Понятійний апарат з історії держави І права зарубіжних країн (термінологічний словник-довідник) київ – 2014 рік



Сторінка1/26
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.15 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Автор-упорядник В.М.Сотниченко

ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

(ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК-ДОВІДНИК)

КИЇВ – 2014 рік

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ


ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

(ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК-ДОВІДНИК)

КИЇВ – 2014 рік

ББК


К

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту кримінально-виконавчої служби (Протокол №4 від23/10/ 2013 року)

Рецензенти:

Н.М. Гупан, доктор педагогічних наук, кандидат історичних наук, професор, головний (провідний?) науковий співробітник лабораторії??? Національної Академії педагогічних наук України

Г.О. Фрейман, кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри кримінально-виконавчого права Інституту кримінально-виконавчої служби

Сотниченко В.М. Понятійний апарат з історії держав і права зарубіжних країн. Термінологічний словник-довідник

Частина 1. Термінологічна

А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К

Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц

Ч Ш Ю Я



Частина 2. Метрична



А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К

Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц

Ч Ш Ю Я

Частина 3. Дидактична



А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К

Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц

Ч Ш Ю Я



А


Абсолютна монархія (XVI-XVII ст.ст.) - зосередження всієї повноти державної влади, в тому числі законодавчих, судових і фіскальних функцій, в руках короля; наявність великої професійної армії і бюрократично- чиновницького апарату, що забезпечує монарху пряме управління і контроль за країною.

Абат - (лат. abbas чи лат. abbatic від арамейського або — батько) — настоятель чоловічого католицького монастиря. Термін походить від найраннішої стадії чернецтва — відлюдницької, коли молоді відлюдники збиралися навколо авторитетних, зазвичай, стариших за віком наставників, яких звали «отцями». Пізніше це слово стало почесним ім'ям духовних осіб римо-католицької церкви, яке, починаючи з V століття надавалося винятково настоятелям монастирів (абатств) і було назвою церковної посади. Аналогічне звання з жіночим закінченням, абатиса, надавали настоятелькам жіночих монастирів. В подальшому перетворилось на форму ввічливого звернення до всіх духовних осіб. У православ'ї — ігумен. Деякі абати мали єпископську владу. Абати спершу обиралися монахами і затверджувалися єпископами. В церковній ієрархії абат займав місце одразу після єпископів. Абати багатьох найвизначніших монастирів добивалися незалежності від єпископів і підпорядковувалися безпосередньо папі римському. В середньовіччі, починаючи з VIII—IX століть, була практика, коли за наказом світських володарів титул абата давався мирянам за особливі заслуги.

Август - титул римського імператора, після реформи Діоклетіана - вищий правитель імперії.

Авілум (букв. людина, син людини) - в Стародавньому Вавилоні привілейована частина вільного населення, особи, що володіли земельними наділами і мали цілий ряд прав і привілеїв.

Агнат (лат. agnatus — родич за батьком) — член сім'ї, заснованої на владі домовладики в Стародавньому Римі, так званої агнатської сім'ї. Агнатська сім'я складалась з домовладики та підпорядкованих йому інших членів, які вважались один одному агнатами. Агнати не завжди були між собою кровними родичами. Агнатами ставали, наприклад, жінки, що виходили заміж: вони переставали вважатись членами сім'ї своїх батьків і переходили під владу домовладики, до чиєї сім'ї належав чоловік. Таким чином, агнатське споріднення визначалось чоловічою лінією у сім'ї. Смерть домовладики не призводила до зникнення агнатського споріднення. Статус агната мав юридичне значення і широко висвітлений в римському праві, зокрема, в Законах ХІІ Таблиць. Так, статус агната мав значення при встановленні опіки та при спадкуванні. Агнати в сім'ї визначались за ступенем споріднення один відносно одного. Родичами по прямій лінії були родичі, що походили послідовно один від одного (дід - батько - син). Родичами по батьківській лінії були члени сім'ї, що походять від одного предка. Ступінь споріднення по боковій лінії визначався кількістю народжень, що відділяли родича від спільного предка. Інститут агнатства був більш розповсюджений в ранній період розвитку Римської Держави і пізніше був витіснений інститутом когнатства, тобто кровним спорідненням.

Аграрна (сільська) громада - форма соціальної організації, що виникла в результаті розкладання первісно-родової общини. Мала патріархальний характер, була верховним власником землі і здійснювала контроль за поведінкою общинників - селян.

Адат - сукупність норм звичаєвого права мусульманських народів, основне джерело права в період формування феодальних відносин, зберігав значення і після введення шаріату.

Адх'якша - чиновник з особливих доручень у Стародавній Індії.

Акт про улаштування монархії 1701 р. - конституційний акт, який визначив порядок престолонаслідування і формування державного механізму Великобританії.

Активні і пасивні громадяни - категорії населення, що виділяються Конституцією Франції 1791 р. по відношенню до виборів. При цьому виборчими правами були наділені лише активні громадяни, тоді як пасивні громадяни виборчих прав не мали і у виборах не брали участь.

Алод - відчужуване землеволодіння, що переходить у спадщину у вільних франків. Склався в ранньофеодальних державах Західної Європи в процесі розкладання общинної власності на землю. Алод став основою вотчинного землеволодіння, а також був в утриманні феодально-залежних селян. У феодальній Англії А. - земельна ділянка, що знаходилася у вільно відчужуваної індивідуально-сімейної власності.

Американська революція — політичні події у британських колоніях Північної Америки в 1775-1783 роках, які закінчилися утворенням Сполучених Штатів Америки. Вони були викликані небажанням колоній підкорятися інтересам метрополії. Після перемоги в Семирічній війні 1756-63 рр. Британія здобула панування на Північноамериканському континенті. Тепер їй належали не тільки 13 колоній уздовж узбережжя Атлантики (аж до Джорджії на півдні), але й відвойовані у французів землі на півночі - частина сучасної Канади. Проте, скоро перед Британією повстало нове випробування — проти її правління повстали жителі колоній. Наприкінці XVIII століття на території 13 американських колоній проживало майже 3 млн. чоловік, в основному вихідці із Британії. Переважно невеликі поселення упевнено розвивались. Найбільшим містом була Філадельфія з населенням в 40 тисяч людей, у другім за розміром місті, Нью-Йорку, налічувалося 25 тисяч жителів. Північні землі освоювалися купцями, рибалками й мисливцями, на родючих угіддях півдня багатіли плантатори, але основну масу населення становили фермери, що обробляли власні землі й покладалися тільки на свої сили — саме їм було призначено зіграти вирішальну роль у прийдешній революції й закласти основи американської націй.

Англіка́нська церква — християнська протестантська церква, заснована в 1534 році Генріхом VIII унаслідок Реформації. Головою Англіканської церкви став англійський король. Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфіскувались і переходили у власність короля.

Англосаксонське право - одна з двох основних міжнародних сімей права, найважливішими відмітними рисами якої є: відсутність внутрішнього поділу на публічне та приватне право, значення прецеденту як джерела права і т.п. Англосаксонська правова сім'я включає в себе національні правові системи Великобританії, США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, а також ряду інших країн.

Антитрестове законодавство - в США - група законів, що забороняють будьякі об'єднання фізичних і юридичних осіб з метою створення монополій та встановлення обмежень вільної торгівлі.

Апела - народні збори у Спарті.

Апеляційний суд - найвищий судовий орган при Палаті лордів Великобританії, який здійснює цивільну та кримінальну юрисдикцію.

Ареопаг - до середини V ст. до н.е. вищий орган управління і вищий судовий орган Афін, що утворився на основі ради старійшин.

Артхашастра - жанр староіндійської юридичної літератури, трактати з управління державою, за допомогою яких регулювалися в основному публічно-правові відносини. До числа найбільш відомих належить Артхашастра Каутільї.

Архагети - два царя, які номінально очолювали спартанську державу.

Архонти - вищі посадові особи в Давніх Афінах, до 509 р. до н.е. на чолі афінської держави знаходилася колегія архонтів, яка складалася з дев'яти членів (архонт-епонім, архонт-басіле, архонт-полемарх і шість архонтів-фесмофетів), які обиралися строком на один рік з числа найбільш заможних і знатних громадян.

Архе - афінська держава, що включала в себе як самі Афіни, так і союзні з ними держави.

Ас — назва старовинної римської мідної монети, що карбувалася в Римі за часів Сервія Туллія, але ймовірно, що з’явилася лише на початку республіки. Як і при виникненні всіх грошових систем, римська система була також пов’язана з вагою. Первинна форма середньоіталійського аса Aes Grave важила спочатку точно 1 римський фунт (лібра)- 327.45 грама. Але з плином часу і розвитком грошової системи він усе зменшується і в пізніший час імперії зберіг тільки 1/36 своєї початкової ваги.

Асиза - в середньовічних Англії та Франції: 1. засідання, збори феодалів; 2. законодавчий акт, судовий позов і виїзний суд за участю присяжних засідателів, що скликався для вирішення земельних спорів, а пізніше і кримінальних справ.

Атимія - позбавлення політичних і цивільних прав, що застосовувалося в Стародавній Греції в якості покарання за вчинення злочину.

Аторней - в Англії і США представник держави на судовому процесі, прокурор; вищою прокурорською посадою є посада генерального аторнея.

Афінська демократія — етап в історії Стародавніх Афін, що охоплює період з 500 по 321 до н. е., коли у місті-державі Афіни існувала демократична форма правління. У добу Афінської демократії будь-який громадянин мав право (вважалося навіть, що всі громадяни, що піклуються про інтереси суспільства, зобов'язані) брати участь у роботі суверенних зборів. Розробка порядку денного зборів і повсякденне керівництво містом здійснювалися радою. Судові й аудиторські функції — великим журі. Членство як в раді, так і в журі надавалося за жеребом. Будь-який громадянин мав рівні шанси бути сьогодні правителем Афін, а завтра — верховним суддею. Перший ідеолог демократії, Перикл, відстоював цю форму правління на тій підставі, що вона сприяє прояву терпимості і громадянськості. Він ввів плату за роботу в журі, яка дорівнювала приблизно денному доходу працівника. Пізніше такий порядок був розповсюджений на членів ради та асамблеї. Як зазначав Аристотель, це дало можливість брати участь у роботі асамблеї бідним. Подібно до Платона та Фукідіда, Аристотель був проти демократичної форми правління. Всі троє вважали її незахищеною від неосвічених демагогів і такою, що сприяє експропріації власників. Однак залишок їх відношення до демократії зберігся у слові, яке нині є запозиченим у греків, — давньогрецькою мовою «idiotes», що означало «приватні громадяни». Серйозне обговорення питання про відродження Афінської демократії як можливої моделі державного устрою не відновилося аж до нашого часу. Зараз, коли комп'ютерна технологія зняла всі перешкоди на шляху широкої участі людей у прийнятті рішень, цей феномен почали досліджувати в якості ймовірної життєздатної альтернативи представницької демократії.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка