Після вивчення цієї теми ви повинні будете відповісти на запитання, визначити, пояснити



Дата конвертації28.02.2019
Розмір445 b.


Кирило – Мефодіївське братство

Після вивчення цієї теми ви повинні будете відповісти на запитання, визначити, пояснити:

  • Після вивчення цієї теми ви повинні будете відповісти на запитання, визначити, пояснити:

  • Чому дворяни-патріоти на початку XIX ст. й інтелігенти наступних десятиліть уявляли майбутнє українства по-різному?

  • Програмні документи Кирило – Мефодіївців.

  • Назвати і охарактеризувати головні напрями громадсько-політичної діяльності братства.

  • Визначити головні заслуги Т. Шевченка в справі українського національного відродження.

  • Пояснти історичне значення Кирило-Мефодіївського братства.

  • У чому російські жандарми вбачали головну небезпеку діяльності братства?





Пам'ятник св. Кирилу і Мефодію – слов'янським просвітителям.

  • Пам'ятник св. Кирилу і Мефодію – слов'янським просвітителям.



На середину XIX ст. українська інтелігенція відігравала провідну роль в українському національному відродженні. Там, де українські патріоти на початку XIX ст. розгледіли кінець української справи, нове покоління вбачало лише початок національного розвитку. Різночинська інтелігенція була тісно пов'язана з народом, вона розуміла його біди і сподівання. Різночинці не хотіли миритися з соціальним і політичним гнітом. Важливу роль в цьому відіграв Київський університет св. Володимира, відкритий в 1834 р.

На середину XIX ст. українська інтелігенція відігравала провідну роль в українському національному відродженні. Там, де українські патріоти на початку XIX ст. розгледіли кінець української справи, нове покоління вбачало лише початок національного розвитку. Різночинська інтелігенція була тісно пов'язана з народом, вона розуміла його біди і сподівання. Різночинці не хотіли миритися з соціальним і політичним гнітом. Важливу роль в цьому відіграв Київський університет св. Володимира, відкритий в 1834 р.

Вид на Київський університет із Бессарабки. XIX ст.

  • Вид на Київський університет із Бессарабки. XIX ст.



Київський університет. З 1939 року носить ім'я Т. Г. Шевченка.

  • Київський університет. З 1939 року носить ім'я Т. Г. Шевченка.



Кирило-Мефодіївське (1946 – 1947 рр) товариство спиралося на традиції українського визвольного й автономістського руху, представленого, зокрема, "Малоросійським таємним товариством", "Харківським гуртком української молоді", гуртком "Київська молодь« (20 – 40 –і рр XIX ст.). Його поява була одним з проявів піднесення національного руху в усіх українських землях ( трохи раніше Східній Галичині почала діяти "Руська трійця« 1834 – 1837 рр.) та активізації загальнослов'янського руху (його основних національних течій — чеської і польської) під впливом визвольних ідей Заходу та періоду назрівання загальноєвропейської "весни народів". 

  • Кирило-Мефодіївське (1946 – 1947 рр) товариство спиралося на традиції українського визвольного й автономістського руху, представленого, зокрема, "Малоросійським таємним товариством", "Харківським гуртком української молоді", гуртком "Київська молодь« (20 – 40 –і рр XIX ст.). Його поява була одним з проявів піднесення національного руху в усіх українських землях ( трохи раніше Східній Галичині почала діяти "Руська трійця« 1834 – 1837 рр.) та активізації загальнослов'янського руху (його основних національних течій — чеської і польської) під впливом визвольних ідей Заходу та періоду назрівання загальноєвропейської "весни народів". 



Кири́ло-Мефо́діївське товариство (Україно-слов'янське товариство,Кирило-Мефодіївське братство) — українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 року та спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху.

Була одним з проявів піднесення національного руху на українських землях та активізації загальнослов'янського руху під впливом визвольних ідей періоду назрівання загальноєвропейської революційної кризи — «Весни народів».

Членами товариства, які називали себе братчиками, стали вихованці й співробітники Київського та Харківського університетів. Провідну роль серед них відігравали М.КостомаровТ.ШевченкоГ.АндрузькийВ.БілозерськийМ.ГулакП.Куліш. Впродовж існування товариства його ідеологія зазнавала істотних змін. Завдання об'єднання слов'ян, що стало підставою виникнення таємної організації, згодом конкретизувалось у двох напрямах — рівноправного співробітництва слов'янських народів та відродження України.

Програмні положення братства були викладені у 

  • Програмні положення братства були викладені у 

  • «Книзі буття українського народу»

  •   і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія»,

  • основним автором яких був Микола Костомаров. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і українського панславізму, романтика загальнослов'янської єдності, автономізму та народовладдя.

  • Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної конфедерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.



Привертає увагу розроблений студентом Г. Андрузьким документ «Начерки Конституції Республіки» — модель федеративної слов'янської республіки, яка мала поєднати в собі досвід Північноамериканських штатів і традиції Російської імперії. Вона передбачала створення семи автономних штатів, включаючи Україну з ГаличиноюКримом і Чорномор'ям, СербіюБолгаріюБессарабію, Польщу. Пізніше, перебуваючи на засланні в Петрозаводську, Г. Андрузький дійшов до висновку: «Щоб створити Україну, необхідно зруйнувати Росію, а вона зміцнювалася віками».

  • Привертає увагу розроблений студентом Г. Андрузьким документ «Начерки Конституції Республіки» — модель федеративної слов'янської республіки, яка мала поєднати в собі досвід Північноамериканських штатів і традиції Російської імперії. Вона передбачала створення семи автономних штатів, включаючи Україну з ГаличиноюКримом і Чорномор'ям, СербіюБолгаріюБессарабію, Польщу. Пізніше, перебуваючи на засланні в Петрозаводську, Г. Андрузький дійшов до висновку: «Щоб створити Україну, необхідно зруйнувати Росію, а вона зміцнювалася віками».

  • Інших поглядів дотримувалися М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський, О. Маркович, О. Тулуб, Д. Пильчиков: вони вважали, що тривала просвітницька діяльність і реформи здатні забезпечити успіх політичних і соціальних перетворень.



Кирило-мефодіївці розглядали слов'ян як єдиний народ, відводячи українському суспільству ключову роль у створенні слов'янської конфедерації (зв'язки з братством підтримували 100 осіб з ПольщіЛитвиЧехіїБілорусіРосії, України). При цьому Микола Костомаров, Василь БілозерськийМикола Гулак та інші були переконані, що таке право дає українцям їхня глибока релігійність, корені козацького республіканізму.

  • Кирило-мефодіївці розглядали слов'ян як єдиний народ, відводячи українському суспільству ключову роль у створенні слов'янської конфедерації (зв'язки з братством підтримували 100 осіб з ПольщіЛитвиЧехіїБілорусіРосії, України). При цьому Микола Костомаров, Василь БілозерськийМикола Гулак та інші були переконані, що таке право дає українцям їхня глибока релігійність, корені козацького республіканізму.



Реальна діяльність членів товариства зводилася до зустрічей на квартирах М. Гулака або М. Костомарова, де велися наукові диспути, обговорювалися програмні документи, а також до приватних бесід із молоддю, інтелігентами, дрібним чиновництвом. Однак, члени братства також вели й активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій («До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), творів Тараса Шевченка; займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг (зокрема, Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 року, та ін.).

  • Реальна діяльність членів товариства зводилася до зустрічей на квартирах М. Гулака або М. Костомарова, де велися наукові диспути, обговорювалися програмні документи, а також до приватних бесід із молоддю, інтелігентами, дрібним чиновництвом. Однак, члени братства також вели й активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій («До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), творів Тараса Шевченка; займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг (зокрема, Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 року, та ін.).



Перша сторінка прокламації “До братів українців”.

  • Перша сторінка прокламації “До братів українців”.



Відбиток печатки Кирило-Мефодіївського товариства. “І пізнаєте істину і істина визволить Вас” - надпис на печатці.

  • Відбиток печатки Кирило-Мефодіївського товариства. “І пізнаєте істину і істина визволить Вас” - надпис на печатці.



Зверніть увагу на самих активних діячів братства. Підсумуйте інформацію, що ви можете сказати про цих діячів?

  • Зверніть увагу на самих активних діячів братства. Підсумуйте інформацію, що ви можете сказати про цих діячів?



Мико́ла Іва́нович Костома́ров ( 1817 - 1885 р. ) — видатний український і російський історик, поет-романтикмислительгромадський діячетнопсихолог. Активний діяч братства. «Щира любов історика до своєї Батьківщини може виявлятися тільки в строгій повазі до правди», — повторював Микола Іванович. Цим принципом він керувався все життя.

  • Мико́ла Іва́нович Костома́ров ( 1817 - 1885 р. ) — видатний український і російський історик, поет-романтикмислительгромадський діячетнопсихолог. Активний діяч братства. «Щира любов історика до своєї Батьківщини може виявлятися тільки в строгій повазі до правди», — повторював Микола Іванович. Цим принципом він керувався все життя.



Найвідоміші твори М. Костомарова.

  • Найвідоміші твори М. Костомарова.

  • Книга буття українського народу

  • Богдан Хмельницький

  • Руїна

  • Мазепа

  • Мазепинці

  • Бунт Стєньки Разіна

  • Автобіографія

  • Російська історія в життєписах її найважливіших діячів

  • Північноруське народоправство

  • Непевний час московської держави

  • Думки про федеративний початок у Древній Русі



Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (1819 – 1897) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Член Кирило – Мефодіївського братства. Автор першої фонетичної абетки “кулішівку” для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Автор першого історичного роману «Чорна рада». Закликав українську інтелігенцію до просвітництва народу.

  • Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (1819 – 1897) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Член Кирило – Мефодіївського братства. Автор першої фонетичної абетки “кулішівку” для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Автор першого історичного роману «Чорна рада». Закликав українську інтелігенцію до просвітництва народу.



“Тарасова муза розбила якийсь підземний льох, що протягом кількох віків був замкнений на багато замків, запечатаний багатьма печатями. Вона відкрила шлях і сонячному промінню, і свіжому повітрю, і людській цікавості” М. Костомаров.

  • “Тарасова муза розбила якийсь підземний льох, що протягом кількох віків був замкнений на багато замків, запечатаний багатьма печатями. Вона відкрила шлях і сонячному промінню, і свіжому повітрю, і людській цікавості” М. Костомаров.



Його твори надихали народ на боротьбу. Сам же Тарас за свою творчість поплатився свободою.

  • Його твори надихали народ на боротьбу. Сам же Тарас за свою творчість поплатився свободою.



"Тараса Шевченка везуть на заслання" - картина художника Самокиша.

  • "Тараса Шевченка везуть на заслання" - картина художника Самокиша.



Ми тебе не забули, Тарасе!

  • Ми тебе не забули, Тарасе!





Білозерський Василь Михайлович (1825 -  1899) — український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст.

  • Білозерський Василь Михайлович (1825 -  1899) — український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст.

  • В 18431846 роках здобув вищу освіту в Київському університеті св. Володимира.

  • 18461847 — учитель Петровського кадетського корпусу у Полтаві.

  • Разом з М. Костомаровим і М. Гулаком виступив організатором Кирило-Мефодіївського братства.

  • Дмитро Павлович Пильчиков (1821 року – 1893). 1863 року закінчив історико-філологічний факультет Київського університету . Автор праць з геофізикиоптикирадіотехніки. Досліджував Курську магнітну аномалію. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління. Микола Пильчиков — автор 18 наукових праць, винахідник понад 25 оригінальних приладів. 1846 року познайомився з Тарасом Шевченком і вступив до Кирило-Мефодіївського братства.





Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані.  Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 30 травня 1847 року в Петербурзі. Тоді ж Орлов представив Миколі І доповідь у справі, яку нарекли справою «Україно-слов’янського товариства». Найважчий вирок отримав Тарас Шевченко — його було віддано в солдати і відправлено в Оренбурзькі степи із суворою забороною писати і малювати. На трирічний термін було ув'язнено у Шліссельбурзькій фортеці Миколу Гулака, Микола Костомаров перебував в ув'язненні один рік, а Олександр Навроцький — півроку у В'ятській тюрмі. Інших членів братства царський режим вислав у віддалені губернії імперії під нагляд поліції, заборонивши повертатися в Україну.

  • Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані.  Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 30 травня 1847 року в Петербурзі. Тоді ж Орлов представив Миколі І доповідь у справі, яку нарекли справою «Україно-слов’янського товариства». Найважчий вирок отримав Тарас Шевченко — його було віддано в солдати і відправлено в Оренбурзькі степи із суворою забороною писати і малювати. На трирічний термін було ув'язнено у Шліссельбурзькій фортеці Миколу Гулака, Микола Костомаров перебував в ув'язненні один рік, а Олександр Навроцький — півроку у В'ятській тюрмі. Інших членів братства царський режим вислав у віддалені губернії імперії під нагляд поліції, заборонивши повертатися в Україну.



Про історичне значення Кирило – Мефодіївського братства можна сказати коротко, але влучно, діячі братства визаначили остаточну мету завдання українського визвольного руху:

  • Про історичне значення Кирило – Мефодіївського братства можна сказати коротко, але влучно, діячі братства визаначили остаточну мету завдання українського визвольного руху:

  • державна самостійність,

  • соціальне звільнення народу,

  • народовладдя у внутрішньому житті,

  • федералізм у міжнародних відносинах, насамперед зі слов'янами.





Як ви думаєте, чому австрійські та російські імперські чиновники називали подвижників українського національного руху «дурноголовими», «божевільними»?

  • Як ви думаєте, чому австрійські та російські імперські чиновники називали подвижників українського національного руху «дурноголовими», «божевільними»?

  • Визначте головну політичну мету Кирило-Мефодіївського братства. Чому в «братчиків» виникла ідея слов’янської федерації? Чи означала вона злиття всіх слов’янських народів?

  • Чому лідери братства вважали, що Україна має відігравати провідну роль у майбутній слов’янській федерації?

  • Уявіть себе членом Кирило-Мефодіївського братства, опишіть початковий етап його формування й діяльності.

  • Опишіть історичні портрети провідників братства.



  • Список використаної літератури

  • М. Возняк. Кирило-Методіївське Братство. Львів, 1921

  • Роман Іваничук   «Четвертий вимір» (1984).

  • Симоненко Р. Г. Кирило-Мефодіївське товариство // Енциклопедія історії України. — Т. 4. — К.: Наукова думка, 2007. 

  • Кирило-Мефодіївське товариство // Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. — Т. 1. — К.:Видавничий центр «Академія», 2007. 

  • Петровський В., Радченко Л., Семененко В. Історія України. Неупереджений погляд. Факти. Міфи. Коментарі. — Харків: Школа, 2007.



Автор – упорядник учитель Жовтоводської гуманітарної гімназії ім. Лесі Українки

  • Автор – упорядник учитель Жовтоводської гуманітарної гімназії ім. Лесі Українки

  • Гопак Н. П. 2014 р.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка