Орфографія на місці крапок поставте, де потрібно, пропущені букви



Сторінка4/4
Дата конвертації10.01.2018
Розмір0.62 Mb.
1   2   3   4

РІДНА МОВА

Людина може володіти кіл…кома мовами залежно ві(т,д) її здібностей нахилів і прагнен... Але най/краще най/досконаліше вона має володіти рідною мовою. Рідна мова це не/ві(т,д)..ємна частка (Б,б)ат…ківщини голос народу (і,й ) чарівний інструмент на звуки якого ві(т,д)гукуют… ся най/тонші й най/ніжніші струни людс…кої душі.

Є мови біл…ш (й,і) менш розвин…ні є мови що своїм чарівним звуча(н,нн)ям здобули світову славу. Та най/милішою і най/дорожчою для людини є її рідна мова. Бо рідна мова не тіл…ки зберігає світлі спогади з жи(т,тт.)я людини й зв…язує її з сучасниками. В ній чуєт…ся голос предків ві(т,д)лунюют.. перегорн…ні сторінки історії свого народу. Вона є тим най/дорожчим і най/міцнішим зв…язком що з…єднує усі поколі(н,нн)я народу в одне в…лике історичне живе ціле. Мова народу це саме жи(т,тт.)я.

Український народ завжди ставився з в…ликою пошаною вірою й любов…ю до своєї мови яка була йому на т(и,е)рнистих шляхах поневіря(н,нн)я в сумній минувшині і за єдину зброю і за єдину втіху. Нашою м…лодійною співучою мовою милувалис… іноземці що побували в (У,у)країні.

Ми пови(н,нн)і цінувати нашу мову не/тлі(н,нн)ий скарб українс..кого народу що його наші предки зберегли не/зважаючи на всілякі заборони й утиски передавши нам у спадщину.

(За Б. Антоненком-Давидовичем, 181 слово).



12. Кожна історична постать органічно пов…зана зі своєю епохою. Михайло Сергійович Грушевський перший п(П)резидент у(У)країни найвидатніший її історик і вчений інт…л…ктуал зі світовим ім…м жив і діяв на доленосному для України зламі XIX-XX ст.

М. Грушевський г(ґ)рунтовно робив свою роботу писав історію і водночас творив її обіймаючи найвищі державні посади. Його геній очевидно полягав у тому що винос…вши і викр…сталізувавши у своїй дослідницькій діяльності ідею Української д(Д)ержави він безпосередньо реалізовував її в умовах (народно)демократичної революції в Україні 1917 – 1921 рр.

Все своє жи…я великий український (учений)історик син свого народу Михайло Грушевський голова у(У)країнської ц(Ц)ентральної р(Р)ади і перший п(П)резидент у(У)країни присв…тив боро…бі за створе…я держави у(У)країнської нації. Тим(то) радянська історіографія повсяк(час) паплюжила його називаючи зап…клим ворогом трудового народу українським буржуазним націоналістом навіть давнім німецьким агентом лжевченим.

Дороговказом у майбу…я можна назвати наукову й політичну діяльність Михайла Грушевського який безперечно є великим сином українського народу а отже й н(Н)езалежної с(С)оборної України.

О. Кузьмінець

ВОЛОДИМ(И,Е)Р -(В,в)ОЛИНСЬКИЙ

Місто л(е, и)жало на торговельній магістралі яка в(е,и)ла із (З,з)ахідної та (Ц,ц)ентральної (Є,є)вропи до країн (С,с)ереднього і (Д,д)алекого (С,с)ходу. А тому в ті далекі роки Володим(е,и)р став центром усього (П,п)івде(нн,н)о/(З,з)ахідного (Р,р)егіону (К,к)и(є,ї)вської (Р,р)усі. Цю саму т(и,е)р(е,и)торію як сві(д,ч,чч)ать (Л,л)ітописи охоплювала (В,в)олодимирська (Є,є)пархія що була однією з най/древніших у нашій (Д,д)ержаві. Сьогодні (В,в)олодим(е,и)р/(В,в)олинський місто (О,о)бласного підпорядкування райо(нн, н)ий(Ц,ц)ентр (В,в)олині.

Мало яке місто (У,у)країни може похвалитися пам(…)ятками сивої давнини що сягають десятого і першої половини оди(н,нн)адцятого столі(т,тт.)я. А у (В,в)олодим(е,и)рі/(В,в)олинському до наших днів у вигляді близькому до первіс(т, н)ого зберігся (У,у)спенський (С,с)обор або як його називають (М,м)стиславів (Х,х)рам. Краса і велич його пережила віки лихоліття і навали грізних завойовників які так часто зазіхали на багату (У,у)країнську землю. Можливо вистояв (Х,х)рам бо як (в,вв)ажають дослідники він був збудований (К,к)нязем (В,в)олодим(е,и)ром (В,в)еликим. Історики стверджують що (У,у)спенський (С,с)обор після зруйнування заново відбудований у тисяч(і,а)/сто/п(…)я(дд,тд)ест(ь)/шостому чи у тисяч(і,а)/сто/шіс(д,тд)(и,е)сятому роках за (К,к)нязювання (М,м)стислава (І,і)зяславовича.

СВЯТО

За кілька днів до св...ят прибували замовлен...і батьком пакунки ялинкових пр...крас, які доручалося нам ро...паковувати. У тих пакетах і дерев’яних ящиках лежали нечува...і, небачені речі. Певна річ це завжди справляло на нас враження також чудесного відкрит...я світу втіленого в переливчасті різно...(кольорові) скляні кулі, списи, зірки, г...рлянди срібних та золотих шнурів, х...мерні паперові звірятка та пташки. А яка відповідальна й надзвичайно (приємна) робота пр...крашати ялинку

І от вона у світлі різно(кольорових) свічок стоїть ро...кішною королевою, срібним шпилем торкаючись стелі, а з...під гіл...я виз...рає Д(д)ід М(м)ороз із зага...ковою торбою подарунків. Діти радісно збуджені, ледве стримуючи свої почут...я, оточують щільним колом ялинку. Батько врочисто виймає з футляра стареньку скрипку починається імпровізований концерт. Дітвора підхоплює м...лодію, усі тримаючись за руки, йдуть на(вколо) ялинки у(решті) переходячи на танець.

А чи можна забути ходін...я засніжен...ми вулицями із звіздою? Самі її робили, із кольорового паперу вирізали необхідні деталі, а коли все було пр...пасовано, пр...кле...но, зліплено, ставили (в)середину запалену свічку й шумливим гуртом ходили довгою вул...цею співаючи Р(р)іздвяні псалми, колядки, щедрівки.



(163 слова) За В. Соколом

15. Небо було заповнене сяйвом величезних ритмічно/працюючих крил. Птахи йшли до не/ймовірності низько. Не/вигадані не/намріяні а справжні живі що дихають з тобою одним повітрям і не/полохаються тебе. Не/квапливі царствені пролітали вони над землею і ні/чим не/злякані по/волі потяглись над лимани. Мабуть тільки в дитячих снах можна побачити що/сь таке. Для тебе лебеді реальність насолода здоров’я і чистота світу. Сліпучо/білі їхні підкрилля шелест повітря зрушеного величавим вимахом крил мудра ота не/лякливість довіра до людини все це розбурхало Ользі душу.

Вона була поглинута тим сліпучим видовищем бо в/перше у такій близькості бачила розпростерті на/пів/неба живі лебедині крила. Сяєво їх наближалось як сонце. В/перше так близько вона спостерігала дію тих крил на власні нерви відчула чар і поезію лету.

Такий наш край. Живі лебеді з/за плеча в тебе вилітають. А завтра може з’являться над хатиною і рожеві африканські фламінго прошумлять пропахлі тропіками над цією прозаїчною скиртою сухого як чай сіна. Впиваючись духом його Ольга встигла переконатись яка запашна ця не/зрівнянна планета

Після перенапруг міського життя тут на/решті впиваєшся простором починаєш виходити з очманіння (За О.Гончаром; 178 сл.).



ЖАР/ПТИЦЯ

(У,В)се було диво/вижним чисте небо м/яке сонячне світло перша зелен.. на деревах ще не/давно похмурих була схожа на хмари диму що ось/ось(з,с)діймет..ся до/гори.

Ве(и)сна не/просто п/яниладухм/яними ароматами вона вабила з(с)ціплювала сер(д)це і думки і не/ві(д,т)пускала. Не/хотілося сідати ні в(у) автобус, ні в(у) тролейбус, (і,й) він пішов пішки, ві(д,т)чуваючи що його тіло в(е,и)лика й ле(г,х)ка пустка на яку оч(е,и)видно п(е,и)р(е,и)творилася не/давня радіст..піднесеніст..почу(т,тт)ів. Ніжніст.. зовсім не/давня тендітна ще не/наче/б/то звучала (у,в) душі але це вже рештки тієї в(е,и)ликої(с,з)правжн(ьо, йо)ї ніжності яка частково п(е,и)р(е,и)творилася на попіл частково (з,с)гасла а частково її в(е,и)промінювали (с,з)погади.

Колис..(у,в) дитинстві йому снилися сни він тр(и,е)мав (у,в) руках жар/птицю а потім прокинувшис.. навіть ві(д,т)чував на долонях дотик золотого сліпучого пір/я. Здавалос.. іще деякий час що він зловив/таки жар/птицю але тануло оста(н,нн)є мар(е,и)во сну і пр(е,и)ходила не/в(е,и)села (у,в)певненіст..що все це привиділося але тепер (у,в)се наче/б/то ві(д,т)бувалося (у,в) зворотн(о,ьо)му порядку.

(У,В)решті/решт вуличний рух м(е,и)тушня чи навпаки навіт.. не/поспішніст.. усе це було осмислене. Оглядаючи вулиці вечірн(о,ьо)го міста він зрозумів(у,в)передчу(т,тт)і ночі люди прагнут.. не/самотності чи суму хочут.. бути комус.. потрібними.

(180 слів) за В. Шевчуком



КНЯЗЬ СВ..ЯТОСЛАВ Х(х)ОРОБРИЙ

Княгиня Ол..га мала єдиного сина Св..ятослава. Про його хоробріст.. та відвагу знали всі сусіди У(у)країни. Св..ятослав усе своє жит..я і князюван..я провів не в К(к)и..ві і в палатах а в походах.

На ворогів своїх не/нападав хитро не/..подівано щоб їх за..кочити. Він попер..ду себе пос..лав до того на кого йшов походом свого посла щоб п..р..казав ворогам його воєн..ий клич Іду на ви! І аж тоді ішов на ворога який тим часом підготувався б до битви. Таким гарним звича..м Св..ятослав ..добув собі шану навіт.. у ворогів.

Такий...то княз...лицар став володар..м Р(р)усі по смерті своєї мат..рі княгині Ол..ги. Б..гато во..н закінчив він п..р..можно й щасливо та б..гато воєн..ої ..доб..чі пр...віз на Р(р)усь. Він побив х..зарів що мали тоді свою д..ржаву над рікою В(в)олгою побив народи пі..кавказької з..млі що звалася тоді Т(т)мутаракан.. а нині звет..ся К(к)убан.. . Свої походи княз.. Св..ятослав проводив для того щоб заздал..гід.. заб....печ..ти К(к)иївську Д(д)..ржаву від нападів чужинців.



ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

В..ликий князь київський Ярослав М(м)удрий син Володим..ра Св..ятославича хр..стителя К(к)иївської Р(р)усі народився дев..ятсот сімд..сят восьмого року. Ще підлітком батько відіслав його своїм намісником до Р(р)остово-С(с)уздальської з..млі а згодом до Н(н)овгорода. З одинадцятого століт(тт)я Ярослав став одноосібним володарем Р(р)уської з..млі.

Головним завданням Ярослава Мудрого було зб..режен(нн)я ціліс..ності держави. Він розгромив печ..нігів і на..завжди відкинув їх від кордонів р(Р)уських земель. Підтримуючи дипломатичні відносини з є(Є)вропейськими володар..ями закріплював міжнародні зв..язки за допомогою династичних шлюбів.

З ініціативи Ярослави М(м)удрого в Ки..ві ро..почалося грандіозне будівництво. Головним храмом держави, її найбільш урочистою та високо..художньою спорудою став С(с)офійський собор який чарує довершен..істю вишукан..істю форм і пропорцій. Його інтер..єр щедро оздоблений сяючими мозаїками і фресками що належать до ш..деврів с(С)вітового мистецтва.

Правлін(нн)я Ярослава ознам..нувалося не..бувалим ро..квітом д(Д)авньо..руської культури насамперед книжності. З його іменем пов..язують початок створення «Р(р)уської Правди» заснування К(к)иєво..П(п)ечерського монастиря та першої бібліотеки при С(с)офійському соборі.

За часів правління Ярослава М(м)удрого К(к)иївська Р(р)усь стала однією з найбільших та наймогутніших середньо..вічних держав Європи й посідала одне з центральних місць у системі є(Є)вропейських політичних взаємовідносин. Державна і політична мудрість турбота про майбутнє держави виявилися в його заповіті своїм синам а також наща..кам влади та бажаної мети потрібно досягати правдою а не..злом і насильством.



(3 книги; 197сл.).

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка