Положення України, її історичний розвиток території, розглянути літературні твори про нашу державу. Розвивати пізнавальний інтерес учнів до самостійного пошуку знань, пам’ять, мову, мислення. Виховувати любов до рідної Віт- чизни



Скачати 106.01 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір106.01 Kb.
ТипПоложення

Відділ освіти Баришівської районної державної адміністрації

Лехнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів



«Україна - незалежна

держава Європи і світу» (інтегрований урок-конференція,

8 клас)
Розробка вчителя географії



Калін Наталії Павлівни
2014-2015 н.р.
Мета: Сформувати в учнів знання про фізико-географічне положення України, її історичний розвиток території, розглянути літературні твори про нашу державу. Розвивати пізнавальний інтерес учнів до самостійного пошуку знань, пам’ять, мову, мислення. Виховувати любов до рідної Віт-

чизни.


Обладнання:фізична карта України, політична карта Європи, символи України, запис Гімну України та пісні «Ой у лузі…» , портрети українських письменників:Т.Г.Шевченка, В.Сосюри, І.Франка.

Епіграф уроку: «І ,може , світ я полюбив, що Україна є у цьому світі?»

Написи на підставках:

У літераторів: «Любіть Україну, як сонце любіть».

У істориків: «Ми – українці до скону, в нас є сила козаків».

У географів: «Вісті» про Україну.
План конференції:

1.Фізико- географічне положення України.

2.Історичний розвиток України:

а)походження назви «Україна»;

б)історико-географічні області;

в)формування території України.

3.Україна в творах українських письменників.

4.Державні символи України.

5.Сучасна українська держава.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

1.Звучить лірична музика, на фоні цієї музики учень читає вірш В.Со-

ри «Любіть Україну».

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її соловїну.

Для нас вона в світі єдина, одна

В потоків солодкому чарі…

Вона у зірках, і у вербах вона,

І в кожному серці ударі.
Любіть у труді, у коханні, в бою,

Як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою

І вічні ми будемо з нею.

тична конференція. Ви зустрінетесь із вченими з різних областей наук. Ми познайомимось з історією України, її фізико-географічним положен-

ням, з творчістю письменників, які описували нашу державу. Після про-

слуханого метеріалу, учні повинні написати замітку для програми «Віс-

ті» про Україну як сучасну державу.

ІІ.Виступи учнів-вчених.

1.Слово надається вченим-географам.

1)Вчитель географії: Географічне положення будь-якої країни – це як до-

ля, яку не зміниш.Одній державі судилося бути в холоді, іншій – в теплі; одна омивається морями, друга розташована в центрі суходолу; одна ото-

чена сусідами, інша приречена на самостійність.Але, що цікаво, люди, що живуть у цих країнах, не скаржаться на долю. Кожному своя Батьківщи-

на, де б вона не знаходилась, завжди найдорожча, найрідніша.

2)Відповіді на запитання учнів, вчених-географів.



  • Показати на карті межі України;

  • Показати на карті й назвати сусідні країни;

  • Крайні точки та їх координати;

  • Показати на карті та назвати географічні центри;

  • Протяжність країни з заходу на схід, з півночі на південь;

  • Положення щодо морів, річкових басейнів, природних та грунтових зон, кліматичних та годинних поясів;

  • Вказати на вигідність географічного положення.

2.Слово надається учням вченим-історикам.

1)Учитель історії:У нашого народу на землі глибоке тисячолітнє корін-

ня. Українці пройшли довгий шлях розвитку, що зафіксувався у всіх сферах життя. Україна може пишатися своєю древньою величною істо-

рією.


Наприкінці І тисячоліття із слов’янських племен на території сучасної України виникла могутня держава Київська Русь. У відомому творі «По-

вість минулих літ» (ХІІ ст.) згадується, що Київська держава за тих часів мала торговельні й культурні зв’язки з країнами Європи, Вірменією, Ві-

зантією.

2)Історична вікторина.

а)Про якого князя йде мова у вірші?

Звав тебе народ ласкавим.

Називав теж Сонцем Ясним,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу по Карпати

І від моря аж по Волгу

Став великий панувати.

Християнську вніс ти віру

А народ, мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові. ( Про Володимира Великого)

б)Його поховали у церкві Св.Софії в Києві. Умираючи, він залишив сво-

їм синам заповіт, у якому наставляє їх дружно і чесно жити, щоб рід-

ний край був сильним і багатим. У цьому заповіті він пише так: «По-

над усе майте страх божий. Не лінуйтесь, не покладайтеся на бояр і во-

євод, самі доглядайте за всім. Шануйте старого чоловіка, як батька, а мо-

лодого, як брата. Будьте справедливими суддями, присяги не ламайте. Го-

стей і послів вітайте… Не забувайте того, що знаєте, а чого не знаєте, научайтесь». Який князь сказав ці слова?( Володимир Мономах)

в)За часів Володимира і Ярослава Мудрого жив у Києві учений монах. Він описав у великій книзі все те, що діялося на Україні від найдавні-

ших часів і до князя Ярослава. Як прізвище цього монаха і як назива-

ється його книга? (Нестор, «Повість минулих літ»)

г) Українські жінки, наприклад, княгиня Ольга, теж уславили себе за ча-

сів Київської Русі як мудрі державні діячі. Також українські жінки ві-

домі тим, що ставали дружинами європейських монархів. Навести при-

клади.(Єлизавета стала королевою Норвегії, Анастасія – Угорщини, Анна-Франції)

3)Походження слова «Україна».

- Спільної думки з цього приводу в істориків немає. Український історик В.Кобилюх, зробивши аналіз багатьох історичних документів, висунув гі-

потезу: з V тисячоліття до н.е. існувала величезна українсько-індійська де-

ржава. За санскритом слово «Україна» перекладається як «величезна мо-

гутня держава».

У санскриті є і слово Русь». Воно означає «блискуча розкіш, країна сяй-

ва і краси».

Деякі історики трактують, що, відповідно до давніх літописів, плем’я

праукраїнців походить від Ноєвого сина Яфета, який мав найстаршого сина Русина (Руса). Ніби звідси і походить назва Русь.

Інші історики дотримуються думки, що назва «Україна» походить від слів «край», «окраїна», тобто рідна земля, пограниччя.

4) Історико-географічні області ( учні називають і показують на карті).



3.Слово надається учням вченим-літереторам.

1)Учитель української літератури: Кожен народ має духовні скарби, які одухотворяють його в боротьбі за національне визволення, соціальну справедливість, збагачують естетичними цінностями. До таких скарбів на-

лежать , зокрема, вірші, пісні – гімни, національна символіка.

Україно! Дорога наша Батьківщино, ми щиро любимо тебе всією ду-

шею. Неможливо краще сказати краще, ніж сказав поет В.Вихруш.

2)Учень читає вірш:



Мені над усе більше нічого не треба.

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, поливяне небо

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і рідне-

Воно в мою душу навіки вросло.

Крони калини й мамині очі

І доля – з лелечого наче крила.

І більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й жила.

3)Розповідь учня: Понад сто років минуло з написання І .Франком вірша «Не пора, не пора, не пора», в якому поет говорить про свою щиру, само-

віддану любов до рідного краю, народу. Вперше вірш побачив світ у

1887 році у збірці « З вершин і низин» у циклі «Україна».

4)Учень читає вірш.

5)Розповідь учня: Вимушена еміграція українців у різні країни, невмиру-

ща в їхніх серцях єдність з дорогою, незабутньою Вітчизною, прагнення висловлювати свої найсвятіші почуття любові до землі батьків – все це зумовило появу цілого ряду високопатріотичних творів українських пое-

тів.Так, наприклад, вірш О.Грицая, українського поета й перекладача, кри-

тика й літературознавця, який у 1914 році жив за межами України.

6)Учень читає вірш «Для України живем».

7)Розповідь учителя:Не тільки вірші створювали українські поети, а й велику кількість пісень, в яких оспівувалась доля народу, його життя, ві-

ковічне поривання до волі, братерства, національної єдності.Тяжка доля випала таким пісням. Їх авторів переслідували за царського режиму,

австро-угорського, сталінського. За них кидали в тюрми, засилали в Сибір.

Незважаючи на заборони, переслідування, ці пісні всі ж продовжували жити, плекати в серцях людей невмирущу надію на духовне відроджен-

ня. Серед них сучасний гімн України «Ще не вмерла Україна», січовий марш «Гей, там на горі Січ іде», гайдамацькі пісні «Ми гайдамаки»,

8)Звучить пісня «Ой, у лузі червона калина».



4.Слово надається учням вченим-географам. Державні символи Укра-

їни.

1)Учитель географії:Державні символи – це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки даної держави, в яких уособлюється її суверенітет, а в деяких випадках втілюється певний історичний або ідеологічний зміст.

2)Державний герб – офіційна емблема держави. Його мета – дати в умов-

них символах уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад. Одностайної думки щодо значення тризуба вчені не мають . Подібні зображення відомі на давніх солярних знаках в Індії та інших країнах світу. Існує близько 40 версій, які пояснюють походження тризуба. Він вважається символом влади, християнською церковною емблемою, гераль-

дичною фігурою, орнаментом, символячною квіткою, схематичним малюн-

ком лука зі стрілою, символом блискавки, символом влади над трьома світами – небесним, земним і підземним, що пізніше трактовано христия-нами як єдність Бога-Батька, Бога-Сина, Бога-Духа Святого , емблемою якоря, зображенням рибальського знаряддя, уособленням трьох природних стихій – повітря, води і землі, існує версія, що це зображення падаючого, атакуючого сокола.

Після відновлення української державності Верховна Рада своєю по-

становою «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 року за-

твердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним еле-

ментом великого герба.

3)Читання вірша.

Золотий непокірний тризуб

Як птах золотий в переливах

На прапорі має, горить.

Це знак наш, це фабрики й ниви,

Це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті і, моря…

Це в праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

Це наша любов, наша мужність,

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби.

Це юність, це клич покоління,

Що йдуть крізь життєву грозу.

Це слава твоя, Україно,-

Золотий непокірний тризуб. (М.Сопілка)

4)Державний прапор.



Наш прапор

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива.

Це знамено рідне – злото й синява.

Прапор наш , як літо, в сонці майорить –

По долині жито, по горі блакить.

Прапор держави – полотнище одного чи декількох кольорів, офіційна емблема держави, символ її суверенітету. Поєднання кольорів жовтого й синього може трактуватися багатозначно: це і поєднання символів життя-

золотого сонця у синьому космосі, це і чисте, мирне безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку.

Ще є така думка: синій і жовтий – це вогонь і вода, жіноча й чоло-

віча стать.

Після проголошення незалежності України Верховна Рада прийняла 28 січня 1992 року постанову про Державний Прапор України. Відповід-

но до Конституції, Державним Прапором є прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхньої - синього кольору, нижньої- жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його

5)Державний гімн.

Учи тель:Гімн – величава пісня, виконання якої пов’язане із святковими урочистостями, офіційними державними заходами, військовими парадами, політичними подіями, релігійними ритуалами тощо.Державні і національ-

ні гімни утверджують усталене традицією почуття єдності і самобутнос-

ті народу. Це ті слова і музика, які змушують кожного з нас піднімати-

ся при перших же акордах, з трепетом у душі слухати мелодію, яка кличе до високого і світлого.

Учень: Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав у

60-х роках ХІХ ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства, лауреат золотої медалі Міжнарод-

ного географічного конгресу в Парижі Павло Чубинський. Поезія швид-

ко розійшлася в народі, серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час її навіть приписували Т.Шевченку. Музику написав західноукраїнсь-

кий композитор і диригент, греко-католицький священник М.Вербицький.

15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України Указом «Про

Державний Гімн України» затвердила музичну редакцію гімну.

ІІІ.Заключне слово вчителя географії.

24 серпня ми відзначили 23-ю річницю незалежності України. Це свято покоління за поколінням боролися за нашу незалежність, гинули і воскре-

сали. Україна тепер вільна! Нас визнав світ. Тяжко-важко нам нині жи-веться. Та віриться, що вільна і конструктивна праця зробить надійною здобуту незалежність. Хай вічно лунає над світом молитва за Україну, за її добру долю, бо попереду ще нелегкі часи.

(Звучить духовний гімн , написаний М.Лисенком)



Боже Великий, єдиний,

Нам Україну храни ,

Волі і світлу промінням

Ти її освіти.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти.

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни.

Всі свої ласки , щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю,

Дай йому долю,

Дай доброго світа, щастя.

Дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка