План-конспект проведення заняття із підготовки пожежних-рятувальників



Скачати 234.51 Kb.
Дата конвертації22.12.2017
Розмір234.51 Kb.
ТипПлан-конспект


ЗАТВЕРДЖУЮ

___________________________

____________

“___” _________ 201_ року



ПЛАН-КОНСПЕКТ


проведення заняття із підготовки пожежних-рятувальників

з персоналом _-го караулу ДПРЧ-__ ГУ ДСНС України у ________ області
Тема: «Евакуація та рятування людей на пожежі. Безпека праці під час рятування людей на пожежі. Порядок надання домедичної допомоги при різних видах травм»
Навчальна мета: навчання і виховання особового складу, який безпосередньо залучається до ліквідації НС, спрямована на підвищення його професійних знань, формування вмінь і навичок керування силами і засобами при ліквідації НС.
Час проведення: 1 год.
Місце проведення: навчальний клас

Навчально-матеріальне забезпечення: план-конспект


Нормативно-правові акти і література:

Наказ МНС України від 13.03.2012р. №575 “Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту”.


Порядок проведення заняття:
1. Організаційні заходи - 5 хв.

перевірка присутніх; оголошення теми і мети заняття.

2. Контроль знань - 5 хв.

перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми - 25 хв.

Питання, які вивчатимуться:

3.1. Евакуація та рятування людей на пожежі;

3.2. Безпека праці під час рятування людей на пожежі;

3.3. Порядок надання домедичної допомоги при різних видах травм.

Питання та їх стислий зміст


Методичні вказівки.

    1. Евакуація та рятування людей на пожежі

      1. Поняття про евакуацію та рятування людей на пожежі. Основні принципи та загальні підходи

Організація евакуації людей та рятування людей на пожежі є основним оперативним завданням підрозділів ОРС ЦЗ, що спрямоване на збереження життя і здоров'я людини.

Рішення про необхідність проведення евакуації людей та/або рятування людей на пожежі, шляхи і способи проведення таких дій, приймає КГП за результатами розвідки про пожежу.

Евакуацію людей проводять як у разі безпосереднього впливу на них небезпечних чинників пожежі, так і за результатами прогнозування розвитку пожежі та її небезпечних факторів.

Основні принципи евакуації:


  • завчасність (небезпечні чинники пожежі не мають впливу на людину);

  • інформованість (особи, що евакуюються повинні бути проінформовані про ймовірну загрозу та порядок організації евакуації);

  • готовність організаторів евакуації (особи, що проводять евакуацію повинні попередньо проходити відповідні навчання);

  • обов'язковість (особи, що евакуюються повинні незаперечно виконувати вказівки організаторів евакуації);

  • оперативність (дії з організації евакуації людей проводяться в першочерговому порядку).

Види евакуації:

  • загальна - евакуація проводиться для всіх людей, що перебувають у будинку (споруді);

  • часткова - евакуація проводиться для людей в межах секції, поверху, протипожежного відсіку, приміщення тощо;

  • безповоротна (люди після евакуації не можуть повернутися до попереднього місця перебування);

  • тимчасова (люди повертаються до попереднього місця перебування після припинення дії небезпечних чинників пожежі).

Способи евакуації:

  • самостійний вихід людей після сигналу оповіщення;

  • виведення людей під керівництвом пожежних або підготовлених осіб об'єкту; Евакуація людей проводиться тільки через евакуаційні шляхи і евакуаційні виходи.

Організація, планування та проведення евакуації населення у разі пожежі в

екосистемах проводиться згідно із ДСТУ ХХХХ "Безпека у надзвичайних ситуаціях. Евакуація населення. Загальні положення". (ЗНАХОДИТЬСЯ НА РОЗГЛЯДІ).



Рятування людей на пожежі організовується і проводиться, якщо люди не можуть самостійно залишити місця та:

  • існує загроза вогню, диму, високої температури, небезпеки вибуху, обвалення конструкцій;

  • приміщення, де знаходяться люди, заповнене або може бути заповненим в процесі Розвитку пожежі шкідливими парами та газами;

  • існує загроза розповсюдження вогню, диму та інших шкідливих газів на шляхи евакуації людей.

Можливі варіанти дій щодо організації проведення рятувальних робіт на пожежі:

  • якщо на пожежу прибула достатня кількість сил і засобів, КГП негайно організовує рятування людей і особисто очолює рятувальні роботи та дає вказівки на одночасне розгортання сил і засобів для гасіння пожежі;

  • в тих випадках, коли на пожежу прибула достатня кількість сил і засобів і прямої загрози для життя людей немає, а КГП впевнений в тому, що пожежа може бути швидко ліквідована силами і засобами що прибули, він негайно організовує попередження паніки (за необхідністю евакуацію людей) і одночасне гасіння пожежі;

  • коли сил і засобів для одночасного проведення робіт з рятування людей і гасіння пожежі недостатньо, весь особовий склад підрозділів направляють на проведення рятувальних робіт з подальшим гасінням пожежі.

Способи рятування:

  • винесення людей із небезпечних зон;

  • рятування (спускання) людей за допомогою спеціальних пристроїв, засобів та техніки.

Винесення людей здійснюють у тих випадках, коли вони самостійно не можуть пересуватися (діти, лежачі хворі, інваліди, непритомні тощо). Винесення здійснюють на руках, ношах, ліжках та на різноманітних підручних засобах (ковдрах, брезенті та ін.). Якщо одному пожежному потерпілого не підняти, особливо того, хто втратив свідомість, і нікому допомогти, його витягають у безпечне місце волоком, обережно, щоб не травмувати. Спуск потерпілих по рятувальним засобам здійснюють тоді, коли основні та запасні шляхи евакуації відрізані вогнем або димом і в найкоротший час відновити їх не можливо.

В першу чергу для спуску людей використовують автодрабини, ручні пожежні драбини, автопідіймачі, а за відсутністю або малій їх висоті - рятувальні пожежні мотузки та ін.

У деяких випадках способи рятування комбінують. Наприклад, виводять людей на дах чи балкон, а потім спускають автодрабинами, автопідіймачами або спускають потерпілих за допомогою пожежних мотузок на дах більш низької частини будівлі, а потім автодрабинами і автопідіймачами та ін.

Шляхи рятування:


  • віконні отвори, лоджії, балкони, галереї, покрівлі, люки перекриття, штучно створені отвори у конструкціях;

  • стаціонарні, переносні пожежні драбини;

  • авто підіймачі, авто драбини, пожежні гелікоптери.




      1. Порядок проведення евакуації та рятування людей на пожежі

Порядок проведення евакуації людей на пожежі:

  • організовується і проводиться оповіщення осіб, що підлягають евакуації; визначаються шляхи, по яким проводиться евакуація; визначається кінцеве місце евакуювання;

  • визначається необхідність залучення додаткових сил та засобів для проведення евакуації (обслуговуючого персоналу об'єкта тощо);

  • здійснюється постійний контроль процесу евакуації, у разі зміни обстановки вносяться коригувальні дії;

  • організовується надання медичної допомоги; забезпечується інформування осіб, що евакуювалися.

Порядок проведення рятування людей на пожежі:

  • визначються місця перебування людей, їх кількість та характер загрози їх життю і здоров'ю;

  • визначаються шляхи, способи рятування;

  • визначається техніка та технічне спорядження, яке необхідно задіяти при рятуванні (задовільність їх технічних характеристик умовам рятування);

  • КГП особисто організовує і контролює процес евакуації людей; вжиються заходи щодо запобіганні паніки; організовується надання першої медичної допомоги; передбачаються місця для розміщення врятованих.

Пошук людей припиняється тільки після того, як всі приміщення та місця їх можливого перебування перевірені на їх наявність та встановлено, що всі люди евакуйовані та врятовані з небезпечних зон.

В першу чергу рятують людей з найбільш небезпечних місць. При однаковому ступеню небезпеки спочатку рятують дітей, хворих та літніх людей. Якщо люди охоплені панікою, то КГП негайно вживає заходів по її припиненню.



      1. Інженерні засоби для рятування людей

Під час рятувальних робіт можуть використовуватись різні рятувальні засоби і пристрої, а саме:

  • Автодрабини;

  • Автопідіймачі;

  • Стаціонарні драбини;

  • Переносні пожежні драбини (гнучкі, складані, розсувні, збиральні, згортанні, канатні, ланцюгові;

  • Великі стаціонарні споруди (пожежні ліфти, багатоярусні споруди, що складаються, підвісні люльки;

  • канатно-спускові пристрої рятувальна мотузка

  • жолоби - спуски та скати (складні, розсувні, надувні, металеві, матерчаті, армовані

  • амортизаційні пристрої (полотнища, сітки, мембрані пристрої, пневматичні матраци та подушки.

Рятувальні засоби, залежно від обстановки на пожежі, можуть використовуватися у комбінаціях. Наприклад, авто- і штурмові драбини, автопідіймачі і рятувальні рукави, висувні драбини та штурмові, каскади з ряду штурмових драбин тощо.


    1. Безпека праці під час рятування людей на пожежі

  1. Під час рятування людей на пожежі керівник гасіння пожежі зобов'язаний визначити порядок і способи рятування людей залежно від обставин і стану людей, яким необхідно надати допомогу.

  2. Для організації рятування людей з висоти використовуються стаціонарні та переносні ручні пожежні драбини, автодрабини і автопідйомники, рятувальні мотузки, та інші пристрої.

  3. Рятувальні роботи проводяться швидко, але з дотриманням запобіжних заходів, щоб не заподіяти шкоди людям, яких рятують. Заходи безпеки при цьому регламентуються вимогами Статуту дій у надзвичайних ситуаціях та відповідними Правилами безпеки праці в системі ДСНС України.

  4. Забороняється користуватися для рятування та саморятування мокрими та вологими рятувальними мотузками, а також тими, що не знаходяться у оперативному розрахунку.

  5. Рятування та саморятування можна починати тільки переконавшись, що довжина мотузки забезпечує повний спуск на землю (балкон і т.ін.), рятувальна петля надійно закріплена на особі, яку рятують (при саморятуванні - за конструкцію споруди), а рятувальна мотузка правильно намотана на карабін. Саморятування і рятування проводиться особовим складом у рукавицях, щоб запобігти травм рук.

  6. Вимоги щодо безпечного застосування пожежно-технічного оснащення, штатного інструменту, засобів індивідуального і групового захисту викладені у відповідних розділах Правил безпеки праці в системі ДСНС України. У разі використання позаштатних технічних засобів необхідно керуватися рекомендаціями, які викладені в інструкціях з їх експлуатації.




    1. Порядок надання домедичної допомоги при різних видах травм.

Значної кількості смертельних випадків можна запобігти, шляхом надання своєчасної і кваліфікованої домедичної допомоги. Крім того, така допомога не тільки рятує життя, запобігає інвалідності, а й впливає на подальший позитивний результат лікування постраждалих.

Законодавством України визначено, що: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги. Крім того зазначено, що ненадання без поважних причин на місці події домедичної допомоги або необгрунтовану відмову у її наданні особи несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну, або цивільно-правову відповідальність.




      1. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця.

Раптова зупинка серця вживається у такому значенні - це природна (ненасильницька) смерть, що настала несподівано в межах 6 годин від початку гострих симптомів.

У таких випадках слід дотримуватися послідовності таких дій:



  1. перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки;

  2. визначити наявність свідомості - обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад "З Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?";

  3. якщо постраждалий реагує:

а) якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні;

б) з'ясувати характер події, що сталася;

в) викликати бригаду екстреної медичної допомоги;

г) повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого відповідно до його запитань та виконати його вказівки;

ґ) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;


  1. якщо постраждалий не реагує:

а) звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;

б) якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта;

в) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: "чути, бачити, відчувати". Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє;


  1. якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості:

а) перемістити постраждалого в стабільне положення;

  1. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

в) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6. якщо дихання відсутнє:

а) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

б) розпочати проведення серцево-легеневої реанімації:

виконати ЗО натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;

виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;

після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми у цьому підпункті;



  1. змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини;

  2. припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги при відновленні у постраждалого дихання, рухової активності.




      1. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі

Ознаки (симптоми) прояву серцевого нападу: дискомфорт в центрі грудної клітки; стискаючий, тягнучий біль за грудиною; біль в лівій руці з проекцією в лікоть, мізинець, шию, нижню щелепу; відчуття страху; часте дихання (більше ніж 30 дихальних рухів за хвилину); холодний піт, нудота, запаморочення. Якщо такі ознаки (симптоми) виявлені то слід:

  1. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, пояснити диспетчеру причину виклику;

  2. перемістити постраждалого на спину чи надати зручне для нього положення;

  3. розстібнути одяг у постраждалого;

  4. забезпечити надходження свіжого повітря в приміщення;

  5. запитати у постраждалого про прийом фармакологічних препаратів, які рекомендовані його лікуючим лікарем. У випадку їх наявності - допомогти прийняти постраждалому ліки;

  6. при можливості дати постраждалому розжувати таблетку аспірину (незалежно від прийому інших препаратів) за умови відсутності у нього алергічної реакції;

  7. забезпечити постійний нагляд за постраждалим;

при втраті свідомості здійснювати послідовність дій, передбачених Порядком надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця.


      1. Порядок проведення серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора:

  1. переконатися у відсутності небезпеки;

  2. визначити наявність свідомості - обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад "З Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?";

  3. якщо постраждалий реагує:

а) якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні;

б) з’ясувати характер події, що сталася;

в) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

г) повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого відповідно до його запитань та виконати його вказівки;

ґ) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;


  1. якщо постраждалий не реагує:

а) звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;

б) якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта;

в) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє;


  1. якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості:

а) перемістити постраждалого в стабільне положення;

  1. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

в) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  1. якщо дихання відсутнє, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації та принести зовнішній автоматичний дефібрилятор;

  2. відкрити кришку дефібрилятора. Якщо автоматичний дефібрилятор не вмикається автоматично, увімкнути його самостійно;

  3. виконувати голосові вказівки автоматичного дефібрилятора:

а) приклеїти електроди на грудну клітку постраждалого;

б) зачекати доки апарат не здійснить аналіз ритму;

в) натиснути кнопку розряду для проведення дефібриляції за умови, що до постраждалого ніхто не торкається;


  1. після виконання дефібриляції розпочати/продовжити проведення серцево- легеневої реанімації у співвідношенні 30 натискань на грудну клітку, 2 штучних вдихи;

  2. дотримуватись голосових вказівок зовнішнього автоматичного дефібрилятора протягом всього часу проведення серцево-легеневої реанімації;

  3. при відновленні ознак життя у постраждалого забезпечити постійний нагляд до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. Електроди залишити на грудній клітці;

  4. при повторній зупинці серця до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги здійснювати послідовність дій, передбачених підпунктами 7-11цього порядку.

      1. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта

Ознаки пошкодження хребта: сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї або спині; поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області хребта; судоми; ускладнене дихання; втрата рівноваги.

Травму хребта слід підозрювати за таких обставин: падіння з висоти; стрибки у воду; сильний удар по тулубу; дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискавкою; ураження електричним струмом; вибух. Якщо такі факти підтверджені порядок дій наступний:

  1. переконатися у відсутності небезпеки;

  2. провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання;

  3. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  4. якщо у постраждалого відсутнє дихання - відновити прохідність дихальних шляхів, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

  5. якщо постраждалий у свідомості та його місцезнаходження безпечне:

а) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);

б) залишити у початковому положенні;

в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

г) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

ґ) забезпечити психологічну підтримку;

6. якщо місце події небезпечне:

а) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);

б) перемістити постраждалого на довгу транспортувальну дошку або тверду рівну поверхню (щит, двері тощо);

в) зафіксувати постраждалого на довгій транспортувальній дошці перед транспортуванням;

г) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

ґ) перемістити постраждалого в безпечне місце;

д) провести повторний огляд;

е) надати домедичну допомогу постраждалому залежно від наявних пошкоджень (пов’язки, фіксація переломів тощо);

є) надати психологічну підтримку;

ж) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.




      1. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)

Ознаки черепно-мозкової травми: рани, синці в області голови та обличчя; сонливість; сплутаність або втрата свідомості; сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї; поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області голови; судоми; утруднене дихання; порушення зору; нудота; блювота; стійкий головний біль; втрата рівноваги; виділення крові та/або ліквору (прозора рідина) з ротової та/або носової порожнини та вуха.

Травму голови слід підозрювати за таких обставин: падіння з висоти; стрибки у воду; сильний удар по голові або тулубу; дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискавкою; ураження електричним струмом; вибух. Якщо такі факти підтверджені порядок дій наступний:

  1. переконатися у відсутності небезпеки;

  2. зафіксувати шийний відділ хребта (шийний комірець, м’яка шина, фіксація руками);

3. провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

  1. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  2. якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево- легеневої реанімації;

  3. якщо у постраждалого відсутні рани в області голови та інші пошкодження:

а) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

б) підтримати постраждалого психологічно;

в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

г) при погіршенні стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримуватись його рекомендацій;

ґ) за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці;


  1. якщо у постраждалого наявні рани в області голови та інші пошкодження:

а) накласти пов’язки на рани;

б) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

в) підтримати постраждалого психологічно;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

ґ) при погіршенні стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримуватись його рекомендацій;

д) за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці.



      1. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота

Пошкодження живота може бути при закритій травмі і при проникаючій травмі живота.

Ознаки проникаючої травми живота: наявність рани; біль в рані та в черевній порожнині; нудота; блювота; слабкість; відчуття тиску, "розпирання" в животі; наявність сторонніх предметів у рані (ніж, арматура тощо); наявність в рані кишківника чи сальника (евентерація).

Ознаки закритої травми живота з можливою внутрішньою кровотечею: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття хвилювання або неспокою; часте дихання; бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; втрата свідомості. Якщо такі факти підтверджені порядок дій наступний:

  1. переконатися у відсутності небезпеки;

  2. провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

  3. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  4. якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево- легеневої реанімації;

  5. при закритій травмі живота:

а) надати постраждалому зручне положення;

  1. за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

ґ) при погіршенні стану постраждалого до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги;

б) при проникаючій травмі живота:

а) надати постраждалому зручне положення;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

в) накласти чисту, стерильну пов’язку на рану та зафіксувати її за допомогою лейкопластиру;

г) не вправляти внутрішні органи в черевну порожнину;

ґ) не виймати з рани сторонні предмети;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;



  1. при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.




      1. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт

Ознаки інсульту: раптова асиметрія або оніміння обличчя; раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку; раптове порушення мовлення/розуміння простих команд/запитань; погіршення зору в одному або в обох очах; порушення ходи; запаморочення, втрата рівноваги або координації; головний біль без наявної причини; втрата свідомості. Якщо такі ознаки виявлені то слід:

  1. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, пояснити диспетчеру причину виклику;

  2. надати постраждалому горизонтального положення, підвести голову та плечі;

  3. якщо постраждалий перебуває без свідомості, але дихає нормально, перевести постраждалого в безпечне положення;

  4. не давати постраждалому їсти та пити;

  5. забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  6. при відсутності у постраждалого дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;

при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

      1. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки

Травми грудної клітки можуть бути: при проникаючій травмі і травмі з підозрою на внутрішню кровотечу.

Ознаки проникаючої травми грудної клітки: наявність рани; утруднене дихання; кровотеча з рани (кров може бути яскраво-червоною, пінистою); звук всмоктування повітря при кожному вдиху; можливе кровохаркання.

Ознаки травми грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття крепітації при пальпації грудної клітки; утруднене дихання; можливе кровохаркання; часте дихання (більше 20 вдихів за хвилину); бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; порушення свідомості. Порядок дій при цьому наступний:

  1. переконатися у відсутності небезпеки;

  2. провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

  3. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  4. якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

  5. при проникаючій травмі грудної клітки:

а) попросити постраждалого зробити глибокий видих;

  1. накласти на рану чисту, стерильну серветку та матеріал, який не пропускає повітря (наприклад, шматок поліетиленового пакета, пластикова обгортка тощо);

в) зафіксувати пов’язку лейкопластиром, залишивши один її край вільним;

г) при вогнепальному пораненні грудної клітки перевірити місце можливого виходу кулі. Якщо виявлено другий отвір, накласти пов’язку, як описано вище, та зафіксувати її з усіх боків;

ґ) надати постраждалому напівсидяче положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого закрита травма грудної клітки:

а) надати постраждалому напівсидяче положення;

б) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.


      1. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок

Переломи кісток кінцівок бувають відкритими і закритими.

Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль в області рани; порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Ознаки закритого перелому кісток кінцівки: неприродне положення кінцівки; біль в області рани/деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) в місці перелому; гематома в області перелому (збільшення кінцівки в об’ємі); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Послідовність дій при цьому наступний:



  1. переконатися у відсутності небезпеки;

  2. провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

  3. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  4. якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

  5. якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

  1. накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;



б) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.



Під запис

Під запис


4. Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.


Питання для закріплення:

4.1. Евакуація та рятування людей на пожежі;

4.2. Безпека праці під час рятування людей на пожежі;

4.3. Порядок надання домедичної допомоги при різних видах травм.


5. Підведення підсумків – 5 хв.

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання


План-конспект склав:

___________________________ ____________


“___” ________ 201_ року



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка