Пам’ятка вчителю образотворчого мистецтва основні типи уроків



Скачати 52.55 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір52.55 Kb.
ТипУрок

ПАМЯТКА ВЧИТЕЛЮ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Основні типи уроків:
а)    теоретичний (бесіда про види та жанри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і творчість окремих митців);
б)    комбінований (пояснення нового матеріалу з практичним закріпленням отриманих знань).
в)    практичний (продовження практичного закріплення знань, набутих на інших уроках мистецтва)
г)     екскурсія (відвідування музеїв, картинних галерей та виставок сучасних мистецтв).
д)     милування (вихід на природу з метою спостереження краси оточуючого світу, запам’ятовування форм дерев, квітів та інших компонентів довкілля з подальшою практичною реалізацією побаченого у творчих малюнках).
Структура уроку з образотворчого мистецтва містить такі компоненти:
І. Тема уроку.
ІІ. Мета уроку. Мета поєднує три основних аспекти:
а) ОСВІТНІЙ – формування образотворчих знань, умінь та навичок, які супроводжуються розповідями про художників, їх картинок, композиційні та технічні засоби малювання, конструювання, ліплення та аплікації; поповнення словника специфічними термінами та ін.
б) ВИХОВНИЙ – формування духовних і моральних загальнолюдських цінностей засобами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва: любові до людини, батьків, оточуючого світу; чистоти помислів; поваги до старших, людей похилого віку; гордості за національних героїв, майстрів народного та образотворчого мистецтва; бажання допомогти один одному та ін.
в) ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИЙ – формування творчої фантазії, нестандартного мислення, індивідуальних якостей, які дозволяють дитині не сліпо наслідувати вказівкам вчителя, а проявляти особисті здібності і талант.
ІІІ. Обладнання та матеріали: – для вчителя:
а) образотворчий ряд (наочність, педагогічний малюнок на дошці, ТЗН, запис словникового мінімуму термінів і понять);
б) літературний ряд (вірші, прислів’я, приказки, скоромовки, загадки, ребуси, кросворди);
в) музичний ряд (музика відповідно до теми).
–для учнів: відповідно до теми.
Очікуваний результат: (Це визначення змістовно-образного результату, який вчитель передбачає отримати від кожного учня в кінці уроку на певному етапі художньо-творчого завдання).
VІ. Хід уроку.
Підготовчий етап
1.    Активізація уваги дітей (у разі сприймання – установка на сприймання).
2.    Оголошення теми і завдань уроку.
3.    Підготовча частина. (Актуалізація знань, встановлення зв’язків між старим та новим матеріалом).
Основний етап
1.    Пояснення нового матеріалу.
-    педагогічний малюнок на дошці (наочність).
2.    Практична діяльність.
Заключний етап
1.    Аналіз (обговорення) робіт учнів.
- порівняльний аналіз учнівських робіт;
- оцінка діяльності учнів на уроці.
2.    Пояснення домашнього завдання (усне).
3.    Приведення у порядок робочого місця.
4.    Створення установки на відпочинок.
5.    Проголошення уроку закінченим.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва

 Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабосормоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності.

 

2

Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабосформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку.

 

3

Учень здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом.

II. Середній

4

Учень може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне.

 

5

Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо-конкретну словесну понятійну основу; але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий.

 

6

Учень може відтворити різні візуальні образи, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послiдовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва.

III. Достатній

7

Учень не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня.

 

8

Учень уміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів в процесі їх сприймання.

 

9

Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал.

IV. Високий

10

Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає неточність у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно.

 

11

Учень володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх із творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності.

 

12

Учень має ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв’язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світопізнання і свiтовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка