Пейзаж. Історія пейзажу. «Зимовий пейзаж»



Скачати 88.62 Kb.
Дата конвертації15.01.2018
Розмір88.62 Kb.
ТипУрок

НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня – дитячий садок»

с. Датинь

Пейзаж.

Історія пейзажу

«Зимовий пейзаж»
Урок образотворчого мистецтва

6 клас
Учитель образотворчого мистецтва



Савлук Наталія Володимирівна

2014

Тема: Пейзаж. Історія пейзажу. «Зимовий пейзаж»

Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з пейзажним жанром живопису, з історією розвитку пейзажного жанру. Вчити виявляти задум в композиції, навчити через певну кольорову гаму передавати настрій пейзажу; вдосконалювати технічні прийоми зображення гуашевими фарбами, застосовувати під час виконання роботи парафінову свічку, прийоми підбору кольорів;

розширювати кругозір, розвивати пам’ять, уяву, навички естетичного сприймання, образного мислення та дрібну моторику руки;

виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, бережливе ставлення до природи та художній смак, зміцнювати бажання малювати.
Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: акварельний та гуашевий живопис із застосуванням парафінової свічки.

Методи навчання: пояснювально – ілюстративний, репродуктивний.

Терміни і поняття: жанр образотворчого мистецтва, пейзаж, лінія горизонту, кольорова гама.

Обладнання:

для вчителя – комп’ютер, проектор;

для учнів – альбом, простий олівець, гумка, акварельні та гуашеві фарби, пензлі, палітра, склянка з водою; парафінова свічка, сирветки.


Хід уроку
I. Організація класу.

Діти сьогодні на уроці присутні гості, давайте привітаємось із ними.

- Кожного уроку ми працюємо разом. Хочу побажати вам і сьогодні бути впевненими, працьовитими уважними, та охайними, тобто я бажаю вам УСПІХУ та хорошого настрою.

II. Повідомлення теми та завдань уроку.

Вчитель:

Сьогодні ви йшли до школи, спостерігали за природою. (розповіді дітей)

– Яка пора року незабаром прийде до нас?

– Давайте пригадаємо, яка ж вона є ? Що ви знаєте про цю пору?

– Давайте подивимось екран. Ось вона – морозяна краса зафіксована фотоапаратом!, яка нікого не залишать байдужим.



( презентація із ілюстраціями зими)

(Слайд 1-13)

Дуже красиво! Така краса дуже часто спонукає людину до творчості.

- До якої творчості вона нас спонукає? (відповіді дітей)

(Слайд 14)

- Сьогодні на уроці ми продовжимо ознайомлюватися з поняттям пейзаж та історією виникнення пейзажу, навчимося виявляти задум в композиції, через певну кольорову гаму, передавати настрій пейзажу; вдосконалювати технічні прийоми зображення гуашевими фарбами, прийоми підбору кольорів застосовувати під час виконання роботи парафінову свічку.



III. Актуалізація опорних знань.

– Давайте пригадаємо, що таке пейзаж? (Розповідь учнів)



Пейзаж – це жанр в образотворчому мистецтві, де об’єктом зображення

є природа

(Слайд 15)


  • Які є види пейзажу?

Сільський пейзаж відображає картини із життя сільських людей, їх побут та звичаї.

(Слайд 16)

Міський пейзаж (архітектурний пейзаж) — жанр образотворчого мистецтва, в якому основним предметом зображення є міські вулиці, будівлі.

(Слайд 17)

Гірський пейзаж передає величну і недоступну природи ( високі, скелясті гори, могутні дерева, заходи сонця і т.д. ), тобто змальовує красу гірської природи.

(Слайд 18)

Індустріальний пейзаж зображає картини виробництва(заводи, фабрики )

(Слайд 19)

Реалістичний пейзаж – зображення природи різними техніками за класичними правилами композиції, перспективи і колористики.

(Слайд 20)

Декоративний пейзаж – це зображення природи з використанням народних традицій, символізму, узагальнення форми і кольору.

(Слайд 21)

Абстрактний пейзаж – це безпредметне зображення природи за допомогою абстрагованих елементів форми: кольорових плям, ліній, об’єму, фактури.

(Слайд 22)
IV. Вивчення нового матеріалу.

(Розповідь учителя.)

Так, пейзажі бувають різні. Пейзажі на яких зображено море, називають мариною, (Слайд 23)

А ті, на яких зображенні мальовничі види , - ведутою. Пейзаж може доповнюватися постатями людей і тварин, навіть цілими сценами, але головним «героєм» в ньому завжди залишається природа.

Пейзаж, на відміну від анімалістичного виокремився в самостійний жанр поступово. Спочатку зображення дикої чи перетвореної людиною природи, уявні види місцевості були лише частинкою або елементом сюжетної картини. Ще давні єгиптяни, зображаючи сцени полювання чи рибної ловлі, умовно передавали середовище, у якому відбувалися події. Зображення було спрощеним, пласким, розміщеним у вигляді фризу.

У період V – XIII ст. пейзаж був елементом розписів, фресок, ікон. Але площинне зображення і фризова композиція залишали зображення дуже умовним, елементи пейзажу слугували тлом, далеким обрієм для портретів або релігійних сцен. У мистецтві Сходу від середніх віків пейзаж як окремий жанр живопису посідав важливе місце. Саме на Сході, де вважали, що «природа – міра всіх речей», виникла потреба передати нескінченність простору: панорами гір, водоспадів, серпанкових обріїв.

А людина сприймалась як невеличка частина цього. Пейзажні твори поєднувалися з поетичними рядками, що їх виписували вишукано – вигадливими у відображенні знаками – ієрогліфами.

Поєднання мистецтва ліній і фарб, слова й каліграфії створювало абсолютну гармонію світу. Не випадково на Сході живопис розміщали на сувоях у десятки метрів завдовжки. Горизонтальний або вертикальний сувій символізував нескінченність простору, що відкривався вгору вниз або справа наліво.Саме в мистецтві цього періоду формуються передумови появи самостійного пейзажного жанру.

В європейському живопису окремим і поширеним жанром пейзаж став у добу розвитку промисловості, коли дедалі більше людей переселялися до міст, зберігаючи спогади й сумуючи за красою природи. Пейзажі замовляли художникам для того, щоб «зігріти» домівки приємними оку краєвидами. Так поступово образ природи стає єдиним змістом картини.



(Слайд 24)

Пейзаж, як самостійний жанр мистецтва вперше виник у Китаї в ІV ст.. Китайські художники зображували добре відомі своєю красою краєвиди. Такий пейзаж потребував тривалого споглядання, створював особливий настрій. Під впливом китайського склався і японський пейзаж.

У Візантії середньовічні художники застосовували систему схематичного зображення природи: кілька дерев означали ліс, гірки – скелясту місцевість, башта місто. Такі умовні пейзажі можна також побачити на українських іконах.

У цей самий час майстри у Західній Європі вже натуралістично (схожими на справжні, натуральні) зображували рослини в своїх картинах. Потяг до реальної картини природи був властивий і майсрам епохи Відродження. Проте пейзаж ще продовжував виконувати роль тіла в портретах і сюжетних композиціях.

Уперше в Європі природа стає головною «дійовою особою» в картині лише триста років тому. Однак тогочасні художники прикрашали і підправляли природу, намагалися намалювати її красивішою, ніж бачили. Лише в XIX ст.. художники почали зображувати навколишню природу такою, яка вона є, якою вони її бачили.

Розквіт реалістичного пейзажу пов'язаний з російськими художниками другої половини XIX ст. Перехідні стани природи, ліричність т особлива емоційність притаманні творам О. Саврасова, І. Левітана, І. Шишкіна, А. Куїнджі.

Французькі живописці почали малювати природу з натури, на відкритому повітрі.

У наш час пейзаж часто використовують, як засіб відображення думок і настроїв художника. Утім реалістичні краєвиди цінуються завжди.

Розвиток пейзажного живопису в Україні пов’язаний з роботами Т.Шевченка. (Слайд 26)

Розквіт цього жанру припадає на кінець XIX ст.. Красу України відтворили у своїх полотнах

С.Васильківський, (Слайд 27)

І. Сошенко, (Слайд 28)

М. Сажина, (Слайд 29)

П. Левченко(Слайд 30)

Найкращі традиції реалістичного пейзажного мистецтва продовжили українські майстри

С. Шишко, (Слайд 31)

Т. Ябловська, (Слайд 32)

І. Бокшай, (Слайд 33)

М. Бурачек, (Слайд 34)

О.Шовкуленко. (Слайд 35)

(Фізкультхвилинка.) (Слайд 36)

У володарки Зими

Трішечки замерзли ми.

Грудень каже: «Пострибай!»

Січень просить: «Присідай!»

Встали — сіли, встали — сіли,

Розігріли наше тіло.

Лютий місяць нагадав:

Час нам братися до справ.

Сіли, дітки, всі гарненько.

Спинки держимо рівненько.

Альбоми відкриваємо —

Малювати починаємо!
V. Практична робота учнів.

1.Створення зимового пейзажу.

Зимові пейзажі не залишили байдужими не тільки художників, а й поетів, письменників. Саме вони збагатили нашу мову влучними красивими словосполученнями, які допомагають передавати всю красу, що ми бачимо, словами.

(Читає вчитель.)

- Це було темного зимового вечора. Сонце ховалось за обрій. Зарожевів сніговий килим. Падають маленькі сніжинки на землю. Тихо лягають на ліс, на поле, на дорогу. Я прислухаюся до тихого снігопаду і чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить велика кришталева чаша, до якої доторкається сріблястий молоточок.



То дзвенять маленькі сніжинки. Висять на ялинкових гілочках, доторкаються одна до одної, немов срібні дзвіночки. І дзвенять, дзвенять…


(Учень читає вірш (сонет) Павла Филиповича )

Білявий день втомився і притих,

І з глибини блакитного спокою

Прямує сонце тихою ходою

До роздоріжжя вечорів смутних.

На довгий час спиняється у них,

Поломеніє пізньою красою,

Немов за обрій зводить за собою

Примари мрій криваво-золотих.

І дня нема. Та променисто-ніжний

На ясне небо, на простір надсніжний

Розлився світ і не пускає тьми;

Лиш місяць срібний тихше і смутніше

Ті ж візерунки темно-сині пише

На білих шатах пишної зими.

Давайте подивимось на роботи художників та спробуємо відчути які фарби використав художник для зображення снігу, неба. Спробуйте передати своїми словами, що ви побачите. (Слайд 37-47)


Зараз ми з вами теж намалюємо зимовий пейзаж. Але він у нас буде надзвичайний - нічний , адже вночі він виглядає ще гарнішим.

- Які кольори ви використаєте, юні художники ?

- До якої групи кольорів належать ці кольори ? ( теплі чи холодні )

2.Поетапне виконання пейзажу.  ( Підручник ст. 57)
- А зараз і ми всі художники пейзажисти. Уявимо, що ми вирушили у мандрівку. Прямо перед нами безмежний простір, зимовий нічний краєви із ясним місячним небом. Приступаємо до роботи. Відкрийте підручник на с. 57 та розгляньте етапи роботи.

(Слайд 48)

(Слайд 49)

Працюємо тихо! Якщо треба поради, піднімаємо руку! Я буду поряд, обов’язково до кожного підійду!


(Учні виконують самостійну роботу під музику)
VІ. Підсумок уроку.

1. Виставка завершених творчих робіт. Учні висловлюють свої думки, презентують завершені роботи

2. Оцінювання учнівських робіт.

3. Бесіда. - Пропоную вам висловити свої думки щодо сьогоднішнього уроку:



(Слайд 50)

Я відчував(ла), що...

Мій настрій... тому що...

Я запам’ятав(ла)….

4. Домашнє завдання. (підготувати повідомлення про життя і творчість українських художників-пейзажистів) (Слайд 51)

Ви сьогодні такі молодці! Я просто в захваті! Сніжно-синю зиму я побачила майже в кожного з вас. В когось більш сніжну, в когось – синю. Мені сподобалось, як деякі учні (вчитель називає ім’я) дуже сміливо підійшли до кольорового рішення.



Вчитель обов’язково відмічає найколоритніші роботи

(Слайд 52)

Дякую за урок! До побачення!

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка