Педагогічний досвід Михальчук Майї Василівни Прізвище, ім’я, по батькові



Скачати 160.74 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір160.74 Kb.
ТипДиплом

Педагогічний досвід

Михальчук Майї Василівни

1. Прізвище, ім’я, по батькові: Михальчук Майя Василівна

  1. Освіта, назва навчального

закладу: Вища, Кам’янець-Подільський педагогічний інститут ім. В.П. Затонського

  1. Фах за дипломом: Учитель російської мова та

літератуора

  1. Педагогічний стаж: 20 років

  2. Кваліфікаційна категорія,

педагогічне звання: Спеціаліст вищої категорії,

старший вчитель”



6. Тема досвіду: Використання компаративної методики як одного із шляхів оптимізації викладання світової літератури

  1. Вид досвіду:

Досвід роботи Михальчук М.В. з питання «Використання компаративної методики як одного із шляхів оптимізації викладання світової літератури» є модифікаційним за інноваційним потенціалом, так як ґрунтується на використанні передового педагогічного досвіду з даного питання, власних надбаннях вчителя і його особистісних якостей.

  1. Мета досвіду:

Полягає у створенні умов, як на уроці, так і в позаурочний час, для особистісного розвитку учня і збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час сприймання та інтерпретації творів літературного мистецтва в процесі компаративного аналізу, а також формування ціннісних орієнтацій, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

  1. Актуальність досвіду:

Полягає у зміні поглядів на формування літературної творчості особистості не як мети, а як засобу її всебічного розвитку.

  1. Новизна досвіду.

Новизна досвіду полягає у спрямованості його змісту на формування індивідуальної творчої активності в системі літературної освіти в загальноосвітній школі.

  1. Зміст досвіду.

Кожний новий етап розвитку суспільства висуває домінуючі орієн­тири у розв'язанні проблем виховання підростаючого покоління. Су­часна тенденція до гуманізації шкільної освіти передбачає, що голов­ною передумовою цього напрямку є формування цілісного знання про світ взагалі та вміння співвідносити його з духовним світом особис­тості. У цілісне знання входить не лише раціональний, а й емоційний, психологічний, духовний аспект. У школі учень за допомогою наук осягає світ І, насамперед, себе. Тому саме література виходить на чільне місце в системі шкільної освіти, адже завданням цього курсу є:

  • вивчення кращих творів світового мистецтва;

  • розвиток художнього смаку та навичок самостійного спілкування
    з творами світової культури;

  • вміння свідомо сприймати закладені в мистецтві духовні цінності
    й відстоювати їх у житті.

Порівняльно-історичний метод допомагає у вирішенні теоретичних і практичних завдань курсу. Використання історико-функціонального й порівняльного методів дослідження не лише допомагає встановити зв'яз­ки окремих літературних явищ, а й передбачає створення цілісної літе­ратурної освіти школярів, сприяє глибшому проникненню в ідейно-ес­тетичний зміст кожного з порівнюваних творів. Компаративні дослід­ження дають учням змогу не тільки глибоко аналізувати художні твори, а й формувати власні естетичні судження про них.

Однією з найгострих проблем у викладанні світової літератури залишається аналіз художнього твору, а тому необхідно шукати опти­мальні шляхи вирішення цієї проблеми, розробляючи нові методики, вдаючись до реконструкції вже відомих, що служать підвищенню ефек­тивності уроку та процесу виховання особистості.

З метою забезпечення оптимізації навчального процесу, результатив­ності роботи на уроках літератури вчитель повинен обирати і широко використовувати у своїй роботі компаративний метод аналізу худож­нього твору. Це новий методичний шлях, який ґрунтується на здобут­ках порівняльного літературознавства.

Вчитель ставить перед собою мету:


  1. Допомогти учням зрозуміти сутність компаративного аналізу.

  2. Спрямувати діяльність школярів на розуміння історико-літературних пояснень відповідностей або відмінностей літературних явищ різних національних літератур.

  1. Розвивати вміння та навики компаративного аналізу художнього тексту, творчий пошук, формувати досвід творчої діяльності.

  2. Сприяти розумінню духовної єдності і національної своєрідності різних літератур в культурно-історичному розвитку суспільства.

Своє завдання вбачає:

  • допомогти учням якомога ширше пізнати історико-літературні про­цеси;

  • формувати гуманістичний світогляд учнів, шанобливе ставлення
    до літературних творів різних народів;

  • спрямувати учнів на розуміння творчого характеру взаємовпливу різних культур.

Плануючи уроки за компаративною методикою, вчитель створює психолого-педагогічні та методичні передумови. А саме:

  • достатній рівень усвідомлення теми та ідеї твору, що вивчається і є ґрунтом для порівняльного аналізу явищ різнонаціональних літе­ратур;

  • становлення зв'язку нового матеріалу з раніше вивченим;

  • активне залучення таких прийомів мислення учнів, як аналіз, син­тез, порівняння, узагальнення;

  • спрямування школярів на розв'язання проблемних та дослідниць­ких завдань;

  • систематичне порівняння художніх явищ різнонаціональних літе­ратур, а не епізодичне звертання до зіставлення деяких творів;

- урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів, а також індивідуальних особливостей їхнього читацького сприйняття;

- встановлення міжпредметних або міжкурсових зв'язків.


Компаративістика забезпечує науковий підхід до вивчення предмета. Він досягається:

- чітким розумінням мети обраних зіставлень;

- спрямуванням на результат, глибоке осягнення твору, що вивчається;

- пошуковим характером діяльності;

- значущістю порівнюваних аспектів;

- використанням наочності – схем (таблиць), які можуть створюватись протягом освоєння теми;

- узагальненням результату виконаної роботи.

Уроки компаративного аналізу вчитель проводить поетапно:



І етап - підготовчий;

ІІ етап - реалізації;

ІІІ етап - узагальнення.

На підготовчому етапі вчитель звертає увагу учнів на визначення контактних та генетичних зв'язків двох художніх творів. Ці зв'язки вста­новлюються під час вивчення:

  • епохи, часу написання творів, знайомства учнів з тогочасною
    суспільно-історичною обстановкою, особливостями літературного про­цесу;

  • біографії та творчого шляху письменника;

- історії виникнення задуму твору, сюжету (запозиченість сюжетів, образів).

Наприклад, у 7 класі, вивчаючи творчість В. Гете та Ф. Шиллера, вчитель ставить на І етапі мету та завдання.



Мета: встановити міжлітературні зв'язки (зіставлення на рівні епохи та особистості автора, літературних напрямів, світоглядних концепцій).




Завдання: скласти таблицю, зіставивши біографічні дані, літератур­ний напрямок, естетичні погляди, основні теми і жан­ри творчості Ґете і Шиллера; зробити висновки

Форма роботи: групова.

Автор

Йоганн Вольфганг Ґете (1749- 1832)

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер

(1759-1805)

Біографічні дані

Народився у Франкфурті-на -Майні в родині заможного бюргера-юриста. Закінчив Лейпцігський і Страсбурзький університети. Був державним діячем у

Народився у Марбасі в родині фельдшера. Закінчив латинську школу, медичний факультет академії. Захоплювався літературою, філософією, історією.




Веймарі. Помер від запалення легенів

Жив у Веймарі, був професором історії, мав дружні стосунки з Гете. Помер від сухот

Літературний напрямок

Визначний діяч доби Просвітництва Поєднав різні течії та ідеї, створив власну філософську систему, передумови нових художніх напрямків

Разом з Ґете стояв біля витоків одного з напрямів класицизму -"веймарського"

Естетичні погляди

Культ природи і "природної" людини, утвердження безмежних можливостей особистості, її роль в удосконаленні світу, встановлення духовної і природної гармонії

Прагнення відродити красу і гармонію класичного мистецтва у недосконалому тогочасному світі

Основні жанри

та теми творчості



Лірика Людина (душа) мистецтво - природа (Бог, Всесвіт, гармонія життя)

Балади, драм, твори. Утвердження

гуманістичних ідеалів


У процесі такої дослідницької роботи учні простежують спільні та відмінні ознаки творчості Шиллера та Гете, удосконалюють вміння та на­вички зіставлення біографічних даних, літературних напрямків, есте­тичних поглядів тощо, встановлюють міжлітературні зв'язки.



На другому етапі компаративного аналізу - реалізації - вчитель організовує роботу по розгляду типологічних зв'язків, тобто виз­начаються типологічні подібності літератур. У цьому випадку увагу учнів зосереджує на подібності та відмінності в цих творах на рівні теми, сюжету, системи образів, жанрової специфіки, а також на розгляді окремих найсуттєвіших елементів; вчить учнів бачити спільні та відмінні риси художніх явищ, зумовленість зовнішньої форми твору внутрішньо-контактними та психологічними сферами літературної твор­чості представників різних літератур.

Так, наприклад, при вивченні теми «Літературна балада» вчитель ставить мету: навчити учнів бачити, аналізувати спільні та відмінні риси художніх творів на рівні теми, сюжету, жанрової специфіки, системи образів.



Формує завдання: визначити та зіставити сюжет, тему, ідею, засоби худож­ньої виразності балади Гете «Лісовий цар» з баладою Шиллера «Рукавичка». Оформити у вигляді таблиці.

Забезпечує групову форму роботи.

Аспекти порівняння

Й. В. Гете.

"Лісовий цар"

Й. Ф. Шиллер. "Рукавичка"

Сюжет

Розповідь про нічну мандрівку батька із дитиною, яка помирає

Докладне зображення королівської забави, де присутні страх і мужність

Тема

Марення хворого хлопчика

Примха, що могла коштувати лицарю життя

Ідея

Страх людини перед природою

Ціна справжнього кохання "красної дами" і лицаря

Засоби художньої виразності

Діалогічна форма, символічні образи, метафори, епітети, посилена емоційність, нагнітання тривоги

Посилена емоційність, нагнітання тривоги, паралелізм образів, метафори, епітети, символічні образи

У процесі такої роботи учні вдосконалюють та розвивають навички роботи з художнім текстом, розвивають навички цілісного ідейно-ху­дожнього аналізу, компаративного аналізу, розвивають вміння чітко та лаконічно викласти матеріал.

Така робота на цьому етапі підводить учнів до реалізації завдань на­ступного етапу.

На останньому етапі компаративного аналізу - узагальненні - ро­биться висновок про своєрідність світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнюваних творів. З'ясувавши причини взаємодії різнонаціональних літератур, учні визначають специфіку кожного з творів. Увага учнів зосереджується на типологічні сходження й причину їх появи, а також відмінності, які є виявом національної самобутності та індивідуального стилю митців.

Реалізація цього етапу здійснюється таким чином:

Вчитель ставить мету: визначити специфіку кожного з порівнюваних творів (Гете «Лісовий цар» та Шиллер «Рукавичка»), визначити типо­логічну подібність й відмінність цих художніх творів.

Визначає завдання: визначити спільні та відмінні ознаки балад, представити у вигляді опорної схеми.

Передбачає форму роботи: парну.


Пропонована схема - результат роботи учнів на підготовчому етапі, етапі реалізації.

Узагальнюючий етап - це систематизація і конкретизація всіх дослі­джень. Саме на цьому етапі учні чітко визначають спільні та відмінні оз­наки художніх творів.



Й. В. Гете "Лісовий Цар" Й. Ф. Шиллер "Рукавичка"

СПІЛЬНЕ

  • напружений сюжет;

  • чітка композиція;

  • в основі - одна незвичайна подія;

  • зіткнення різних начал;

  • аналогії зі світом природи;

  • символічність образів;

  • засоби художньої виразності: епітети, метафори, порівняння

ВІДМІННЕ




  • елементи фантастики;

  • міфологічні образи діють поряд з реальними, створюючи один світ;

  • перевага ліричного над епічним і драматичним (головне - почуття);

  • мелодійність вірша, його музичний малюнок;

  • оспівування природи, її стосунків з людиною;

  • трагічний пафос;




  • майже повна відмова від фантастики;

  • міф максимально наближується до дійсності;

  • перевага драматичного (головне -подія, конфлікт і думка);

  • драматичний малюнок балади (жести, слова);

  • утвердження особистої свободи, ідеалів;

  • оптимізм, віра в перемогу людського духу, моральне воскресіння людини

Таким чином, у процесі компаративного аналізу учні йшли від най­простіших елементів до складніших, аж до осягнення твору як цілісної художньої системи.

Отже, мета: показати учням спільне - те, що об'єднує твори й відмінне - те, що свідчить про їх неповторність, - реалізована.

На уроках компаративного аналізу найефективнішим, найдоцільні­шим є використання методів:


  • творчого читання;

  • евристичного та дослідницького;

  • прийомів індивідуального й коментованого читання типологічне близьких текстів;

  • проблемної ситуації, проблемних пізнавальних завдань;

  • зіставлення твору з його генетичним джерелом;

  • евристичної бесіди, диспуту;

  • аналіз перекладу літературного твору.

Вчитель надає перевагу у роботі над художнім текстом методу аналізу, перекладу твору, дослідницькому методу.

Наприклад: здійснити порівняльний аналіз дослівного перекладу вірша Г. Гейне «Лорелея» з українським перекладом Л. Первомайського та російським - В. Левіка.

В результаті дослідницької роботи учні роблять висновки:


  • в українському, російському та дослівному перекладах опис ду­шевного стану людини цілком збігається на початку вірша;

  • опис Лорелей Гейне наближає до опису казкових красунь: золоті коси, золотий гребінець, золоте намисто; перекладачі майже зберегли портрет красуні;

розбіжності у перекладах:

(в оригіналі "У неї дивна, захоплююча мелодія")

У Первомайського У Левіка

"І дивної пісні співає, не співаної ніким" «Песня волшебная льется, так

странно сильна и нежна..."

(в оригіналі "Човняра огортає страшний сум")



"Рибалку... поймає нестерпний біль" "И силой плененный могучий гребец не глядит на волну"

(в оригіналі "Я думаю, що хвилі поглинули врешті-решт човняра..")



"Зникають в потоці бурхливім і човен, і "Я знаю, река, свирепея, навеки хлопець з очей" сомкнётся над ним "
Таким чином, в процесі такої роботи розвиваються вміння та навич­ки роботи з текстом, навички самостійного пошуку шляхів з'ясування художньої цінності твору. В результаті чого учень, аналізуючи, порівню­ючи, узагальнюючи літературний матеріал, сам отримує нову інформа­цію.

Аби забезпечити цілісність, логічну послідовність аналізу художньо­го тексту, вчитель використовує схему компаративного аналізу художнього тексту:



  • час написання твору;

  • суспільно-політичні обставини;
    - літературні напрями, школи тощо;

  • менталітет, психотип нації;

  • біографія письменника;

  • психологія художньої творчості;

  • сюжет;

  • тема, ідея, проблематика;

  • система образів;

  • жанр;
    - композиція;

  • мовні засоби

Така схема передбачає знання як власне тексту, так і позатекстового матеріалу, виробляє навики цілісного ідейно-художнього аналізу тек­сту, розширює світогляд школярів, цілісне світобачення, сприяє заці­кавленості учнів, досягненню плідних результатів.

Компаративний аналіз відкриває широкі можливості для творчого пошуку як вчителя, так і учнів. Саме сучасне життя вису­ває необхідність творчого підходу до уроку літератури та до всього про­цесу навчання, оптимізує процес учіння.

Компаративний аналіз потребує певної літературоз­навчої підготовки учнів. А відтак він стає можливим лише в старших класах. Компаративістика у старшій школі стала складовою професійного вивчення предметів мовно-літературного циклу. Щодо елементів компаративістики, то їх доцільно вводити вже з 5-го класу, вчити вмінню встановлювати відповідності та відмінності на рівні окремих компонентів твору: жанру, теми, ідеї, проблематики, сюжету, композиції, характеру засобів художньої виразності.

Така робота в пропедевтичному курсі дає початкове поняття про основні форми рецепції.

Враховуючи специфіку навчального плану, можливе порівняння літе­ратурних творів української та світової літератур. Це дає можливість показати учням спільне, що об'єднує різні народи, й відмінне, що свідчить про неповторність нації.

З цією метою вчитель пропонує перелік художніх творів української та світової літератури, можливих для здійснення компаративного ана­лізу.

Оволодіння методами компаративного аналізу сприяє не тільки поглибленому й творчому вивченню творів, а й активізації читацької активності школярів, реалізації естетичних та виховних завдань вивчення літератури.
Досвід має практичну значимість, так як його зміст є доступним для використання вчителями світової літератури; відповідає вимогам раціонального використання часу, засобів затрат.


  • Досвід вивчався заступником директора з науково-методичної роботи Шепетівського НВК №1 Дацко Л.Я.

  • Досвід узагальнено у формі добірки матеріалів.

  • Досвід схвалено педагогічною радою Шепетівського НВК №1.

  • Досвід схвалено методичним кабінетом управління освіти виконавчого комітету Шепетівської міської ради.

Адреса досвіду: Шепетівський навчально-виховний комплекс №1 у складі: “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей” Хмельницької області, вул. Горбатюка, 61.

Форми поширення досвіду: виступи на шкільних та міських методичних об’єднаннях, майстер-клас на педагогічній раді, проведення відкритих уроків; участь у міських семінарах, представлення матеріалів на обласну педагогічну виставку «Освіта Хмельниччини на шляхах реформування».

Досвід як методичну розробку опубліковано за сприянням Волинського Академічного Дому видавництвом «Волинська обласна друкарня».



  1. Очікувані результати:

    • створення умов для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення учнів;

    • розвиток їх пізнавальної сфери, комунікативності, моральних якостей;

    • оптимізація викладання світової літератури, а також – як наслідок є і формування емоційно-мотиваційної сфери особистості обдарованих та здібних учнів.

  2. Результативність.

Роки

Олімпіади

Конкурси

МАН

Міські

Обласні

Міські

Обласні

Міські

Обласні

2009-2010







Супрун Д. (Ім.)

Барабаш К. (ІІм.)



Супрун Д. (ІІІм.)








2010-2011

Цибіна І. (Ім.)

Космина Л. (ІІм.)



Цибіна І. (учасник)

Космина Л. (ІІм.)










2011-2012

Цибіна І. (Ім.)

Космина Л. (Ім.)

Барабаш К. (ІІм.)


Цибіна І. (ІІм.)

Космина Л. (ІІм.)




Хвостенко І. (Ім.)




Цибіна І. (Ім.)

Цибіна І. (ІІм.)

11.Список використаних джерел

  1. Гром'як Р. Т., Ковалів Ю. І. Літературознавчий словник-довідник. - К.: ВЦ
    «Академія», 1997.-752с.

  2. Кирилюк 3. Сучасні підходи до вивчення зарубіжної літератури в школі //
    Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2001. -
    №1.- С, 13-14.

  3. Клименко Ж. Система взаємозв'язаного вивчення літератур // Зарубіжна література. - 1999.- №37. - С. 8 - 9.

4. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх
навчальних закладах. - К., 2000.

5. Чередник Л. А. У пошуках істини (метод компаративного аналізу при вивченні зарубіжної літератури) // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2001 .-№7.- С. 21-22.

6. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. Волкова А.

-Чернівці, 2001.-634 с.

7. Літературознавча компаративістика. Навчальний посібник / За ред. Гром'яка Р.

- Тернопіль, 2002.- 334 с.



8. Наливайко Д. Літературна компаративістика вчора і сьогодні// Сучасна літературна компаративістика і стратегічні методи. Антологія. За заг. ред. Д. Наливайка. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009.-с.39.

9. Клименко Ж.В. Компаративний підхід має дедалі більше визначити методику викладання літератури// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. - №11-12.-с.6-9.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка