Післякризове відновлення української економіки об’єктивно невіддільне від необхідності розв’язання сучасних проблем функціонування фондового ринку І формування цілісної довгострокової стратегії його розвитку



Сторінка2/3
Дата конвертації26.12.2017
Розмір0.57 Mb.
ТипЗакон
1   2   3

5. Розширення спектру та підвищення якості послуг, які надаються учасниками ринку
У процесі глобалізації ринків капіталу відбувся вибуховий розвиток комунікаційних мереж, у першу чергу Інтернету, спростився доступ до фінансової інформації, з»явились електронні торговельні системи, для роботи з якими потрібен мінімум спеціальних знань. Це спровокувало масовий прихід приватних інвесторів на різні сектори фондового ринку, що вимагало певних змін у технології роботи професійних учасників ринку і посередників.

Зростаюча доступність інформаційних послуг підвищила прозорість ринків. Зменшився час прийняття рішень і швидкість реакції учасників на ринкову ситуацію. За рахунок різкого зростання числа угод збільшилась швидкість обігу капіталу. В результаті, починаючи з 1997 року, на світовому ринку використовується практика надання інформації й укладання угод за допомогою Інтернету (online trading).

Фінансові ринки переміщаються в мережу – біржі орієнтуються на електронні технології торгів, що призводить до зростання обігу та спектру інструментів. Відбувається переорієнтація інфраструктури фондового й грошового ринків на індивідуального інвестора. Ринкова інформація доставляється, практично не запізнюючись, у будь-яких обсягах, разом з можливостями фільтрації й пошуку та зручними можливостями оплати.

Технологічно стає можливим забезпечення єдиного глобального ринку цінних паперів. Зростаюча доступність інформаційних послуг підвищила прозорість торгівлі, що в сполученні з механізмом маржевої торгівлі, що знизив «планку входу», сприяє припливу на ринок величезної кількості приватних інвесторів. Розвиток технологій дозволяє через одну торговельну систему одержати вихід до активів та інструментів багатьох бірж, які перебувають у різних годинних поясах. Значно підвищилась ліквідність і прогнозованість ринку в цілому і це приваблює нових учасників.

Зростання кількості потенційних інвесторів привело до зростання числа емісій знов організованих компаній, збільшилася загальна капіталізація світового фондового ринку. На ринок вийшла величезна кількість фірм, які працюють у сфері високих технологій.

Через мережу Інтернет цілодобово пропонується концептуально новий набір інтерактивних послуг, що дуже змінило конструкцію доступу до ринку.

Приватний інвестор за своєю інформаційною і технічною оснащеністю наблизився до професійних учасників й для деяких з них робота на ринку на власні або взяті в управління гроші стала основним видом діяльності. Саме гроші приватних інвесторів можуть сприяти під»йому фондового ринку та й підтримці його високої ліквідності і прозорості.

Найважливішу роль у процесі поліпшення доступу на ринок грають онлайн-брокери, що надають послуги (цілодобово) з формування й управління інвестиційним портфелем через Інтернет за досить помірну плату. Клієнтові пропонується (в межах одного сайту) настільки якісний і широкий спектр фінансових послуг і продуктів (інвестиції, страхування, кредити, грошові розрахунки, інформаційний потік тощо), що немає потреби звертатися до інших ресурсів. При цьому досягається повний контроль над усіма фінансовими потоками клієнта, що дозволяє провести маркетинговий аналіз його майбутніх проблем.

Таким чином, розвиток Інтернет-послуг для індивідуальних інвесторів спричиняє конкуренцію у сфері підвищення якості надаваних послуг.

Західні ринки набагато більше організовані, ніж український, і мають чудово розвинену інфраструктуру, що забезпечує високотехнологічний процес торгівлі.

Розробляючи нову ідеологію доступу до ринків, задаючи правила гри, підтримуючи стандарти, розвиваючи комунікаційні мережі й надаючи в користування інфраструктуру для проведення операцій і трансакцій, компанії, що надають послуги з Інтернет-трейдингу, грають найважливішу роль у формуванні майбутнього інвестиційного середовища.

З метою розширення спектру та підвищення якості послуг, які надаються учасниками ринку, передбачається суттєво підвищити технологічні вимоги до облікових і торговельних систем усіх професійних учасників фондового ринку України та одночасно з цим впорядкувати вимоги до звітності всіх професійних учасників, створивши їм для цього технологічні зручності. Наявність таких систем та впровадження докладного внутрішнього обліку має забезпечити вчасне звітування про сотні (тисячі) договорів і масове обслуговування індивідуального інвестора при подальшому розвитку технології Інтернет-трейдингу та активізації іноземних інвесторів.

Складна інфраструктура, яка обслуговує сучасний ринок капіталу, характеризується достатньою ефективністю та оперативністю при обробці великої кількості транзакцій лише за умови:

наскрізної та системної автоматизації учасників фондового ринку;

уніфікованих стандартів та форматів обміну повідомленнями (документами);

упровадження електронного документообігу на всіх ланках проходження транзакцій, оптимізації процедур надання звітності регулятору.

Правильний вибір електронного брокера має для клієнта важливе значення. Відкриття інвестиційного рахунку в брокера припускає передачу йому ж повноважень з ведення рахунку номінального держателя у відповідному депозитарії. Купивши для клієнта акції, брокер зараховує їх на свій рахунок, але враховує на окремому субрахунку клієнта. Усі права власності (включаючи право на одержання дивідендів по акціях) при цьому залишаються за клієнтом.

Клієнтові може бути відкритий звичайний грошовий (cash account), маржинальний (cash| margin) або опціонний (option) рахунки.

Із грошового рахунку здійснюється звичайна купівля чи продаж акцій. Приймаються ліміт-, маркет- і стоп-ордера (накази).

Маржинальний рахунок в основному використовується для відкриття коротких позицій (у тому числі без покриття) у межах технології marging trading, коли брокер кредитує операції клієнтів під заставу наявних на рахунку коштів (розмір плеча – 1:2). Якщо інвестор «угадав» рух ринку, то торгівля з маржею дозволить дістати додатковий прибуток при менших вкладеннях. Однак і втрати будуть більше у випадку помилки. Існує окремий список акцій, для яких дозволені угоди з маржею (акції, ціна яких менше 5 дол, звичайно з маржею не торгуються).

З опціонного рахунку провадиться торгівля похідними фінансовими інструментами (ф»юферси і опціони) і його відкриття вимагає більшого початкового депозиту через підвищені ризики (звичайно від $3000).

На залишок наявних коштів на рахунку брокери звичайно нараховують від 2 до 7% річних, тому, навіть за відсутності операцій клієнти щонайменше захищені від інфляції. Оскільки на рахунку зберігається готівка (або її еквівалент), брокер може виписати клієнтові чекову книжку, відкрити кредитну карту, видати кредит під заставу коштів тощо.

Основою роботи на фінансових, зокрема і фондових, ринках є наявність доступу в режимі реального часу до технічних даних (необхідних для проведення технічного аналізу), а також до ділових, економічних і політичних новин, які впливають на поточну кон»юнктуру. Джерелом зазначеної інформації в режимі реального часу є великі інформаційні агентства.

За останні 1-3 роки з»явилося велика кількість «рітейлових» постачальників фінансової інформації, що працюють в основному через Інтернет і орієнтуються на середнього і дрібного інвестора. Одержуючи котирування на основі прямих договорів із торговельними площадками й маркет-мейкерами, вони становлять конкуренцію традиційним ПФІ в основному в сфері даних з фондового ринку. Серед клієнтів таких ПФІ – приватні, інституціональні й корпоративні інвестори, включаючи інвестиційні банки, брокерські фірми, взаємні фонди та компанії.

Оскільки багато брокерів і західних ринків розташовані за кордоном, в Україні насамперед розвиватимуться сателітний сервіс – консалтинг (як відкрити рахунок і легально переказати гроші), інформаційне обслуговування, управління портфелем, методи аналізу даних тощо. Також має з»явитися подібний віртуальний ринок для українських цінних паперів.

Серед наявних українських фірм, які роблять консалтингові послуги для клієнтів, можна відзначити такі компанії:

інвестиційно-брокерська компанія EUROPRIMEX – надає фінансові послуги корпоративним, інституціональним і приватним інвесторам на глобальних ринках капіталів; консультаційні послуги;

дилінговий центр «Стратегічний» - FOREX, ф’ючерси й опціони, акції й опціони на них.

Організовують новий сервіс й інші фінансові компанії у вигляді інформаційно-торговельного термінала (ІТТ) для онлайнової торгівлі цінними паперами. Завдяки ІТТ забезпечуватиметься одержання оперативної інформації про котирування цінних паперів, а також з»являється можливість віддавати розпорядження на купівлю чи продаж цінних паперів, вести облік відданих наказів і поточного стану їх виконання.
6. Підвищення ефективності регулювання та нагляду на ринку цінних паперів
На даний час накопичилось ряд невідкладних питань щодо недобросовісного та неналежного здійснення своєї діяльності деякими професійними учасниками фондового ринку, що негативно впливає на інвестиційний імідж нашої держави серед міжнародних та національних інвесторів та перешкоджає формуванню цивілізованого економічного середовища.

Це потребує вжиття додаткових заходів стосовно удосконалення механізмів функціонування ринку цінних паперів в Україні відповідно до міжнародних стандартів, зокрема, запровадження нагляду за професійними учасниками на основі оцінки ризиків (пруденційний нагляд).

З метою зменшення ризиків діяльності професійних учасників, забезпечення фінансової стабільності інфраструктури ринку та стійкості і надійності функціонування фондового ринку необхідно:


  • посилити оперативну та інституційну спроможність регулятора здійснювати нагляд та контроль за професійними учасниками фондового ринку;

  • підготувати та здійснити організаційно-правові заходи, спрямовані на розвиток пруденційного нагляду за професійними учасниками всіх його сегментів, що дозволить прогнозувати та попереджати як ризики діяльності окремих фінансових установ, так і системні ризики ринку в цілому.

Особлива увага наглядового органу повинна приділятися оцінці ризику ліквідності, попередженню можливих наслідків неплатоспроможності, а також зменшенню операційного ризику шляхом впровадження ефективних процедур контролю за проведенням операцій.

Запровадження системи пруденційного нагляду на фондовому ринку буде супроводжуватися посиленням вимог та санкцій до порушників пруденційних норм і стандартів. Ці заходи мають, з одного боку, примусити учасників ринку дотримуватись пруденційних норм, з іншого, - бути для наглядового органу інструментом впливу на несумлінні компанії. Це сприятиме підвищенню забезпечення захисту прав інвесторів та відповідному зростанню довіри потенційних вітчизняних та іноземних інвесторів до фондового ринку України.

Для реалізації зазначеного передбачається:

- вжиття заходів для гармонізації методів і правил нагляду за небанківськими фінансовими установами з вимогами банківського нагляду;

- введення єдиних для всіх учасників ринку стандартів розрахунку основних показників, що відповідають міжнародним стандартам, а також встановлення вимог про щоденний розрахунок капіталу професійними учасниками. Для розрахунку загальноприйнятих показників має бути удосконалена система бухгалтерського обліку професійних учасників ринку таким чином, щоб вона дозволяла одержувати всі необхідні дані;

- розроблення та запровадження сучасних методик оцінки ризиків, що базуються на міжнародно прийнятих моделях та активному використанні рейтингових оцінок;

- запровадження електронного документообігу та електронного цифрового підпису при поданні звітності та адміністративних даних професійними учасниками регулятору.

З метою впровадження нагляду, що базується на пруденційних правилах та досвіді банківскої системи буде здійснено поступовий перехід до трирівневої системи «Базель-ІІ», а саме встановлено:

вимоги стосовно оцінки достатності капіталу з урахуванням ризиків (рівень 1);

вимоги щодо здійснення нагляду з урахуванням ризиків (рівень 2);

вимоги щодо розкриття фінансовими установами інформації перед учасниками ринку (рівень 3);

посилення контролю за власниками та керівниками фінансових установ, шляхом розкриття інформації про частку володіння ними фінансової установи.

Для досягнення зазначених цілей передбачається внести зміни до Закону України «Про державне регулювання» щодо визначення пруденційного нагляду однією із форм державного регулювання ринку цінних паперів та надання регулятору відповідних функцій і повноважень щодо його здійснення, що забезпечить можливість в оперативному порядку реагувати на зміни в діяльності учасників фондового ринку.

Ефективне регулювання фондового ринку як невід»ємної частини фінансового ринку є актуальним завданням для розвитку національної економіки.

Державне регулювання ринку цінних паперів відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Необхідність активного державного регулювання ринку цінних паперів полягає у:

реалізації еконо­мічних інтересів держави і забезпеченні гарантій та безпеки інвестиційної діяльності в економіці України;

забезпеченні ста­більності та правового впорядкування ринку;

регламентуванні дій його учасників та захисту їх законних інтересів;

створенні надійної системи захисту прав та інтересів інвесторів.

Діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку направлена на стимулювання розвитку фондового ринку через прийняття законодавчих актів та активну політику, спрямовану на врегулювання проблемних питань його функціонування.

З метою підвищення ефективності державного регулювання ринку цінних паперів України передбачається посилити функціональну спроможність системи регулювання фондового ринку шляхом:

підвищення функціональної спроможності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою забезпечення можливості здійснення нагляду та контролю за діяльністю професійних учасників ринку цінних паперів на основі оцінки ризиків (пруденційний нагляд);

підвищення незалежності регулятора ринку цінних паперів з метою унеможливлення політичного та комерційного впливу втручань відповідно до вимог Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO), зокрема через надання йому правового статусу аналогічного до статусу Національного банку України;

надання повноважень Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою захисту прав інвесторів звертатись до суду з позовом про зупинення видаткових операцій по банківських рахунках відповідної юридичної особи у разі виявлення ознак правопорушення на ринку цінних паперів;

надання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку повноважень щодо виявлення осіб, під контролем яких перебувають учасники ринку цінних паперів відповідно до міжнародних стандартів, а також на здійснення систематичних перевірок даних щодо них;

надання повноважень Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснювати незалежну фахову експертизу у справах щодо корпоративних конфліктів, в тому числі по справах, що розглядаються в господарських судах;

запровадження процедури погодження Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку придбання особою значної участі в капіталі професійних учасників фондового ринку;

надання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку можливості оперативно здійснювати регулювання будь-якого процесу на фондовому ринку шляхом прийняття відповідних регуляторних актів;

удосконалення електронної системи розкриття інформації на фондовому ринку, яка передбачатиме подання в електронному вигляді через мережу Інтернет проспектів емісії, звітів про результати розміщення цінних паперів, річних звітів, квартальних звітів за кожен з перших трьох кварталів року і розширеного переліку особливої інформації у новому форматі, та одночасне розкриття цієї інформації в мережі Інтернет для широкого загалу, інвесторів та інших учасників ринку у режимі реального часу;

посилення вимог щодо реклами цінних паперів та послуг, що надаються професійними учасниками фондового ринку;

інституційне зміцнення організованого ринку цінних паперів України шляхом розвитку об’єктів його інфраструктури та застосування сучасних технологій обслуговування торгівельних операцій, використання можливостей Інтернету, новітніх інформаційних технологій та сучасного програмного забезпечення.

надання повноважень Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку самостійно визначати розмір оплати праці своїх працівників, орієнтуючись на розмір оплати праці працівників професійних учасників ринку цінних паперів;

З метою реалізації зазначеного передбачається внести зміни та доповнення до Законів України: про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні; про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; про дозвільну систему в сфері господарської діяльності та в інші акти законодавства, що регулюють вищезазначені питання.

Існує дві основні моделі регулювання державою ринку цінних паперів:


  • регулювання фондового ринку здійснюється в основному дер­жавними органами, і лише невелика частина повноважень з нагляду, контролю, навчанню учасників передається так званим саморегулівним організаціям. Прикладом такої моделі регулю­вання ринку є Франція;

  • максимально можливий обсяг повноважень передається само­регулівним організаціям, але держава зберігає за собою основні контрольні позиції й у необхідних випадках має широкі мож­ливості втручатися в систему регулювання й саморегулювання. Значне місце в такій системі контролю займають не тверді дер­жавні норми, а сталі традиції, прийнята система взаємин між учасниками ринку. Прикладом такої моделі ринку є Великобри­танія, але й там останнім часом трохи посилили умови контролю й регулювання.

На більшості розвинених закордонних ринків прийняті певні змішані моделі регулювання фондового ринку, і регулювання здій­снюється найчастіше самостійними органами типу комісій з цінних паперів, рідше регулювання забезпечується Міністерством фінансів або центральним банком і його органами.

У звіті Міжнародної організації з цінних паперів від 2000 року міститься висновок, що саморегулювання зарекомендувало себе як ефективний механізм регулювання у країнах з довготривалим досвідом функціонування фінансових ринків. У звіті 2000 року наголошується на перевагах СРО у застосуванні спеціалізованих знань відповідного сектору, забезпечення мотивації, фінансування сектору, договірних відносинах між СРО і її членами, забезпечення прозорості, відповідальності і гнучкого дотримання відповідних правил. У звіті згадується здійснення СРО професійних перевірок, перевірок придатності для отримання доступу на ринок, врегулювання скарг і претензій споживачів, програми моніторингу для виявлення зловживань на ринку, забезпечення механізму вирішення спорів, а також співпраця з іншими СРО.

Таким чином, світовими тенденціями щодо саморегулювання фінансових ринків є існування СРО з повноцінними повноваженнями щодо розробки та контролю за додержанням власних правил або у формі асоціацій, які лише приймають участь у здісненні певних програм.

Відповідно до норм Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачена можливість делегування Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку визначених цим Законом повноважень саморегулівним організаціям (далі - СРО) лише за їх заявою.

На даний час СРО не виявили ініціативи щодо отримання та виконання ними відповідних функцій і, фактично, на вітчизняному фондовому ринку вони існують як організації, які лобіюють інтереси професійних учасників фондового ринку – членів СРО. Відсутня можливість впливу з боку регулятора з метою ініціювання отримання СРО делегованих повноважень.

Чинні норми законодавства не дають змоги вирішити проблему перекладання відповідальності Комісії як державного органу, який відповідає за здійснення комплексного нагляду та державне регулювання функціонування фондового ринку.

З метою використання усіх переваг і вартісної ефективності СРО, передбачається чітко визначити повноваження СРО, включаючи повноваження розробляти і забезпечувати дотримання власних правил, а також чіткі взаємовідносини між регулятором та СРО, включаючи нагляд та звітність.

Кількість професійних учасників фондового ринку у 2009 році склала 1806, з них: 737 торговців цінними паперами; 10 фондових бірж; 3 депозитарії цінних паперів; 297 зберігачів цінних паперів; 367 реєстраторів власників іменних цінних паперів; 389 компанії з управління активами.

Причинами виникнення значної кількості професійних учасників фондового ринку є відносно низькі «бар’єри» для отримання відповідної ліцензії. В результаті велика кількість торговців цінними паперами протягом року не здійснюють жодної діяльності, не проводять жодних операцій з цінними паперами. Велика кількість реєстраторів власників іменних цінних паперів обслуговують лише одного емітента, або одну групу емітентів цінних паперів, що належать одному власникові.

З метою удосконалення виконання професійними учасниками фондового ринку (торговців цінних паперів, КУА, ФБ) своїх функцій та оптимізації їх кількості передбачається підвищення вимог до їх діяльності.

Професійними учасниками фондового ринку мають залишитись лише ті юридичні особи, які є фінансово потужними, надають клієнтам широкий спектр послуг та здатні вчасно та в повному обсязі виконувати зростаючу кількість зобов’язань.

Перехід до якісних показників або критеріїв при формуванні вимог до професійних учасників ринку з метою підвищення якості їх послуг, зниження ризиків інвестування потребує здійснення комплексу організаційно-правових заходів щодо:

запровадження вимог щодо мінімальних обсягів торгівлі цінними паперами на фондовій біржі як умови провадження діяльності;

збільшення вимог до статутного та власного капіталу професійних учасників;

збільшення ліцензійних вимог до всіх без виключення професійних учасників ринку цінних паперів з одночасним формуванням системи державного пруденційного нагляду на фондовому ринку;

запровадження обов’язкової наявності веб-сайт в мережі Інтернет для кожного професійного учасника, а також вимог щодо змістовного наповнення такого сайту інформацією про діяльність професійного учасника;

підвищення вимог щодо професійної підготовки спеціалістів професійних учасників фондового ринку;

запровадження заборони фізичним особам із недобросовісною репутацією бути власниками професійних учасників фондового ринку;

створення системи державного моніторингу виконання фондовими біржами вимог щодо здійснення операцій з цінними паперами в режимі реального часу (он-лайн);

запровадження відповідальності, в тому числі кримінальної, за порушення права власності на цінні папери, зокрема за створення “подвійного реєстру акціонерів”;

забезпечення ключової ролі зберігачів цінними паперами в оптимізації проведення розрахунків за договорами щодо цінних паперів укладених на фондовій біржі;

запровадження системи обміну інформацією між всіма учасниками інфраструктури ринку цінних паперів та регулятором виключно через електронний документообіг з використанням електронного цифрового підпису та в разі необхідності способів криптозахисту інформації.

З метою реалізації зазначеного необхідно: прийняти Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення вимог до статутного капіталу професійних учасників фондового ринку»; схвалити нормативні документи щодо підвищення вимог до власного капіталу професійних учасників; зміни до положення про функціонування ФБ стосовно мінімальних обсягів торгівлі цінними паперами; внести зміни до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Відповідно до Закону України «Про запобігання й протидію легалі­зації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом» в Україні створена система фінансового моніторингу. Вона складається з двох рівнів - первинного й державного.

Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є фондові біржі, професійні учасники ринку цінних паперів, інститути спільного інвес­тування, комерційні банки. Ці суб'єкти повинні виявляти й реєстру­вати фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу, й передавати про них інформацію Державному департаменту фінансового моніторингу не пізніше трьох днів з моменту реєстрації.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є центральні ор­гани державної влади, які, відповідно до закону, виконують функції регулювання й нагляду за діяльністю юридичних осіб, і департамент державного фінансового моніторингу Міністерства фінансів України.

Увага регулятора буде акцентуватися на розвитку та подальшому вдосконаленню законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до міжнародних стандартів, а саме: на виконанні рекомендованого плану заходів щодо удосконалення системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму в Україні, наданого Спеціальним комітетом експертів Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

Для реалізації зазначеного передбачається здійснення взаємодії з іншими державними установами і органами, що задіяні у процесі протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і, в першу чергу, з Державним комітетом фінансового моніторингу України щодо обміну інформацією про випадки порушення професійними учасниками ринку цінних паперів законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також інформацією щодо результатів розгляду справ про порушення законодавства суб`єктами первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка