Освіта у східних І західних слов’ян (на матеріалі української та чеської мов історико-культурологічний І ономасіологічний аспекти)



Сторінка5/9
Дата конвертації08.07.2018
Розмір1.33 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Розділ ІІ - Ономасіологічний аспект




ІI.1. Загальні назви вищих навчальних закладів

Зібраний і проаналізований нами матеріал у першому розділі свідчить про те, що в Україні, як і в Чеській Республіці існують різні види вищих навчальних закладів, на позначення яких у відповідних мовах найчастіше вживаються укр. інститут, університет, академія та чес. univerzita, akademie та інші. Перш, ніж перейти до розгляду окремих одиниць аналізованої лексичної підсистеми, звернемо увагу на те, що відповідником родової назви досліджуваних українських реалій вищий навчальний заклад в чеській мові буде vysoká škola.

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови (ВТСУМ, 2004) лексема заклад описується як

1) Установа з певним штатом службовців і адміністрацією, що працюють в якій-небудь галузі освіти, науки, культури і т. ін.

Перекладний Українсько-чеський словник лексему заклад фіксує як ústav, instituce, zařízení, а укр. середні та вищі навчальні заклади як střední a vysoké školy /. 24, s. 306.

Сучасна чеська лексикографічна наука подає лексему základ з такими поясненнями:



  1. často pomnožné – Základy nejspodnější část stavby (v zemi), na níž vlastní stavba spočívá. Základy domu, položit základy, kopat základy, prostor pro ně.

  2. Nejdůležitější, hlavní, podstatná složka, podstata. Základ mužstva tvoří jen starší hráči, základem jeho knihovny je beletrie (jádrem).

// Jaz.Slovní základ, základ slova. Slovotvorně nerozložitelná část nesoucí význam.

// Základ výpovědi. Téma, o čem je řeč.

  1. Hlavní (povahová) vlastnost, podstata, založení (člověka). Ve svém základě je to dobrák, od základu je to dobrák.

  2. Východisko, předpoklad (na který se navazuje). Vhodný základ pro další jednání, má ze školy dobré základy.

// Moc a podobně otřesená v základech, přestavět dům od základu, základů úplně, zcela, znova.

// Změnit něco. Vykořenit (zlo) od základu, základů.



    1. zpravidla v množném čísle Základy nejspodnější část stavby uložená v zemi, spodek nějakého zařízení, podklad něčeho. Základy budovy, betonové základy, položit základy, kopat základy (jámu pro ně), dům se otřásl v základech, vyhořel do základů, postavit zbořené budovy od základu (celé znovu), stát, spočívat na nejistých základech

// přen. — Nebýt dobře promyšlen, odůvodněn, zajištěn.

// přen. — Měna na zlatém základu, změnit, zvrátit něco od základu (úplně, zcela), jeho moc byla otřesena v samých základech, vykořenit zlo do základů.

// stav. — Plošné, hlubinné základy.

// tech. — Základ stroje, zařízení stavební konstrukce, na které jsou stroje, zařízení uloženy a upevněny.

// hut. — Základ vysoké pece železobetonový blok nesoucí váhu pece.

// sklář., ker. — Plocha, na které se dále zdobí.



  1. Nejdůležitější, hlavní složka něčeho, báze, kořen, nejvlastnější rys, znak člověka, podstata. Základem knihovny jsou klasikové, základ národního hokejového mužstva, mravní základ člověka, je ve svém základu dobrý, lidé jsou si v základě podobní

// lékár. — Masťový základ, hmota udělující masti požadovanou konzistenci.

// mat. — Základ mocniny (mocněnec), základ desítkové soustavy (číslo deset).

// jaz. — Slovní základ, základ slova (nejmenší dále již slovotvorně nerozložitelná část slova, která je nositelem jeho základního významu).

3) Východisko, předpoklad nějaké činnosti nebo stavu, (věcný) podklad, podstata. Přinesl si ze školy dobrý základ (pro studium), základy matematiky, má solidní základy ve svém řemesle, dostali do své domácnosti určitý základ (kapitál)

// Antické umění se stalo základem umění renesančního (východiskem).

// Politika, výroba založená na vědeckých základech, drobné chyby rostoucí z jednoho základu (pramene).

// Odstranit základ všeho nedorozumění (příčinu).

// ustálené knižní spojení — Na základě nečeho (se zřetelem k něčemu, s přihlédnutím k něčemu, podle něčeho) byl přijat na základě doporučení, na základě získanývh zkušeností změnil metodu práce.

// jaz. — Základ výpovědi (to o čem se ve větě nebo výpovědi něco říká, téma).

4) Založení. Ke jménu kněžny Libuše pojí se domnělý základ města Prahy.

5) Zástava, záruka. Na základu bude puštěn (ze zajetí), snažil se, aby dostal za svůj základ co nejvíce.

6) Sázka. Dává na základ vědro plzeňáka.

7) kožel. základy — základové jámy.

Навіть побіжний аналіз лексико-семантичної структури зазначених лексем свідчить, що йдеться про міжмовні омоніми.

Варто також зазначити, що в українській мові ще й подекуди вживається абревіація ВУЗ, яке означало « вищий учбовий /читай - навчальний, калька з рос. мови / заклад». Слід зауважити, що останнім часом у фахових текстах вже вживається скорочення ВНЗ, тобто вищий навчальний заклад.

Лексема школа в українській лексикографічній літературі описується як:

1) Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління.

// Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів.

// Приміщення, в якому міститься такий заклад.

// збірне, розмовне — Колектив учнів навчально-виховного закладу; учні та вчителі такого закладу.



Базова школа — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах і науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експеріментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів.

Вечірня школа — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва.

Школа-семінар — заняття, що періодично організуються науковою установою, підприємництвом і т. ін. для обміну думками, вивчення якого-небудь науково-виробничого питання і т. ін.

Нормальна школа — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо.

Школа-інтернат — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються.

Школа подовженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебувають під наглядом учителів протягом усього дня.

2) Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація.

// Військовий навчальний заклад, призначений для підготовки офіцерського й молодшого командного складу армії.

Музична школa.

3) Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання.

// Те, що дає практичні знання, досвід.

// Форма поширення досвіду й підвищення загального культурного рівня кого-небудь. Школа життя.

4) Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Школа гри на фортепіано, Школа співу.

// спец. Мистецтво дресирування коня, пов'язане з манежним об'їжджанням, виконанням різних вправ і т. ін. Школа верховної їзди.

5) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці.

// чия, кого, з означенням: Група учнів, послідовників, однодумців кого-небудь

6) сад. Те саме, що шкілка.


  1. спец. Про комплекс вправ, виконання яких на спортивних змаганнях є обов'язковим.

Для того, щоб ми могли зробити аналіз лексичної одиниці школа в українській мові, використовуємо ще дані, зазначені в Словнику української мови (СУМ, 1979), котрий вийшов раніше, тобто у 1979 р. В даному випадку не наводимо усі представлені в словнику значення аналізованого слова, а лише ті, котрі в сучасній мові вже не використовуються. Для кращого зображення в тексті номер або будь-яке означення перед ними буде виділено жирним шрифтом.

1) Тривіальна школа, заст. — сільський початковий навчальнний заклад у Галичині.

Школа глухих — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених слуху й мови.

Школа для дорослих — загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються ввечері без відриву від виробництва.

Школа сільської (робітничої) молоді — вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва.

Школа сліпих — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавленних зору.

2) Школа фабрично-заводського учнівства, заст. — нижчий професійно-навчальний заклад в СРСР для підготовки кваліфікованих робітників.

Отож, навіть на перший погляд можна бачити, що у значеннях цієї лексичної одиниці відбулися протягом років деякі зміни. Головні значення 1 - 6 та їх підрозділи за своїм змістом однакові. Зміна відбулася у наведеного значення під номером 7) "спец. Про комплекс вправ, виконання яких на спортивних змаганнях є обов'язковим." Таке значення раніше виданий словник не фіксує. Зміни відбулися у назвах типів шкіл. У значення, показаного під номером 1) раніше існували ще такі різновиди шкіл: Тривіальна школа, Школа глухих, Школа для дорослих, Школа сільської молоді, Школа сліпих.

Школа для дорослих за своїми завданнями відповідає зараз існуючій назві Вечірня школа, тобто ці назви можна також вважати однаковими. Під номером 2) Словник 1979 р. фіксує як один із видів колишньої школи Школу фабрично-заводського учнівства - звичайно, що цей тип школи вже не існує.

Малюнок 1: зміни у семантичній структурі лексеми школа
Школа (СУМ, 1979) Школа (ВТСУМ, 2004)


1. навчальний

заклад



1. навчальний

заклад


7.

комплекс


вправ

2. спеціал.

навч. заклад

6. у значенні “шкілка“

2. спеціал.

навч. заклад

6. у значенні

“шкілка“



3. набування знань, досвіду

3. набування

знань

5. напрям

у науці, літературі



4. система практичн.

прийомів вивчення



5. напрям у науці

4. система практичних прийомів вивчення


Варто також звернути увагу на те, як лексична одиниця школа описана Українською Радянською енциклопедією: Навчально-виховний заклад для навчання і виховання дітей, молоді та дорослих. Школа здійснювала розумове, моральне, фізичне, трудове і естетичне виховання учнів. Вона відігравала велику роль у розвитку суспільства і житті окремих людей, прилучаючи нові покоління до духовної культури, озброюючи учнів необхідними знаннями, вміннями та навичками. Школи класифікувалися за різними ознаками: за характером знань — на загальноосвітні і професійні (спеціальні), стосовно того, хто їх утримував — на державні, громадські і приватні, за обсягом знань - на початкові, неповні середні, середні і вищі, за віком учнів — на школи для дітей, для молоді й дорослих.

Школа виникла в часи формування і утвердження рабовласницького суспільства. Перші школи були створені в країнах давнього сходу (Ассірія, Вавілон, Єгипет, Індія, Китай), де зростали великі міста, розвивались ремесла, торгівля, науки, зокрема прикладні, засвоєння яких вимагало планомірного і тривалого навчання. На території Європи система шкіл склалася в Греції в XII-XI ст. перед різдвом Христовим. Школа давньої Греції мала значний вплив на організацію освіти в Римі, а пізніше в багатьох країних Європи. Перші відомості про школи в давньому Римі належать до ІV ст. перед різдвом Христовим. У ІІ ст. перед різдвом Христовим в Римі поступово сформувалась триступнева система шкільної освіти (елементарна, середня, вища). Тут були закладені і початки майбутньої професійної освіти, виникли перші спеціальні школи - медичні, архітектурні та ін. На території Київської Руси перші школи були створені у Києві в Х ст. Школи існували при монастирях і князівських дворах. Справа над освітою була надана духовенству. Зміст навчально-виховної роботи, ідейне спрямування і навчання школи змінювались відповідно до змін самого суспільства, його економічного та політичного ладу і класової структури.

В класовому суспільстві школа мала класовий характер, виховувала учнів у дусі ідеології і політики панівних класів. Класовий характер школи виявлявся також у забороні вчитися рабам, кріпакам, пізніше — в існуванні двох систем школи: однієї — для привілейованих верств, другої — для трудящих.

У зв'язку з історичним розвитком суспільного виробництва, зростанням матеріальної і духовної культури змінювалась та розвивалась і організація шкільної освіти, зникали одні типи шкіл, виникали інші. В добах феодалізму школа була підпорядкована інтересам світських та церковних феодалів. Навчання і виховання в ній мали релігійно-догматичний, схоластичний характер. В Західній Європі в середні віки всі школи (парафіяльні, монастирські, єпископальні та ін.) належали церкві і були засобом посилення гноблення кріпаків, боротьби з прогресивними силами суспільства, з наукою. Школи були чоловічими, навчання в них проводилось латинською мовою. Для широких мас населення школа була недоступною.

В більшості країн світу не існували школи для дівчат. Перші початкові школи для дівчат з'явились у Західній Європі в ХVI-XVII ст. До цього часу в багатьох країнах навчання дівчат проводилось у монастирях.

В умовах розкладу феодалізму, розвитку торгівлі, ремесел і нових суспільних відносин церковні школи не могли задовольняти запити нових станів у грамотності і практичних знаннях. Тому в ХІІІ-ХІV ст. у містах Західної Європи виникли світські цеховні школи для дітей ремісників та гільдійські школи для дітей купців.

У ХVI ст. міські муніципалітети в Німеччині, Австрії, Швейцарії та в інших країнах на основі об'єднання цехових і гільдійських шкіл створили міські початкові школи підвищеного типу, що задовольняли потребу дрібної буржуазії в реальних знаннях.

В ХVI-XVII ст. в містах і селах України були створені братські школи. У ХVII ст. під впливом розвитку нових суспільних відносин зародилась ідея державної школи. У Франції, Німеччині та інших країнах Західної Європи деякого поширення набули початкові школи, до яких у певній мірі був відкритий доступ для дітей трудяших. На противагу цим школам дворянство створило для своїх дітей аристократичні школи, що давали підготовку для адміністративної і військової діяльності - лицарські академії та ін. навчальні заклади в Німеччині, Франції, коледжі в Англії, у ХVIII - XIX ст. кадетські корпуси, пансіони, ліцеї — в Росії. В німеччині у ХVI ст. почали створювати гімназії, був покладений початок класичній освіті, яка за своїм змістом була гуманітарною.
В сучасній чеській мові лексема škola розглядається як:

1)Instituce poskytující všeobecnou nebo odbornou výuku a výchovu. Mateřská škola, základní škola, střední škola, odborná škola, vysoká škola, chodit do školy, vychodit školu, soukromé školy, církevní školy.

2) Budova pro takovou instituci. Postavit si moderní školu.

3) Žactvo (a zaměstnanci) školy. Naše škola jede na výlet.

4) Školní povinnost, vyučování. V sobotu není škola, škola v přírodě, je sotva škole odrostlý.

5-3) Školení, výchova, získávání zkušeností. Tvrdá škola života, to je pro nás dobrá škola, je sotva škole odrostlý.

6) Učební metoda, soustava, popřípadě učebnice. Škola hry na klavír, na kytaru.

7) Skupina stoupenců filozofického, uměleckého, vědeckého směru. Hegelova škola, pražská lingvistická škola. (Slovník spisovné češtiny pro školu a veřejnost). В раніше виданому Словнику чеської мови .(Slovník spisovného jazyka českého, II.díl) з 1989 р. škola описується як:



1) Те саме значення, тільки наведені інші приклади:

Vystudovat školu, absolvovat školu, vyloučit ze školy, ředitelství školy, kamarádka ze školy, budova školy, síť škol, německy jsem uměl ještě ze školy, být ještě ze staré školy (nemoderní, konzervativní), taková žebrota a chce to kluka posílat do škol, závodní škola práce, jednotná škola (školství), je to tu jako v židovské škole (všichni hlučně mluví), výběrové školy, školy nižšího, vyššího stupně, odborné školy, hospodářské, zemědělské, ekonomické školy, jazykové, hudební školy, školy uměleckého směru, závodní, učňovské školy, školy důstojnického dorostu, internátní školy, večerní školy (pro pracující), mateřská škola - hovorově školka, zvláštní, pomocná škola, základní devítiletá škola, střední všeobecně vzdělávací škola.



// dř. Obecní, národní, měšťanská škola.

// v názvech. Vysoká škola ekonomická v Praze, výtvarná Fillova škola, Holého škola (na škole výtvarného směru) oddělení vyučujícího.



2) Prostá venkovská, vesnická škola.

3) Celá škola byla vzhůru.

4) Už nám začala škola, hrát si na školu, být po škole, chodit za školu, být za školou (vynechávat vyučování).

5) Třída. Měl čtyři latinské školy. Тут різниця - у новому словнику таке значення відсутнє.

6) Školení, výchova. Dávat někomu školu (přeneseně cepovat ho).

// ironicky Kazit někoho. Ten mu dává pěknou školu.

// Učit se, vycvičit se u někoho.Jít k někomu do školy.

// sport (v jezdectví) Vysoká škola. Vrcholný výcvik drezurního koně.

7) Učební metoda, soustava, učebnice. Kurzova klavírní škola.

// sport. Gymnastická škola, skokanská škola, běžecká škola.

8) Skupina stoupenců, následovníků, žáků jednoho směru filozofického, uměleckého, vědeckého ap.Pythagorejská škola, první novočeská škola básnická, pozitivistická škola, Myslbekova škola, Mařákova škola.
Порівняння семантичної структури аналізованої лексеми škola в двох тлумачних словниках чеської мови свідчить про те, що перші чотири значення в обох джерелах співпадають у них різниця тільки в прикладах, наведених словниками. Сучасне п'яте значення раніше виданий словник фіксує під номером 6) і ще до того показує підрозділ "sport (v jezdectví) Vysoká škola. Vrcholný výcvik drezurního koně." Сучасні значення 6 та 7 співпадають зі значеннями 7 та 8, котрі наведені под цими номерами у раніше виданому словнику. Сучасний словник чеської мови не фіксує значення, вказаного у раніше виданому словнику 5) "Třída. Měl čtyři latinské školy." Отже, аналіз семантичної структури досліджуваної лексеми дозволяє стверджувати, що у семантиці вищенаведеної чеської лексичної одиниці відбулося звуження (спеціалізація).
Малюнок 2: зміни у семантичній структурі лексеми škola

Škola (Slovník spisovného jazyka českého, II.díl) Škola (Slovník spisovné češtiny)




1. instit. poskyt. výuku

1. inst. posk. výuku

8. stoup. fil. sm.


7. st. fil. sm.

2. budova pro instit.



6. učeb. metoda

2. budova pro instit.

7. učební metoda


3. žactvo školy

3. žactvo školy

6. školení

5. škole-ní



4. vyučování

4. školní vyučová-ní



5. třída

Спробуємо проаналізувати зміни, які відбулися в семантичній структурі української лексеми школа та її чеського відповідника. Перше значення можна вважати однаковими, якщо не брати до уваги в українському тексті виділене "молоде покоління", на відміну від української мови чеська мова це не уточнює. Значення під номером 2) у чеській мові можна з'єднати з підрозділом, виділеним у українському тексті у значення 1) "приміщення, в якому міститься такий заклад ". У чеській мові значення, зафіксоване під номером 3), можна вважати співвідносним з підрозділом першого значення в українській мові "збірне, розмовне — Колектив учнів навчально-виховного закладу; учні та вчителі такого закладу." У тлумачному словнику чеської мови значення, зафіксоване під номером 5), за своїм змістом близьке до значення 3) в українському тексті, а також до одного його підрозділу. Тут не можна брати до уваги окремо виділене в українському тексті "Форма поширення досвіду й підвищення загального культурного рівня кого-небудь." Значення, зафіксоване у чеській мові під номером 6), збігається із значенням 4) в тлумачному словнику української мови, менша різниця між ними в тому, що чеська мова може використати це значення у розумінні "підручник", а українська мова ні. Значення 7) у чеської лексеми та значення 6) української одиниці за своїм наповненням можна вважати тотожніми.


Малюнок 3: порівняння значень лексеми школа/škola

Школа Škola



1. inst. posk. výuku

8. stoup. fil. sm.

1. навчальний

заклад



7.

комплекс


вправ

2. budova pro instit.



7. učební metoda

2. спеціал.

навч. заклад


6. у значенні

“шкілка“


3. žactvo školy

6. školení

3. набування знань, досвіду

4. vyučování



5. třída

5. напрям у науці

4. система практичн.

прийомів вивчення

Ottův slovník naučný описує назву škola таким чином

V nejširším smyslu nazývá každý ústav pro společné vychování a vyučování mládeže. Slovo je původu řeckého, kde označovalo volný čas, kterého bylo možno užíti k duševní práci, jež značívala zotavení a byla výsadou vrstev občanských starověké společnosti. Školy byly původně aristokratické povahy, pečovaly o vzdělávání vyšších vrstev a byly zakládány kněžími. Postupně školy přestaly být církevní záležitostí a staly se státními.

Podle různých kritérií se rozeznávaly školy všeobecně vzdělávací od škol odborných, veřejné od soukromých, smíšené (školy pro obě pohlaví) od oddělených (zvláštní školy pro obě pohlaví), ale hlavně se v evropském školství vyvinulo rozdělení škol podle stupně podávané výchovy a to na školy: obecné, střední a vysoké.

Idea obecného školství je dílem XIX. století. Škola obecná měla být povinná pro děti od 6 do 14 let. Škola měla být bezplatnou a žáci měli být vychováváni pro veřejnost, společnost, národ, stát. Velký význam získalo úsilí Marie Terezie, která organizovala školy triviální, hlavní a normální. Úplné obecné školství u nás bylo vytvořeno v XIX. stol.

Ke škole obecné se organicky pojila škola měšťanská jako ústav, který měl poskytovat další vzdělání se zřetelem k praktickým životním potřebám, zejména stavu zemědělského, živnostenského, obchodního a místním poměrům určitého kraje. Škola měšťanská byla přípravnou pro ústavy učitelské a pro odborné školy (obchodní, průmyslové, zemědělské). Na školy obecné navazovaly školy pokračovací a školy řemeslné. Školy obecné mohly být smíšenými (pro obě pohlaví), kdežto u školách měšťanských žactvo muselo být odděleno podle pohlaví.

Školství podléhalo ministerstvu vyučování a kultu. Vysoké školství ministerstvu vyučování.

Druhým stupněm školské soustavy byly školy střední. Střední školství bylo povahy přípravné k dalším studiím na vysoké škole. Školství se dělilo na dva druhy: na gymnazijní a reální. Gymnazia vznikla z dřívějších škol latinských. Gymnazium mělo vychovat studenta, aby dospěl v samostatného člověka, který by byl schopen plnit své povinnosti ve vůdčím postavení občanského života. Reálné školy byly ústavy úplně moderními. Školy reálné se postupně stávaly průpravnými školami pro vysoké školy technické.

Vysoké školy jsou místem volného myšlení, soustavného vědeckého bádání, kde se umožňuje pokrok vědecký, jsou vrcholem všeho školství, nejvyšším ústavem vyučovacím, odkud věda, vzdělání, poznání má ve všechny vrstvy národa se šířit. Vysoké školy jsou ústavy vědecké, vzdělávací, jsou kulturním centrem národního života. Vysokými školami jsou především university vzniklé ve středověku sloučením škol klášterních a katedrálních nebo později zakládané panovnickými bullami s potvrzením papeže. Za doby humanismu převládl název academia. Univerzity středověké byly jednotné u všech národů, dělily se na fakulty a národy, měly mezinárodní ráz, tvořily mohutné korporace, cechy s rozsáhlou samosprávou, vlastním jměním, právy a výsadami. Jazykem vyučovacím byla výhradně latina, uznaný dorozumívací prostředek celé středovéké inteligence. Univerzity novověké znárodněly a zlidověly, zřekly se své právní samostatnosti a do jisté míry byly postátněny, přizpůsobily se zvláštním poměrům a potřebám určitého národa a státu. Postupem času vysoké školy zestátněly, stát přejal úlohu zakládat školy.

II.2. Зміни в семантичній структурі загальних назв


Спробуємо перш за все уточнити, що ці назви означають згідно з існуючими тлумачними словниками аналізованих мов.
Так, в сучасній українській мові слово інститут може означати:

1) Назва деяких вищих навчальних закладів і наукових установ.

2) У дореволюційній Росії — закритого типу жіночий середній навчальний заклад для дітей дворян.

Інститут шляхетних дівчат.

3) юр. Сукупність правових норм у якій-небудь сфері суспільних відносин. Інститут шлюбу.

Ці самі значення можна знайти у раніше виданому словнику української мови.

Тоді, якщо ми розглянемо слово інститут лише в український мові, то треба зазначити незмінність семантики протягом значного періоду.


Малюнок 4: Схема відтворення семантики лексеми Інститут (подати скорочені назви словників)





1. виший навчальний заклад і наукова установа

2. жіночий середній навчаль. заклад дли дітей дворян





3. сукупність правових норм у якій-небудь сфері суспільних відносин


Slovník spisovné češtiny pro školu a veřejnost /114/ трактує лексему іnstitut, як

1) Ústav (у першому значенні), ілюструючи при цьому наступним способом: vědecké instituty, instituty pro racionalizaci výživy.



Slovník spisovného jazyka českého I. díl /737/ фіксує ще одне значення наведеної лексичної одиниці: 2) poněkud zastaralé: právní instituce (див., ….

Сучасна чеська лексикографічна література фіксує лексему institut тільки у одному наведеному значенні. Раніше виданий словник показує крім першого значення ще одне, котре означало "právní instituce". Отож, можна вважати, що у семантиці вище зазначеної лексеми в чеській мові відбулося звуження/спеціалізація. (див. мал. 5)


Малюнок 5: зміни у семантичній структурі лексеми institut


1. ústav
Іnstitut (Slovník spisovného jazyka českého, I.díl) Institut (Slovník spisovné češtiny)


1. ústav

2. právní instituce

Перейдемо до розгляду чеської лексеми ústav, відповідника укр. інститут. Звернімося до дефіниції аналізованої лексеми, зафіксованої чеською енциклопедією. Ústav (institut) zařízení k vzdělávacímu nebo humanitnímu účelu. Při vysokých školách byly např. zřízeny ústavy opatřené sbírkami, přístroji a jinými pomůckami k vědeckému bádání (ústavy přírodovědecké, lékařské). Účelům humanitním sloužily ústavy pro choromyslné, hluchoněmé, slepé, ústavy pro chudé, pro zaopatřování služeb a práce. Mnohé ústavy byly zařízeny tak, že v nich chovanci bydleli a měli celé zaopatření. Ústavy byly financovány státem, korporacemi nebo soukromými osobami.

Ústav právní, též právní institut, právní zřízení - souhrn právních norem vztahujících se k abstraktnímu poměru právnímu nebo k vyšší jednotě několika právních poměrů.

Отже, навіть побіжний аналіз двох вище наведених лексичних одиниць свідчить, що їхня семантика відрізняється, незважаючи на збіг звукової сторони та значної подібності змістового наповнення (див. мал. ).

Варто звернути увагу також і на те, що лексикографічний коментар, спрямований на діахронічний аспект аналізу, свідчить про звуження/спеціалізацію семантики досліджуваних одиниць і певне обмеження у використанні спільної для обох мов лексеми в сучасному чеському мовному середовищі.

Малюнок 6: порівняння значень лексеми інститут/institut

Інститут Institut




2. жіночий середній навч. заклад

1. вищий навчальнний заклад


1. ústav



3. сукупність правових норм у якій-небудь сфері сусп. відносин

Перейдемо до розгляду другої одиниці аналізованого ряду укр. університет, чес. univerzita. Так, зокрема,тлумачні словники сучасної української мови вищевказану лексему визначають як:

1) Вищий навчальний заклад, наукова установа з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами.

// Будинок, у якому міститься цей заклад.

// перен. Про те, що дає досвід, знання поза навчальним закладом.

2) Назва навчальної установи для підвищення загальноосвітніх, спеціальних і політичних знань.

Семантика другої одиниці аналізованого ряду університет в діахронічному аспекті не змінилася.

Малюнок 7: Семантична структура лексеми Університет (за даними словників української мови)




1. вищий навчальний заклад, наукова установа з різними факултетами


2. назва навчальної установи для підвищення знань


В сучасній чеській мові лексична одиниця univerzita вживається у двох значеннях:

1) Nejstarší typ vysoké školy pro společenské, matematické, přírodní a jiné vědy.

2) Kurz přednášek vyšší úrovně pro dospělé. Večerní, rozhlasová univerzita. ( , 470)

Slovník spisovného jazyka českého, III.Díl /s. 991/ описує лексичну одиницю universita також у двох значеннях:

1) Nejstarší typ vysoké školy zaměřený původně na všechny (tehdejší) vědní obory, nyní zpravidla na společenské, matematické a přírodní vědy. Universita Karlova, bratislavská universita, oxfordská universita.

2) Kurs přednášek vyšší úrovně pro dospělé. Lidová universita.

Малюнок 8: Семантична структура лексеми univerzita (Slovník spisovné češtiny pro školu a veřejnost)


1. Nejstarší typ vysoké školy



2. Kurz přednášek vyšší úrovně


Порівняння дефініцій в аналізованих мовах дозволяє стверджувати, що перше з наведених значень лексем можна вважати співвідносним (якщо не брати до уваги позначку nejstarší typ чеської досліджуваної одиниці та виділене окремо в тексті українського словника значення «будинок, у якому міститься цей заклад»).

Суттєво відрізняються між собою лексикографічні коментарі щодо семантичної структури аналізованих лексем під позначками 2), хоча певною мірою семантика чеської одиниці, може бути співвіднесена зі значенням 2) української відповідної лексеми ( пор. також чес. лексему аkademie у її третьому значенні — vzdělávací instituce).

Малюнок 9: порівняння значень лексеми університет / univerzita




1. вищий навчальний заклад, наукова установа з різними факултетами

1. Nejstarší typ vysoké školy


2. назва навчальної установи для підвищення знань

2. Kurz přednášek vyšší úrovně

Остання назва, котра використовується на позначення вишого навчального закладу є академія. В український мові ця лексема може використовуватися як:

1) Назва найвищих державних наукових установ, завданням яких є розвиток наук або мистецтв.

Академія наук — найвища наукова установа країни, до складу якої входять

науково-дослідні інститути з різних галузей наук.



Академія мистецтв — найвища наукова установа в галузі образотворчих мистецтв, а також вища художня школа.

2) назва деяких вищих навчальних закладів /Військова академія.



Малюнок 10: Семантична структура лексеми академія (за даними словників української мови)


1. Назва найвищих державних наукових установ




2. назва деяких вищих навчальних закладів


Сучасна чеська лексикографічна література фіксує відповідну лексичну одиницю akademie в чотирьох значеннях:

1) Vrcholná vědecká instituce. Akademie věd ČR.

2) Vysoká škola. Akademie múzických umění.

3) Vzdělávací instituce.

4) Veřejná produkce. Pořádat hudební akademii

Слід звернути увагу, що перші два значення у порівнюваних відповідних лексичних одиниць є за своїм змістом однаковими (якщо не зважати на зазначене в українському тексті „завданням яких є розвиток мистецтв“).

На відміну від української мови сучасна чеська мова може вживати цю лексичну одиницю ще у двох значеннях (див. текст вище: 3. vzdělávací instituce, 4. veřejná produkce: pořádat hudební akademii).

На жаль, у третього з наведених значень сучасна чеська лексикографічна практика не фіксує жодного конкретного прикладу. Але якщо ми звернемось до словника чеської мови, який вийшов раніше, то знайдемо відповідні приклади до значення 3. vzdělávací instituce:

Dělnická akademie, Socialistická akademie. Зазначений словник фіксує ще два значення, котрі могли вказувати на:



5) (dř.) Čtyřletá odborná škola. Obchodní akademie

6) historicky: Háj v Athénách; filozofická škola stoupenců Platonových. Stará, střední, nová akademie.

Семантика лексеми, зафіксована під номером 5. у нашому списку за сучасної доби актуалізована, але найновіший словник це явище, на жаль, не реєструє.



Малюнок 11: зміни у семантичній структурі лексеми akademie

akademie (Slovník spisovného jazyka českého, I.díl) akademie (Slovník spisovné češtiny)




1. Vrcholná vědecká instituce

6. filozofická škola



1. Vrcholná vědecká instituce

4. veřejná produkce

2. vysoká škola




5. čtyřletá odborná škola

3. vzdělávací instituce

3. vzdělávací instituce



2. vysoká škola

4. veřejná produkce


Малюнок 12: порівняння значень лексеми академія / akademie




1. Vrcholná vědecká instituce

1. Назва найвищих державних наукових установ



4. veřejná produkce



2. vysoká škola

3. vzdělávací instituce

2. назва деяких вищих навчальних закладів





  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка