Північний Льодовитий океан басейн Світового океану, розташований між Євразією І Північною Америкою



Дата конвертації23.10.2017
Розмір445 b.







Північний Льодовитий океан — басейн Світового океану, розташований між Євразією і Північною Америкою. Відділяється від Атлантичного океану системою Британсько-Гренландських порогів — Вайвілла Томсона, Фареро-Ісландським, Ісландсько-Гренландським і Гренландско-Баффіновим.

  • Північний Льодовитий океан — басейн Світового океану, розташований між Євразією і Північною Америкою. Відділяється від Атлантичного океану системою Британсько-Гренландських порогів — Вайвілла Томсона, Фареро-Ісландським, Ісландсько-Гренландським і Гренландско-Баффіновим.

  • Містить такі моря: Баффіна, Гренландське, Норвезьке, Баренцове, Карське, Лаптєвих, Східно-Сибірське, Чукотське та Гудзонову затоку. Його площа 16,4 млн км2, у тому числі 8-11 млн км2 під покривом криги товщиною 2-5 м.





Середня глибина океану 1220 м, найбільша — 5527 м[5]. Глибоководна частина океану поділяється на три розділених порогами басейни — Арктичний, Гренландський і Баффіна.

  • Середня глибина океану 1220 м, найбільша — 5527 м[5]. Глибоководна частина океану поділяється на три розділених порогами басейни — Арктичний, Гренландський і Баффіна.

  • Головна його особливість — великий об'єм льоду (загальний об'єм близько 26 тис. км3), який зберігається декілька років (пак) і досягає товщини 3-5 м. Взимку 90 % площі океану (крім південної частини Баренцева моря) замерзає, до вересня крижане покривало сильно скорочується. При несприятливій льодовій обстановці масиви багаторічного льоду влітку блокують протоки Вількицького і Де-Лонга. Льоди поділяють на припай, пов'язаний з островами і побережжям материка, і дрейфуючий лід. Протягом декілька років дрейфують, так звані, крижані острови (товщиною 30-35 м). Їх використовують для базування дрейфуючих станцій. Для Баффіна і Ґренландського морів характерні айсберги. Середня швидкість дрейфу льоду в океані 7 км/добу, максимальна — до 100 км/добу.





У Північному Льодовитому океані багато водоростей — зелених, бурих і червоних. У Білому морі велика кількість морської трави зоостери. Тваринний світ багатий: моржі, тюлені, білі ведмеді, у приатлантичній зоні — великі косяки північноатлантичних риб (оселедець, тріска, морський окунь тощо), є кити (ґренландський та ін.); на берегах островів птахи (кайри, чайки, топірці, баклани тощо) утворюють «пташині базари».

  • У Північному Льодовитому океані багато водоростей — зелених, бурих і червоних. У Білому морі велика кількість морської трави зоостери. Тваринний світ багатий: моржі, тюлені, білі ведмеді, у приатлантичній зоні — великі косяки північноатлантичних риб (оселедець, тріска, морський окунь тощо), є кити (ґренландський та ін.); на берегах островів птахи (кайри, чайки, топірці, баклани тощо) утворюють «пташині базари».





Клімат Північного Льодовитого океану визначається передусім його полярним географічним положенням. Існування величезних мас льоду посилює суворість клімату, обумовлену насамперед недостатньою кількістю тепла, одержуваного від Сонця полярними регіонами. Головною особливістю радіаційного режиму арктичної зони є те, що протягом полярної ночі надходження сонячної радіації не відбувається, в результаті протягом 50-150 діб відбувається безперервне охолодження підстилаючої поверхні. Влітку ж, внаслідок тривалого полярного дня, кількість тепла, що надходить за рахунок сонячної радіації, досить велика. Річна величина радіаційного балансу на берегах і островах позитивна і становить від 2 до 12-15 ккал/см, а в центральних районах океану негативна і становить близько 3 ккал/см.

  • Клімат Північного Льодовитого океану визначається передусім його полярним географічним положенням. Існування величезних мас льоду посилює суворість клімату, обумовлену насамперед недостатньою кількістю тепла, одержуваного від Сонця полярними регіонами. Головною особливістю радіаційного режиму арктичної зони є те, що протягом полярної ночі надходження сонячної радіації не відбувається, в результаті протягом 50-150 діб відбувається безперервне охолодження підстилаючої поверхні. Влітку ж, внаслідок тривалого полярного дня, кількість тепла, що надходить за рахунок сонячної радіації, досить велика. Річна величина радіаційного балансу на берегах і островах позитивна і становить від 2 до 12-15 ккал/см, а в центральних районах океану негативна і становить близько 3 ккал/см.








Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка