Понятійний апарат з історії держави І права зарубіжних країн (термінологічний словник-довідник) київ – 2014 рік



Сторінка26/26
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.15 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Л


Лашт = 60 корців, або 360 пудів, або 5896,8 кг.

Лінія = 2,54 мм.

Лот (рос.) = 12,797 г.

М


Медімн (Д.Гр.) = 39,17 кг.

Миля — одиниця довжини в неметричних системах мір: 1) міжнародна морська миля = 1852 м; 2) британська морська миля = 1853,184 м; 3) британська сухопутна миля = 5280 футів = 1609,344 м;


Морг — одиниця земельної площі в Польщі, Литві XVI—XVIII ст. та на захоплених ними українських землях (застосувався до 1939 p.). Найпоширенішим у Литві був морг, який дорівнював 0,7126 га, в Польщі були морг старий коронний (0,5985 га), новопольський (0,5609 га); 1919 р. запроваджено морг, що дорівнював 0, 5599 га.

Миларій, миля(Д.Рим) – 1,598 м.


Н


Ногата — грошова одиниця Київської Русі. У XI ст. 1 ногата дорівнюва-ла1/2 гривні, або 1/25 куни.

О


Обол (Д.Греція.) = 0,71 г.

П


Пінта (амер.рід.) = 0,473176 куб.дм.

Пуд = 16,38 кг, або 40 фунтів.

Р


Резана — грошова одиниця Київської Русі. В XI ст. 1 резана дорівнювала 1/50 гривні, або 2/5 ногати, або 1/2 куни. У XII ст. прирівнювалася до куни.


Римський (римський) — назва монети на західноукраїнських землях, які перебували під владою Австрії, що дорівнювала 1 австрійському гульденові. З 1857 р. дорівнював 2/3 таляра, або 20 срібним грошам, а з 1867 p., ставши австро-угорською грошовою одиницею, — 100 крейцерам.


Рубль російський = 33 алтини, або 2 денги.

С


Сажень — російська лінійна міра довжини (213,36 см).

Сальт (Д.Рим) = 235,328 га.


Солід - (від лат. solidus — твердий, міцний, масивний) — римська золота монета, викарбуваная в 309 році н. э. імператором Костянтином. Важила 1/72 римського фунта (4,55 г). Вонана замінила в якості основної золотої монети ауреус. В 314 році введена в обіг західній частині Римської імпериії, а в 324 році — на всій території імперії. Тривалий час була основною монетою Римської імперії, потім Візантиії. Грецька назва візантийського соліда — «номізма», в Європі його частішее називали «безант» або «бізантин».
Стадій (Д.Греція) – 185,136 м.
Стадій олімпійський (Д.Греція) – 192,27 м.

Т



Таляр
— велика срібна високопробна монета багатьох європейських країн XVI—XIX ст. Спочатку важив близько ЗО г, згодом — майже вдвічі менше. На українських землях таляри були в обігу в XVI—XVIII ст.

Талант (Д.Греція.) = 25,5 кг.

У



Унція (амер. рід.) = 29,5735 куб.см.

Унція (амер. ваг.) = 28,3495 г.

Унція (Д.Рим) = 27,166 г.

Ф


Флорин — 1) золота монета вагою 3,5—3,7 г, яку карбували до XVI ст. у Флоренції, пізніше — назва срібної монети в європейських країнах, зокрема в Угорщині; дорівнював австрійському гульденові; 2) інша назва злотого, що трапляється в польських та українських писемних джерелах XVI—XVIII ст.


Фунт = 405 г

Фут = 0,3048 м.

Ц


Центурія (Д.Рим) = 58,328 га

Ч


Чверть (рос.) = 3,0748 л.

Чарка (рос.) = 122,99 мл.

Ш


Штоф (рос.) = 1,2299 л.

Шкалік (рос.) = 61,5 мл.

Ю


Югер (Д.Рим) = 29,416 а.

Я


Ярд (англ.) = 914,4 мм

Частина 3. Дидактична


Навчальна лекція — це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.

Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.



Курсант (слухач) під час проведення лекційного заняття к повинен у зошиті занотувати дату проведення заняття, його тему, мету і завдання, питання лекції; коротко записати основні положення, викладені лектором з кожного питання; у випадку необхідності і з дозволу лектора задати питання по змісту лекції; уточнити навчальну літературу і питання підготовки до семінарського заняття.
Семінарське заняття – вид навчального заняття, основною метою якого є поглиблене відпрацювання та закріплення основних положень проблем, розкритих у прочитаних лекціях. Дидактичною основою семінарського заняття є самостійна робота курсанта (слухача) на етапі підготовки до нього та презентація його знань у процесі проведення заняття. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Оцінки курсантів (слухачів) за кожне семінарське заняття прилюдно оголошуються, записуються у журнал та враховуються при визначенні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

Курсант (слухач) повинен підготувати до семінарського заняття короткі відповіді по кожному з винесених на обговорення питань і записати їх у зошит; виписати у зошит терміни та поняття, що використовуються за даною темою; скласти список літератури, якою користувався особисто під час підготовки до семінару; окремо записати у зошиті нез’ясовані питання, які потребують уточнення на семінарі. Під час проведення семінару курсант повинен прагнути виступити по одному з винесених на обговорення питань; уважно слухати виступи інших учасників семінару і при необхідності доповнювати їх; ставити проблемні питання за темою семінару і пропонувати їх для обговорення.
Практичне заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд курсантами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання курсантами відповідно до сформульованих завдань.

Основна дидактична мета практичного заняття — розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих курсатами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення курсантів. Курсант (слухач) повинен заздалегідь ознайомитися з планом практичного заняття і підготовувати зазначений в ньому матеріал: посібник-практикум, тексти необхідних документів, словникову та довідникову літературу, тексти завдань, методичні рекомендації до їх виконання. Безпосередньо на самому занятті: уточнити у викладача завдання, скласти короткий план роботи та визначити оптимальні методи роботи над виконанням завдання, правильно розподілити навчальний час і приступити до роботи.


Індивідуальне заняття – це вид навчального заняття, яке проводиться під керівництвом науково-педагогічного працівника у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей курсанта (слухача). Індивідуальні заняття проводяться з одним або декількома курсантами (слухачами) за окремим графіком, затвердженим начальником інституту. Під час проведення індивідуального заняття курсант(слухач) повинен чітко, максимально повно і в межах визначеного викладачем часу виконувати навчальні завдання.
Консультація – вид навчального заняття, на якому курсант (слухач) отримує від науково-педагогічного працівника відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання. Консультації поділяються на індивідуальні і групові. Протягом семестру консультації проводиться за встановленим кафедрою графіком. Готуючись до консультації, курсант (слухач) повинен визначити для себе і записати до зошиту запитання до викладача. Отримавши відповіді, також занотувати їх в зошиті.
Індивідуальне завдання — форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які курсанти (слухачі) отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконуються курсантами (слухачами) самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань. Механізм написання, подання, захисту та оцінювання індивідуальних завдань розробляється кафедрою. Оцінки, отримані за виконання індивідуального завдання враховується при виставленні результатів підсумкового контролю з навчальної дисципліни. Відповідним інноваційним технологіям навчання різновидом індивідуальних завдань є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи курсанта (слухача) навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, яке виконується протягом вивчення певної навчальної дисципліни й закінчується захистом.



ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної дисципліни, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних занять, охоплює декілька модулів або зміст навчальної дисципліни в цілому.

Види ІНДЗ: конспект з теми (модуля) за заданим планом або планом, який курсант (слухач) розробив самостійно; реферат з теми (модуля); розв’язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля); розроблення теоретичних або прикладних функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо; комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об’єктів, конструкцій тощо; анотація прочитаної додаткової літератури з навчальної дисципліни, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо.


Самостійна робота курсантів (слухачів, студентів) є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Вона включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу. Навчальний час, відведений на самостійну роботу курсанта (слухача) регламентується навчальним планом. Зміст самостійної роботи курсанта (слухача) визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками науково-педагогічного працівника. Самостійна робота курсанта (слухача) забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань, комплектами індивідуальних завдань, практикумами, методичними рекомендаціями з організації самостійної роботи під час виконання окремих завдань тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи курсантів (слухачів) повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку курсанта (слухача). Для самостійної роботи курсанту (слухачу) також рекомендується відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література. Найбільш поширеною причиною для курсанта самостійно опрацьовувати навчальний матеріал є пропуски занять. Для цього курсант повинен з’ясувати у свого викладача, який матеріал він має самостійно опрацювати, як оформити, а також, коли як закрити тему.


Європейська кредитна трансферна система (ECTS – European Credit Transfer System) – це системний спосіб опису освітніх програм шляхом присвоєння кредитних одиниць її компонентам (дисциплінам, курсам тощо). Система ECTS базується на врахуванні загальної трудомісткості роботи курсанта (слухача, студента) при засвоєнні певного кредитного модуля програми підготовки та результатів цієї роботи.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка грунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Модульна технологія навчання – це одна з сучасних педагогічних технологій, яка передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного й ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність курсанта (слухача, студента), різноманітні форми діагностики рівня його знань і вмінь.
Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження курсанта (слухача), необхідного для засвоєння змісту модуля програми навчальної дисципліни. Заліковий кредит включає усі види робіт курсанта (слухача), що передбачені в затвердженому індивідуальному плані: аудиторну (лекції, практичні, індивідуальні, семінарські заняття), самостійну роботу, виконання курсових робіт, консультації, практика; на випускних курсах - підготовку та проведення державної атестації, стажування тощо.
Кредит – умовна одиниця виміру трудомісткості певної частини програми вищої освіти. Ціна кредитної одиниці складає 36 академічних годин навчальної роботи курсанта (слухача, студента), де враховується час на проведення аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи, всіх видів контролю та практик.
Модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Доцільно формувати модулі, кратні цілому кредиту або його половині. Модуль може складатися з кількох змістових модулів.
Навчальний (змістовий) модуль - це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному об'єктові.
Навчальний елемент (дидактична одиниця) - мінімальна доза навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об'єкта, призначена для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння та використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент починається з декларації про той об'єм знань і/або умінь, яким повинна оволодіти особа, яка навчається, містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести і вправи Навчальні елементи групуються в змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу(дисципліни).
Навчальний об'єкт - навчальна інформація певного обсягу, що має самостійну логічну структуру та зміст і дає змогу оперувати цією інформацією у процесі мислення.
Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень під час семінарських, практичних занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи та передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок курсантом (слухачем) з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.
Рубіжний (модульний) контроль визначає якість виконаної курсантом (слухачем, студентом) навчальної роботи з певного модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.
Підсумковий контроль. Проводиться по завершенню вивчення предмету у формі екзамену з урахуванням поточних оцінок, оцінок за модульні контрольні роботи, за виконану індивідуальну навчальну роботу (за рекомендаціями викладача або за власним вибором). При виставленні підсумкової оцінки можуть бути враховані результати участі курсанта(слухача) в науковій роботі на кафедрі.
Рейтингова система оцінювання – система, в основу якої покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну та практичну діяльність курсанта (слухача).
Рейтингові бали з навчальної дисципліни (практики, стажування) – кількісний показник в балах результатів навчальної (практичної) діяльності курсанта (слухача) з урахуванням її вагомості та якості.

Рейтинг з навчальної дисципліни – це порядкова позиція курсанта (слухача) серед всіх курсантів (слухачів) даного курсу, спеціальності, напряму підготовки, факультету, навчально-наукового інституту, що визначається на підставі отриманих ним балів у процесі вивчення певної навчальної дисципліни;
Семестровий рейтинг – це порядкова позиція курсанта (слухача) в певному семестрі, виведений як середньо арифметичне рейтингів з усіх дисциплін, що вивчалися протягом зазначеного семестру.
Інтегральний рейтинг– це порядкова позиція курсанта (слухача) в цілому за попередній період навчання (може визначатися на будь-якому етапі навчання з метою аналізу та відповідної корекції змісту та якості навчання).
Загальний рейтинг - це показник успішності навчання курсанта (слухача) за весь період навчання, виведений як середнє арифметичне рейтингів з усіх дисциплін, що вивчалися протягом зазначеного періоду (визначається після завершення навчання в Інституті).
Система оцінювання ECTS – європейська система оцінювання успішності засвоєння курсантом (слухачем) модулів навчальних дисциплін. Система передбачає сім рівнів оцінювання (A, B, C, D, E, FX, F).
Контрольний зріз знань – це вид контролю набутих знань з навчальної дисципліни з метою визначення успішності та якості засвоєння курсантами, слухачами, студентами навчального матеріалу. Контрольний зріз знань проводиться навчальним відділом на підставі рішення керівника навчального закладу. За результатами контрольного зрізу знань у процес вивчення дисципліни можуть бути внесені певні корективи з метою покращення його основних показників.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка