Підготовка даних



Сторінка2/2
Дата конвертації11.05.2018
Розмір0.55 Mb.
ТипРішення
1   2

Об’єктом дослідження є офіс бухгалтерського відділу ТОВ «ТБ - Молдавкабель», яке виконує основну діяльність:


згідно з кодом галузі за ЗКГНГ – 71130

згідно з кодом за КВЕД :

51.70.0 – «Інші види оптової торгівлі» (23 клас проф. ризику)

Основна робота зв'язана з розумовою працею, тому відповідно до гігієнічної класифікації праці - праця на даному робочому місці відноситься до категорії 1б.

Це підприємство зареєстровано в Приморському відділу ФССНВВ і ПЗУ м. Одеса та віднесено до 23 -го класу професійного ризику.

Назначен страховий тариф СТ 1,16% % від фонду оплати праці. Фонд оплати праці за 2008 рік склав 5*12*3500=42000 тис. грн ;

страховий внесок – 1,16*42000 /100 = 487,2 тис. грн.

Середньосписочна чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості на кінець 2008 р. – 5 чоловік.

Робітники основного виробництва – 3 чол.

Робітники допоміжного виробництва – 1 чол.

Фахівці і службовці – 1 чол.

Служба охорони праці на об’єкті відсутня. Відповідно до пп. НПАОП 0.00-4.35-04 “Типове положення про службу охорони праці” – функції служби охорони праці виконує в порядку сумісництва (суміщення) особа с відповідної підготовкою.

Наявність робіт підвищеної небезпеки згідно з переліком ДНАОП 0.00-8.02-93 – відсутня.

Наявність таких робіт, де необхідне проведення професійний відбір згідно з ДНАОП 0.03-8.06-94 – відсутня.

Організація та проведення попередніх та періодичних медичних оглядів згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94

Попередній медичний огляд при пристрої на роботу на об’єкті проходили всі робітники організації. Періодичний медичний огляд відповідно до ДНАОП 0.03-4.02-94 проводиться 1 раз на 6 місяців, останні 1 раз в 2 роки.

Відповідно до пп. 5.1.“Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці” виконується проведення попередніх та періодичних (1 раз у три році) навчань посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці. Постійно діючих комісій з перевірки знань немає. Мається протокол перевірки знань. Час останньої перевірки знань – 02.2008 року. Наступна перевірка – 02.2010(2009).

За весь період існування підприємства не було зареєстровано жодного нещасного випадку та професійного захворювання. Відповідно НПАОП 00.0-6.02-04 взято на облік:


Акти


Знаходиться на обліку

Акт н/в Н-1

0

Акт розслідування н/в Н-5

0

Акт П-4

0

Акт НПВ

0

Планові перевірки службами Держгірпромнагляд, Державний санітарно-епідеміологічний нагляд МОЗ, Держпожнагляд МНС України – проводяться раз у три роки. За 2008 р. була здійснена дві оперативна перевірка Держпожнаглядом ГУ МНС України в Одеській області та Держгірпромнаглядом.

7.2 Виявлення і аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників в даній робочій зоні



      1. Аналіз стану повітряного середовища

Приміщення з ЕОМ обладнані системами опалювання, кондиціонування повітря або приточування-витяжною вентиляцією відповідно до СНіП 2.04.05-91 "Опалювання, вентиляція і кондиціонування". Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, зміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, відповідають вимогам ДСН 3.3.6-042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони", СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних приміщень".

Для підтримки допустимих значень передбачені установки кондиціонування повітря.


Таблиця 7.1 – Параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ і ПЕВМ


Пору року

Категорія робіт у відповідності з ГОСТ 12.1-005

Темп-ра повітря С, оптим.

Відносить. вогкість повітря %

оптимальна



Швидкість руху повітря, м/с, оптимальна

Факт.

знач. темп. повітря. С





Холодне

легка - 1а

22–24

40–60

0,1

17–21

легка – 1б

21–23

40–60

0,1

17–21

Тепле

легка - 1а

23–25

40–60

0,1

20–26

легка – 1б

22–24

40–60

0,2

20–26

Іонізація повітря в робочому приміщенні не відповідає СН 2152–80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних приміщень».

7.2.2 Аналіз виробничого освітлення
В даному приміщенні використано суміщене освітлення. Природне освітлення бічне, одностороннє; розташовано 2 бічні світлові отвори з подвійним склінням. На робочому місці в світлий час доби коефіцієнт природної освітленості (КЕО)  1,5 %. Штучне освітлення виконано у вигляді загального освітлення. В темний час доби рівень освітлення не достатній, оскільки він не відповідає ДБН В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми України «Пріродне і штучне освітлення» і ДСанПіН 3.3.2.-007-98. Рівень освітленості робочої поверхні при роботі з документами повинен складати 300–500 лк. Фактична освітленість в робочому приміщенні рівна 350 лк.

7.2.3 Виявлення і аналіз наявності шуму, вібрації, інфра- і ультразвуку
В приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку на робочих місцях відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки", ДСН 3.3.6-037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях", ГР № 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості і тяжкості праці". Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами і ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях і на робочих місцях застосовані шумопоглинаючі засоби, вибір яких був визначений спеціальним інженерно-акустичним розрахунком.

Рівні вібрації при виконанні робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не перевищують допустимих значень, вказаних в ГОСТ 12.1.012-90 «Вібраційна безпека. Загальні вимоги», ДСН 3.3.6-039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вi6paції», СН 3044-84 "Санітарні норми вібрації робочих місць" і ДСанПіН 3.3.2-007-98. Інфра- і ультразвук відповідають відповідно ДСН 3.3.6-037-99, СН 22-74-80 і ГОСТ

7.2.4 Аналіз виробничого шуму
Таблиця 7.2 – Рівні звукового тиску




Робочі місця

Рівні звукового тиску, дБ, в октавних

смугах, з среднегеометрическими частотами, Гц



Рівні звуку

дБ


63

125

250

500

1000

2000

4000

8000




1

Приміщення конструкторських бюро розраховувачів

Програмно – обчислювальних

машин, лабораторій для теоретичних робіт і

обробки експериментальних

даних


71

61

54

49

45

42

40

38

50

2

Фактичні значення

70

60

53

48

44

41

40

37

-

Вібрація в робочій зоні відповідає ГОСТ 12.1.012-90.

7.2.5 Виявлення і аналіз рівнів неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних і магнітних полів
Наявні 5 відео дисплейних терміналів (22 LCD монітори” Samsung ) знаходяться в експлуатації з 12.2008 року не повинні проходити оцінку (експертизу) його безпеки і нешкідливості для здоров'я людини. 22 LCD монітори” Samsung WideScren - мають державну сертифікацію системи УкрСЕПРО і екологічні мітки MPR II, TCO 03, що свідчать про виконання рекомендацій MPR II Swedac, мітку TUV – німецькою експертною організацією TUV і був випробуваний на відповідність стандарту по безпеці EN60950:1992 (IEC950), основному стандарту по ергономіці ZH 1/618 (німецький стандарт), стандарту по випромінюваннях MPR II і стандарту ISO9241/3.

Рівні електромагнітного випромінювання і магнітних полів відповідають вимогам ГОСТ 12.1.006-84 «ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю», СН №3206-85 «Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц», ДСанПін 3.3.2-007-98 і ДНАОП 0.00-1.31-99 п. 2.2.1, 3.7.

Рівні інфрачервоного випромінювання не перевищують граничних у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88 і СН № 4088-86 значень з урахуванням опромінюваної площі тіла і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не перевищують допустимих відповідно до СН № 4557-88 «Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях» і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочому місці не перевищує рівнів, приведених в ГОСТ 12.1.0045 «ССБТ. Електростатичні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю», СН № 1757-77 «Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля» і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

7.2.6 Аналіз електробезпеки


При проектуванні систем електропостачання, монтажу силової електроустаткуванні і електричного освітлення будівлі і приміщення для ЕОМ соблюдені вимоги ПУЕ, ПТЕ, ПБЕ. СН 357-77 "Інструкція по проектуванню силового освітлювального устаткування промислових підприємств", ГОСТ 12.1.006. ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту", ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Електроустаткування житлових і суспільних будівель. Норми проектування", Правил пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99, розділів СНіП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, а також вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу - виготівника ЕОМ.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ виконана як окрема групова трьохдротяна сіть. Нульовий захисний провідник прокладений від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток живлення.

Заземлення відповідає вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

7.2.7 Аналіз вибухопожежобезпеки


Категорія приміщення в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ визначена категорія «Д» з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 «Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежної і пожежна небезпека», та клас зони П-IIа згідно з ПВЕ. Відповідні позначення нанесені на вхідні двері приміщення.

Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, мають II ступень вогнестійкості. Приміщення відокремлені від приміщень іншого призначення протипожежними стінами, то межа їх вогнестійкості визначена відповідно до СНиП 2.01.02-85.

Для гасіння пожеж призначені у кожному будинку ділянки - внутрішній протипожежний водопровід згідно з СНиП 2.04.01-85 «Внутрешній водопровід і каналізація будівель», та СНиП 2.04.02-84 «Водопостачання. Поверхневі мережі і споруди».

Приміщення з ЕОМ оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МВС України від 20.11.97 № 779, та СНиП 2.04.09-84 «Пожежна автоматика будівель и споруди» з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками ОУ-2 (ТУ У 29.2-13485476-012-2003) з розрахунку 2 шт, на кожні 20 м2 площі приміщення і відповідають ДСТУ 3675-98, ДСТУ 3734-98. Наступна дата перезаряджування –2009 р. Годин до гасіння пожеж класу «В» відповідно ГОСТ 27331-87.

В інших приміщеннях встановлені теплові пожежні сповіщувачі.

7.2.8 Ергономічні характеристики робочого місця
Робочі місця (5 РМ) користувачів ВДТ і ПЕВМ і їх взаємне розташування відповідають п. 4 ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ», ГОСТ 21958–76 «Система «людина-машина. Зал і кабіни операторів. Взаємне розташування робочих місць. Загальні ергономічні вимоги» і ГОСТ 21839–76 «Система «Людина-машина. Крісло людини-оператора. Загальні ергономічні вимоги». Крісло користувача - модель «Bridge Chrome», стіл комп`ютерний відповідають ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ «Робоче місце при виповнені сидячих робіт. Загальні ергономічні вимоги».

7.3 Розрахунок часу евакуації першого поверху, дев’яти поверхової офісноїбудови і запобігання від нещасних випадків при пожежі


Час евакуації:

tp = t0 + t1 + t2 + t3 +...+ tі , (7.1)

де t0 –час руху людського потоку на першій ділянці, хвилин;

tі – на послідуючих етапах руху.

Час руху першого поверху, дев’яти поверхової офісної будови ділиться на дві ділянки руху: по коридору, тамбур виходу на вулицю,

tp = t0 + t1 + t2 (7.2)

Необхідний час евакуації людей можна визначити по формулі:

tнб = 0,115 *w1/3 хв, (7.3)

де w1/3- об 'єм приміщення, м3 .

tнб = 0,115* (7200)1/3 = 2,22 хв.

Щільність людських потоків:


  • кількість людей на одиницю площі пола (на 1 м2) :

D = N * f / *L чол / м2 , (7.4)

де N - кількість людей в потоці;

 і L – ширина і довжина потоку в м;

f - площа горизонтальної проекції одного чоловіка в м2 ;

N = 25 чоловік;

 = 3,0 м;

L = 31 м;

f = 0,113;



D = (25* 0,113) / (3,0 *31) = 0.0304 чол / м2 ;

  • площа пола яка відводиться для одного чоловіка

D = *L/N чол / м2; (7.5)

D = (3,0 *31) / 25 = 3,72 чол / м2;



  • відношення суми горизонтальних проекцій людей до площі пола, займає - мого потоком :

D =  f /  *L м2 / м2; (7.6)

Приміряється при любому составі потоку ця формула.

 f = N * f м2; (7.7)

Максимальна щільність, установлена на моделі і перевірена в натуральних умовах, виявилась рівною:

D =  f /  *L = 0.0304.

При визначенні значення максимальної щільності прийнято предположення, що еліпс, вражаючий горизонтальну проекцію чоловіка, не піддержується деформації в час стиснення потоку. Ця умова в подальшому покладена в основу методики розрахунку. В дійсності, оскільки людське тіло упруге , то при значному стисненні змінюється форма і зменшується площа його горизонтальної проекції, внаслідок чого фізичний ліміт щільності Dфп більше , чим 0,0304.

В практичних умовах щільність потоку має величини від близькою до нуля і закінчує максимальною. І частота повторення щільності далеко не однакова.

7.3.1 Пропускна можливість шляху і інтенсивність руху людських потоків


Величиною, пов’язуючих параметри руху: щільність D, швидкість  і параметри шляху , являються пропускною можливістю Q. Q - кількість людей приходящих в одиницю часу через шлях шириною :

Q = D * * м2/хв.; (7.8)

Q = 0,0304 * 78,35 * 3,0 = 7,15 м2/хв.;

Добуток щільності і швидкості:

q = D * м/хв. (7.9)

Називається q інтенсивністю руху, та як його значення не залежить від ширини шляху, характеризують кінетику процесу руху людського потоку. Значення інтенсивності руху відповідає значенням пропускної можливості шляху шириною 1м.

При визначенні щільності, різної для кожного виду шляху, q досягається максимуму qМакс, а потім падає. Звідси слідує важний висновок, що горизонтальні і похилі шляхи руху, а також отвори мають границю пропускної здібності, визначає мий щільністю при qМакс. Ця закономірність має важливе значення, оскільки щільність , перевищуюча щільність при qМакс, визивають затримку руху і скопичення людей на тих ділянках шляху, де ця границя перевищена формулами:


  • для горизонтальних шляхів:

q = D* м/хв; (7.10)

q = 0,0304*78,35 = 2,38 м/хв.



  • для отворів:

q о=Dо*о м/хв; (7.11)

q о= 0,0304 * 91,66 = 2,79 м/хв.



  • по драбині вниз:

q ↓ = D↓*↓ м/хв; (7.12)

q ↓ = 0,019*58,75 = 1,11 м/хв.

Розрахунок руху потоку першого поверху.

Час руху з кімнат до коридору:

D0 = (5 * 0,113) / (1,2 *8,75) = 0,04 чол / м2 ; (7.13)

Відповідно:

q0 = 2,89 м/хв ;

0 = 72,31 м/хв ;

1= 1,2 м;

L0 = 8,75 м.

Q0 = q0*0 м2 / хв; (7.14)

Q0 = 1,2 *2,89 = 1,6 м2 / хв;

Поток досягає коридора:

t0 = L0/0 хв; (7.15)

t0 = 8,75/72,31 = 0,12 хв;

Тоді, на другому поверсі розміщено 7 кабінетів і час евакуації людей до коридору складе:

t0 = 0,12* 7 = 0,84 хв.

Час руху замикаючої частини потоку по коридору:

t1= L/1 хв; (7.16)

t1= 60/78,35 = 0,76 хв.

D1= 0.019;

q1= 1,57 м/хв ;

1= 78,35 м/хв ;

1= 2,5 м.

Кількість людей приходящих в одиницю часу через шлях шириною 1:

Q1 = q1*1чол.; (7.17)

Q1 = 2,5 * 1,57 = 3,92 чол.
Отвір 01:

q01= q1* 1 / 01 м/хв; (7.18)

q01= 1,57* 2,5/1,8 = 2,18 м/хв;

q01> qМакс (Затримка руху перед отвором).

Відповідно:

D01= 0.92;

q01= 10,50 м/хв ;

01= 11,42 м/хв ;

01= 1,8 м.

Q01 = q01*01 м2 / хв; (7.19)

Q01 = 10,50*1,8 = 18,9 м2 / хв.

Швидкість накопичення людей визначається:

'с1=(q01 * 01 / 1 - q1) / (D01-D1) м/хв; (7.20)

'с1=(10.50*01.8/2.5 – 1,57) / (0.92-0.019) = 6,6 м/хв;

Швидкість розсмокчування накопичення людей:

с1= 01 * 01 / 1 м/хв; (7.21)

с1= 11,42 * 1,8/2,5 = 8,22 м/хв.

Відрізок ділянки , на якому розповсюджується накопичення:

l c1= N/Q1 * ('с1*1)/ ('с1+1) м; (7.22)

l c1= 2,82/3,92 * ( 6,6 * 78,35) / ( 78,35 +6,6) = 4,32 м.

Максимальна кількість накопичуючих перед отвором:

Nc1= Dmax* 1 *l c1 м2; (7.23)

Nc1= 0,92*2,5*4,32 = 9,93 м2.

Час затримки:

τ1= N (1/Q01 – 1/Q1) хв; (7.24)

τ1= 25*0,113( 1/18,9 – 1/3,92) = 0,005 хв.

Час затримки через отвір:

t01= N/Q01 = 2,82/ 18,9= 0,15 (7.25)

t1+ τ1= 0,76+ 0,005= 0,77 хв.

По драбині вниз:

q01= q1* 01 / 1 м/хв; (7.26)

1 =2,4 м;

q01= 10,50* 1,8/2,4=7,87 м/хв ;

q01 > qМакс (Затримка руху).

Відповідно:

D2 = 0.92;

q2 = 5,38 м/хв;

2 = 5,86 м/хв;

2 = 2,4 м.

Q2 = q2*2 м2 / хв; (7.27)

Q2 = 5,38*2,4 = 21,91 м2 / хв.

Швидкість накопичення людей визначається:

'с2 = (q2 * 1 / 02 - q1) / (D02-D2) м/хв; (7.28)

'с2 = (5,38*1.8/2.4 – 1,57) / (0.92-0.019) = 2,7м/хв.

Швидкість розсмокчування накопичення людей:

с2= 2 * 1 / 2 м/хв; (7.29)

с2 = 5,86 * 1,8/2,4 = 4,39 м/хв.

Відрізок ділянки , на якому проходить накопичення:

l c2 = N/Q2 * ('с2*2)/ ('с2+2) м; (7.30)

l c2 = 2,82/21,91 * (2,7 * 5,86) / (2,7 + 5,86) = 0,23 м.

Максимальна кількість людей накопичених на драбині:

Nc2= Dmax* 2 *l c2 м2; (7.31)

Nc2 = 0,92 * 2,4* 0,23 = 0,5 м2.

Час руху по драбині вниз:

t2= L2/2 хв; (7.32)

t2= 8/5,86 = 1,36 хв.

Розрахунок руху потоку від місця злиття з потоком першого поверху до виходу на вулицю:

q3.1= q2* 02 / 03 м/хв; (7.33)

03 = 3 м;

q3.1= 7,87* 4/3= 10,4 м/хв.

Відповідно

D3= 0.43;

3= 23,43 м/хв ;

Q3.1 = q3.1*03 м2 / хв; (7.34)

Q3.1 = 10,4*3 = 31,48 м2 / хв.

Час руху потоку другого поверху по вестибюлю до виходу на вулицю:

t3 = L3/3 хв; (7.36)

t3= 2,6/23,43 = 0,11 хв.

В тамбур виходить з першого поверху 30 людей, таким чином потік другого поверху зливається:

q3.2= q1.1* 02 / 03 м/хв; (7.37)

q3.2= 6,99*4 /3= 9,79 м/хв.

Відповідно:

D3.2 = 0,4

3.2= 24,48 м/хв.

Час руху потоку другого поверху по вестибюлю до виходу на вулицю:

t4= L4/3.2 хв; (7.38)

L4= 8,75 м;

t4= 8,75 /24,48 = 0,35 хв.

Час евакуації :

tp =0,87+ 0,77+1,36+0,11+0,35= 3,46 хв.

Він перевищує необхідний час евакуації на 1,42 хв, тому необхідно щоб люди експлуатувались в строгому визначеному порядку, який вказаний на плані евакуації приміщення. Потрібно, щоб шлях евакуації не загромаджувався меблями, і якщо люди будуть евакуюватися по строго визначеній схемі евакуації й використовувати допоміжні сходи і драбини які призначенні для пожежі, то можливо запобігти від нещасних випадків при пожежі.

ВИСНОВКИ


Розглянутий алгоритм пошуку асоціативних правил є типовою ілюстрацією завдання аналізу купівельної корзини. В результаті її рішення визначаються набори товарів, що часто зустрічаються, а також набори товарів, що спільно набувають покупцями. Знайдені правила можуть бути використані для вирішення різних завдань, зокрема для розміщення товарів на прилавках магазинів, надання знижок на пари товарів для підвищення об'єму продажів і, отже, прибули і інших завдань.

У роботі була побудована модель інтелектуального аналізу даних по алгоритму асоціативних правил. В ході побудови моделі були визначені можливі подальші покупки клієнтів, ґрунтуючись на інформаціях про позиції товару, що вже знаходяться в його корзині.

Для роботи з моделлю було створено інформаційне сховище, розроблені процедури перевантаження даних з транзакційної бази даних в інформаційне сховище. Інформаційне сховище можна використовувати не лише для інтелектуального аналізу, але і для подальшого OLAP-аналізу. Розроблений призначений для користувача інтерфейс, що дозволяє легко створювати, змінювати модель і міняти параметри.

Візуалізація моделі здійснюється в Biseness Intelligence Studio, представляючи аналітичний і графічний вигляд моделі. Цінність полягає в спільному використанні різних служб MS SQL Server 2005:



  • Analysis Services;

  • Integration Services;

  • язык запросов DMX;

  • Biseness Intelligence Studio.

В ході проведеної роботи мета була досягнута, а всі поставлені завдання вирішено.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ





  1. Брайан Ларсон. Разработка бизнес – аналитики в Microsoft SQL Server 2005. – СПб.: Питер, 2008. – 688 с.

  2. Каленик А.И. Использование новых возможностей Microsoft SQL Server 2005. – СПб.: Питер, 2006 – 334 с.

  3. Барсегян А.А., Куприянов М.С., Степаненко В.В., Холод И.И. Методы и модели анализа данных: OLAP и Data Mining. – СПб: БХВ – Петербург, 2004. – 336 с.

  4. Введение в анализ ассоциативных правил – Доступно з:

  5. Дейт К. Дж Введение в системы баз данных, 8-е издание. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2005. – 1328 с.

  6. Основы баз данных: курс лекций: учеб. пособие / С.Д. Кузнецов. – М.: Интернет–Ун–т Информ. Технологий, 2005. – 488с.

  7. С. Я. Архипенков, Д. В. Голубев, О. Б. Максименко. Хранилища данных. От концепции до внедрения. – М.: Диалог-МИФИ, 2002. – 528 с.

  8. Брюс Эккель. Философия JAVA, Библиотека программиста. 3 – е изд. – СПб.: Питер, 2003 г. – 638 с.

  9. Microsoft SQL Server 2005 Analysis Services.OLAP и многомерный анализ данных. Под общей редакцией А.Бергера, И.Горбач. – СПб.: БХВ – Петербург, 2007 – 908 с.

  10. Maclennan J., Tang Z. Data Mining With SQL Server 2005. – Indianapolis.: Wiley, 2005 – 296 с.

  11. Ульман Д., Уиндом Д. Введение в системы баз данных. – М.: Лори, 2000 – 1328 с.

  12. Хансен Г., Хансен Г. Базы данных: разработка и управление. – М.: БИНОМ, 1999 – 296 с.

  13. Наталия Елманова, Алексей Федоров. Введение в OLAP – технологии Microsoft. – М.: Диалог – Мифи, 2002 – 272 с.

  14. Маклаков С.В. Проектирование реляционных хранилищ данных – М.: Диалог – Мифи, 2007 – 333 с.

  15. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы данных интеллектуальных систем. – СПб.: Питер, 2001 – 384 с.

  16. Башмаков А.И., Башмаков И.А. Интеллектуальные информационные технологии: Учеб. пособие. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2005. – 304 с.

  17. Чубукова И.А. Data Mining: БИНОМ. Лаборатория знаний, Интернет-университет информационных технологий, 2008 – 382 с.

  18. Офіційний сайт Microsoft – msdn.microsoft.com


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка