“Підручник буде незвичайний



Сторінка1/3
Дата конвертації16.01.2018
Розмір0.62 Mb.
ТипРішення
  1   2   3

Географія та екологія – науки, які давно крокують разом.

Але їхній союз став ще більш потужним у питаннях вирішенні глобальної екологічної проблеми. Адже, все, що відбувається на нашій планеті – відбувається у певному просторі-часі, поза який людина не може вийти попри всі технологічні новації. Відтак, конструктивне вирішення екологічної проблеми можливе лише у «прив’язці» до конкретної території, яку, власне, досліджує географія.

У автора цього поетичного твору – доктора географічних наук Сергія Сонька є особливе, емоційно-поетичне відчуття простору, яке втілилось не лише у цьому творі, а й у оригінальній, поки що незвичній для сприйняття концепції ноосферних екосистем, розробленій ним у науковій монографії «Просторовий розвиток соціо-природних систем: шлях до нової парадигми» (2003). Відомий український географ професор Олег Шаблій оцінив здобуток автора, як той, до усвідомлення концептуального значення якого наукова спільнота наблизиться лише через 10 -15 років.

«Поетична геоекологія» складається з двох відокремлених, але логічно спадкоємних частин – географічної і екологічної. Проте, симбіоз географії з екологією виявився наскільки тісним не лише у даному творі, але і в житті, що автор механічно не диференціює ці розділи.

Пропонований твір несе в собі потужний пізнавальний, науковий та патріотичний заряд і буде цікавим широкому колу читачів.
Заслужений діяч науки і освіти України, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної і соціальної

географії Одеського національного університету імені І.І.Мечникова

Олександр Топчієв.

«…география – наука, которыя всея Вселенныя обширность

единому взгляду подвергаетъ.»

М.В.Ломоносов
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
***
Читач! Прошу, дивись уважно -

Тут ти побачиш всеє те,

На що наука неосяжна

Дасть відповідь... Бо не пусте


Те споконвічне сподівання –

«Всея Вселенная объять

Обширность» ... Ті надбання

За географієй стоять,


До сутності яких доходять

Лише сьогодні... І дарма

Кінцевий підсумок підводять

Під нею, бо його нема.


Шановний читачу, ти маєш

Нагоду твір цей прочитать.

Ти те в руках своїх тримаєш,

Що я не зміг не написать.


Мої «натхненники» відомі –

Шевченко, Пушкін – «Super stаr»,

Сковорода, всім нам знайомий,

А також Тіт Лукрецій Кар.


Не обійшов і Котляревський

Строфи моєї, а крім них

Шарден та Геракліт Ефеський

«Присутні» у віршах моїх.



ЗІЗНАННЯ У ЛЮБОВІ ДО БАТЬКІВЩИНИ
***
О, Україно, Україно!

Шир безбережна, й височинь.

Твій прапор – то степи безмежні,

А ще твій прапор – неба синь!


Річки – то сльози кришталеві,

Моря – блакитні аж бринять.

А зорі – блиски променеві,

Як вогнище з кількох багать...


Твоя історія мов сполох

Палає з глибини віків.

Її з’їдає ніби Молох

Час невблаганний... Все ж не з’їв...


Залишилось і для нащадка

Багато Часу і Землі,

Та стільки, що від того спадку

Стає дихання... Королі,


Царі, султани та еміри

Нам би позаздрили... Проте,

Різноманітнії заміри

Не зайві будуть... Я за те,


Щоб най прискіпливо вивчалась

Наукою моя земля,

Щоб все писалось, рахувалось...

А де географ, там і я.


***

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ (ЕГП)

УКРАЇНИ
***

Ми разом в змозі докопатись,

Що ж воно є те «ЕГП»1?

Бо той, хто прагне розібратись,

Їй бо, добряче посопе.
На це і інші запитання

Ми спробуєм відповісти.

При цьому є одне прохання –

Читач, допомагай і ти.


***
У України, як держави,

Є геопростір2 – дійсно свій.

Цей термін пояснять цікаво

Кант, Ріттер, Геттнер і Шаблій3


Наш геопростір також має

Структуру власную свою.

Складається він і включає

Аеро-, аква-, геоторію.


Не будемо тут роздивлятись

Етнічної межі кордон,

Бо як на Шаблія послатись,

То в когось «дах зірве» в ООН.


Проте, відомо, що навколо

Земель українських, гуртом

Живуть за Сеймом і Осколом

Ті, хто їсть сало з часником4.


Та що за Сеймом...За Кубанню,

І там де Об із Іртишем...

Ну, досить, бо у зазіханні

Нас звинуватять… Тож, почнем:


Сучасна площа території

Складає 603,75,

Крім того наша акваторія –

Аж 206 – те відомо всім,


На 1300 кілометрів

Прямує з заходу на схід

(додай шістнадцять тисяч метрів)

і можеш мандрувати «світ


за очі» в моїй державі... )7,

А інший напрямок сяга,

І то є факт, а не уява,

Аж дев’ятсот8, була б снага


Пройти із півночі на південь

І все побачить: як живуть,

Працюють люди – день чи тиждень?

Як мислять, що їдять і п’ють?


Це є всього лиш голі цифри,

Вони дотіль не оживуть,

Аж поки порівняльним змістом

Ми не наповнимо їх суть.


А, взагалі, контекст відношень

Є цариною ЕГП...

Наприклад, цілий ряд «положень»

Пов'яжуть Львів і Санта-Фе9.


«Центральність» і «периферійність»,

«Столичність» скажуть нам про те,

До чого у місцини схильність,

Яке ж бо в неї ЕГП.


Якщо ж вживать мистецьку мову,

Бо ж Пікассо – авторитет!

Те ЕГП постане знову,

Як території портрет.


Портрет, в якому образ цільний

Зображений на полотні.

Хай стиль його занадто «вільний»,

Проте, сподобався мені.


***

КОРДОНИ УКРАЇНИ
***
Відношеннями до кордонів

Країна наша видатна.

Кордони ті землею, морем

Пройшли і простяглися на...


7 тисяч довгих кілометрів,10

Росія, Польща, Білорусь11

Межують з нами. З самих нетрів12

Йдуть ті кордони, та чомусь


Предмет неспокою становлять

Для ляха і для москаля13

Оті кордони...Знову мовлять

Вони, що «Наша то земля!».


Ті зрозумілі зазіхання...

Авжеж, най ласий бо шматок.

Та хай полишать сподівання,

Бог їм суддя...Наступний крок


До розуміння категорії –

Питання: «де моя земля?»

На континенті, чи на морі,

Чому цікавить москаля?


***

ДЕ Ж Є МОЯ ЗЕМЛЯ?
***

А є вона, і всі це знають,

В Європи центрі, саме він

В нас в Україні14, і вважають,

Що маємо низький уклін
Зробити долі. Цей дарунок

Поцінить ще нащадок наш...

Ми ж необхідний розрахунок

Повинні здійснити, бо аж


Стискає подих від мрійливих,

Але ґрунтовних сподівань –

Який би зиск в руках умілих

Дало б його15 використання!


Мати в себе центр Європи

Не використавши цей «транзит»!!!?16

Давно б пани, а не холопи

Були б... Якби не паразит,


Отой що прізвисько «чиновник»

Одвіку має і сидить

Він всюди, ніби завойовник,

Всім заважає і смердить.


Європу й Азію з’єднала б

Моя славетная земля.

І був би зиск, якби ми брали

Лиш мито, а не хабара.


***

ЗЕМЛЯ
***
Відношеннями до ресурсів

Країна славиться моя...

Не вистачить валютних курсів,

Щоб всі їх зважити... Земля


Між інших є вагомий

І найкоштовніший ресурс.

Поля і луки чорнозьомні17

Наш скарб. Та поки «дути в вус»


Все ж треба, бо з часів далеких

Земля являє інтерес,

Той, що завжди в боях запеклих

Відстоювався. Ніби пес


Близький сусід наш спав і бачив

Густі хліби і кавуни...

Таке «відношення» зазначив

Іще Тарас18. Але вони,


Оті сусіди схаменулись,

Бо ж землю треба оброблять,

Щоб як дитина посміхнулась

Вона. І врожаї щоб мать,


Її рідненьку денно й нощно

Плекати треба із колін,

Або на пузі, так, що тошно

Частенько робиться. Тож він,


Отой сусід, поміркувавши,

Своє «відношення» змінив:

«Хохли хай роблять», проказавши,

Став «старший брат серед братів».

***
Якщо ж зазначити конкретно,

Родючою моя земля

Стає все менш. І не секретно,

Що то вина не москаля.


Спочатку віку 19Докучаєв20

Вивчав полтавський чорнозем.

І вже тоді він зазначає

Для нас нащадків ряд проблем.


Проблема з гумусом21 найбільша –

Відсоток зменшився його22.

І ситуація ще гірша

На нас чекає. Декого


Вона хвилює, дехто плаче,

Мовляв, колгоспи відновіть!23

В землі, (той дехто хай пробаче),

ГОСПОДАР має бути. Мить...


І все змінилось...Замість красти

Людина буде працювать.

Бо то ж «МОЄ», я маю впасти,

А оброблять і удобрять!


Земля – МОЯ, а, найскоріше,

Моїх нащадків майбуття24.

Її родючість – головніше,

Мій спадок їм, моє життя.


***
НАДРА
***
Ресурсів компонент наступний –

То наші надра, а, вірніш,

Їх скарб копалин дуже крупний,

Безмежний, що можливо лиш


Позаздрити, що нам від бога

Дані сіль з газом, нафта та руда...

З ресурсом цим пряма дорога

В Європу. Тільки ось біда,


Що використати ті багатства

Не в змозі поки що. Тому

Виною – скрута й марнотратство...

І знову ж, завдяки йому –


Чиновнику (щоб ви пропали!)

Не розвиваються, хоч плач,

Ті галузі, що обробляли б

Усі багатства наші... М’яч,


Отой, що ним в футбола грають

Сьогодні виробля Тайвань,

А не Вкраїна. Я не знаю,

Коли скінчиться це. Поглянь –


Японці роблять «із нічого»

Приймач, годинник, пароплав.

Робить оте із всього того,

Що маєм, – бог нам наказав!


Сьогодні турок не воює,

Купив ліцензію він в США,

І робить джинси і торгує

Він з нами, і не поспіша


Свої ресурси продавати

Американцям, бо збагнув –

То дійсно скарб, і марнотратам

До влади шлях він перетнув.


Від того, що в землі ми маєм,

Іде «відношення» до нас:

Що в надрах є – не обробляєм,

А продаєм... Натомість, газ,


Що маєм на морському шельфі25

Невикористаний. А метан,

Що в шахтах він старих мов в сейфі26,

Міг замінити б «караван»,


Що йде з Туркменії і в ньому

Бавовник, а крім того газ.

Отой, що по бюджету всьому

Він б’є, і полишає нас


Зарплати, пенсій і дотацій,

Що діда, лікаря, митця

Хоч якось держуть... То ж новацій

Взамін не пропоную я…


***


ЩО РОБИТИ?
***
Нам треба лиш уважно глянуть,

Що робить із ресурсом швед,

Або японець... Може стануть

Заглядувать у «Internet»


Чиновники та депутати?

Бодай навчаться хоч чомусь!

Бо Економіку щоб мати,

Використовувать ресурс


Нам необхідно, той що маєм,

А іншого нам не дадуть.

Забрати можуть, раз чекаєм,

Коли із МВФ прийдуть


До нас з грошима «добрі дяді»,

Або магнат-інвестор. Тож,

Дождемось і пастимо задніх.

І вже ніколи неспромож-


ні будемо здійнятись

На власні ноги...Наші діти

Нас проклянуть, не будуть знатись

Сусіди з нами... Тої ж миті


«Залізна» знайдеться рука –

Почнуться розстріли, арешти,

І стануть здобиччю крука

Людськії очі... Отже, решту


Відведеного нам часу

Не треба тратить лиш для того,

Щоб розбазарювать «красу»,

Що в надрах скрита. Тож простого


Проблеми рішення нема...

Нам треба пам’ятать нащадків,

Дарунком їм ЗЕМЛЯ сама

Хай нашим буде. Того спадку


Їм вистачить, надовго хватить,

Бо ті ж ресурси не малі...

«І буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі!».


***
ЛЮДИНА – НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ
***
«Ресурсом» мій народ назвати

Не повертається язик.

Але є термін, і вживати

Його я мушу, бо вже звик


Світ науковий до вживання

Тих термінів, що їх давно

Придумав хтось. Моє бажання

Тут значить мало, бо воно


Є суб’єктивним... Все ж, не можу

«Населення», або «ресурс»

Відносити я до народу...

Бо вірш мій – не лекційний курс.


***
Людина кожна – то є Всесвіт

Із звичок, нахилів, бажань.

І стислий термін не окреслить

Найпотаємних сподівань


Мого народу. Ми вже маєм

Країну власну, волю теж.

Що ж далі? Ми того не знаєм...

Того ніколи не збагнеш,


Чого у вільній Україні

Сьогодні повно жебраків,

Що змушені сміття, мов свині,

Руками рити? Я б хотів


Почути відповідь відверту

Від тих, хто теє допустив,

Від того, хто народ мій в жертву

Приніс, і руку запустив


Він до державної кишені:

Покрав усе – твоє, моє,

Рахунок має у Женеві,

Та регулярно їсть і п’є.


Для тих людей народ є дійсно

«Неограниченный ресурс» –

Крадуть – і за кордон безвісно!

Сидять там і не дують в вус.


***
ВИКЛИКИ, НЕБЕЗПЕКИ ТА НАДІЇ
***
Але, скажу, – за зовсім інше

Піклується моя душа:

Народ – багатство то найбільше,

Але ніхто не поспіша


Із можновладців та міністрів

«Відкрити» те багатство знов.

Спитають хай у комуністів,

Як відбивали ті любов


До власної землі і клуні,

Та все ж відбити не змогли…

І не дарма прем’єр Малруні27

Вклонивсь сьогодні до землі


За працю моєму народу,

Яку в Канаді той доклав,

І Батьківщину на Свободу

Ковтнувши сльози проміняв.


***
Любові, щастя, процвітання –

Всього достойний мій народ.

Найпотаємніші бажання

Хай здійсняться. Нам тих свобод,


Що німець, швед, американець

Сьогодні мають, – не збагнуть,

Допоки раб, або обранець

У кожного в душі живуть.


Обранець на тяжке заклання,

На жертву, що придумав кат,

В якого лиш одне бажання –

Звернуть історію назад,


І знову у ярмо запрягти

Хуткіш, поки ще не забули

Батіг. І ланцюги одягти

На руки...І щоб всі почули,


Як він свистить, отой батіг…

І психологію раба

Вбиває в мозок, бо на гріх,

Не можем ще, і то ганьба,


«Його із себе по краплині

Видавлювать». З колін не встав

Ще наш народ, раз може нині

Терпіть знущання ті, що мав


Одвіку за своє сумління:

Спочатку нас ганьбив магнат,

А потім ті, що мали вміння

Все красти, а пізніше кат,


Що точно все розподілив –

Кого – в колгосп, кого – у табір,

Кого – до стінки... Не зумів

Катюга лиш спинити гамір


Дитячий, що він днесь лунає

Над Об’ю та над Іртишем28

Там, де засланець мову знає.

Ту мову, за яку мечем


Діди боролись на Вкраїні,

Яку не випалиш «Вогнем

І Мечем»29. Тож бо нині

Історію писать почнем


Ми нову. І народ єдиний

Займати місце провідне

У тій історії повинен.

І вже тоді не поверне


Її ніхто назад у прірву.

Ні комуніст ні інший кат

Не потурбують працю мирну

Мого народу. Буде брат


Достойно жити в Україні.

За працю буде дійсно мати

Усе, як в західних країнах,

Аби в заваді бюрократи


Не стали б нам як і завжди –

Ті, що «населенням» назвати

Народ мій прагнуть. І біди

Не буде більше в рідній хаті.


***

ТРОХИ ГЕОДЕМОГРАФІЇ
***
І так, до справи. Досить щільно

Народ наш площу обійма.

Але можливість дихать вільно

Та густота дає. Дарма,


Що сьодні вже вона сягає

Під дев’яносто чоловік30.

І густоту свою в нас має

Окремий регіон. Повік


Щільніше люди розселялись

Там, де родючіша земля.

Або в містах31, де будувались

Цехи, заводи, і сім’я


Могла б себе прогодувати.

І не завадить навіть сто

Людей32, щоб процвітання мати…

Аби не заважав ніхто


Цим людям жити, працювати,

Співать, народжувать дітей,

Дитя і матір шанувати...

Щоб все було як у людей.


***
ГЕОГРАФІЧНІ ПІДСУМКИ
***
Тож, підсумуємо, що маєм:

Використання ЕГП

Землі моєї, ми вже знаєм,

Не ідеальне. Посопе


Географ. І оте збагнувши,

Хай не сумує. Вихід є –

Про їжу і про сон забувши,

Хай він працює. І моє


Завжди здобуде шанування

Той, хто відійде від кліше

І нестандартнії надбання

Він до науки принесе.


***
Теоретичний зміст поняття

Досліджено було не раз33.

Проте, географічна братія,

Не все сьогодні тут гаразд.


Ця категорія, реально

Є протирічною. Чимраз,

Коли ми мислимо глобально,

То ряд проблем чекає нас.


Бо дуже хочеться, я знаю,

Сказати – вигідне воно,

Або невигідне...Вгадаю,

Коли скажу, що все одно,


Як ми оцінимо словами

Положення реальний зміст...

Від слів відійдемо, і з вами

Відкриєм особливий хист,


Що з формулою і мірилом

Він в дружбі34. Хоч в останній час

Робіт все більш замайоріло

Із розрахунками для нас35.


Там приклади моделювання

Наводяться і буде зиск

Географам оте надбання

Збагнути. Хоч існує ризик


Занадто відійти від суті,

Що міститься у глибині

Географічної науки –

Аналіз – так! А сухість – ні!


***
Скажу вам, що в науках точних

Недолік є і чималий –

Фізичні явища «заочно»

В життя «впроваджують» вони.


І теє йде ще від Ньютона,

З його законів, з-за яких

Ератосфена та Страбона36

Забули. А дарма, бо в них


Відсутнє геть, і те всі знають,

Механістичне сприйняття

Законів Всесвіту. Тож, маєм

Людину, що про майбуття


Уже не думає сьогодні.

Закони фізики вона

У явища живі, природні

«Впроваджує»... І не дарма


Від того сохнуть ріки, землі

Тепліша клімат на Землі...

Відтак, урочища окремі

З-за нас зникають взагалі.


***
Точненько так і територія,

Одна лиш фізика тут – швах!

Із нею вся «геотеорія»

Як прах – розлізеться по швах.


Бо не можливо «тиском місця»37

Бажання висловить людське...

Не поясниш ніяким «тиском»,

Чому ми йдемо в те кафе,


А не у інше. Тож бо мало

Знать осередки, де народ

Відпочиває. Бо ввібрало

Бажання наше, як компот


Усі аспекти поведінки –

У цьому місці, в цей же час

Наш рух від бігу до зупинки

Змінитись може, бо для нас


РЕАЛІЗАЦІЯ СВОБОДИ –

НАЙГОЛОВНІША! Розмістить

Крамницю ближче до народу

Всі прагнуть, щоб не упустить


Хоч крихітку свого прибутку:

Щоб як в тенета той народ

Йшов у ларьок, кав’ярню, будку

З грішми. Скажу вам, тільки от,


Таке «розміщення» зворотний

Бік має: дуже дорогі

Оренда, рента – в гривень сотні

Тут виливаються… Борги


Тут можуть збільшитись, бо місце

Все ж має ціну... І вона

Залежить, від настільки бистро

Повернуться видатки нам.


***
То ж, ЕГП в умовах ринку

Чіткіший вартісний аспект

Скрізь набуває – наші вчинки

В цю вартість входять, як «в конспект».


То ж, ЕГП сьогодні має

Ввібрать в себе здобуток той,

Що в різні роки «наробляли»

Баранський, Лажнік, Маєргойз.


Щоб в нових ринкових умовах

Завжди Географ міг би знать,

Де будувать об’єкти нові

І знать, чому не будувать.


Щоб завжди міг прогноз зробити

Розміщення колега мій...

Знов географію любити

Усі почнуть. І внесок свій


У ту любов тоді відчую,

Хай вірш мій буде доказ в тім...

Наступні розділи почну я,

А хто читав – вклоняюсь всім.


***

Запам’ятай, нащадкам Ти

Планету мусиш зберегти!
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
***
Охорона природи – є темою особливою,

Хто тільки нею не займається!

Але Природа є і буде дуже вразливою,

Доки вона у людини рабинею залишається.


Екологічна ідея на кшталт комуністичної –

Можна довго боротись за її перемогу –

Мітингувати, утворювати рухи політичні,

Збирати внески і у майбутнє «вказувати світлу дорогу».


«Міністерства екології» є в багатьох країнах,

Але що ж докорінно від того змінилось?

Може розцвіли квіти на нафтових свердловинах,

Чи біля Чорнобиля курортне місто утворилось?


Ні, цього нема і не буде, здається, ніколи,

Оскільки тиск на Природу вже неприкритий.

І залишаються після людини ландшафти голі,

Які «антропогенними» вже встигли охрестити.


А все це йде від того, що людина

Невірно визначила своє місце у Природі.

Вона поставила себе у її середину

І радіє і хизується… горе, та й годі!


З загальнотеоретичної точки зору

Екологічні проблеми тоді почалися

Коли у сучасну свою геохору38

Людина «ввійшла», і підстави для того знайшлися.


Вона захотіла відрізнятись від тварин,

Що свої ареали помешкання обіймають

І які надходження поживних речовин

Із недоторканих природних ландшафтів мають.


Для цього людина почала копати руду,

Роблячи з неї знаряддя, – нові обрії відкрились…

Спочатку – на радість, а зараз вже на біду…

Для біосфери то випадок, а може й закономірність39


***
Взагалі ж, вся викопна сировина,

Яку людина на різні речі перетворює,

Відрізняє її від тварини, бо та речовина

Є косною40, як зазначив Вернадський в своїй теорії.


І та речовина людиною штучно

Із харчових ланцюгів вилучається.

Тому, що людині так зручно,

І проблемами Біосфери вона не переймається.


Всі предмети так званої «матеріальної культури»

Для біосфери є ніщо інше, як сміття –

Будови, верстати, механізми, тонни макулатури

Іншим організмам не подовжують, а скорочують життя.


І від цього страждає вся планета,

Яку людина захопила в полон.

Природа потрапила ніби в тенета,

Де править не її, а людський закон.


А за законами природи звичними

Живою речовина повинна залишатись

Завжди, бо обіг речовин є вічним,

В який із «техносферою» не можна втручатись.


Проте, я дуже від думки далекий,

Щоб змусити людину відмовитись від всього,

Що у Природи в війні запеклій

Вона виборола і радіє з того.


Нажаль, така споживацька психологія

Укорінилась і співзвучна з «цивілізацією».

І відкупаємось ми «системологією» та «екологією»41

Від Природи за її руйнацію.


***
На відміну від людської геохори

У Природи власний простір-час.

І саме ці природні простори і простори42

Повинні бути еталоном для нас.


Найбільш руйнівним з цієї точки зору

Є поділ адміністративно-територіальний,

Що лишає Природу її власного простору

І від людини ставить у залежність загальну.


Лише тоді людина наблизиться до Природи

У всіх своїх діях, передусім у господарстві,

Коли її внутрішню просторову свободу

Не буде обмежувати кордонами графства43.


Динаміка природних систем дуже відрізняється

Від людських, як в часі так і в просторі,

Кордони господарських систем розбігаються

З природними, і збагнути це дуже просто.


Так, доведено, що ландшафти – то є основа

Природної просторової організації.

Найголовніші компоненти їхньої будови –

Урочища, фації та формації.

В свою чергу вони формують

Більш загальні територіальні «виділи» –

Відомо, що річкові басейни існують,

А ще «вище» природні зони виділимо.


Крім того, обмін речовинно-енергетичний

До природних одиниць як би прив’язаний,

Саме тому людську діяльність практичну

Природа як «свою» сприймати не зобов’язана.


На відміну від просторових одиниць природних,

Які сьогодні потребують охорони,

Бурхлива фантазія людей голодних

Народила штати, області та кантони44.


Отже, я назвав вам такі просторові одиниці,

Які від природних докорінно відрізняються,

Бо нікуди вовк, миша, вуж або синиця

В «адміністративному районі» від людини не сховаються.


***


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка