Поріг «склав/ не склав» з якою Метою запроваджено?



Дата конвертації05.01.2018
Розмір445 b.


Запровадження нової системи визначення результатів ЗНО

Про порядок установлення порогового бала «склав/ не склав»






Поріг «склав/ не склав»

  • З якою Метою запроваджено?

  • Як встановлюється?

  • Хто визначає?



Поріг ЗНО «124» (до 2015 року)

    • сумнівний зв'язок з обсягом знань
    • не гарантував, що абітурієнт зможе опанувати програму вищої школи
    • не вирішував усіх проблем, через існування яких створювався


Поріг ЗНО «склав/не склав» (з 2015 року): визначення результатів ЗНО у два етапи



«Метод Ангоффа»: сутність

  • Група експертів, аналізуючи завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на певне завдання мінімально підготовленого абітурієнта.

  • Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення критеріального порогу «склав/не склав» або так званого «порогового бала».



Метод Кессі Беука



Хто встановлює поріг “склав/ не склав”

  • Експертні комісії з визначення оцінки за шкалою 100 – 200 балів при Українському центрі оцінювання якості освіти

  • Експертні групи при регіональних центрах оцінювання якості освіти

  • Робоча група Українського центру оцінювання якості освіти



Експертні групи при регіональних центрах оцінювання якості освіти

  • Персональний склад регіональних експертних груп з кожного предмета (як правило, вісім осіб) затверджується наказом регіонального центру оцінювання якості освіти.

  • До складу груп входять:

  • науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів;

  • педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів міської та сільської місцевостей.

  • Склад регіональної групи формується із забезпечення представництва усіх регіонів, в яких РЦОЯО забезпечує проведення ЗНО.



Вимоги до експертів

  • фаховість як наявність вищої освіти з певного предмета й досвіду його викладання;

  • принциповість як необхідність займати й обґрунтовувати свою позицію;

  • відповідальність як розуміння важливості довіреної справи, вимога відійти від особистісних та корпоративних інтересів;

  • уміння працювати в команді як здатність не тільки донести свою думку, а й вислухати колег, витримати баланс між необхідністю наполягти на своєму та потребою піти на поступки;

  • відкритість до нового досвіду діяльності як уміння вчитися й долати стереотипи.



Мінімально підготовлений абітурієнт: який він?



Мінімально підготовлений абітурієнт:

  • той, хто володіє найменшим обсягом знань і умінь, необхідних для виконання завдання;

  • той, хто своїми знаннями й уміннями ледь відповідає освітньому предметному стандарту;

  • той, чиї знання й уміння є фрагментарними, граничними, але прийнятними.



Мінімально підготовлений абітурієнт з української мови має

  • розрізняти голосні та приголосні звуки;

  • уміти ставити наголоси в найуживаніших (елементарних) випадках;

  • розуміти зміст частовживаних фразеологічних одиниць;

  • уміти розрізняти основні частини мови;

  • уживати знаки пунктуації (крапка, кома перед «що», «але», «а»);

  • опанувати правопис апострофа та м’якого знака (на елементарному рівні);

  • знати правопис частки НЕ з дієсловами (крім винятків);

  • знати правопис великої літери в прізвищах, іменах, іменах по батькові, у найпоширеніших географічних назв (елементарні випадки);

  • уміти знаходити в тексті опорні слова…



Мінімально підготовлений абітурієнт з української літератури має

  • відрізняти календарно-обрядові пісні від необрядових;

  • установлювати відповідність між автором та назвою прозового твору;

  • установлювати відповідність між героєм та назвою твору (найвідоміші твори ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.);

  • визначати тропи (порівняння, епітети);

  • установлювати відповідність між прізвищем і псевдонімом (найвідоміші письменники, наприклад Панас Мирний, Леся Українка);

  • знати основні біографічні дані про найвідоміших класиків (наприклад, Т. Шевченко, Леся Українка).



Результати роботи експертних груп



Представництво Сумської області в предметних експертних групах ХРЦОЯО

ЗНЗ

Пропозиції

  • Сприяти активній участі педагогів Сумської області в інструктивно-методичних вебінарах «ЗНО як складова Національної системи моніторингу якості освіти», що будуть проведені ХРЦОЯО протягом листопада 2016 року для вчителів, які викладають предмети, винесені на ЗНО у 2017 році.

  • Провести тематичні методичні об’єднання вчителів-предметників, присвячені запровадженню нових підходів до визначення результатів ЗНО.

  • Увести матеріал, що стосується особливостей визначення порогового бала «склав / не склав», до змісту відповідних дисциплін, які викладаються під час проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів.



ЗНО з української мови і літератури Загальні рекомендації

Підготовка до ЗНО з української мови і літератури включає наступні напрямки:
  • Підготовка до виконання завдань закритої частини тесту з української мови.

  • Підготовка до виконання завдань закритої частини тесту з української літератури.

  • Підготовка до написання відкритої частини тесту з української мови і літератури у форматі власного висловлення. У цьому напрямку доцільно виділити окремо:

а) роботу над якістю мовленнєвого оформлення;

б) роботу над змістовим компонентом власного висловлення.

Українська мова Найпростіші завдання



Українська мова Найпростіші завдання



Українська література Найпростіше завдання



Власне висловлення Рекомендації

Підготовка до написання власного висловлення:
  • мовленнєве оформлення тексту (найбільш проблемне)

  • формування в учасника тестування чіткого усвідомлення структури власного висловлення



Власне висловлення Структура



Власне висловлення Схема оцінювання



Зміни – найцікавіше в житті.

Тема власного висловлення з української мови ЗНО-2011



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка