Позакласне читання №3



Скачати 69.64 Kb.
Дата конвертації14.02.2019
Розмір69.64 Kb.
ТипУрок

Українська література 7 клас

Урок № 31

Дата: 23.01.2018

Тема: ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ №3. Григір Тютюнник. «Вогник далеко в степу»

Мета: розглянути зміст твору Гр. Тютюнника „Вогник далеко в степу”, вчити учнів розуміти і бачити сюжет твору, певну послідовність подій, що відбуваються в певному часі і просторі, аналізувати вчинки персонажів, обставини, в яких ці герої діють, стежити за долею героїв. вдосконалювати вміння виразно читання опису природи. утверджувати в дитячих серцях доброту, правду, милосердя, вміння співпереживати, не бути байдужим до всього, що трапляється в житті. Виховувати почуття любові до мови

Очікувані результати: учні знають біографічні відомості про Г. Тютюника, знають зміст повісті «Вогник далеко в степу», аналізують мотиви, особливості внутрішнього світу героїв, художні засоби змалювання, образи; визначають ідейно-тематичний зміст; з’ясовують основу твору.

Теорія літератури: художня деталь

Повторення: Ідейно-художнє багатство народних пісень

Тип уроку: урок позакласного читання

Обладнання:  підручник, портрет Г. Тютюнника, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал
Хід уроку
I. Організаційно-психологічна настанова на урок

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Слово вчителя

Вітаю всіх! Перш, ніж ми поринемо в повоєнні часи на сторінках художнього твору і побачимо «вогник в степу», давайте пригадаємо, з творчістю якого письменника ми почали знайомитися, що нам відомо про нього і які твори вже прочитані нами.

Тож  почнемо. Хто такий Григір Тютюнник, чому про нього казали: «Григір Тютюнник – це Григір Тютюнник. Такого у нас не було і ніколи не буде», а про його твори, що «...уже в самих назвах є щось таке, що змушує замислитись над істинним в житті, над першооснов ним, першопричинами»?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Сьогодні ми з вами продовжимо знайомитися з творами Гр. Тютюнника, а саме з повістю «Вогник далеко в степу». Ми з вами будемо вчитися бачити і розуміти сюжет твору, певну послідовність подій, що відбуваються в певному часі і просторі, спробуємо аналізувати вчинки персонажів, обставини, в яких ці герої діють, встановимо причиново-наслідкові зв’язки між подіями в повісті, простежимо  за долею героїв. Крім того ми вдосконалимо вміння виразно читати описи природи. Посіємо в свої серця доброту, правду, милосердя, вміння співпереживати, не бути байдужим до всього, що трапляється в житті.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Коментар учителя

Повість «Вогник далеко в степу», яку ви прочитали самостійно, творилася зовсім в іншому настрої. «Не писав, а ніби проспівав…»— сказав Григір Тютюнник про неї своєму товаришеві Павлові Малєєву. І лейтмотивом її була світла думка про доброту людську, про її незнищенність і необхідність.

Письменник наче стомився від безперервних страждань своїх юних героїв — разом з ними — од надміру тягаря, кинутого історичною долею на їхні слабосилі плечі, на їхні незахищені серця. І він звернувся до тієї сили, яка допомогла народові витримати найтяжчі випробування,— сили взаємодопомоги, дружби, милосердя.

Сюжет повісті «Вогник далеко в степу» побудований інакше, ніж у попередньому творі. Драматична напруженість, пов’язана з тим, що Павла не одразу приймають до училища (малий-бо!), змінюється неспішною розповіддю про навчальний процес, про дозвілля молоді, про те, як щодня долають дев’ять кілометрів до училища й дев’ять назад четверо друзів-ремісників. Саме на цьому шляху виникає — цілком несподівано — колізія (розвиток дії, дія, подія), яка мало не призвела до трагічної розв’язки; але розв’язки такої тут, за самим задумом, бути не повинно. Така композиція допомагає авторові акцентувати два моменти — об’єктивні складнощі життя і певні злі (на дорозі дітей — випадкові) сили, які добра воля людей дорослих і розумних спроможна усунути. Основний же зміст твору — то живе життя, постійний і незворотний процес пізнання, зростання й самоутвердження людини,— чим і прекрасна і приваблива незабутня пора ранньої юності…


(За Л. Мороз)

2. Робота над текстом повісті «Вогник далеко в степу».

а) значення назви повісті, тема і ідея твору:

 Почнемо ми, як годиться, з назви твору. Вдома ми повинні були письмово розкрити зміст назви повісті Григора Тютюнника «Вогник далеко в степу», визначити тему і ідею твору. Давайте перевіримо вірність ваших міркувань.



Учні зачитують власні трактовки і розуміння назви повісті, порівнюють схожість і правильність своїх міркувань.

Молодці! Ви вірно зазначили, що ця повість значною мірою автобіографічна. Як і її герой, Григір першого повоєнного року прийшов у ремісниче училище, а закінчивши його, працював на заводі слюсарем. А сама повість про дітей війни, які дочасно подорослішали у важких випробуваннях і шукали свого місця в новому, мирному, житті. І, як завжди в Тютюнника, це твір про людяність і доброту, а герої повісті – підлітки, що склали не один життєвий екзамен, навчилися безпомилково вгадувати навіть уміло замасковані фальш, лицемірство, підступність, а також одразу відчувати непоказну, зовні не афішовану доброту.



б) бесіда за змістом повісті:

 З ваших зауважень я зрозуміла, що всі ви прочитали повість. Яке враження на вас справила вона? Хто з героїв найбільше запам’ятався? Чим саме?



Учні діляться своїми враженнями, розказують про персонажів, які запам’яталися і чим саме.

А хто може сказати, події яких років описані в повісті? Прочитайте рядки, що підтверджують вашу думку.



Учні зауважують, що в повісті описуються перші повоєнні роки і зачитують рядки з повісті, в яких бачать підтвердження власних думок.

 Як жилося людям в перші повоєнні роки? На прикладі кого автор показує важкі умови життя в цей період?



Учні розказують про образи тітки Ялосовети і Павла, від імені якого ведеться розповідь в повісті, зачитують рядки з тексту.

Як ми познайомилися з директором ремісничого училища? Що можна сказати про цю людину? Доведіть свої міркування цитатами з тексту.



Учні розказують, при яких обставинах Павло і разом з ним читачі знайомляться з директором, описують, як вони його уявляють, зачитують рядки з його описом.

Хто були учнями ремісничого училища? З ким із них ми постійно будемо зустрічатися протягом повісті?



Учні відповідають на запитання

Розкажіть про першу зустріч хлопців-ремісників з майстром? Як ви гадаєте, чому директор запросив саме Федора Демидовича вчити п’яту групу, якій навіть прізвисько дали?



Учні виказують свої міркування, хто просто зачитуючи рядки з тексту із здогадками учнів і поясненнями директора училища, хто намагається  побачити між рядками думку автора.

 Всі ви молодці. Але хто спробує пояснити, чому письменник зобразив майстра таким зовнішньо непривабливим?



Учні виказують свої міркування.

3. Читання оповідання учнями

Учитель: А тепер, будь ласка, давайте почитаємо. Знайдіть і прочитайте, намагаючись голосом передаючи настрій, такі уривки з повісті:

- знайомство учнів із незвичайними інструментами;

- розмова діда Штокала з хлопцями;

- опис вогнища, яке розкладали хлопці по дорозі до училища;

- опис зимової природи.

4. Бесіда за прочитаним

Молодці, всі хто читав зуміли передати настрої, описані в уривках. А тепер, скажіть мені, будь ласка, чому незвичайні інструменти викликали щасливу радість у дітей? Яким показаний дід Штокало в прочитаному епізоді? Що символізує вогник у степу з прочитаного уривка? Яке навантаження несе на собі опис природи? Навіщо автор вводить пейзажі в твір?



Учні відповідають на запитання.

Один із учнів переказує уривок повісті

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Літературна гра «Скажи «так» чи «ні»».

(Виконується письмово, кожна правильна відповідь оцінюється одним балом; перевіряють учні-асистенти або застосовується метод взаємоперевірки під керівництвом учителя.)

1) Після війни люди стали жити добре, заможно, в новеньких хатах із центральним опаленням. (Ні.)

2) Директор не захотів брати Павла до училища, тому що той погано вчився, мав у документах незадовільні оцінки. (Ні.)

3) В училищі була майже військова дисципліна. (Так.)

4) Майстром п’ятої групи призначили хоч пораненого, кульгавого, проте бадьорого фронтовика. (Ні.)

5) Майстер Федір Демидович розповідав про слюсарні інструменти нудним голосом, байдуже скидаючи їх у свій ящичок. (Ні.)

6) Із гільз учні ремісничого училища виготовляли лопати. (Так.)

7) П’яту групу за добру роботу нагородили комбінезонами. (Так.)

8) Щодня хлопці проходили із села до училища і знову додому по 18 кілометрів. (Так.)

9) Хлопці вирішили піти до діда Штокала попрацювати й заробити абрикос. (Ні.)

10) Дід Штокало дуже лаяв хлопців і прогнав їх із садка. (Ні.)

11) Коли Павло сам ішов до училища, по дорозі на нього напала зграя здичавілих за війну собак. (Ні.)

12) Павла врятувала жінка та його друзі з училища разом із майстром. (Так.)


VІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Сьогодні наш урок був дуже насичений. Ми з вами познайомилися із героями повісті Гр. Тютюнника «Вогник далеко в степу», розглянули обставини, в яких жили і діяли герої, почали простежувати послідовний розвиток характерів і подій в творі. Побули справжнісінькими акторами радіо, виразно читаючи уривки. Всі сьогодні попрацювали добре і більшість з вас отримали оцінку.



VІІ. Домашнє завдання та інструктаж щодо його виконання

1. Підручник: Ст. 143-144 знати основні відомості. Ст. 144-151 читати



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка