Панас Мирний «Хіба ревуть воли…»



Сторінка1/3
Дата конвертації11.01.2018
Розмір0.49 Mb.
  1   2   3

Панас Мирний «Хіба ревуть воли…»

Про кого йдеться?
1 . . полюбив діда більше батька, матері; прийшлись йому до вподоби його розкази страшні, а іноді й смішні; полюбились йому дідові вичити - розумні, правдиві, добрі…

2.Нічого б я у світі не хотів,- шептав він серед таких думок,- тільки б хату теплу, жінку-любку та малу дитинку! А то б - усе мав…

3. . . . підохочувала Чіпку, вітала його братчиків. Живучи цілий вік таким життям, вона звикла до його сама, раділа всякій удачі, допомагала у розбишацьких затіях…

4. . . . у всьому новому ходила. Були тепер у неї й чоботи добрі чорноголовці, плахти й дерги дорогі, хоч і старечі, й сукня біла, як сніг, і кожушанка … Защитена тепер . . . від голоду, від холоду, заспокоєна в роботі.

5. Скривджене з самого малку, її сирітське серце догадалося, що Чіпк— не такий… Не гультіпака— лихий чоловік … У Чіпки й серце добріше, й душа чистіша…

6 Посеред хати, увесь залитий світом, стояв навколішки . . . — молився… Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася; на очах блищали сльози…

7. І росло лихо в його серці - і виростало до гарячої відплати.котра ни зна ні впину, ні заборони. Не було тоді нічого, перед чим би він оступився …

8. Високого зросту, станкий, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун… він був перший красень на селі…

9. ― Це все, що на мені,— все грабоване! Ти думаєш: не давить воно мене? Мов хто рукою за горло душить, випирає дух з мене…

10.. . . була пишна, горда. Як тільки оселилася, зараз почала все на свій лад перевертати, господарством заправляти. І те— не так, і друге— не до ладу, і третє— не на своїм місці стоїть!

11.. . . настоявшись у чужому городі та надивившись вдосталь на бійку кріпаків, трохи змерз та й поплівся додому.

12.Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід; оступався за товаришів, коли ті де на гулянках заводили спірку; … завжди вибріхувався перед начальством, як де попадалось товариство… Бувши на всьому казенному … він не жалував нічого свого.

Іван Карпенко-Карий « Мартин Боруля»

Питання до тексту
Кому належить репліка?
1. Перше … казали, що всякий чоловік на світі живе затим, щоб робить, і що тілько той має право їсти, хто їжу заробляє; тепер же все навиворіт.

2. У нас є біліярд, бульвар чудесний, панночок скілько хочеш: у неділю бульвар ними цвіте, мов маком всіяний…

3.От і тепер: діло Борулі веду протій Красовського, а діло Красовського протів Борулі. їздю на своїх конях по просителях, — і коней годують, і мене годують, і фурмана годують, і платять!..

4. Вдень наробишся, а ввечері, разом з соловейком, щебечемо по садках!.. От у вас, мабуть, скучно там у городі?

5.А мені скучно за тобою: умісті вчились у отця Ксенофонта,,умісті й науку скінчили, та й розійшлися! Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас становив за те, що не вивчили дев’ятого псалма?

6.Горять червоно, як кров дворянська, горять!.. О-о-о! Нещасний хлоп Мартин Боруля!.. Тепер ти бидло! Бидло! А Степан — теля!

7. Дивись, як люде, так і ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа — перве діло.

8. Що там бумаги! Красовський на лікаря вивчився, то йому і шляхетство пристало. . . . я переконався, що нам дворянство так личить, як корові сідло.

9.Хазяйство ледве живе, а дворянство без розуму і без науки хліба не дасть. Послухай мене: спали всі бумаги, щоб і не свербіло, бо ти слабий на дворянство і умреш, від цієї хвороби.

10. Любов — ета злодійка приходить зря, сьогодня нєт єйо, а завтра вот она! Та ви ще мене не знаєте!

11.Отут ми їх догнали… і я напарив жида, а панича пан частували. Спасибі, чумаки одняли, а то, мабуть, і вбили б.

12. От вже другий день ходжу до Сидоровички, вчуся дворянським звичаям, щоб прийнять жениха, бо він сьогодня і приїде.

Іван Франко

Питання до поеми І. Я.Франка «МОЙСЕЙ»:
1. Кому присвячена поема?

2. Як Юрій Шевельов назвав поему «Мойсей»? Чому?

3. Мистецький та ідейний поштовх до написання поеми?

4. Чому поема є філософською?

5. Композиція поеми?

6. Сформулюйте ідею поеми.

7. У чому трагедія народу?

8. Хто є центральним образом поеми?

9. Чи перегукується доля єврейського народу з долею українців?

10.З чим порівнює народ автор?

11.Коли І. Франко написав поему «Мойсей»?

12.Яку ідею уособлює образ Єгошуа?

13.Яка історія створення прологу?

14.Що таке терцина?

15.Головні ознаки неоромантизму.

16.Прокоментуйте притчу про терен, розказану Мойсеєм.

17.З яких двох частин складається пролог? Прокоментуйте.

18.Віршовий розмір прологу до поеми «Мойсей»?

19.Яким розміром написано поему «Мойсей»?

20.Назвіть основні риси вдачі Мойсея.



Ольга Кобилянська « Земля»

Про кого йдеться?

1. Переживав сам стан землі й був із нею одним. Знав все, що було любо і збіжжю, і всьому, що піднімалося з неї, особливо ж по дощі.

2. Своїми великими червоними устами пила з нього всю енергію і силу; пила його, коли лиш гляділа на нього своїми очима.

3. Женитися не хотів, бо, як казав, своєї власної хати не мав, а в винаймленій не хотів сидіти. Гонор не позволяв. Не був із такого роду, щоб, оженившися, іти зараз на жіноче або комірне.

4. Се був старий панський побережник, що мешкав під малим панським лісом, мав там своє поле й хатину і сторожив ліса, а часами й сам ще ліпше його обкрадав.

5. Лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під паху.

6. Гарувала невпинно, а як лучилася нагода, то простягала руку й за чужим добром. Брала все, що сунулося під руку, — збіжжя, насіння, хатні знаряддя або начиння, а особливо делікатніші речі.

7.Грубі сльози тиснулися йому із зимна й з болю все наново в очі. Був до крайності огірчений і розжалоблений. Мерз страшенно, а ніч ясна та скреготяча здавалася безконечною, та супокоєм своїм лиш завзивала до ворохобні.

8. Вже не ставало сили зносити всяке збиткування, чула себе до крайності ослабленою. З усіх боків стрічала цікаві очі, а перешіптування жінок, коли показалася між них, не мало кінця, і їй було вже найприкріше.

9. Що лише міг у руки взяти — очищував, порядкував, і загалом працював із такою охотою, неначеб вижидав щодня візитації самого генерала або й якої іншої військової старшини.

10. Він стояв хвилину недвижне, мов прикований, коли лежала йому в ногах, і його грудь тяжко дишіла … Кілька хвиль стояв тихо, важко віддихаючи, а відтак, як би відзискуючи пам'ять і розуміючи своє і її положення, копнув її згірдливо ногою і мовчки віддалився.

11.Вона почала клясти. Зразу шепотом, зрідка, жахаючися сама своїх страшних слів, розриваючи їх на смутні шмати, а відтак пристрасно і з диким вдоволенням. З чорною землею в устах і руками зложеними навхрест хотіла його бачити.

12. Вона прийняла її до себе за щастя і за здоров'я, за поману своєї доньки, що плакала за мамою майже не щодня, відколи опустила її хату і стала під розкази свекрухи й чоловіка, якого, щоправда, не дуже й любила...

Леся Українка “Лісова пісня” Кому належать слова?

1Дядько Лев заклявся на життя,

що дуба він повік не дасть рубати.

Тоді ж і я на бороду заклявся,

що дядько Лев і вся його рідня

повік безпечні будуть в сьому лісі.

2. Та я б і цілий ліс продати рада

або протеребити, – був би грунт,

як у людей, не ся чортівська пуща.

3.Але, щоправда, я таки вподобав

породу вашу лісову. Як буду

вмирати, то прийду, як звір, до лісу, –

отут під дубом хай і поховають…

4. Ту помсту ти злочином називаєш,

ту справедливу помсту, що завдав я

зрадливому коханцеві твоєму?

5. Але минай людські стежки, дитино,

бо там не ходить воля, – там жура

тягар свій носить. Обминай їх, доню:

раз тільки тупиш – і пропала воля!

6. Я поведу тебе в далекий край,

незнаний край, де тихі, темні води

спокійно сплять, як мертві, тьмяні очі,

мовчазні скелі там стоять над ними

німими свідками подій, що вмерли.

7.Тут світляки в траві, я назбираю,

вони світитимуть у тебе в косах,

то буде наче зоряний вінок.

8. Чого ти все розпатлана така?

Нема, щоб зачесатись чепурненько, –

усе як відьма ходить. Нечепурно.

І що се за манаття на тобі?

9. Не зневажай душі своєї цвіту,

бо з нього виросло кохання наше.

Той цвіт від папороті чарівніший –
він скарби творить…


10.Батьку мій рідний, темненький гаю,

як же я ніченьку сюю прогаю?

Нічка коротка – довга розлука…

Що ж мені суджено – щастя чи мука?

11.Хвильку! Хвилиночку! Мить одну, рідная!

Потім поникне краса моя бідная,

ляже додолу сама…Сестро! не будь як зима,

що не вблагати її, не вмолити!

12.А тільки ти

жебрацькі шмати скинути не хочеш,

бо ти забула, що ніяка туга

краси перемагати не повинна.
Довженко «Зачарована Десна»

.1Кому з героїв твору належать слова: «Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проїзростало»?

а) Бабусі; б)матері; в) батьку.

2. Діти боялися лазити у кущах бузини і ще якихось невідомих рослин, бо:

а) вважали їх отруйними;
б)там водилися гадюки;
в) у них можна було заблукати.


3. Дід Сашка був схожий:

а) на гетьмана;
б)Бога;
в) Тараса Бульбу.


4.У минулому дід Семен:

а) козак;
б)чумак;
в) кріпак.


5. Мати Сашкова не любила діда Семена, бо:

а)важала його за чорнокнижника;
б) у нього був складний характер;
в) любив багато випивати.


6.Про кого автор зазначає, що він був «добрий дух лугу і риби»?

а) Про батька Сашка;
б)діда Семена;
в) Сашка.


7.Найбільше дід любив:

а) молитися Богу;
б) співати народні пісні;
в)лежати на погребі під сонцем.


8. Старі люди по дідовому кашлю:

а) дізнавалися про його місце знаходження;
б) про врожай цього літа;
в)вгадували погоду.


9. Яку шкоду вчинив Сашко, перебуваючи на городі?

а) Витоптав огірки;
б)повиривав моркву;
в) поламав весь соняшник.


10. Баба Марусина, мати діда Семена, любила:

а) вишивати хрестиком;
б) розповідати внукові казки;
в)проклинати все і вся.


11. Батьківська хата майбутнього письменника була схожою:

а)на стареньку білу печерицю;
б) невеличкий хлівець;
в) рибацьку халупу.


12. Якої картини не було в Сашковій хаті?

а) Почаївська лавра;
б)Андріївська церква;
в) вигляд Новоафонського монастиря.


13. Яку картину купила мати за курку на ярмарку?

а) Страшного божого суду;
б) викуп жінки з кріпацтва;
в)Київська Лавра.


14. Пісня, яку баба творила про Сашка, нагадувала:

а)колядку;
б) щедрівку;
в) коломийку.


15. Намагаючись позбавитися від власного гріха, Сашко вирішив:

а)ходити і з кожним вітатися, знімаючи капелюха;
б) допомагати батькові збирати скошену траву;
в) доглядати худобу.


16. Що, на думку Сашка, вважалося неприємним?

а)Дивитись на великий вогонь;
б) обнімати лоша;
в) бродити по теплих калюжах після грому і дощу.


17. Найбільше малий Сашко полюбляв:

а) пташиний щебет;
б)музику клепання батьком коси;
в) плескіт весняної води.


18. Брати Сашка дуже рано померли:

а) від чуми;
б) отруєння грибами;
в)пошесті.


19. Батька за його красу Сашко порівнював:

а)з античною статуєю;
б) божим храмом;
в) квітучим весняним садом.


20. Як батько називав своїх діточок?

а)Соловейками;
б) соколиками;
в) сизокрилими орлами.


21. Хто з героїв «мав вигляд переодягненого у поганючу одежу артиста імператорських театрів, співать не вмів»?

а) Старець Богдан Холод;
б) дід Захарко;
в)батько Сашка.


22. У минулому батько Сашка був:

а) козаком;
б) січовим стрільцем;
в)бурлакою.


23. «Найбільше, чого відпустила батькам доля… :

а) «радості і добробуту»;
б) «нещасного життя»;
в)«тяжкої праці».


24. О. Довженко зазначає у творі, що «жили ми в повній гармонії з…»:

а) усіма сусідами;
б)з силами природи;
в) усім селом.


25. У чому виявився «дошкільний героїзм» Сашка, за який, напевно, послали б до Артеку?

а) Допоміг людям похилого віку;
б)рятував людей, худобу під час повені;
в) брав участь у ліквідації пожежі.


26. Яке церковне свято згадується у творі?

а)Пасха;
б) Різдво;
в) Вербна неділя.


27. У чому призначення митця, на думку письменника?

а) Розважати і висміювати людей;
б)відображувати життя як найвеличніше благо;
в) допомагати ближньому.


28. Мати не пускала Сашка на косовицю з батьком, бо вважала, що він:

а) потрапить до рук розбійників;
б)утопиться в Десні;
в) заблукає в лісі.


29. Дід і прадід Сашка не любили заліза, бо воно, на їх думку:

а) приносить нещастя;
б)притягує грім;
в) не лікує людей.


30. Чому виникла сварка між батьком, дядьком і дідом Сашка на косовиці?

а)Не могли поділити скошену траву;
б) не порозумілися у політичних поглядах;
в) кожний намагався довести власну силу.


31. Найбільша обдарованість дядька Самійла виявилася під час:

а) полювання на рибу;
б) обробки землі;
в)сінокосу.


32. Яка надзвичайна тварина з’явилася на березі Десни за уявою хлопця?

а) Слон;
б)лев;
в) жираф.


33. Звідкіля з’явилася ця тварина?

а)Втекла з клітки, коли та поламалася;
б) спеціально випустили біля Десни, щоб вона розмножувалася;
в) залишили працівники цирку, бо вона була хворою.


34. Чим закінчилася прогулянка дикої тварини вздовж річки Десни?

а)Її вбили;
б) посадили знову у клітку;
в) спіймали і продали циркачам.


35. Коні в господарстві Сашкового батька були різні, бо батько:

а)міняв їх на ярмарку;
б) потайки крав у циган;
в) отримував того чи іншого коня за виконану роботу.


36. Про що відбулася розмова коней, яку підслухав Сашко вночі?

а)Негативне ставлення господаря до них;
б) хвалькуватість про красу кожного;
в) чарівність Десни.


37. Сашко ніколи не бив коней, бо:

а) боявся, що ті вдарять його копитом;
б) вважав, що це принесе нещастя;
в)співчував їх нелегкій долі.


38. Який обряд зимового циклу згадується у творі?

а)Колядування;
б) посівання;
в) щедрування.


39. Що уявляв собі Сашко під час співу дівчат?

а) Красу зачарованої Десни;
б)як він буде продавати коня у яблуках;
в) ворону, яка приносить щасливі новини.


40. На яке питання вчителя не зміг відповісти Сашко?

а) «Скільки тобі років?»;
б) «Чи знаєш ти таблицю множення?»;
в)«А как зовут твоего отца?»


41. Сашко порівнював Л. С. Опанасенка:

а) з генералом;
б) мудрим вороном;
в)паном.


42. Закінчуючи твір, О. Довженко називає Десну:

а)святою і чистою;
б)глибокою і повноводною;
в) сріблястою і чарівною.


Богдан-Ігор Антонич. Поезія “Різдво”

1.Хто такі лемки?

2. До якого виду лірики належить вірш?

3.Яка лірика називається філософською?

4.Провідний мотив вірша?

5.Сформулюйте ідею поезії.

6. Назвіть двоскладові віршові розміри.

7.Яким розміром написано вірш «Різдво»? Доведіть.

8.Визначте вид рими та римування.

9. Які види рим ви знаєте? Поясніть.

10. Які види римування ви знаєте? Поясніть.

11. Поясніть значення слова «крисаня».

12.Як класифікують ліричні твори за темами?

13. Що таке символ?

14. Що в язичницькій міфології символізує місяць?

15. Які язичницькі мотиви є в поезії?

16.Розкажіть біблійну історію народження Ісуса Христа.

17. Як Б.-І. Антонич переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа?

18. Що в українців часів Київської Русі символізувала їзда на санях?

19. Хто приходить поклонитися новонародженому в Біблії й у вірші?

20.Мотиви яких вір поєднує Антонич у поезії?

21. Як у вірші поєднується біблійна легенда і язичницькі традиції?

22. Які художні засоби використовує Б.-І. Антонич у вірші?


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка