Педагогічне кредо вчителя: «Краще пізнати істину наполовину, але своїми силами, ніж пізнати її повністю, проте з чужих слів»



Скачати 83.81 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір83.81 Kb.

Відділ освіти

Катеринопільської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет





Педагогічне кредо вчителя: «Краще пізнати істину наполовину, але своїми силами, ніж пізнати її повністю, проте з чужих слів» Р.Ролан



Тема досвіду: Особливості формування в учнів цілісного художнього сприйняття музичних творів
Автор досвіду: Кривенкіна Лариса Вячеславівна, вчитель музичного мистецтва, вища категорія, педагогічний стаж роботи – 12 років
Адреса досвіду: Єрківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Катеринопільської районної ради Черкаської області

Досвід вивчався протягом 2009-2011 років адміністрацією Єрківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та районним методичним кабінетом

Катеринопіль

2011
Тема досвіду набуває особливої актуальності у зв’язку з подальшим зростанням потужності каналів масової інформації, розквітом музичної самодіяльності. Відкриваються нові перспективи у спілкуванні з музикою через її слухання. Слухаючи високохудожні твори, учні вчаться емоційно сприймати їх, розвивають свій художній смак, духовно збагачуються і підвищують свою культуру.



Новизна досвіду полягає у спробі підійти диференційовано до характеру сприймання музики слухачем для піднесення його культурного рівня, необхідності давати для слухання уважно продуманий матеріал.

Управління процесом формування цілісного художнього сприйняття починається із створення вчителем відповідної емоційної установки, мета якої полягає в необхідності актуалізації минулого досвіду учнів, їх знань та формуванні зацікавленості у знайомстві з новим твором. Досягається це за допомогою повідомлення цікавих щодо пізнавальності фактів, пов’язаних з історією створення даного твору, ознайомлення з іншими творами композитора, використання творів літератури і живопису.

Сенс такої попередньої роботи – в стимулюванні емоційної чутливості на пропонований твір. У процесі його безпосереднього слухання учень уміє чути красу співзвуч, чує цілісні художні образи, що викликають настрої, почуття, думки, пов’язані з ними.

Актуальність досвіду полягає в тому, що фантазію і здатність переживати слід розвивати. Все, що дитина переживає, все, що в ній виховане, позначиться на подальшому житті. Ніколи не втратить вона те, що було закладено в ці роки.

Теоретичною основою досвіду є грунтовні дослідження, зокрема праці Г.Ільїної та С.Руднєвої, Є.Незайкінського, Т.Ригіної та Ю.Алієва. Проблемою сприймання мистецтва займалися психологи, музикознавці, мистецтвознавці, педагоги (Б.Асаф’єв, В.Шацька, Н.Гродзенська, О.Гембіцька, О.Костюк, Б.Мейлах, Б.Теплов, О.Апраксіна). Першорядну роль відіграють теоретичні розвідки і практична педагогічна діяльність Д.Кабалевського. Низку цікавих з даного погляду матеріалів вміщено у збірках з питань методики музичного виховання дітей.

Сутність досвіду полягає у прагненні зацікавити дітей, «заразити» їх музикою, органічно пов’язати їх знання з темою уроку і на основі цього вплинути на їх смаки, почуття, думки і переживання, на зміст сприйняття. Учні оцінюють ситуації для визначення характеру і змісту своєї діяльності. Вони чекають від вчителя нової інформації, яка б збігалася з їхніми поглядами і думками. Мета роботи вчителя і сподівання учнів повинні повністю збігатися. Учні відчувають красу музики, переживають душевне хвилювання під час слухання музичного твору, свідомо сприймають його зміст і пронесуть любов до цього прекрасного виду мистецтва через усе своє життя.

Технологія досвіду містить у собі багато методів та прийомів. Основними методами формування музичного сприймання є методи наведення (бесіда, розповідь, пояснення, коментування) та спостереження (художньо-педагогічний аналіз, моделювання, зіставлення за контрастом і аналогією).

Технологія досвіду сприяє формуванню в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, стимулювання потреби в художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.



Тема дослідження : вивчення досвіду роботи вчителя Єрківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кривенкіної Лариси Вячеславівни щодо формування в учнів цілісного художнього сприйняття музичних творів.

Мета дослідження : визначення рівня ефективності педагогічної діяльності вчителя щодо розвитку особистості методами формування художнього сприйняття музичного твору.

Завдання дослідження :

  • дослідити особливості педагогічного стилю вчителю;

  • відслідкувати методи формування музичного сприймання;

  • сприяти поширенню досвіду серед освітян району та області


Особливості формування в учнів цілісного художнього сприйняття музичних творів

Проблема розвитку художнього сприйняття музичного твору останнім часом стала однією з центральних у теорії та практиці музичного виховання. Увага до неї викликана необхідністю подолання досить пошореного, стихійного характеру музичного сприйняття, за визначенням Б.Асаф’єва, «гіпнотичного» впливу музики.

Музичне сприйняття – це формування в уяві слухача цілісного художнього образу твору. Воно передбачає глибоке осмислення його емоційного змісту.

Художнє, тобто змістовне музичне сприйняття розглядається як особлива психічна діяльність, що міститься «в духовному оволодінні творами музичного мистецтва». У зв’язку з такою постановкою, Кривенкіна Л.В. дотримується того, що питання цілісне художнє сприйняття музичного твору одержує характеристику як емоційне, активне сприйняття, яке «з одного боку...включає в себе осмислення, оцінку твору на основі засвоєння узагальнених знань про музику; з іншого боку, думка про музику, судження про неї, про її художню форму завжди спирається на змістовне сприйняття музичного твору, що містить в собі художні образи».

Аналіз емоційно-образного змісту твору на уроках музичного мистецтва у вчителя передбачає ряд прийомів: виділення з його тканини музичних інтонацій – носіїв певних емоційних образів, їх розгляд з точки зору змістовних (жанрових) особливостей, вивчення засобів музичної виразності, за допомогою яких передається емоційний зміст (особливості метроритмічної організації, гармонії, фактури).

На прикладі Патетичної сонати Л.Бетховена було розглянуто послідовність деяких прийомів, що використала Кривенкіна Л.В.Після бесіди, прослуховування та визначення загального емоційного настрою твору зверталася увага учнів на необхідність виявлення в сонаті основних музичних образів, від яких залежить характер розвитку музичного змісту. Особлива увага приділялася інтродукції, що втілює ідейну суть твору через протистояння двох начал – похмурого, грізного, непохитного та скорботно-благального. Учні, вслуховуючись у запропонований фрагмент, робили самостійний висновок, що уже в початкових тактах сонати подані дві яскраво індивідуальні інтонації: перша – в акордовому викладенні, що сприймається як грізний вигук, похмуру впевненість якому надає низький ригістр, і друга – напружено-скорботного характеру з елементами неминучості.

Виділивши провідні інтонації, діти спостерігали розвиток основних образів уже в процесі слухання всієї частини сонати. Вчитель пропонував фіксувати основні моменти музичного розвитку твору, зміну емоційних станів. Зверталася увага школярів на неадекватно сприйнятті або непомічені інтонації і виділялися в них ті елементи, які давали їм певну емоційну характеристику у загальному контексті музичного змісту. В результаті, за допомогою логічного аналізу змісту музики, учні розуміли загальну драматургічну лінію сонати.

Виявлені зв’язки між образами-інтонаціями викликали у свідомості слухачів переживання емоційних станів, що створювали цілісний характер сприйняття, про це свідчили вислови учнів про музичний твір після повторного прослуховування.

Таким чином, якщо на безпосередньо почуттєвому рівні музичний твір сприймався тільки як чисто звукове явище, то на стадії його раціонального осмислення останнє розкривається як складна цілісність, яка несе в собі багатий світ переживань, думок, почуттів.

В результаті аналізу твору та його інтерпритації в загально-естетичному аспекті в учнів склалася поглиблена художньо-естетична оцінка твору.

У виховній роботі Кривенкіна Л.В. завжди враховує реальну обстановку, тобто сприйняття музики. Вона характеризує певний психічний стан учня, який виникає у процесі сприйняття і спонукає його до естетичної діяльності.

Вчитель постійно звертається до методу роздумів про музику. Кривенкіна Л.В. на уроках музичного мистецтва навмисне створює ситуацію відповідно до змісту конкретної діяльності. Та вона ніколи не втручається в сприйняття музики, а лише стимулює учнів до глибшого сприйняття. Ситуація визначається поведінкою вчителя, його мімікою, жестами, інтонацією, експресією, змістом інформації.

Вчитель музичного мистецтва завжди дотримується слів відомого музиканта і педагога Д.Кабалевського: «Коли ви хочете, щоб ваші юні слухачі були активними, - будьте активні самі; коли ви хочете, щоб вони виявляли інтерес до музики, - відчувайте цей інтерес завжди в самому собі; коли ви хочете, щоб вони полюбили музику, - любов до неї мусить жити у вашому серці; коли ви хочете навчити їх роздумувати про музику, - роздумуйте разом з ними, не підмінюйте живого руху своєї думки читанням добре «відпрацьованого» тексту».

Кривенкіна Л.В. вміє вступити у безпосередній контакт з кожним учнем. Для цього вона використовує ряд прийомів: натяк, вказівка, запитання, підтвердження, запитальний чи осудливий погляд, підбадьорюючий кивок. Вона привчає дітей до того, що під час звучання не можна піднімати руку, розмовляти, займатися сторонніми справами.

Яскравим є приклад слухання учнями Прелюд «Пам’яті Т.Г.Шевченка» Я.Степового. Діти з хвилюванням вслухалися в музику, вдивлялися в збуджене обличчя вчителя. І на закінчення твору, відчувши настрій дітей, вчитель зумів витримати паузу, необхідну для осмислення вражень. Кривенкіна Л.В. знає, що у випадках загального захоплення дітей музичним твором, що трапляється далеко не завжди, звичайний аналіз музичного твору, який учні виконують на кожному уроці, недоцільний. Адже, набагато буде краще, коли вони висловлять свої враження про твір, які вчитель доповнить розповіддю про композитора, історією створення твору.

Кривенкіна Л.В. знає, що для успішного спілкування з музикою і розуміння її виражального змісту потрібно мати три основні розвинені музичні здібності: ладове чуття (здатність відчувати емоційну виразність звуковисотного руху, емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії), здатність до слухових уявлень, тобто можливість вільно оперувати слуховими уявленнями звуковисотного руху і, нарешті, музично-ритмічне почуття.

В основу роботи вчителя музичного мистецтва Кривенкіної Л.В. покладено такі вимоги:


  • діяльність (консультації, завдання, поради, коментарі до відповідей учнів) сприяє прояву творчого мислення учнів;

  • увага до діяльності учнів проявляється не лише в контролі за правильністю розуміння музики, а й у вимозі висловлювати свої судження обгрунтовано, доказово;

  • підвищення самостійності мислення учнів відбивається у музичних співбесідах, складанню плану бесіди;

  • засвоєння основних ідей твору відбувається в процесі аналізу ідейно-художнього змісту музичного твору;

  • увага до формування умінь пошукового характеру на всіх етапах навчання;

  • поєднання методів індивідуальної і колективної роботи.

Кривенкіна Л.В. на уроках музичного мистецтва створює творчу атмосферу, захоплюючу пошукову діяльність. Вона вважає, що саме по собі слухання музики не може забезпечити необхідного рівня творчого мислення під час сприймання музики, пробуджувати глибокий інтерес до музичної творчості.

На уроках музичного мистецтва Кривенкіна Л.В. намагається наповнювати навчання учнів радістю відкриттів і здобутків. Створює умови для виникнення в учнів бажання виразити свої враження і переживання у процесі виконавської діяльності, сприймання музики чи засвоєння музичних знань.

Розробки уроків, позакласних заходів Кривенкіної Л.В. надруковані у газеті «Шкільний світ» №34, вересень 2007 року (музично-розважальна інтелектуальна гра «Знання – це сила, а сила – перемога»), №6, лютий 2009 року (інтегрований урок музичного, образотворчого мистецтв та літератури «Гармонійне єднання людини з природою»).

Методист районного методичного кабінету О.В.Сліпченко






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка