План роботи методичної студії «Місто майстрів»



Сторінка1/6
Дата конвертації10.01.2018
Розмір0.91 Mb.
ТипПлан роботи
  1   2   3   4   5   6

ВІДДІЛ ОСВІТИ КРАСНОАРМІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ





МЕТОДИЧНА СТУДІЯ

«МІСТО МАЙСТРІВ»

Підготувала методист ММК

Соловйова Вікторія Вікторівна

Красноармійськ, 2012

ЗМІСТ


  1. Загальні положення

  2. План роботи методичної студії «Місто майстрів»

  3. Вступ

  4. Розділ 1. Теоретичне обґрунтування створення методичної студії

  5. Розділ 2. Моніторинг особистісних і професійних якостей педагогів, учасників міської методичних студії «Місто майстрів»

  6. Розділ 3. Практична частина. Методичні матерали, розробки занять , тренінгів методичної студії «Місто майстрів»

  7. Висновки

  8. Використана література

  9. Додатки

МЕТОДИЧНА СТУДІЯ «МІСТО МАЙСТРІВ»



ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Методична студія:

  • Це інноваційний вид професійного навчання, удосконалювання й
    експериментування, що формує особистісні професійні якості педагога та забезпечує соціально-педагогічну підтримку фахівця.

  • Характеризується яскраво вираженою творчою атмосферою, можливістю у вільній формі викладати й апробувати самі неординарні педагогічні ідеї.

  • Поєднує творчо працюючих педагогів, а також педагогів прагнучих
    зберегти або підвищити професійний рівень, що бажають самовиразитися й самоствердитися.

  • Відмінністю студійної форми є одночасна й гармонічна комбінація
    теоретичного, методичного й технологічного занурення в проблему.


Ідея застосованого досвіду роботи: гуманістичний підхід Карла Роджерса, особистісно – орієнтоване навчання І.С. Якиманської, теоретичні засади студійної роботи Н.Є. Щуркової.
Мета створення методичної студії: розробити педагогічні основи діяльності студії в системі методичної роботи

Мета роботи студії:

  1. Професійне переосмислення педагогічних позицій оснащення педагогічним інструментарієм.

  2. Сприяти розвитку самопізнання і самовдосконалення особистості педагогів, як необхідної умови їх успішної професійної діяльності.

Об’єкт роботи методичної студії: підвищення кваліфікації вчителів в системі роботи міського методичного кабінету.

Предмет роботи методичної студії: процес підвищення кваліфікації вчителів в системі роботи міського методичного кабінету.

Роль і функції керівника методичної студії: створення атмосфери для прояву творчості педагогів, освоєння ними інноваційних форм діяльності.

Форми і методи роботи: круглий стіл, тренінг, дискусія, робота в групах, інтерактивні форми навчання.

Принципи діяльності педагогічної студії:

  • добровільна участь роботі студії,

  • врахування особистісних інтересів,

  • самовизначення,

  • співпраця учасників і формування традицій,

  • активність учасників.

Завдання :

  1. Формування науково-теоретичних поглядів, спонукання до науково-педагогічного мислення;

  2. Удосконалення науково обґрунтованих й практично перевірених професійні вмінь й навичків;

  3. Створення умов для формування професійно важливих особистісних якостей вчителя.

Організація роботи педагогічної студії

  • Методична студія створюється на основі педагогічної ідеї. Склад членів студії формується із числа педагогів, педагогічний стаж яких складає 7-10 років.

  • Чисельність студійців – 10-14 педагогів.

  • Засідання студії відбувається приблизно 1 раз на місяць

  • Педагогічна студія працює за складеною програмою

Методи студійної роботи:

  • теоретичні засади, що представляють студійцям сучасне
    педагогічне розв’язання проблеми;

  • дискусія, що сприяє осмисленню пред'явленого матеріалу;

  • ігрові вправи, тренінги, що озброюють учасників студії набором професійних умінь, технологічним інструментарієм.

Очікувані результати:

  1. Покращення результатів професійної діяльності педагогів шляхом використання інноваційних технологій.

  2. Підвищення мотивації вчителів до самоосвітньої діяльності шляхом безперервної освіти.

  3. Надання можливості самоактулізуватися кожному педагогу – учаснику студії.

ПЛАН РОБОТИ МЕТОДИЧНОЇ СТУДІЇ «МІСТО МАЙСТРІВ»





Назва заходу

Мета

дата проведення

Підготовчий етап

1

Опрацювання науково – методичної літератури з проблеми

Ознайомлення з науково – методичною літературою, визначення з провідним підходом у роботі студії

01.03-12.03.2012

2

Розробка нормативно-правової бази: положення, програми

Аналіз нормативно – правової бази, розробка положення щодо педагогічної студії, програми роботи студії

13.03 – 19.03.2012

3

Визначення мети та завдань програми, обґрунтування актуальності проблеми

Опис моделі, принципів і положень роботи студії

13.03 – 19.03.2012

Діагностично-аналітичний етап

1

Проведення оцінки інноваційного середовища учасників студії

Визначення ключових індикаторів впровадження педагогами інновацій у ЗНЗ

01.03.-19.03.2012

2

Науково-методичне забезпечення інноваційної діяльності педагогів

Підготовка науково – методичних рекомендацій щодо впровадження передового педагогічного досвіду

12.03.- 16.03.2012

3

Тренінг знайомств

Знайомство учасників педагогічної студії, активізація професійного потенціалу

20.03.2012

4

Перший діагностичний зріз (діагностика професійного потенціалу):

  • діагностика креативності,

  • тест педагогічної орієнтованості

  • Індивідуальний стиль педагогічної діяльності

Оцінка професійної майстерності і особистісних характеристик педагогів


22.03-24.03.2012

5

Моніторинг оцінки професійної майстерності педагогів

Аналіз кількісних і якісних показників професійних характеристик педагогів

25.03 –02.04.2012

6

Тренінг креативності

Активізація творчих здібностей, формування креативного мислення учасників студії

03.04.2012

Формувально-коригувальний етап

7

Педагогічна майстерня.

Заняття 1. Формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця



Визначення власного іміджу професійної діяльності педагогів – учасників студії «Місто майстрів»

19.04.2012

8

Педагогічна майстерня

Заняття 2. Впровадження інноваційних підходів у діяльність педагога



Ознайомлення з сучасними підходами застосування інноваційних методів у роботі педагога. Визначення з власним підходом педагогічної діяльності.

14.05.2012

9

Педагогічна майстерня

Заняття 3. Технологія створення майстер-класу як форми підвищення професійної майстерності педагога



Питання планування й організації роботи майстер-класу як ефективної форми пропаганди, поширення та впровадження перспективного педагогічного досвіду.

30.05.2012

10

Тематичні консультації з питань підготовки авторських програм

Корегувальні заходи

протягом травня, червня

Заключний етап

11

Результати пошуково-творчої роботи учасників студії і їх оформлення

Узагальнення власного педагогічного досвіду, оформлення результатів

червень – липень 2012

12

Презентація роботи студії: калейдоскоп майстер-класів

Презентація власних майстер-класів учасників студії

міські методичні форми роботи

13

Другий діагностичний зріз:

дослідження рівня професійної майстерності учасників студії



Оцінка професійної майстерності і особистісних характеристик педагогів після впровадження програми роботи студії


13.09.2012

14

Моніторинг оцінки професійної майстерності педагогів

Порівняльний аналіз кількісних і якісних показників професійних характеристик педагогів після впровадження програми роботи студії

14.09.2012 – 21.09.2012

15

Заключне заняття роботи студії: рефлексія

Рефлексивний тренінг. Аналіз професійного зростання. Побудова перспектив подальшого розвитку.

25.09.2012

16

Створення збірки творчих знахідок

Узагальнення перспективного педагогічного досвіду учасників студії.

до 01.10.2012

ВСТУП


«Студія - це місце, де людині треба навчитися

спостерігати свій характер, свої внутрішні сили,

де йому треба виробити звичку мислити…»

К.С.Станіславський


Теоретичні аспекти педагогічної підготовки в системі підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів знаходять відображення в працях учених, дослідників.

Ступінь професійної підготовки фахівця впливає на якість діяльності, що визначається рівнем майстерності, важливої складовій якої є система професійних умінь [150, с. 24]. Інтеграційна діяльність учителя загальноосвітнього закладу вимагає вироблення професійно-педагогічних якостей, необхідних для здійснення навчально-виховного процесу.



Студія (італ. studio - ретельно працюю, займаюся), творчий колектив, що поєднує у своїй роботі навчальні, експериментальні й виробничі завдання.

Методична студія розглядається нами як творча форма професійного об'єднання вчителів у системі методичної роботи загальноосвітніх закладів, поряд з педагогічною радою, методичними об'єднаннями, забезпеченням методичної роботи, пов'язана з підвищенням кваліфікації вчителів, розширенням кругозору завдяки моделюванню педагогічних ситуацій, тренінгами, проведенню ігор, застосування на своїх уроках інноваційних форм викладання.

Сьогодні клубні форми (майстерні, педагогічні студії, майстер-класи, творчі мікрогрупи, школи майбутнього педагога) як одні з важливих педагогічних засобів виховання й навчання переживають період своєрідного відродження. Однак, незважаючи на існування значної кількості робіт з дослідження клубних форм, їх педагогічний потенціал ще далеко не вивчений. У пропонованих дослідженнях педагогічна студія розглядається як один з аспектів клубної форми діяльності, що є переважним або більш значимим для певного віку або кола інтересів людей. Однак організація педагогічних студій і шляхи їх впровадження дослідниками розглядаються недостатньо.

Методична студія як форма професійної адаптації й підвищення кваліфікації вчителя займає серед цих форм відособлену позицію. Дана діяльність доповнює традиційні форми підвищення професійної майстерності педагогів і наповнює новим змістом — надання професійної допомоги й підвищення кваліфікації вчителів. Переваги цієї форми організації допомоги очевидні: педагогічна студія має широку спрямованість, має більшу гнучкість, відрізняється різноманіттям форм і методів роботи із учителями загальноосвітніх закладів в умовах реальної трудової діяльності. Педагогічна студія розглядається як неформальне об'єднання людей з метою спілкування, пов'язаного із професійними інтересами, де завдяки моделюванню педагогічних ситуацій, пов'язаних з різними аспектами професійної діяльності вчителя, учасники знаходять досвід організації педагогічної діяльності, підвищують свою кваліфікацію.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТВОРЕННЯ

МЕТОДИЧНОЇ СТУДІЇ

На наш погляд, педагогічна студія сьогодні – це лабораторія творчих задумів, де можна перевірити нові ідеї і попередити педагогічні і методичні помилки.

Ми розділяємо точку зору Г.В. Головіна, який представляє професійно-особистісне зростання вчителя у взаємозв'язку теоретичного й практичного навчання, психолого-педагогічної й спеціальної підготовки й дослідницької роботи. Вона орієнтована на формування підвищення професійної підготовки вчителя як особистості, на вироблення індивідуального стилю педагогічної діяльності, навчання його способам постановки цілей, проектуванню педагогічної діяльності, рефлексії [37, с. 47]. На думку Г.В. Головіна, сучасному вчителеві необхідно мати провідні якості, що характеризують професіоналізм (професійна спрямованість, особистісна педагогічна позиція, професійно-творча активність, високий рівень знань) [37, с. 4].

Суттєвою відмінністю студійної форми роботи від будь якої іншої традиційної форми є те, що навчання проходить одночасно на трьох рівнях: теоретичному, практичному і методичному. Методика студійного навчання являє собою єдність різноманітних методів, призначених для рішення завдань додаткового освіти. За словами Н.Є. Шуркової, яка розробила методику проведення студійних занять, педагогічна студія повинна органічно вирішувати проблему перекладу процесу підвищення кваліфікації у стан творчий, інноваційний.

Педагогічна студія являє собою універсальну форму удосконалення професіоналізму педагогів. Тому задачі, які вирішуються у рамках студії, звучать наступним чином:


  • Сприяти підвищенню професійної майстерності педагогів через різноманітні форми роботи;

  • Організувати вивчення і розповсюдження досвіду роботи за різними педагогічними напрямками;

  • Сприяти підвищенню загального професійного педагогічного рівня ;

  • Створити педагогам умови для самореалізації;

  • Здійснювати залучення педагогів до інновацій у сфері освіти;

  • Сприяти підвищенню мотивації педагогів на участь і засвоєння педагогічного досвіду, вивчення і застосування нових освітніх технологій.

Суттєвість студійних занять аналогічна тому, що складає сутність студій художників, танцюрів, співців, скульпторів В студії вивчаєш і навчаєшся, розвиваєш здібності мислення, набираєш професійний досвід.

Студійний вид навчання необхідний при оволодінні теоретичним матеріалом на практиці. Студія приводиться, як правило, в аудиторії студентській, проте, у зв’язку з модернізацією навчально – виховного процесу у школі, педагогічна студія використовується для підвищення науково-педагогічної кваліфікації педагогів – практиків.

Педагогічна студія – навчально-професійні заняття, спрямовані озброювати педагога на основі науково-теоретичних знань практичними навичками, яка наділяє його професійним досвідом до етапу самостійної професійної роботи.

Багатолітній досвід експериментальної роботи у вузах, а потім практичний досвід впровадження і оволодіння методикою проведення студійних занять виробили загальну модель педагогічної студії, яка забезпечує якісну продуктивність навчальних занять.

Педагогічна студія необхідна в професійній кар’єрі і в з метою підтримання професійного рівня педагога – профілактика кваліфікації – в акторському і спортивному світі це називають «тримати себе у формі». Серйозне піклування про збереження «форми» викликається тим, що вік, збагачений досвідом, тим не менш, здібний деструктивно впливати на професіоналізм, консервуючи шаблони, укріплюючи трафарети . Регулярні студійні заняття виконують суппортивну функцію (фр. Support – підставка, підтримка) функцію, проте одночасно сприяти тому, щоб педагоги – практики оволодіння новими досягненнями педагогіки.

Студія – це ще і лабораторія педагогічної творчості. «Давайте спробуємо» - це фраза, яка займає за частотою використання у лексиконі студійців перше місце. «Провіряються» і «опробуються» будь-які теоретичні і методичні положення в їх технологічній транскрипції.

Звернемося до структури студійних занять, бо це питання добре ілюструє сутність студійного навчання.

1. Пролог

Продумане і організоване методистом психологічне мотивування на майбутню роботу, ініціювання фізичних і духовних сил на активну роботу у групі кожного студійця. Ця вступна частина занять вкрай необхідна, тому що учасників очікує практична дослідницька робота, яка потребує спрямованості, високої зацікавленості, пристрасного бажання і прагнення «тут і зараз» оволодіти професійним матеріалом. Психологічний настрій визначається наступним чином: дуже важливо у спілкуванні визначити роль, з якою учасники студії ідентифікували себе, щоб процес занять добре виконував цю роль. Приклади носять лише приблизний характер: «колеги», «дорогі друзі» «пані та панове» тощо.



  • Необхідно визначити тему роботи, чітко визначити межу теми, щоб було зрозуміло, про що йдеться мова і яких питань не будуть торкатися всі учасники студії. Це може бути таким: «Тема нашої роботи – «Педагогічний вплив як соціально – психологічне явище». Ми розберемо лише це питання, не торкаючись тимчасово операційного оснащення педагогічного спілкування…».

  • Дуже важливо намалювати мету групи, тобто, ідеальне уявлення результатів майбутньої діяльності (який продукт виробничої групової дії). Продовжимо нашу ілюстрацію таким чином: «… По закінченню заняття ми визначимо суттєву ознаку педагогічного спілкування і його функції, що дозволить нам уявити загальну картину правильної організації спілкування педагога з дітьми».

  • Виявлення мотиву діяльності, яка планується, вкрай необхідне, інакше групова робота перетвориться у дію за волею педагога, ніяким чином не отримуючи соціально – психологічної природи. На нашому прикладі це може бути наступним чином: «Для педагога дуже важливо розуміти це: він може забути або не зуміти виконати якісь операційні дії, проте орієнтація на загальні функції допоможе йому знайти загальний правильний професійний шлях».

  • Для того, щоб кожний з студійців був максимально активний, необхідно знайти особистісний зміст роботи, яка планується. Наприклад, сказати наступне: «Після нашої роботи кожний може самостійно спробувати оволодіти педагогічним спілкуванням»

  • Потім необхідно лише проявити турботу про самопочуття кожного, перевірити обладнання групи для роботи.



  1. Етюд

Перша змістовна частина занять, забезпечує реальне уявлення про ті явища, які необхідно опрацювати на заняттях. Надається «малюнок», якийсь яскравий образ явища, яке необхідно опрацювати і яке зазначене у темі діяльності. Запропонувати образне уявлення явища – значить попередити формальне сприйняття знань, окреслити можливий шлях до практичного оволодіння явищами. Так, перед вивченням конфлікту слід «уявити» конфлікт у його обличчі, а перед тим, як аналізувати продуктивність педагогічних вимог, необхідно ілюструвати реальні форми існування педагогічних вимог.

Назвемо основні способи конструювання етюду:

§ Поставимо на перше місце рольову гру як найбільш яскраву ілюстрацію соціально-психологічного явища, що вивчається на професійних заняттях педагогів.

§ Зазначимо великий вплив художнього образу, пред'явленого творами живопису, танцю, скульптури, літератури, театру.

§ Факт з життя великого людини володіє потужним впливом, бо велика надзвичайно яскрава особистість у всіх своїх проявах, і «картинка» персоналії особистості запам'ятовується ґрунтовно, служачи в майбутньому зоровою опорою.

§ Малюнок, відтворюючий епізод реальному житті або проблемну ситуацію повсякденності, дуже добре сприймається студійцями, тому що викликає особливу довіру («Це є саме життя!»).

§ Графічне зображення, будучи, швидше за символом, ніж чином, теж виконує роль зорової опори для подальшого розгляду абстрагованого явища.

§ При хорошому технічному оснащенні ефективно використовуються матеріали потокову аудіозаписів,презентацій, що дають зображення явища в динаміці.

Уявімо, що викладач пропонує відтворити сценічно два варіанти спілкування педагога з дітьми (текст на картках). Один з варіантів ілюструє парадигму «адміністратор - учень». Інший малює картину спілкування «педагог - дитина». Зіставлення стає імпульсом для виявлення сутнісного ознаки педагогічного спілкування.

3. Експлікація

Центральна частина студійної роботи. Розгортається логічний ланцюг роздумів: узагальнюються факти, визначаються поняття, виводяться судження, виробляються умовиводи, ілюструються висновки, перевіряються подумки практикою, проектуються можливі зміни ходу і характеру реального виховання відповідно до зроблених висновків.

Спосіб вибудовування експлікації сьогодні загальновідомий: ставляться питання один за іншим:

§ «що?» - що за явище? які його істотні ознаки? яка його форма прояви? які зв'язки з іншими явищами?

§ «чому (навіщо)?» - чому воно існує? навіщо воно створено людьми? педагогами?яке його основне призначення в житті?

§ «де?» - в яких сферах виховного процесу або в якій сфері особистісного розвитку розташовується дане явище?

§ «коли?» - в який період життя дане виховне явище розгортається? при яких умовах присутній?

§ «як?» - як організовується взаємодія з цим явищем? як організувати це прояв?

І дане явище постає перед слухачами в своєму сутнісному вигляді.

Нерідко все це оформляється у вигляді схеми, графіки, умовної формули, символічного знака або умовної картинки. Останнє важливо для запам'ятовування, для подальшого вивчення нового питання. Безперечно, до кожного з положень повинна готуватися ілюстрація у вигляді «картинки» з реальної практики виховання.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка