Подорож у Країну Добра



Скачати 92.26 Kb.
Дата конвертації04.01.2018
Розмір92.26 Kb.

Подорож у Країну Добра.

Мета: формувати в учнів ціннісну орієнтацію, здатність формулювати моральні судження, розвивати вміння відрізняти погане від доброго, виховувати позитивне світосприйняття. Шляхом створення психологічних ситуацій вибору підвести учнів до розуміння важливості взаємодопомоги в колективі, сприяти створенню дружнього дитячого колективу. Виховувати чемне ставлення учнів одне до одного.

Хід заняття.

На дошці написаний епіграф без останнього слова, яке учні повинні назвати в кінці заходу.

У цьому світі є тільки одна річ,

перед якою належить схилятися,

це - геній,

і одна річ,

перед якою слід упасти на коліна,

це - (доброта).

1 .Учитель.

Діти, сядьте, будь ласка, зручно, прислухайтесь до звуків, що лунають у нашому класі, до стану вашої душі та уявіть, що кожен із нас має у своєму внутрішньому світі струмок чистоти. Цей струмок дає нам духовну силу, вміння приймати правильні рішення. Адже кожна хвилина нашого життя — це вибір. Вибір поведінки, вибір вчинку, вибір життєвого шляху. І ця духовна сила буде необхідна нам сьогодні під час нашої бесіди, вона допоможе збагатити ваші душі новими відчуттями. Тож візьміться за руки, потиском долоні передайте краплинку своєї чистоти товаришам, щоб бути відкритими і відвертими один перед одним.



2.Учитель.

Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в долонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках — живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи мертвий?». І мудрець, який і насправді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у твоїх руках, чоловіче». Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові?( від самої людини залежить, житиме метелик чи помре).

Учитель. Правильно. Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у світі стане більше — добра чи зла.

Учитель звертає увагу учнів на плакати з приказками та прислів'ями.

- Друзі, сьогодні ми поведемо розмову про доброту — дуже важливу і потрібну для кожного з нас чесноту.
Вчитель: Давайте задумаємось над тим, що таке доброта? Звичайна людська доброта? Добросердечність? Чуйність? Справді, різні люди є на світі, з різними натурами, характерами, інтересами і смаками. А все ж хочеться вірити, що хороших людей більше.

Робити добро треба, бо людина, яка не відчуває приязні до інших людей, руйнує себе як особистість. На злі далеко не заїдеш. Зла людина ніби постійно обкрадає себе, не вміє по-справжньому радіти, сміятися,любити. Отже, добро — не наука, воно — дія. Прикладів тому безліч у нашому житті, вони на кожному кроці.

Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині, розуміли люди ще у сиву давнину.

Учень: У Вавилоні був такий звичай; недужого виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив.

Учень: Такий звичай побутував і в ассирійців, і в єгиптян — звичай чинити добро безкорисливо. Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружувався, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років, Уже давно немає тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена, імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в XVII столітті, плодоносять і радують людей ще й сьогодні.

Учень: Прекрасний звичай побутує й нині на Кавказі. Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, втамувавши голод чи спрагу, не може навіть подякувати, бо не знає кому. Але смуга відчуження відступає. Чужі стають рідними, близькими, коли потрапляють у скруту. Григорій Сковорода був переконаний, що досконалість людини — це здатність давати добро і користь ближньому.

Учень: Про велику силу доброти свідчать спогади ленінградця, який пережив страшну блокаду під час Великої Вітчизняної війни.

Двоє ленінградських хлопчиків-сиріт вирішили продати батьків бушлат, щоб на одержані гроші викупити хліб у булочній за картками. Молодший братик залишився вдома, а старший (йому не було й 11 ройків) пішов на товкучку. Покупець знайшовся швидко, хлопець навіть не встиг роздивитися його, не запам'ятав обличчя. Щасливий, він по^вернувся додому. Розтуливши кулачок з грішми, зойкнув. Згадав, що в кишені проданого бушлата були хлібні картки. «По хліб піду завтра», — сказав меншому брат і ліг. А про себе подумав: може, вночі й помремо.

Взимку темніє швидко, а цієї довгої зимової ночі так і не заснув старіший. Допомоги чекати нізвідки, а він уже знав, що буває з людиною, в якої нема хліба. Лише вранці хлопчик, зморений безсонням, стулив повіки, як почув стукіт у двері. «Не буду відчиняти», — промайнула думка, Але все ж підійшов до дверей, прочинив їх. Від такої несподіванки, здавалося, завмер.

На порозі стояв покупець батькового бушлата. «Ти що ж хлібні картки забув?!» — сказав і протягнув хлопчикові ці рятівні листочки (тоді у картках писалася адреса і прізвище). Незнайомець швидко зник, а брати плакали від радості, Бо справжня людина за будь-яких умов не могла вчинити інакше. Перемогло добро. Людська порядність, доброта не має меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує; тварин, рослин. Недаремно говорять, що криниця без води — просто яма, так і людина без доброти — сама тільки оболонка.



Вчитель. 1. Діти, скажіть будь ласка, заради чого ви ходите до школи?

  • Так, усе, що ви сказали, правильно. Та все ж найважливіше для кожного з нас - виховати в собі людину.

  • У склянці прозора рідина - речовина луг. Уявіть собі, що це людська душа - чиста, не заплямована ні обманом, ні злими жорстокими вчинками. Та ось щось трапилось з людиною - і вона скоїла злий учинок (капає по капельці фенолфталеїн, вода стає рожевого кольору, дедалі темнішого), потім - ще щось недобре, погане. Поступово Душа темніє, їй важко, вона страждає, болить, мучиться. І, не витримавши цих душевних мук, людина знову починає творити добро (у розчин по капельці додається будь-яка кислота, і він знову стає безбарвним, прозорим). І сталося диво - душа знову поступово очистилася, стала красивою.

  1. А яка вона, людина з чистою, красивою душею? Чим відрізняється від інших?

(Відповіді дітей.)

Так, дійсно, така людина завжди готова прийти на допомогу іншим від щирого серця. Вона відрізняється від інших своїми вчинками, вона омита святим бажанням любити. І ця чистота, ця краса робить людину добрішою, мудрішою. І хоч до душі не можна доторкнутися, її можна легко зруйнувати, тому треба мати в душі святе, чисте, прекрасне, бо без цього ми вже не люди, бо переступимо через закони людяності, доброти, честі.

Учитель. Правильно. Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у світі стане більше — добра чи зла. Промінчик Любові

Малювання «Сонечко»



(звучить пісня)

  1. На парті перед вами лежить аркуш паперу. Вам слід намалювати сонечко з чарівними промінчиками, які відходять від нього, як і промінчики вашої любові, що йдуть від вашого сердечка. А на зворотньому боці напишіть своє ім'я та ім'я сусіда по парті. Притуліть сонечко до свого серця, щоб воно ввібрало найкращі почуття любові, і подаруйте його товаришеві. І нехай завжди панує в нашому класі любов, мир, дружба, злагода, порозуміння, щастя, а в кожному серці нехай завжди горить сонечко доброти та любові.

Я ПІКЛУЮСЯ ПРО ТЕБЕ (робота в групах)

Розділити дітей на групи і попросити їх подумати, яку турботу можна виявити до різних людей у наступних ситуаціях:


  1. мама занедужала;

  2. у бабусі день народження;

  3. молодший брат вередує;

  4. друг прийшов у гості;

  5. тато повернувся з роботи втомлений та ін.


Наприклад: «Якщо мама погано себе почуває, треба допомогти їй лягти у ліжко, принести чай з малиновим варенням та медом. Потім потрібно відкрити кватирку, щоб у кімнаті було свіже повітря, поставити мамі градусник» та ін.

Чарівник (учень одягнений в чарівника)проводить гру. «Збери приказки та прислів'я»

Чарівник роздає учням картки з приказками або прислів'ями. Завдання учнів — закінчити вислів і пояснити його значення. Добре діло твори... (сміливо.)

Добрі діла тихо ходять, а злі... (як дзвони дзвонять.) Від добра добра... (не шукають.) Хто людям добра бажає, той... (і собі має.) Добрі вісті... (не лежать на місті.) Без доброго діла немає... (доброго імені.) Добре слово і... (мороз зігріє) _ Добре слово людині, ... (що дощ в посуху). Роби добро скільки можеш — від цього... (не занеможеш.) За добро... (добром і платять.) Добре СЛОВО ДІМ будує, ... (зле - руйнує) Слово - ключ, яким ... (відкривають серця)

Гра «Добрі чарівники»


  1. Вчитель. А зараз я пропоную вам стати добрими чарівниками. У мене є чарівна паличка. Кожен із вас буде передавати паличку іншому і називати тільки хороші вчинки дітей класу або ваших друзів. (Діти беруть паличку і називають хороший вчинок свого однокласника, друга, знайомого...)

Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось і надалі берегти і

примножувати ці добрі вчинки. Щоб ваші обличчя були завжди радісні від того, що ви

зробили доброго, а на обличчі ніколи не зникала усмішка.А ще ,нехай у вашому житті

ніколи не трапляються такі історії,які ви зараз побачите.

Вітько-бідак страждає так,

Аж здригає ногами!

Він — за столом, він пише твір:

«Я помагаю мамі».

Старанно олівець гризе

та супить брови грізно,

але нічого — хоч умри! —

до голови не лізе...

Та ось тихесенько зайшла

в його кімнату мама.

Вітюнь, будь ласка, в магазин

сходи за сірниками.

Ідея! — вигукнув синок, а мамі...

Ну й морока! Сама іди!

Я твір пишу, роблю важкі уроки.

І мама вийшла... А Вітько

швиденько пише в зошит:

«Я в магазин завжди ходжу,

коли мене попросять...».

Хвилин за десять мама знов

з'являється у дверях:

«Вітюнь, картопельки начисть,

а я зварю вечерю».

Сама начисть! — кричить Вітько,

та так, що ледь не лопне.

Я твір пишу! Я — зайнятий!

Сама вари картоплю!

Виходить мама, а синок

писати знов сідає.

«Я мамі сам варю обід,

вечерю і сніданок...».

Радіє син. Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

І геть не думає про те,

що він радіє марно...

Учитель. Діти, як ви вважаєте, як слід поводитись, якщо вам не відплатили добром за ваш добрий учинок?

Учні висловлюють власні думки щодо запитання.



Вчитель: У важкий час живемо ми нині, багато горя і біди є довкола, але мусимо жити, сіяти добро в людських душах, бути милосердними. Іноді здається, що зло перемогло. Це тому, що про нього всі говорять, пишуть, з екранів телевізорів на нас часто дивляться не люди, а звірі в людській подобі: вбивці, грабіжники. Але добрих людей дуже-дуже багато! Просто вони чинять свої благодійні справи мовчки, не афішують їх. Тож хай світлими і чистими будуть ваші помисли, а всі справи — добрими. Не шкодуйте своє добро роздавати родичам, друзям, незнайомим, не лінуйтесь щодня робити найлегшу справу — дарувати хоч краплину добра всьому живому на землі. І негаразди щезнуть.

Подивіться навкруги і уявіть собі, що поруч тільки гарні люди, які завжди допоможуть, підтримають. І нехай кожен з вас задумається: «А чи все я зробив для того, щоб людям було біля мене затишно, спокійно?» Тож пам'ятайте, що доброта — ознака сили, а не слабкості. І нехай завжди супроводжують вас слова геніального поета Т.Шевченка: «Раз добром нагріте серце — вік не охолоне».

Віддані людям тепло і душевна доброта обов'язково повернуться до вас. Бо ми послані на землю, щоб примножувати добро і красу, творити земний рай, а не бути лише споживачами. Маємо таке коротке життя, тож хай не буде в ньому місця злим помислам.

Учень. Сказав Мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Учень. Я вірю в силу доброти, Добро завжди сильніше злого, Дає наснагу, щоб цвісти І світлу обирать дорогу. Я вірю в силу доброти, Що має долю роботящу. Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим.



  • Мабуть, добре буде, коли залишаться лише добрі справи та гарні вчинки.

Наш клас - це маленька сім'я. Мені, та й вам, хотілося б, щоб у нашій сім'ї завжди панувало добро, взаємоповага, не було сварок, лихослів'я. А наш клас - це ще й частинка більшої сім'ї - нашої школи. Я переконаний, що кожен із вас прагне, щоб наша школа стала територією Добра. Тому пропоную на паперових смужках написати, що, по-вашому, треба зробити , аби наша школа стала територією Добра, і покласти до «Скриньки доброти».

А наостанок я хочу звернутися до епіграфа. Якого слова не вистачає у вислові? Отож, творіть на землі добро, примножуйте кількість щасливих людей. Відкривайте свої серця і душі навстіж, поспішайте робити Добро, ставайте добродіями!



Мультфільм «Просто так!»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка