Освіти переживає не найлегший з етапів розвитку



Сторінка1/3
Дата конвертації29.12.2017
Розмір0.88 Mb.
  1   2   3

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ ТА АВТОРИТЕТ ПЕДАГОГА – СКЛАДОВІ УСПІХУ

Сьогодні наша країна – а разом з нею і система освіти – переживає не найлегший з етапів розвитку.

У житті суспільства відбуваються докорінні зміни, які безперечно, істотно впливають і на освіту. Ломка стереотипів поведінки, перегляд системи морально-етичних цінностей усе це фактори, які неодноразово змушують кожного з нас замислюватися над проблемами ефективного навчання та виховання молоді.

Кілька слів щодо педагогічної майстерності й авторитету педагога як складових його успішної просвітницько-виховної діяльності.

Стародавні греки вчили, що дитина – це не посудина, яку треба наповнити, а смолоскип, який треба запалити. Як зробити це в умовах сьогодення? Адже не слід забувати, що освіта – дуже важливий чинник успішного функціонування суспільства, який впливає на всі аспекти його життя: моральний, соціальний, і зрештою, - економічний.

Специфіка педагогічної роботи полягає у тому, що основним знаряддям праці є власне особа педагога. Саме від рівня його педагогічної майстерності, зрілості, творчості, професіоналізму залежать результати його роботи, а отже і кінцевий продукт його діяльності – ступінь його навченості, готовності до професійної діяльності та внутрішній світ вихованця.

Я починала свій педагогічний шлях у такому далекому тепер 1983 році. Провела перші уроки: спланувала, витримала структуру, пояснила, актуалізувала, активізувала, використала потрібну наочність – і була дуже задоволена собою як педагогом: усе здавалося таким простим і доступним. Але… на жаль, молодість – це «недолік», якого швидко позбуваєшся. Минали роки,, накопичувався досвід – та, як не дивно, з кожним роком переді мною поставало все більше і більше питань, на які часом відповідь було знайти дуже складно, а іноді, на мою думку, і просто неможливо. Як кажуть: якби ж то молодість знала, якби ж то старість могла…

Тепер, використовуючи досвід власної багаторічної роботи, досвід своїх колег, я можу відповісти на чималу кількість запитань, які раніше здавалися такими, що не підлягають вирішенню.

Але й сьогодні часто стикаєшся з такими проблемами навчального й, особливо, виховного процесу, що знову і знову відчуваєш себе у глухому куті, знову і знову шукаєш відповідь на питання: як вчинити краще? Як зробити так, щоб твій вихованець зрозумів тебе і твоє бажання допомогти йому? Як, зрештою, поставити його на шлях добра й істини?

Майбутнє України залежить не від розмірів її території чи потужності виробництва, а від інтелектуальної могутності, творчого потенціалу суспільних систем, здатних засвоювати нові знання, технологічні іновації, творчо мислити і виробляти конструктивні рішення. Тому обдаровані діти в нашій країні оточені особливою увагою. Вони відрізняються від інших гостротою мислення, спостережливістю, винятковою пам’яттю, допитливістю, вмінням добре викладати свої думки і на практиці застосовувати набуті знання.

Сьогодні талановита дитина в сільській місцевості потребує особливої уваги, підтримки, державного захисту. Робота з обдарованою дитиною, розвиток її здібностей вимагає відповідних дидактично-методичних засобів. З цією метою використовуються як традиційні методи роботи, так і впроваджуються нестандартні форми навчання і виховання.

З практики роботи з обдарованою молоддю можна сформулювати основні напрями поглибленого вивчення предмета, в даному разі – світової літератури.

Розробка змісту викладання предмета, який відповідає сучасним досягненням науки.

Створення оптимального емоційного, почуттєвого фону на занятті, розвиток інтересу до предмету, формування потреби в знаннях літератури за допомогою легенд, цікавих філологічних мініатюр, дидактичних та ділових ігор.

Використання інноваційної системи форм і методів викладання світової літератури:

а) методичні розробки занять: традиційних лекцій, лекцій-досліджень, лекцій-екскурсій;

б) семінарські заняття: семінари-дискусії, семінари-дослідження;

в) розробка творчих занять зі світової літератури.

Впровадження індивідуальної роботи з обдарованими дітьми: забезпечення соціальної адаптації шляхом розробки індивідуальних психологічних рекомендацій, аутотренінгів, тестування, анкетування з метою виявлення нахилів, здібностей учнів, їхньої професійної орієнтації;

Дотримання під час роботи принципу поступовості і послідовності;

Розробка індивідуальних програм самоосвіти учнів:

а) добір наукової літератури;

б) індивідуальні консультації;

в) залучення вчених вищих навчальних закладів до роботи з учнями;

г) постановка мети роботи, складання плану, моделювання майбутнього результату;

д) зацікавлення батьків творчістю дітей, спільною роботою з розвитку їхньої обдарованості.

Проведення нестандартних уроків сприяє розвитку творчих здібностей учнів: вони можуть проявити ініціативу, творчість, організаторські здібності, кмітливість, свої професійні схильності, мають змогу поєднати теорію і практику. Досвід переконує, що нетрадиційні форми роботи справляють великий емоційний вплив на психологію дитини, сприяють не тільки вихованню любові до Батьківщини, до батьків, до природи, а й спонукають до необхідності бажання знати якомога більше. Отже, щоб виховувати творчу особистість педагогам і самим треба працювати творчо.

Сьогодні, коли в державі взято курс на відродження й розвиток національної культури, на педагогів покладається завдання виховувати глибокий стійкий інтерес до всього навколишнього, до Матері-Землі. Але у всіх одне завдання – зберегти і примножити скарби духовності нашого народу, пробудити національну свідомість, прищепити любов до Землі-годувальниці, до природи рідного краю, любов до України, до свого народу.

На уроках я використовую різні форми і методи роботи: розповіді, бесіди, повідомлення, екскурсії, нетрадиційні методи проведення занять – ігри, вікторини, конкурси, свята. Реалізуючи науковий матеріал, доповнюю його цікавими перекладами з художньої літератури, добираю пісні, легенди, вірші про природу, кохання.

Народна скарбниця оповита яскравим поетичним і міфічним серпанком. Але час іде, легенди забуваються. Тому я вважаю, що на уроках потрібно використовувати краплі того, що ще збереглося в людській пам’яті. Все це чудовий матеріал для національного виховання. Вони краще пізнають природу України, вчаться бережному ставленню до неї.

Одним із важливих способів є навчання внаслідок включення у навчально-виховний процес дидактичних ігор.

Дидактична гра дає змогу яскраво реалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну та розливальну. Вони діють в органічній єдності. Гра стимулює пізнавальний інтерес. Педагогічне стимулювання і мотивація навчальної діяльності учнів включають в себе формування пізнавального інтересу, що становить вибіркову спрямованість особистості, яка обернена у сфері пізнання, предметне оволодіння знаннями. Це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Оскільки пізнавальний інтерес багатогранний він може:



  1. виступати як зовнішній стимул процесу засвоєння як засіб активізації цього процесу;

  2. як мотив пізнання, стикаючись та взаємодіючи при цьому з іншими мотивами.

Ігри створюють певний емоційний фон в учнівському колективі, але й потребують певного емоційного настрою. Бажання грати, прагнення до діяльності властиві кожному учню. У грі навчаються логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими, чим діяльніша поведінка гравця, тим довша гра, тим більше приносить вона радості, тим глибше учень розуміє соціальну сутність діяльності і стосунків людей.

Ігри дають можливість внести проблемність у пізнавальний процес, здійснити самоконтроль та самокорегування пізнавальної діяльності. Успішне проведення ігор веде до розвитку пізнавальної самостійності учнів.


МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ НЕЗВИЧАЙНИХ УРОКІВ

Сьогодні, коли перебудовується традиційна система загальної освіти і кожна школа шукає своє „обличчя”, дуже важливо в гонитві за модними напрямами у навчанні (типу „школа економіки та менеджменту”) не втратити головне – людину, особистість.



Методика проведення незвичайних уроків.

Кожний шкільний предмет має специфіку. При цьому головна мета – озброїти учнів науковими знаннями, допомогти оволодіти певними способами діяльності. Існують і предмети, основна мета яких визначається в дидактиці як „формування досвіду емоційно-ціннісних відношень”.



Урок-вікторина може бути проведений у кінці чверті з метою підсумовування відомостей про вже відомі школярам твори. Прослухавши той чи інший твір, учні визначають його назву, автора.

Урок-вікторину можна провести і з метою перевірки ерудиції учнів. Якщо учні відчувають утруднення дати правильну відповідь, вчитель застосовує метод порівняння, допомагає їм зрозуміти і засвоїти подібність і відмінність наданих творів.

Умови вікторини розробляються спільно з класом. Звичайно клас поділяється на кілька команд: по рядах, або хлопчики-дівчатка. Визначається кількість очок, одержаних за правильну відповідь, доповнення та інше.

Урок-вікторина іноді проводиться і за спеціально заготовленими запитаннями з метою закріплення теми, що вивчається. Тоді він проходить по типу телевізійної гри „Що? Де? Коли?”.



Урок - інтерв’ю. У ролі інтерв’юерів виступають школярі. Вони не раз слухали інтерв’ю в різних телевізійних програмах, тому можуть зорієнтуватися і на уроці.

Уроки – інтерв’ю корисні і для тих, хто ставить запитання, і для тих хто слухає. Ці уроки сприяють розвитку мовлення, мислення, вміння спілкуватися, вихованню культури поведінки.



Урок-конкурс.

На урок-конкурс можуть бути подані і власні творчі роботи учнів – адже в кожному класі є свої поети. В цьому разі критерії оцінки поповнюються ще й відповідністю літературного тексту. Оцінюючи творчість учнів, треба бути дуже тактовним, щоб не образити їх необережною реплікою.



Урок-подорож. Такі уроки можна впроваджути в різних варіантах. Іноді вони вибудовуються на відображення літературних творів різної доби. За основу уроку можна взяти факти з біографії того чи іншого письменника, що роз’їжджав по різних країнах, школярі разом з ним „мандрують” по різних епохах і країнах.

Урок - круглий стіл.

Можливість висловитися кожному учневі стимулюється на уроках такого типу не тільки завдяки особливому, довірливому тону вчителя, а й навіть розміщенню парт (у формі кола), що дозволяє кожному бачити всіх. Під час бесіди учні можуть звертатися безпосередньо до когось з присутніх, дивлячись на нього і називаючи його ім’я. Ведучим „круглого столу” може бути не тільки учитель, а й хтось з учнів. Як і на інших уроках, тут можуть виникнути цікаві дискусії. В кінці уроку ведучий дякує учасникам за бесіду.

Такий урок допоможе активізувати пасивних, байдужих учнів, а також виховати культуру спілкування – не секрет, що школярам її не вистачає.

Урок – самопізнання.

За бажанням учня його письмову творчу роботу може прочитати хтось з однолітків („про себе”). Дуже відрадно, якщо підліток довірить свої потаємні думки й почуття вчителю. Уроки-самопізнання дають ефективні результати в тих класах, де у школярів відсутній достатній досвід сприйняття творів. Спостерігаючи за своїми вихованцями, вчитель визначає, в яких класах письмові роботи можна проводити рідше, пропонуючи учням свої думки й почуття висловлювати усно.



Урок – захист є імпровізованим і проводиться в тих класах, де школярі досягли вже достатнього рівня загальнокультурного розвитку. В деяких класах подібні уроки слід проводити тільки після самостійної домашньої підготовки учнів. „Захист” може проходити і у формі письмових творів учнів.

Урок – КВД („Клуб веселих та дотепних”) доцільно проводити під Новий рік або присвятити 1 квітня.

Для підготовки до КВД збирається спеціальний оргкомітет, що розробляє зміст завдань. Бажано, щоб склад журі постійно змінювався. Можна запросити до журі когось із вчителів, більш старших учнів.



Гра – це організований і контрольований процес, який вимагає емоційних та розумових зусиль. Вона завжди потребує прийняття рішення: як діяти, що сказати, щоб виграти. Більше того учень зі слабкими знаннями може стати першим під час гри, бо винахідливість і кмітливість часом бувають важливішими, ніж безпосередньо знання. Відчуття зацікавленості та посиленості завдання допоможе подолати той б АРСР, який виникає при вивченні російської мови. На уроках російської мови ігрові вправи, завдання, бліц-вікторини, конкурси становлять допоміжний інструментарій для психологічної інтелектуальної підготовки.

Великі можливості гри в диференціації навчального впливу на учнів. Значна кількість ігрових завдань розрахована на індивідуальну та групову роботу учнів і диференціює навчальне навантаження, оскільки дає можливість певній частині учнів працювати самостійно.

Граючи в команді, діти вчаться слухати одне одного, бути толерантними.

Правильно організована гра сприяє формуванню дружніх взаємин, вихованню культури спілкування, створенню гарного настрою.

Рекомендовані орієнтовні типи уроків різнопланові. Деякі з них підводять до глибоких роздумів про літературу. Інші дозволяють за незвичайною, цікавою формою начебто приховати серйозність навчальної діяльності, треті просто настроюють на веселий лад.

Запропонована типологія уроків не суперечить тій, що розроблена в дидактиці. Вчитель завжди усвідомлює головне дидактичне завдання уроку: чи то повторення навчального матеріалу, його закріплення, чи то набуття умінь і навичок, засвоєння нових понять, закономірностей, або ж прагне до реалізації декількох дидактичних завдань, що має місце на комбінованому уроці. Головна відміна цих двох типологій у тому, що традиційна виражена сухою науковою мовою, і тому не викликає інтересу у учнів. Нестандартна типологія більш різноманітні, пов’язана з численними асоціаціями, наповнена різними емоціями. Вона допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, що надзвичайно важливо в роботі зі школярами підліткового віку.

Перевантаження школярів навчальною інформацією як наслідок постійно зростаючої суспільної, наукової і технічної інформатизації вимагає запровадження у навчально-виховний процес нетрадиційних способів відбору змісту навчання. Цілком виправданою спробою вирішення даної проблеми може біти оновлення змісту навчання і виховання у руслі міжпредметної інтеграції. У нинішніх умовах ідея інтеграції знань набуває дедалі ширшої популярності у світі. Її освоєння, як свідчить практика зарубіжних країн (Угорщина, Фінляндія, Німеччина) та пошуки вітчизняної педагогіки, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищення їх дієвості та системності.

Інтеграція – це об’єднання кількох предметів навколо однієї теми й мети, враховуючи вміння та знання, які дитина має засвоїти під час процесу навчання. Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають різнобічно і систематично сформувати необхідні уявлення і поняття. Різні види діяльності (читання, слухання, творче писання, математика, трудове навчання, народознавство), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання.

За способами інтеграції видів діяльності виділено основні типи інтегрованих уроків, де словесна творчість, тобто уроки мови, мовлення, читання, світовоі літератури інтегруються з:


  • ігровою та предметно-практичною діяльністю: малювання, відгадування загадок, діалог, хоровий спів, ознайомлення з навколишнім середовищем, народознавство;

  • спілкування з природою, народознавством: відгадування загадок, виразне читання, інсценізація, малювання, дослідницька діяльність, елементи фізкультури;

  • сприйманням музичного й образотворчого мистецтва: художня праця, народознавство, інсценізація, відгадування загадок, виразне читання віршів;

  • сприйманням та аналізом тексту художнього та пізнавального характеру на природничу, історичну, народознавчу тематику: слухання музики, співу, сприймання картинок, діафільмів, словесне малювання, інсценізація.

У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея предметної інтеграції. Втілюють її шляхом інтегрованих уроків. Інтегрованим, на мою думку, можна назвати урок, метою якого є „спресувати” споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми та систематизувати його. Тоді учні пізнають явища, поняття, закономірності з різних боків.

Методика інтегрованих уроків потребує витрат часу на підготовку, а це не сприяє збільшенню їх кількості. Та якщо такі нестандартні заняття відбуваються в системі, то ця робота вносить у шкільне життя новизну, певною мірою знімає чіткі межі предметного викладання, допомагає дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, закони та явища, дає відчутні результати в розвитку пізнавальних здібностей школярів, виховує гармонійно розвинену особистість, розвиває почуття прекрасного і вміння насолоджуватися навколишньою красою.



Формування активної особистості засобами інтерактивних форм навчання.

Пріоритетним завданням освіти України є така організація процесу набуття знань, яка б сприяла розвитку особистості учня, становленню його творчого потенціалу. Тому в основу вивчення російської мови покладено духовно-ціннісний підхід, який має бути реалізований шляхом упровадження в педагогічну практику особистісно орієнтованого навчання, спрямованого на вироблення моделі власної життєвої позиції.

Російська мова – це вікно у світ. І допомогти осмислити цей світ – найголовніше завдання вчителя-словесника.

Саме за допомогою слова філологи намагаються посіяти в юних душах Добро й Красу, Щирість та Людяність. Урок російської мови – це перша Муза людства, а словесник трансформує мистецтво слова в серці та розумі учнів.

Провідні сучасні дослідники методики питання про вивчення мови розглядають в інтерпретаційний спосіб й здебільшого погоджуються з постулатом інтерактивної методики. Основою інтерактивного навчання є взаємодія, діалог.

Інтерактивні методи можна класифікувати за декількома ознаками. На думку О.В. Киричука, механізми спілкування (сприйняття – пізнання – оцінювання - вплив) розглядаються як форма реалізації його основних функцій: інформаційної, пізнавальної, мотиваційної, регулятивної.

«Лист до самого себе», «Виробимо правила» тощо.

Шлях до ефективного уроку – збуджувати думку учня.

Завдання уроку російської мови – сформувати не тільки певний рівень знань, умінь, навичок учнів, а й розвинути їхні особисті характеристики, творчі здібності – увагу, уяву, здатність критично мислити. Та одними тільки лекціями, розповідями, конспектуванням цієї мети не досягти. Адже потрібно занурити учня в навчальний процес, зробити його особистісним.

Як цього досягти? Головне тут полягає у зміні ставлення до своєї фахової діяльності, до мистецтва навчання. Він має не вміло повідомляти, а вміло збуджувати думку учня, ставити його в умови, які б спонукали до творчості, пошуку власних рішень.

Колективному обговоренню навчальних проблем, їх особистісному сприйняттю кожним учнем технології – «Мозковий штурм», методи «прес», «мікрофон», складання «Сенкану».

Старанно ступаючи в храм науки російської мови, діти привчаються адекватно сприймати її – мистецтво.



РОЗВИВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ.

Найважливішим моментом на уроці, на мою думку, є логічний підсумок. Кожен учень має щось взяти з уроку для себе. Практикую таку форму роботи «скарбничка знань». Підбиваючи підсумки, учні висловлюють думки про те, що вони додадуть до спільної «скарбнички» уроку.

Кожен учень – це невідкрита планета, тому прагну зрозуміти хід цих «планет», спрямувати їхній рух у бік пізнання і добра. Відрадно бачити, що під час навчального процесу зростає активність учнів, їхній інтерес до предмета, підвищуються морально-ціннісні запити, вимоги школярів до себе, відповідальність за свої знання.

Вивчення російської мови на науковій основі, яке дедалі активніше впроваджується у практику української школи, вимагає розширення методичної палітри вчителя, зокрема обов’язкового і постійного використання наукових підходів. Без дослідницької роботи неможливо провести нестандартні уроки, які так подобаються учням, адже з’являється можливість кожному на певний час стати «вченим-дослідником», утвердити себе як особистість. Саме пошуковцями стають учні під час таких уроків.

Якісна освіта розглядається нині як один з чинників високої якості життя. Соціально-економічне і культурне зростання держави буде тоді, коли у нас буде якісна освіта.

Педагогічна технологія – це шлях реалізації освітніх технологій у процесі навчання російської мови. Як стверджують дидактик, педагогічні технології орієнтовані на учнів, спрямовані на засвоєння знань внаслідок активної розумової діяльності, творчого мислення, ефективність навчання на основі поєднання відомих інноваційних підходів.

Найбільш ефективним є груповий метод роботи, але не як данина моді, а як можливість виявити школярам самостійність думки, одночасно навчаючись слухати інших, знаходити аргументи на захист своєї позиції. Мабуть, це і означає навчати мислити. Адже мислення завжди пов’язане з активною зміною умов, у яких перебуває людина. Вчитель не має права проходити повз факт, що мислення підлітка характеризується у старших класах прагненням до широких узагальнень. Разом з тим виникає пізнавальне ставлення до себе, що виступає у вигляді бажання і вміння аналізувати, оцінювати власні вчинки, а також дивитися на ситуацію під кутом зору іншої людини. Це дає змогу учням саме на уроках російської мови якнайповніше презентувати себе, формуючи власну особистість. За словами видатного вчителя Є. Ільїна, «які б форми не прибирала формула, вона вчить майстерності збирати й відбирати, конкретизувати і концентрувати, вчить раціонального і на цій основі естетичного».

Слід опрацьовувати програмний матеріал у зручних блоках і самостійно, і в складі групи. Учитель має додавати запитання репродуктивного (відтворюваного) і продуктивного (творчого) характеру. Час від часу учень може звертатися до вчителя за консультаціями та порадами, але вчитель не має права карати та соромити учня за незнання. Знаючи про такі психологічні закономірності навчання, як:



  • стійкість запам’ятовування вивченого матеріалу залежить від способу відтворення цього матеріалу;

  • продуктивність діяльності залежить від рівня сформованості навичок і вмінь;

  • ефективність розподіленого заучування матеріалу вища від ефективності концентрованого заучування – можна сформулювати завдання учня і учителя на кожному уроці. Мотив самовдосконалення – найдієвіший і обов’язково має бути використаний при активізації пізнавальної діяльності.

Методична робота в школі має особливий характер. Вона спрямована не стільки на навчальний матеріал, з яким працює вчитель, скільки на те, як він цей матеріал має донести до учня, до його свідомості, щоб він сприйнявся, запам’ятався, привласнився. Тому планую свою роботу так, щоб у її центрі була саме методика, ті її прийоми і форми, які забезпечують успіх. Звідси увага до педагогічної практики, творчої лабораторії – власної та наших колег. Постійно проводимо майстер-класи, презентації методичних знахідок, творчі портрети новаторів, семінари з обміну досвідом. Практикуємо також моделювання уроків з їх наступним захистом, «круглі столи» з обговоренням актуальних методичних проблем, написання робіт МАНу. Особливу увагу надаємо вивченню досвіду кращих учителів країни.

Методичне об’єднання – один із найдієвіших важелів для досягнення такої мети.

Учитель той, у кого вищу освіту мають не лише розум, а й серце.

Учень має можливість отримати інформацію з багатьох сучасних джерел, то чи потрібен йому тепер учитель?

Чим ми, вчителі, відрізняємося від телеекрана, монітора, комп’ютера взагалі? А тим, що не просто розказуємо, пояснюємо, а вступаємо в живий контакт з учнем, надаючи йому можливість спілкування, душевне тепло, розуміння. Таки ж недарма вони чекають нас у класах. Очікують на наші очі, наші слова, нашу підтримку. І ми несемо їм своє слово, закохуємо в мову й літературу, простягаємо на своїх долонях диво-красу, створену митцями слова.

Головне для нас, учителів-словесників, не допустити професійної некомпетентності. Щоб цього не сталося, слід підніматися сходинками профмайстерності.

Перша сходинка – фахові знання, набуті у вищому навчальному закладі.

Друга – вивчення досвіду своїх колег.

Третя – ознайомлення з досвідом учителів України, їхньою системою роботи, впровадження кращих набутків у свою роботу.

Четверта – визначення пріоритетних напрямків для власної педагогічної діяльності й відпрацювання їх.

П’ята – не зупинятися на досягнутому, ніколи не відставати від учнів. Якщо вони прочитали книгу, а я ще не встигла, то варто обов’язково з нею ознайомитися. Якщо діти засвоїли нову комп’ютерну програму – не давати собі спокою, опанувати її. На мій погляд, учитель, який зупинився в своєму розвитку й самовдосконаленні, перекреслив себе як фахівця. Самовдосконалення і творчість – ось риси справжнього вчителя російської мови, сучасного і впевненого в собі, якого хочуть бачити учні і їхні батьки.

Секрети учительського успіху:

- учень рівний зі мною, ні я, ні хтось інший не має права принижувати його;

- учень – творець, тож нехай творить, аби на благо;

- я не «синя панчоха» - жартувати і радіти життю також умію;

- вирішення будь-яких конфліктів тільки мирним шляхом;

- мій авторитет не залежить від кількості високих та низьких балів – він базується на моїх переконаннях, відчутті, розумінні.

Наша робота і наш предмет: робити людину кращою. Не кожен обирає цю професію, але хто її обрав, стає справжнім чарівником, здатним творити добро. Стає учителем не на папері, а в класі. А отже, здобуває вищу освіту не тільки своєму розуму, а й своєму серцю.

Провідна ідея у вихованні дітей – виховання духовної культури з високими моральними якостями.

З цією метою я накреслила шляхи здійснення виховання дитини:

- виховання патріотичних почуттів, формування громадянсько-правового досвіду, розвиток соціальної компетентності;

- забезпечення засвоєння учнями навчальної програми;

- відповідальність за життя та здоров’я учнів;

- уміння програмувати, складати модель виховання дітей у класі;

- профілактична робота з дітьми групи ризику, залучення їх до колективної діяльності.

Всю виховну роботу спрямовую на виховання в учнів любові до рідного краю, до України, сприяю розвитку пізнавальної діяльності, уміння відстоювати свою думку, тверезо оцінювати події, виховувати почуття власної гідності.

Щоб виховати високоморальні якості, щоб бути душевно красивою, глибокою людиною, стояти на правильних життєвих позиціях, утвердження позитивних поглядів не мислиме без вироблення у вихованців своєї системи самовиховання і самоосвіти.

Для впровадження своєї провідної педагогічної ідеї у реальність я зупинилась на виборі такої форми роботи з учнями, як проведення системи уроків морального спрямування. Кожен виховний захід мав своє продовження у різних формах роботи: (зустрічі, диспути, вечори, усні журнали, екскурсії, конференції тощо).

Головною ідеєю всіх цих проектів є – духовність, яка пронизує особистісний, родинний, громадянський, національний аспекти.

Сьогодні, як ніколи, треба думати про духовність, бо наше суспільство переживає кризу, яка охоплює не тільки економічну, політичну, а й духовну сфери буття. Адже яким буде духовний світ людини, такий слід вона залишить після себе на землі.

Виховання духовності, на мою думку, це джерело всебічного розвитку особистості дитини. Я вважаю, що духовність – це вища мораль, яка може об’єднати націю, допоможе самовиразитись у культурологічному вимірі.

Теоретичні положення, провідні ідеї видатних педагогів, педагогів-новаторів, психологів Г. Ващенка, В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, О. Керичука, І. Беха дозволили знайти шлях реалізації цієї проблеми через особистісно орієнтований підхід у вихованні. Праці В. Сухомлинського, П. Дем`янюк, К. Чорної націлюють на те, що виховання духовності потрібно здійснювати через утвердження в свідомості учнів притаманних українському народові високих моральних цінностей, спрямованих на засвоєння кращих зразків вітчизняної та світової спадщини.

У вихованні духовної культури особистості важливе місце належить сім’ї, а завдання педагога підтримувати позитивну спрямованість родини на виховання учня і запобігати негативним проявам родинного виховання. У цьому напрямку організовую спільну діяльність школи, батьків та учнів. Це – консультації, анкетування, поради психолога, рекомендації, родинні свята, які стали традиційними «За все, що я маю, дякую тобі», «Рідна матуся», «Я – частина України».

Мої завдання збігаються з бажаннями батьків, тому я завжди чекаю від них готовності до співпраці. Ось теми, які я впроваджую на обговорення з батьками: «Здоров'я дитини – основа успішного навчання», «Раціональне дозвілля в житті учнів», «Мистецтво любити дітей», «Важкі» діти у школі. Завдання батьків по профілактиці розповсюдження злочинності серед дітей», «Координація шкільного та сімейного виховання. Основні напрямки виховної роботи» тощо.

Головним показником педагогічної майстерності вчителя є рівень творчого підходу – це вивчення і запровадження досвіду інших педагогів, відпрацювання власної концепції (авторська методика), створення концепції виховання (педагогічна інновація) і дослідницький рівень педагогічної діяльності.

Бачення духовного портрета особистості очима дітей співпало з моїм підходом до цієї проблеми, що дало можливість створити модель «Духовний портрет особистості», який є кінцевим очікуваним результатом – виховання людини духовно багатої, гармонійно розвиненої, творчої, гуманної, інтелектуальної. Виховна робота педагога повинна забезпечити шлях особистості до вершин морального благородства, що повністю відповідає запитам нового століття.




УРОК-ДОСЛІДЖЕННЯ

М.Булгаков «Майстер і Маргарита»

Уроки-дослідження допомагають учням осягнути філософський підтекст роману, якщо додати до серйозної роботи ще й елемент театралізації, урок набуває змістовності, емоційності, творчості. Враховуючи індивідуальні особливості учнів пропоную ролі: Понтія Пілата, Ієшуа, Воланда, Майстра, Маргарити. Завдання „акторів” – представити своїх героїв, використовуючи текст. Робота на уроці проходить в динамічних групах згідно пластів у романі: біблійний, символічно-реалістичний, сатирично-реальний. Учні готують запитання, висновки стосовно образів.

МЕТА: В ході дослідження тексту роману М. Булгакова „Майстер і Маргарита” методом концентрації розкрити філософсько-моральний зміст роману на прикладі життя героїв, їх морального кредо, довести думку про вічність моральних загальнолюдських цінностей, яка випливає із роману.
ХІД УРОКУ:

І. Слово учителя. „Є в людині начало світле, добре, животворне, начало пушкінське, шевченківське, бетховенське (можна додати - булгаковське). І мені здається, що саме це світоносне начало у світовій літературі становить вершину з вершин”.

Олесь Гончар.

Будьмо щирими самі перед собою: запитаємо себе про Добро і Зло про Істину. І не будемо тішити себе ілюзіями, що до кінця збагнемо сутність цих недосяжних філософських понять.

Але ми не маємо права, читаючи роман Булгакова „Майстер і Маргарита” не поміркувати над цими проблемами, які щирим струменем випливали із душі митця і знаходили своє втілення в образах роману і пластах його.

Учень-актор: „Я прокуратор Иудеи. Это она, опять она непобедимая, ужасная болезнь гемикрания, при которой болит полголовы. От неё нет средств, нет никакого спасения.

… О, Боги, за что наказываете меня… Приведите обвиняемого… ”



Учень: Чому, не бажаючи смерті філософа, не вірячи в його провину, ви підписуєте розпорядження про страту Ієшуа?

Понтій Пілат: Я зрікся істини справедливості лише тому, що в мені переміг слуга держави, для якої Ієшуа був небезпечним своїми ідеями, а не людина. Я керувався державною користю, а не істиною справедливості.

Висновок учнів динамічної групи (біблійний пласт).

Роман М. Булгакова – твір про моральну відповідальність людини за свої вчинки. Багатий життєвий досвід Понтія Пілата допомагає зрозуміти Ієшуа як людину. Він не бажає знищити філософа, римський прокуратор прагне схилити Ієшуа до компромісу, а коли це не вдається, тоді хоче вговорити Каїфу помилувати Га-Ноцрі з приводу свята Паски. Все в Понтії Пілаті співчуття, жалість, співпереживання, страх. Саме він, народжений залежністю від держави, керується її інтересами, а не істиною. І це означає його вибір. В умовах тоталітарного режиму навіть сильна людина може вижити досягти успіху, керуючись державною користю, а не моральними орієнтирами.

Учитель: Носієм вічного ідеалу, символом добра і справедливості, вершиною безкінечного сходження людства на шлях добра, любові, милосердя виступає в романі образ Ієшуа.

Учень-актор: (Ієшуа в терновому вінку) «Я, Иешуа Га-Ноцри, родом из города Гамалы. Я путешествую из города в город… Я один в мире…»

Учень: (сатирично-реальний пласт) Звідки ви черпаєте джерело віри в людину?

Ієшуа: Все в світі тримається на вірі, надії, любові.

І моя віра – це символ вічної підтримки людини.



Висновок: (біблійний пласт)

Конкретно-часова суперечка Понтія Пілата з Ієшуа про Істину, добро перетворюється на позачасову суперечку. В ній відображений вічний конфлікт ідеального і реального, загальнолюдського і соціально-політичного Ієшуа беззахисний, фізично слабкий, але він сильний духом – він вісник нових людських ідеалів.

Ні покарання, ні страх не можуть примусити його зрадити ідеї добра, милосердя.

Вчитель: „Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого...”

(Гете „Фауст”).

Учень-актор: Воланд «Я росту был не маленького и не громадного, а просто высокого. Что касается зубов, то с левой стороны у меня платиновые коронки, а с правой – золотые… По виду мне – лет 40 с лишним. Правый глаз – черный, левый – почему-то зелёный. Словом – иностранец».

Учень: (сатирично-реальний пласт) Чому неможливо розпізнати у вас Сатану, Асмодея, Люципера, так вас, по-моєму, називали в творах видатних митців?

Воланд: Від кожного з них у мене трішечки є. Але насправді я „каталізатор”, доводжу явища до логічного кінця, до ідеї, яка випливає із суті явища.

Висновок: (біблійного та символічно-реалістичного пластів).

Воланд не вкладається в рамки однієї будь-якої концепції. Він розглядає людину і людство з визначеної дистанції – культурної часової, прагнучи виявити недосконале в ній.

Життя постає в боротьбі суперечливих сторін. Будь-яке судження про світ – одностороннє, бо одностороннє добро, але переступивши межу, воно вже не є добром.

Воланд пов’язаний з самим рухом життя. Міру зла, користі, гріха Князь темряви визначає мірою істини, краси, безкорисного добра. Він встановлює рівновагу між добром і злом, і цим служить добру...



Вчитель: Поэт не человек, он только дух –

Будь, слеп он, как Гомер,

Иль, как Бетховен, глух, -

Всё видит, слышит, всем владеет…



Учень-актор (Майстер у чорному береті з вишитою літерою „М”).

«Я Мастер… как утверждает Маргарита, маловерный, несчастный человек. С бременем на плечах… с бременем творчества и истины… »



Учень: (сатирично-реальний пласт). В чому на вашу думку, обов’язок письменника?

Майстер: Письменницький обов’язок я бачу в тому, щоб вернути людині віру в високі ідеали, допомогти дійти до істини. Нехай істина, добро, милосердя існують всупереч тим, хто не хоче з ними рахуватись. Тому і виголошує Воланд: „Рукописи не горят”.

Висновок: (символічно-реалістичний пласт)

Для Майстра ідея творчості, встановлення історичної істини – це моральний вибір. Завдячуючи безперервному пошуку істини, не переривається зв’язок духовної культури, не зникають високі ідеали. Творчість Майстра – взірець служіння духовній істині, Майстер – не герой, він лише слуга істини.

В умовах тоталітарного режиму, від якого не можна спастись, сховатись, він занепадає духом, відмовляється від свого роману, спалюючи його.

Вчитель: „За мной читатель! Кто тебе сказал, что нет на свете настоящей, вечной любви?

Да отрежут лгуну его гнусный язык! За мной читатель! И только за мной, и я покажу тебе такую любовь!”



(М. Булгаков «Мастер и Маргарита»)

Учениця-актор: (Маргарита з мімозами в руках)

«Меня зовут Маргарита Николаевна. Я красива и умна. Многие женщины все, что угодно отдали бы за то, чтобы променять свою жизнь на мою. Я не знаю ужасов житья в общей квартире, не прикасаюсь к примусу, но всё это пустое… перед моей любовью к Мастеру».



Учень: Чому ви ідете на зговір з Воландом? Хіба кохання не потребує чистоти?

Маргарита: Я вмію боротись за своє щастя, мій зговір з Воландом – це боротьба за кохання, мистецтво і спокій. Та й Воланда не назвеш втіленням зла.

Висновок: (символічно-реалістичний пласт)

Маргарита творить подвиг в ім’я кохання і віри в талант Майстра. Вона переборює страх і власну слабкість, вона борець. Маргарита перемагає хаос і сама творить свою долю.



Вчитель: Людську долю і сам історичний процес визначає безперервний пошук істини, слідування високим ідеалам добра і краси, їх осягнення неможливе без терпіння, любові, духовного творення. І ми з вами спробуємо поміркувати над цими істинами.

  1. Які сили формують долі людей і сам історичний процес?

  2. Що лежить в основі людської поведінки: збіг обставин, ряд випадків, фатум чи послідовний рух обраним ідеалам, ідеям?

  3. Що ж являється істиною в цьому хаотичному світі?

  4. Чи існують незмінні моральні категорії, чи вони мінливі?

  5. Чи керується людина ними, чи нею керує страх перед силою смерті, жадоба влади і багатства?

ВИСНОВОК УРОКУ: - Про що ж цей роман?

Він про відповідальність людини за добро і зло, яке твориться на Землі. За власний вибір життєвих шляхів, ведучих до істини, любові, або злочину, зради, гріха. Він про силу любові і творчості.



РАЗВИТИЕ РЕЧИ. ОБЩЕНИЕ.
РАЗЛИЧНЫЕ СИТУАЦИИ ОБЩЕНИЯ (УРОК — ТРЕНИНГ)
Цели: совершенствование умения учащихся «входить в положение других

людей»; лучше понимать их чувства, мотивы поведения, усвоение

стандартных приёмов эстетических форм общения и творческого их

использования с учётом обстановки, эмоционального состояния

партнёров по общению; раскрытие причин отсутствия взаимопонимания.
Оборудование: учебные тексты, раздаточный материал для работы в парах,

в группах.


Тип урока: урок применения знаний и формирования умений.
ХОД УРОКА
І. Организационный этап
II. Актуализация опорных знаний
Беседа
* Как возникает взаимопонимание между людьми?
* Ощущаете ли вы понимание и поддержку со стороны одноклассников, учителей, родителей?
* В чём причина отсутствия взаимопонимания?
* Что необходимо для того, чтобы добиться полного взаимопонимания между людьми?
ІІІ. Постановка целей и задач урока.
Мотивация учебной деятельности учащихся
Учитель. В жизни нам часто приходиться страдать, обижаться на окружающих за то, что нас неправильно поняли, за то, что обидели. «Счастье — это когда тебя понимают»,— говорит герой фильма «Доживём до понеде-льника». Что же нужно для того, чтобы налаживалось взаимопонимание? Ведь без него не может быть ни полноценной любви, ни дружбы, ни творчес-кого содружества, ни просто нормального общения.
Сегодня на уроке мы дадим ответ на этот вопрос и ещё раз вспомним, каковы же основные функции и законы общения.

IV. Работа над культурой и развитием речи учащихся
1. Вступительное слово учителя
2. Коммуникативно-психологический тренинг «Хорошо ли мы знаем друг друга?» (работа в парах)
а) «Сопереживание»
Двум учащимся предлагается инсценировать ситуацию: первый делится своей радостью (или огорчением) по какому-либо случаю. Второй учащийся должен соответствующим образом отреагировать на это сообщение. (Одна и та же ситуация инсценируется разными парами школьников, после чего проходит обсуждение наилучшего способа взаимодействия партнёров.)
б) «Прогнозируем поступок»
Двум-трём учащимся класса («испытуемым»), предлагается выйти за дверь. В их отсутствие зачитывается ситуация, например: «Вы вошли в подъезд и увидели, что на ступеньках сидят взрослые парни, с ними девушка и два подростка распивают спиртные напитки. Каковы будут ваши действия?»
Предлагается высказать предположения о том, как бы поступили в этой ситуации «испытуемые». Заслушав предположения учащихся, «испытуе-мым» предлагают войти. Их знакомят с ситуацией и просят сказать, как бы они поступили в этом случае. Эксперимент можно повторить с другими «испытуемыми» на примере новой ситуации.
3. Чтение-понимание (молча) научно-популярного текста о законах
общения (работа с упражнениями учебника).
4. Коммуникативно-игровой тренинг «Я говорю, мы говорим»
Учащимся предлагается инсценировать разнообразные виды разговоров между людьми (деловых, дружеских, с родителями, учителями, одноклассни-ками и др.).
а) Встреча двух друзей
Два одноклассника встречаются у входа в кинотеатр. Один из них только что посмотрел интересный кинофильм.
б) Как дела в школе?
Сын приходит из школы. Мама интересуется о его успехах;
Попробуйте инсценировать эти диалоги с учётом требований, предъявляемых к общению двух людей.
5. Выполнение ситуативных упражнений с реализацией различных

типов речевого намерения (работа в парах).
6. Слушание-понимание художественного текста о культуре общения
Учитель. Послушайте советы писателя А. Маркуши, как управлять своей речью. Какие ещё советы вы могли бы предложить Алёше?
Алёша. Родители на меня за язык обижаются, за мой язык. И не хочу обидеть, а как скажу, так потом извинения просить приходится. И что обиднее всего, вроде я не сам делаю, а кто-то другой за меня несёт... Вы не знаете, против этого есть какое-нибудь средство?
Писатель. Надёжное средство от неуправляемого языка... Чаще всего, как я замечал, неуправляемость возникает в минуту повышенного напряжения, скажем, в споре, особенно если вам кажется, что вас несправедливо в чём-то обвиняют...
Люди отличаются друг от друга — одним удаётся сдерживать себя, подавлять свои порывы, а другим нет, и в результате — совсем нежелатель-ное «словоизвержение», за которое порой приходится долго расплачиваться.
Из всех способов управления этим опасным «словоизвержением лучшим представляется мне отвлекающая абракадабра. Никогда не слышали?

Сочините себе что-нибудь такое: «Сидит кот у ворот, раскрывает тихо рот, и не слышно, что поёт». «Где же моя крошечка, убежала кошечка». И прежде чем «врезать» свой ответ оппоненту, промурлыкайте про себя эту или какую-нибудь другую подходящую ерунду. Взять свой язык под контроль после такого упражнения много легче... А со стороны вы будете выглядеть просто великолепно: человек отвечает неспешно, взвешивая, обдумывая каждое слово.



V. Рефлексия. Подведение итогов урока
Учитель. Чтобы убедить самих себя в том, что вы отлично знаете всё, о чём мы говорили на уроке: «Общение. Различные ситуации общения», в течение 5 минут подготовьте развёрнутый ответ на тему «Условия успешного общения». Для этого в паре (как сидите за партами) выберите себе роль ученика или учителя. Сначала (2—3 минуты) просмотрите вместе весь материал в учебнике, вспомните, что вы ещё знаете и можете дополнить по теме.
Затем «ученик» негромко отвечает «учителю»на тему «Условия успешного общения».
Задача «учителя» — с помощью вопроса или прямой подсказки восполнить пробелы в содержании, исправить речевые недочёты.
После этого учитель вызывает пару. Отвечает «ученик», а «учитель» имеет право, задавая вопрос, помочь «ученику».
VI. Домашнее задание
Творческое задание (к следующему уроку развития речи)
Опираясь на материал урока, составить и записать в тетрадь памятку на одну из тем: «Искусство ведения переписки», «Как разговаривать по телефону», «Вежливость на каждый день».

ЦИКЛ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ ЗА ТВОРЧІСТЮ

АНТУАНА де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ ТА ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА
Урок 1
Духовний світ Антуана де Сент-Екзюпері та

Олександра Довженка
Мета: на основі знайомства з епохою, життєвим і творчим шляхом письменників сформувати уявлення про своєрідність світогляду Сент-Екзюпері та О.Довженка; з’ясувати первинне сприйняття казки та кіноповісті; формувати вміння робити власні спостереження; виховувати активну життєву позицію.

Обладнання: портрети Екзюпері і Довженка, книжки з його творами, ілюстрації до твору «Маленький принц» і «Зачарована Десна»; аудіозапис музики ансамблю «Спейс»; презентація.

Епіграф:

Шукайте мене в тому, що я пишу.

(А. де Сент-Екзюпері)

Хід уроку

I. Робота з портретами письменників

Слово вчителя світової літератури.

II. Знайомство з біографією Сент-Екзюпері. Презентація «Духовний світ Сент-Екзюпері».

Його звали Антуан Жан-Батіст Mapi Роже де Сент-Екзюпері. У дитинстві -просто Тоніо. Коли виріс, то­вариші з любов'ю називали його Сент-Екс, викинувши з прізвища всі ознаки аристократичного походження. А походив він зі старовинного графського роду, про який є згадки в історичних хроніках XIII ст.

Екзюпері говорив: «Я родом з мого дитинства». Яким же було його дитинство? Що він отримав у спадок від дитячих років?

Коли Антуан народився, його батько, незважаючи на походження, працював звичайним страховим інспектором у Ліоні. Через чотири роки він помер, залишивши п'ятеро дітей, серед яких Тоніо був третім. Але сім'я не знала злиднів, спочатку вони жили в маєтку бaбyci, потім — у багатої тітки. Вся відповідальність за виховання дітей лягла на плечі матері. Горда i ніжна, доброзичлива i любляча, вона зуміла створити в будинку ту атмо­сферу тепла, довіри i щирості, в якій виявився талант її сина. Енергійний i пустотливий, фантазер i задирака, а водночас дуже сором'язливий i вразливий, мрійник i затятий суперечник — таким був малий Тоніо.

Світ його захоплень вражав багатогранністю. Він мав ycпіхи з математики, латини, французької словесності. Антуан рано почав писати вірші, а на полях зошита з віршами малював схеми моторів. Так у його життя увійшла поезія i техніка: дві стихії майбутнього письменника і пілота. 3 дитинства, завдяки матері, Екзюпері захоплювався музикою, а згодом став чудовим скрипалем.

Закінчивши коледж у Швейцарії, Антуан навчався в Академії мистецтв у Парижі, вивчав архітектуру. Хоч він i старанно засвоював науку, але був невдоволений власним вибором. Тож покинув Академію, добровільно пішов до армії, в авіацію, поїхав з міста. На той час йому було двадцять…

Слово вчителя української літератури.

III. Знайомство з біографією О. Довженка.

Усі ви, мабуть, любите дивитися кінофільми, знаєте багатьох кіноакторів. А от тих, хто робить кіно,— кіносценаристів, котрі пишуть сценарії до фільмів, режисерів-постановників, що ставлять кінофільми, як правило, знають мало. Виняток становить О. П. довженко, його ім'ям навіть названа Київська кіностудія художніх фільмів. Олександр Петрович захопився кінематографією ще тоді, коли кіно було німим. Biн створив низку чудових фільмів, один з яких, «Земля», увійшов у дванадцятку кращих кінострічок світу. Народився Олександр Довженко в містечку Сосниці (Чернігівщина), що стоїть на березі чарівної річки Десни. Навчався відмінно, любив читати й малювати. Закінчив школу, училище, педагогічний інститут, потім були ще комерційний інститут та Академія мистецтв.

Працював учителем, державним службовцем, художником-ілюстратором, але все це покинув заради своєї мрії — робити кіно.

Олександр Петрович влаштовується режисером на Одеській кінофабриці, пише багато сценаріїв i ставить за ними фільми. Під час Другої світової війни він працює фронтовим кореспондентом, створює оповідання, кіносценарії на основі власних вражень i роздумів про страшне воєнне лихоліття.

Після війни Довженко продовжує напружено працювати на студії «Мосфільм».

Смерть спіткала митця несподівано, на знімальному майданчику під час роботи над фільмом. Його дружина, актриса Юлія Солнцева, продовжує справу чоловіка й здійснює постановку широкоформатних фільмів за кіноповістями О. Довженка. Серед них — і кінострічка «Зачарована Десна». Саме iз цим твором ми й будемо з вами знайомитися.

На честь сторіччя з дня народження славетного письменника 1994 рік було оголошено ЮНЕСКО роком Олександра Довженка.


Слово вчителя світової літератури.

(Звучить музика групи «Спейс»)

У двадцять один рік Антуан знайшов свій шлях. Та минуло багато часу, доки він знайшов на тому шляху себе. Але жодного разу не пожалкував, що зробив саме такий вибір. «Єдина втіxa — польоти», — писав він. Протягом служби йому доводилося виконувати найскладніші польоти, бувати в гарячих точках планети, не раз ризикувати життям. Але він ніколи не уникав ризику, труднощів. Він завжди почувався відповідальним за людей i перед людьми.

Усе життя Екзюпері бepiг зв'язок зі своїм дитинством, любив детей, був упевнений, що дуже важливо не загубити дитячої одухотвореності в мінливому дорослому світі. Про це він писав у казці «Маленький принц», яка з'явилась у 1943 році. Автору тоді було 42 роки. Весь свій життєвий досвід, роздуми i переконання він переніс на сторінки твору, однаково цікавого i важливого i для дітей, які стануть дорослими, i для дорослих, що були дітьми.



Слово вчителя української літератури.

Олександр Петрович був людиною багатогранного таланту: письменник, сценарист, кінорежисер, художник, дипломат. Сьогодні ми здійснимо подорож у його дитинство і проникнемо у світогляд цієї цікавої людини. Екскурсію на береги Десни проведе … (називається прізвище учня, який готувався заздалегідь, щоб розповісти про географічне положення містечка Сосниці, ріки Десни та назвати основні факти з життя О. Довженка).



Виступ літературознавця учня 6 класу.

IV. Реклама книг Ан. де Сент-Екзюпері казки-притчі «Маленький принц» та твору «Планета людей».



Виступ учня-бібліотекаря.

V. Демонстрація книг О. Довженка, коротке повідомлення про зміст творів: «Зачарована Десна», «Земля».

VI. Знайомство з казкою «Маленький принц». Презентація «Історія створення казки».

Найкраще можна зрозуміти Антуана де Сент-Екзюпері, прочитавши його останній твip, казку «Маленький принц», у якій автор показує світ очима дитини. Не випадково твip присвячений другові письменника «Леонові Верту, коли він був маленьким». Це свого роду вчення про те, як треба жити людям, щоб пізнати щастя, світ, розвинути почуття гідності. Маленький принц для Екзюпері, котрий отримав релігійне виховання, — не ангел, що зійшов на землю, він — втілення вічно живої частинки людської душі, образ, що дає змогу оцінити в людині людяне. Письменник вчить нас бачити головне, жити серцем.


Виступ учня з МАНу (Чумак Е. )
VII. Перегляд слайдів кіноповісті «Зачарована Десна»
VIII. Підсумок уроку (поетична сторінка)

Вірш Ю. Друніної «Пілот Сент-Екс, поет Екзюпері» (виступ кращого читця віршів).

***

Влюбленный в землю,

Он любил и небо,

Да так, что без него

Прожить не мог.

Но этот гений,

Этот полубог,

По мненью многих,

Мудрым вовсе не был.

И то сказать —

Творил бы в тишине,

Своим лишь, кровным,

Занимался делом...

Пилот Сент-Экс

На грянувшей войне

Был горячо

И леденяще смелым.

Он в небесах

Остался навсегда...

Гори в угрюмом космосе,

Гори,

Безумная и мудрая звезда —

Пилот Сент-Экс,

Поэт Экзюпери!

IX. Складання сенкану (клас ділиться на групи)


X. Мотивація оцінок
XI. Домашнє завдання (по групах)

Урок 2

Тема. Великий і чарівний світ дитинства у творах

«Маленький принц» і «Зачарована Десна»

Мета: розвивати навички аналізу тексту, усвідомити ідейно-художні особливості кіноповісті; з’ясувати алегоричний зміст образів казки-притчі, розрізнення реального та уявного у творі «Зачарована Десна»; розвивати творчу уяву, логічне мислення; виховувати усвідомлене ставлення до життя і позиції людини в суспільстві, життєрадість, спостережливість, любов до природи.

Обладнання: презентація, ілюстрація до кіноповісті «Зачарована Десна» і казки-притчі «Маленький принц».

Епіграф:

Світ який – мереживо казкове!

Світ який – ні краю, ні кінця!

(В. Симоненко)



Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань (перевірка уважності читання)
Клас ділиться на групи. Кожен учень отримує «Анкету казкового героя», яку має заповнити.

Зразок анкети:



  1. Ім'я.

  2. Зовнішність.

  3. Вдача (сумний, злий, веселий...)

  4. Кого з героїв він любить? Кого — нi?

  5. Його улюблене заняття.

  6. Мова героя.


II. Повідомлення теми, мети уроку

Вчителі світової та української літератури


III. Подача нового матеріалу

Вчитель світової літератури

Презентація казки-притчі «Маленький принц»

Маленький принц шукає істину. В останні роки життя i сам Сент-Екзюпері замислювався над долею світу. Як i чим живе людина? Що її хвилює? Куди прямує людство? Ці питання він порушив у своїй казці. I зробив це за допомогою символів, алегорії. Розгляньмо детальніше символи та алегорії.

Словникова робота.

Символ (грецьк. — умовний знак) — предметний або словесний знак, який виражає сутність певного явища.

Алегорія (грецьк. — інакомовлення) — cпociб художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних ociб, явищ, предметів під конкретними художніми образами.

Вчитель української літератури (про уявне і реальне)

Знайдіть у тексті «Зачарована Десна» опис історії з кіньми, визначить, що в ньому реальне, а що уявне, з’ясуйте, які художні засоби автор використовує найчастіше, який висновок для себе зробили.


Реальне

Уявне

1. Важко жилося коням у селян…

1. Розмова коней, яку підслухав Сашко

Художні засоби, приклади

Хитрі й недобрі; перелякані, закляті, стурбовані, заворожені, пригноблені (коні) – епітети.

Висновок:

Демонстрація таблиці про символи казки-притчі «Маленький принц» (замальовування таблиці), що уособлює згадані образи.




Герой

Що уособлює

Символи

король

влада

трон, мантія

честолюбець

пихатість

оплески

пияк

втеча від проблем

пляшки

бізнесмен

прагнення багатства

цифри

ліхтарник

відповідальність

ліхтар

географ

світоглядна обмеженість

книжка

Вчитель української літератури

Знайти у творі «Зачарована Десна» описи довкілля, визначити, якими засобами вони створюються.





Образи

Приклади

Художні засоби

хмари, небо, птахи







Десна, Придесення








IV. Закріплення знань і умінь та навичок

Вікторина (вчитель української літератури)



  1. Кому радість, «коли вилізає з землі всяка рослиночка»? (Матepi.)

  2. Хто «любив... гарну бесіду й добре слово»? (Дід Семен.)

  3. Чиєю «творчістю душі» була лайка? (Прабаби Марусини.)

  4. Чому діти не ходили до великих кущів смородини? (Тому що вони боялися гадюк.)

  5. Для чого Сашко дражнив бджіл? (Щоб вони його укусили i щоб йому дали мідну копійку для прикладання.)

  6. На що була схожа хата Сашкових батьків? (На стареньку білу печерицю.)

  7. Що з овочів Сашко полюбляв найбільше? (Моркву.)

  8. У кого «голос... був такий добрий, i погляд очей, i величезні, мов коріння, волохаті руки були такі ніжні»? (У прадіда Тараса.)

  9. Звідки взявся лев на берегах Десни? (Із мандрівного звіринця.)
    10) Яка пригода трапилася iз собакою Піратом? (Biн загубився на ярмарку й прибіг додому через місяць.)

  1. Після якого випадку Сашко ні разу не вдарив коня? (Після того, як він підслухав розмову коней.)

  2. Яким є ключове слово кіноповісті, пов'язане з головною дум­кою цього твору? (Добро.)

Вчитель світової літератури

Лис — символ… (мудрості)

Пустеля — символ … (спустошення людських душ)

Троянда — символ … (випещеності i досконалості, а також відповідальності за долю близьких)

Вода — … (початок життя, символ пошуку істини)

Баобаби — символ … (зла, руйнування)



V. Мотивація оцінок
VI. Домашнє завдання (по групах)

Українська література: скласти усний твір «Чарівний світ дитинства у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»».

Світова література: намалювати ілюстрації до твору «Маленький принц».

Урок 3



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка