Опис власного педагогічного досвіду з проблеми "Розвиток мовлення в учнів початкових класів"



Скачати 139.58 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір139.58 Kb.
ТипПрограма

Опис

власного педагогічного досвіду з проблеми

"Розвиток мовлення в учнів початкових класів"
«Готувати освічених людей, які на належному рівні вміють

практично користуватися рідною мовою у

найрізноманітніших життєвих ситуаціях,

тобто формувати творчу національно-мовну особистість –

таке завдання постає перед учителем»

Програма "Освіта. Україна ХХІ століття"

Дитина, що прийшла в школу учитися, уже вміє говорити. Але ії мовний арсенал недостатній для вираження нових понять, думок, почуттів, які вона одержує в школі з перших же днів навчання у ній. Учню не вистачає насамперед слів для цього. Їх вистачало доти, поки він грав у колі своїх однолітків, зі своїми товаришами, поки його інтереси обмежувалися домашнім побутом, коли йому приходилося розмовляти зі своїми батьками і родичами.

У школі часто приходиться виступати з розгорнутими відповідями, складно розповідати перед учителем, перед класом, чого колись йому ніколи не приходилося робити. І, звичайно, їм ніколи не приходилося викладати свої думки в писемній формі. А це потрібно вміти і цьому треба спеціально учитися.

Як же повинно проходити навчання, у якому напрямку повинний йти розвиток мови дитини? Само по собі навчання в школі розширює джерела і можливості мовного розвитку дітей. Вони під керівництвом учителя спостерігають явища природи і трудову діяльність людей, спілкуються з товаришами, слухають побудовану по нормах літературної мови мову вчителя, читають книги і т.п. Усе це, звичайно, збагачує особистість дитини, його знання і розвиває його мову. Учень початкових класів вивчає граматику, де спеціально викладаються правила усної і писемної мови, що повинні бути засвоєні ним. Знання цих правил, якщо вони поєднуються з формуванням у дітей мовних умінь і навичок, також впливає на їхній мовний розвиток. Але, крім того, необхідна планомірна і цілеспрямована робота над мовою учнів, над її збагаченням.

Що таке спеціальна робота з розвитку мови і які задачі стоять перед школою в цій області? Школа повинна навчити дітей правильно виражати свої думки. Це і наштовхнуло мене на вибір саме такої науково – методичної проблеми : «Розвиток мовлення в учнів початкових класів».

Над цією проблемою я працюю останнім часом і переконана в тому, що потрібно постійно збагачувати словниковий запас й удосконалювати

граматичний лад усного і писемного мовлення школярів, виробляти вміння зв'язно висловлюватись, розвивати етику мовленевого спілкування; вчити учнів контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, вміння спостерігати за явищами і фактами, виділяти їх ознаки (істотні і неістотні), порівнювати (знаходити схоже і відмінне), абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, робити самостійні висновки; сприяти розвитку комунікативних умінь та навичок учнів.

Розвинута мова — це змістовна, зв'язна і правильна мова, це уміння грамотно викладати одержувані знання і виражати свої думки. Отже, мова дітей, як усна, так і письмова, повинна задовольняти відомим вимогам. Перелічимо основні вимоги:

1. Насамперед мова повинна бути змістовною.

2. Мова повинна відрізнятися логічністю, що виявляється в послідовному викладі думок. Послідовно викласти думки — це насамперед складно викласти за планом.

3. Мова повинна бути чіткою, тобто такою, щоб вона могла бути зрозуміла однаково всіма і без особливих утруднень. Чіткість залежить від багатьох умов: наскільки повно і послідовно викладені думки, правильно побудовані речення, зокрема, наскільки відповідає думкам порядок слів у реченні, чи правильно ужиті займенники, прийменники, сполучники і т.д.

4. Мова повинна бути точною, тобто по можливості правдиво зображує навколишню дійсність дитини і передавати зміст прочитаного.

Практичне засвоєння дітьми мови відбувається на всіх класних заняттях, у тому числі і на уроках мови. Діти розповідають казки, переказують прочитане, говорять про свої шкільні і домашні справи, про ігри, забави, розвагах, на теми з навколишньої життя, обговорюють різні випадки і події громадського життя і т.д. Однак розвивати мову не значить тільки надавати дітям можливість більше говорити чи писати, давати матеріал і теми для усних і письмових виступів і ставити оцінки за відповіді, за виклади і твори. Дітей треба учити мови. У процесі всієї навчальної роботи школярів я «втручаюся» у їхню мову. Я звертаю увагу на те, щоб діти правильно вимовляли слова, вірно ставили наголос, вибирали слова і вираження, що найбільше точно виражають думки й відображаючу дійсність; я звертаю увагу і на синтаксично правильне оформлення думки. Намагаюся тактовно виправляти помилки дітей. Це, звичайно, має значення для розвитку мови. Без неї обійтися не можна.

Але я вважаю, що розвивати мову — значить систематично, планомірно працювати над змістом мови, над її послідовністю, учити побудові пропозицій, вдумливому вибору придатного слова і його форми, постійно працювати над грамотним (орфографічно і пунктуаційно) оформленням думок і правильною орфоепічною вимовою. Лише безупинна й організована система робота з мови принесе учням користь, буде сприяти оволодінню його формами. Без спеціальної роботи над змістом і його мовним вираженням діти навчаться лише говорити, не задумуючись над змістом і грамотним його оформленням, а це не тільки даремно, але і шкідливо для загального і мовного їхнього розвитку. Особливі труднощі для дітей складає письмова мова, якою до школи вони не володіли і якою вони опановують лише поступово, у міру засвоєння граматики і правопису і вироблення мовних навичок. Спочатку учимося усно висловлюватися на тему, обрану для письмової роботи. При аналізі цих висловлень я вчу дітей і правильній вимові, і вибору слів, і правильній побудові речень і цілого тексту, надаючи поступово учням велику самостійність. Найбільш розповсюдженим видом самостійної письмової роботи є переказ тексту. Під керівництвом учителя діти розбираються в змісті тексту, у значенні окремих слів і висловів, у побудові окремих речень і в їхньому з'єднанні з іншими пропозиціями в цілому зв'язковому тексті. Таке читання допомагає учням зрозуміти зміст, що читається, засвоїти його і разом з тим є важливим засобом розширення словника, практичного навчання синтаксису, а при роботі над планом чи читанню уривка учить послідовному розвитку думок. Учні повинні учитися писати роботи і більш творчого характеру, невеликі твори.

Твори в початкових класах - це невеликі за обсягом розповіді по картинках, за планом або на основі спостережень і особистих переживань учнів, можливі також короткі описи добре знайомих предметів, проведених дослідів, прогулянок, екскурсій і т.п. Щоб навчити дітей писати такі творчі роботи, їх також треба учити цьому мистецтву. Я, зокрема, можу організувати колективну роботу над твором: складається план, до кожного пункту плану вибираються речення , що послідовно розвивають думки, ці речення записуються. Ступінь самостійності і творчості учнів у роботі над твором (так само як і над переказом) поступово зростає. Кінцева мета розвитку мови і полягає в тім, щоб привчити дітей самостійно й у той же час грамотно передавати свої думки в усній і письмовій формі. Вивчаючи елементи граматики української мови, особливо намагаюся навчати дітей правильно вимовляти слова, правильно робити в словах наголос, осмислено будувати словосполучення і речення, вчу використовувати різні види словосполучень, розташовувати в них слова, вимовляти з правильною інтонацією і користатися правилами пунктуації. На заняттях по граматиці діти мають справу не тільки з окремими словами, словосполученнями і реченнями, але і з цілими зв'язними текстами. Вони вчаться складно викладати свої думки, намагаючись використовувати ті знання й уміння, які вони отримують на уроках мови. Граматика служить тією базою, на якій йде навчання окремим усним і письмовим формам мови. Особливо вона важлива при навчанні письмової мови, де орфографічні і пунктуаційні вправи найтіснішим образом зв'язуються з вправами по розвитку мови.

Кожен урок для мене – це урок–відкриття. Спонукаю учнів до відвертих думок, диспутів. Кожна смілива думка – це невеличка перемога, в якій я вбачаю сенс своєї роботи. А якщо на уроці немає байдужих – це головне.

Основними цілями своєї діяльності вважаю: збудити прагнення учнів до самоосвіти, підвищити практичну спрямованість навчання, сформувати певний набір знань, формування систем дій, необхідних для пізнавальної діяльності , для розвитку зв’язного мовлення.

Для реалізації поставлених цілей працюю над підвищенням розумової активності шляхом застосування методу проектів, розвитком творчого мислення, спонуканням до самостійності, активізацією пізнавальної діяльності учнів, пошуком оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання.

Особливу увагу приділяю аспектам: розвивати власну особистість, пристосовуючи до вимог життя; розвиток творчого мислення; створення в учнів гнучкої системи знань, заохочення їх до самостійної активної діяльності.

Для підтримки розвитку мовлення надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Їх потужним джерелом є емоційність навчального змісту.

Обов`язково на уроках потрібно враховувати особливості кожного учня. Тому завдання треба розробляти так, щоб кожен учень був активним учасником учбового процесу: для більш сильних учнів - одне завдання, для менш активних – інше, але працювати повинні всі.

Використання цікавої пізнавальної інформації на уроках допомагає учням глибше оволодіти навчальним матеріалом, сприяє формуванню в них стійкого інтересу до знань, позитивних мотивів навчання. Додаткову пізнавальну інформацію діти мого класу отримують завдяки вправі "Довідникове бюро", «Чи знаєш ти, що…».

Кожен вчитель завжди був творцем своїх уроків, в інформаційному суспільстві він ним і залишається, а всі засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є тільки допомогою в його діяльності. Тому намагаюся використовувати ІКТ у навчальний процес , організовую різні форми навчально-пізнавальної діяльності на уроках, роблю активною та цілеспрямованою самостійну роботу учнів.

Не залишаю поза увагою і хвилину відпочинку, яка, на мою думку, має бути звичайною руханкою під музику. Для того, щоб зробити її привабливішою, використовую презентації з героями, які показують різні рухи учням. Незамінними також є фізкультхвилинки для очей, пальчикова гімнастика.

Використання ігор у навчанні:

- активізує інтерес та увагу дітей;

- закріплює знання, вміння і навички.

Використовую такі форми роботи:

фронтальна форма роботи, кооперативна форма навчання, технології навчання в дискусії, інтерактивні ігри, рольові ігри, «Мікрофон», «Передбачення», «Гронування», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Перелік наслідків подій», робота в парах «Тематичне інтерв»ю», «Ти – мені, а я – тобі», «Конкурс чомучок», «Навпаки», робота в малих групах «Добре – погано», «Чи знаєш ти, що…», «Прес – конференція», «Коло ідей», «Снігова грудка» , «Уяви собі», «Точка зору»,метод «Прес», «Обери позицію», дебати, «Спрощене судове слухання» «Додайте речення», «Продовж речення», « Казка навиворіт», «Ситуація», «Перевтілення».

В.О. Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчити усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати".

Щоб досягли такого рівня читання всі учні, їм потрібно навчитися аналізувати текст, тобто осмислювати його ідею, ставлення автора до того, про що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного.Це теж робота над розвитком мовлення .Тому основним прийомом роботи над художнім твором, яким я користуюсь на уроках читання, є багаторазове звертання до тексту, перечитування його кожен раз з новим завданням.

Вибіркове читання має місце на всіх етапах уроку:

під час бесіди за змістом;

в ході складання характеристики дійових осіб;

складання словесних малюнків;

порівняння фактів на початку твору і в кінці;

під час обговорення ілюстрацій; прислів'їв до тексті;

під час підготовки до переказу;

озвучування кадрів складеного за змістом прочитаного діафільму.

Така організація роботи над текстом вчить дітей свідомо сприймати прочитане.

Аналіз художнього твору я пропоную після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота поглиблює і коригує думки дітей щодо прочитаного.

В своїй роботі після першого читання залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, практикую завдання, які розкривають емоціний вплив твору на учнів. Ставлю такі запитання:

- Які почуття виникли під час слухання оповідання?

- Що вас вразило?

- Що найбільше сподобалося (не сподобалося)?

- До яких вчинків, дій спонукає це оповідання?

- Як ти реагував на події?

Під час виконання завдань, які вимагають роздумів, я створюю мовну ситуацію, спонукаю учнів до висловлювання. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей.

Під час визначення головної думки твору, пропоную наступні завдання:

Читання, поділ на частини, складання плану.

Добір заголовків. (Такі розумові операції вчать бачити суттєве у змісті певного уривка чи оповідання).

Читання за готовим планом, поділ на частини.

Читання зі скороченням тексту. (При цьому діти випускають речення і слова, без яких зміст оповідання залишається зрозумілим. Це є підготовкою до стислого переказу).

Читання, складання сценарію діафільму.

Знаходження речення чи уривка, які виражають головну думку оповідання.

Читання назви оповідання. Співвіднесення її з головною думкою твору:

добір свого заголовка;

вибір заголовка із запропонованих прислів'їв (інших заголовків);

пояснення заголовка тексту.

Пошук слів з найбільшим смисловим навантаженням в окреми уривках та в цілому тексті.

Під час виконання таких завдань учні оволодівають розумовими прийомами абстрагування, порівняння, узагальнення.

При роботі над текстом я пропоную вправи на формування суджень.

Зіставлення і порівняння вчинків дійових осіб.

Складання характеристики дійової особи за допомогою опорних слів і без них.

Складання характеристики героя на основі аналогічної характеристики.

Знаходження слів, словосполучень для змалювання усного портрета.

Складання порівняльної характеристики дійових осіб.

Знаходження і читання речень, які передають хвилювання, тривожність, радість, злість і т.д.

Читання найкрасивішого місця в оповіданні чи вірші (найсмішнішого, найнапружнішого моментів і т.д.).

Вправи, завдання такого характеру вчать дитину висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їхньої поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вчать дитину вибирати правильний вихід з тієї чи іншої ситуації.

При цьому, діти, оцінюючи інших, вчаться оцінювати й себе, а також, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюючи навички спілкування. Такі завдання формують моральну свідомість особистості, розвивають мовлення.

В своїй роботі значну увагу приділяю вивченню прислів'їв та приказок. Це зумовлено тим, що це живий приклад дивовижної спостережливості і

яскравого обдарування українців, уміння узагальнювати ці спостереження в етичній і водночас яскравій формі. Враховуючи це, пропоную учням майже на кожному уроці читання та української мови пояснити значення, розкрити зміст одного-двох прислів'їв. Це неабияк збагачує мовлення учнів.

Привертає увагу учнів, зацікавлює дидактична гра "Кола на воді". Діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку,веселу історію, вірш.

С - сніжок - настав ранок, прокинулась сніжинка;

Т - танок - закружляла у веселому танку;

І - іній - іній вкрив усе навкруги;

Н - небо - небо посилало сонячне проміння;

А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.

Такі вправи розвивають мовлення, допомагають в написанні яскравих оповідань про навколишній світ, вчать фантазувати, розвивають уяву.

Дуже подобається дітям така форма роботи як "Мікрофон". Передусім пропоную учням говорити лаконічно і швидко. Нагадую наше правило під час відповіді.

На етапах актуалізації опорних знань, усвідомлення нового матеріалу підводжу учнів до самостійного виведення правил, формування висновків, застосовуючи метод "Прес", що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою:

Позиція Я вважаю, що ...

Обґрунтування ... тому, що

Приклад Наприклад, ...

Висновок Таким чином, ...

Отже, ...

Збудити інтерес учня, дати поштовх думці, вчити логічно і самостійно мислити, правильно викладати думки – така загальна мета будь – якого уроку.

Розвитку пізнавальних здібностей значною мірою сприяє використання проблемного методу навчання. Проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в учнів, а в кінцевому результаті - зміцненню знань. Вирішення навчальних проблем дає цілу низку позитивних наслідків:

1. Викликає захоплення навчальним предметом.

2. Допомагає учням випробувати свої сили і самостійно здобувати нові

знання.


3. Привчає, у разі потреби, переборювати труднощі і дає імпульс розвитку.

Творчі та пізнавальні здібності стимулюю також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів – вправи «Уяви себе на місці якогось предмета», «Твої дії в певній ситуації», «Перевтілення», «Логічний ланцюжок», «Зазирни у дзеркало».

Для активізації розвитку мовлення в учнів використовую різні типи уроків: урок – казка, урок-дослідження, урок-диспут, урок-зустріч , урок-подорож, урок-літературно-музична композиція, урок-гра. У виборі структури таких уроків орієнтуюся на зміст матеріалу, на рівень підготовки класу, на вікові особливості учнів, на складності матеріалу і на свої можливості як учителя. Учитель повинен бути творцем. Він має розуміти свої обов`язки так, щоб не затримувати природного розвитку дитини, а пробуджувати в ній високі почуття, викликати самостійну думку, ініціативу.

Цілеспрямоване поєднання класної і позакласної роботи створює сприятливі умови для розвитку мовлення учнів. Значну роль у розвитку мовленнєвих здібностей молодших школярів відіграють і позакласні заняття: екскурсії , вікторини, сучасні ігри, свята. На

протязі навчального року я організовую екскурсії у природу для ознайомлення та спостереження за змінами у навколишньому світі відповідно до зміни пір року.

Після закінчення навчального процесу у нашій школі традиційно організовується робота пришкільного відпочинкового табору. На високому рівні було сплановано та організовано дозвілля учнів: ігри , розваги, вікторини, екскурсії у природу. Вся робота табору була спрямована на розвиток мовлення учнів, виявлення їх талантів, та на організацію активного відпочинку дітей.

Матеріальне забезпечення черпаю на сайті «Презентації для дітей», «Вчитель вчителю, учням, батькам», «Методичний портал» та інших, у передових вчителів-методистів; через мережу Інтернет, а також створюю власні презентації. Мною були розроблені:

- уроки з мультимедійним супроводом, ряд виховних заходів;



- посібник «Навчально-ігрові заняття в добукварний період»

Пам'ятаю, що «в кожній людині - сонце. Тільки дайте йому світитись. Сократ»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка