Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів



Скачати 193.96 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір193.96 Kb.

ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ
УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

(мови навчання)
Об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з мови навчання є складники комунікативної компетентності:

– досвід мовленнєвої діяльності (аудіативні уміння, здатність вести діалог, будувати монологічні зв’язні висловлювання в усній і письмовій формах, уміння виразно читати і розуміти зміст прочитаного);

– знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;

– орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;

– графічні навички письма, техніка, швидкість письма, культура оформлення письмових робіт.

І. Оцінювання досвіду мовленнєвої діяльності

1. Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого)

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально в 2-4 класах у кінці кожного семестру.

Перевіряються вміння: сприймати на слух незнайомий текст і розуміти в 2 класі елементи фактичного змісту (хто? що? де? коли? як?), запам’ятовувати послідовність подій; у 3-4 класах – фактичний зміст, причиново-наслідкові зв’язки, основну думку висловлювання, образний вислів.

Для перевірки використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами відповідей. У 2 класі пропонується 4 запитання з двома варіантами відповідей на кожне, у 3 класі – 6 запитань з трьома варіантами відповідей, у 4 класі – 6 запитань з чотирма варіантами відповідей.

У 2 класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали, в 3-4 класах – 2 бали.

2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

Перевірка сформованості усного (діалогічного і монологічного) мовлення здійснюється індивідуально в 2-4 класах наприкінці кожного семестру.

Рівень сформованості діалогічного мовлення в 2-4 класах рекомендується перевіряти у першому семестрі.

Перевіряються вміння: складати діалог на задану тему, використовувати формули мовленнєвого етикету, дотримуватись правил спілкування, норм літературної мови.

Уміння вести діалог оцінюється за такими вимогами:


Рівень

навчальних

досягнень

учнів



Бали

Характеристика навчальних досягнень учнів

Початковий

 


1

Учень (учениця) підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»

2

Учень (учениця) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, однак не ініціює розмови

3

Учень (учениця) вступає в діалог з найпростішої за змістом теми, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, робить спроби формулювати запитання

Середній

 


4

Учень (учениця) бере участь в діалозі з нескладної за змістом теми, але робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді

5

Учень (учениця) підтримує діалог за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норм

6

Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, будує в основному змістовні репліки, однак не завжди дотримується правил мовленнєвого етикету, припускається окремих мовних помилок. Обсяг діалогу близький до норм

Достатній

 


7

Учень (учениця) будує діалог, що відповідає нормам, в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, толерантний зі співрозмовником, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок

8

Учень (учениця) складає діалог за ситуацією, що містить певну проблему, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, будує змістовні, невимушені репліки, дотримується правил культури спілкування, однак не висловлює свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормам

9

Учень (учениця) самостійно складає діалог з проблемної теми, чітко формулює запитання, дає влучні відповіді, демонструє належну культуру спілкування, не припускається мовних помилок, робить спроби висловити власну думку з приводу предмета обговорення. Обсяг діалогу відповідає нормам

Високий

 


10

Учень (учениця) складає діалог за проблемною ситуацією, чітко формулює думки, демонструє високу культуру спілкування, висловлює власну позицію, але невпевнено. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам

11

Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог з певної проблеми, впевнено висловлює й аргументує свою позицію, виявляючи повагу до думки співрозмовника, демонструє високу культуру спілкування. Структура діалогу і мовне оформлення реплік відповідає нормам

12

Учень (учениця) складає змістовний і досконалий за формою діалог, демонструє вміння уважно вислухати співрозмовника, виявляє стриманість і коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, доводить свої думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного життєвого досвіду, відстоює власну позицію.

Перевірку усного монологічного мовлення рекомендується здійснювати в 2-4 класах у другому семестрі. У 2 класі перевіряється вміння будувати усний переказ, у 3-4 класах – усний твір.



Писемне мовлення перевіряється в 3-4 класах.

Письмовий переказ проводиться в 3 класі у кінці навчального року, в 4 класі – наприкінці першого семестру, письмовий твір – у кінці 4 класу.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставиться одна оцінка – за зміст.

За письмовий переказ і твір виставляється дві оцінки: за зміст і за грамотність. У журнал заноситься тільки оцінка за зміст.

Вимоги до оцінювання грамотності письмового переказу і твору такі самі, як до оцінювання диктанту. Оцінювання змісту монологічного зв’язного висловлювання здійснюється за такими вимогами:


Рівень

навчальних

досягнень

учнів


Бали

Характеристика навчальних досягнень учнів



Початковий

1

Учень (учениця) будує окремі, не пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок

2

Учень (учениця) будує або переказує окремі фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас обмежений, наявні мовні помилки

3

Учень (учениця) будує висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу потребує вдосконалення, а лексика – збагачення; трапляються мовні помилки

Середній

4

Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; наявні відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); порушена послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки

5

Учень (учениця) створює текст, який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту

6

Учень (учениця) будує досить послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення основної і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються мовні помилки

Достатній

7

Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка; проте школяр не висловлює своєї думки з приводу сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки

8

Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює тему і головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що говорить; припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок

9

Учень (учениця) самостійно створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає (у переказі використовує авторські) виражальні засоби мови; робить спроби висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало; припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок

Високий

10

Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі і меті, багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет розмови, але допущено 1-2 мовні чи мовленнєві помилки

11

Учень (учениця) вправно будує послідовний, повний текст, враховуючи комунікативне завдання; чітко висловлює власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю

12

Учень (учениця) створює повноцінне, яскраве, оригінальне за думкою зв’язне висловлювання з певною комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує предмет розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю


3. Читання

Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі, у якому використано всі букви алфавіту, склади різних типів.

У 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках читання.

Сформованість уміння читати в 1 класі оцінюється за такими вимогами:



Рівень

навчальних

досягнень

учнів


Характеристика навчальних досягнень учнів

Початковий

Учень (учениця) читає складами, не зливаючи їх у слова, припускаючись багатьох помилок на пропуск, перестановку, заміну букв; виявляє розуміння лише окремих слів. Швидкість читання – до 20 слів за хвилину

Середній

Учень (учениця) читає текст плавно складами, зливаючи їх у слова при повторному прочитуванні, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку букв; виявляє розуміння окремих речень. Швидкість читання – 20-24 слова за хвилину

Достатній

Учень (учениця) досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтонуванні речень; виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного. Швидкість читання – 25-29 слів за хвилину

Високий

Учень (учениця) вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримуючись відповідної інтонації; не лише виявляє розуміння фактичного змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного. Швидкість читання – 30 і більше слів за хвилину


ІІ. Оцінювання знань з мови, мовних умінь і навичок

Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється в 2-4 класах не менше як двічі на семестр після вивчення певної теми (невеликі за обсягом теми можна об’єднувати, а великі – перевіряти за логічно завершеними частинами).

Перевірці підлягають знання і вміння з мови, які необхідні для правильного і грамотного оформлення усних і письмових зв’язних висловлювань.

Перевірка здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуванням тестових завдань двох типів: 1) завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих варіантів відповідей; 2) відкриті завдання, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей (самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою, побудова речень тощо).

У 2 класі учням пропонується чотири завдання: три завдання закритого типу (з трьома варіантами відповідей на кожне) і одне відкрите. Учням 3 класу дають вісім завдань: чотири закритого типу (з трьома варіантами відповідей на кожне) і чотири відкриті. Учням 4 класу пропонується вісім завдань: чотири закритого типу (з чотирма варіантами відповідей на кожне) і чотири відкриті завдання.

У 2 класі за кожне правильно виконане завдання учень одержує три бали. У 3-4 класах кожне закрите завдання оцінюється одним балом, відкрите – двома балами (якщо таке завдання виконане частково, то учневі зараховується один бал). У разі, якщо при виконанні відкритих завдань учень (учениця) припустився орфографічних чи пунктуаційних помилок на вивчені правила, то від загальної суми набраних балів віднімається 1 бал за грамотність.


ІІІ. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь


Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольне списування і контрольний текстовий диктант. Контрольне списування проводиться: в 1 класі – у кінці року, в 2-4 класах – наприкінці кожного семестру. Контрольний диктант проводиться: в 2 класі – один раз у кінці першого семестру і двічі в другому семестрі в 3-4 класах – двічі на кожний семестр.

При оцінюванні диктантів береться до уваги грамотність, каліграфія (правильність написання букв та їх з’єднань) і культура оформлення письмової роботи: від оцінки за грамотність віднімається 1-2 бали за помилки в написанні букв і їх з’єднань та недотримання культури оформлення письмової роботи.

Оцінювання грамотності здійснюється за такими вимогами:

– орфографічні і пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

– помилка в одному й тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;

– не грубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в слові; недописування букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд написане те саме слово в реченні. Дві не грубі помилки прирівнюються до однієї грубої помилки;

– чотири охайні виправлення (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

– орфографічні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо вони не були виписані на дошку під час диктанту).

Норми оцінювання:


Рівень

навчальних

досягнень

учнів


Бали

Кількість помилок

Початковий

1

9 і більше

2

8

3

7

Середній

4

6

5

5

6

4

Достатній

7

3

8

2

9

1

Високий

10

1 не груба помилка або 2-3 виправлення

11

1 виправлення

12

––


ІV. Оцінювання графічних навичок письма,

техніки, швидкості письма, культури оформлення письмових робіт

Графічні навички письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт перевіряються шляхом списування з друкованого тексту. У 1 класі списування проводиться на кінець навчального року, в 2-4 класах – у кінці кожного семестру.

За списаний текст виставляється дві оцінки: одна – за грамотність, друга – за каліграфію, швидкість і культуру оформлення письмової роботи.

Грамотність оцінюється за такими самими вимогами, що й диктант.

Оцінювання графічних навичок (каліграфії) і дотримання гігієнічних правил письма в 1 класі здійснюється за такими вимогами:


Рівень

навчальних

досягнень

учнів


Характеристика навчальних досягнень учнів

Початковий

Списаний текст нелегко прочитати; літери переважно непропорційні, мають різний нахил; зустрічаються друковані літери замість рукописних, дзеркальне зображення літер; поєднання букв часто неправильне або відсутнє; іноді спостерігається недотримання лінійності письма. Гігієнічних правил письма учень (учениця) майже не дотримується навіть після нагадування вчителя

Середній

Списаний текст читається, однак у формі літер зустрічаються ламані, кутовидні елементи; поєднання букв дуже розтягнуті або надто стислі. Гігієнічних правил письма учень (учениця) дотримується тільки після нагадування вчителя

Достатній

Списаний текст легко читається; літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями, однак зустрічається певна кількість незначних відхилень від норми у формі букв та їх поєднанні. Учень (учениця) дотримується переважно всіх гігієнічних правил письма без нагадування вчителя

Високий

Списаний текст легко читається; літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані; допускається 1-2 незначних відхилення у формі букв чи їх поєднанні, які не порушують загального позитивного враження від письма. Учень (учениця) дотримується гігієнічних правил письма

У 2-4 класах здійснюється перевірка графічних навичок: форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи і швидкості письма.

Дотримання норм за кожним із зазначених параметрів оцінюється двома балами (в сумі буде 12 балів). За незначне відхилення від норми за тим чи іншим параметром знімається 1 бал, за значне – 2 бали. Значними вважаються такі відхилення: зміна форми букви до невпізнанності; висота букви більша 6 мм або менша 2,5 мм, різнобічний нахил букв, неправильні поєднання букв або їх відсутність, неохайне виправлення, відсутність чіткості позначення абзаців. Щодо швидкості письма, то значним вважається відхилення від меншого показника норми (2 клас – 25-40 знаків, 3 клас – 41-50 знаків, 4 клас – 51-60 знаків) на 5 і більше знаків.

V. Оцінювання державної підсумкової атестації

Державна підсумкова атестація проводиться в кінці 4 класу у формі комбінованої контрольної роботи, укладеної з 12 завдань: 6 тестових завдань закритого типу з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих варіантів; 5 завдань відкритого типу, що виконуються письмово; 1 творчого завдання – написання тексту на задану тему обсягом 5-7 речень.

Оцінювання комбінованої контрольної роботи здійснюється таким чином: за кожне тестове завдання закритого типу ставиться 1 бал; кожне завдання відкритого типу оцінюється 2 балами (у разі, якщо таке завдання виконано частково, учень одержує 1 бал); за творче завдання ставиться від 1 до 12 балів, при цьому береться до уваги зміст тексту і грамотність (від одержаних балів за зміст віднімається 1 бал за кожну допущену помилку на правило, передбачене програмою для 1-4 класів). Зміст тексту оцінюється так само, як монологічне зв’язне висловлювання.

Усі бали за виконані завдання додаються, й одержаний загальний бал переводиться в оцінку за поданою таблицею:



Таблиця переведення тестового бала в оцінку.

Тестовий бал

1-2

3-4

5-7

8-10

11-13

14

15-16

17-19

20-22

23-25

26-27

28

Шкільна

оцінка


«1»

«2»

«3»

«4»

«5»

«6»

«7»

«8»

«9»

«10»

«11»

«12»


VІ. Зведений перелік перевірних робіт, які проводяться в 1-4 класах

Вид перевірки

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

І сем.

ІІ

сем.


І

сем.


ІІ

сем.


І

сем.


ІІ

сем.


І

сем.


ІІ

сем.


Аудіювання





1

1

1

1

1

1

Діалог





1



1



1



Усний переказ







1









Усний твір











1



1

Читання



1













Письмовий переказ











1

1



Письмовий твір















1

Перевірка мовних знань і вмінь



2

2

2

2

2

2


Диктант





1

2

2

2

2

2

Списування



1

1

1

1

1

1

1

Державна підсумкова атестація








1


Загальна кількість перевірок за семестр



2

6

7

7

8

8

9


Орієнтовні вимоги розробили:

Вашуленко Микола Самійлович – головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, академік, доктор педагогічних наук, професор, (керівник робочої групи);

Пономарьова Катерина Іванівна – старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук;

Прищепа Ольга Юхимівна – старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук;

Ванькевич Наталія Анатоліївна – методист районного науково-методичного центру Києво-Святошинського р-ну Київської області;

Коломієць Надія Леонідівна – заступник директора з навчально-виховної роботи Скандинавської гімназії м. Києва, вчитель-методист.

У документі використані матеріали Ґудзик Ірини Пилипівни – провідного наукового співробітника лабораторії навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України, доктора педагогічних наук.







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка