Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення



Дата конвертації11.05.2018
Розмір445 b.


Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення


Об’єкт — процес діагностування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

  • Об’єкт — процес діагностування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

  • Предмет дослідження — напрямки формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

  • Мета нашої роботи — на основі аналізу спеціальної психолого-педагогічної літератури теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність напрямів формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.



Гіпотеза дослідження:

        • формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов:
    • застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку;
    • впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використанням новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.


Завдання дослідження

  • проаналізувати загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з метою визначення понятійно-термінологічного апарату, у контексті дослідження проблеми;

  • з’ясувати й узагальнити структурні компоненти самооцінки як продукту самосвідомості людини та особливості її становлення в онтогенезі;

  • обґрунтувати методику експериментального дослідження і вивчити самооцінку у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ;

  • визначити шляхи формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.



РОЗДІЛ 1.НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 
  • 1.1.Самооцінка як продукт самосвідомості людини та її структурні компоненти

    • 1.2.Науково-теоретичне становлення знань про самооцінку в історії психології
  • 1.3. Становлення самооцінки в онтогенезі



Самооцінка

оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей - є важливим регулятором поведінки.

Самооцінка, на думку Л.Божович, Л.Благонадьожиної, Р.Стеркіної, характеризується з точки зору її адекватності і реалістичності.

Самооцінка, на думку Л.Божович, Л.Благонадьожиної, Р.Стеркіної, характеризується з точки зору її адекватності і реалістичності.

Мірою адекватності при цьому виступає її відповідність об’єктивній цінності індивіда.

Онтогенез самооцінки

  • 4 роки

Самооцінка пов’язується з успішністю предметної діяльності
  • 5,5 років

У ставленні дитини до себе починає проникати оцінка однолітка. Самооцінка також пов'язана з наочною діяльністю, але у відношення до себе починає проникати досвід взаємин дитини з однолітками в предметній діяльності.
  • 5,5-6,5 років

Втрата предметноїюдіяльностію свого провідного положення. Жоден вид дитячої діяльності (навіть гра) не має зв'язку з самооцінкою дитини. Самооцінка не пов'язана з соціальною сферою дошкільників. У цьому віці успішність предметної діяльності пов'язана тільки з передбачуваними дитиною оцінками цих дій іншими людьми.
  • 6,5 років

Відношення дитини до себе опосередковане оцінками однолітків, мамою і вихователем.
  • 7 років

Виробляє елементарні судження про свої досягнення, вчинки, якості. Прагне високої самооцінки, переживає оцінки, переживає свою відповідність-невідповідність певному еталону. Вміє порівняти себе з іншими. Усвідомлює зв'язок своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками авторитетних дорослих. Виявляє здатність до елементарної рефлексії – усвідомлює, як її особливості сприймають дорослі та однолітки, може будувати свою поведінку з урахуванням можливих реакцій інших людей.



РОЗДІЛ ІІ.ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ  

  • 2.1.Концепції психічного дизонтогенезу у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку

  • 2.2.Зовнішні й внутрішні психологічні передумови формування самооцінки у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення



Психологічні передумови формування самооцінки

  • а) внутрішні, які полягають особливостях функціонування психічних явищ, що залежать від впливу порушення;

  • б) зовнішні, які характеризуються впливом соціуму.



Внутрішні передумови:

  • Біологічні чинники, а саме - характер ушкодження мозку

  • Генетичні чинники, можливо, визначають не тільки формування мисленнєвої і мовленнєвої системи, але й конкретні психопатичні синдроми, які зачіпають особистісну сферу людини з порушеннями мовлення

  • Психологічні рефлексивні переживання дитиною власної неповноцінності, які досить часто ігноруються.



Зовнішні передумови:

  • Дефіцит спілкування і недостатність володіння прагматикою спілкування (комунікативна депривація і фрустрація).

  • Вимоги, що висуваються соціумом до тих здібностей, які формуються у дитини не благополучно.



РОЗДІЛ ІІІ.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ

  • 3.1. Обґрунтування змісту і методики експериментального дослідження самооцінки у дітей дошкільного віку із ЗНМ

  • 3.2. Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

  • 3.3.Визначення ефективності впроваджених напрямів формування самооцінки у дітей із загальним недорозвитком мовлення



Для дослідження самооцінки дітей із ЗНМ ми використали наступні методики:

  • Метод спостереження за ігровою і навчальною діяльністю дошкільників.

  • Проективні малюнкові тести „Намалюй сім’ю”, „ Автопортрет”.

  • Методики на визначення самооцінки Г.Урунтаєвої.

  • Методика для вивчення самооцінки

М. Курінної.

Критерії визначення рівнів сформованості самооцінки у дітей старшого дошкільного віку :

  • поведінковий;

  • пізнавально-інтелектуальний;

  • комунікативний.



Три рівні розвитку самооцінки у дітей:

  • високий,

  • середній,

  • низький.



Таблиця 3.1.2. Рівні сформованості самооцінки у дітей дошкільного віку із ЗНМ і нормальним мовленнєвим розвитком (констатувальний експеримент першого порядку)



На етапі формувального експерименту були використані наступні напрями формування адекватної самооцінки:

  • психологічна робота з родиною та педагогами;

  • метод ідентифікації з лялькою або улюбленою твариною;

  • довірлива бесіда і метод проблемних прожективних ситуацій;

  • казкотерапія;

  • комунікативні ігри.



Поради батькам із формування у дітей із ЗНМ адекватної самооцінки:

  • Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого.

  • Не перехвалюйте дитини, але і н е забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

  • Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером в усіх справах, але також покажіть, що інші можуть бути в чомусь кращими за неї.

  • Не забувайте заохочувати інших дітей в присутності вашої дитини. Підкресліть достоїнства іншої дитини й доведіть, що й ваша дитина може також досягти схожих результатів.



Поради батькам із формування у дітей із ЗНМ адекватної самооцінки:

  • Демонструйте на собі адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості й результати виконаної вами справи.

  • Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

  • Постійно зміцнюйте у дитини впевненість у собі, у власних силах.

  • Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви її любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.



Комунікативні ігри. „Моя долоня”



„Долоня друга”



Таблиця 3.3.3.Рівні сформованості самооцінки у дітей дошкільного віку із ЗНМ (констатувальний експеримент другого порядку)



Результати експериментального дослідження

Порівнюючи дані констатувального та контрольного експериментів, ми виявили, що у дітей експериментальної групи з’явився високий рівень сформованості самооцінки (13%),а також низький рівень змінився з 40% на 30%; а у дітей контрольної групи, в якій не застосовували систему формування самооцінки результати погіршились: відсоток дітей з високим рівнем сформованості самооцінки зменшився з 10% на 8% .



Результати експериментального дослідження

Це підтвердило гіпотезу нашого дослідження, що формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов: застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку; впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використання новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.

Дякуємо за увагу!

  • Автори:

  • …….

  • …….

  • …….




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка