Понятійний апарат з історії держави І права зарубіжних країн (термінологічний словник-довідник) київ – 2014 рік



Сторінка16/26
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.15 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   26

Я


Якобінці - у Франції в період буржуазної революції члени Клубу св. Якова. Сформувавши фракцію в Конвенті і отримавши владу в результаті повстання 31 травня - 2 червня 1793 р., якобінці очолили т.зв. третій етап Французької революції (1793-1794 рр..).

Частина 2. Метрична



А


Акр = 4046,86 м.
Алтин = 6 денгам.
Ар = квадрату зі сторонами 10 м.
Аршин = 71 см.

Б


Бочка (рос.) = 40 відер

Берковець (рос.) = 163,805 кг.

Баррель нафтовий (амер.) = 158,987 куб.дм.

Бушель (амер.) = 35,2391 куб.дм.

В


Векша — грошова одиниця Київської Русі (IX—XIII ст.). Дорівнювала 1/4 — 1/6 куни, 1/2 — 1/3 резани. Еквівалентом векші було 0,33 г. срібла.

Верста = 1,0668 м.

Вершок = 44, 45 мм
Відро австрійське = 10 л.

Відро російське = 12,299 л.
Волока — поземельна міра в Польщі, Литві та на захоплених ними українських і білоруських землях у XVI—XVII ст. Волока, що мала 30 моргів і була мірилом феодальних повинностей, офіційно запроваджена в литовських великокнязівських маєтках "Уставою на волоки" 1557 р. Величина волоки не була сталою. Литовська волока дорівнювала 21,3739 га, старохолмська — 16,818, новохолмська — 17,361, старопольська — 17,954, ново-польська — 16,796 53 га тощо.


Г


Гарнець = 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.

Галлон (амер.) = 3,78541 куб.дм.
Гелер новий — грошова одиниця, запроваджена 1892 р. як 1/100 австро-угорської крони. Карбувався з неповноцінних металів: нікелю (20 і 10 г) та міді (2 і 1 г). Поширювався як розмінна монета на території Австро-Угорщини та захоплених нею західноукраїнських землях.
Гривня — вагова, лічильна й монетна одиниця Київської Русі. У XI— XIII ст. дорівнювала 51,19 г золота або срібла. У XV—XVIII ст. в Україні використовувалася лічильна гривня польського походження, на яку йшло 48 монет. У 1918—1920 pp. гривня була грошовою одиницею УНР. У наш час знову запроваджена в обіг з 2 вересня 1996 р.
Гріш (грош) — старовинна монета, що була поширена в багатьох країнах Європи. Відома з XII ст. На українських землях у XVI—XVIII ст. у значній кількості були в обігу литовські й польські гроші (польський грош — срібна монета масою 3,1 г). З часом гріш перетворився на дрібну розмінну монету: на початку XIX ст. — вартістю 2 копійки, пізніше — вартістю 1/2 копійки.

Д


Дактиль (Д.Греція., палець) = 1,928 см.

Денарій - (лат. denarius) — назва римської срібної монети часів Республіки і перших двох століть Імперії, одній з найпоширеніших монет на територіях, що знаходилися під владою або впливом Риму. Перші денарії були відкарбовані 268 року до н. е. з вагою в 6,8 грама.
Денга — срібна російська монета XIV—XVIII ст.


Десятина (господарська, рос.) = 1,45 га (застосовується з XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила 1,2 га.
Десятина (казенна, рос.) = 1,09 га.

Доля (рос.) = 44,43 мг.

Драхма (Д.Греція.) = 4,25 г.
Дукат = 60 коп. золотом

Дюйм = 25,4 мм.

З


Злотий (в Україні — золотий) — польська грошова одиниця. У XVI— XVIII ст. був поширений і на українських землях, загарбаних Польщею. З 1493 р. злотий (дукат) мав вартість 30 срібних грошів. З 1633 р. почали карбувати срібну монету номіналом у злотий.

Золотник (рос.) = 4,266 г.

К


Камінь = 32,90 фунта.

Карбованець російський = 100 коп.

Календар давньоруський – система відліку часу від «створення Світу» (5508 р. до р. Хр.). Рік починався з 1 березня. В середині 14 століття Руська православна церква у відповідності до постанови Нікейського Собору перенесла початок року на 1 вересня. В 1700 році в Росії було запроваджено християнське літочислення, початок року з 1 січня. День після 31 грудня 7208 р. від «створення світу» почав називаться 1 січня 1700 року від «різдва Христова». Назви місяців: сечень (січень), лютий (лютий), березозол (березень), цветень (квітень), травень (травень), червень (червень), липець (липень), серпень (серпень), вересень (вересень), листопад (жовтень), студень (грудень).

Календар французької революції – нова система відліку часу, розроблена спеціальною комісією під керівництвом Жильбера Ромма. Почав працювати за постановою Національного конвента 5 жовтня 1793 року. Скасовано еру від народження Христа і початок року з 1 січня. Конвент встановив початок відліку років з 22 вересня 1792 року, дати повалення монархії і проголошення республіки. Рік складався з 12 місяців, місяц з 3-х декад, декада – з 10-ти днів. Назви місяців за новим календарем запропонував депутат Конвенту Фабр де Еглантин: осінь – вандем’єр(місяць збору винограду: 23.09.-22.10.), брюмер (місяць туману: 23.10.-21.11.), фример (місяць заморозків: 22.11-22.12); зима – нивоз (місяць снігу: 23.12.-21.01.), плювіоз (місяць дощу: 21.01.-19.02.), вантоз (місяць вітру: 20.02.-21.03.); весна – жерміналь(місяць проростання: 22.03.-20.04.), флореаль (місяць квітіння: 21.04.-20.05.), преріаль (місяц ланів: 21.05.-19.06.); літо – мессідор (місяць жнив: 20.06.-19.07.), термідор (місяц спеки: 20.07.-18.08.), фрюктидор (місяц плодів: 19.08-17.09)

Кварта (рос.) — 0,5 л.

Кварта (амер.) = 0,946353 куб.дм.

Копа = 60 шт.

Кабельтов (міжнар.) = 182,5 м.
Корець — старовинна одиниця виміру зерна, рідин в Україні, Росії, Білорусі, Польщі, Литві в XV—XVII ст. Офіційно прийнятим у шляхетській Польщі був т. зв. варшавський корець місткістю близько 50 кг. В Україні корець був побутовою мірою збіжжя і становив собою мірку місткістю 6 пудів (близько 100 кг).


Крейцер — розмінна монета, що карбувалася зі срібла, а згодом із міді в Німеччині (XV—XIX ст.) та Австрійській імперії (XVII—XIX ст.). На українських землях, захоплених Австрією, у XVIII—XIX ст. були в обігу мідні крейцери.


Крона — назва багатьох середньовічних європейських монет, а також монета й грошова одиниця деяких країн у новий і новітній час. Австро-угорська крона була в обігу протягом 1892—1918 pp. і дорівнювала 100 гелерам. Карбувалися золоті монети вартістю 20 і 10 крон і срібні вартістю 1, залежного селянства. Було два види: малий лан (фламандський, хелмський) дорівнював 30 моргам (близько 1 б ,8 га) і великий лан (франконський) — 43,5 морга (близько 25 га). Залежно від розміру наділу селянські господарства поділялися на ланові, півланові та чвертьланові. Після запровадження 1557 р. "Устави на волоки" лан почали називати волокою.

Л


Лашт = 60 корців, або 360 пудів, або 5896,8 кг.

Лінія = 2,54 мм.

Лот (рос.) = 12,797 г.

М


Медімн (Д.Гр.) = 39,17 кг.

Миля — одиниця довжини в неметричних системах мір: 1) міжнародна морська миля = 1852 м; 2) британська морська миля = 1853,184 м; 3) британська сухопутна миля = 5280 футів = 1609,344 м;


Морг — одиниця земельної площі в Польщі, Литві XVI—XVIII ст. та на захоплених ними українських землях (застосувався до 1939 p.). Найпоширенішим у Литві був морг, який дорівнював 0,7126 га, в Польщі були морг старий коронний (0,5985 га), новопольський (0,5609 га); 1919 р. запроваджено морг, що дорівнював 0, 5599 га.

Миларій, миля(Д.Рим) – 1,598 м.


Н


Ногата — грошова одиниця Київської Русі. У XI ст. 1 ногата дорівнюва-ла1/2 гривні, або 1/25 куни.

О


Обол (Д.Греція.) = 0,71 г.

П


Пінта (амер.рід.) = 0,473176 куб.дм.

Пуд = 16,38 кг, або 40 фунтів.

Р


Резана — грошова одиниця Київської Русі. В XI ст. 1 резана дорівнювала 1/50 гривні, або 2/5 ногати, або 1/2 куни. У XII ст. прирівнювалася до куни.


Римський (римський) — назва монети на західноукраїнських землях, які перебували під владою Австрії, що дорівнювала 1 австрійському гульденові. З 1857 р. дорівнював 2/3 таляра, або 20 срібним грошам, а з 1867 p., ставши австро-угорською грошовою одиницею, — 100 крейцерам.


Рубль російський = 33 алтини, або 2 денги.

С


Сажень — російська лінійна міра довжини (213,36 см).

Сальт (Д.Рим) = 235,328 га.


Солід - (від лат. solidus
 — твердий, міцний, масивний) — римська золота монета, викарбуваная в 309 році н. э. імператором Костянтином. Важила 1/72 римського фунта (4,55 г). Вонана замінила в якості основної золотої монети ауреус. В 314 році введена в обіг західній частині Римської імпериії, а в 324 році — на всій території імперії. Тривалий час була основною монетою Римської імперії, потім Візантиії. Грецька назва візантийського соліда — «номізма», в Європі його частішее називали «безант» або «бізантин».
Стадій (Д.Греція) – 185,136 м.
Стадій олімпійський (Д.Греція) – 192,27 м.

Т



Таляр
— велика срібна високопробна монета багатьох європейських країн XVI—XIX ст. Спочатку важив близько ЗО г, згодом — майже вдвічі менше. На українських землях таляри були в обігу в XVI—XVIII ст.

Талант (Д.Греція.) = 25,5 кг.

У



Унція (амер. рід.) = 29,5735 куб.см.

Унція (амер. ваг.) = 28,3495 г.

Унція (Д.Рим) = 27,166 г.

Ф


Флорин — 1) золота монета вагою 3,5—3,7 г, яку карбували до XVI ст. у Флоренції, пізніше — назва срібної монети в європейських країнах, зокрема в Угорщині; дорівнював австрійському гульденові; 2) інша назва злотого, що трапляється в польських та українських писемних джерелах XVI—XVIII ст.


Фунт = 405 г

Фут = 0,3048 м.

Ц


Центурія (Д.Рим) = 58,328 га

Ч


Чверть (рос.) = 3,0748 л.

Чарка (рос.) = 122,99 мл.

Ш


Штоф (рос.) = 1,2299 л.

Шкалік (рос.) = 61,5 мл.

Ю


Югер (Д.Рим) = 29,416 а.

Я


Ярд (англ.) = 914,4 мм



Частина 3. Дидактична


Навчальна лекція — це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.

Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.



Курсант (слухач) під час проведення лекційного заняття к повинен у зошиті занотувати дату проведення заняття, його тему, мету і завдання, питання лекції; коротко записати основні положення, викладені лектором з кожного питання; у випадку необхідності і з дозволу лектора задати питання по змісту лекції; уточнити навчальну літературу і питання підготовки до семінарського заняття.
Семінарське заняття – вид навчального заняття, основною метою якого є поглиблене відпрацювання та закріплення основних положень проблем, розкритих у прочитаних лекціях. Дидактичною основою семінарського заняття є самостійна робота курсанта (слухача) на етапі підготовки до нього та презентація його знань у процесі проведення заняття. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Оцінки курсантів (слухачів) за кожне семінарське заняття прилюдно оголошуються, записуються у журнал та враховуються при визначенні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

Курсант (слухач) повинен підготувати до семінарського заняття короткі відповіді по кожному з винесених на обговорення питань і записати їх у зошит; виписати у зошит терміни та поняття, що використовуються за даною темою; скласти список літератури, якою користувався особисто під час підготовки до семінару; окремо записати у зошиті нез’ясовані питання, які потребують уточнення на семінарі. Під час проведення семінару курсант повинен прагнути виступити по одному з винесених на обговорення питань; уважно слухати виступи інших учасників семінару і при необхідності доповнювати їх; ставити проблемні питання за темою семінару і пропонувати їх для обговорення.
Практичне заняттяце вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд курсантами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання курсантами відповідно до сформульованих завдань.

Основна дидактична мета практичного заняття — розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих курсатами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення курсантів. Курсант (слухач) повинен заздалегідь ознайомитися з планом практичного заняття і підготовувати зазначений в ньому матеріал: посібник-практикум, тексти необхідних документів, словникову та довідникову літературу, тексти завдань, методичні рекомендації до їх виконання. Безпосередньо на самому занятті: уточнити у викладача завдання, скласти короткий план роботи та визначити оптимальні методи роботи над виконанням завдання, правильно розподілити навчальний час і приступити до роботи.


Індивідуальне заняття – це вид навчального заняття, яке проводиться під керівництвом науково-педагогічного працівника у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей курсанта (слухача). Індивідуальні заняття проводяться з одним або декількома курсантами (слухачами) за окремим графіком, затвердженим начальником інституту. Під час проведення індивідуального заняття курсант(слухач) повинен чітко, максимально повно і в межах визначеного викладачем часу виконувати навчальні завдання.
Консультація – вид навчального заняття, на якому курсант (слухач) отримує від науково-педагогічного працівника відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання. Консультації поділяються на індивідуальні і групові. Протягом семестру консультації проводиться за встановленим кафедрою графіком. Готуючись до консультації, курсант (слухач) повинен визначити для себе і записати до зошиту запитання до викладача. Отримавши відповіді, також занотувати їх в зошиті.
Індивідуальне завдання — форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які курсанти (слухачі) отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконуються курсантами (слухачами) самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань. Механізм написання, подання, захисту та оцінювання індивідуальних завдань розробляється кафедрою. Оцінки, отримані за виконання індивідуального завдання враховується при виставленні результатів підсумкового контролю з навчальної дисципліни. Відповідним інноваційним технологіям навчання різновидом індивідуальних завдань є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи курсанта (слухача) навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, яке виконується протягом вивчення певної навчальної дисципліни й закінчується захистом.



ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної дисципліни, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних занять, охоплює декілька модулів або зміст навчальної дисципліни в цілому.

Види ІНДЗ: конспект з теми (модуля) за заданим планом або планом, який курсант (слухач) розробив самостійно; реферат з теми (модуля); розв’язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля); розроблення теоретичних або прикладних функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо; комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об’єктів, конструкцій тощо; анотація прочитаної додаткової літератури з навчальної дисципліни, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо.


Самостійна робота курсантів (слухачів, студентів) є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Вона включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу. Навчальний час, відведений на самостійну роботу курсанта (слухача) регламентується навчальним планом. Зміст самостійної роботи курсанта (слухача) визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками науково-педагогічного працівника. Самостійна робота курсанта (слухача) забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань, комплектами індивідуальних завдань, практикумами, методичними рекомендаціями з організації самостійної роботи під час виконання окремих завдань тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи курсантів (слухачів) повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку курсанта (слухача). Для самостійної роботи курсанту (слухачу) також рекомендується відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література. Найбільш поширеною причиною для курсанта самостійно опрацьовувати навчальний матеріал є пропуски занять. Для цього курсант повинен з’ясувати у свого викладача, який матеріал він має самостійно опрацювати, як оформити, а також, коли як закрити тему.


Європейська кредитна трансферна система (ECTS – European Credit Transfer System) – це системний спосіб опису освітніх програм шляхом присвоєння кредитних одиниць її компонентам (дисциплінам, курсам тощо). Система ECTS базується на врахуванні загальної трудомісткості роботи курсанта (слухача, студента) при засвоєнні певного кредитного модуля програми підготовки та результатів цієї роботи.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка грунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Модульна технологія навчання – це одна з сучасних педагогічних технологій, яка передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного й ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність курсанта (слухача, студента), різноманітні форми діагностики рівня його знань і вмінь.
Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження курсанта (слухача), необхідного для засвоєння змісту модуля програми навчальної дисципліни. Заліковий кредит включає усі види робіт курсанта (слухача), що передбачені в затвердженому індивідуальному плані: аудиторну (лекції, практичні, індивідуальні, семінарські заняття), самостійну роботу, виконання курсових робіт, консультації, практика; на випускних курсах - підготовку та проведення державної атестації, стажування тощо.
Кредит – умовна одиниця виміру трудомісткості певної частини програми вищої освіти. Ціна кредитної одиниці складає 36 академічних годин навчальної роботи курсанта (слухача, студента), де враховується час на проведення аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи, всіх видів контролю та практик.
Модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Доцільно формувати модулі, кратні цілому кредиту або його половині. Модуль може складатися з кількох змістових модулів.
Навчальний (змістовий) модуль - це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному об'єктові.
Навчальний елемент (дидактична одиниця) - мінімальна доза навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об'єкта, призначена для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння та використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент починається з декларації про той об'єм знань і/або умінь, яким повинна оволодіти особа, яка навчається, містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести і вправи Навчальні елементи групуються в змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу(дисципліни).
Навчальний об'єкт - навчальна інформація певного обсягу, що має самостійну логічну структуру та зміст і дає змогу оперувати цією інформацією у процесі мислення.
Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень під час семінарських, практичних занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи та передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок курсантом (слухачем) з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.
Рубіжний (модульний) контроль визначає якість виконаної курсантом (слухачем, студентом) навчальної роботи з певного модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.
Підсумковий контроль. Проводиться по завершенню вивчення предмету у формі екзамену з урахуванням поточних оцінок, оцінок за модульні контрольні роботи, за виконану індивідуальну навчальну роботу (за рекомендаціями викладача або за власним вибором). При виставленні підсумкової оцінки можуть бути враховані результати участі курсанта(слухача) в науковій роботі на кафедрі.
Рейтингова система оцінювання – система, в основу якої покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну та практичну діяльність курсанта (слухача).
Рейтингові бали з навчальної дисципліни (практики, стажування) – кількісний показник в балах результатів навчальної (практичної) діяльності курсанта (слухача) з урахуванням її вагомості та якості.

Рейтинг з навчальної дисципліни це порядкова позиція курсанта (слухача) серед всіх курсантів (слухачів) даного курсу, спеціальності, напряму підготовки, факультету, навчально-наукового інституту, що визначається на підставі отриманих ним балів у процесі вивчення певної навчальної дисципліни;
Семестровий рейтинг – це порядкова позиція курсанта (слухача) в певному семестрі, виведений як середньо арифметичне рейтингів з усіх дисциплін, що вивчалися протягом зазначеного семестру.
Інтегральний рейтинг– це порядкова позиція курсанта (слухача) в цілому за попередній період навчання (може визначатися на будь-якому етапі навчання з метою аналізу та відповідної корекції змісту та якості навчання).
Загальний рейтинг - це показник успішності навчання курсанта (слухача) за весь період навчання, виведений як середнє арифметичне рейтингів з усіх дисциплін, що вивчалися протягом зазначеного періоду (визначається після завершення навчання в Інституті).
Система оцінювання ECTS – європейська система оцінювання успішності засвоєння курсантом (слухачем) модулів навчальних дисциплін. Система передбачає сім рівнів оцінювання (A, B, C, D, E, FX, F).
Контрольний зріз знань – це вид контролю набутих знань з навчальної дисципліни з метою визначення успішності та якості засвоєння курсантами, слухачами, студентами навчального матеріалу. Контрольний зріз знань проводиться навчальним відділом на підставі рішення керівника навчального закладу. За результатами контрольного зрізу знань у процес вивчення дисципліни можуть бути внесені певні корективи з метою покращення його основних показників.


Абсолютна монархія

Абат

Август

Авілум

Агнат

Аграрна (сільська) громада

Адат

Адх'якша

Акт про улаштування монархії 1701 р.

Активні і пасивні громадяни

Алод

Американська революція 

Англіка́нська церква 

Англосаксонське право

Антитрестове законодавство

Апела

Апеляційний суд .

Ареопаг

Артхашастра

Архагети

Архонти

Архе

Ас

Асиза

Атимія

Аторней

Афінська демократія

Басилевс 

Бакуфу

Бальї

Бальяж

Баналітети

Баро́н

Бейліф

Бенефіцій

Березневі поля

Біблум

Білль про права

Болонський конкордат (1516 р.)

Брахмани

Буле

Була

Бундесрат

Бундестаг

Бургундська правда

Буржуазі́я

Вакф (вакуф) або «вакуфне майно»

Ва́льний (загальний) Сойм

Вайшії

Ван

«Варварські правди»

Варна

Веймарська республіка

«Великий березневий ордонанс» 

Васа́л

Васалітет

Васально-сеньйориальна монархія (Х-ХIII стст.)

Велика Хартія вольностей

Великий Березневий ордонанс

Вербальний договір

Вергельд

Верховний суд

Вестмінстерські статути

Вестмінстерські суди

Візантійське право

Вікарій

Віко́нт

Віллани

«Вільні зобов'язання»

Вершники

Високий суд

Власність квіритська

Власність бонітарна

Власність перегринів

Генеральні штати

Герцог

Глосатори

«Гнилі містечка»

Граф

Геліея

Генеральна рада

Геомори

Геруссія

Гипомейони

Двірцевий граф

Дворянство

Дворянство шпаги

Дворянство мантії

Державна рада

Даймьо

Деклара́ція 

Декларація прав людини і громадянина

Декрети

Делі́кт

Деміурги

Деми

Департаменти

Децемвіри

Джаджат

Джаті

Дігери

Диктатор

Діоцез

Директорія

Дистрикти

Докімасія

Дайміо (дайме)

Джентрі

Джизья

Диван

Дигести

Дійя

Договір найму

Договір по́зики

Договір товариства

Договір поклажі

Домен

Домінат

Домініон

Душуй

Дхарма

Дхармасутра

Дхармашастра

Евпатріди

Едикт

Еділи

Еклесія

Екло́га (

Екстраординарний процес

Ельблонська книга або Польська правда ХІІІ ст.

Емфіте́взис

Епанагога

Епонім

Ерли

Ефори

Ешевени

Єдиний торговий кодекс (ЄТК)

Єпископ

Жирондісти

Закон Ле Шапельє 1791 р.

Закон судний людям, або судебник царя Костянтина 

Закон Тафта-Хартлі 1947 р.

Закон Шермана 1890 р.

Законник благовірного царя Стефана

Законодавчий корпус

Заморська територія

Змішаний процес

Зевгіти

Зв'язуюча сила прецеденту

Звід Юстиніана (Кодифікація Юстиніана)

Закат, закят

Звинувачувально-змагальний процес

Загальне право

«Закон про цитування»

Звичаєве пра́во

Землеробський закон

Земське право

Земе́льный сервиту́т

Земан

Знаряддя управління

Зобов'яза́льне пра́во 

Зоряна палата

«Золота була» (1356 р.)

Іджма

Ікта

Ілоти

Імам

Імамат

Імунітет

Імператорські і сенатські провінції

Імператорська рада

Імперіум

Імперська судова палата

Імперський сейм (рейхстаг)

Індепенденти

Індуське право

Інквізиція

Інституції

Інституційна система

Інститут довірчої власності

Йомени

Каді

Казуальне право

Камерарій

Каноні́чне пра́во 

Кантони

Канцелярія принцепса

Канцлер

Капіталізм 

Капітулярій

«Кароліна

Касти

Квестори

Квірін

Квіріти

Кворум

Кесар

Клерос

Клери

Клерухія

«Книга страшного суду»

Когнаты

Кодекс Феодосія

Кодекс Юстиніана

Кодифікація Наполеона

Колон

Колегія архонтів — дев'ять найважливіших урядовців із широкими повноваженнями у Стародавніх Афінах. Почали обиратись з 1068 до н. е. після ліквідації царської влади. Спочатку обирались безстроково (пожиттєво), згодом на 10 років і з 7 ст. до н. е. — лише на 1 рік, 582 до н. е. — вперше 10 архонтів.Посади архонтів походять від поступового відокремлення від царя окремих сторін його влади:архонт-полемарх отримав військову владу; архонт-епонім, за яким називався рік, — судово-адміністративну; архонт-басилевс був жрецем; а також 6 архонтів  — були судовими чиновниками.

Комітет громадського порятунку - орган якобінської диктатури у Франції, якому декретом Конвенту від 10 жовтня 1793 р. були передані повноваження вищого виконавчого органу.

Комітет громадської безпеки - орган якобінської диктатури у Франції, на який законом від 4 грудня 1793 р. були покладені каральні та поліцейські функції.

Коміції - народні збори в Римі; існувало три розряди коміцій: куріатні, центуріатні і трибунатні (плебейські і змішані плебейсько-патриціанські).

Коміт - Комит или комес (лат. Comes) — римское (а затем византийское) должностное лицо. Должность комита появилась в IV веке в результате реформ Константина Великого. Комиты были как в сфере гражданского управления, так и сфере военных дел. Комиты гражданской сферы: Комит личного имущества — лицо, ведавшее личным имуществом императора, доходы с которого шли на государственные нужды. Должность была создана императором Анастасием, передавшим часть доходов от личных императорских имуществ государственной казне. Юстиниан упразднил эту должность. Комит sacri stabuli — главный конюший императора; военачальник, ведавший императорскими конюшнямиКомит священных щедрот — чиновник, ведавший государственной казной, главный казначей Комит частного имущества (comes rei privatae) — чиновник, ведавший эксплуатацией и сбором доходов с государственных и частных имуществ імператора.Комит федератов — военачальник федератов, подчиненный магистру милитум.Комит доместиков — глава доместиков.

Комиты по военным делам:

Эта должность была выше, чем должность дукса, но младше чем должности магистра пехоты или конницы. Они командовали отдельными легионами. Notitia Dignitatum упоминает шесть таких должностей со званиями vir spectabilis на западе и два на востоке.

Comes Aegypti — комит, который отвечает за защиту Египта.

Comes Isauriae — комит, отвечающий за защиту Исаврии.

Comes Italiae — комит, отвечающий за защиту Италии.

Comes Africae — комит, отвечающий за защиту римской Африки.

Comes Argentoratensis — комит, отвечающий за защиту части Галлии.

Comes Avernorum — комит, отвечающий за защиту второй части Галлии.

Comes Britanniarum — комит, отвечающий за оборону Британии. Эта должность предположительно исчезла около 410 года, когда римские войска покинули острова навсегда. Comes Hispaniarum — комит, отвечающий за защиту Испании.



Комуна - по Конституції у Франції 1958 р. низова адміністративна одиниця (місто чи село), ​​жителі якої обирають свій орган самоврядування-муніципальна рада.

Комендація - (від лат. Commendo - довіряю, передаю) - в Західній Європі в період раннього середньовіччя акт передачі себе під заступництво більш «сильної», могутньої людини. Міг оформляти як відносини васалітету, так і особисту залежність селянина від феодала.

Композиція - у Франкської державі грошова компенсація потерпілому за шкоду, заподіяну злочином. Отримання К. було заборонено у Великому ордонансі 1357 року.

Конклав (від лат. Conclave - замкнена кімната) - збори (з 1274 р.) кардиналів, які скликаються після смерті папи римського для обрання нового. Відбувається в ізольованому від зовнішнього світу приміщенні.

Конкордат (від Ср-лат. Concordatum - угода) - договір між папою римським як главою католицької церкви і будь-якою державою; регулює правове становище католицької церкви в даній державі і його відносини з папським престолом. Перший К. був укладений в 1122 р. (з німецьким імператором). Найбільш відомі також К. з Наполеоном (1801) і урядом Муссоліні (1929).

Копігольд (англ. copyhold - тримання по копії, від copy - копія та hold-тримання) - основна форма феодально-залежного селянського землеволодіння в Англії XV-XVII вв. (найчастіше довічного). Право на К. підтверджувалося копією-випискою з протоколу суду манора. Селяни-копігольдери не мали права захисту в судах, розпорядження наділом, несли значні повинності на користь лорда. У 1925 р. юридично скасований.

Конвент - установчі збори, представницький орган, який створюється з метою прийняття або перегляду конституції і на період роботи зосереджують у своїх руках всю повноту влади. Найбільш відомими були Філадельфійський конвент в США (1787 р.) і Національний конвент у Франції (1792-1795 рр..).

Констисторіум - в епоху доміната у Візантійській імперії вищий дорадчий орган при імператорі.

Конституційна хартія - в ряді європейських держав (Франції, Бельгії, Прусії та ін) конституційний акт, наданий народу королем.

Конституційний суд - найвищий судовий орган ФРН за Основним законом 1949 р.

Консулат - за Конституцією Франції 1799 вищий виконавчий орган, який обирається в складі 3 чоловік строком на 10 років з Першим консулом на чолі.

Консули - вищі посадові особи у республіканському Римі.

Консенсуальний договір — договір, який передбачає згоду сторін з усіх істотних умов. К. д. вважаються укладеними з моменту досягнення згоди сторін. Передача речі, здійснення дій відбуваються з метою виконання їх. Більшість договорів є консенсуальними, наприклад, договір купівлі — продажу, договір підряду, договір комісії та ін. Якщо реальний контракт породжував певні зобов'язання тільки після передачі речі, то консенсуальний договір набував чинності на момент досягнення згоди про предмет договору без виконання якихось додаткових формальностей. Римське право розрізняло чотири види консенсуальних контрактів: купівля-продаж, найм, доручення і товариства.

Континентальний конгрес - представницький орган Північноамериканських колоній (штатів), що діяв в період 1774-1787 рр..

Контрасигнатура - правило, відповідно до якого акт президента чи голови уряду набирає чинності лише після його підписання («скріпи») відповідним міністром, які тим самим беруть на себе відповідальність за даний акт.

Корпоративне право - в США сукупність нормативних актів, що регулюють правовий статус юридичних осіб. Важливою складовою частиною корпоративного права є антитрестове законодавства (Закон Шермана 1810 р., Закон Клайтона 1914 р., Закон Робінсона-Патмена 1936 р.).

Коро́ль (лат. rex, фр. roi, англ. king, нім. König) — титул монарха, зазвичай спадковий, голова королівства. Є різні версії походження слова король. Найбільш розповсюджена з них - що це слово є слов'янською редукцією імені Карла Великого (лат. Carolus Magnus), короля франків та римського кайзера (імператора), засновника Священної Римської Імперії і династії "Каролінгів". Назва король ( з прото-германської: kuningaz ) стосується оригінального лідера, якого обрали в якості сакрального і військового діяча з дворянської сім'ї, як правило, вважається божественного походження, в язичницькому періоді.

Королівська курія – вищий орган центрального управління в країнах середньовічної Європи, який поєднував в собі функції виконавчого, судового і фінансового органу.

Князь (княгиня) — титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях. Споконвічно був спадковим титулом у середовищі аристократії, але з кінця 18 століття став даруватися монархом за вислугу як дворянський титул.

Кріптії - каральний захід, який періодично організовувався спартанською рабовласницькою державою для залякування ілотів. Такі заходи служили також для виховання молоді спартіатів. Ось як Плутарх описує кріптії: «Час від часу влада відправляла вештатися по околицях молодих людей, які вважалися найкмітливішими, давши їм лише короткі мечі і необхідний запас провізії. Вдень вони відпочивали, ховаючись по затишних кутках, а вночі, покинувши свої притулки, вбивали всіх ілотів, яких захоплювали на дорогах. Нерідко вони обходили і поля, вбиваючи найміцніших та сильних ілотів».

«Криваве законодавство» - закони проти бродяг і жебраків, що видавалися в Англії в кінці XV-XVI ст. Тюдорами. Цими законами вводилися жорстокі покарання для осіб, звинувачених у бродяжництві і в збиранні милостині без дозволу влади. Їх бичували, таврували, віддавали в рабство (на час, а в разі втечі - довічно, при третьому затриманні страчували). Головними жертвами цих репресій були селяни, зігнані із землі.

Курія (лат. curia)одно из древнейших подразделений римского населения. Согласно традиционным представлениям, Ромул разделил римлян на три трибы, Тиции, Рамны и Луцеры, а каждую из триб — на 10 курий, которые были, в свою очередь, образованы группами семей, или родами (лат. gentes). Таким образом, деление основывалось на родстве, и господствовали при таком устройстве патрицианские роды. Тем не менее не опровергнуто предположение, что каждая курия была связана с определенной местностью, поскольку названия некоторых из них, например Велийская или Форийская, явно на это указывают. Каждая из 30 курий имела по одному голосу в архаической форме народного собрания, куриатных комициях, и, вероятно, в качестве единиц, подчиненных трибам, курии были основой первоначальной организации войска. Как политические и военные подразделения курии были вытеснены позднейшей организацией римских граждан по окружным трибам, так что высшим законодательным органом в Риме сделались центуриатные и трибутные комиции.

Курфюрсти (нім. Kurfursten, букв. - князі-виборці, від Kur - вибір, обрання і Furst - князь) - в «Священної Римської імперії» князі і архієпископи, за якими з XIII в. було закріплено право обрання короля (імператора). Права і особливі привілеї К. були визначені у Золотій Булі 1356 р. Колегія К. існувала до 1806 р. і була ліквідована разом з імперією.

Кутюми (від фр. Coutume - звичай) - у феодальній Франції правові звичаї окремих провінцій, округів, міст і т.д. На півночі Франції К. існували в усній формі, на півдні в якості загального звичаю діяло спрощене римське право, яке доповнювалося місцевими К., які отримали письмове оформлення. У XIII в. з'явилися перші писані приватні збірки К. Остаточно К. втратили силу як джерело права з прийняттям Французького цивільного кодексу 1804 р.

Кшатрії («воїни») - в Стародавній Індії представники військової та світської знаті.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   26


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка