Понятійний апарат з історії держави І права зарубіжних країн (термінологічний словник-довідник) київ – 2014 рік



Сторінка25/26
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.15 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Я


Якобінці - у Франції в період буржуазної революції члени Клубу св. Якова. Сформувавши фракцію в Конвенті і отримавши владу в результаті повстання 31 травня - 2 червня 1793 р., якобінці очолили т.зв. третій етап Французької революції (1793-1794 рр..).

Частина 2. Метрична



А


Акр = 4046,86 м.
Алтин = 6 денгам.
Ар = квадрату зі сторонами 10 м.
Аршин = 71 см.

Б


Бочка (рос.) = 40 відер

Берковець (рос.) = 163,805 кг.

Баррель нафтовий (амер.) = 158,987 куб.дм.

Бушель (амер.) = 35,2391 куб.дм.

В


Векша — грошова одиниця Київської Русі (IX—XIII ст.). Дорівнювала 1/4 — 1/6 куни, 1/2 — 1/3 резани. Еквівалентом векші було 0,33 г. срібла.

Верста = 1,0668 м.

Вершок = 44, 45 мм
Відро австрійське = 10 л.

Відро російське = 12,299 л.
Волока — поземельна міра в Польщі, Литві та на захоплених ними українських і білоруських землях у XVI—XVII ст. Волока, що мала 30 моргів і була мірилом феодальних повинностей, офіційно запроваджена в литовських великокнязівських маєтках "Уставою на волоки" 1557 р. Величина волоки не була сталою. Литовська волока дорівнювала 21,3739 га, старохолмська — 16,818, новохолмська — 17,361, старопольська — 17,954, ново-польська — 16,796 53 га тощо.


Г


Гарнець = 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.

Галлон (амер.) = 3,78541 куб.дм.
Гелер новийгрошова одиниця, запроваджена 1892 р. як 1/100 австро-угорської крони. Карбувався з неповноцінних металів: нікелю (20 і 10 г) та міді (2 і 1 г). Поширювався як розмінна монета на території Австро-Угорщини та захоплених нею західноукраїнських землях.
Гривня — вагова, лічильна й монетна одиниця Київської Русі. У XI— XIII ст. дорівнювала 51,19 г золота або срібла. У XV—XVIII ст. в Україні використовувалася лічильна гривня польського походження, на яку йшло 48 монет. У 1918—1920 pp. гривня була грошовою одиницею УНР. У наш час знову запроваджена в обіг з 2 вересня 1996 р.
Гріш (грош)старовинна монета, що була поширена в багатьох країнах Європи. Відома з XII ст. На українських землях у XVI—XVIII ст. у значній кількості були в обігу литовські й польські гроші (польський грош — срібна монета масою 3,1 г). З часом гріш перетворився на дрібну розмінну монету: на початку XIX ст. — вартістю 2 копійки, пізніше — вартістю 1/2 копійки.

Д


Дактиль (Д.Греція., палець) = 1,928 см.

Денарій - (лат. denarius) — назва римської срібної монети часів Республіки і перших двох століть Імперії, одній з найпоширеніших монет на територіях, що знаходилися під владою або впливом Риму. Перші денарії були відкарбовані 268 року до н. е. з вагою в 6,8 грама.
Денга — срібна російська монета XIV—XVIII ст.


Десятина (господарська, рос.) = 1,45 га (застосовується з XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила 1,2 га.
Десятина (казенна, рос.) = 1,09 га.

Доля (рос.) = 44,43 мг.

Драхма (Д.Греція.) = 4,25 г.
Дукат = 60 коп. золотом

Дюйм = 25,4 мм.

З


Злотий (в Україні — золотий) — польська грошова одиниця. У XVI— XVIII ст. був поширений і на українських землях, загарбаних Польщею. З 1493 р. злотий (дукат) мав вартість 30 срібних грошів. З 1633 р. почали карбувати срібну монету номіналом у злотий.

Золотник (рос.) = 4,266 г.

К


Камінь = 32,90 фунта.

Карбованець російський = 100 коп.

Календар давньоруський – система відліку часу від «створення Світу» (5508 р. до р. Хр.). Рік починався з 1 березня. В середині 14 століття Руська православна церква у відповідності до постанови Нікейського Собору перенесла початок року на 1 вересня. В 1700 році в Росії було запроваджено християнське літочислення, початок року з 1 січня. День після 31 грудня 7208 р. від «створення світу» почав називаться 1 січня 1700 року від «різдва Христова». Назви місяців: сечень (січень), лютий (лютий), березозол (березень), цветень (квітень), травень (травень), червень (червень), липець (липень), серпень (серпень), вересень (вересень), листопад (жовтень), студень (грудень).

Календар французької революції – нова система відліку часу, розроблена спеціальною комісією під керівництвом Жильбера Ромма. Почав працювати за постановою Національного конвента 5 жовтня 1793 року. Скасовано еру від народження Христа і початок року з 1 січня. Конвент встановив початок відліку років з 22 вересня 1792 року, дати повалення монархії і проголошення республіки. Рік складався з 12 місяців, місяц з 3-х декад, декада – з 10-ти днів. Назви місяців за новим календарем запропонував депутат Конвенту Фабр де Еглантин: осінь – вандем’єр(місяць збору винограду: 23.09.-22.10.), брюмер (місяць туману: 23.10.-21.11.), фример (місяць заморозків: 22.11-22.12); зима – нивоз (місяць снігу: 23.12.-21.01.), плювіоз (місяць дощу: 21.01.-19.02.), вантоз (місяць вітру: 20.02.-21.03.); весна – жерміналь(місяць проростання: 22.03.-20.04.), флореаль (місяць квітіння: 21.04.-20.05.), преріаль (місяц ланів: 21.05.-19.06.); літо – мессідор (місяць жнив: 20.06.-19.07.), термідор (місяц спеки: 20.07.-18.08.), фрюктидор (місяц плодів: 19.08-17.09)

Кварта (рос.) — 0,5 л.

Кварта (амер.) = 0,946353 куб.дм.

Копа = 60 шт.

Кабельтов (міжнар.) = 182,5 м.
Корець — старовинна одиниця виміру зерна, рідин в Україні, Росії, Білорусі, Польщі, Литві в XV—XVII ст. Офіційно прийнятим у шляхетській Польщі був т. зв. варшавський корець місткістю близько 50 кг. В Україні корець був побутовою мірою збіжжя і становив собою мірку місткістю 6 пудів (близько 100 кг).


Крейцер — розмінна монета, що карбувалася зі срібла, а згодом із міді в Німеччині (XV—XIX ст.) та Австрійській імперії (XVII—XIX ст.). На українських землях, захоплених Австрією, у XVIII—XIX ст. були в обігу мідні крейцери.


Крона — назва багатьох середньовічних європейських монет, а також монета й грошова одиниця деяких країн у новий і новітній час. Австро-угорська крона була в обігу протягом 1892—1918 pp. і дорівнювала 100 гелерам. Карбувалися золоті монети вартістю 20 і 10 крон і срібні вартістю 1, залежного селянства. Було два види: малий лан (фламандський, хелмський) дорівнював 30 моргам (близько 1 б ,8 га) і великий лан (франконський) — 43,5 морга (близько 25 га). Залежно від розміру наділу селянські господарства поділялися на ланові, півланові та чвертьланові. Після запровадження 1557 р. "Устави на волоки" лан почали називати волокою.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка