Понятійний апарат з історії держави І права зарубіжних країн (термінологічний словник-довідник) київ – 2014 рік



Сторінка21/26
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.15 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Р


Рада Народних Уповноважених - в Німеччині після Листопадової революції 1918 р. перехідний уряд, створений на період до вступу в силу Конституції.

Рада п'ятисот - за Конституцією Франції 1795 року нижня палата Законодавчого корпусу, що складалася з 500 членів, що обираються з числа осіб, які досягли 30-річного віку.

Рада старійшин - за Конституцією Франції 1795 року верхня палата Законодавчого корпусу, що складалася з 250 осіб не молодше 40 років.

Рабіанум - у Вавилоні призначуваний царем голова (староста) сільської громади.

Раджа - в Стародавній Індії князь, правитель держави.

Ранньофеодальна монархія (V-IX стст.) - характерна для періоду становлення феодальної власності, коли клас феодалів, що формується, згрупувався навколо влади короля, що політично зміцнилася. У цей період складаються перші відносно великі феодальні держави.

Реальні контракти - це контракти, які вважаються укладеними в момент передачі одним контрагентом іншому певної речі. У зв’язку з тим, що зобов’язання виникало лише за умови виконання однією із сторін обов’язку по передачі речі, вимога кредитора за реальним контрактом завжди спрямована на повернення одержаного. Реальні контракти відрізняються від інших видів договорів простотою порядку укладення, оскільки виконання формальностей не вимагалося. Достатньо було домовленості та одночасної передачі речі однією особою іншій. Однак, поки не відбулася передача, зобов’язання із реального контракту не виникає. Оскільки реальні контракти надавали перевагу змісту, а не формі, вони не могли бути абстрактними, а тому породжували зобов’язання лише якщо мали під собою певні підстави (causa). Римське право виділяло чотири види реальних контрактів: позика (mutuum), позичка (commodatum), поклажа (depositum) і застава (pignus).

Революційний трибунал - у Франції в період буржуазної революції судові органи, які в спрощеному порядку виносили смертні вироки щодо ворогів якобінського режиму.

Регалії (від лат. Regalis - царський) - 1. у феодальній Європі королівські привілеї на отримання певних доходів (судових штрафів, ринкових зборів тощо), тобто дохідні прерогативи казни. У цьому сенсі термін Р. до теперішнього часу іноді вживається в юридичній науці в таких словосполученнях, як «безхазяйна Р.», «митна Р.», «судова Р.»; 2. зовнішні знаки монархічної влади - корона, скіпетр і ін Іноді Р. називалися також знаки відмінності (ордени, медалі).

Регентство (від лат. Regere - управляти) - тимчасове колегіальне (регентською радою) або одноосібне (регентом) здійснення повноважень глави держави в монархіях у разі вакантності престолу, малолітства, тривалої хвороби або тимчасової відсутності монарха.

Рейхсрат - за Веймарською конституцією 1919 р. верхня палата парламенту, вищий орган представництва земель. Ліквідований нацистами в 1934 році.

Рейхстаг (нім. Reichstag) - 1. в «Священій Римській імперії» з XII в. - орган станового представництва при німецькому імператорові. З XIV ст. організація Р. придбала постійний характер; 2. в Німецької імперії - установчі збори, а потім нижня палата Північно-Німецького союзу (1867-1871); в 1871-1918 рр.. - виборний орган, який брав участь у законодавстві, прийнятті бюджету і контролю за виконавчою владою. Вищим представницьким органом вважався бундесрат, в якому були представлені німецькі держави; 3. у Веймарській республіці (1919 - 1933) - нижня палата парламенту, обиралася населенням за системою пропорційного представництва. Права Р. були істотно обмежені за рахунок широких повноважень уряду і президента, що мав право розпуску Р. В період націонал-соціалістичного режиму (1933-1945) Р. зберігався лише формально.

Рекрут - (фр. récruter — набирати військо) — найнижче військове звання та особа, прийнята на військову службу по військовій повинності або найму. Звання звичайно означає, що особа не пройшла курсу військової підготовки.

Рекс - в архаїчному Римі цар, глава общини; влада царів в Римі була повалена в 509 р. до н.е.

Ректор - намісник провінції, що входила до складу єпархії.

Рескріпти - відповіді імператорської канцелярії на запити приватних і посадових осіб, що видавалися за підписом імператора.

Рельєф - в середньовічних Англії та Франції особлива плата за право відчужувати феод.

Ретра (букв. договір) - угода законодавця і народу про введення нових правових установлень, до числа найбільш відомих належить т.зв. «Лікургова ретра», приписувана легендарному спартанському законодавцю Лікургу (VIII ст. До н.е.).

Референдарій – посадова особа в структурі центральних органів влади і управління держави Франків, яка відала королівською документацією.

Рецепція (лат., прийняття) - запозичення і застосовування державою соціологічних та культурних форм, що виникли в іншій країні або в іншу епоху. 

Римське право — правова система Стародавнього Риму, що діяла в Римській державі (царського, республіканського періодів і періоду імперії) та Візантії. Розвиток римського права охоплює понад тисячу років юриспруденції, від Законів Дванадцяти таблиць (бл. 439 р. до Р. Х.) до лат. Corpus Iuris Civilis (528-35 рр.) імператора Юстиніана І. Це римське право, Кодекс Юстиніана, діяло у Східній Римській імперії (331–1453), а також послужило основою правових систем у континентальній Європі, а також в Ефіопії та найдавніших європейських колоніях, включаючи латиноамериканські.

Рипуарська правда — одна з так званих варварських правд, пам’ятник звичаєвого права рипуарських франків (одне з германських племен). Створювалася з VI по VIII ст..ст. у період, що характеризувався майновим розшаруванням, появою приватної власності на землю і встановленням залежності селян, зміцненням королівської влади, посиленням позицій церкви. Р.п. відображала давні судові звичаї для встановлення істини - ордалії, судовий поєдинок, архаїчний суд, а також королівське законодавство.

Романо-германське (континентальне) право - одна з двох основних міжнародних сімей права. До числа відмінних рис романо-германського (континентального) права відносяться: розподіл на підсистеми публічного та приватного права, верховенство закону як джерела права, відсутність прецеденту в якості джерела права і т.п. У романо-германську правову сім'ю входять національні правові системи Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Росії та низки інших країн.

«Рух допомоги трону» - в Японії розгалужена поліцейсько-бюрократична мережа органів влади, яка усоблювала монархо-профашистський режим у Японії, діяла до капітуляції 1945 року.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка