«Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.»



Скачати 111.19 Kb.
Дата конвертації04.01.2018
Розмір111.19 Kb.
ТипПлан-конспект

Урок

Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої орди на українських землях

7 клас


Автор Андрущенко Людмила Миколаївна, учитель історії.

Ніжинська школа №9 Чернігівської області


Анотація.

План-конспект уроку, мета якого - формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі, виявити суть явища «монголо-татарського іга»; розкрити наслідки їх завоювань для українських земель; розвивати в учнів вміння знаходити необхідну інформацію в писемних джерелах для пояснення історичних явищ і подій; активізувати пізнавальну діяльність учнів; виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини.

Урок
Тема: «Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.» 7 клас

Мета: формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі, виявити суть явища «монголо-татарського іга»;

розкрити наслідки їх завоювань для українських земель;

розвивати в учнів вміння знаходити необхідну інформацію в писемних джерелах для пояснення історичних явищ і подій;

активізувати пізнавальну діяльність учнів;

виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини.

Основні поняття: монголо-татари, баскак, ярлик, золотоординське іго.

Обладнання уроку: карта, картки з джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «монголо-татари», «Золота Орда», «іго»;

називати факти героїчного опору русичів монгольській навалі;

визначати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди;

розвинути вміння знаходити необхідну інформацію в різних джерелах та в тексті підручника.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

І так діти, сьогодні ми з вами перегорнемо ще одну сторінку з історії нашої держави періоду ХІІІ ст. Як бачимо процес початку державотворення України був складним і важким. Багато трагічних років прийшлось пережити нашому народу в минулому. І щоб найменше їх було сьогодні, ми вчимо історію, її уроки беремо для себе.



  1. Чи був час в історії Київської держави, коли вона була сильною, визнаною в Європі державою?

  2. А за формою правління Київська держава була монархією чи республікою?

  3. А чому ж сильна і колись могутня Київська держава, яку з неймовірними зусиллями збирали воєдино князі Олег, Ігор, Святослав, Володимир розпалась?

  4. Назвіть хронологічну межу початку періоду роздробленості в державі Русь-Україна?

  5. Чи є роздроблення унікальним явищем для нашої історії? Чи можемо ми знайти подібне у світовій історії?

  6. Деякі історики вважають, що явище роздробленості має більше позитивного? Чи згодні ви з такою думкою?

  7. У чому полягають негативні сторони періоду роздробленості?

( Учні: роздробленість привела до послаблення Київської держави, отже і виникла небезпека захоплення її ворогами).

  1. А згадайте, який ворог з’явився ще в середині ХІ ст.

( Це були половці, з 1055р. – була поразка руських князів Ярославичів на річці Альта, 1185р. – похід князя Ігоря).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Отже, саме в цей час політичної роздробленості і з’явились на Русі нові небезпечні вороги, з якими ми і ознайомимось сьогодні.

План


  1. Перший похід монголів на Русь.

  2. Вторгнення хана Батия на українські землі.

  3. Утворення Золотої Орди.

Завдання: дізнатись хто такі монголо-татари?Звідки вони прийшли і яке лихо принесли із собою? Як героїчно захищались русичі від монгольської навали?

Проблемне завдання: Чи могли наші предки уникнути монгольського завоювання?

ІV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

Діти зверніть увагу на с.152, розглянувши ілюстрацію поміркуйте:



  1. Звідки монголо-татари прийшли на руські землі?

  2. Яким було монгольське військо?

На початку ХІІІ ст. серйозний противник почав загрожувати спокою та безпеці Русі. Зі степів в Азії насувались чорною хмарою монголо-татари. Їхньою прабатьківщиною була Центральна Азія( між Байкалом та Амуром) нині Монголія.

Історик О. Бойко в книзі «Історія України з найдавніших часів до наших днів» зазначає, що термін монголо-татари умовний. Це 2 різні народи. Монголи завоювали татар. Але той факт, що вони дуже схожі зовнішнім виглядом, звичаями і побутом дав підстави говорити про них, як про єдиний народ – монголо-татари.

Наші товариші підготували невелику історичну рекламу з різних джерел про їх звичаї і внутрішній устрій.

Завдання: визначіть їх головне заняття.



  • Чи сприяло воно завоюванню?

Отже робимо висновок, що саме заняття кочове тваринництво і штовхало їх на розширення меж території.

У степах Монголії наприкінці ХІІІ ст. утворилась могутня держава. На чолі її став Темучин, якого у 1206 році обрали ханом і назвали Чингісханом.

Ця держава розпочала завойовницькі війни, по суті Чингісхан розпочав світову війну, бо він хотів підкорити собі всю землю і не мати миру з жодним народом, якщо він не підкориться.

Вони прагнули створити імперію. – Що це за держава? Який би ви зробили прогноз майбутнього імперії?



  • Звідки ж ідуть витоки імперії Чингісхана?

Давайте ознайомимось з рубрикою «Історична цікавинка», с. 153 (підручник).

В результаті завоювань монголи утворять величезну державу. Ми з всесвітньої історії будемо ще докладно вивчати всі етапи послідовного створення цієї імперії.

Нас цікавлять стосунки з Руссю.

У цей час Русь переживала часи роздробленості. Київ не міг навіть проти половців організувати відсіч. А тут такий небезпечний ворог. За свідченням літопису, монголи ішли як чорна хмара. Попереду мчала кіннота, а далі йшла головна орда – з возами, стадами худоби та верблюдів, грабуючи все. Ординці гнали поперед себе зв’язаних бранців.

1219 - 1221 р. – завоювання Китаю та Хорезму. Спустошили Північний Іран, Закавказзя, розбили грузинську армію (1222 р.)

На початку 1223 р. вторглися в Крим і рушили в половецькі степи (25 тис. армія).

Дізнавшись про наближення ворога, половці звернулись до своїх колишніх ворогів руських князів, щоб переконати, що монголи їх спільні вороги.

Із «Літопису Руського»

У рік 6732 [1224]. У той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали [супроти них. Але навіть хан] Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі [половці] побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві,[і] нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».


Із «Тверського літопису»

Мстислав відправив до своїх братів за допомогою, кажучи так: «Допоможемо половцям; якщо ми їм не допоможемо, то вони перейдуть на бік татар, і в них буде більше сили, і нам буде гірше від них»... І почали князі збирати воїнів, кожний у своїй області... і вирушили в похід проти татар. Почули татари, що руські князі йдуть проти них, і прислали своїх послів, кажучи: «Чули ми, що ви йдете проти нас, послухавшись половців. А ми вашої землі не займали, ні міст ваших, ні сіл, і прийшли не на вас. А якщо прибіжать до вас половці, ви не приймайте їх, і женіть їх від себе, а їх добро забирайте собі. Адже ми чули, що вони вам чимало зла завдають...» Князі ж руські не стали слухати цього, але послів татарських перебили, а самі вирушили проти татар...

І вийшли в поле, і зустрілися з татарами, і тут руські стрільці погнали їх далеко в поле, рубаючи їх, захопили їхню худобу, і повернулися назад зі стадами... Князь Мстислав Галицький звелів Данилу Романовичу перейти річку Калку з полками, а сам вирушив услід за ними; переправившись, стали вони табором. Тоді Мстислав сам поїхав у дозор і, побачивши татарські полки, повернувся і звелів своїм воїнам озброюватись. А обидва Мстислави залишилися в таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, бо були між ними великі чвари.

І так зустрілися полки... і була битва згубною, через наші гріхи. І були переможені князі руські.

Князь же київський Мстислав Романович і Олександр Дубровський, бачивши це нещастя, нікуди не рушили з місця. Отаборились вони на горі над річкою Калкою і влаштували загорожу із кілок. І билися з-за цієї огорожі три дні. А татари наступали на руських князів і переслідували їх, б'ючи, до Дніпра.

Татари захопили укріплення і людей перебили, усі полягли тут кістьми. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідати, і так стогнали князі, і життя своє закінчили...


Запитання та завдання.

1) Хто брав участь у битві на річці Калка?

2) Хто переміг у цій битві?

3) Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їхніх союзників?

4) Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?
Завдання: визначити причини поразки військових дружин?

Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані події розгортатись інакше?

Дату записуємо в зошит.

З 1 травня 1223 р. – битва на річці Калка.



  • Як закінчили життя руські князі?

Отже, не дивлячись на героїзм і відвагу русичі зазнали поразки, бо були роз’єднані.

Після подій на Калці півтора десятиліття тривав спокій відносний, бо Чингісхан дарує своєму внукові Батию ще незавойовану Європу, заповідає йому похід на Захід.

(Учень зачитує історичну довідку).

Батий (Бату 1208 - 1255 рр.) – монгольський хан, онук Чингісхана, очолив походи у 1237 - 1241 – походи у Східну Європу. У 1239 р. – зруйнував Переяслав і Чернігів. 1240 р. – Київ. Засновник і хан (1243 – 1255рр.) Золотої Орди.



1237 р. – 140 тис. армія на руські землі. Потерпіли міста Північно-Східної Русі: Рязань, Володимир-на-Клязьмі, Ростов, Углич і інші.

1239 р. – монголи взяли Переяслав і Чернігів. (с. 156 – історичне джерело).

Чи були татари в Ніжині? (Повідомлення учня).

Восени 1240 р. – Величезне військо Батия наблизилось до Києва.

Робота в групах: учні опрацьовують історичне джерело «Никонівський літопис» про оборону Києва від монголо-татар

У тому ж році (1240) прийшов хан Батий до міста Києва з величезною кількістю воїнів і оточив місто. Облягла його сила татарська, і неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти. І не можна було нікому з міста чути в місті один одного від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від звуків труб і органів, від іржання стад кінських і від крику та галасу незчисленної кількості людей. І вся земля була переповнена татарами. ...Багато пороків било (у стіни) безперестанно, день і ніч, а городяни мужньо боронилися, і багато було мертвих, і лилася кров, як вода. І послав Батий до городян із такими словами: «Якщо підкоритеся мені, буде вам милість, а як будете опиратися, то багато постраждаєте і жорстоко загинете». Але городяни ніяк не послухали його, а злословили й проклинали його. Батий же дуже розгнівався звелів із великою люттю іти на приступ міста. І так за допомогою великої сили пророків пробили міські стіни і ввійшли в місто, а городяни кинулися назустріч їм. І тут можна було бачити і чути страшенний тріск списів і стукіт щитів; стріли затьмарили світло так, що не видно було неба за стрілами, а була темрява від безлічі стріл татарських, і скрізь лежали мертві, і скрізь текла кров, як вода. Дуже поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних загинуло, і були переможені городяни, і татари зійшли на стіни. І настала ніч. Городяни в цю ніч спорудили другий город навколо церкви Святої Богородиці. На ранок же прийшли татари, і був лютий бій, і стали знемагати люди, і вбігли зі своїми пожитками на церковні хори, і від ваги повалилися стіни церковні, і взяли татари місто Київ...

Запитання.

1) Яку тактику застосовували татари для взяття міст?

2) Які моральні риси виявили захисники Києва під час облоги міста і під час його штурму?

3) Чим завершилася оборона Києва?



  • Чи можемо ми стверджувати, що захисники Києва проявили мужність і героїзм?

На початку 1241 р. – Батий рушив на Волинь.

  • Чи були вже підірвані сили, як ви думаєте?

А згадайте, який твір ви вивчали з української літератури де ішла мова про похід монголів у Галицьку землю.

Інсценівка із твору І. Франка «Захар Беркут», яку підготували учні.

Стоїть громада



Захар Беркут – Який дивний сон мені сьогодні наснився. І тривожні, болючі почуття охопили моє серце. Щемить в мене в душі і сам не знаю чого б це?

Що се може значити? Щастя чи нещастя? Радість чи горе?



Прибігають пастухи з сусіднього села.

Пастух – Слухай Захаре ми з сусідньої полонини бачили якусь бійку коло боярського дому, якусь громаду незвісних чорних людей і чули незрозумілі роздираючі крики.

Вся молодь села побігла до боярського дому і загинула в нерівній боротьбі з тими наїзниками.



Захар – От і сповнився мій сон. В обороні свого села поляг мій Максим. Так воно й треба. Раз умирати каждому, але славно вмирати – се не каждому лучається.

Не сумувати мені за ним, але радуватись його долею. Хоча серце моє розриває від болю.



Автор. Так потішав себе старий, Громада кликала його, потребувала його ради. Купами тислися люди, старі й молоді, за село, до тухольської тіснини… с.61

Громада – Що діяти? Що починати? Як боронитися. Вийти громадою перед тіснину і боронитися від монголів до останньої каплі крові.

Молодь – Ми хочемо згинути, як наші брати погинули в обороні свого краю! Тільки по наших трупах увійдуть монголи в тухольську долину.

Старші – В тіснині поробити засіки із них разити монголів.

Захар – Хоч-то воєнне діло і не мені старому радити про те, до чого не можу приложити своїх рук, але все-таки я думав би, що невелика наша заслуга буде, коли відіб’ємо монголів, особливо зваживши, що се нам не так то і трудно зробити. Сили наші погибли з їх рук, кров їх обагрила нашу землю і кличе нас до пімсти. Чи пімстимося ми на ворогах наших, на нищителях нашого краю, коли відіб’ємо їх від свого села? Ні, а тільки відбиті від нашого села. Вони з подвійною лютістю кинуться на інші села. Не відбити, але розбити їх – се повинна бути наша мета!

  • Чи можемо ми говорити про патріотизм наших предків? (Так, бо любов до своєї землі це є найсвятіший обов’язок).

Отже, знесилені монголи дійшовши до Балкан повернулися на схід до Волги і створили державу – Золоту Орду, столиця місто Сарай.

Установилось монгольське іго. Завойовані народи змушені платити данину, яку збирали баскаки.



  • Яким же було становище на Русі, досліджувала група № 3. (Учні звітують про свою роботу).

Робота з картиною С. Іванова «Баскаки».

  • Як ви вважаєте в яких землях відбувалася дія?

  • За якими деталями ви це визначили?

  • Що таке ханський ярлик?

Повернемося до нашої проблеми.

Запитання:



  1. Чи могли б наші предки відстояти свою землю?

  2. В чому полягає світове значення боротьби нашого народу з монголо-татарами?

  3. Як ви гадаєте, якою буде подальша доля українських земель?

Отже, який головний висновок з сьогоднішнього уроку ми беремо для себе.

(Учні: бути єдиними, сильними і тоді наша держава буде міцною).

V. Узагальнення та систематизація знань.

Історичний диктант.



  1. Войовничі племена, які прийшли з азійських степів на українські землі в ХІІІ ст. ..., це …

  2. Військо монголо-татар – це …

  3. Правителі монголо-татар мали титул …

  4. Перша зустріч монголо-татар з русичами відбулась...

  5. Онук Чингісхана, який вирушив на Русь ...

  6. Як називалась держава, яка виникла внаслідок завойовницьких походів ...

  7. Обороною Києва керував ...

  8. Збирачі данини на українських землях ...

  9. Документ на право управління підвладними землями, який видавали татари руським князям, - це ...

  10. Обороною Чернігова керував князь - ...

VІ. Домашнє завдання: Опрацювати §16, скласти тести до даної теми, підготувати повідомлення про початок князювання Данила Галицького (готує один учень за бажанням).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка