Позакласне читання має різні періоди відповідно до класу: підготовчий-1клас, початковий період 2клас, основний період 3-4 класи



Скачати 140.33 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір140.33 Kb.
ТипУрок

Уроки позакласного читання в підготовчий і початковий періоди
Позакласне читання в початковій школі має різні періоди відповідно до класу: підготовчий – 1 клас, початковий період - 2 клас, основний період 3-4 класи.

Програмою для першого класу (підготовчий період) передбачається відводити на роботу з дитячою книжкою до 20 хвилин щотижня, це урок - фрагмент, який збігається з періодом навчання грамоти. У цей час школярі лише ознайомлюють з художньою літературою (зокрема з казками, оповіданнями, віршами, загадками, примовками, прислів’ями та ін.) Для продуктивного проведення такого уроку варто брати один твір: чи то оповідання, чи казку, чи ліричні твори, додаючи до них малі художні жанри-прислівя, приказки, загадки тощо. Структура заняття з дитячою книжкою в 1 класі може бути така.

1) бесіда, яка передбачає читанню вчителем вибраного твору і дає змогу активізувати в пам’яті шестирічок набуті знання або сформувати реальні уявлення, які складали б основу розуміння провідних художніх образів нового твору - 1-2 хвилини.

2) загальне ознайомлення з книжкою чи твором під керівництвом учителя: доцільно продемонструвати її, обговорити назву, прочитати прізвище автора, а потім дати дітям самостійно розглянути (вона має лежати на кожній парті) - до 2 хвилин.

3) виразне читання вчителем дібраного твору ( до 4 -5 хвилин). Перед читанням учитель дає завдання, на що звернути увагу під час слухання.

4) колективне обговорювання прослуханого (бесіда за прочитаним, роздуми учнів) - до 3-4 хв.

5) повторний розгляд дитячої книжки, в якій вміщено текст, співвіднесення ілюстрацій зі змістом прослуханого, вибіркове читання дітьми вказаного вчителем місця в тексті – до 2 хв.

6) рекомендації щодо самостійної роботи з книжкою вдома чи в класі ( 1- 2 хвилини). Якщо в дітей класу є спеціальні хрестоматії для позакласного читання слід порадити їм попрацювати з іншим текстом вказаного до цього уроку посібника. Отже, у підготовчій період учитель має навчити дітей сприймати на слух прочитане, відповідати на запитання за змістом, переказувати, й розглядати обкладинку та ілюстрації, правильно називати автора й вибирати книжку. Бажано, щоб у підготовчий період урок позакласного читання проводився в один й той самий день. Навчальна діяльність першокласників із книжками і серед книжок все ще організується здебільшого на спеціально відібраних учителем фондах або укладених ( за вимогами методики і згідно з програмою) хрестоматіях з, 4, 5 творів бо в цей період варто забезпечити дітей однаковими творами. Тепер основна форма роботи з учнями - урок-фрагмент. Мета цього уроку - зацікавити дітей читанням, формувати слухача, бо якщо з дитинства не виховати любов до книжки, якщо читання не стане духовною необхідністю, то в роки юнацтва підліток може втратити духовні та морально-естетичні орієнтири.

На початковому етапі характер навчальної діяльності змінюється. Майже в два рази збільшується обов’язковий час навчання, бо тривалість заняття розрахована вже на цілий урок. Проводиться таке читання 1 раз на 2 тижні паралельно з уроками класного читання. Якісно іншу роль на уроці починає відігравати читання вголос, бо читають уже діти. Провідної ролі в цей період починає набувати індивідуальна робота дитини з книжкою. На початковому етапі різко збільшується кількість дитячих книжок, з якими слід ознайомити другокласників. Кожний місяць читацький кругозір дитини розширюється на 4-5 і більше книжок. Проводити урок можна проводити за такою структурою:

1.Оголошення теми й мети уроку – до 2 хв.

2.Вступне слово вчителя – до 5 хв.

3.Читання рекомендованого твору вчителем з метою зацікавити слухачів – до 7 хв.

4.Бесіда на основі прослуханого – до 6-7 хв.

5.Читання другого твору школярами на час, відведений учителем – до 8 хв.

6.Бесіда та оцінка якості самостійного читання, порівняння творів, прочитаних на уроці вчителем і самими учнями – 5-6 хв.

7.Самостійний розгляд нової книжки чи твору - до 3 хв.

8.Домашнє завдання – це вказівка на те, що треба дочитати чи прочитати – до 3 хв.

Отже, процес самостійного читання на цьому етапі продовжує бути складним, особливо для тих учнів, у яких низька техніка читання. Водночас цей процес приваблює їх, бо долання перешкод, веде до задоволення, відганяє страх перед труднощами.

Не слід вимагати, досить рекомендувати, заохочувати дітей до читання книжок на вибрану тему. Варто складати цікаві запитання-загадки, вчити створювати малюнки до окремих епізодів прочитаного, вчити спостерігати за описаним, «розмовляти» з автором книжки, завчати напам’ять і ін. Зазначимо завдання дається дітям на 2 тижні. Наступний урок не має обов’язкової перевірки домашнього завдання, але вчитель мусить запитати :


  • Чи може квітка плакати ?

  • З якої книжки ви дізналися ?

  • Чим закінчилося оповідання ?

  • Хто чи що вам найбільше сподобалося і чому ?

Без такої, хай і поверхневої, перевірки учні привчаться не виконувати домашнє завдання з позакласного читання, тобто недочитувати задане додому.
Уроки позакласного читання в основний період
Основний період позакласного читання збігається з 3-4 класами. У дітей повністю формується читацька самостійність. Два роки – термін достатній.

Саме в цей час позакласне читання стає позакласним, тобто позаурочним. Уроки тепер стають формою керівництва самостійним позакласним читанням.

У цей період вводиться виставлення оцінок школярам, але не варто виставляти незадовільні оцінки, бо вони відштовхують учня від книжки. Краще записати в щоденник: «Не прочитав книжки для позакласного читання», «Не готовий до уроку з позакласного читання» чи щось подібне. До того ж, коли виставляємо учневі позитивну оцінку, не варто в неї додавати оволодіння технікою читання. Ці уміння мають оцінюватися насамперед на уроках класного читання.

У 3 класі на уроках позакласного читання необхідно продовжити роботу, розпочату в 2-му класі, а саме: постійно працювати над розширенням кругозору учнів. Якщо в 2 класі діти переважно слухали читання вчитля, а потім самі читали казки, оповідання та вірші, то в 3-му через самостійне читання слід ознайомити їх з творчістю дитячих письменників.

Починаючи з 3 класу, до уроку з позакласного читання вчитель заздалегідь має дати список рекомендованої літератури. Це буде 4-6 книжок чи творів, які учні мають прочитати за 2 тижні, та до 7-8 творів у 4 класі. Бо в цих класах такий урок проводиться відповідно до програми для загальноосвітньої школи, два рази на місяць або один урок раз на два тижні.

Для того, щоб скласти список рекомендованої літератури до кожного уроку, вчитель мусить керуватися :



  • видовим розмаїттям уроків;

  • виховною метою кожного уроку;

  • віковими особливостями дітей;

  • індивідуальними інтересами читачів-початківців.

Добираючи літературу, варто подбати, щоб на основі текстів здійснювати на уроці навчально-виховну роботу. Питання і завдання до творів мають бути складені з урахування і поглиблення дитячого уявлення про зображення людини в літературі, усвідомлення часових і причинових зв’язків, подій, сюжету і його героїв.

Рекомендуючи книжки або окремі твори для домашнього читання, слід пояснити, що і як треба підготувати, бо у дітей для цього лише два тижні. Вчитель має :

1)чітко сформулювати тему наступного уроку; у 3-4 класах тема формулюється здебільшого широко. Наприклад, «Які питання ставлять нам казки?», «Сторінки минулого, які ожили» та ін. Таке формулювання, з одного боку, зацікавлює до читання, а з іншого – дає поштовх індивідуальній дитячій творчості, збуджує інтерес і формує його, спонукає учнів думати, розмірковувати, робити висновки на основі прочитаного, і звичайно ж – розширює читацький кругозір, вдосконалює читацький досвід;

2)дати список творів для обов’язкового читання і мотивувати його;

3)постійно орієнтувати дітей на рекомендований список, складений і вивірений учителем з урахуванням книжкового фонду бібліотеки. До того ж, планування творів для читання дає змогу вчителеві побачити і уявити обсяг матеріалу, який треба засвоїти на кожному уроці, за семестр, за рік. Крім того, педагог обов’язково має перечитати всю літературу, яку рекомендуватиме дітям.

Очевидно, що літературні твори формують певні навички роботи з текстом і створюють основу для розвитку зв’язного усного і писемного мовлення дітей, а тому в доборі літератури слід орієнтуватися не лише на те, які книжки може підготувати вчитель, а й на те, що можуть принести учні, взявши з бібліотеки чи вдома. У яких би умовах вчитель не працював, мета його уроків – підняти дітей на вищу сходинку оволодіння самостійним читанням.

У третьому періоді (основному) процес виховання самостійного читача-учня ускладнюється, бо перед кожним із них стоять уже складніші завдання :

1) уміти самостійно вибирати й читати дитячі книжки без пропозицій учителя – поза класом;

2) навчитися користуватися бібліотечним чи книжковим фондом читацької зали, що сприятиме вихованню у дітей інтересу до читання.

Щоб привчити дітей до цього, вчитель має передбачити на підготовчому та початковому періодах екскурсії до бібліотеки, ознайомити з каталогом, правилами відбору книжок для читання і т. ін.

У 4 класі завдання з позакласного читання не змінюються, але протягом усього часу учні мають працювати над вдосконаленням навичок читання і за всіма правилами читати доступну їм літературу. При цьому, як і раніше, основний навчальний матеріал, тобто конкретні дитячі книжки, визначається реальним книжковим фондом; розмір і тематика залежать від умов роботи школи: наявності шкільної бібліотеки, відстані від школи до бібліотек, рівня допомоги батьків дітям у цьому питанні. Це обов’язкові елементи, які повинен передбачати і враховувати творчо працюючий учитель.

Яке ж коло знань, умінь і навичок мають набути учні в процесі самостійної роботи з книжкою в основний період?

1) Знати окремих письменників і поетів та їх основні дитячі твори.

Вчителям необхідно розширювати коло літературних творів. Так, якщо на кінець 2 класу діти мають знати до 20 прізвищ письменників і їхні окремі твори, 3-го – не менше тридцяти, то на кінець 4-го – понад 35 імен письменників та їхні окремі літературні твори.

2) Знати елементи книги (обкладинка, корінець, сторінка, титульний аркуш, зміст, передмова, післямова, форзац). Важливо, щоб діти не тільки знали, а й уміли користуватися своїми знаннями – записували відомості про книжку з титульної сторінки на каталожну картку, читали б анотацію тощо.

У цей період в учнів закріплюються вміння користуватися книжковим плакатом, оформляти книжкову виставку. Їхня читацька пам'ять поглиблюється за рахунок опрацьованих дитячих книжок, рекомендованих для читання. Під час роботи з книжками вдосконалюються здібності розуміти й переказувати художні твори в обсязі вимог, передбачених шкільною програмою.

До кола читання дітей слід вводити українські, російські, білоруські та твори інших народів. За рік четвертокласники мають прочитати понад 150 творів, читати дитячі журнали й газети.

3) Самостійно оцінювати прочитане, аргументувати свою думку.

4) Вміти орієнтуватися в бібліотеці за алфавітом (3 кл.) або за каталожною карткою (4 кл.).

5) Вміти вибрати потрібний матеріал із тексту та із книжки.

6) Складати найпростішу анотацію, відгук (3 кл.).

7) Вести, за бажанням, щоденник читача (3-4 кл.).

8) Вміти користуватися різними джерелами друкованої продукції (художніми та науково-популярними книжками, словниками, періодичними виданнями, енциклопедіями тощо) (4 кл.).

9) Вміти висловлювати особисту думку про прочитане як усно, так і письмово (4 кл.)

Уроки позакласного читання і в 3-му, і в 4-му класах мають проводитися за розкладом, бажано в один і той самий день тижня, їх обов’язково слід записувати в класний журнал. Мета подібних уроків різна.

Які ж види уроків позакласного читання доцільно проводити в основний період?

Виділено шість видів уроків :


  1. урок позакласного читання за темою;

  2. урок позакласного читання за автором;

  3. урок позакласного читання за жанром;

  4. урок позакласного читання за періодичною пресою;

  5. урок зразкового читання;

  6. урок знайомства з новинками художньої літератури.

Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу під час самостійного читання

Завдання позакласного читання - формувати стійку потребу систематично читати книжки, усвідомлювати, що читання - один із видів культурного та змістового проведення дозвілля, сприяє розвитку пізнавальних інтересів, усного мовлення. Крім того, прищеплюються читацькі уміння : учні вчаться вибирати дитячі книжки, ознайомлюються з художньою, науково - популярною літературою. У процесі спілкування з книгою школярі отримують естетичну насолоду, яка спонукає йти до бібліотеки по нову книжку. Основний метод уроків позакласного читання - метод читання-розгляду, який спрямований на розвиток уміння читати осмислено, бути під час читання терплячим та уважним, щоб зосередитися на змісті та взяти з книги все найцінніше. На основному етапі навчання самостійного читання (3-4класи) застосовуються два типи уроків: основний та урок-звіт. У практиці поширена така структура основного типу уроків з позакласного читання :

- робота з виставою книжок, прочитаних до уроку;

- бесіда про авторів та їхні твори, що виносяться на обговорення; -- доповнення вчителем читацького досвіду учнів;

- завдання для самостійного читання.

Цілеспрямоване читання завжди є активним. Важливо при цьому допомагати усвідомлювати, що читанням необхідно насолоджуватися: поезію читати по словах і по рядках; твори історичного змісту -реченнями; оповідання, повісті - абзацами; дитячі детективи - сторінками. Основний критерій читання - читай так, щоб нічого суттєвого не пропустити, головне - зрозуміти й осмислити те, що читаєш. Найефективнішою під час проведення основних уроків позакласного читання є фронтальна бесіда. Як правило, пізнавальними є уроки позакласного читання, коли учні читають твори одного автора.


Тема. Таємниця казки. (Порівняльний аспект казки Лесі Українки « Казка про Оха-чародія» та української народної казки «Ох»).

Хід уроку



1.Створення ситуації успіху.

- Розгляньте малюнки. Які поетичні рядки спадають на думку?

(Малюнки учнів до поезії Лесі Українки, прочитаних самостійно).

2.Постановка навчального завдання.

- Діти, можливо, ви здогадалися, з творчістю якої письменниці ми сьогодні глибше ознайомимося?

- На уроці з позакласного читання ми поглибимо знання про життя і творчість видатної української письменниці Лесі Українки, прочитаємо і проаналізуємо Казку про Оха-чародія, порівняємо із українською народною казкою «Ох», яку ви самостійно прочитали.

3.Бесіда

-У нашім класі на столі

Портрет стоїть у рамі.

Він усім знайомий -

І мені й татусеві, і мамі.

З портрета дивиться на нас

Землячка-поетеса.

Це гордість нашої землі,

Нескоренна, незламна Леся.

Повідомлення представників творчих груп.

Група 1. Дослідники життєвого шляху.

Слово мовимо про життя Лесі Українки.

- Леся Українка-символ України. Її імя викликає у нас світлі почуття радості від зустрічі з талановитою людиною, яка любила свій народ. І зараз зігріває всіх, хто читає твори видатної поетеси.

- Діти, що вам відомо про Лесю Українку?

- Народилася Лариса Петрівна Косач - літературний псевдонім Леся Українка - 25лютого 1871 року в м.Новограді-Волинську, у заможній сімї Петра Антоновича Косача і письменниці Олени Пчілки. Леся - друга дитина в сімї. Старший брат письменниці - Михайлик. Дівчинка росла веселою і жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялась здібністю і працьовитістю. Проте в десятирічному віці занедужала на невилікому хворобу - туберкульоз кісток. Через це Леся не могла ходити до школи, не вчитись у жодному навчальному закладі.

Читання вірша Лесі Українки «Пісня».

Чи є кращі між квітами

Та над весняній?

Чи є в житті кращі літа

Та над молодії?

Не всихайте, пишні квіти,

Цвітіть хоч до літа!

Подождіть літа, доля прийде,

Не тікайте з світа!

Двічі на рік пишні квіти

Та не процвітають

В житті літа найкращі

Двічі не бувають.

Група 2. Творчість Лесі Українки безмежна, цікава, чарівна.

- Наполеглива, працьовита, вона здобула глибокі та різнобічні знання. Особливо добре знала літературу, вітчизняну і світову. Володіла багатьма мовами. Леся дуже любила музику, вчилась грати на фортепіано. У дев’ятирічному віці написала свій перший вірш «Надія».

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна :

Надія звернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро,

Там жити чи вмерти мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкої гадки…

Ні долі, ні волі у мене не нема,

Зосталась тільки надія одна.

- Через свій талант Леся Українка завжди залишається поряд з нами у своїх віршах. Недаремно Ярослав Шпорта написав:

Кажуть: ти не вмерла ніколи,

Кажуть ти наче пісня, живеш.

Ніби юність ясна, смаглочола,

По країні в майбутнє ідеш.

4.Читання, аналіз «Казки про Оха-чаодія».

- Леся Українка писала вірші, п’єси, поеми, казки. Цікавою є Казка про Оха-чародія.

- Як ви думаєте, хто головний герой казки? (Ох).

- Чи зустрічалися раніше ви з цим героєм? Коли? (Українська народна казка).

- Як називається казка, яку написав автор? (Авторська, літературна).

- Казка про Оха-чародія народна чи літературна? Чому?

- Казка Ох? (Народна). Чому?

- Діти, я не зовсім згодна, що герой казки Лесі Українки є чародієм. -Уважно слухайте, стежте, думайте, чи можна головного героя назвати чародієм.

- Яке інше ім’я ви придумали б Оху? (Лиходій, Лихошкод, Лихороб). - Чому?

- Що спільне у казках Ох та казці про Оха-Чародія? Чим різняться казки? Герої?

- Складання таблиці Вена для характеристики персонажів.

5.Словникова робота.

- Пояснимо значення окремих слів, вжитих у казці.

- Доберіть синоніми.

а) підбір синонімів :

трухлявий – порохнявий – старий;

ряхтить – мерехтить – блищить;

обридати – набридати – надокучати.

б) робота в парах за народознавчим і тлумачним словниками.

- Попрацюйте у парах. Зверніться до народознавчого та тлумачного словника, з’ясуйте значення поданих слів.


Народознавчий словник

Брама – великі ворота, переважно при монументальних спорудах.

Скриня – великий ящик із кришкою й замком для зберігання чогось.

Жупан – старовинний верхній чоловічий та жіночий одяг, оздоблений хутром.
Тлумачний словник

Трясовина – дуже грузьке болото, поросле яскраво-зеленою травою і мохом, що утворилось на місці колишньої водойми.

Самоцвіт – коштовний чи напівкоштовний камінь із яскравим блиском.

Чигати – підстерігати кого-небудь.

Гостина – перебування в гостях, гостювання.

Миготіти – з’являтися на короткий час і зникати з поля зору.

Кришталевий – зроблений із прозорого скла високого ґатунку, якому властива гра барв і мелодійний дзвін.

в) показ предметів (гапличка).

- Яка інша назва слова гапличка?(Защіпка, гачечок).

- Що означає слово бранка?(Невільниця, полонянка).



6.Гра «Мозковий штурм».

- Де жив Ох?

-Який пароль потрібно було сказати, щоб побачити Оха? (Ох).

- Що означає слово Ох?(Маленьке слово, що виражає емоції, почуття, втому, незадоволення, розчарування).

- Чому Ох жив у землянці?

- Чому Ох став таким жорстоким?(За потреби і без неї всі казали Ох).

- Яку розправу придумав Ох?

- На скільки частин умовно можна поділити казку?(2).

- З яким почуттям ви читали другу частину?(Жах, страх, неприязнь).

- Прочитайте передостанню строфу. Який розділовий знак у кінці речення? Чому?



7.Презентація малюнків до «Казки про Оха-чародія», «Ох».

Завдання : спостерігати і сказати, які кольори переважають на малюнках? Чому?

Стисла розповідь маленьких художників : що стало причиною такого сюжету малюнка.

8.Творче завдання.

Доведіть, що розповідь про Оха-чародія це казка.

9.Ділова гра «Мікрофон».

- Чи можна перевиховати Оха-чародія і як?

- Чи хотіли б ви, щоб зустрілися два Охи? Про що вони могли б поспілкуватися?

- Що б ви порадили Оху із казки Лесі Українки?

10.Розповідь учнів про твори Лесі Українки, прочитані самостійно.

11.Виставка книжок.

12.Віночок памяті.

- Зверніть увагу на цей портрет Лесі Українки?(Леся у віночку).

- Чим відрізняється від інших?

- Що символізує вінок?

- Віночок може захистити молоду дівчину від зла. У ньому кожна квіточка, ніби оберіг від лиха, і щось символізує.

- До Лесиного віночка вплетемо барвінок – символ пам’яті і вдячності поетеси; маки – квіти краси і молодості; ромашки – квіти – кохання та миру; волошки – простоти та ніжності. Подивіться на чудові стрічки у віночку : зелені стрічки уособлюють життя, коричневі – рідну землю, сині – небо і воду, жовті – сонце, червоні – молодість і красу.



Отже, життя і поезії Лесі Українки такі ж прекрасні і барвисті, як віночок зі стрічками.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка