Опис педагогічного досвіду Тема досвіду



Скачати 73.62 Kb.
Дата конвертації04.02.2019
Розмір73.62 Kb.

http://cdpokrova.org.ua/site01/wp-content/uploads/2013/12/nezalezhnist2012b-930x300.jpg


Опис педагогічного досвіду

Тема досвіду. Формування національних цінностей як пріоритетних в сучасному суспільстві.

Автор. Тіторенко Валентина Петрівна, класний керівник 9-А класу Уманської міської гімназії Уманської міської ради Черкаської області.

Сфера застосування: формування громадянської компетентності дитини.

Актуальність. Сучасний зміст виховання спрямовано на становлення громадянина України, патріота, готового самовіддано розбудовувати суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, здатного виявляти національну гідність, знати свої обов’язки і права, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури. На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність сформувати нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей. «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» у своїй Пояснювальній записці зазначають, що «процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Сьогоднішня політична ситуація у країні потребує особливої уваги педагогів у вихованні національної свідомості, гідності, патріотизму. Тому мета сучасного освітнього процесу не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота…» [4].

Наукові концепції та теорії. Робота класного керівника будується відповідно до сучасних вимог, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі наукові теорії. В психолого-педагогічній науці є чимало досліджень, присвячених проблемам національного виховання в працях В. Сухомлинського, К. Ушинського, Я. Корчака та багатьох інших. В основу роботи покладено трактування цього питання видатним українським мислителем Іваном Огієнком [6]. Засоби, запропоновані ним, мають місце і в сучасних концепціях. Протягом останніх десятиліть було розроблено низку теорій, але жодна із них не була досконалою. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді (2015) визначила нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб’єкта суспільства, громадянина-патріота України [5].



Основна ідея. Пріоритетним є принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну, здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави [4]. Національна ідея має бути не просто атрибутом національної свідомості, суто духовним феноменом, а поштовхом до практичних справ. Головна мета досвіду – це передача молодому поколінню соціального досвіду, багатої духовної культури народу, його національної ментальності, спорідненості світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і талантів. Мета роботи над проблемою конкретизується через систему виховних завдань (додаток 2).

Технологія реалізації ідеї. Ідея базується на гуманітарній, гуманній парадигмі та уміщує в собі принципи особистісної орієнтації, національної спрямованості, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, духовної спрямованості. Ідеї реалізується на основі особистісно-зорієнтованих підходів, що ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її розвиток, передбачає визнання кожного вихованця як унікальної особистості, ставлення до нього як до суб'єкта власного розвитку [1]. Реалізація провідної ідеї в практичному застосуванні забезпечується певною системою організації виховного процесу.

Форми, методи, прийоми, засоби. Форми роботи, які використовуються для вирішення окресленої проблеми, залежать від вікових особливостей вихованців. Враховуючи вікові особливості учнів основної школи, найбільш дієвими вважаються такі форми роботи: година спілкування, година класного керівника, зустріч, відверта розмова, усний журнал, конкурс, рольова гра, веселі старти, проект, акція, фестиваль, квест, турнір, ігрові програми, трудовий десант, екскурсії, родинне свято та інші. Реалізувати проблему допомагають індивідуальні, групові, колективні організаційні форми. Використовуються засоби ІКТ, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва. Застосовуються методи стимулювання, переконання, заохочення, самовиховання, формування свідомості. Упроваджуються проектні технології, інформаційно-комунікативні, ігрові, виховання успішної особистості, освітній трикутник: учитель-учні-батьки [2]. Робота направлена на реалізацію шести змістових ліній «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» [7].

Найголовніший напрямок у виховній роботі спрямований на самовиховання та самовдосконалення учнів: «Я –найвища цінність». Любити себе – значить радіти самому факту існування своєї особистості і бути вдячним природі за те, що живеш. Пробуджують бажання працювати над собою проект «Мої життєві принципи», тренінг «Кодекс чесної особистості» (ціннісне ставлення до себе). Пріоритетна роль у формуванні особистості відводиться родині, яка є джерелом народного духу, високої свідомості та моральності (ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей). Адже чого батько й мати навчать у родині, з тим і в світ піде дитина. Основний засіб родинного виховання – мова, материнський і батьківський вплив, рідномовне оточення, етнічне середовище. Дієвим засобом виховання виступає свідоме ставлення до рідної природи. Саме тому часто буваємо в лісі, в «Софіївці». Активний відпочинок на природі створює гарний настрій, додає здоров’я та позитивні емоції. Важливе місце в системі національного виховання займає історія, становлення рідного краю та нації (ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави). Кожен вихованець шляхом навчання повинен знати з дитинства, що український народ має свою давню історію. Проводяться екскурсії до Уманського краєзнавчого музею, музею трипільської культури (село Легедзино), вивчаємо державні та національні символи України. Літературна вітальня «З любов’ю до України», інсценізація творів видатних митців про історичне минуле України (М. Гоголь «Тарас Бульба») допомагають краще пізнати історію свого народу. Урок пам’яті «Герої не вмирають», круглий стіл «Ми – єдиний народ» спонукають дітей замислитися над подіями сьогодення. Усні журнали «Запорозькі козаки», «Гетьмани України» виховують почуття національної гордості. Діти усвідомлюють значущість суспільнокорисної праці (трудові десанти), отримують знання про культуру праці в традиціях українського народу (пошукова гра «Що мали вміти хлопці і дівчата, вступаючи у доросле життя»). Зустрічі із воїнами, що перебували в АТО, участь в акції «Лист воїнові» виховують не тільки патріотизм, а й шанобливе ставлення до професії військового (ціннісне ставлення до праці). Не менш важливу цінність має народне мистецтво (ціннісне ставлення до культури та мистецтва). Особливе значення має виховання піснею, музикою. На традиційний загальногімназійний фестиваль «Пісня-душа народу» підбираємо пісні національно-патріотичного спрямування: «Козацькому роду нема переводу», «Україно, ти найкраща у світі». Конкурси козацької та патріотичної пісні до Дня захисника України формують художньо-естетичні смаки, емоції, почуття, культуру мислення та поведінку справжнього українця. Цінним джерелом національного виховання вважаю фольклор, побут, народні традиції, звичаї та обряди. Свята Миколая, Андрія, Катерини, Покрови є в планах виховної роботи щороку. Організовуємо екскурсії до музеїв побуту, гончарства. Вивчаємо народознавчі символи, проводимо флешмоби з метою пропаганди національних кольорів. Для кращого вивчення культури та історії рідного краю здійснюємо екскурсії різними містами та селами України (додаток 2).

Результат застосування. Сформована можливість діяти у конкретній життєвій ситуації відповідно до власних цінностей, ставлень та переконань мають стати кінцевим результатом реалізації усякого виховного проекту. Такий підхід дає можливість оцінити ефективність виховної системи класу на кожному віковому етапі розвитку вихованця. Варто порівнювати очікувані результати виховної роботи з її реальними результатами. Впроваджується проведення діагностичної роботи. Оцінка здійснюється через порівняння очікуваних результатів виховної роботи з її реальними результатами.

Критерії ефективності. При цьому стає можливою оцінка ефективності виховання як окремої особистості, так і класу в цілому. Тестування для визначення рівня сформованості громадянських якостей учнів показало дуже втішні результати: у 82% учнів класу громадянські і патріотичні якості сформовані на високому рівні (додаток 3). За результатами щорічної діагностики рівень вихованості моїх учнів є високим та достатнім. У класі переважають діти, які мають активну громадянську позицію, творчі, відповідальні.

Висновки. Колектив згуртований, ініціативний, творчий, дієвий, активний учасник патріотичних акцій. Учні класу разом зі своїми батьками-патріотами були учасниками майдану в Умані під час Революції Гідності, відвідують міське Віче, організатором якого є батько учениці Зозулі Ірини. Вишиванка стала для багатьох гімназистів повсякденним одягом. І це не данина моді, це йде від душі, це свідчення того, що національні цінності стають пріоритетними в їхньому житті.
Наукові джерела

  1. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 1 : Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – К. : Либідь, 2003. – 280с.

  2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 351 с.

  3. Національна програма виховання учнів 1-12 класів (проект) // Виховна робота в школі. – 2008. – №3. – С. 26 – 46.

  4. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243)

  5. http://www.kids-center.com.ua/wptent/uploads/file/КОНЦЕПЦІЯ% 20НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО%20ВИХОВАННЯ%20ДІТЕЙ% 20ТА%20МОЛОДІ.pdf

6. http://petryk.com.ua/іван-огієнко-національне-виховання.html

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка