  • провести тренінги з подолання психологічних проблем у період старіння.

Формування компетенцій

Знання та розуміння / Knowledge and understanding: основних закономірностей геронтогенезу; сучасних теорій старіння; факторів, що зумовлюють тривалість життя людини; особливостей пізнавальної сфери людей похилого віку; емоційно-мотиваційних змін в період старіння; особливостей особистісного та соціокультурного розвитку у старості; психологічних проблем, пов’язаних з завершенням життя людини.

Застосування знань та розумінь / Applying knowledge and understanding: надати психологічну допомогу особам похилого віку; провести діагностичну роботу та психологічні тренінги з подолання психологічних проблем у період старіння.

Формування тверджень / Making judgements: критично оцінювати стан когнітивних, емоційних та вольових функцій людини у похилому віці; робити припущення щодо можливих причин вікових змін особистісної сфери людини.

Комунікативні навички / Communication skills: організувати роботу з особами похилого віку, залучаючи їх до активної життєвої позиції і творчої співпраці.

Навички навчання / Learning skills: критично оцінювати здатність людей похилого віку повідомляти адекватну інформацію про свій психічний стан.




  1. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Загальні питання та пізнавальна сфера людей похилого віку

Тема 1. Вступ до геронтопсихології

Об’єкт та предмет геронтопсихології. Зв’язок геронтопсихології з геронтологією. Коротка історія розвитку геронтології (Гіппократ, Г. Цербис, І. Фішер, І. Мечников, О. Богомолець) та геронтопсихології (Дж. Холл). Причини розвитку геронтопсихології у ХХ ст. Поняття про “пірамідальне” та “прямокутне” суспільство. Сучасна демографічна тенденція у світі. Відповідальність держави за немічних старих людей. Поняття про ейджизм та геронтофобію.

Основні закономірності геронтогенезу: гетерохронність, специфічність, різноманітність, пластичність. Періодизація життя людей похилого віку. Міжнародна періодизація геронтогенезу. Періоди життя людей похилого віку (І. Бернсайд): передстаречий, старечий, післястаречий та старезний вік. Феномен “виживання найбільш пристосованих”.

Тривалість життя та фактори, що її зумовлюють. Максимальна, нормальна, середня та ймовірна тривалість життя.

Поняття про старіння та старість. Базові критерії старіння (Б. Стрехлер). Різновиди старіння: біологічне, патологічне та психологічне. Первинне, вторинне та третинне біологічне старіння. Синдроми Хатчинсона-Гілфорда та Вернера. Поняття про психологічний та соціальний вік. Різновиди старості: хронологічна, фізіологічна, психологічна та соціальна старість.

Теорії старіння. Біологічні теорії старіння: еволюційна теорія, теорія накопичення мутацій, теорія запрограмованого старіння, стохастична теорія, теорія катастрофи помилок. Вклад О. Богомольця, І. Мечникова і В. Фролькіса в біологічні теорії старіння. Соціальні теорії старіння: теорія “виходу з гри”, теорія активності, теорія неперервного життєвого шляху. Психологічні концепції та теорії старіння: епігенетична концепція життєвого шляху особистості, екзистенційна психологія, каскадна теорія старіння.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – С. 719-730, 741-744.

  2. Краснова О. В. Стереотипы и аттитюды к пожилым людям (опыт социально-психологического исследования). – М.: Прометей, 2004. – 303 с.

  3. Краснова О. В., Лидерс А. Г. Социальная психология старения. Учебное пособие. – М.: Изд. центр «Академия», 2002. – 288 с.

  4. Максимова С. Г. Социально-психологические проблемы в геронтологии. – Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2001. – 223 с.

  5. Павелків Р.В. Вікова психологія: підручник. – К.: Кондор, 2011. – С. 404-411.

  6. Психология старости и старения. Хрестоматия / Сост. О. В. Краснова, А. Т. Лидерс. – М.: Изд. центр «Академия», 2003. – 416 с.

  7. Россет Э. Продолжительность человеческой жизни. – М.: Прогресс, 1981. – С. 18-27, 34-36, 44-52, 169-182, 184-209.

  8. Россет Э. Процесс старения населения. – М.: Статистика, 1968. – С. 108-114, 116-151.

  9. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2002. – С. 13-41.

  10. Фролькис В. В. Старение и увеличение продолжительности жизни. – Л.: Наука, 1988. – 239 с.


Тема 2. Пізнавальна сфера людей похилого віку

Зниження ефективності роботи відчуттів та сприймань. Старіння слухових відчуттів та сприймань. Стареча туговухість (пресбіакузис). Феноменом зростання відчуття голосності. Тиннитус. Старіння зорових відчуттів та сприймань. Пресбіопія. Катаракта. Глаукома. Старечий (сенильний) міоз. Зміни смакової, нюхової, тактильної, температурної, больової, вестибулярної, вібраційної чутливості. Вікові зміни сприймання часу. Закономірність С. Пако.

Особливості уваги, пам’яті та мовлення у похилому віці. Найпоширеніші причини забування. Чинники послаблення мовленнєвої діяльності.

Позитивні та негативні інтелектуальні зміни в старості. Зниження швидкості інтелектуальних операцій у старшому віці. Гіпотеза загального уповільнення (гіпотеза швидкості). Феномен “останнього спаду” (термінального спаду). Модель мудрості П. Балтеса. Когнітивні властивості мудрості. Поняття про поточний (динамічний) інтелект та кристалізований інтелект.

Об’єктивні та суб’єктивні фактори динаміки пізнавальних функцій у літніх людей. Деменція. Фізичні, соціальні та психологічні чинники зниження інтелектуальних функцій. Теорія невикористання.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Александрова М. Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – С. 49-58, 94-99.

  2. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – С. 734-741, 744-758.

  3. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А. А. Реана. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 349-350.

  4. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2002. – С. 25-33, 42-125.


Змістовий модуль 2. Емоційно-мотиваційна сфера та Я-концепція

Тема 3. Емоційно-мотиваційні зміни в період старіння

Особливості емоційності людини у старості. Стратегії емоційного старіння (М. В. Єрмолаєва). Переживання самотності літніми людьми. Причини старечої самотності. Протистояння самотності. Наслідки переживання самотності. Психологічна допомога самотнім літнім людям.

Фізичні, соціально-демографічні та психологічні чинники задоволеності життям у старості. Вплив фізичного здоров’я, соціального, сімейного та економічного положення на задоволеність життям. Вихід на пенсію як психотравмуючий фактор. Етапи виходу на пенсію.

Зміна потреб, мотивів і ціннісних орієнтацій у старості. Діапазон та ієрархія потреб. Характеристика потреб та мотивів на окремих етапах старіння. Особливості мотиваційно-потребової сфери. Фактори розвитку мотиваційної сфери. Мотиваційні дефекти. Переоцінка цінностей у старечому віці.

Мотивація сімейних відносин: подружні стосунки, стосунки з дітьми та онуками, з братами/сестрами. Феномени “спорожнілого гнізда” та “переповненого гнізда”. Типи взаємодії батьків похилого віку з дорослими дітьми. Типи поведінки бабусь (О. В. Краснова).
ЛІТЕРАТУРА


        1. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. – СПб.: Питер, 2002. – С.406-407.

        2. Краснова О. В., Лидерс А. Г. Социальная психология старения: Учеб. пособие – М.: Академия, 2002. – С. 53-59, 176-187.

        3. Мартинюк І. А. Психологічна допомога людям похилого віку, або практикум з геронтопсихології // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1. – С. 32-38; № 2. – С. 15-17.

        4. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А.А. Реана. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 359-373.


Тема 4. Особистісний та соціокультурний розвиток у старості

Завдання розвитку людини у похилому віці (А. В. Мудрик): природно-культурні, соціально-культурні та соціально-психологічні. Погляди Е. Еріксона, Ш. Бюллер та Р. Пекка. Криза пізньої дорослості, її зміст та суть.

Я-концепція в структурі самосвідомості літньої людини. Зміни самосвідомості (В. С. Мухіна). Основні завдання Я-концепції. Складові Я-концепції: психосоматична, когнітивно-поведінкова, оцінкова. Особливості Я-концепції. Рівень, адекватність та стійкість самооцінки у пізній дорослості. Умови успішного розвитку Я-концепції. Особливості темпераменту та характеру.

Проблеми соціалізації та соціально-психологічної адаптації в осіб похилого віку. Теорія дисоціалізації (Р. Хевігхерст, Дж. Розен, Б. Нойгартен, В. Генрі та ін.). Джерела дисоціалізації. Фактори соціально-психологічної адаптації у похилому віці.

Типологія особистості людей похилого віку. Типи пристосування людини до старості (С. Рейхард), типи особистості людей старечого віку (Б. Нойгартен), соціально-психологічні типи старості (І. С. Кон), типи старих людей (Ф. Гізе). Типи старіння: безконфліктне адаптивне (продуктивне) та конфліктне дезадаптивне (непродуктивне). Прометеївський та продуктивно-автономний шляхи старіння.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Александрова М. Д. Особенности субъектности человека на поздних этапах онтогенеза // Развитие личности. – 2002. – № 3-4. – С.101-125.

  2. Александрова М. Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – С. 33-39.

  3. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – С. 759-792.

  4. Лидерс А. Г. Кризис пожилого возраста: гипотеза о его психологическом содержании // Психология зрелости и старения. – 2000. – № 2. – С. 6-11.

  5. Малкина-Пых И. Г. Кризисы пожилого возраста. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 368 с.

  6. Мартинюк І. А. Психологічна допомога людям похилого віку, або практикум з геронтопсихології // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1. – С. 32-38; № 2. – С. 15-17.

  7. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А.А. Реана. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 374-380.

  8. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2002. – С. 126-149.

  9. Сонин М. Я., Дыскин А. А. Пожилой человек в семье и обществе. – М.: Финансы и статистика, 1984.

  10. Ястребов А. Л. Мужчина от 17 до 71: режиссура возрастных кризисов. – М.: 2010. – 270 с.


Тема 5. Завершення життєвого шляху людини

Помирання та смерть як психологічна проблема. Поняття про танатологію. Проблема страху смерті; чинники, що його зумовлюють.

Стадії процесу пристосування до думки про смерть (Е. Кюблер-Росс). Передсмертні та посмертні переживання. Стадії передсмертних переживань (Р.Нойес). Дослідження К. Осіса та Р. Муді.

Проблема “доброї смерті”. Поняття про хоспіси, історія виникнення. Евтаназія, її різновиди (активна, пасивна, автоевтаназія).


ЛІТЕРАТУРА

    1. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. – М.: Прогресс, 1992.

    2. Гроф С., Хэлифакс Дж. Человек перед лицом смерти. – М.: Изд-во Трансперсонального ин-та, 1996.

    3. Зорза Р., Зорза В. Путь к смерти: Жить до конца. – М.: Прогресс, 1990.

    4. Калиновский П. П. Переход: Последняя болезнь, смерть и после. – М.: Новости, 1991.

    5. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – С. 793-818.

    6. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А.А. Реана. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 388-391.

    7. Мартинюк І. А. Психологічна допомога людям похилого віку, або практикум з геронтопсихології // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1. – С. 32-38; № 2. – С. 15-17.

Ярмусь С., Ярмусь А. До питання старості, хворіння і смерті. – Вінніпег: Екклезія, 1989.
4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Загальні питання та пізнавальна сфера людей похилого віку

Тема 1. Вступ до геронтопсихології

18

4

4







10

13

2

1







10

Тема 2. Пізнавальна сфера людей похилого віку

18

4

4







10

19

2

1







16

Разом – зм. модуль1

36

8

8







20

32

4

2







26

Змістовий модуль 2. Емоційно-мотиваційна сфера та Я-концепція

Тема 3. Емоційно-мотиваційні зміни в період старіння

18

4

4







10

19

2

1







16

Тема 4. Особистісний та соціокультурний розвиток у старості

18

4

4







10

20

2

2







16

Тема 5. Завершення життєвого шляху людини

18

4

4







10

19

2

1







16

Разом – зм. модуль 2

54

12

12







30

58

6

4







48

Усього годин


90

20

20







50

90

10

6







74

Модуль 2

Курсова робота


Немає

































Усього годин



90


20


20








50


90


10


6








74


5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Вступ до геронтопсихології

4

2

Пізнавальна сфера людей похилого віку

4

3

Емоційно-мотиваційні зміни в період старіння

4

4

Особистісний та соціокультурний розвиток у старості

4

5

Я-концепція в похилому віці

4




Разом

20


Тема 1. Вступ до геронтопсихології

  1. Предмет і завдання геронтопсихології. Зв’язок з геронтологією.

  2. Коротка історія розвитку геронтології та геронтопсихології.

  3. Поняття про “пірамідальне” та “прямокутне” суспільство.

  4. Соціальні установки та стереотипи стосовно людей похилого віку. Поняття ейджизму та геронтофобії.

  5. Основні закономірності геронтогенезу.

  6. Характеристика періодів життя людей похилого віку: передстаречий, старечий, післястаречий та старезний вік.

  7. Максимальна та нормальна тривалість життя людини. Середня та ймовірна тривалість життя населення. Фактори, що їх зумовлюють.

  8. Поняття про старіння та старість. Біологічне, патологічне та психологічне старіння.

  9. Біологічні, соціальні та психологічні теорії старіння.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Александрова М. Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – С. 6-16, 120-122.

  2. Альперович В. Д. Проблемы старения. Демография, психология, социология. – М., 2004. – 349 с.

  3. Давыдовский И. В. Что значит стареть? – М.: Знание, 1967. – С. 3-14, 36-44.

  4. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – С. 719-730, 741-744.

  5. Краснова О. В. Стереотипы и аттитюды к пожилым людям (опыт социально-психологического исследования). – М.: Прометей, 2004. – 303 с.

  6. Краснова О. В., Лидерс А. Г. Социальная психология старения. Учебное пособие. – М.: Изд. центр «Академия», 2002. – 288 с.

  7. Максимова С. Г. Социально-психологические проблемы в геронтологии. – Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2001. – 223 с.

  8. Павелків Р.В. Вікова психологія: підручник. – К.: Кондор, 2011. – С. 404-411.

  9. Психология старости и старения. Хрестоматия / Сост. О. В. Краснова, А. Т. Лидерс. – М.: Изд. центр «Академия», 2003. – 416 с.

  10. Россет Э. Продолжительность человеческой жизни. – М.: Прогресс, 1981. – С. 18-27, 34-36, 44-52, 169-182, 184-209.

  11. Россет Э. Процесс старения населения. – М.: Статистика, 1968. – С. 108-114, 116-151.

  12. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2002. – С. 13-41.

  13. Фролькис В. В. Старение и увеличение продолжительности жизни. – Л.: Наука, 1988. – 239 с.


Тема 2. Пізнавальна сфера людей похилого віку

  1. Старіння слухових відчуттів та сприймань. Форми втрати слуху: пресбіакузис і тиннитус.

  2. Втрата зору в похилому віці. Пресбіопія, катаракта, глаукома. Старечий міоз.

  3. Вікові зміни смакової, нюхової, тактильної, температурної, больової, вестибулярної та вібраційної чутливості.

  4. Вікові зміни сприймання часу.

  5. Особливості уваги, пам’яті та мовлення у похилому віці.

  6. Зниження швидкості інтелектуальних операцій у старшому віці. Гіпотеза загального уповільнення. Феномен “останнього спаду” (термінального спаду).

  7. Модель мудрості П. Балтеса. Когнітивні властивості мудрості.

  8. Об’єктивні та суб’єктивні фактори динаміки пізнавальних функцій у похилому віці. Теорія невикористання.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Александрова М. Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – С. 49-58, 94-99.

  2. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – С. 734-741, 744-758.

  3. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А. А. Реана. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 349-350.

  4. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2002. – С. 25-33, 42-125.


Тема 3. Емоційно-мотиваційні зміни в період старіння

  1. Особливості емоційності людини у старості. Стратегії емоційного старіння.

  2. Переживання самотності літніми людьми. Психологічна допомога.

  3. Фізичні, соціально-демографічні та психологічні чинники задоволеності життям у старості.

  4. Емоційні проблеми виходу на пенсію.

  5. Зміна потреб, мотивів і ціннісних орієнтацій у старості. Мотиваційні дефекти.

  6. Мотивація сімейних відносин: подружні стосунки, стосунки з дітьми та онуками, з братами/сестрами.

  7. Типи взаємодії батьків похилого віку з дорослими дітьми.

  8. Типи поведінки бабусь.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. – СПб.: Питер, 2002. – С.406-407.

  2. Краснова О. В., Лидерс А. Г. Социальная психология старения: Учеб. пособие – М.: Академия, 2002. – С. 53-59, 176-187.

  3. Мартинюк І. А. Психологічна допомога людям похилого віку, або практикум з геронтопсихології // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1. – С. 32-38; № 2. – С. 15-17.

  4. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А.А. Реана. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 359-373.


Тема 4. Особистісний та соціокультурний розвиток у старості

  1. Завдання розвитку людини у похилому віці.

  2. Криза пізньої дорослості, її зміст та суть.

  3. Зміни у самосвідомості літньої людини.

  4. Основні завдання та складові Я-концепції у старості.

  5. Особливості Я-концепції та умови її успішного розвитку в осіб похилого віку.

  6. Рівень, адекватність та стійкість самооцінки.

  7. Особливості темпераменту та характеру літньої людини.

  8. Теорія дисоціалізації. Джерела дисоціалізації.

  9. Фактори соціально-психологічної адаптації у похилому віці.

  10. Типологія особистості людей похилого віку.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Александрова М. Д. Особенности субъектности человека на поздних этапах онтогенеза // Развитие личности. – 2002. – № 3-4. – С.101-125.

  2. Александрова М. Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – С. 33-39.

  3. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – С. 759-792.

  4. Лидерс А. Г. Кризис пожилого возраста: гипотеза о его психологическом содержании // Психология зрелости и старения. – 2000. – № 2. – С. 6-11.

  5. Малкина-Пых И. Г. Кризисы пожилого возраста. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 368 с.

  6. Мартинюк І. А. Психологічна допомога людям похилого віку, або практикум з геронтопсихології // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1. – С. 32-38; № 2. – С. 15-17.

  7. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А.А. Реана. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 374-380.

  8. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2002. – С. 126-149.

  9. Сонин М. Я., Дыскин А. А. Пожилой человек в семье и обществе. – М.: Финансы и статистика, 1984.

  10. Ястребов А. Л. Мужчина от 17 до 71: режиссура возрастных кризисов. – М.: 2010. – 270 с.


Тема 5. Завершення життєвого шляху людини

  1. Помирання та смерть як психологічна проблема. Поняття про танатологію.

  2. Проблема страху смерті; чинники, що його зумовлюють.

  3. Стадії процесу пристосування до думки про смерть.

  4. Передсмертні та посмертні переживання. Стадії передсмертних переживань.

  5. Поняття про хоспіси, історія виникнення.

  6. Евтаназія, її різновиди.


ЛІТЕРАТУРА

    1. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. – М.: Прогресс, 1992.

    2. Гроф С., Хэлифакс Дж. Человек перед лицом смерти. – М.: Изд-во Трансперсонального ин-та, 1996.

    3. Зорза Р., Зорза В. Путь к смерти: Жить до конца. – М.: Прогресс, 1990.

    4. Калиновский П. П. Переход: Последняя болезнь, смерть и после. – М.: Новости, 1991.

    5. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – С. 793-818.

    6. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А.А. Реана. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 388-391.

    7. Мартинюк І. А. Психологічна допомога людям похилого віку, або практикум з геронтопсихології // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1. – С. 32-38; № 2. – С. 15-17.

    8. Ярмусь С., Ярмусь А. До питання старості, хворіння і смерті. – Вінніпег: Екклезія, 1989.



6.Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин





немає
















Разом






7. Теми лабораторних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

немає




2







...








8. Самостійна робота

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Вступ до геронтопсихології

10

2

Пізнавальна сфера людей похилого віку

10

3

Емоційно-мотиваційні зміни в період старіння

10

4

Особистісний та соціокультурний розвиток у старості

10

5

Завершення життєвого шляху людини

10




Разом

50

Завдання до самостійної роботи:

  1. підготовка до семінарських занять,

  2. підготовка і виступ з науковими доповідями,

  3. підготовка до змістових модулів,

  4. підготовка до іспиту.

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ/РЕФЕРАТІВ




  1. Тривалість людського життя в історичному ракурсі (Россет Э. Продолжительность человеческой жизни. – М.: Прогресс, 1981. С. 184-209.).

  2. Проблема позбавлення життя людей похилого віку (Россет Э. Продолжительность человеческой жизни. – М.: Прогресс, 1981. С. 169-182.).

  3. Умови та чинники довголіття.

  4. Сучасні теорії старіння.

  5. Етнічні особливості ейджизму.

  6. Особливості пізнавальної сфери осіб передстаречого віку.

  7. Особливості пізнавальної сфери осіб старечого віку.

  8. Особливості пізнавальної сфери осіб післястаречого віку.

  9. Особливості пізнавальної сфери осіб старезного віку.

  10. Здобутки українських вчених-довгожителів.

  11. Здобутки зарубіжних вчених-довгожителів.

  12. Здобутки українських письменників-довгожителів.

  13. Здобутки зарубіжних письменників-довгожителів.

  14. Здобутки українських художників-довгожителів.

  15. Здобутки зарубіжних художників-довгожителів.

  16. Особливості емоційно-мотиваційної сфери осіб передстаречого віку.

  17. Особливості емоційно-мотиваційної сфери осіб старечого віку.

  18. Особливості емоційно-мотиваційної сфери осіб післястаречого віку.

  19. Особливості емоційно-мотиваційної сфери осіб сарезного віку.

  20. Особливості Я-концепції осіб передстаречого віку.

  21. Особливості Я-концепції осіб старечого віку.

  22. Особливості Я-концепції осіб післястаречого віку.

  23. Особливості Я-концепції осіб старезного віку.

  24. Дисоціалізація особистості: її причини та наслідки.

  25. Проблема самогубств та еутаназії в старечому віці.

  26. Психологічна допомога в системі хосписів.

  27. Феномен посмертних переживань.

  28. Соціально-психологічний захист осіб похилого віку.


9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання
Не передбачена.

10. Методи контролю

Питання для поточного контролю.

Змістовий модуль 1.

  1. Поняття про геронтологію. Коротка історія її розвитку. Зв’язок між геронтологією й геронтопсихологією.

  2. Об’єкт та предмет геронтопсихології.

  3. Поняття про „пірамідальне” та „прямокутне” суспільство.

  4. Соціальні установки та стереотипи стосовно людей похилого віку.

  5. Поняття ейджизму та геронтофобії.

  6. Основні закономірності геронтогенезу.

  7. Характеристика періодів життя людей похилого віку: передстаречий, старечий, післястаречий та старезний вік.

  8. Максимальна та нормальна тривалість життя людини. Середня та ймовірна тривалість життя населення. Фактори, що їх зумовлюють.

  9. Патологічне, біологічне та психологічне старіння.

  10. Теорії біологічного старіння.

  11. Старіння слухових відчуттів.

  12. Форми втрати слуху: пресбіакусис і тиннитус.

  13. Втрата зору в похилому віці. Пресбіопія, катаракта, глаукома. Старечий міоз.

  14. Вікові зміни смакової, нюхової, тактильної, температурної, больової, вестибулярної та вібраційної чутливості.

  15. Увага, пам’ять та мовлення в похилому віці.

  16. Поняття про життєву мудрість. Когнітивні властивості мудрості.

  17. Модель мудрості Б. Балтеса.

  18. Причини зниження швидкості інтелектуальних операцій у старшому віці.

  19. Об’єктивні та суб’єктивні фактори динаміки інтелектуальних функцій у похилому віці.

  20. Феномен „останнього спаду”.


Змістовий модуль 2.

    1. Специфічні зміни емоційної сфери в старечому віці.

    2. Фактори виникнення позитивних/негативних емоцій у старості.

    3. Типи емоційного пристосування людини до старості.

    4. Мотиваційні зміни на окремих періодах життя людини похилого віку.

    5. Фактори розвитку мотиваційної сфери в старості.

    6. Мотиваційні дефекти в похилому віці.

    7. Умови розвитку Я-концепції в старості.

    8. Складові Я-концепції в період старіння. Особливості самооцінки.

    9. Теорія дисоціалізації.

    10. Внутрішні конфлікти в період старіння.

    11. Типи старіння: адаптивне та неадаптивне.

    12. Страх смерті. Стадії процесу пристосування до думки про смерть.

    13. Стадії передсмертних переживань.

    14. Феномен посмертних переживань людини.

    15. Проблема самогубств та еутаназії в старечому віці.


Питання для підсумкового контрою та зразки тестів.

  1. Поняття про геронтологію. Коротка історія її розвитку. Зв’язок між геронтологією й геронтопсихологією.

  2. Об’єкт та предмет геронтопсихології.

  3. Поняття про „пірамідальне” та „прямокутне” суспільство.

  4. Соціальні установки та стереотипи стосовно людей похилого віку.

  5. Поняття ейджизму та геронтофобії.

  6. Основні закономірності геронтогенезу.

  7. Характеристика періодів життя людей похилого віку: передстаречий, старечий, післястаречий та старезний вік.

  8. Максимальна та нормальна тривалість життя людини. Середня та ймовірна тривалість життя населення. Фактори, що їх зумовлюють.

  9. Патологічне, біологічне та психологічне старіння.

  10. Теорії біологічного старіння.

  11. Старіння слухових відчуттів.

  12. Форми втрати слуху: пресбіакусис і тиннитус.

  13. Втрата зору в похилому віці. Пресбіопія, катаракта, глаукома. Старечий міоз.

  14. Вікові зміни смакової, нюхової, тактильної, температурної, больової, вестибулярної та вібраційної чутливості.

  15. Увага, пам’ять та мовлення в похилому віці.

  16. Поняття про життєву мудрість. Когнітивні властивості мудрості.

  17. Модель мудрості Б. Балтеса.

  18. Причини зниження швидкості інтелектуальних операцій у старшому віці.

  19. Об’єктивні та суб’єктивні фактори динаміки інтелектуальних функцій у похилому віці.

  20. Феномен „останнього спаду”.

  21. Специфічні зміни емоційної сфери в старечому віці.

  22. Фактори виникнення позитивних/негативних емоцій у старості.

  23. Типи емоційного пристосування людини до старості.

  24. Мотиваційні зміни на окремих періодах життя людини похилого віку.

  25. Фактори розвитку мотиваційної сфери в старості.

  26. Мотиваційні дефекти в похилому віці.

  27. Умови розвитку Я-концепції в старості.

  28. Складові Я-концепції в період старіння. Особливості самооцінки.

  29. Теорія дисоціалізації.

  30. Внутрішні конфлікти в період старіння.

  31. Типи старіння: адаптивне та неадаптивне.

  32. Страх смерті. Стадії процесу пристосування до думки про смерть.

  33. Стадії передсмертних переживань.

  34. Феномен посмертних переживань людини.

  35. Проблема самогубств та еутаназії в старечому віці.

1. Закономірності розвитку психіки людей похилого віку вивчає:



  1. Геронтологія

  2. Геронтопсихологія

  3. Геріатрія

  4. Демографія

  5. Вікова психологія

2. До періодів життя людей похилого віку за І. Бернсайд не належить:

  1. Передстаречий вік

  2. Старечий вік

  3. Післястаречий вік

  4. Старезний вік

  5. Похилий вік

3. Максимальна тривалість життя людини складає приблизно:

  1. 90 років

  2. 100 років

  3. 110 років

  4. 130 років

  5. 150 років

4. Патологічне старіння спричинене:

  1. Різноманітними захворюваннями

  2. Старінням скелету

  3. Патопсихологією

  4. Спадковістю

  5. Віком людини

5. Згідно стохастичній теорії, старіння наступає внаслідок:

  1. Випадкового збігу обставин

  2. Тривалих захворювань

  3. Вікових змін в організмі

  4. Випадкових ушкоджень організму

  5. Впливу генетичної програми

6. У 70–79 років на перший план виступає потреба:

1. Спілкуватися з іншими людьми

2. Підтримувати на належному рівні фізичне здоров’я

3. Брати участь у сімейному житті

4. Отримувати позитивну увагу з боку інших

5. Зосереджуватися на своєму внутрішньому світі

7. Першими старіють:

1. Смакові відчуття

2. Зорові відчуття

3. Слухові відчуття

4. Больові відчуття

5. Вібраційні відчуття

8. Особливе місце у житті людей похилого віку займає:


  1. Творча діяльність

  2. Трудова діяльність

  3. Мистецька діяльність

  4. Наукова діяльність

  5. Комунікативна діяльність

9. Джерелом дисоціалізації у похилому віці є:

  1. Дефекти сенсорно-перцептивної сфери

  2. Дефекти інтелекту

  3. Зниження доходів

  4. Вихід на пенсію

  5. Втрата одного із членів подружжя

10. До стадії процесу пристосування до думки про смерть не відноситься:

  1. Стадія заперечення

  2. Стадія торгів

  3. Стадія гніву

  4. Стадія усвідомлення

  5. Стадія депресії


Оцінювання семінарських занять. Максимальна кількість балів – 12.

Таблиця 1

Розподіл балів за семінарські заняття


Параметри

Бали

Повна відповідь, не заглядаючи у конспект

2

Повна відповідь, заглядаючи у конспект

1

Неповна відповідь або доповнення

0,5

Неправильна відповідь

0


Оцінювання доповіді/реферату. Максимальна кількість балів – 11.

Таблиця 2

Розподіл балів за доповідь/реферат


Відмінно

11 балів

Дуже добре

9 – 10 балів

Добре

7 – 8 балів

Задовільно

5 – 6 балів

Достатньо

3 – 4 бала

Незадовільно

1 – 2 бала


Оцінювання практичної роботи. Максимальна кількість балів – 15.

Таблиця 3

Розподіл балів за практичні роботи1


Параметри

Бали

Методика проведена за правилами, бланк заповнений за інструкцією, дані опрацьовані безпомилково, проінтерпретовані правильно, методика оформлена акуратно

2,5

Є такі недоліки:

  • бланк заповнений з порушенням інструкції,

  • методика оформлена неакуратно

2

Є такі недоліки:

  • окремі помилки при опрацюванні даних

або

  • окремі помилки при інтерпретації результатів

1,5

Є такі недоліки:

  • суттєві помилки при опрацюванні даних

або

  • суттєві помилки при інтерпретації результатів

1

Є такі недоліки:

  • суттєві помилки при опрацюванні даних

та

  • суттєві помилки при інтерпретації результатів

0,5


Оцінювання змістових модулів. Тести складаються на основі питань відповідних тем. У підсумку за семестр студенти за тестові завдання можуть максимально отримати 12 балів. Модулі складають у модульний тиждень під час семінарських занять викладачеві, який проводить заняття.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

2


50


100

Т 1

Т 2

Т 3

Т 4

12

13

12

13

Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів



Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90-100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо



12. Методичне забезпечення

Партико Т. Б. Методичні матеріали для вивчення курсу «Геронтопсихологія». Для студентів V курсу напряму підготовки „Психологія” (денна форма навчання). – Львів, 2009. – 10 с.
13. Рекомендована література

Базова

  1. Долинська Л.В., Співак Л.М. Геронтопсихологія: Практикум. Хрестоматія: Навч. посібн. – К.: Каравела, 2012. – 240 с.

  2. Ермолаева М.В. Практическая психология старости. – М.: ЕКСМО–Пресс, 2002. – 318 с.

  3. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2008 – С. 719-818.

  4. Краснова О.В., Лидерс А.Г. Социальная психология старения: Учеб. пособие – М.: Академия, 2002. – 288 с.

  5. Малкина-Пых И.Г. Кризисы пожилого возраста: справочник практ. психолога. – М.: Эксмо, 2005. – 366 с.

  6. Павелків Р.В. Вікова психологія: підручник. – К.: Кондор, 2011. – С. 404-444.

  7. Партико Т. Б. Геронтопсихологія: навчально-методичний посібник. – Львів, 2012. – 136 с.

  8. Психология старости и старения: Хрестоматия / Сост. О.В. Краснова, А.Г. Лидерс. – М.: Академия, 2003. – 412 с.

  9. Райгородский Д.Я. Психология старости: Хрестоматия. – Самара: БАХРАХ–М, 2004. – 733 с.

  10. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2002. – 256 с.

  11. Яцемирская Р.С., Беленькая И.Г. Социальная геронтология: Учеб. пособие. – М.: Владос, 1999. –224 с.


Допоміжна

  1. Психология развития. Словарь / Под ред. А. Л. Венгера // Психологический лексикон. Энциклопедический словар в шести томах / Ред..-сост. Л. А. Карпенко. Под общ. ред. А. В. Петровського. – М.: ПЕР СЭ, 2005.

  2. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А. А. Реана. – СПб.: „Прайм-ЕВРОЗНАК”, 2005. – С. 347-395.

  3. Хухлаева О. В. Психология развития: молодость, зрелость, старость. 3-е изд. – М.: Издательский центр «Академия», 2006.



14. Інформаційні ресурси
Міждисциплінарні зв’язки. Курс геронтопсихології пов’язаний із загальною, віковою, соціальною психологією, психологією сім’ї, психологією конфлікту, психологією агресії.

Програму уклала доцент Т.Б.Партико



1 Кожна методика оцінюється окремо.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка